Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва

Української академії аграрних наук

УДК 635.21:631.527.42

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Спеціальність 06.01.05 - Селекція рослин

Селекційно-генетичний потенціал складних міжвидових гібридів картоплі

Фурдига Микола Миколайович

Харків - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Інституті картоплярства УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Подгаєцький Анатолій Адамович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедрою біотехнології та фітофармакології, директор інституту післядипломної освіти та дорадництва.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Горова Тамара Корніївна, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Головний науковий співробітник лабораторії коренеплідних і малопоширених рослин кандидат сільськогосподарських наук, в. о. доцента кафедри землеробства та гербології Тарасенко Олег Олександрович, Національний університет біоресурсів та природокористування Кабінету Міністрів України

Захист відбудеться « 2 » лютого 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за адресою: 61060, м. Харків, проспект Московський, 142, тел. (057) 392-23-78, факс (057) 779-84-17, ел. адреса:

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту рослинництва їм. В.Я. Юр'єва УААН, м. Харків, проспект Московський, 142.

Автореферат розісланий 29 грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Петренкова В.П.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Унікальність беккросів багатовидових гібридів, створених в лабораторії вихідного матеріалу Інституту картоплярства УААН, базується на залученні філогенетично віддаленого від культурних сортів дикого мексиканського виду Solanum bulbocastanum Dun., якому властивий ефективний генетичний контроль багатьох агрономічних ознак. Фенотиповий прояв їх серед створених беккросів в деякій мірі вивчений, що не можна стверджувати про визначення їхнього генетичного потенціалу. Перспективність міжвидових гібридів для селекційної практики доведена створенням з безпосереднім їх використанням сортів, які визнані придатними для поширення в Україні: Дніпрянка, Подолянка, Завія. Численні гібриди випробовуються в селекційних розсадниках, але водночас потребують визначення селекційної цінності матеріалу залежно від методів його створення, ефективності контролю агрономічних ознак. Не виявлена ефективність генетичного контролю ознак в процесі беккросування міжвидових гібридів, не визначені принципи підбору іншого компоненту схрещування. Ці та інші питання поставлені для вирішення в роботі, що свідчить про її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи виконано в 2004-2008 роках у відповідності із завданнями державної науково-технічної програми УААН „Картоплярство” - „Створити джерела, донори і вихідний матеріал для селекції та сорти картоплі різних груп стиглості і господарського призначення, з високою урожайністю, груповою стійкістю проти хвороб, високими якісними показниками, придатністю для механізованого вирощування” (2001 - 2005 рр., номер державної реєстрації 0101U004746) та „Визначити генетичний потенціал складових генофонду картоплі України і шляхи їх використання при створенні вихідного передселекційного та вихідного селекційного матеріалу” (2005 - 2010 рр., номер державної реєстрації 0106U006839).

Мета і завдання дослідження. Визначити фенотиповий прояв ознак у компонентів схрещування, гібридного потомства і від самозапилення, і на основі цього встановити селекційно-генетичну цінність батьківських форм, специфічність взаємодії їх генотипів при формуванні потомства.

Для реалізації поставленої мети вирішували такі завдання:

- визначити фенотиповий прояв агрономічних ознак у компонентів схрещування; виявити особливість їх прояву залежно від своєрідності матеріалу, зовнішніх умов;

- визначити особливості втрат гібридного матеріалу і від самозапилення на різних етапах одержання сіянців першого року;

- встановити прояв продуктивності та її складових серед сіянців першого року;

- визначити вираження ознак у першому та другому бульбових поколіннях;

- виявити залежність між вираженням продуктивності та її складових в материнських форм, запилювачів, середнього батьківських форм, потомства і вищеплення трансгресивних форм у сіянців першого року та першого і другого бульбових поколінь;

- визначити загальну і специфічну комбінаційну здатність міжвидових гібридів;

- виявити селекційну цінність батьківських форм і отриманого потомства;

- встановити економічну ефективність вирощування виділених гібридів.

Об'єкт дослідження: особливості морфологічних ознак батьківських форм, потомства від тест схрещування складних міжвидових гібридів картоплі. картопля схрещування міжвидовий гібрид

Предмет дослідження: мінливість, успадкування, кореляції прояву ознак у компонентів схрещування, потомства від тестсхрещування складних міжвидових гібридів картоплі, потомства від самозапилення, створення та оцінка нового вихідного селекційного матеріалу.

Методи дослідження: польові (гібридизація, обліки, спостереження) - для визначення фенотипового вираження основних агрономічних ознак серед матеріалу, залученого в дослідження; лабораторні (біохімічні, технологічні) - для визначення вмісту крохмалю, придатності створених гібридів для переробки на картоплепродукти; статистичний - для визначення залежностей прояву агрономічних ознак, істотності отриманих результатів дослідження, визначення комбінаційної здатності.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах південної частини Полісся України встановлено особливості прояву агрономічних ознак у міжвидових гібридів картоплі порівняно з сортами і визначена селекційно-генетична специфічність цього матеріалу. Виявлено складнощі в отриманні сіянців першого року з гібридного ботанічного насіння і від самозапилення за участю міжвидових гібридів. Встановлено особливості фенотипового вираження агрономічних ознак серед матеріалу першого і другого бульбових поколінь, на основі чого виявлено комбінації і батьківські форми з ефективним їх генетичним контролем. Встановлено залежність між проявом ознак у сіянців першого року і першого та другого бульбових поколінь, а також визначено кореляцію між вираженням агрономічних ознак компонентів схрещування, середнього батьків, потомства і вищеплення трансгресивних форм. Визначено комбінаційну здатність міжвидових гібридів картоплі та їх селекційну цінність.

Практичне значення одержаних результатів. Визначений вплив компонентів схрещування на втрати матеріалу в кожному з етапів одержання сіянців першого року дозволяє формувати повноцінні в генетичному відношенні популяції. На підставі даних розподілу потомства за проявом агрономічних ознак, визначення середньопопуляційного значення їх, лімітів і частоти вищеплення трансгресивних форм визначено практичний потенціал популяцій і їх перспективність для використання окремих гібридів в селекції. В результаті визначення комбінаційної здатності міжвидових гібридів виділено донори окремих або декількох ознак. Для більшості з них встановлено вищу перспективність для добору селекційно - цінних форм використання методу гібридизації порівняно із самозапиленням. Виділено популяції з максимальною частотою добору потомства з вищим проявом окремих або комплексу агрономічних ознак, ніж у кращих стандартів, а також з найменшою кількістю потомства, яке характеризується негативними ознаками. Створено селекційно - цінні гібриди, які передано в лабораторію селекції Інституту картоплярства УААН, лабораторію селекції картоплі Поліської дослідної станції ім. О.М. Засухіна для подальшого опрацювання в селекційних розсадниках.

Особистий внесок здобувача полягає в систематизуванні і узагальненні даних вітчизняної та зарубіжної наукової літератури за темою дисертаційної роботи, що дозволило вибрати напрям дослідження, розробити програму виконання експериментів. Дисертантом особисто проведено польові та лабораторні дослідження, а також виділені селекційно перспективні форми. Ним здійснено аналіз отриманих даних, на основі чого сформульовані висновки і рекомендації для селекційної практики та написана дисертаційна робота. Авторство у спільно опублікованих роботах складає 50 - 70%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи заслухано і обговорено на засіданнях відділу селекції, вчених рад Інституту картоплярства УААН (2004-2008 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції „Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання” (с. Оброшино, Львівська обл., 2005р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми” (м. Кременець, 2006р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв” (м.Дніпропетровськ, 2006р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи” (м. Київ, 2006р.) на Міжнародних науково-практичних конференціях „Аграрний форум - 2007”, „Аграрний форум - 2008” (м. Суми, 2007 р., 2008 р.) та Міжнародній науково-практичнійконференції „Проблеми підвищення адаптивного потенціалу системи рослинництва у зв'язку зі змінами клімату” (м. Біла Церква, 2008 р).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з яких 5 статей, в т.ч. 4 у фахових виданнях, та 7 тез доповідей на наукових конференціях.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота містить вступ, 7 розділів, висновки, пропозиції для практичної селекції, список використаних джерел і додатки. Робота викладена на 305 сторінках тексту комп'ютерного набору, в тому числі 178 сторінки основного тексту, ілюстрована 54 таблицями, 1 рисунком і 28 додатками. Список використаних джерел налічує 257 найменувань, з яких 93 латиницею.

Основний зміст роботи

Селекційна цінність міжвидових гібридів картоплі та методи її визначення (огляд наукової літератури).

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і закордонних вчених стосовно передумов започаткування використання міжвидової гібридизації в селекції картоплі, проблем, які вдалося вирішити, використовуючи метод, і методів визначення селекційної цінності компонентів схрещування. Показано значимість міжвидової гібридизації для практичної селекції при використанні джерел, донорів численних агрономічних ознак, в тому числі відсутніх у культурного виду S.tuberosum L. Водночас, зазначається, що лише ефективні гени контролю агрономічних ознак небагатьох видів інтрогресовані в нові сорти, що не дозволяє у значній мірі підвищити результативість селекції картоплі.

Умови, матеріал та методи виконання досліджень.

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконані в Інституті картоплярства УААН впродовж 2004 - 2008рр. Землі дослідного господарства інституту розташовані в південному Поліссі України. Грунти дерново-середньопідзолисті, супіщані з нестабільним колоїдним комплексом, мало забезпечені кальцієм, магнієм та іншими лужними елементами. Аерація грунту дуже висока, що обумовлює швидку мінералізацію органічних речовин.

Клімат зони помірно-континентальний. Тривалість безморозного періоду 150-160 діб, що дозволяє успішно вирощувати сорти картоплі різні за скоростиглістю. Порівняно із середньою багаторічною, температура повітря в травні, червні, серпні 2004 року була нижчою. Аналогічне відноситься до травня і перших двох декад червня 2008 р. Значно теплішим були травень, липень, серпень 2005 р., а також в меншій мірі липень 2004 і 2006 років. Значно більше випало опадів ніж в середньому за ряд років у липні 2004 р., серпні 2005 і травні 2006 рр. І навпаки, посушливими були травень, червень 2004 року і липень 2005 р.

Вихідним матеріалом у дослідженні використані складні міжвидові гібриди, створені в лабораторії вихідного матеріалу Інституту картоплярства УААН за участю диких (S.acaule Bitt., S.bulbocastanum Dun., S.demissum Lindl.) і культурних (S.phureja Juz. еt Buk., S.andigenum Juz. еt Buk) видів. Вивчали комбінаційну здатність материнських форм - шестивидових гібридів, їх беккросів (В¹, В², В³), самозапилення (F₂)В¹ шестивидових гібридів, а також потомств від схрещування В¹ між собою. Тестерами при топкросних схрещуваннях використані як вітчизняні (Воловецька, Доброчин), так і закордонні (Felsina, Satina, Delicat, Korrigane, Margit) сорти. Стандартами були сорти Незабудка, Серпанок, Світанок київський, Луговська, Явір, Ракурс,Тетерів.

Садіння, спостереження, обліки за міжвидовими гібридами, їх беккросами, потомством від топкросних схрещувань здійснювали згідно існуючих методик підтримання і вивчення колекційного матеріалу. Під час пробного і основного збирання врожаю підраховували кількість товарних і малих бульб, зважували їх, описували бульби, гніздо. Уміст крохмалю визначали за питомою вагою, а стійкість проти хвороб - за 9-ти баловою шкалою (А.А. Подгаєцький, М.А.Піка, 1990), де бал дев'ять мали зразки без ознак хвороби, а один повністю уражені.

Комбінаційну здатність вивчали на матеріалі першого і другого бульбових поколінь.

Тестери підбирали з урахуванням різного вираження у них цінних господарських ознак, відмінностей в походженні. Ефекти ЗКЗ (загальної комбінаційної здатності) і СКЗ (специфічної комбінаційної здатності) визначали згідно методики Яковлєва С.П. і Болдиріхіної В.Н. (1979). Обробку отриманих даних здійснювали з використанням методів біологічної статистики (П.Ф. Рокицький, 1973). Технологія вирощування картоплі загальноприйнята для зони (В.В. Кононученко та ін. ( 2001).

Прояв агрономічних ознак у сортів, гібридів, які залучені в дослідження.

Прояв основних агрономічних ознак серед материнських форм - міжвидових гібридів. В дослідження залучали міжвидові гібриди з різним поєднанням агрономічних ознак, а тому більша половина з них поступається за продуктивністю відповідним сортам-стандартам (табл. 1). Водночас, окремі з них (86.795с56, 89.141с93, Вк 1с10) характеризувались стабільністю прояву ознаки за роками. Коефіцієнт варіації у них відповідно складав 3,3, 1,4 і 4,2%, що є дуже низьким його вираженням. Виділені міжвидові гібриди, які переважали сорти-стандарти за продуктивністю і мали стабільний прояв ознаки. Це такі з них: 90.673/77 (коефіцієнт варіації 0,5%), Вк1с6 (5,0%), що є їх додатковою позитивною характеристикою.

Встановлено, що вищу, ніж у стандарту бульбоутворюючу здатність мав середньоранній гібрид Вк1с6. Аналогічне відноситься до середньостиглих гібридів 81.397с50, 86.795с56 та середньопізніх - 89.24с34, 91.318-6, 89.721с81. Половина перерахованих гібридів (Вк1с6, 89.24с34, 91.318-6), а також 90.673/49, 90.673/77 переважали сорти-стандарти за середньою масою товарних бульб. Саме поєднання цих обох складових продуктивності обумовило вищий прояв ознаки у них порівняно із сортами-стандартами. У чотирьох материнських форм уміст крохмалю складав близько 19%, що хоча і нижче ніж у сорту-стандарту Світанок київський, але значно вище порівняно з іншими сортами.

Виділені міжвидові гібриди з максимальною (9 балів у беккросу 86.795с56) або близько цього (гібрид Вк1с10) стійкістю проти основних вірусних хвороб (зморшкуватої мозаїки, закручування і скручування листків, смугастої і крапчастої мозаїк), що вище ніж у будь-якого сорту-стандарту. Це свідчить про високий потенціал материнських форм у цьому відношенні.

У епіфітотійному відносно фітофторозу 2006 році гібрид 89.24с34 не мав симптомів хвороби.

Таблиця 1 Прояв продуктивності та її складових серед материнських форм -міжвидових гібридів (2004 - 2006рр.)

Гібрид, сорт	Стиг-лість*	Продуктивність, г/кущ	+/- до стандарту	V, %	середнє	Кількість бульб, шт./ кущ	середнє	Середня маса товарних бульб, г	середнє	Уміст крохмалю, %	середнє
		2004	2005	2006				2004	2005	2006		2004	2005	2006		2004	2005	2006
Гібриди
81.397с50	с/с*	478	722	589	-9,0	20,5	596,3	28,0	18,1	18,0	21,3	40,5	64,3	50,0	51,6	20,3	19,0	18,2	19,2
86.795с56	с/с	575	557	595	-29,6	3,3	575,7	15,1	18,0	17,0	16,7	58,7	54,7	59,3	57,6	16,2	16,0	16,4	16,2
89.24с34	с/п	675	856	820	+154,4	12,2	783,7	13,1	18,0	10,0	13,7	68,1	66,3	91,4	75,3	22,7	18,0	17,3	19,3
89.141с93	с/п	411	530	485	-154,0	1,4	475,3	7,0	10,0	9,0	8,7	70,6	74,5	71,8	72,3	16,4	16,7	16,5	16,5
90.673/77	с/п	933	958	956	+319,7	0,5	949,0	9,0	12,1	13,1	11,3	106,6	98,2	85,3	96,7	17,7	18,2	16,7	17,5
90.673/49	с/п	478	575	800	-11,6	26,7	617,7	7,0	6,1	12,1	8,3	76,4	109,8	78,8	88,3	18,7	22,0	18,0	19,6
91.318-6	с/п	611	786	1022	+177,0	25,6	806,3	12,0	13,1	15,0	13,3	66,2	80,0	88,0	78,1	16,7	16,2	18,6	17,2
89.721с81	с/п	606	540	633	-36,3	8,1	593,0	9,0	13,0	15,0	13,3	82,3	63,9	64,4	70,2	16,9	19,0	18,7	18,2
Вк1с10	с/р	600	580	630	-89,4	4,2	603,3	13,0	12,0	13,0	12,7	57,6	58,2	62,4	59,4	18,7	19,0	18,9	18,9
Вк1с6	с/р	700	656	725	+1,0	5,0	693,7	16,0	17	19,1	17,3	78,6	78,4	81,6	79,5	14,9	15,3	15,6	15,3
Сорти-стандарти
Світанок київський	с/р	367	900	811		41,2	692,7	10,0	19,1	19,0	16,0	51,0	75,0	55,5	60,5	21,0	21,0	19,8	20,6
Луговська	с/с	509	775	532		24,3	605,3	13,0	14,0	11,0	12,7	73,4	76,3	61,9	70,5	16,2	17,7	17,7	17,2
Тетерів	с/п	582	789	517		22,6	629,3	10,0	19,0	8,0	12,3	69,4	61,4	93,3	74,7	15,7	14,8	16,7	15,7

Примітка: * скороченню с/р відповідає середньоранній, с/с - середньостиглий, с/п - середньопізній

Високим проявом ознаки (8 балів) характеризувалась ще одна материнська форма - 90.673/77. У іншого гібрида останньої комбінації (90.673/49) стійкість виявилася на рівні кращого із стандартів сорту Луговська (7 балів).

Ще половина гібридів мала резистентність аналогічну прояву хвороби відносно стійкого стандарту сорту Світанок київський (5 балів).

У двох гібридів (81.397с50 і 89.721с81) впродовж трьох років не виявлено симптомів альтернаріозу, що вище ніж у будь-якого стандарту, а ще у шести - прояв ознаки знаходиться на рівні сортів Світанок київський і Луговська (8,7 бала). Лише один гібрид (89.721с81) мав ознаки захворювання ризоктоніозом у 2006 році.

Прояв основних агрономічних ознак серед сортів-запилювачів. Порівняно з міжвидовими гібридами, стандартами запилювачі характеризувались вищою продуктивністю, значення якої не знижувалось менше 835 г/кущ. Максимальне вираження показника властиве сорту Delicat - 999 г/кущ, що в перерахунку на 1 га складало більше 40т. Аналогічне (за винятком сорту Воловецька) відноситься до товарності врожаю. Всі тестери мали середню кількість бульб під кущем, але значно різнились за середньою масою товарних.

Оцінка сіянців першого року від топкросних схрещувань міжвидових гібридів і самозапилення.

Особливості вирощування сіянців першого року. Встановлено, що крім низької результативності схрещування, отриманню в кількісному відношенні повноцінних популяцій перешкоджає значна втрата матеріалу на етапі вирощування сіянців першого року. Особливо це стосується потомства від самозапилення (рис. 1). Встановлена необхідність висаджування в поле розсади, яка має п'ять справжніх листків і більше. Це дозволило поліпшити приживання рослин у полі в 23 комбінаціях з 32.



Рис. 1 Динаміка матеріалу на різних етапах отримання розсади (2004р.)

1- проросло; 2 - зійшло в посівних ящиках; 3 - випало в посівних ящиках; 4 - випало в полі; 5 - загальні втрати.

Характеристика сіянців першого року за продуктивністю і її складовими. Залежно від особливостей комбінацій ліміти значення середнього балу розвитку сіянців за дев'ятибаловою шкалою складали 1,5 - 6,3, тобто з різницею у 4,2 разу. Виділені материнські форми (89.24с34), потомство яких має значний розвиток надземної частини рослин, незалежно від запилювача (6,3; 5,8 і 4,4 бали). Протилежне відноситься до гібрида 81.397с50, що складало 2,8; 3,4 бали.

Значними були ліміти середнього вираження продуктивності в комбінаціях (37,7 - 249,3 г/кущ). Причому, в обох випадках запилювачем був сорт Delicat, що свідчить про важливу роль в прояві ознаки материнських форм. Поміж відносно продуктивних популяцій двічі повторюються гібриди 86.795с59 і 91.318-6.

Відмінність комбінацій за бульбоутворюючою здатністю сягає 3,1 разу (3,3 - 10,2 шт./кущ). Високою ефективністю генетичного контролю ознаки характеризувався гібрид 89.24с34 з середньою кількістю бульб в трьох комбінаціях 8,7; 8,2 і 5,3 шт./кущ. Аналогічне відноситься до двох популяцій за участю В¹ шестивидового гібрида Вк 1с10 - 8,1 і 10,2 бульби на кущ.

Як правило, в урожаї сіянців переважають дрібні бульби. Лише в двох комбінаціях з 32 середня кількість товарних більша ніж дрібних, що негативно відбилося на товарності врожаю, ліміти прояву якої склали 22,7 - 78,4%. Особливо низькою вона була серед потомства від самозапилення сортів Satina і Delicat (19,5 і 21,4%).

Окремим комбінаціям (№№ 115 і 118) властивий високий уміст крохмалю, який в середньому сягає 18,5%. Ще в чотирьох популяціях це складало 17,2 - 17,7%. Близькі дані (17,1%) отримані лише серед потомства від самозапилення гібрида 90.673/77.

Прояв агрономічних ознак у матеріалі першого бульбового покоління і зв'язок їх вираження з сіянцями першого року.

Продуктивність та її складові в першому бульбовому поколінні. Дані розподілу комбінацій за частотою класів продуктивності свідчать про їхню нерівноцінність. У 23 з 32 популяцій кількість гібридів з продуктивністю менше 300 г/кущ перевищує 20%, а в 11 з них цей клас є модальним. Водночас, максимальна частка потомства з продуктивністю більше 900 г/кущ в комбінації № 110 (89.141с93 / Korrigane) склала 48%, а ще у шести перевищила 30%. За останньою ознакою виділені популяції за участю материнських форм - міжвидових гібридів 81.397с50, 86.795с56, 89.24с34.

Значно нижчою продуктивністю характеризувалось потомство від самозапилення, особливо сортів. Частка матеріалу з продуктивністю нижче 300 г/кущ у останніх складала 44,0 - 66,2%, а міжвидових гібридів - 25,1 - 44,9%. І навпаки, кількість потомства з дуже високою продуктивністю (більше 900 г/кущ) відповідно була 2,7 - 16,0% і 7,3 - 12,3%.

Високий потенціал за продуктивністю властивий міжвидовим гібридам, хоча прояв ознаки серед потомства у більшій мірі залежить від взаємодії спадкових факторів обох компонентів схрещування. У 14 комбінацій максимальна продуктивність гібридів перевищувала 2000 г/кущ, а середнє значення показника у двох популяцій за участю В¹ від F₂ шестивидового гібрида 86.795с56 було більше 800 г/кущ. Максимальна частка трансгресивних форм по відношенню до середнього батьківських форм складала 72,1% (комбінація № 102), а мінімальна - 5,2% (№ 115). Стосовно кращого з батьківських форм це відповідно складало 66,8 і 3,4%. Викладене свідчить про перспективність використання міжвидових гібридів для одержання високопродуктивного потомства. Встановлена середня залежність (r =0,50) між середньою продуктивністю гібридів і вищепленням трансгресивних форм з проявом ознаки вищим ніж у кращої батьківської форми і висока (r = 0,82) стосовно виділення трансгресивних форм відносно середнього з батьківських форм і кращого з них.

За винятком чотирьох комбінацій серед матеріалу першого бульбового покоління виділені гібриди з умістом крохмалю більше 20,1%, що відповідає значенню показника у кращого сорту-стандарту Світанок київський, а у 12 популяцій вищипилося потомство з крохмалистістю 22,1% і більше. Причому, частка його у двох комбінаціях (№№ 124 і 129) була близькою до 7%. Аналогічне відноситься до потомства від самозапилення як міжвидових гібридів (за винятком 86.795с56), так і сортів.

Потенціал восьми комбінацій за вмістом крохмалю - високий (вищеплюються гібриди з проявом ознаки вище 23%), а максимальне середнє значення ознаки в потомства, в комбінації № 131 (Вк 1с13 / Воловецька )- 18,3%. За винятком популяції № 118 (90.673/49 / Delicat) мало місце вищеплення трансгресивних форм стосовно середнього батьків і ще двох (№ 119 і № 120) відносно кращого з батьків.

Залежність між проявом агрономічних ознак серед сіянців першого року і першого бульбового покоління.За проявом основних агрономічних ознак (продуктивність, кількість бульб під кущем, маса бульб, товарність урожаю) сіянці першого року поступались матеріалу першого бульбового покоління, хоча вміст крохмалю у них майже однаковий. Встановлена середня і висока залежність між продуктивністю сіянців першого року і першим бульбовим поколінням. Високе значення кореляції мало місце за продуктивністю самозапилення, але лише завдяки потомству тестерів. Аналогічне стосується кількості товарних бульб під кущем, в тому числі і потомства материнських форм, і протилежне відносно умісту крохмалю. Висока від'ємна залежність виявлена лише за кількістю дрібних бульб серед самозапилення материнських форм і товарністю урожаю.

Викладене дозволяє підвищити ефективність добору цінних форм за ознаками як серед сіянців першого року, так і в матеріалі першого бульбового покоління.

Прояв агрономічних ознак серед другого бульбового покоління і зміни їх вираження в процесі репродукування.

Продуктивність та її складові в матеріалі другого бульбового покоління. Порівняно з першим бульбовим поколінням менша кількість потомства другого віднесена до класу з продуктивністю 300г/кущ і нижче (рис. 2). Крім цього, частотою потомства більше ніж 20,0% характеризувались 13 популяцій проти 23 у 2005 році. Протилежне відноситься до останнього класу і більше 900 г/кущ. Частка гібридів, віднесених до нього, значна: для 20 комбінацій він є модальним, число гібридів з таким проявом ознаки більше 20% відмічена у 22 популяцій.

Виділені материнські форми, цінні як компоненти схрещування при отриманні високопродуктивного потомства (86.795с56, 89.24с34).Крім зазначеного, в комбінації № 110 (89.141с93 / Korrigane) середня продуктивність потомства перевищує 900 г/кущ, а ще в трьох популяціях це складало 809 - 884 г/кущ. У великій мірі викладене та високе верхнє значення лімітів обумовило значне вищеплення трансгресивних форм (12,8 - 56,8% стосовно середнього батьківських форм і 6,9 - 45,8% - кращого з них). Значно нижчою перспективністю у виділенні високопродуктивного потомства характеризується матеріал від самозапилення, особливо сортів.



Рис 2. Порівняння продуктивності гібридів першого і другого бульбових поколінь (2005, 2006рр.)

1 - максимальна частота класу з продуктивністю 300 г/кущ і менше, %; 2 - максимальна частота класу з продуктивністю більше 900 г/кущ, %; 3 - середнє значення продуктивності, г/кущ; 4 - максимальне середнє значення продуктивності, г/кущ; 5 - максимальна частота трансгресивних форм до середнього батьківських форм, %; 6 - максимальна частота трансгресивних форм до кращого з батьківських форм, %.

Із збільшенням строку репродукування встановлений дещо вищий уміст крохмалю у всього матеріалу і, зокрема, гібридного (0,5%). Протилежне спостерігається серед самозапилення як в цілому, так і, особливо, залежно від строків його вирощування. Так, перше бульбове покоління самозапилення беккросів має вищий уміст крохмалю, ніж сіянці першого року на 0,8%. І навпаки, бульбове покоління потомства тестерів характеризується нижчою крохмалистістю - (на 1,5%).

Встановлено, що для всього матеріалу характерна позитивна кореляційна залежність між сіянцями першого року і першим бульбовим поколінням за ознаками, що вивчали. За винятком показників: середня маса товарних бульб, товарність врожаю, уміст крохмалю коефіцієнти кореляції мають середнє значення. Це свідчить про достатньо високу ймовірність добору цінних потомків поміж сіянців першого року за багатьма господарськими ознаками.

Залежність між проявом агрономічних ознак у сіянців першого року, першому і другому бульбових поколіннях. Отримані дані (табл. 2) свідчать про відсутність залежності (r = 0,01) між продуктивністю сіянців першого року і другим бульбовим поколінням. Водночас, при співставленні прояву ознаки серед потомства від самозапилення залежність між матеріалом висока або близька до цього. Підставою для можливості добору багатобульбових форм серед сіянців першого року від самозапилення є високе значення коефіцієнту кореляції (0,88). Аналогічне останньому стосується можливості добору серед сіянців від самозапилення материнських форм за високою середньою масою однієї бульби ( r = 0,80).

Таблиця 2 Залежність (r) прояву агрономічних ознак в сіянців першого року і другому бульбовому поколінні, 2004, 2006 рр.

Матеріал	Продук-тивність г/кущ	Кількість бульб, шт./кущ	Середня маса, г	Товар-ність урожаю,%	Уміст крох-малю, %
		товар-них	дріб-них	всіх	однієї бульби	Товарних бульб
Загальне в популяціях	0,22	0,11	0,51	0,87	0,22	0,21	0,08	-0,07
Р	0,16	0,49	0,008	0,0001	0,16	0,18	0,0001	0,66
Гібридний матеріал	-0,01	-0,09	0,48	0,22	0,23	0,04	0,07	0,52
Р	0,93	0,61	0,005	0,21	0,19	0,8	0,67	0,002
Самозапи-лення	0,71	0,31	0,32	0,88	0,13	0,37	-0,31	-0,28
Р	0,11	0,53	0,9	0,01	0,54	0,4	0,5	0,57
в т.ч. материнсь-ких форм	0,80	0,21	0,80	0,80	0,80	-0,20	0,00	-0,80
Р	0,2	0,7	0,2	0,2	0,2	0,8	1,0	0,2

В цілому, більш тісний зв'язок між проявом агрономічних ознак виявлений між першим і другим бульбовими поколіннями порівняно з сіянцями першого року. Середнє значення його мало місце стосовно продуктивності, середньої маси однієї бульби і товарної, товарності врожаю. Висока залежність (r = 0,80) виявлена поколіннями за проявом кількості бульб, товарності врожаю і вмісту крохмалю серед потомства від самозапилення материнських форм.

Комбінаційна здатність міжвидових гібридів та їхня селекційна цінність.

Комбінаційна здатність міжвидових гібридів. Через несхрещуваність батьківських форм з 32 отриманих комбінацій вдалося сформувати лише три блоки за участю чотирьох материнських форм і двох запилювачів. За дворічними даними (перше і друге бульбові покоління) серед материнських форм першого блоку високими ефектами загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) характеризуються гібриди 89.24с34 (за продуктивністю), 89.721с81 (умістом крохмалю), 86.795с56 (масою однієї бульби і товарністю урожаю). В другому блоці із запилювачами сортами Satina і Felsina високий ефект загальної комбінаційної здатності за кількістю бульб під кущем і вмістом крохмалю мав гібрид 81.397с50. В третьому блоці (запилювачі сорти Delicat і Satina) за високими ефектами ЗКЗ стосовно продуктивності, кількості бульб під кущем і товарності урожаю виділився гібрид 86.795с56.

Селекційна цінність батьківських форм і отриманого потомства. Найвищу цінність за добором гібридів з компактним гніздом (частота більше 60%) мають вісім комбінацій, а серед потомства від схрещування 91.368-6 / Delicat це складало 85,3%. Найменше гібридів з довгими столонами (до 9,2%) мало потомство за участю В³ шестивидового гібрида 90.673/77 і В¹F₂ шестивидового гібрида 91.318-6, хоча між самозапиленням останнього частка такого матеріалу складала лише 24,5%.

Тільки в трьох комбінаціях частота потомства з поверхневим заляганням вічок перевищувала 60%, хоча у однієї з них - 91.318-6 / Satina ця величина сягала 93,1%. Переважна кількість гібридів характеризувалася середнім заляганням вічок, а у двох комбінаціях (Вк1с13 / Воловецька і Вк 4с19 / Delicat) відсутні потомки з з глибокими вічками. Останнє стосується також самозапилення сортів.

Максимальна частота потомства з вищим проявом ознак ніж у кращого із стандартів за продуктивністю, кількістю товарних бульб виявлена в комбінації 89.141с93 / Korrigane (40%), масою товарних бульб - Вк1с11 / Воловецька (38,6%), товарністю урожаю - 86.795с56 / Korrigane (52,2%), умістом крохмалю - 91.318-6 / Доброчин (68,0%). Найбільша частка потомства з комплексом агрономічних ознак (65% і вище) виділена в комбінаціях 81.397с50 / Satina, 91.318-6 / Delicat і Вк1с13 / Воловецька. Лише в однієї популяції: (89.141с93 / Delicat) гібриди з такою характеристикою відсутні.

Ефективність вирощування міжвидових гібридів, виділених за основними агрономічними ознаками. 22 гібриди, з комплексом агрономічних ознак передано для подальшого опрацювання в селекційні установи, а також продовжували оцінюватись в лабораторії. Всі вони за продуктивністю переважають кращі сорти-стандарти.

Висновки

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення важливого нового наукового завдання щодо встановлення селекційно-генетичного потенціалу складних міжвидових гібридів на основі визначення особливості фенотипового прояву основних агрономічних ознак у батьківських форм, сіянців першого року, першого і другого бульбових поколінь і комбінаційної здатності міжвидових гібридів, що дозволило встановити можливості добору цінних форм і перспективність виділення їх з вищим проявом окремих або комплексу агрономічних ознак в порівнянні з кращими стандартами, що має важливе значення для селекції картоплі сільського господарства України.

1. Порівняно із сортами-стандартами встановлено значний потенціал міжвидових гібридів за кількістю бульб під кущем (до 21,3 шт.), умістом крохмалю (19,6%), стійкістю проти вірусних хвороб (гібрид 90.673/49 не уражувався жодною з них, а Вк1с10 - лише крапчастою мозаїкою), фітофторозу ( гібрид 89.24с34 має крайню високу стійкість, а 90.673/77 - вищу, ніж у кращого із стандартів), альтернаріозу, ризоктоніозу. У тестерів встановлений вищий прояв таких ознак: продуктивність, товарність урожаю, середня маса товарних бульб.

2. Виявлено значні втрати матеріалу на всіх етапах отримання сіянців першого року. Виділені материнські форми, комбінації з особливою реакцією при отриманні рослин. В чотирьох комбінаціях за участю гібрида 89.141с93 кількість насіння, яке проросло, не перевищувало 65%. Насіння від самозапилення сортів Margit і Воловецька взагалі не проростало. Втрати матеріалу на етапах одержання сіянців першого року склали: при проростанні 21,3% поміж гібридів і 28,3% від самозапилення, в посівних ящиках відповідно 15,7% і 18,8%, до посадки в полі 33,6% і 56,6%, в полі всього 21,3% і 49,3%.

3. Встановлено вплив материнських форм на продуктивність сіянців першого року. Серед шести популяцій, виділених за цією ознакою, двічі повторюються гібриди 86.795с59 і 91.318-6, що свідчить про високий генетичний потенціал їх в цьому відношенні. Аналогічне відноситься до гібридів 89.24с34 і Вк1с10 щодо здатності зав'язувати бульби, хоча середні значення показника комбінацій різнилися в 3,1 рази (3,3 - 10,2 шт./кущ). Виявлено високий (18,5%) потенціал окремих популяцій (№№ 115, 118) за вмістом крохмалю, що свідчить про оптимальну взаємодію генів контролю ознаки компонентів схрещування. Нижчим рівнем прояву показника характеризується потомство від самозапилення.

4. Доведена можливість оцінки сіянців першого року проти фітофторозу. Виділена комбінація №101 (81.397с50 / Satina), потомство якої майже не уразилося збудником хвороби (середній бал резистентності 8,12). Порівняно з листковою формою фітофторозу значно менше поширення мала стеблова. Серед вірусних хвороб найбільше поширення мала зморшкувата мозаїка. Не виявлено жодної комбінації, потомство якої не мало б симптомів хвороби. Встановлена вища стійкість проти вірусних хвороб рослин, які виросли з малої розсади.

5. Серед гібридного матеріалу першого бульбового покоління виявлено значну відмінність за продуктивністю. Цінним є вищеплення потомства за проявом ознаки 900 г/кущ і більше: для 13 комбінацій він є модальним, у 19 популяціях частка такого матеріалу переважала 20%. Значним потенціалом характеризувались комбінації за багатобульбовістю, умістом крохмалю, середньою масою товарних бульб. У меншій мірі це стосується потомств від самозапилення. Встановлена різна залежність в прояві ознаки між компонентами схрещування, середнім значенням популяції і вищепленням трансгресивних форм.

6. Високим потенціалом за продуктивністю характеризувалось друге бульбове покоління: для 20 комбінацій клас з проявом ознаки 900,1 г/кущ і більше є модальним, частка гібридів з таким проявом ознаки, що складає більше 20%, відмічена в 22 популяціях, верхня межа лімітів мала 2620 г/кущ, вищеплення трансгресивних форм щодо середнього батьківських форм складало 12,8 - 54,2%, а кращого з них - 6,9 - 45,8%.

7. Встановлено, що середня крохмалистість потомства другого бульбового покоління складала 15% і більше, а максимальною (18,3%) вона виявлена в комбінації №130 (Вк1с13 / Delicat). Встановлена можливість виділення гібридів з умістом крохмалю 28% і вище. Гетерозисний ефект в прояві ознаки виражається через виділення значної частини трансгресивних форм (стосовно середнього батьківських форм 5,8 - 76,8%, а кращого з них - 3,2 - 71,8%. Перспективними материнськими формами для виділення висококрохмалистих гібридів є 90.673/49 і 89.721с81. Висока позитивна залежність (r=0,88) виявлена між середнім значенням показника потомства і частиною трансгресивних форм стосовно середнього батьківських форм.

8. Порівняно з іншими ознаками серед матеріалу другого бульбового покоління встановлено нижчий потенціал міжвидових гібридів за кількістю товарних бульб під кущем. У класі 16,1 - 18,0 бульб/кущ відсутнє потомство у 10 комбінацій, що складає 32%, 18,1 - 20,0 бульб/кущ - 19%, а більше 20 бульб/кущ - 23%. Водночас, верхнє значення лімітів у комбінацій складало 12 - 25 бульб./кущ, частка трансгресивних форм стосовно середнього батьківських форм 30,7 - 70,4 %, а кращого з них 21,3 - 70,4%. Високий генетичний потенціал зав'язувати товарні бульби властивий гібриду 90.673/77. Порівняно з гібридним потомством меншою перспективністю стосовно ознаки характеризувалось потомство від самозапилення компонентів схрещування.

9. Встановлено, що незначна кількість гібридів другого бульбового покоління мали меншу масу товарних бульб, ніж мінімальне значення стандартів. І навпаки, клас з проявом ознаки більше 100 г є модальним для 15 популяцій (47% від їхньої загальної кількості), у 13 частка таких гібридів переважає 20%, а у двох - 30%. Значно різнилися комбінації (майже в 3 разу) за максимальним значенням лімітів і близько 2 разу за середньопопуляційною величиною показника. Кращими комбінаціями для добору гібридів із значною масою товарних бульб є №110 (89.141с93 / Korrigane) і №116 (89.721с81 / Satina). Порівняно з гібридним матеріалом нижчим проявом ознаки характеризувалося потомство від самозапилення.

10. За винятком вмісту крохмалю, вищий прояв агрономічних ознак був серед другого бульбового покоління порівняно із сіянцями першого року. Водночас, висока залежність між ними виявлена щодо кількості бульб під кущем (r=0,87) і товарності врожаю (r=0,89), а стосовно самозапилення материнських форм за продуктивністю (r=0,80), кількістю всіх та дрібних бульб під кущем (r=0,80) і середньої маси однієї бульби (r=0,80). За деяким винятком, між проявом ознаки в першому і другому бульбових поколіннях існує середній позитивний зв'язок.

11. Встановлено неоднаковий рівень ефектів комбінаційної здатності в трьох блоках комбінацій за участю чотирьох міжвидових гібридів і двох тестерів. За дворічними даними (перше і друге бульбові покоління) кращими за ЗКЗ стосовно продуктивності були гібриди 89.24с34 і 86.795с5, кількості бульб під кущем - 89.141с93, 89.24с34 і 81.397с50, маси однієї бульби - 86.795с56 і 90.673/49, товарності врожаю - 86.795с56, умісту крохмалю - 81.397с50.

12. Найвищі значення ефектів СКЗ мали такі потомства комбінацій: за продуктивністю 86.795с56 / Delicat - 43,6 г/кущ, 90.673/49 / Delicat -50,9 г/кущ, 90.673/49 / Satina - 25,4 г/кущ; середньою масою однієї бульби 86.795с56 / Korrigane - 4,5г, 86.795с56 / Felsina - 6,7 г, 81.397с50 / Satina - 4,7 г, 89.24с34 / Korrigane - 4,3 г; кількістю бульб під кущем 89.141с93 / Felsina - 0,8 шт./кущ, 91.318-6 / Satina - 0,5 шт./кущ.

13. Встановлена відмінність комбінацій за довжиною столонів. У восьми із 32 популяцій частка потомства з компактним гніздом перевищувала 60%, водночас, у семи була меншою 10%. Аналогічне відноситься до самозапилення міжвидових гібридів (ліміти 32,7 - 65,4%) і, особливо, сортів (16,2 - 96,0%). Більшість отриманих гібридів характеризувалися середнім заляганням вічок (до 84,0%). Різниця між частиною гібридів з поверхневими вічками складала між комбінаціями 4,0 - 93,1%. Самозапилення міжвидових гібридів і сорту Satina мало незначну частку потомства з поверхневими вічками (5,8 - 18,3%), а сорту Delicat значну (64%).

14. Виділені численні комбінації із значною (до 40 - 70%) часткою потомств з вищим проявом продуктивності, кількості товарних бульб, масою товарних бульб, товарністю урожаю, умісту крохмалю, ніж у кращого із стандартів. Водночас, за їх комплексом це складало в межах комбінацій 0,0 - 16,7%. Високою частотою добору характеризувалось потомство за участю шестивидового гібриду 81.397с50, В¹ F₂ міжвидових гібридів 86.795с56 і 91.318-6.

Рекомендації для селекційної практики.

1. Використовувати в селекційних програмах при плануванні схем гібридизації виділені міжвидові гібриди з високим середнім проявом ознак серед потомства, високим значенням верхньої величини лімітів, ефективним генетичним контролем: продуктивності (86.795с56, 89.24с34, 90.673/49, 90.673/27), кількості товарних бульб (89.24с34, 90.673/49, 90.673/77, Вк1с13), середньої маси товарних бульб (86.795с56, 89.721с81, 89.24с34, 90.673/49), умісту крохмалю (81.397с50, 91.318-6, Вк1с11, Вк1с13).

2. Використовувати в практичній селекції міжвидові гібриди з високою комбінаційною здатністю за продуктивністю (86.795с56, 89.24с34), кількістю бульб під кущем (89.141с93, 89.24с34, 86.795с56, 81.357с50), середньою масою однієї бульби (86.795с56, 89.24с34, 90.673/49), товарністю урожаю (86.795с56), умісту крохмалю (81.397с50).

3. Використовувати в практичній селекції при створенні сортів виділені популяції за високими ефектами специфічної комбінаційної здатності: стосовно продуктивності - 86.795с56 / Delicat, 89.141с93 / Korrigane; кількості бульб під кущем - 89.141с93 / Korrigane, 86.795с56 / Delicat; середньої маси однієї бульби - 89.141с93 / Delicat; умісту крохмалю - 81.397с50 / Satina.

4. Використовувати метод гібридизації, як більш перспективний порівняно із самозапиленням гібридів і, особливо, сортів для виділення потомства з високим проявом продуктивності, кількості товарних бульб під кущем, середньої маси товарних бульб, а при одержанні висококрохмалистого потомства - обидва методи.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Подгаєцький А.А. Фітофторостійкість потомства від тестсхрещування міжвидових гібридів картоплі / А.А. Подгаєцький, М.М. Фурдига // Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання: матеріали міжнародної науково - практичної конференції. - Оброшино 2005. - С. 228 (авторство складає 70%, включає аналіз одержаних результатів).

2. Подгаєцький А.А. Стійкість самозапилення міжвидових гібридів і сортів картоплі проти вірусних хвороб / А.А. Подгаєцький, М.М. Фурдига // Різноманіття фітобіотики: шляхи відновлення, збагачення і збереження: матеріали міжнародної науково - практичної конференції. - Кременець 2005. - С. 143 (авторство складає 70%, включає аналіз одержаних результатів).

3. Подгаєцький А.А. Створення фітофторостійких форм картоплі / А.А. Подгаєцький, М.М. Фурдига // Карантин і захист рослин. - 2006. - №8. - С.15 - 17 (авторство складає 50%, включає аналіз літературних даних).

4. Фурдига М.М. Використання топкросних схрещувань для визначення комбінаційної здатності беккросів міжвидових гібридів картоплі / М.М. Фурдига, А.А. Подгаєцький // Вісник степу. Наукові праці Кіровоградського інституту агропромислового виробництва. Кіровоград, - 2006. - С. 39 - 41 (авторство складає 60%, включає аналіз літературних даних).

5. Фурдига М.М. Кореляційна залежність між проявами господарських ознак в процесі репродукування селекційного матеріалу картоплі / М.М. Фурдига, А.А. Подгаєцький // Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв: матеріали міжнародної науково - практичної конференції. - Дніпропетровськ, - 2006. - С. 64 - 65 (авторство складає 50%, включає аналіз одержаних результатів).

6. Подгаєцький А.А. Вірусостійкість потомства міжвидових гібридів картоплі: / А.А. Подгаєцький, М.М. Фурдига // Інтрогресований захист рослин, проблеми та перспективи: матеріали міжнародної науково - практичної конференції. - Київ, 2006. - С.157 - 158 (авторство складає 50%, включає аналіз одержаних результатів).

7. Фурдига М.М. Прояв основних господарських ознак серед сіянців першого року і першого бульбового покоління картоплі та кореляційна залежність між ними / М.М.Фурдига // Картоплярство. - К.: Аграр. наука - 2007. - №36. - С.42 - 52.

8. Подгаецкий А.Ад. Проявление урожайности и ее составляющих при топкросных скрещиваниях межвидовых гибридов / А.Ад.Подгаецкий, Н.Н.Фурдыга // Картофелеводство: с. науч. тр. - Минск., 2007. - Т.12. - С.278 - 284. ( авторство складає 65%, включає аналіз літературних даних).

9. Фурдига М.М. Вплив запилювачів на прояв урожайності серед потомства від тестсхрещування міжвидових гібридів картоплі / М.М. Фурдига, А.А. Подгаєцький // Аграрний форум - 2007 (присвячується 30-й річниці заснування СНАУ): матеріали міжнародної науково - практичної конференції молодих вчених. - Суми, 2007. - С. 110-111.

10. Подгаєцький А.А. Стійкість потомства міжвидових гібридів проти фітофторозу / А.А. Подгаєцький, М.М. Фурдига // Аграрний форум - 2008: матеріали міжнародної науково - практичної конференції. - Суми, 2008. - С.46 - 47 ( авторство складає 70%, включає аналіз одержаних результатів).

11. Подгаєцький А.А. Урожайність потомства від топкросних схрещувань міжвидових гібридів / А.А. Подгаєцький, М.М. Фурдига // Проблеми підвищення адаптивного потенціалу системи рослинництва у зв'язку зі змінами клімату: матеріали міжнародної науково - практичної конференції. - Біла Церква, 2008. - С. 64.

12. Подгаєцький А.А. Стійкість гібридного матеріалу та від самозапилення проти вірусних хвороб картоплі / А.А. Подгаєцький, М.М. Фурдига // Картоплярство. - К.: Аграр. наука - 2008. - №37. - С.36 - 42 (авторство складає 70%, включає аналіз одержаних результатів та аналіз літературних даних).

Анотації

Фурдига М.М. Селекційно-генетичний потенціал складних міжвидових гібридів картоплі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин. - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, Харків, 2009.

В роботі наведені дані п'ятирічних досліджень (2004-2008 рр.) з визначення прояву агрономічних ознак серед батьківських форм, гібридного потомства і від самозапилення компонентів схрещування.

Порівняно з сортами-стандартами виявлена значна перевага складних міжвидових гібридів за продуктивністю, в тому числі і її стабільним вираженням (беккроси 90.673/77, 91.318-6, 89.24с34), багатобульбовістю (81.397с50, 86.795с56, Вк1с6), високим умістом крохмалю (до 19,6%) і значною масою товарних бульб (до 96,7 г).

Впродовж трьох років беккрос 86.795с56 не мав симптомів вірусних хвороб, 89.24с34 - ознак фітофторозу, а 81.397с50 і 89.721с81 - альтернаріозу. Порівняно з міжвидовими гібридами, сортами-стандартами запилювачі (сорти вітчизняної і закордонної селекції) в цілому мали вищу продуктивність, товарність урожаю.

Високе вираження серед сіянців першого року мають багатобульбовість і вміст крохмалю.

В першому, другому бульбових поколіннях можна виділити потомства з високим (значно вище ніж у сортів-стандартів) проявом основних агрономічних ознак як окремо, так і в комплексі. За кожною з ознак виділені трансгресивні форми.

В результаті даних першого і другого бульбових поколінь виділені міжвидові гібриди з високим значенням ефектів загальної комбінаційної здатності: за продуктивністю (86.795с56, 89.24с34), умістом крохмалю (81.397с50, 89.321с81), масою однієї бульби (86.795с56), кількістю бульб під кущем (81.397с50, 86.795с56), товарністю урожаю (86.795с56).

Ключові слова: картопля, вихідний матеріал, сорти, міжвидові гібриди, тестсхрещування, агрономічні ознаки.

Фурдыга Н.Н. Селекционно-генетический потенциал сложных межвидовых гибридов картофеля. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция растений. - Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева УААН, Харьков, 2009.

Представлены результаты пятилетних исследований (2004 - 2008 гг.) по изучению проявления агрономических признаков среди родительских форм, гибридного потомства и от самоопыления компонентов скрещивания.

Установлено различное сочетание фенотипического проявления агрономических признаков среди сложных межвидовых гибридов (материнские формы) и сортов (опылителей). Отдельные беккроссы (90.673/77, 91.318-6, 89.24с34) значительно превосходят сорта по продуктивности (до 320 г/куст). В отличие от стандартов половина межвидовых гибридов характеризуется стабильностью проявления признака по годам. Отдельным межвидовым гибридам свойственна многоклубневость (81.397с50, 86.795с56, Вк1с6 - до 21,3 шт./куст), значительная (до 96,7г) средняя масса товарных клубней, высокое (до 19,6%) содержание крахмала. В течение трех лет беккросс 86.795с56 не имел симптомов вирусных болезней, 89.24с34 - признаков фитофтороза, а 81.397с50 и 89.721с81 - альтернариоза. По сравнению с межвидовыми гибридами, стандартами опылители характеризуются более высокой продуктивностью, товарностью урожая.

Установлены значительные потери материала при выращивании сеянцев 27,3 - 77,7% у гибридов и 38,3 - 91,5% среди самоопыления. Лучшую приживаемость в поле имеет рассада с 5 - 7 настоящими листьями по сравнению с меньшим их количеством. Лимиты среднепопуляционной продуктивности составили 37,7 - 249,3 г/куст, количества клубней под кустом - 3,3 - 10,2 шт., содержание крахмала - 13,5 - 18,5%.

По сравнению с первым клубневым поколением в целом, более высокой продуктивностью характеризуется второе. Среднее проявление признака в комбинации 89.141с95 / Korrigane превысило 900 г/куст, а еще в трех составило 809 - 884 г/куст. Указанное и высокое верхнее значение лимитов показателя по комбинациям в большой мере обусловило значительное выщепление трансгрессивных форм (19,8 - 56,8%) относительно среднего родительских форм и 6,9 - 45,8% - лучшего из них.

В результате анализа данных первого и второго клубневых поколений выделены межвидовые гибриды с высоким значением эффектов общей комбинационной способности по продуктивности (86.795с56, 89.24с34), содержанию крахмала (89.721с81, 81.397с50), массе одного клубня (86.795с56), количеству клубней под кустом (81.397с50, 86.795с56), товарности урожая (86.795с56).

Ключевые слова: картофель, исходный материал, сорта, межвидовые гибриды, тестсхрещивание, агрономические признаки.

Furdyga M.M. Selection and genetic potential of complex interspecific potato hybrids. - A manuscript.

The dissertation is submitted in support of the candidate for an academic degree in agricultural science, 06.01.05. speciality - plant breeding. - Yur'ev Institute of Plant Production, UAAS, Kharkiv, 2009.

...