Стан та перспективи розвитку картоплярства у Львівській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний аграрний університет

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КАРТОПЛЯРСТВА У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Крупа Оксана Миколаївна

Львів - 2009

Анотація

Крупа О.М. Стан та перспективи розвитку картоплярства у Львівській області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2009.

У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні засади розвитку картоплярства та удосконалено методичні підходи до визначення показників ефективності виробництва картоплі у різних категоріях господарств.

Здійснено аналіз рівня та динаміки показників виробництва картоплі у господарствах різних організаційно-правових форм, з'ясовано масштаби та причини структурних змін у розміщенні картоплярства. На основі даних офіційної статистичної звітності та результатів соціологічного опитування визначено показники економічної ефективності виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення. Проаналізовано основні тенденції та проблеми функціонування ринку картоплі.

Запропоновано заходи для вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування картоплярства та переведення його на інноваційну модель розвитку. Розраховано перспективні параметри виробництва та використання картоплі у регіоні.

Ключові слова: картоплярство, виробництво, ефективність, споживання, ринок, інтеграція, інновації, господарства населення, підприємство.

Аннотация

Крупа О.Н. Состояние и перспективы развития картофелеводства во Львовской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2009.

В диссертационной работе рассмотрены теоретические основы развития картофелеводства и усовершенствованы методические подходы к определению показателей производства картофеля в хозяйствах разных категорий. Определены исторические аспекты развития отрасли и причины, приведшие к ее упадку и перемещению в частный сектор. Подчеркнуто существенное значение картофеля в обеспечении полноценного питания населения и продовольственной безопасности государства.

Обобщено научные подходы к определению категории “эффективность” и предложено определять по отношению к исследуемой отрасли пять ее видов: технологическую, экономическую, социальную, экологическую и структурную.

Вследствие различных целей и экономических условий производства картофеля в сельскохозяйственных предприятиях и крестьянских хозяйствах, усовершенствовано систему показателей для определения эффективности в разрезе ее видов для каждой отдельной категории производителей. С учетом использования крестьянскими хозяйствами в процессе производства картофеля значительного количества собственных ресурсов, имеющих альтернативную стоимость, предложено применять бухгалтерский и экономический подходы для определения показателей эффективности.

Проведен анализ уровня и динамики показателей производства картофеля в хозяйствах различных организационно-правовых форм, определены масштабы и причины структурных изменений в размещении картофелеводства. Выявлены тенденции концентрации и увеличения производства картофеля в районах, прилегающих к пригородной зоне. С использованием методов статистического анализа определено влияние отдельных факторов на объемы производства, уровень и стабильность урожайности картофеля. Проанализирована динамика потребления и уровня обеспечения картофелем в регионе. Отмечено существенный рост урожайности картофеля в сельскохозяйственных предприятиях и увеличение их удельного веса в общем производстве картофеля в области.

На основании данных официальной статистической отчетности и результатов социологического опроса определены показатели экономической эффективности производства картофеля в сельскохозяйственных предприятиях и крестьянских хозяйствах. Анализ показал существенное снижение уровня рентабельности картофельной отрасли в сельскохозяйственных предприятиях вследствие значительных темпов роста издержек на производство и реализацию картофеля. Установлено, что производство картофеля в крестьянских хозяйствах эффективно как с позиций бухгалтерского, так и экономического подходов, но это не является определяющим условием дальнейшего наращивания объемов производства. Для определения влияния отдельных факторов на показатели эффективности картофелеводства в различных категориях хозяйств в работе проведены соответствующие статистические группировки.

Проанализированы основные тенденции и проблемы функционирования рынка картофеля. Определены существенные изменения в объемах и направлениях реализации картофеля, наиболее выгодные каналы сбыта, отмечены позитивные ценовые тенденции.

Предложены меры, способствующие усовершенствованию организационно-экономического механизма функционирования картофелеводства и переведения его на инновационную модель развития.

Разработана модель организации интеграционной системы функционирования картофелеводства в регионе, обоснованы направления кооперации производителей картофеля, обоснованы направления и условия внедрения в отрасль инновационных и инвестиционных проектов. Рассчитаны перспективные параметры производства и использования картофеля в регионе. Определены прогнозные показатели урожайности и объемов производства картофеля во Львовской области, а также прогнозный баланс ее использования.

Ключевые слова: картофелеводство, производство, эффективность, потребление, рынок, интеграция, инновации, крестьянские хазяйства, предприятия.

Annotation

Krupa O.М. The condition and prospects of the potato growing development in Lviv region . - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of the Candidate of Economic Science of the speciality 08.00.04 - economy and management of enterprises (according to the kinds of economic activity). - Lviv National Agrarian University, Lviv, 2009.

The theoretical foundations of the potato growing development are considered in the dissertation. Also, the methodical approaches to defining production efficiency indicators in different categories of farms are improved.

The analysis of level and dynamic of potato growing indicators in the farms of different forms of incorporation is conducted and the scales and reasons of structural changes in potato growing distribution are founded out. On the base of official statistic reporting and sociological survey results, the economic efficiency indicators of potato growing in agricultural enterprises and households are indicated. The dissertation analyses the main tendencies and problems of potato market functioning.

The actions for improvement of organizational and economic mechanism of potato growing functioning and transferring it to innovational model of development are proposed. The long-term parameters of production and using of potato in the region are calculated.

Key words: potato growing, production, efficiency, consumption, market, integration, innovation, households, enterprise.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Картопля в нашій країні вважається другим хлібом, оскільки відіграє ключову роль у збалансуванні раціонів харчування різних груп населення. Також її широко використовують як кормову й технічну культуру. Однак, незважаючи на важливе народногосподарське значення, зміни, які відбулися в структурі виробництва впродовж останніх двох десятиліть, ставлять під загрозу існування самої галузі картоплярства. Адже із розформуванням крупних господарств виробництво картоплі на індустріальній основі зазнало повного занепаду у всіх його ланках. Основні площі під культурою в Україні зосереджені в господарствах населення, які забезпечують понад 98% загального обсягу її виробництва. Проте продуктивність такого виробництва вкрай обмежена і орієнтоване воно переважно на самозабезпечення домашніх господарств. Урожайність картоплі є низькою - 130-200 ц/га, що практично в 3-4 рази нижче від рівня у розвинутих країнах світу. Господарства населення не спроможні забезпечувати селекцію картоплі, насінництво, повноцінне застосування системи добрив та індустріальних технологій. Враховуючи стабільність попиту на картоплю та продукти її переробки, загострення продовольчої проблеми у світі та необхідність економії суспільної праці, цілком актуальною є розробка організаційно-економічних заходів для подолання кризи в галузі і переведення її на інноваційний шлях розвитку.

Науковий супровід розвитку картоплярства в умовах реформування вітчизняного АПК практично зупинився. Деградація галузі і набуття нею ознак переважно натурального виробництва, відсутність достатньої інформації про результати її функціонування формують низьку наукову привабливість картоплярства і спонукають дослідників зосереджуватися на перспективніших галузях.

Теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку рослинницьких галузей та визначення їх економічної ефективності висвітлені у працях вітчизняних науковців В. Андрійчука, І. Баланюка, П. Березівського, В. Бойка, О. Біттера, В. Галанця, А. Гончарука, В. Мацибори, В. Мертенса, П. Саблука, Г. Черевка та ін. Загальні питання розвитку картоплярства, а також проблеми організації ефективного виробництва та збуту картоплі сільськогосподарськими підприємствами та господарствами населення досліджують Ю. Білан, Ю. Баранчук, В. Горкавий, Л. Ігнатенко, П. Киценко, В. Кононученко, В. Куценко, В. Макаренко, М. Мартинишин, Л. Мех, А. Погорілий, О. Положенець, П. Теслюк, Ю. Цимбалюк та ін. Однак багато питань функціонування картоплярства ще залишаються невирішеними. Зокрема, регіональні особливості організації виробництва картоплі у Львівській області та підвищення його ефективності, методологічні аспекти визначення ефективності картоплярства у господарствах населення, а також умови формування інтегрованих систем у галузі.

З огляду на важливе практичне значення цих проблем та необхідність відродження товарного виробництва картоплі на інноваційних засадах проведене дослідження є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тем науково-дослідних робіт економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2001-2005 рр. “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332) та на 2006-2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування АПК Західного регіону України (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні соціально-економічних умов та результатів виробництва картоплі різними господарюючими суб'єктами та обґрунтуванні напрямів і перспективних параметрів розвитку картоплярства в досліджуваному регіоні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад розвитку та ефективності картоплярства та розробка системи організаційно-економічних заходів її підвищення через укрупнення виробництва, переведення галузі на інноваційно-індустріальну основу.

Відповідно до поставленої мети в процесі дослідження вирішувались такі завдання:

- уточнити сутність категорії “ефективність” та вдосконалити методологічні підходи до її визначення в картоплярстві;

- провести діагностику розвитку картоплярства у Львівській області, вивчити динаміку показників виробництва, структурних зрушень у галузі та чинників, які їх визначають;

- здійснити оцінку економічної ефективності виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм і господарствах населення;

- визначити проблеми функціонування ринку картоплі та способи їх подолання на основі маркетингового забезпечення;

- обґрунтувати структуру інтеграційних систем розвитку картоплярства;

- розробити пропозиції щодо масштабів і способів кооперування виробників картоплі;

- здійснити оцінку можливостей та розробити практичні рекомендації щодо впровадження в галузь інвестиційних проектів;

- побудувати моделі прогнозування та оптимізації виробництва картоплі у Львівській області.

Об'єктом дослідження є соціально-економічні умови розвитку картоплярства в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення Львівської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні й технологічні аспекти дослідження розвитку картоплярства в регіоні.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи діалектики та системний підхід до розвитку економічних відносин у галузі картоплярства, фундаментальні положення сучасної економічної теорії, нормативно-правові акти з питань розвитку аграрної сфери, праці вітчизняних і зарубіжних науковців із проблем ефективності функціонування картоплярства, матеріально-технічного забезпечення галузі, формування ринку картоплі тощо.

Виконання поставлених у роботі завдань забезпечувалось поєднанням загальнонаукових і конкретно наукових методів. Дослідження сучасного стану галузі та формування загальних тенденцій її розвитку базувалось на застосуванні методів аналізу та синтезу, індукції та дедукції; можливості поширення зарубіжного та вітчизняного досвіду здійснювалось з використанням методу аналогії; узагальнення результатів досліджень та формулювання висновків - з використанням абстрактно-логічного методу тощо. Із конкретно наукових найбільшого поширення у роботі набув статистико-економічний метод. За допомогою його прийомів, зокрема таких, як порівняння в часі і просторі, порівняння паралельних рядів, обчислення середніх і відносних величин, групування, індексного, кореляційно-регресійного, дисперсійного та графічного аналізу, досліджувались кількісні та якісні взаємозалежності між показниками виробництва картоплі та його ефективності.

Для вивчення сучасного стану й динаміки розвитку картоплярства в окремих передових агроформуваннях застосовано монографічний метод, для визначення співвідношення між обсягами виробництва і споживання картоплі - балансовий. У зв'язку з відсутністю низки офіційних статистичних даних про стан картоплярства у господарствах населення, збір та обробку інформації проводився за допомогою прийомів соціологічного методу (опитування, анкетування). Порівняння показників ефективності виробництва картоплі здійснювалось з використанням розрахунково-конструктивного методу. Економіко-математичний метод застосований для оптимізації параметрів розвитку галузі та прогнозування його тенденцій на перспективу.

Інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти України, дані продовольчої та сільськогосподарської статистики ООН (FAOSTAT), Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Львівській області, матеріали статистичної та бухгалтерської звітності сільськогосподарських підприємств, дані вибіркового обстеження господарств населення, проведеного автором; наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, а також власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексній оцінці розвитку картоплярства та обґрунтуванні перспектив його розвитку на основі формування інтеграційних систем виробництва і переробки картоплі, переведення галузі на індустріально - інноваційний шлях розвитку.

Основними елементами наукової новизни є:

вперше:

- з використанням удосконаленої методики прогнозування на основі трендових моделей усереднених показників динаміки посівних площ і урожайності в розрізі адміністративних районів обґрунтовано перспективні параметри розвитку картоплярства в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення, досягнення яких необхідне для забезпечення функціонування галузі на інноваційних засадах;

уточнено:

- соціально-економічну сутність та систему показників ефективності виробництва картоплі у господарствах населення та сільськогосподарських підприємствах з урахуванням їх функціонального призначення і виділенням соціальної, економічної, технологічної, екологічної та структурної ефективності;

удосконалено:

- систему чинників розвитку картоплярства в господарствах населення та їх вплив на рівень і структуру споживання картоплі та продуктів її переробки, а також визначено перспективи галузі у продовольчому забезпеченні населення;

набули подальшого розвитку:

- науково-організаційні основи формування інтеграційної системи функціонування картоплярства, які на відміну від розроблених раніше враховують регіональні особливості його розвитку;

- науково-методичні засади організації вибіркового обстеження розвитку картоплярства в господарствах населення, які враховують їх демографічні характеристики, територіальне розміщення, ставлення до праці та рівень ринкової активності.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в дисертаційній роботі теоретико-методологічні підходи до оцінки умов та ефективності картоплярства, а також організаційно-економічні заходи щодо її підвищення формують необхідну теоретичну та практичну основу для відродження галузі та розробки якісно нової стратегії її розвитку.

Основні положення, висновки та результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для розробки регіональних програм галузевого розвитку, здійснення прогнозних розрахунків виробничих параметрів, раціоналізації управлінських рішень з питань організації виробництва картоплі та підвищення його ефективності.

Результати наукових досліджень схвалені і прийняті для впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка №01-16/81 від 05.03.2009 р.), Буської (довідка №18 від 27.01.2009 р.) і Миколаївської (довідка №21 від 11.02.2009 р.) районних державних адміністрацій, ТзОВ “Горуцьке” Миколаївського району Львівської області (довідка №10 від 20.02.2009 р.). Їм передані до практичного використання рекомендації з удосконалення методики аналізу ефективності та прогнозування основних параметрів розвитку картоплярства, формування інтеграційної системи та вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування галузі.

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, запропоновані до захисту, отримані автором особисто. Вони відображають власне бачення проблем розвитку картоплярства, способів оцінки ефективності виробництва картоплі та напрямів її підвищення в різних категоріях господарств. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті положення та пропозиції, які є результатом особистих досліджень дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Ключові положення та результати досліджень, представлені в дисертації, доповідались та обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: “Концептуальні напрямки стратегічного розвитку нової аграрної політики України” (м. Луганськ, 2006 р.); “Науковий прогрес на рубежі тисячоліть - 2008” (м. Перемишль, 2008 р.); “Обліково-аналітичне забезпечення розвитку сільського господарства і села” (м. Львів, 2008 р.); на Всеукраїнській конференції “Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст” (м. Вінниця, 2008 р.); на Міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми соціально-економічного розвитку України: теорія і практика” (м. Львів, 2007 р.); щорічних звітних науково-практичних конференціях у Львівському національному аграрному університеті (2005-2008 рр.).

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і основні завдання, окреслено предмет і об'єкт дослідження, відображено наукову новизну, практичну цінність отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи дослідження розвитку картоплярства” - розглянуто економіко-історичні аспекти розвитку картоплярства, визначено роль картоплі у харчуванні населення та досягненні продовольчої безпеки держави, досліджено економічний зміст категорії “ефективність”, систематизовано види і показники ефективності виробництва картоплі, розкрито й удосконалено методику її дослідження.

Проведене на основі літературних джерел дослідження історико-економічних тенденцій розвитку картоплярства засвідчило швидке зростання у другій половині ХХ ст. народногосподарського значення картоплі та позитивну динаміку її виробництва. Але суттєві структурні зміни, які відбулися у галузі під впливом трансформаційних процесів 90-х років, мали негативний вплив на розміщення, технологію, ресурсне забезпечення та ефективність виробництва картоплі. З того часу розвиток картоплярства здійснюється переважно екстенсивним способом, а основними виробниками є господарства населення.

Зосередження виробництва картоплі у господарствах населення призвело до недотримання технології та виродження сортів, неефективного використання ресурсів і, як наслідок, - до зниження урожайності та продуктивності праці, погіршення якості продукції та її конкурентоспроможності. А відсутність системи закупівлі та збуту обмежила доступ відносно екологічно чистої вітчизняної картоплі на міські ринки. Тому у контексті досягнення належного рівня продовольчої безпеки необхідно розвивати великотоварне виробництво картоплі на інноваційній основі, що дасть змогу суттєво підвищити ефективність функціонування галузі.

Узагальнюючи наукові підходи до визначення змісту та критеріїв ефективності, автор пропонує розглядати ефективність сільськогосподарського виробництва як максимальне співвідношення корисного ефекту і затрат виробництва за умови повного та оптимального використання наявних ресурсів. З огляду на специфіку аграрного виробництва та його цілі, оцінку ефективності виробництва картоплі доцільно здійснювати з урахуванням технологічного, економічного, соціального, екологічного та структурного аспектів, що дозволяє виділити різні види ефективності та взаємозв'язки між ними (рис. 1).

Рис. 1. Види ефективності виробництва картоплі та взаємозв'язки між ними.

Критерій ефективності картоплярства слід формувати, виходячи із системи цілей, які стоять перед виробництвом на різних рівнях господарювання та певних етапах розвитку суспільства. На мікрорівні основними цілями малих форм господарювання на селі є самозабезпечення продовольством і додатковий дохід від реалізації надлишків продукції; підприємницьких структур - максимізація прибутку. На макрорівні основною метою функціонування галузі є підвищення продовольчої безпеки держави, якості та збалансованості харчування населення. Зазначене визначає відповідну систему показників оцінки ефективності.

Беручи до уваги обмежений характер виробництва у господарствах населення та неможливість обчислення низки стандартних показників, необхідно розмежувати в окремих аспектах методичні підходи до визначення ефективності в різних типах господарств. Для оцінки економічної ефективності виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах слід використовувати показники, що характеризують ефективність використання окремих чинників виробництва, і узагальнюючі показники рівня прибутковості галузі. Соціальну ефективність картоплярства характеризують: рівень забезпечення продовольчих потреб населення продукцією галузі; рівень оплати праці та її частка у структурі собівартості картоплі; частка доходів від реалізації продукції у загальній сумі доходів; екологічну - обсяг виробництва екологічно чистої продукції, рівень забруднення навколишнього середовища хімічними сполуками і збереження родючості ґрунту; структурну - динаміка індексу структурних зрушень, за якої забезпечується зростання показників технологічної та економічної ефективності та не погіршуються природна родючість та енергетичний баланс ґрунту; технологічну - зростання рівня урожайності картоплі.

У господарствах населення соціально-економічна ефективність картоплярства вимірюється не лише доходом від реалізації картоплі, а й тим, що ця культура покриває значну частку потреб сільських жителів у продуктах харчування. Її виробництво дозволяє економити значну частину сімейного бюджету селян. Тому для оцінки ефективності картоплярства у господарствах населення слід брати до уваги не лише класичні її показники (урожайність, собівартість, прибуток), а й такі, як рівень забезпечення поживності раціону харчування, коефіцієнт заміщення продуктів харчування, рівень економії грошових витрат на харчування тощо.

В аналізі ефективності виробництва картоплі у господарствах населення потрібно враховувати те, що вони використовують значну кількість власних ресурсів, вартість яких не обліковується як затрати. Тому для цих господарюючих суб'єктів оцінку ефективності автор пропонує здійснювати з позицій бухгалтерського та економічного підходів. Це дозволить врахувати альтернативну вартість землі, власної праці, садивного матеріалу, а отже, отримати більш об'єктивне значення рівня ефективності виробництва картоплі.

У другому розділі - “Економічна оцінка розвитку картоплярства” - здійснено оцінку сучасного стану виробництва і споживання картоплі в Україні загалом та у Львівській області зокрема, досліджено тенденції розвитку галузі. Проаналізовано структуру, динаміку та ефективність виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення, визначено проблеми становлення ринку картоплі.

Тенденція вирощування картоплі у Львівській області загалом має позитивний характер. У 2007 р. картоплю зібрали з площі 94 тис. га, що на 11,3% менше порівняно з 2000 р., проте це не позначилося на обсязі її виробництва. Стійке зростання урожайності картоплі впродовж досліджуваного періоду та підвищення її рівня із 143 ц/га до 162 ц/га забезпечило у 2007 р. валовий збір в обсязі 1521,8 тис. т., що на 0,8% більше за показник 2000 р. Незважаючи на позитивну динаміку, рівень урожайності картоплі все ж залишається досить низьким.

У результаті аналізу виробничих показників галузі встановлено, що рівень урожайності не є визначальним чинником концентрації виробництва картоплі. Зокрема, у районах, де досягнуто найвищої урожайності - Кам'янка-Бузькому (216 ц/га), Буському (198 ц/га), Радехівському (189 ц/га), Мостиському (187 ц/га) спостерігаємо скорочення площ під картоплею. Основний валовий збір цієї культури забезпечують прилеглі до великих міст Яворівський, Жовківський, Сокальський, Пустомитівський райони. Це зумовлено товарною орієнтацією виробництва господарств приміської зони, однак здійснюється таке виробництво переважно екстенсивним способом.

Упродовж досліджуваного періоду обсяг виробництва картоплі у Львівській області випереджав обсяг її споживання. Рівень споживання у 2000-2007 рр. був відносно стабільним і значно вищим від раціональних норм харчування. У 2007 р. на одну особу спожито 158,3 кг картоплі, що на 27,7% більше від норми. З'ясовано, що рівень споживання картоплі практично не залежить від рівня доходів і обсягу споживання інших продуктів, що зумовлено певними традиціями харчування населення. За досліджуваний період зросло використання картоплі на корм - на 14,7%. Рівень самозабезпеченості Львівської області картоплею у 2007 р. сягнув 115,2%.

Аналіз структури картоплярства Львівщини за організаційними формами агроформувань засвідчив низку позитивних змін у розвитку галузі. Тенденція скорочення обсягів виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах, яка мала місце включно до 2005 р. і була спричинена погіршенням економічних умов господарювання, за останні два роки змінила свою спрямованість. Площа під картоплею у сільськогосподарських підприємствах у 2000-2007 рр. збільшилася на 7,1%, а урожайність лише за 2006-2007 рр. зросла у 2,4 раза, перевищивши показник 2000 р. на 67%. У результаті за досліджуваний період валовий збір картоплі у сільськогосподарських підприємствах зріс на 97%, а їх частка у структурі виробництва - у два рази - до 2,2%. Проте ці зміни мали незначний вплив на загальну динаміку виробництва картоплі у Львівській області, оскільки основними виробниками й надалі залишаються господарства населення, які забезпечують 97,8% валового збору.

Зміни у структурі виробництва картоплі головним чином відбулися завдяки господарським товариствам, частина яких за рахунок залучення іноземних інвестицій та впровадження передових технологій зуміла у 2007 р. досягти показника 310-320 ц/га. У результаті середня урожайність картоплі у господарських товариствах (287 ц/га) перевищила її рівень у фермерських господарствах у два рази, в приватних підприємствах - на 98%, у господарствах населення - на 78,3% та в державних сільськогосподарських підприємствах - у 3,7 раза.

Фермерські господарства не змогли створити конкуренцію господарствам населення у картопляній галузі. Незважаючи на вищу технічну оснащеність та землезабезпеченість, а також кращі економічні можливості, вони у 2007 р. зуміли з 1 га зібрати лише 142 ц картоплі, що на 22,4% більше порівняно з 2000 р., однак на 13,4% менше, ніж у господарствах населення. Такий рівень урожайності не сприяє ефективному виробництву картоплі, в результаті чого площа під нею у фермерських господарствах за досліджуваний період скоротилася на 28,5%.

Аналіз економічної ефективності виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах Львівської області показав, що зростання урожайності й цін на картоплю паралельно супроводжувалося високими темпами зростання витрат на її виробництво та реалізацію (таб. 1).

Таблиця 1 Економічна ефективність виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах Львівської області

У процесі дисертаційного дослідження за допомогою статистичних групувань і кореляційно-регресійного аналізу визначали вплив відібраних чинників на показники економічної ефективності виробництва картоплі в сільськогосподарських підприємствах, зокрема у фермерських господарствах. Встановлено, що найбільший вплив мають урожайність картоплі, рівень концентрації посівних площ, а також рівень інтенсифікації виробництва, виражений обсягом затрат виробництва на 1 га.

У 2007 р. у Львівській області картоплю вирощували в 15 сільськогосподарських підприємствах. У більшості з них під культурою 0,5-2 га. Найбільшими виробниками картоплі є ТзОВ “Горуцьке”, агрофірма “Горуцька”, ТзОВ “Агромарк Юкей” і ТзОВ “Агро ЛВ Лімітед”. Групування сільськогосподарських підприємств області засвідчило наявність залежності ефективності виробництва картоплі від затрат виробництва на 1 га (табл. 2).

Для детальнішої характеристики ефективності виробництва картоплі у сільськогосподарських підприємствах проаналізовано діяльність таких господарств, як ТзОВ “Горуцьке” і агрофірма “Горуцька”. Ці два підприємства знаходяться в с. Гірське Миколаївського району, а створені вони в результаті реорганізації колишнього колективного сільськогосподарського підприємства.

Агрофірма “Горуцька” багато років була збитковим підприємством і лише у 2007 р. вдалося подолати негативні тенденції й забезпечити прибуткову діяльність. Залучено іноземні (французькі) інвестиції, ставку зробили на розвиток картоплярства й овочівництва відкритого ґрунту. Засадивши картоплею 75 га, агрофірма отримала 349,2 тис. грн прибутку. Тут вирощують такі сорти, як Слов'янка, Кардена, Імпала, Санте, Агаве, Рів'єра, Маллі, Сатурн тощо. Техніка і технології вирощування переважно закордонні, всі процеси механізовані.

Таблиця 2 Вплив затрат виробництва на 1 га на ефективність вирощування картоплі в сільськогосподарських підприємствах Львівської області

ТзОВ “Горуцьке” належить до типових підприємств Львівської області, в яких відсутні інвестиції і які самотужки здійснюють свою діяльність, залишаючись прибутковими. Тут вирощують картоплю вітчизняної селекції - сортів Воля, Мавка, Оксамит і зарубіжної - сорту Санте з використанням вітчизняної техніки і технології. Усі процеси механізовані. Останніми роками в ТзОВ картоплею засаджують 25-30 га, збирають 117-140 ц/га, отримуючи валовий збір на рівні 2,9-4,2 тис. ц (табл. 3).

У результаті факторного аналізу встановлено, що у великотоварних господарствах Миколаївського і Пустомитівського районів, де використовують передові технології вирощування та мають налагоджені канали збуту картоплі, рівень цін та урожайності мали значний позитивний вплив на формування прибутку, суттєво компенсувавши зростання собівартості. Це підкреслює переваги великомасштабного виробництва картоплі та необхідність його подальшого розвитку.

Розміщення картоплярства у господарствах населення є вкрай нерівномірним у розрізі адміністративних районів області. У структурі площ під картоплею в господарствах населення найбільшу питому вагу мають райони приміської зони м. Львова - Пустомитівський - 8,6%, Яворівський - 8,4% та Жовківський - 7,8%, а найменшу - Сколівський - 2,3% та Буський - 2,7% райони. Відповідним чином у цій категорії господарств сконцентроване і валове виробництво картоплі.

Таблиця 3 Економічна ефективність виробництва картоплі у ТзОВ “Горуцьке”

За відсутності достатньої офіційної статистичної інформації аналіз стану та ефективності виробництва картоплі у господарствах населення здійснювався на основі даних анкетного опитування, проведеного автором. Встановлено, що найбільше вирощують і реалізують картоплі господарства із середньою чисельністю працездатних 3-4 особи. Аналіз технологічних процесів показав, що у 82,5% опитаних господарств дотримуються сівозміни при вирощуванні сільськогосподарських культур, у системі удобрення переважає сумісне внесення органічних і мінеральних добрив. При цьому органічних добрив вносять 57,1%, мінеральних - 56,7% від рекомендованих норм. Незадовільною є ситуація із частотою оновлення насіння і сортів. Лише 42,7% опитаних господарств населення оновлюють із періодичністю до 3 років, 25,2% - із періодичністю 4-5 років, решта - значно рідше. Це призводить до виродження сортів, що є однією з причин низької урожайності картоплі.

Розрахунок показників економічної ефективності виробництва картоплі у господарствах населення, здійснений із використанням економічного (без врахування витрат на оплату праці) і бухгалтерського (з урахуванням витрат на оплату праці) підходів, свідчить про відносно низький рівень витрат, що робить це виробництво досить рентабельним. Незначні виробничі витрати зумовлені економією використання ресурсів сільськими господарями, невисокою вартістю найманої робочої сили, використанням праці неповнолітніх дітей і пенсіонерів, низьким рівнем механізації виробничих процесів. Тому таке виробництво, незважаючи на його ефективність, достатньо раціональним і прогресивним назвати не можна. Переважна більшість господарств, як свідчать результати опитування, через високу трудомісткість виробництва та відсутність умов для реалізації, не бажають у перспективі розширювати площі під картоплею.

Ефективність картоплярства значною мірою пов'язана із функціонуванням ринку картоплі, який у Львівській області перебуває на етапі становлення. Упродовж 2000-2007 рр. мали місце суттєві структурні зміни товарообігу за сегментами ринку картоплі. У 2007 р. сільськогосподарськими підприємствами області було реалізовано у 7,5 раза більше картоплі, ніж у 2000 р. Починаючи з 2002 р. через низькі закупівельні ціни остаточно припинено реалізацію картоплі заготівельним організаціям.

У 2007 р. порівняно з 2000 р. на 90,9% зменшилися обсяги реалізації картоплі на продовольчих ринках, а питома вага цього каналу зменшилася на 64,8%. Це, з одного боку, стало наслідком збільшення обсягів вирощування і реалізації картоплі господарствами населення. З іншого боку, в умовах зруйнованого гуртового ринку та відсутності ринкової інфраструктури сільськогосподарським підприємствам невигідно здійснювати стихійний продаж картоплі на продовольчих ринках, оскільки вони несуть значні витрати на реалізацію і не мають жодної гарантії, що їм вдасться продати велику партію товару. У цих умовах набувають поширення нові канали збуту (реалізація торговим посередникам, закладам громадського харчування, через мережу супермаркетів тощо). Їх питома вага у 2007 р. порівняно з 2000 р. зросла на 88,4%. Упродовж 2000-2007 рр. також спостерігали відносно стійку тенденцію зростання ціни реалізації картоплі, в результаті чого її рівень у 2007 р. на 569,1 грн/т (у 2,3 раза) перевищив показник 2000 р.

Незважаючи на позитивні тенденції, для повноцінного переходу від стихійного до організованого ринку повинні відбутися суттєві зміни як у розміщенні виробництва картоплі в різних категоріях господарств, так і способах просування продукції до кінцевого споживача.

У третьому розділі ? “Напрями та перспективи розвитку картоплярства в регіоні” ? визначено способи підвищення ефективності картоплярства на основі забезпечення його функціонування на індустріально-інноваційний засадах, розраховано перспективні параметри розвитку галузі у Львівській області.

Функціонуючи переважно на базі господарств населення, картоплярство поглинає величезний обсяг земельних, матеріальних, трудових ресурсів і водночас має напівнатуральний характер розвитку та не забезпечує потреб внутрішнього ринку у дешевій та якісній продукції. Зміна існуючих негативних тенденцій потребує докорінної структурної та організаційно-економічної перебудови галузі у напрямі концентрації, поглиблення спеціалізації, забезпечення наукового супроводу та підвищення товарності виробництва. Для цього пропонуємо у перспективі розвивати галузь через формування інтеграційних систем, в межах яких передбачається тісна взаємодія господарств населення з великими сільськогосподарськими підприємствами, а також із постачальницькими, збутовими, обслуговуючими та іншими організаціями (рис. 2).

Основну ланку інтеграційної системи повинні становити агроформування, що володіють достатнім обсягом посівних площ, придатних для застосування індустріальної технології вирощування картоплі. Але таких у Львівській області поки що лише декілька. Тому формування такого елемента системи вимагає організації спільної діяльності виробників картоплі на кооперативних засадах. Найдоцільнішим для розвитку галузі є створення багатофункціональних (комбінованих) сільськогосподарських кооперативів за участю сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств і господарств населення, а відтак їх об'єднання в асоціацію.

Рис. 2. Модель організації інтеграційної системи розвитку картоплярства.

Важливою умовою подальшого розвитку картоплярства є впровадження інноваційно-інвестиційних проектів. Вважаємо, що інноваційну політику в галузі слід здійснювати в розрізі таких напрямів: техніко-технологічний, біологічний (селекція та насінництво), науково-інформаційний, організаційно-економічний. Особливої уваги потребує селекційна робота, в тому числі виведення сортів, придатних для промислової переробки.

У дисертації з використанням трендових моделей визначено прогнозні показники виробництва картоплі в господарствах усіх категорій в розрізі адміністративних районів Львівської області. Тенденції розвитку галузі та реалізація відповідних заходів організаційного характеру забезпечать зростання рівня урожайності та валового збору картоплі на тлі скорочення площ садіння (табл. 4).

Відповідно до прогнозного балансу картоплі передбачається 25,5% виробленої продукції використати на споживання, 17,3% - на насіння, 30,0% - на корм, 5% становитимуть втрати. Решта картоплі - а це 3,5 млн ц - формуватиме ринковий фонд і може за сприятливої цінової кон'юнктури бути реалізована за межі області. Рівень товарності картоплі в більшості адміністративних районів області коливатиметься в межах 30-40%.

Таблиця 4 Прогнозні показники виробництва картоплі в господарствах усіх категорій Львівської області, 2012 р.

Відповідно до прогнозних розрахунків найвищих показників урожайності картоплі у 2012 р. досягнуть у Кам'янка-Бузькому районі - 241 ц/га. Водночас у Дрогобицькому, Миколаївському, Перемишлянському, Сколівському і Турківському районах вона не перевищуватиме 150 ц/га. За таких показників урожайності вітчизняні виробники не зможуть забезпечити високий рівень конкурентоспроможності своєї продукції. Єдиним виходом з такої ситуації є прискорений розвиток картоплярства у сільськогосподарських підприємствах на інноваційних засадах.

Переведення картоплярства на інноваційний шлях розвитку зумовлює необхідність вдосконалення організаційної структури наукового забезпечення галузі. У цьому контексті вкрай важливою є державна підтримка формування та розвитку регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва та їх активна взаємодія зі спеціалізованими насінницькими господарствами, підприємствами - виробниками картоплі тощо.

Інноваційна діяльність у галузі потребує значних інвестицій, як внутрішніх, так і іноземних. Основою визначення напряму здійснення інвестицій у картоплярство є рівень інвестиційної привабливості (Z) галузі в адміністративних районах. Для її оцінки пропонуємо брати до уваги наступні параметри: рівень рентабельності (х₁), урожайність (х₂), частку сільськогосподарських підприємств у виробництві картоплі (х₃), частку району в обласному виробництві картоплі (х₄), виробництво картоплі на 100 га ріллі (х₅), виробництво картоплі на 1 особу (х₆).

На основі проведених розрахунків встановлено, що дискримінантна функція для визначення пріоритетних напрямів інвестування в картоплярство районів Львівщини має такий вигляд:

.

Стратегічно привабливими для інвестицій є райони Лісостепової та Поліської зон, більшість з яких прилеглі до великих і середніх міст, а також прикордонної території, тобто наближені до потенційних внутрішніх і зовнішніх ринків збуту продовольчої картоплі. Незаповненими на ринку інвестицій є ніші промислової переробки та вирощування насіннєвої картоплі.

Для залучення інвестицій у розвиток картоплярства потрібна відповідна державна політика, спрямована на формування сприятливого інвестиційного середовища, сприяння пільговому оподаткуванню та кредитуванню виробників, розробку та реалізацію державних інвестиційних проектів.

Висновки

Проведене дослідження засвідчило актуальність проблеми розвитку картоплярства, обґрунтованість вибору мети дослідження і поставлених завдань, практичне значення отриманих результатів. Виявлено нові тенденції в розвитку галузі та основні чинники, які їх викликали. Розроблено основні напрями розвитку галузі, обґрунтовано пропозиції з підвищення її ефективності. Наукова цінність проведеного дослідження може бути представлена такими висновками.

1. Картопля та продукти її переробки впродовж кількох століть складають основу харчового раціону населення нашої країни. Дієтичні властивості, відносна невибагливість до ґрунтово-кліматичних та агротехнічних умов, наявність стійких навичок населення щодо вирощування картоплі дають підстави для висновку, що її значення в продовольчому забезпеченні не зменшиться навіть за подальшого урізноманітнення видів продуктів харчування на ринку.

2. Слід розрізняти соціальну, економічну, технологічну, екологічну та структурну ефективності картоплярства. Усі види ефективності є відображенням співвідношення отриманого ефекту від ведення галузі та понесених задля його досягнення затрат. Основним проявом соціальної ефективності розвитку картоплярства є обсяг споживання на одну особу, економічної - рівень рентабельності виробництва, технологічної - урожайність з 1 га, екологічної - частка екологічно чистої продукції, структурної - частка додаткового прибутку, отримана в результаті змін у структурі виробництва. У натуральних особистих селянських господарствах ефективність картоплярства проявляється через єдиний соціальний ефект, який виражається ступенем задоволення потреб господарюючої сім'ї в картоплі.

3. Упродовж 2000-2007 рр. площі під картоплею в усіх категоріях господарств Львівської області скоротилися з 106,0 до 94,0 тис. га. Завдяки зростанню середньої врожайності господарствам вдавалося підтримувати стабільний обсяг валового збору продукції. Основним виробником картоплі є господарства населення, в яких у 2007 р. вироблено 97,8% продукції. Питома вага картоплі у структурі посівних площ у господарствах населення складала 27,8%, а в сільськогосподарських підприємствах - 0,8%. Споживання картоплі протягом 2000-2007 рр. зросло з 147 до 158 кг на одну особу за рік.

4. Основними чинниками формування ефективності виробництва є родючість ґрунтів і рівень інтенсифікації виробництва як в особистих селянських господарствах, так і в сільськогосподарських підприємствах, а також територіальне розміщення господарств. За допомогою статистичних групувань, кореляційно-регресійного аналізу встановлено високий ступінь залежності врожайності картоплі в особистих селянських господарствах від розміру грошової оцінки ріллі, а в сільськогосподарських підприємствах - від кількості внесених мінеральних добрив. Встановлено також, що господарства приміської зони досягають кращих показників ефективності у зв'язку з близькістю ринків збуту. Окремо визначено ступінь впливу на обсяг виробництва картоплі в господарствах населення традиційного для сільських родин рівня її середньодушового споживання.

5. Проведене автором вибіркове обстеження господарств населення показало, що важливим чинником ефективності картоплярства є кількість працездатних осіб у господарстві. Господарства з 3-4 працездатними членами родини забезпечують товарний чи напівтоварний характер виробництва, а господарства, які складаються лише з пенсіонерів, мають найнижчі показники врожайності картоплі, не проводять сортооновлення, орієнтовані переважно на ручний спосіб виконання технологічних операцій. Частина опитаних (234) в найбільш напружені періоди наймали працівників зі сторони (90). Рівень ринкової активності опитаних господарств був невисоким. У середньому одне господарство реалізовувало на ринку приблизно тонну картоплі.

6. Реалізація картоплі у Львівській області має здебільшого стихійний і несистемний характер, особливо виробленої в господарствах населення. В умовах відсутності системи заготівельних організацій основними канала...