Розвиток системи управління земельними ресурсами

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

ЛАВРИК УЛЯНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 332.33

РОЗВИТОК СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування та

охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2009

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі „Донецький національний технічний університет” Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Хобта Валентина Михайлівна,

Державний вищий навчальний заклад „Донецький національний технічний університет” Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства (м. Донецьк).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Сохнич Анатолій Якович, Львівський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри управління земельними ресурсами (м. Львів).

кандидат економічних наук, доцент Лазарєва Олена Володимирівна, Інститут державного управління „Миколаївський державний гуманітарний університет ім. П. Могили” Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри державної політики та менеджменту (м. Миколаїв).

Захист відбудеться 19 лютого 2009 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.128.01 в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Б. Хмельницького,108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул.. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий "17" січня 2009р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Р.Р. Ларіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток національної економіки України на протязі тривалого періоду здійснювався переважно за рахунок екстенсивного використання природного потенціалу, в результаті чого почала проявлятися як відносна, так і абсолютна обмеженість природних ресурсів. В значній мірі ці наслідки стосуються земельних ресурсів, які є важливим чинником розширення виробництва, підвищення його ефективності.

В процесі формування ринкових умов господарювання було законодавчо закріплено різні форми власності. Зміна форм власності на землю призвела до появи великої кількості суб'єктів земельних відносин, фізичних та юридичних осіб з певними правами й обов'язками, що суттєво ускладнило процес управління земельними ресурсами. Загострилися старі проблеми екологічного характеру та з'явилися нові соціально-економічні проблеми, пов'язані з розвитком ерозійних процесів, зниженням природної родючості грунтів, зі спадом ефективності господарювання в сільськогосподарських підприємствах. Тому, особливої актуальності набуває розвиток системи управління земельними ресурсами, основним завданням якої є формування зацікавленості землекористувачів у раціональному використанні, охороні і відтворенні земельних ресурсів.

Проблемі удосконалення системи управління земельними ресурсами присвячені дослідження таких вітчизняних дослідників: Ю.Д. Білика, П.Ф.Веденічева, В.Г. В'юна, В.В. Горлачука, Г.І. Горохова, А.С. Даниленка, Д.С. Добряка, О.В. Лазарєвої, Я.І.Лютого, Т.П.Магазинщикова, М.А. Мицай, Л.Я. Новаковського, С.О. Осипчука, П.Н.Першина, С.Ф. Поважного, А.Я. Сохнича, П.Т.Саблука, А.М. Третяка, В.В. Юрчишина, О.І. Шапоренко та інші. Разом з тим сучасна теоретична та методична база не розкриває всієї сутності управління земельними ресурсами, в результаті чого не забезпечується досягнення раціонального використання й охорони земельних ресурсів.

Актуальність і особлива значущість вказаних проблем та необхідність їх вирішення визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в Державному вищому навчальному закладі «Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти і науки України відповідно до планів двох держбюджетних тем: „Теоретичні засади підвищення потенціалу суб'єктів господарювання в умовах інноваційної моделі розвитку економіки” (номер держреєстрації 0107U001411), „Дослідження та впровадження сучасних методів створення та функціонування системи моніторингу міських земель” (номер держреєстрації 0106U001352). При розробці цих тем автором запропоновані рекомендації з удосконалення системи управління земельними ресурсами, проведено перегляд нормативної грошової оцінки земельних ділянок, запропоновано механізм страхового захисту орендованих земель та надані рекомендації з розрахунку страхового тарифу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка методичних рекомендацій щодо розвитку сучасної системи управління земельними ресурсами.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі поставлено та вирішено такі задачі:

розкрито особливості земельних ресурсів як об'єкта управління та досліджено сучасний їх стан;

уточнено поняття та основні складові системи управління земельними ресурсами;

визначено поняття, принципи функціонування та інструменти економічного механізму управління земельними ресурсами, проаналізовано ефективність їх сучасного використання;

систематизовано та доопрацьовано класифікацію підходів до економічної оцінки природних ресурсів;

визначено суперечності в діючій методиці нормативної грошової оцінки земельних ділянок та обґрунтовано необхідність перегляду її результатів;

визначено основні джерела фінансування відтворення, охорони та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів;

розроблено механізм страхового захисту якісного стану орендованих земельних ділянок.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження виступає процес управління земельними ресурсами України.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є принципи, методи і інструменти управління земельними ресурсами та підвищення ефективності їх використання у ринкових умовах господарювання.

Методи дослідження базуються на фундаментальних положеннях економічної теорії, економіки природокористування, теорії управління. Методологічною основою досліджень виступає діалектичний метод, за допомогою якого економічні явища вивчались не ізольовано, а в їх взаємодії, не в статиці, а в процесі розвитку. Для досягнення мети дисертаційної роботи широко використовувалися методи економічних досліджень: системно-структурний (визначення системності управління земельними ресурсами); класифікації і порівняних характеристик (для класифікації природних ресурсів і методичних підходів до економічної оцінки природних ресурсів); економіко-статистичний (для аналізу сучасного стану земельних ресурсів та інструментів економічного механізму управління земельними ресурсами); математичні методи (при формулюванні рекомендацій щодо вдосконалення оцінки земельних ресурсів та інструментів їх захисту від нераціонального використання) графічний (для представлення результатів дисертаційної роботи); абстрактно-логічний (узагальнення, формування висновків та рекомендацій).

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі акти Верховної Ради України; Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України щодо регулювання земельних відносин в Україні; монографії та науково-аналітичні статті; спеціальні наукові видання; статистичні збірники, літературні джерела вітчизняних і зарубіжних авторів; Internet; пакет прикладних програм Microsoft Office, результати власних наукових досліджень, проведених автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних і методичних положень щодо розвитку системи управління земельними ресурсами шляхом розробки і впровадження відповідних рекомендацій, що сприятиме підвищенню результативності управління земельними ресурсами в сучасних умовах господарювання.

Основні наукові результати:

уперше:

запропоновано механізм страхового захисту якісного стану орендованих земельних ділянок, який відображає характер взаємовідносин між землевласниками, землекористувачами та страховими компаніями, дозволяє підвищити матеріальну відповідальність і зацікавленість орендарів у мінімізації негативного впливу їх господарської діяльності та підсилити контроль за використанням коштів для попередження і ліквідації наслідків цього впливу;

удосконалено:

методичні рекомендації з нормативної грошової оцінки орних земель, шляхом систематичного перегляду її результатів з використанням вихідних даних на дату оцінки, окрім щорічної їх індексації на рівень інфляції, для забезпечення врахування сучасних умов господарювання сільськогосподарських товаровиробників;

склад і структуру системи управління земельними ресурсами, що передбачає значний перелік ефективних і взаємопогоджених методів, притаманних їм інструментів управління, за допомогою яких забезпечується узгодженість між суспільними інтересами й інтересами окремих землекористувачів;

перелік існуючих і можливих альтернативних джерел фінансування охорони, відтворення і стимулювання раціонального використання земельних ресурсів, впровадження інструментів забезпечення оптимального і цільового їх використання;

дістали подальшого розвитку:

систематизація підходів до економічної оцінки природних ресурсів шляхом встановлення критерію оцінки та чіткого окреслення сфери застосування результатів, отриманих за кожним з них, що дозволяє зменшити вірогідність помилки у способі визначення вартості та отримання її неадекватного значення;

визначення особливостей земельних ресурсів як об'єкта управління, шляхом поєднання ними ролі засобу виробництва, природного ресурсу, об'єкта соціально-економічних зв'язків. Врахування цих особливостей дозволяє підвищити ефективність інструментів управління земельними ресурсами;

систематизація основних принципів, методів та інструментів економічного механізму управління земельними ресурсами шляхом поділу їх на групи за характером впливу, що сприяє більш ефективному виконанню ним своїх функцій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертаційної роботи доведено до рівня конкретних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління земельними ресурсами. Запропоновані рекомендації дозволяють посилити захист законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин з питань використання земельних ресурсів; підвищити матеріальну зацікавленість землекористувачів у забезпеченні дбайливого ставлення до земельних ділянок; виявити джерела надходження коштів для реалізації програм охорони та захисту земельних ресурсів; здійснити перерозподіл земельних ресурсів на користь більш ефективних господарів та забезпечення останніх фінансовими ресурсами для оновлення матеріально-технічної бази, запровадження ґрунтозахисних технологій, робіт із захисту земель від ерозії, деградації, відтворення родючості грунтів; створити умови для активізації інноваційних процесів у сфері використання земельних ресурсів.

Результати дисертаційного дослідження використовуються Донецьким обласним управлінням земельними ресурсами (довідка № 01-92-748-01 від 21.04.2008 р.), ВАТ „Страхова компанія Універсальна” (довідка № 01/803031 від 03.03.2008 р.), а також покладено в основу окремих тем навчальних курсів „Економічне оцінювання”, „Економіка природокористування” у Державному вищому навчальному закладі „Донецький національний технічний університет” (довідка № 51.5-3 від 17.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Висновки, положення й рекомендації, що містяться в роботі, отримані автором самостійно шляхом аналізу та систематизації теоретичного і практичного матеріалу з використанням статистичних даних, нормативно-законодавчих документів. Особистим внеском здобувача в цих роботах є розробка механізму страхового захисту якості земельних ресурсів та пропозиції щодо вдосконалення методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались та одержали схвалення на конференціях, у тому числі на міжнародній науковій конференції «Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі» (м. Донецьк, 2005р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблемы повышения эффективности деятельности предприятий в современных условиях» (м. Севастопіль, 2005р.), міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні наукові дослідження - 2006» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти» (м. Полтава, 2006р.), міжнародній науково-практичній конференції «Відкритий діалог: влада, промисловість та громадянське суспільство. Сталий розвиток довкілля в Україні» (м. Маріуполь, 2006р), міжнародній науково-практичній конференції «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (м. Київ, 2006 р.),

Публікації. Результати дослідження опубліковано в 15 наукових працях, серед яких 4 статті - в наукових фахових виданнях, 11 публікацій - в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 3,59 д.а, з яких 3,4 д.а. належать особисто авторові.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 184 сторінках друкованого тексту, у тому числі 21 таблиця, 29 рисунків, які наведено на 50 сторінках. Список використаних джерел із 152 найменувань приведений на 12 сторінках і один додаток на 4 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, предмет, об'єкт і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, відображено апробацію результатів, наведено кількість публікації за темою дисертації.

У першому розділі „Теоретичні основи управління земельними ресурсами” проаналізовано сучасний стан і проблеми використання земельних ресурсів в Україні, доведено правомірність і доцільність розгляду та специфічні особливості земельних ресурсів як об'єкта управління, визначено поняття та основні складові системи управління земельними ресурсами, систематизовано інструментарій управління земельними ресурсами.

Територіальне розташування забезпечило нашу державу значними природними ресурсами, як в кількісному так і в якісному відношенні, провідне місце серед яких припадає саме на земельні ресурси. Так, за розрахунками фахівців, загальна вартість природних ресурсів України становить 5002,3 млрд. доларів США, при цьому земельні ресурси складають 72% (або 3602,5 млрд. дол.) загальної вартості. Однак, незважаючи на багатство країни ресурсами (в розрахунку на одну людину припадає 0,85 га сільськогосподарських угідь, тоді як в середньому по Європі цей показник складає 0,44 га, а ріллі - 0,25 га), недостатньо ефективне користування ними не дало очікуваних результатів. Так, валової продукції сільського господарства в розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь у країні останніми роками виробляється у вісім разів менше, ніж у країнах Європейського Союзу, при тому, що якісна характеристика грунтів цих країн у 3-4 рази гірша від грунтів України. За оцінками економістів-екологів щорічні втрати від нераціонального використання природних ресурсів і тотального забруднення навколишнього середовища сягають 15-20% національного доходу і є чи не найбільшими у світі. Тому, актуальним сьогодні є питання формування злагодженої системи управління земельними ресурсами, яка має налічувати значний перелік ефективних, взаємопогоджених методів і притаманних їм інструментів, що є складовими системи управління земельними ресурсами. Характерною рисою такої системи має стати узгодження економічних та екологічних інтересів підприємств, установ, організацій, суспільства в цілому та окремих індивідів.

В дослідженні визначено та проаналізовано основні складові системи управління земельними ресурсами (рис.1) та наявність взаємозв'язків між ними. Донедавна практично єдиним шляхом забезпечення оптимального природокористування були адміністративні методи управління. Зміна економічних відносин у суспільстві вимагає зміни пріоритетів у здійсненні управління природними ресурсами та екологічної функції держави взагалі.



Рис. 1. Складові елементи системи управління земельними ресурсами

Поряд з посиленням адміністративного впливу в результаті зміни економічних відносин у суспільстві першочергову роль відіграють економічні важелі, призвані створити такі умови діяльності, за яких господарюючим суб'єктам стає економічно вигідним дотримання природоохоронних вимог, досягнення екологічних цілей. У зв'язку з цим, у дисертаційному досліджені визначено поняття, принципи функціонування та інструменти економічного механізму управління земельними ресурсами. Усі закріплені чинним законодавством, а також потенційно можливі інструменти економічного регулювання відносин за характером впливу на землевласників та землекористувачів розділено на три групи: економічні санкції, економічні стимули, економічні гарантії. Проведений аналіз довів, що для економіки нашої країни необхідний механізм економічної адаптації природоохоронних цілей суспільства до його реальних можливостей, вкрай необхідна система якісно нових, гнучких ринкових інструментів управління земельними ресурсами.

У другому розділі „Аналіз та розвиток економічного механізму управління земельними ресурсами” проведено аналіз сучасного стану використання інструментів управління земельними ресурсами, обґрунтовано необхідність перегляду результатів нормативної грошової оцінки земельних ділянок, досліджено сучасні методичні підходи до експертної грошової оцінки земельних ділянок та проблеми їх використання в умовах ринку нерухомості України, вдосконалено класифікацію підходів до економічної оцінки природних ресурсів.

Проведений аналіз існуючих підходів до економічної оцінки природних ресурсів свідчить про їх велику кількість, що ускладнює порівнянність результатів і приводить до значних помилок при визначенні вартості природних ресурсів. Для вирішення зазначених проблем запропоновано укрупнену класифікацію підходів до економічної оцінки природних ресурсів, згідно з якою виокремлено такі методичні підходи: класичні - затратний, результатний і змішаний, а також ринковий і комплексний підходи. Дана класифікація дозволяє звузити кількість методичних підходів до економічної оцінки природних ресурсів, чітко окреслити сферу застосування кожного з них, що в свою чергу спрощує механізм оцінки та знижує вірогідність помилки.

Чинне земельне законодавство залежно від призначення та порядку проведення грошової оцінки земельних ділянок розрізняє нормативну і експертну. Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» продовжено дію мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення до законодавчого урегулювання ринку землі. Зважаючи на дію заборони на відчуження цієї категорії земель, по відношенню до неї фактично використовується лише нормативна грошова оцінка. Тому, актуальним завданням є безперервне удосконалення діючої методики нормативної оцінки, яка повинна надати об'єктивну оцінку землі та стати дієвим інструментом системи управління земельними ресурсами, забезпечити захист від нераціонального використання.

Нормативна грошова оцінка була проведена у 1995 році на основі економічної оцінки, останній тур якої здійснено у 1988 році з використанням даних 1980-1986 рр. За наступні 14 років, що минули з останнього туру нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, результати отриманої оцінки лише корегувалися на коефіцієнт інфляції. Саме у цей час у аграрній сфері відбулися досить значні зміни (табл. 1), які пов'язані з: появою значної кількості нових форм господарювання (на початок 2005 року реформовано 11,8 тис. недержавних сільськогосподарських підприємств, на базі яких створено 21,6 тис. нових господарських формувань ринкового напряму); значним погіршенням матеріально-технічного забезпечення (протягом 1990 - 2007 рр. у сільськогосподарських підприємствах парк тракторів скоротився на 62,2%, спрацьованість яких становить близько 45,5%, а коефіцієнт оновлення - лише 4%, внесення мінеральних і органічних добрив зменшилось у 4 і 12 разів відповідно порівняно з 1990 р.); недостатністю фінансових ресурсів, при цьому постійно зменшуються обсяги кредитування

сільськогосподарського виробництва (у 2004 році загальна сума банківських кредитів становила на 13,7% менше, ніж було роком раніше.); підвищенням інтенсивності деградаційних процесів (за підрахунками вчених щорічні економічні збитки від ерозії ґрунтів в Україні складають 2511 млн. дол. США).

Таблиця 1. Основні показники стану сільського господарства України

ПОКАЗНИК	1990	1995	2000	2005	2006	2007
Площа сільськогосподарських угідь, тис. га	32406	30963	27173	26044	25928	26060
Продукція сільського господарства, млн. грн., у тому числі продукція рослинництва	145875	94795	77889	92586	94895	88769
	66560	49371	43573	53976	54909	49718
Індекси продукції сільського господарства за категоріями господарств, %: господарства усіх категорій в т.ч. продукція рослинництва сільськогосподарські підприємства в т.ч. продукція рослинництва господарства населення в т.ч. продукція рослинництва	100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0	65,0 74,2 48,0 54,6 103,6 132,6	53,4 65,5 26,1 35,7 115,3 154,7	63,5 81,1 33,4 43,5 131,9 193,7	65,1 82,5 36,5 46,5 129,9 190,5	60,9 74,7 35,0 41,4 119,6 174,6
Питома вага сільськогосподарських підприємств у виробництві валової продукції сільського господарств, %, у тому числі рослинництва	69,4	51,3	34,0	36,5	39,0	39,9
	75,0	55,2	40,9	40,3	42,3	41,6
Виробництво сільськогосподарської продукції на одну особу, грн., у тому числі рослинництва,	2811	1840	1584	1966	2028	1909
	1283	958	886	1146	1173	1069
Продукція сільського господарства в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн., у тому числі рослинництва	450,2	306,2	286,6	355,5	366,0	340,6
	205,4	159,5	160,4	207,3	211,8	186,9
Кількість сільськогосподарських підприємств, які отримали прибуток, %	100,0	86,5	49,4	65,8	66,5	67,5
Рівень рентабельності (збитковості),% : від всієї діяльності, рослинництва	42,6	13,6	-1,0	6,8	2,8	15,6
	98,3	55,5	30,8	7,9	11,3	32,7

Проведений аналіз змін доводить, що основні складові розрахункової формули нормативної грошової оцінки земельних ділянок за цей час зазнали досить значних змін, що в свою чергу не може не позначитись і на її результатах. Як свідчать розрахунки, проведенні за даними статистичної звітності результатів роботи сільськогосподарських підприємств, диференційний рентний дохід по більшості адміністративних районів має від'ємне значення, тобто нормативна грошова оцінка землі визначається величиною капіталізованого абсолютного рентного доходу.

Встановлено, що величина нормативної грошової оцінки, проведеної у 1995 році, не відповідає сучасним умовам господарювання. Неадекватно ж встановлена грошова оцінка напряму позначається на результатах та призводить до зниження ефективності діяльності сільськогосподарських товаровиробників.

Аналіз існуючої системи управління земельними ресурсами дозволив виявити ряд недоліків: відсутня інфраструктура; не завершено роботи по заміні сертифікатів на державні акти на право власності на земельні ділянки, з інвентаризації, з грошової оцінки земель; не врегульовано порядок проведення земельних торгів; не вирішено питання стосовно розмежування земель державної та комунальної власності; відсутня чітка система обліку, контролю за станом та використанням земельних ресурсів; відсутні дієві інструменти, які б стимулювали землевласників та землекористувачів до більш дбайливого використання земельних ресурсів; часті випадки порушення земельного законодавства. Все це в підсумку призводить до нераціонального використання земельних ресурсів, погіршення їх якісного стану. Однією з головних причин такого становища є недостатнє фінансування галузі. Отже постає проблема пошуку додаткових та мобілізація існуючих джерел фінансування для формування ефективної системи управління земельними ресурсами та забезпечення їх охорони, відтворення і раціонального використання.

У третьому розділі „Методичні рекомендації з підвищення ефективності управління земельними ресурсами” визначено суперечності в діючій методиці нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, надано рекомендації щодо її вдосконалення. Запропоновано механізм страхового захисту якісного стану земельних ресурсів, наданих в оренду. Визначено основні джерела фінансування відтворення, охорони і забезпечення раціонального використання земельних ресурсів.

Окрім врахування змін, що відбулися у сільському господарстві з моменту останнього туру нормативної грошової оцінки, встановлено, що сама методика її визначення налічує цілий ряд суперечностей:

По-перше, аналіз динаміки урожайності зернових культур довів, що в порівнянні з величиною, що використовувалась в методиці (31,5 ц/га), її значення за період 2000-2007 рр. (21,8 ц/га) знизилось на 30,8%. Це, в свою чергу, впливає на результати розрахунку, тобто сьогодні значення нормативної грошової оцінки 1995 р. є значно завищеним і не відповідає сучасним умовам господарювання.

По-друге, у діючій методиці при розрахунку диференційного рентного доходу використовуються тільки виробничі витрати і не враховуються витрати, пов'язанні зі збутом продукції. Але, диференційна рента І, яка є основою грошової оцінки, виникає за рахунок як різниці родючості, так і місцерозташування земельних ділянок відносно ринків збуту.

По-третє, згідно діючій методиці величина коефіцієнту норми рентабельності зернових культур дорівнює 0,35 (35%). Однак, аналіз динаміки рівня рентабельності зернових культур за останні роки свідчить, що він є завищеним. Його використання в сучасних умовах господарювання призводить до отримання від'ємного значення диференційного рентного доходу.

По-четверте, дискусійним є питання стосовно терміну капіталізації, який згідно діючій методиці встановлений у розмірі 33 роки. Це відповідає трьохвідсотковій платі за кредит, що, враховуючи сучасний стан економічного розвитку України, є досить низьким значенням.

Для вирішення цих протиріч запропоновані рекомендації щодо вдосконалення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (табл.2).

Таблиця 2. Порівняльна характеристика методичних рекомендацій визначення нормативної грошової оцінки земель

Регулювання нормативної грошової оцінки земель згідно діючому законодавству	Запропоновані рекомендації з удосконалювання нормативної грошової оцінки земель
Використовується фактична врожайність, що досягається завдяки не тільки унікальним властивостям земельної ділянки, але і завдяки використанню інших засобів виробництва, кращої організації процесу виробництва й ін.	У формулі розрахунку диференціального рентного доходу пропонується використовувати не фактичну, а потенційну врожайність, що може бути досягнута завдяки властивостям, притаманним тільки самій земельній ділянці, а точніше її поверхневому шару - ґрунту. Кількісним вираженням потенційної родючості ґрунтів є їхня еколого-агрохімічна оцінка. Тобто, при цих умовах, виключається вплив агротехніки і технології вирощування сільськогосподарських культур, вплив організації виробництва. Враховуються тільки фізико-хімічні, агрохімічні й екологічні характеристики, що обумовлюють родючість ґрунту.
При розрахунку нормативної грошової оцінки використовуються виробничі витрати	Використовуються крім виробничих витрат, також витрати на збут. На основі аналізу статистичних даних розраховано, що в середньому по Донецькій області витрати на збут складають 4% від виробничих витрат.
Коефіцієнт норми рентабельності прийнятий на рівні 0,35 (35%).	Аналіз сучасного рівня рентабельності зернових культур свідчить, що прийнятий у діючій методиці коефіцієнт норми рентабельності є завищеним, і в такому випадку за умови його використання в сучасних умовах господарювання одержуємо від'ємне значення диференціального рентного доходу. Проведений аналіз рівня рентабельності дозволив визначити середнє його значення, за період після останнього туру оцінки до 2006р. він склав 20%, тобто в такому випадку коефіцієнт норми рентабельності складає 0,2.
Диференціальний рентний доход на прикладі Донецької області буде визначатися по наступній формулі: Нормативна грошова оцінка: , де РДН - диференціальний рентний доход з 1 га в натуральному вираженні, ц.; Бе-а - зведена еколого-агрохімічна оцінка, у балах; Ц1Б - ціна одного бала, у цілому по Україні складає 0,41ц/га; Ц - ціна 1 ц зерна, грн.; В - виробничі витрати на 1 га, грн.; Кзв - коефіцієнт збутових витрат; Кнр - коефіцієнт норми рентабельності; Г оз - грошова оцінка земельної ділянки, грн.; РДА - абсолютний рентний доход у натурі, ц; ТК - термін капіталізації рентного доходу, років.

управління земельний ресурс

На сьогодні суттєвою проблемою є погіршення якості земель сільськогосподарського призначення в результаті їх нераціонального використання. За даними Державної земельної інспекції даний вид порушень посідає третє місце в загальній кількості порушень земельного законодавства. Винуватцями порушень досить часто виступають орендарі земельних ділянок. Для вирішення даної проблеми у дисертаційній роботі запропоновано механізм страхового захисту якісного стану земельних ділянок, наданих в оренду (рис.2).

Рис. 2. Механізм страхового захисту якісного стану земельних ділянок, наданих в оренду

Згідно запропонованому механізму, страхувальниками виступають підприємства-землекористувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності. Об'єктом страхування якісного стану земельних ділянок, наданих в оренду, виступає відповідальність перед землевласниками, яким може бути завдано збитків в результаті нераціональної господарської діяльності страхувальників.

Страховий ризик полягає в зменшенні родючості ґрунтів за період дії договору оренди. Страховою подією є зниження еколого-агрохімічної оцінки земельної ділянки. Оскільки саме зміна результатів еколого-агрохімічної оцінки є критерієм настання страхової події, то в договорі оренди земельної ділянки повинна обов'язково міститися інформація про значення еколого-агрохімічного балу на момент його укладання.

Факт настання страхового випадку визначається при проведені наступного агрохімічного обстеження. Ключовим моментом механізму страхового захисту є визначення страхової премії і страхової суми. Розмір страхової суми для запропонованого виду страхування має відповідати величині нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відбиває максимальний обсяг відповідальності страховика перед страхувальником. Виплата відшкодування в максимальному обсязі буде відбуватися в тому випадку, якщо в результаті господарської діяльності орендаря земельна ділянка підлягає переведенню до іншої категорії земель. У всіх інших випадках страхове відшкодування відповідатиме величині зниження нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Методика розрахунку страхового тарифу приведена в табл.3. В умовах Донецької області він складає 15%. Страхова премія являє собою добуток страхового тарифу та нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Окрім того, передбачена система знижок зі страхової премії, що дозволить забезпечити матеріальну зацікавленість орендарів у підвищенні агрохімічної оцінки земельної ділянки.

Таблиця 3. Структура страхового тарифу

Тариф-брутто: грн. на 100 грн. страхової суми
Тариф - нетто: = 9 +0,8=9,8 грн.	Навантаження н = 0,2 + 0,15
Основна нетто-ставка грн. де Св - сума страхового відшкодування, яка відповідає збиткам, що нанесені нераціональним використанням земельних ресурсів, за оцінками Донецького інституту агропромислового виробництва вони складають 2 млрд. грн.; С - загальна сума усіх застрахованих об'єктів, відповідає нормативній грошовій оцінці земель, грн.	Ризикова надбавка = 0,8 грн в - вірогідність настання страхового випадку, К - загальна кількість договорів страхування, од. - коефіцієнт, який залежить від рівня безпеки	Витрати на проведення страхування Згідно Постанови Кабінету Міністрів України складають 20% розміру нетто-тарифу	Прибуток Складають 10-15% в структурі тарифу
СОБІВАРТІСТЬ СТРАХОВОЇ ПОСЛУГИ

Таким чином, страхова премія (П_с) розраховується за наступною формулою:

, (1)

де Г_оз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн., Т_б - брутто тариф, грн. на 100 грн. страхової суми; З_п - знижка до страхової премії за підвищення агроекологічної оцінки земельних угідь, %.

Запропонований механізм страхового захисту передбачає визначення величини збитків, нанесених власникам земельних ділянок. На сьогодні відсутня уніфікована процедура оцінки збитків, які визначаються для кожного окремого випадку спеціально створеною комісією. Даний факт ускладнює виявлення випадків некваліфікованої оцінки та є причиною отримання необ'єктивної величини нанесених збитків.

Для усунення цих недоліків пропонується наступна процедура оцінки нанесених збитків:

- якщо в результаті господарської діяльності землекористувачів знижено агрохімічну оцінку, що потребує зупинення подальшого використання та відновлення земельної ділянки, то збитки визначають за наступною формулою:

(2)

- якщо ж господарське використання земельної ділянки продовжується, але потребує додаткових витрат для відновлення якісного стану до попереднього рівня, то збитки визначають наступним чином:

, (3)

де Г _оз ^- грошова оцінка земельної ділянки, грн.; -- величина зниження грошової оцінки 1 га сільськогосподарських угідь, грн.;- фактор поточної вартості ануїтету, - фактор поточної вартості, і - норма дисконту,%; т - термін з початку відновлювальних робіт до початку отримання доходу з відновлювальних земель, років; П_д - площа земельної ділянки, га; Т_К - термін капіталізації рентного доходу, років.

Величина зниження грошової оцінки земельної ділянки розраховується наступним чином:

(4)

де К_з -- коефіцієнт зниження продуктивності угіддя;

Коефіцієнт зниження продуктивності угіддя, в свою чергу, визначається за наступною формулою:

(5)

де - зведена еколого-агрохімічна оцінка за попередньою (на момент укладання договору оренди) та наступною перевіркою, у балах;

Для запровадження та ефективної реалізації заходів з охорони та раціонального використання земельних ресурсів першочерговою проблемою є недостатнє фінансування, що унеможливлює формування дієвої системи управління земельними ресурсами. Для вирішення цієї проблеми запропоновано механізм розширення можливостей фінансового забезпечення охорони, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів, вказано шляхи покращення та резерви залучення додаткових фінансових ресурсів. Визначено напрями підвищення ефективності фінансового забезпечення за рахунок розвитку нових форм фінансування з використанням досвіду зарубіжних країн. У якості таких форм виділено: створення сільськогосподарських акціонерних товариств; впровадження земельних інвестиційних фондів; залучення коштів додаткових інституціональних інвесторів (недержавних пенсійних фондів, страхових компаній); розвиток іпотечного кредитування; розширення можливостей лізингу матеріально--технічної бази сільськогосподарських товаровиробників.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального наукового завдання щодо розвитку сучасної системи управління земельними ресурсами шляхом розробки і впровадження відповідних рекомендацій, що сприятиме підвищенню результативності управління земельними ресурсами в сучасних умовах господарювання.

В результаті наукового дослідження, проведеного в дисертаційній роботі, сформовано наступні висновки:

1. Аналіз теоретичних основ управління земельними ресурсами довів, що вони є досить специфічним об'єктом управління: земля - це засіб та умова виробництва, що за своїми специфічними особливостями значно відрізняється від інших засобів, земля - це природний ресурс, який перебуває у тісному зв'язку зі всіма іншими природними ресурсами, земля - це об'єкт соціально-економічних зв'язків, тобто об'єкт власності і господарювання. Все зазначене обумовлює той факт, що за своїм складом земельні відносини є неоднорідними. Серед них вирізняються відносини, що виникають у сфері реалізації права власності, використання, охорони і відтворення. Тому при побудові системи управління земельними ресурсами необхідно особливу увагу приділити специфічним особливостям земельних ресурсів як об'єкту управління. Дослідження сучасного стану земельних ресурсів України дозволяє охарактеризувати його як загрозливий, а головною причиною такого стану є нераціональне та необґрунтоване їх використання суспільством в процесі господарської діяльності.

2. Розвиток товарно-грошових відносин, зміна форм власності, динамічне середовище господарювання призвели до значних змін в процедурі управління земельними ресурсами. Це обумовило необхідність системного підходу до управління земельними ресурсами в умовах трансформації економіки. Для вирішення поставлених проблем у дисертаційній роботі уточнено сутність і зміст поняття «система управління земельними ресурсами», що розглядається як сукупність взаємопов'язаних, погоджених між собою методів та інструментів управління земельними ресурсами, які діють з урахуванням законів і принципів управління та використовуються відповідними організаційними структурами для досягнення поставленої цілі, шляхом вирішення і реалізації конкретних задач. Виділено основні складові системи управління, серед яких суб'єкт та об'єкт, функції, мета і задачі, закони, принципи, методи та інструменти управління, а також проаналізовано наявність і ефективність взаємозв'язку між ними. Застосування системного підходу дозволяє враховувати вплив багатьох факторів на результативність всієї системи управління земельними ресурсами.

3. Уточнено поняття «економічний механізм управління», який розглядається як складова системи управління земельними ресурсами і являє собою сукупність економічних методів управління, що створюють матеріальну зацікавленість землевласників та землекористувачів в забезпеченні раціонального використання, охорони та відтворення земельних ресурсів. На основі узагальнення світового та вітчизняного досвіду систематизовано економічні методи та інструменти управління земельними ресурсами шляхом їх поділу на групи за характером впливу, проаналізовано ефективність їх функціонування і визначені перспективи розширення можливостей кожної групи. Встановлення чіткої приналежності економічних інструментів до певної групи дає можливість здійснювати вибір найбільш дієвих з них для вирішення конкретних задач.

4. Аналіз літератури, присвяченої питанням оцінки природних ресурсів, дозволив зробити висновок, що сьогодні існує велика кількість підходів до економічної оцінки природних ресурсів, виникає їх дублювання, що ускладнює порівнянність результатів та збільшує вірогідність помилки. У зв'язку з цим, доведено доцільність виокремлення укрупнених методичних підходів до оцінки природних ресурсів (класичні - затратний, результатний, змішаний, а також ринковий та комплексний підходи), а також чітко окреслена сфера застосування кожного з них, що дозволяє спростити процедуру вибору методичного подходу для вирішення конкретних задач розвитку системи управління земельними ресурсами.

5. Доведено, що економічна оцінка земель 1988 р. не може слугувати об'єктивною основою нормативної грошової оцінки. По-перше, в процесі реформування земельних відносин в економічних галузях відбулися досить значні зміни: структурні, пов'язані з появою нових форм господарювання; занепад матеріально-технічної бази; посилення деградаційних процесів; недостатність фінансових ресурсів. Зазначені проблеми потребують здійснення нормативної грошової оцінки земель на новій інформаційній базі. До того ж сама методика оцінки має ряд суперечностей: рівень коефіцієнта норми рентабельності, величина абсолютного рентного доходу, терміну капіталізації, зміна основних складових розрахунку нормативної грошової оцінки (зниження урожайності, підвищення виробничих витрат, постійне вибуття з господарського використання деградованих та малопродуктивних земель), ігнорування витрат на збут продукції. Зазначені моменти не дозволяють отримати об'єктивної величини грошової оцінки землі, в результаті чого втрачається стимулюючий вплив цього інструменту регулювання земельних відносин.

6. Для вирішення протиріч діючої методики нормативної грошової оцінки орних земель надано рекомендації з її вдосконалення. Запропоновані рекомендації дозволяють проводити перегляд результатів з визначеною періодичністю, а також за умови зміни землекористувачів, використовуючи вихідні дані на дату оцінки, окрім щорічної їх індексації на рівень інфляції, та забезпечує врахування сучасних умов господарювання сільськогосподарських товаровиробників. Впровадження цих рекомендацій дозволяє визначити адекватну існуючим умовам господарювання величину грошової оцінки земель, що стане дієвим інструментом забезпечення їх раціонального використання.

7. Визначено, що однією з головних причин незавершеності формування та низької ефективності функціонування практично кожного інструменту управління земельними ресурсами, відсутності узгодженості між ними і, як результат, низької дієвості всієї системи управління є недостатнє фінансування. Для вирішення зазначеної проблеми запропоновано механізм розширення можливостей фінансування охорони, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів. Впровадження запропонованого механізму дозволить забезпечити надходження коштів для реалізації програм охорони та захисту земельних ресурсів, їх перерозподіл на користь більш ефективних господарів та забезпечення останніх фінансовими ресурсами для оновлення матеріально-технічної бази, запровадження ґрунтозахисних технологій, робіт із захисту земель від ерозії, деградації, а також відтворення родючості грунтів.

8. Розроблено та впроваджено механізм страхового захисту якісного стану земельних ділянок, наданих в оренду, в рамках якого розглянуті рекомендації щодо визначення збитків, нанесених власникам земельних ділянок в результаті погіршення їх якісного стану, процедура розрахунку страхового тарифу з урахуванням специфіки об'єкта страхування, передбачена система знижок до страхової премії. Впровадження цього механізму, по-перше, сприятиме встановленню матеріальної зацікавленості орендарів у більш дбайливому ставленні до орендованої земельної ділянки, а, по-друге, стане джерелом відшкодування збитків у разі завдання шкоди земельній ділянці в результаті нераціональної діяльності орендарів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Лаврик У.В. Оцінка якісного стану земельних ресурсів / У.В. Лаврик // Вісник національного університету водного господарства та природокористування. - 2006. - Ч.2, вип.4(36) - С.83-94.

2. Лаврик У.В. Методи експертної грошової оцінки земельних ділянок та особливості їх використання в умовах ринку нерухомості України/ У.В. Лаврик //Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Науки: економіка, політологія, історія. - 2006. - №1 (21). - С.13-23

3. Лаврик У.В. Грошова оцінка земель та сучасні тенденції її зміни / У.В. Лаврик //Культура народов Причерноморья, Крымский научный центр Национальной академии наук МОиНУ, Таврический национальный университет В.И.Вернадского, межвузовский центр „Крым”. - 2006. - №78. - С.40-45.

4. Лаврик У,В. Вдосконалення класифікації підходів до економічної оцінки природних ресурсів / У.В. Лаврик // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - вип. 117. - 2007. - №31-3. - С.257-264.

Матеріали наукових конференцій

5. Лаврик У.В. Учение Вернадского о биосфере и ноосфере и экологические проблемы земельных ресурсов / У.В. Лаврик // IV международная научная конференция 21-25 апреля 2005 года, г. Донецк ”Творческое наследие В.И. Вернадского и современность” (Вернадские чтение). - Донецьк:НПП ”ВІК”, 2005. - С.128 - 130.

6. Лаврик У.В. Специфика регулирования рынка земли / У.В. Лаврик, В.М. Хобта //Матеріали 6 міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених «Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі»,В 2-х частинах. - Ч.2.Донецьк: РВА ДонНТУ, 2005.- С. 3 - 5.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано існуючі підходи до регулювання ринку землі.

7. Лаврик У.В. Деякі аспекти методичних підходів щодо визначення земельного податку / У.В. Лаврик // V Міжнародна науково-практична конференція «Оподаткування у промисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку»: Матеріали конференції. - Донецьк: ДонДует ім. Туган-Барановського, 2005. - С.50-52.

8. Лаврик У.В. Проблемы становления земельного рынка / У.В. Лаврик // 2-я научно-технической конференции молодых специалистов «Азовмаш - 2005».Материалы конференции, г. Мариуполь, Азовмаш. - Маріуполь, 2005. - С.46-47.

9. Лаврик У.В. Обґрунтування підходів визначення економічної оцінки природних ресурсів / В.М. Хобта, У.В. Лаврик // Проблемы повышения эффективности деятельности предприятий в современных условиях: Матеріали всеукр. Наук. - прак. конф. Студентів, аспірантів, молодих вчених, 6-8 жовтня 2005 р. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2005. - С.100-101;

Особистий внесок здобувача: систематизація підходів до економічної оцінки природних ресурсів

10. Лаврик У.В. Рентний підхід до оцінки земель / У.В. Лаврик // Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку України: історія і сучасність. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Донецьк: НПП «ВІК», ДонНТУ, 2005. - С.87-89.

11. Лаврик У.В. Еколого-економічна оцінка використання земельних ресурсів Донецької області/ У.В. Лаврик // Відкритий діалог: влада, промисловість та громадське суспільство. Сталий розвиток довкілля в Україні. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (18-21 вересня 2006 р.). - Маріуполь: МДГУ, 2006. - С. 196-200.

12. Лаврик У.В. Деякі аспекти проблеми оцінки землі в Україні / У.В. Лаврик // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Сучасні наукові дослідження - 2006”. Том 31. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С.80-83.

13. Лаврик У.В. Економічна оцінка природних ресурсів в управлінні / У.В. Лаврик // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти, 16-17 травня 2006 року. - Полтава:РВЦ ПУСКУ, 2006. - Ч.1. - С.51-53.

14. Лаврик У.В. Грошова оцінка землі та необхідність її перегляду у сучасних умовах / У.В. Лаврик //ІІІ науково-практична конференція «Донбас - 2020:наука і техніка - виробництву», 30-31 травня 2006 року,м. Донецьк, ДонНТУ. - Донецьк, 2006.

15. Лаврик У.В. Грошова оцінка землі та її вплив на ефективність інвестиційних проектів / У.В. Лаврик // 5 Міжнародна конференція студентів, аспірантів і молодих вчених «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (20-22 квітня), м. Київ, НТУУ „КПІ”. - Київ, 2006. - С.118-119.

АНОТАЦІЯ

Лаврик У.В. Розвиток системи управління земельними ресурсами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

В дисертаційній роботі проаналізовано сучасний стан та проблеми використання земельних ресурсів України. Визначено поняття системи управління земельними ресурсами з урахуванням особливостей її об'єкта, виокремлено складові цієї системи та проаналізовано ефективність їх функціонування у сучасних умовах господарювання. Систематизовано методи та інструменти економічного механізму управління земельними ресурсами, шляхом їх поділу на групи за характером впливу. Доведено, необхідність перегляду та визначені суперечливі моменти існуючої методики визначення нормативної грошової оцінки земель. Для вирішення зазначених питань запропоновані рекомендації з вдосконалення нормативної грошової оцінки орних земель, що забезпечує врахування сучасних умов господарювання сільськогосподарських товаровиробників. Запропоновано механізм страхового захисту якісного стану орендованих земельних ділянок та надані методичні рекомендації щодо визначення страхового тарифу і премії, що дозволить підвищити відповідальність та зацікавленість орендарів у дбайливому використанні земельних ресурсів. Обгрунтовано необхідність удосконалення фінансування охорони, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, вказано шляхи покращення і резерви залучення додаткових фінансових ресурсів. Визначено напрями підвищення ефективності фінансового забезпечення за рахунок розвитку нових форм фінансування з використанням досвіду зарубіжних країн.

Ключові слова: система управління, земельні ресурси, оцінка земель, рентний дохід, капіталізація, страхова сума, страховий тариф, страхова премія.

АННОТАЦИЯ

Лаврик У.В. Развитие системы управления земельними ресурсами.-Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2009.

В диссертационной работе обоснованы теоретические подходы и методические рекомендации по усовершенствованию современной системы управления земельными ресурсами. Исследовано современное состояние земельних ресурсов Украины, выделены основне проблемы их использования. Указано на то, что существующая ситуация в значительной мере связана с несоответствием методов управления современным условиям хозяйствования. Определены особенности земельных ресурсов как объекта управления и их влияние на формирование целей и задач управления. Доказана необходимость системного подхода к решению проблем нерационального использования и улучшения состояния земельных ресурсов, определены основные составляющие системы управления земельными ресурсами, проанализировано наличие и эффективность взаимосвязи между ними. Уточнено определение, состав экономического механизма как составляющей системы управления земельными ресурсами, проведена систематизация экономических методов и присущих им инструментов с учетом характера их воздействия.

...