Селекційні аспекти формування бажаного типу тварин бурої худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут розведення і генетики тварин

УДК 636.082.22

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Селекційні аспекти формування бажаного типу тварин бурої худоби

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Кривонос Юлія Олександрівна

с. Чубинське - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук та Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України, м.Суми

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Ладика Володимир Іванович, ректор, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії Сумського національного аграрного університету

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН ВО України Мирось Віталій Васильович, завідувач кафедри тваринництва Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Полупан Юрій Павлович, завідувач лабораторії генофонду порід південного регіону Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Захист відбудеться « 8 » жовтня 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: вул. Погребняка, 1, с. Чубинське, Бориспільський район, Київська область, 08321.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий « 3 » вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.В.Мільченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зміни у породотворному процесі, як і прогрес галузі молочного скотарства завжди були пов'язані з використанням кращого світового генофонду, що в свою чергу зумовлює зацікавленість до вивчення екстер'єрно-конституціональних особливостей молочної худоби (М.В. Зубець, В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник та ін., 1997; Е.Н. Заброварний, М.Т. Неживий, 1996; М.В. Зубець, Ю.М. Карасик, В.П. Буркат та ін., 1990).

Досвід країн, де одночасно з удосконаленням продуктивних якостей худоби проводили також селекцію за типом будови тіла, виявив досить відчутні позитивні результати, що зумовило і нашу зацікавленість до цього питання.

Сьогодні для новоствореної української бурої молочної породи актуальним є вивчення питання підвищення рівня її генетичного потенціалу та постійного поліпшення, яке відбувається завдяки використанню спорідненого селекційного матеріалу західноєвропейських та північноамериканських популяцій. У зв'язку з цим виникла необхідність визначення особливостей селекційних поєднань бурих порід для подальшого удосконалення вітчизняної української бурої молочної породи.

Поряд з цим актуальним є аналіз продуктивних, екстер'єрно-конституціональних, інтер'єрних ознак як норми реакції генотипних варіантів на паратипові умови зони розведення. Також є необхідність вивчення фенотипної мінливості основних селекційних ознак у контексті можливості подальшої консолідації вітчизняної української бурої породи.

Тому обґрунтування в дисертаційній роботі селекційно-генетичної моделі використання спеціалізованої поліпшувальної породи на базовій вихідній популяції бурої худоби України має теоретичне і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН «Створити буру молочну породу з продуктивними ознаками корів не менше 5,0-5,5 тис. кг молока при вмісті жиру 4,0% і більше, білку - 3,5% і більше за лактацію при живій масі 600-650 кг з використанням бугаїв-плідників північно-східного молочного типу бурої худоби та плідників швіцької породи північноамериканської селекції» на 2000-2005 рр., (№ держреєстрації 0196U016323), «Удосконалення та консолідація бурої молочної породи за продуктивними ознаками та екстер'єром з використанням бугаїв-плідників швіцької породи північноамериканської селекції» на 2006-2010 рр. (№ держреєстрації 0106U01005844). Також, тема дисертаційної роботи мала зв'язок з науково-дослідними роботами Сумського національного аграрного університету - “Завершення створення бурої північно-східної молочної породи” (№ державної реєстрації 0101U002973) і “Програма селекційного удосконалення новоствореної бурої молочної породи України на період 2006-2015 роки” (№ державної реєстрації 0106U009411).

Тема дисертаційної роботи була пов'язана з селекційними програмами «Програма селекції бурої молочної породи на 2003-2012 роки» та «Програма удосконалення селекції бурої худоби в регіонах України на 2004-2015 роки».

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було вивчення ефективності використання швіцької породи північноамериканської селекції (BS) на популяції бурої худоби Сумщини, а також розробка пропозицій для підвищення ефективності їх використання.

У зв'язку з головною метою ставились наступні завдання:

· комплексно оцінити результати використання швіцької породи північноамериканської селекції на популяції бурої худоби;

· визначити ступінь розвитку продуктивних якостей худоби, її технологічні і відтворювальні якості серед різних груп з умовною кровністю швіцької породи північноамериканської селекції;

· розрахувати та вивчити селекційно-генетичні параметри популяції за основними ознаками добору;

· вивчити питання консолідованості селекційних ознак тварин української бурої молочної породи в межах груп з умовною кровністю швіцької породи північноамериканської селекції.

Об'єкт досліджень: процес формування бажаного типу тварин бурої худоби.

Предмет досліджень: тип будови тіла, екстер'єр, жива маса, молочна продуктивність, відтворна здатність, фенотипова консолідованість, успадковуваність ознак, сила впливу умовної кровності за BS.

Методи досліджень. Для досліджень використані загальновживані методи: зоотехнічні - визначення показників живої маси, типу будови тіла, екстер'єру, молочної продуктивності; лабораторні - визначення генетико-біохімічних систем крові; математичної статистики - визначення достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів.

· Вперше на поголів'ї української бурої молочної породи були здійснені комплексні дослідження з вивчення основних господарськи корисних ознак з огляду на умовну кровність поліпшувальної швіцької породи північноамериканської селекції.

· Вперше розглянуто питання формування корів української бурої молочної породи бажаного (модельного) типу залежно від частки умовної кровності швіцької породи північноамериканської селекції.

· Вперше вивчено питання консолідованості селекційних ознак тварин української бурої молочної породи у межах груп з різною умовною кровністю швіцької породи північноамериканської селекції.

Практичне значення одержаних результатів. Розробки дисертанта використані під час реалізації двох програм удосконалення селекції бурої худоби, щорічних планах підбору для маточного поголів'я української бурої молочної породи в племзаводі ВАТ «Михайлівка» та племінному репродукторі АТЗТ «Зоря» Сумської області.

Результати проведених досліджень були використані в матеріалах апробації української бурої молочної породи та двох заводських ліній: Елеганта 148551 і Стретча 143612 (2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати науково-виробничих досліджень, одержаних автором у період з 2002 до 2008 роки під час виконання наукової тематики. Безпосередньо автором здійснено збір інформації, проведено експерименти, закладено досліди, виконано аналітичні дослідження. Доведено доцільність використання бугаїв-плідників швіцької породи північноамериканської селекції для підвищення генетичного потенціалу бурої худоби. Дисертант особисто одержав результати досліджень і провів аналіз первинних даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались і отримали позитивну оцінку на:

· міжнародній науково-практичній конференції «Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів» (Суми, 2002);

· обласній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів «Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв» (Суми, 2006);

· міжнародній науково-практичній конференції «Новітні технології скотарства у ХХІ столітті» (Миколаїв, 2008);

· всесвітній науково-практичній конференції «8-th brown swiss world conference 17-20.04» (Австрія, Майєрхофен, 2008).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у 9 наукових публікаціях, у тому числі 7 у фахових виданнях ВАК України.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, результатів досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку літератури і додатків. Обсяг дисертації становить 149 сторінок, містить 45 таблиць, 5 рисунків і 6 додатків. Список літератури налічує 290 джерел, у тому числі 86 робіт іноземними мовами (крім російської).

Основний зміст дисертації

Основні науково-господарські дослідження були проведені в період 2002 -2007 років у виробничих умовах племінного заводу ВАТ «Михайлівка» Лебединського, племінного репродуктора АТЗТ «Зоря» Охтирського районів, ДП Сумського Державного селекційного центру, а також на кафедрі спеціальної зоотехнії Сумського національного аграрного університету та Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Селекційною базою для експериментальних досліджень з вивчення молочної продуктивності та екстер'єрно-конституціональних особливостей були тварини української бурої молочної породи ВАТ «Михайлівка» (n=403) та АТЗТ «Зоря» (n=440). Бугаї-плідники швіцької породи, що належать ДП Сумському Державному селекційному центру (n=54) та племінні телиці української бурої молочної породи (n=29), від народження до 22 місяців (рис. 1).

Середньорічний рівень годівлі в господарствах (за даними 5 років) складав не менше 49-50 ГДж обмінної енергії за рік на корову.

Породну належність тварин визначили через використання генеалогічних схем лебединської та швіцької порід України, Західної Європи, Північної Америки (швіцька порода північноамериканської селекції - бурий швіц або BS).

Вивчення росту та розвитку молодняку проводили за живою масою, яку визначали за результатами зважувань новонароджених тварин та у віці 3, 6, 12 і 18 місяців. Живу масу корів усіх дослідних груп визначали через контрольні зважування на 2-3 місяці відповідної лактації. Розраховували абсолютний та відносний прирости.

Екстер'єр дослідних тварин вивчали шляхом взяття промірів у період 2-5 місяця після отелення. Аналізували висоту в холці, глибину та ширину грудей, ширину в клубах, навкісну довжину тулуба, обхват грудей, обхват п'ястка. Розраховані індекси будови тіла: довгоногості, розтягнутості, тазогрудний, грудний, збитості, коститості (Й.З. Сірацький, 2005).

Коефіцієнт фенотипової консолідованості (К) досліджуваних селекційних груп тварин визначали за формулою Ю.П. Полупана (2005).

Молочну продуктивність визначали через щомісячні контрольні доїння з наступним перерахуванням надою за перші 305 днів лактації, або скорочену (не менше 240 днів). Вміст жиру і білка визначали в лабораторії Інституту розведення і генетики тварин УААН на обладнанні «Лактоскоп» фірми «Deltainstruments» (Голандія), атестованим державною метрологічною службою (№ 36-2/435 від 25.04.06).

Рис. 1. Схема досліджень

За матеріалами карток племінного обліку відтворну здатність оцінювали за віком першого отелення, кількості осіменінь на одне запліднення, відсотку запліднення після першого осіменіння, тривалості сервіс та міжотельного періодів (МОП). Визначали коефіцієнт відтворної здатності (КВЗ).

Співвідносну мінливість між промірами, індексами будови тіла і надоєм визначали за допомогою кореляційного аналізу.

Для встановлення типу успадкування ознак молочної продуктивності, технологічних властивостей за умов міжпородного схрещування визначені величини адитивного, материнського і гетерозисного ефектів за методикою Д. Мінкема (цитовано за В.П. Коваленко, 2003).

З метою вивчення поліморфних генетико-біохімічних систем були проведені дослідження ряду молекулярно-генетичних маркерів та порівняльний аналіз генетичної структури тварин української бурої молочної породи. Для аналізу генетичної структури оцінювали поліморфізм та алельні частоти ряду ферментів гліколізу, циклу Кребса, пентозофосфатного шунта, метаболізму пуринів і екзогенних субстратів, а також транспортних білків. Вивчали генетичну структуру локусів трансферину, амілази, церулоплазміну та гемоглобіну.

Біометричне опрацювання експериментальних даних - статистичний, кореляційний та дисперсійний аналізи проводили за методиками М.О. Плохінського (1970) та Є.К. Меркур'євої (1970), з використанням програми “Statistica 6,0” у середовищі “Windows” на ПК (В. Боровиков, 2001).

Результати досліджень

Динаміка живої маси бугаїв-плідників. Результати досліджень свідчать, що відсоток умовної кровності швіцької породи північноамериканської селекції має певний вплив на живу масу бугаїв. Так, жива маса новонароджених телят була в межах 36-37,8 кг, з різницею у 1,8 кг (Р<0,05) між групами з умовною кровністю 50-59% та 60-87% за BS. У 6 місяців помітна тенденція збільшення живої маси у тварин з високою часткою кровності за BS. Вони були на 12 кг більшими порівняно з І групою та на 14 кг (Р<0,05) з тваринами ІІ групи. У 12 місячному віці висококровні бугайці (60-87% за BS) також переважали на 36 кг (Р<0,05) та 7 кг ровесників груп І і ІІ. У 2 річному віці жива маса бугаїв-плідників була в межах 685-708 кг. У віці 4-х років перевага бугаїв групи з умовною кровністю 60-87% за BS збереглася. Жива маса була більшою на 30 кг та 39 кг, порівняно з ровесниками І та ІІ груп, відповідно. У 5 річному віці бугаї з ІІ групи поступалися за даним показником на 52 кг і 65 кг (Р<0,05) ровесникам І та ІІІ груп, відповідно. Отже, в багатьох випадках вірогідна різниця за живою масою між трьома групами дає можливість говорити про зв'язок даної ознаки і умовної кровності швіцької породи північноамериканської селекції.

Тип будови тіла бугаїв-плідників. Встановлено, що за більшістю показників кращими виявились тварини ІІІ групи з високою часткою кровності за BS. Різниця за висотою в холці 1-2 см, за глибиною грудей - 4-5 см (Р<0,05) була на користь тварин ІІІ групи, поріняно з І та ІІ групами. Ширина в клубах між групами суттєво не відрізнялась і була в межах 57-58 см. Кращі показники ширини в клубах (на 1,2 і 0,7 см) і навкісної довжини тулуба (на 5,8 і 2 см) мали бугаї ІІ і ІІІ груп, порівняно з І. Перевагу за обхватом грудей на 6,9 і 6,2 см відмічено у тварин І і ІІІ групи, щодо відповідних показників ІІ групи. В цілому, результати аналізу типу будови тіла вказують на вірогідну різницю за ознакою глибини грудей бугаїв з групи умовної кровності 60-87% за BS. Переваги за іншими промірами тварин даної групи дать можливість говорити про ймовірну тенденцію залежності від зростання умовної кровності швіцької породи північноамериканської селекції.

Молочна продуктивність корів. Отримані результати аналізу рівня молочної продуктивності корів виявили тенденцію до підвищення надою в середньому на 200-500 кг зі зростанням їхньої умовної кровності за BS. Вірогідно підтверджено це було у випадку переваги надою серед корів ІІІ групи племінного заводу «Михайлівка» за першу 283 (Р<0,01) - 440 кг (Р<0,001), другу 211-101 кг (Р<0,05) та третю 280 (Р<0,05) - 477 кг (Р<0,01) лактації. У племінному репродукторі «Зоря» тварини з групи умовної кровності 60-87% за BS також мали вищий надій на 197 кг (Р<0,05) за другу лактацію і на 228 (Р<0,001) - 167 кг (Р<0,01) - за третю.

Рівень успадковуваності ознак молочної продуктивності корів племінного заводу «Михайлівка» достатньо високий для всіх груп і знаходиться на рівні 0,267-0,595. Найвищою і достовірною успадковуваність встановлена за ознакою вмісту жиру в молоці у ІІ та ІІІ групах (h²=0,595 за Р<0,001 і h²=0,521 за Р<0,01 по першій лактації, h²=0,449 за Р<0,05 і h²=0,506 за Р<0,05 по другій лактації). Дещо нижчий рівень коефіцієнта успадковуваності встановлено у корів, які належать племрепродуктору АТЗТ «Зоря». Високими були коефіцієнти успадковуваності надою, вмісту та кількості жиру у корів з умовною кровністю 40-59% за BS (h²=0,436, h²=0,580 та h²=0,398 за Р<0,05 і Р<0,01) по третій лактації. Також ознака вмісту жиру в молоці мала високий коефіцієнт успадковуваності у групах І і ІІІ (h²=0,243 та h²=0,310 за Р<0,05). продуктивний худоба селекція молочний

Визначено частку впливу фактора BS на показники молочної продуктивності корів. У племінному заводі «Михайлівка» сила впливу виявлена достатньо високою й вірогідною у корів ІІІ групи за вмістом жиру за другу лактацію (з²_x = 0,445 за Р<0,05). У тварин племрепродуктора «Зоря» висока частка мінливості, що зумовлена впливом генотипу, встановлена у ІІ групі за надоєм першої лактації (з²_x = 0,154 за Р<0,01).

Екстер'єрно-конституціональні особливості корів. Встановлено, що дещо більший показник висоти в холці (на 1 см) у корів ІІІ групи, порівняно з ровесницями не знайшов вірогідного підтвердження. Також перевага була у тварин ІІІ групи за глибиною грудей з різницею 0,6 см і 1,4 см (Р<0,05). Не вірогідну перевагу мали корови І групи за шириною грудей на 0,7см і 0,6 см порівнянно з іншими двома дослідними групами. Індекс розтягнутості (117-117,5%) усіх трьох груп є характерним для молочного типу тварин. Прослідковується певна закономірність, що з ростом поліпшувальної породи грудний і тазогрудний індекси зменшуються, відповідно з 75,3% (І група) до 74% (ІІІ група) та з 99,2% (І група) до 97-97,2% (ІІ-ІІІ групи).

У результаті аналізу рівня успадковуваності промірів тварин та сили впливу на них фактору BS визначено високий коефіцієнт успадковуваності ознак висоти в холці і ширини грудей у корів, що увійшли до групи з умовною кровністю 40-59% за BS (табл. 1).

Таблиця 1. Успадковуваність (h²) та сила впливу умовної кровності за BS (з²_x) на проміри корів племінного заводу ВАТ «Михайлівка»

Промір	Групи за умовною кровністю BS
	І група (20-39%) (n=149)	ІІ група (40-59%) (n=164)	ІІІ група(60-87%) (n=90)
	h2	з2x	h2	з2x	h2	з2x
Висота в холці	0,356	0,101	0,361*	0,088	0,320	0,220*
Глибина грудей	0,239	0,066	0,390	0,072	0,290	0,194
Ширина грудей	0,391	0,055	0,330*	0,092*	0,363*	0,133
Ширина в клубах	0,342	0,039	0,488	0,038	0,348*	0,179
Навкісна довжина тулуба	0,337	0,087	0,327	0,063	0,239	0,139
Обхват грудей	0,353	0,124*	0,279	0,044	0,206	0,171
Обхват п'ястка	0,398*	0,079	0,290	0,058	0,307	0,122

Примітки: тут і далі *** - P<0,001, ** - P<0,01, * - P<0,05.

Висока успадковуваність промірів ширини грудей і ширини в клубах у ІІІ групи, а також обхвату п'ястка у тварин з І групи. Про вплив умовної кровності за BS маємо можливість говорити у випадку з обхватом грудей у І групі, ширини грудей у ІІ групі, а також висоти в холці у тварин ІІІ групи.

Відмічено невисокий вплив умовної кровності за BS на проміри глибини грудей, навкісної довжини тулуба і обхвату грудей у тварин І групи (табл.2).

Таблиця 2. Успадковуваність (h²) та сила впливу умовної кровності за BS (з²_x) на проміри корів племінного репродуктора АТЗТ «Зоря»

Промір	Групи за умовною кровністю BS
	І група (20-39%) (n=186)	ІІ група (40-59%) (n=149)	ІІІ група (60-87%) (n=105)
	h2	з2x	h2	з2x	h2	з2x
Висота в холці	0,117	0,032	0,119	0,054	0,140	0,161*
Глибина грудей	0,110	0,103***	0,059	0,014	0,310	0,111
Ширина грудей	0,084	0,001	0,093	0,018	0,339*	0,094
Ширина в клубах	0,072	0,025	0,050	0,034	0,156	0,145
Навкісна довжина тулуба	0,104	0,053**	0,091	0,072*	0,355	0,107
Обхват грудей	0,148*	0,074**	0,062	0,018	0,130	0,120
Обхват п'ястка	0,064	0,032	0,061	0,067	0,145	0,049*

Навкісна довжина тулуба знаходиться у відчутній залежності від умовної кровності у ІІ групі, а висота в холці й обхват п'ястка - у ІІІ. Слід відмітити високий рівень успадковуваності ознаки ширини грудей у корів з умовною кровністю 60-87% за BS. В цілому величина коефіцієнта успадковуваності та рівень сили впливу фактору BS різниться між двома досліджуваними господарствами. Більшість тварин племінного заводу «Михайлівка» мають вищу успадковуваність та силу впливу на проміри, ніж аналоги племінного репродуктора «Зоря». На нашу думку, це повязано з дещо відмінними умовами вирощування та утримання тварин у племінному заводі, що в свою чергу дає можливість для більшої реалізації генетичного потенціалу.

Визначення характеру успадкування ознак у помісних тварин. Вивчали показники надою і вмісту жиру за перші три лактації. У якості материнської породи використана лебединська. У дослідженнях визначалась структура фенотипового прояву ознак молочної продуктивності (табл. 3).

Таблиця 3. Адитивний (а), материнський (m) і гетерозисний (h) ефекти за молочною продуктивністю

Лактація	Показник	АТЗТ «Зоря»	ВАТ «Михайлівка»
		а	m	h	а	m	h
І	Надій, кг	72	318	416	566	198,5	-398,5
	Вміст жиру, %	0,02	0,01	0,02	0,02	0,03	0,01
	Молочний жир, кг	4	11,8	15,8	22	8	-15
ІІ	Надій, кг	394	225	98	422	74	83
	Вміст жиру, %	0,0	0,01	-0,02	-0,04	0,01	0,03
	Молочний жир, кг	14	8,5	3,5	16	2,5	2,5
ІІІ	Надій, кг	456	305	199	560	441	-233
	Вміст жиру, %	-0,02	0,0	0,03	-0,08	0,03	0,01
	Молочний жир, кг	16	11,5	7,5	20	18,5	-8,5

На підставі отриманих результатів можна зазначити, що надій за лактацію в переважній більшості обумовлений адитивним типом дії генів, ефект якого складає за всіма трьома лактаціями від 394 кг до 566 кг в обох господарствах, лише у племрепродукторі «Зоря» надій первісток був зумовлений ефектом гетерозису - 416 кг. На нашу думку, це вказує на те, що поряд з адитивним типом успадкування, підвищення надою у помісей відбувається і за рахунок гетерозису. Тварини даного господарства мають досить значний прояв материнського ефекту, що простежується за усіма трьома лактаціями (за І - 318 кг, ІІ - 225 кг та ІІІ - 305 кг). Позитивний вплив материнського та гетерозисного ефектів на величину надою корів в АТЗТ «Зоря» значно знизив ефект адитивного типу успадкування, що слід враховувати при підборі бугаїв-плідників.

На прикладі тварин ВАТ «Михайлівка» виявили загальну закономірність збільшення рівня продуктивності стада з відповідним підвищенням адитивного ефекту успадкування цієї ознаки. За результатами І і ІІІ лактацій спостерігається від'ємний прояв гетерозису (-398,5 кг і -233 кг), що зумовило досить високий адитивний ефект успадкування в межах 422-566 кг. Аналіз характеру успадкування вмісту жиру не виявив чітких закономірностей в типі дії генів. В цілому, треба зазначити, що успадкування такої селекційної ознаки як надій, відбувається в більшості випадків за рахунок адитивних факторів, тобто генетична різниця між породами має вагоме значення.

Характеристика росту молодняку. Нами експериментально вивчено питання екстер'єрних особливостей та інтенсивності росту телиць української бурої молочної породи. Встановлено, що починаючи з 3-місячного віку, має місце чітка залежність показника від різної частки умовної кровності за BS (табл. 4).

Таблиця 4. Динаміка живої маси телиць, кг (М±m)

Вік, місяців	Групи за умовною кровністю BS
	І група (20-25% ) (n = 10)	ІІ група (30-45%) (n = 7)	ІІІ група (50-65%) (n = 12)
Новонароджені	36,5±1,10	34,0±1,11	35,1±0,80
3	85,3±1,71	85,3±1,42	89,4±2,80
6	135,4±1,40	146,0±2,61	152,8±3,31
9	176,4±3,01	197,7±9,30	196,4±3,82
12	250,4±5,30	259,4±8,06	267,9±5,90
15	292,0±6,01	310,0±13,80	321,0±10,71
18	363,2±8,70	378,2±9,52	386,8±10,00

Телиці ІІІ групи у 3-місячному віці переважають ровесниць у абсолютних приростах живої маси на 4,1 кг (Р<0,05). У 6 місяців перевага склала 17,4 кг (Р<0,001) порівняно з І групою, з різницею у 6,8 кг (Р<0,05) відповідно до аналогів ІІ групи. Відчутна перевага живої маси на 21,3 кг (Р<0,001) і 20 кг (Р<0,001) тварин ІІ та ІІІ груп у віці 9 місяців над телицями І групи. Схожа тенденція зберігається і у 12-ти та 15-місячному віці при статистично вірогідній перевазі на 17,5 кг та 29 кг між І та ІІІ групами, відповідно. У 18 місяців телиці ІІІ групи мали на 23,6 кг (Р<0,05) та 8,6 кг (не вірогідно) більшу живу масу, ніж тварини І та ІІ груп, відповідно. Таким чином, статистично підтверджена різниця за живою масою між різними групами телиць, дає можливість говорити про зв'язок даної ознаки і 50-65% умовної кровності швіцької породи північноамериканської селекції.

Екстер'єрні особливості телиць також виявили міжгрупові відмінності (табл. 5). Новонародженні тварини ІІІ групи за висотою в холці, шириною грудей, глибиною грудей, навкісною довжиною тулуба, обхватом грудей, шириною в клубах та обхватом п'ястка вірогідно переважали ровесниць І групи. Різниця в промірах між дослідними групами телиць зберігається й у наступні вікові періоди.

Таблиця 5. Вікова динаміка промірів телиць, см (М±m)

Група	Висота в холці	Ширина грудей	Глибина грудей	Навкісна довжина тулуба	Обхват грудей	Ширина в клубах	Обхват п'ястка
Новонародженні
І	69,1±0,32	15,1±1,22	24,9±1,21	68,0±0,08	72,6±1,32	15,4±0,36	11,8±0,11
ІІ	70,3±0,51	16,3±1,30	26,0±1,11	69,5±0,51	74,0±1,11	16,3±0,28	12,0±0,20
ІІІ	70,6±0,61	16,5±1,10	27,5±1,00	71,9±1,01	75,5±1,13	16,0±0,07	12,0±0,23
3 місяці
І	78,0±0,41	24,0±1,02	37,4±0,78	83,0±1,04	102,4±1,24	23,0±0,51	12,3±0,31
ІІ	80,3±0,81	24,5±1,41	38,0±1,03	83,5±1,06	103,7±1,03	23,0±1,01	12,5±0,46
ІІІ	80,1±1,01	24,4±0,76	38,6±1,01	84,0±1,01	104,3±0,96	24,7±1,20	12,8±0,10
6 місяців
І	99,6±1,21	30,7±0,81	46,0±0,56	105,5±1,02	128,0±1,06	27,8±0,26	14,3±0,21
ІІ	102,2±1,36	31,0±0,53	46,6±0,63	108,4±1,06	130,2±0,78	28,0±0,50	15,1±0,33
ІІІ	103,8±0,67	31,8±1,01	47,4±1,05	110,0±1,01	133,5±0,56	29,6±0,34	14,7±0,22
12 місяців
І	113,7±1,41	37,2±0,21	55,0±1,22	128,0±1,02	159,3±2,01	38,0±1,01	16,2±0,31
ІІ	114,9±0,36	38,6±0,36	55,8±1,10	128,2±1,04	162,0±1,04	40,3±0,89	16,0±0,10
ІІІ	115,7±1,06	39,0±0,40	57,3±0,53	129,3±1,21	163,2±1,40	40,8±0,35	16,6±0,31
15 місяців
І	117,0±0,73	39,0±0,76	59,5±1,06	130,2±1,33	167,0±1,07	41,1±0,11	17,0±0,24
ІІ	118,7±0,57	40,3±0,31	60,3±0,48	132,0±1,08	171,3±1,12	42,3±0,13	17,2±0,26
ІІІ	120,1±1,03	40,9±0,52	61,4±0,78	134,2±1,01	173,7±1,17	42,4±0,24	17,4±0,13
18 місяців
І	123,4±1,02	42,9±1,03	63,2±0,51	133,7±1,22	176,0±1,23	42,7±0,27	18,0±0,16
ІІ	125,0±1,10	42,7±1,10	64,6±0,45	133,9±1,32	177,1±1,41	43,0±0,31	18,1±0,33
ІІІ	126,2±0,73	43,4±0,75	65,3±0,62	134,0±1,06	180,0±1,41	44,6±0,52	18,2±0,23

У 18-місячному віці телиці з умовною часткою кровності 50-65% за BS переважали за висотою в холці на 2,2% (Р<0,05), глибиною грудей - на 3,3% (Р<0,01), обхватом грудей - на 2,2% (Р<0,01) та шириною в клубах - на 4,4% (Р<0,001) тварин І групи. Слід відмітити, що характер зростання промірів при порівнянні між дослідними групами у більшості випадків відповідав змінам живої маси тварин. Таким чином, підтверджено, що існує залежність живої маси та промірів дослідних телиць української бурої молочної породи і частки умовної кровності за BS.

Залежність ознак росту та формування будови тіла телиць від генотипів генетико-біохімічних систем крові. Проведено дослідження генетико-біохімічних систем крові у телиць української бурої молочної породи з метою вивчення та порівняльного аналізу генетичної структури локусів трансферину, амілази, церулоплазміну та гемоглобіну. Знайдено можливі асоціації збільшення живої маси у гомозиготних телиць генотипу D₂D₂ локуса трансферину у віці 18-ти місяців, а також у період з 3-го по 12-й місяці з генотипом ВВ локуса церулоплазміну. Аналіз формування будови тіла телиць 22 місячного віку з різними генотипами генетико-біохімічних систем крові виявив можливий зв'язок між шириною грудей і такими генотипами, як Tf AD₂, Cр АС, Cр ВВ і Hb АВ. Відмічено, що збільшення проміру навкісної довжини тулуба мали телиці за всіма локусами з гомозиготними алельними варіантами. Отримані результати та аналіз зв'язку живої маси та основних промірів з різними генотипами генетико-біохімічних систем крові не мають у переважній більшості статистично вірогідного підтвердження, тому маємо можливість говорити лише про ймовірність вищеозначених зв'язків.

Фенотипова консолідованість селекційних ознак. Проведені дослідження вказують на різний рівень фенотипової консолідованості серед груп корів із різною часткою умовної кровності за BS. Аналіз свідчить, що тварини племінного заводу ВАТ «Михайлівка» були достатньою мірою консолідованими за ознаками надою (К=0,143-0,211), вмісту жиру (К=0,044) та його кількості (К=0,119-0,186) у ІІ і ІІІ групах. Нижчий ступінь консолідованості (К=-0,149) ознаки надою притаманний помісям з І групи. Також відмічено високий рівень консолідованості за ознакою вмісту жиру (К=0,385) у тварин ІІІ групи, що належать племінному репродуктору АТЗТ «Зоря».

Тварини ІІІ групи консолідованими виявились за ознаками висоти в холці (К=0,184), ширини грудей (К=0,074), обхвату грудей (К=0,017) та п'ястка (К=0,012). У корів І групи мінливість перевищувала загальну мінливість по стаду, тобто вони наразі лишаються неконсолідованими за більшістю промірів. В цілому, встановлена чітка тенденція помітного зростання ступеня фенотипової консолідованості в селекційних групах тварин з умовною кровністю 60-87% за BS за ознаками молочної продуктивності, живої маси та екстер'єру.

Бажані параметри корови. Аналіз отриманих даних молочної продуктивності та основних промірів корів української бурої молочної породи дає можливість сформувати основні параметри бажаної тварини для умов конкретних досліджених господарств.

Мінімальні параметри промірів та молочної продуктивності: висота в холці - 134 см, глибина грудей - 70 см, навкісна довжина тулуба - 170 см, обхват грудей за лопатками - 190 см; надої за першу лактацію - 3500 кг і вище, вміст жиру 3,80-3,82%, другу - 4500 кг і вище і 3,81-3,82% вміст жиру, третю - 5500 кг і вище і 3,82-3,83% вміст жиру.

Економічна ефективність. Визначено додаткову кількість молока, отриманого від різних за умовною кровністю (BS) груп. Для порівняння продуктивності різних груп ми визначали надій за першу, третю та найвищу лактації. В розрахунках використовували ціну на молоко (1,9 грн.) за листопад 2008 року. Таким чином, в племінному заводі ВАТ «Михайлівка» від однієї тварини, що увійшли до ІІІ групи мали додаткові грошові надходження від 422 до 847 грн., і на рівні 53-339 грн. у племінному репродукторі АТЗТ «Зоря».

Висновки

1. Порівнянням групових середніх, оцінкою співвідносної мінливості, фенотипової консолідованості, визначенням сили впливу окремих генетичних чинників на фенотипну мінливість, успадковуваності та характеру успадкування живої маси, екстер'єру, відтворної здатності та молочної продуктивності доведена доцільність та визначено шляхи консолідації української бурої молочної породи на рівні умовної кровності за швіцькою породою північноамериканської селекції понад 60%. Розроблена програма консолідації української бурої молочної породи за бажаним типом. Запропоновані бажані параметри молочної продуктивності та промірів тварин для умов досліджених господарств.

2. Підвищення частки умовної кровності швіцької породи північноамериканської селекції у бугаїв-плідників сприяє збільшенню живої маси. Тварини групи з умовною кровністю 60-87% за BS мали значну статистично вірогідну перевагу за живою масою у віці 6-12 місяців (12-36 кг), 4-х років (30-39 кг) і 5-ти років (52-65 кг). Аналіз типу будови тіла свідчить про перевагу (4-5 см, Р<0,05) за ознакою глибини грудей бугаїв ІІІ групи. За іншими промірами спостерігається тенденція їх росту зі збільшенням частки умовної кровності від 50% до 87% за BS.

3. Встановлено достовірну закономірність істотного підвищення надоїв зі збільшенням частки умовної кровності за BS. Про це свідчать отримані більші на 101-477 кг надої за першу, другу та третю лактації, від корів ІІІ групи племінного заводу ВАТ «Михайлівка». Тварини племінного репродуктора АТЗТ «Зоря» мали перевагу за надоєм на 167-228 кг за другу та третю лактації.

4. Визначенно достатньо високий рівень успадковуваності (h²=0,267…0,595) ознак молочної продуктивності. Достовірно високу успадковуваність виявлено за ознакою вмісту жиру в молоці у корів ІІ та ІІІ груп (h²=0,595, Р<0,001 і h²=0,521, Р<0,01 по першій лактації, h²=0,449, Р<0,05 і h²=0,506, Р<0,05 по другій лактації). Встановлено високий рівень впливу умовної кровності за BS у корів ІІІ групи за вмістом жиру за другу лактацію (з²_x=0,445, Р<0,05) і тварин ІІ групи за надоєм першої лактації (з²_x=0,154, Р<0,01). Виявлений рівень успадковуваності і сила впливу фактору BS дає підстави очікувати ефективності від індивідуального добору з інтенсивним використанням оцінених за потомством бугаїв-поліпшувачів з високою умовною кровністю за BS, а також масового добору корів за продуктивністю матерів.

5. Встановлено, що частка умовної кровності за BS вплинула на мінливість промірів висоти в холці (з²_x=0,16-0,22, Р<0,05) і обхват п'ястка (з²_x=0,05, Р<0,05) у корів ІІІ групи української бурої молочної породи. Існує зв'язок між ознаками ширини грудей (з²_x=0,09, Р<0,05) і навкісної довжини тулуба (з²_x=0,07, Р<0,05) та часткою умовної кровності 40-59% за BS, а також між глибиною грудей (з²_x=0,10, Р<0,001), обхватом грудей (з²_x=0,07, Р<0,01) і 20-39% умовної кровності за BS.

6. Підтверджено, що надій корів у переважній більшості обумовлений адитивним типом дії генів, ефект якого складає за всіма трьома лактаціями від 394 кг до 566 кг, в обох господарствах. Адитивний характер успадкування надою вказує на генетичну різницю між породами.

7. Проведені експериментальні дослідження екстер'єрних особливостей та інтенсивності росту маси телиць української бурої молочної породи свідчать про зв'язок із часткою умовної кровності за BS. Тварини з умовною кровністю 50-65% за BS мали суттєву і вірогідну перевагу (4-29 кг) за живою масою від народження до 18 місяців. Встановлено вірогідну перевагу телиць ІІІ групи за висотою в холці, глибиною грудей, навкісною довжиною тулуба, обхватом грудей, шириною в клубах порівняно з ровесницями І групи.

8. Встановлено, що селекційні групи корів української бурої молочної породи значною мірою диференційовані за ступенем фенотипової консолідованості за окремими ознаками продуктивності, живої маси та екстер'єру. Рівень фенотипової консолідованості у середньому криволінійно зростає з підвищенням умовної кровності швіцької породи північноамериканської селекції від 40 до 87%. Тварини племінного заводу ВАТ «Михайлівка» були консолідованими за ознаками надою, вмісту жиру та його кількості у ІІ і ІІІ групах. Високо консолідованими виявились тварини ІІІ групи племінного репродуктора АТЗТ «Зоря» за ознакою вмісту жиру (К=0,385). Визначено консолідованість за переважною більшістю промірів тварин, що мали 40-59% і 60-87% умовної кровності швіцької породи північноамериканської селекції.

Пропозиції виробництву

1. Для консолідації молочного типу будови тіла у тварин української бурої молочної породи проводити добір корів з часткою за поліпшувальною швіцькою породою північноамериканської селекції 60-87%.

2. У племінних господарствах (селекційних стадах) з розведення української бурої молочної породи запровадити об'єктом добору (модельну) бажану тварину за розробленими вимогами.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ладика В.І. Шляхи генетичного поліпшення молочної худоби Сумського регіону / В.І. Ладика, І.О. Рубцов , Ю.О. Кривонос та інші // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2002. - Вип. 6. - С. 130-133. (Дисертантом зібрані матеріали по бурій худобі Сумського регіону, проведено біометричну обробку даних та їхній аналіз).

2. Кривонос Ю.О. Формування типу будови тіла бурих бугаїв-плідників / Ю.О. Кривонос // Науковий Вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2003. - Т. 5 (№ 2). - Ч. 4. - С. 47-50.

3. Кривонос Ю.О. Ефект дії генів у тварин бурої молочної породи / Ю.О. Кривонос // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Тваринництво» - Суми: ТОВ “ВТД” Університетська книга”, 2006. - Вип. 10 (11) - С. 79-82.

4. Кривонос Ю.О. Вплив спадковості північноамериканської селекції на прояв ознак росту та розвитку телиць української бурої молочної породи / Ю.О. Кривонос // Таврійський науковий вісник. Херсон, 2007. - Вип. 53. - С. 181-185.

5. Кривонос Ю.О. Залежність ознак розвитку та формування будови тіла телиць бурої молочної породи за генотипами генетико-біохімічних систем крові / Ю.О. Кривонос // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Тваринництво» - Суми, 2007. - Вип. 3 (12). - С. 42-44.

6. Ладика В.І. Оцінка бугаїв-плідників української бурої молочної породи за ростом і розвитком їх дочок залежно від лінійної належності / В.І. Ладика, Г.П. Котенджи, Л.В. Бондарчук … Ю.О. Кривонос та інші // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Тваринництво». - Суми, 2007. - Вип. 3 (12). - С. 48-61. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати даних генеалогічних та заводських ліній української бурої молочної породи).

7. Хмельничий Л.М. Характеристика генеалогічних та заводських ліній бурої худоби за молочною продуктивністю / Л.М. Хмельничий, Ю.О. Кривонос, С.В.Бурнатний, Є.А.Самохіна // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Тваринництво». - Суми, 2008. - Вип. 10 (15). - С. 123-127. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати даних генеалогічних та заводських ліній української бурої молочної породи).

8. Кривонос Ю.О. Фенотипова консолідація селекційних груп корів української бурої молочної породи / Ю.О. Кривонос // Новітні технології скотарства у ХХІ столітті: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (4-6 вересня) - Миколаїв, 2008. - С. 211-218.

9. Кривонос Ю.О. Аналіз змін селекційних ознак бурої худоби племзаводу «Михайлівка» / Ю.О. Кривонос // Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв: Матеріали обласної науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів - Суми: ТОВ “ВТД” Університетська книга”, 2006. - С. 30-32.

Анотація

Кривонос Ю.О. Селекційні аспекти формування бажаного типу тварин бурої худоби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 2009.

Дисертація присвячена питанням впливу умовної кровності швіцької породи північноамериканської селекції на господарськи корисні ознаки тварин української бурої молочної породи.

Всебічно вивчена співвідносна мінливість, фенотипова консолідованість, сила впливу окремих генетичних чинників, успадковуваність та характер успадкування живої маси, продуктивних та екстер'єрно-конституціональних ознак тварин української бурої молочної породи. Визначено шляхи консолідації української бурої молочної породи з умовною кровністю 60-87% швіцької породи північноамериканської селекції.

Встановлено перевагу за ознаками росту і розвитку, молочної продуктивності, типу будови тіла, відтворною здатністю тварин з умовною кровністю 60-87% за BS над аналогами з 20-39% за BS.

Ключові слова: українська бура молочна порода, швіцька порода, умовна кровність, північноамериканська селекція, екстер'єр, жива маса, молочна продуктивність, відтворна здатність, сила впливу, успадковуваність, консолідація.

Аннотация

Кривонос Ю.А. Селекционные аспекты формирования желательного типа животных бурого скота. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское, 2009.

Дисертация посвящена вопросам влияния условной кровности швицкой породы североамериканской селекции на основные хозяйственно полезные признаки животных украинской бурой молочной породы.

Выявлена тенденция улучшения показателей роста и развития быков-производителей с увеличением доли условной кровности от 50 до 87% по BS. От рождения и до 5 лет превышение живой массы составляло от 12 до 65 кг над сверстниками из группы 25-49% по BS.

Изучение телосложения быков-производителей дало возможность говорить, что у животных 50-59% и 60-87% по BS произошло увеличение показателей глубины груди, косой длинны туловища, а так же уменьшение уровня изменчивости большинства промеров.

Полученные нами результаты молочной продуктивности коров украинской бурой молочной породы двух племенных хозяйств свидетельствуют о тенденции роста уровня надоя в среднем на 200-500 кг с ростом доли условной кровности. Первотелки с условной кровностью 60-87% по BS племенного завода «Михайловка» имели надои выше на 283 (Р<0,01) и 440 кг (Р<0,001), чем ровесницы. В племенном репродукторе «Зоря» коровы с условной кровностью 60-87% по BS превосходили аналогов на 228 и 167 кг.

Установлено достаточно высокий и достоверный уровень коэффициента наследуемости показателей молочной продуктивности в пределах 0,267-0,595. Наиболее значительным был коэффициент наследуемости содержания жира в молоке - 0,595 (Р<0,001) и 0,521 (Р<0,01) в группах с 40-59% и 60-87% условной кровности по BS, соответственно.

Результаты анализа факториальной изменчивости свидетельствуют о влиянии условной кровности на надои (з²_x=0,296) и содержание жира (з²_x=0,247).

Исследования направленные на изучение действия различных типов генов показали, что надой за лактацию в подавляющем большинстве обусловлен аддитивным типом действия генов, эффект которого составляет по всем трем лактациям от 394 кг до 566 кг в обоих хозяйствах. Аддитивный фактор наследования надоя, в подавляющем большинстве, указывает на генетическую разницу между породами.

Степень фенотипической консолидированости животных по хозяйственно полезными признаками растет с повышением условной кровности швицкой породы североамериканской селекции от 40 до 87%. Консолидированность полновозрастных коров II и III групп племенного завода «Михайловка» по надою была на уровне 0,114 и 0,115. Высоко консолидированным оказался признак содержания жира в молоке (0,385) у коров III группы племенного репродуктора «Заря». Высокий уровень консолидированости животных обоих хозяйств по высоте в холке (0,131-0,184), ширине груди (0,108-0,074) был в группах с кровностью 60-87% BS.

Подсчитана прибыль с дополнительного молока, полученного от групп коров с разной условной кровностью по BS. Для сравнения производительности различных групп мы определяли надой за первую, третью и высшую лактации. В расчетах использовали цену на молоко (1,9 гривны) за ноябрь 2008 года. Таким образом, в племенном заводе «Михайловка» от одного животного, из III группы имели дополнительные денежные поступления от 422 до 847 гривен и на уровне 53-339 гривен в племенном репродукторе «Заря».

Ключевые слова: украинская бурая молочная порода, швицкая порода, условная кровність, североамериканская селекция, экстерьер, живая масса, молочная продуктивность, репродуктивная способность, сила влияния, унаследование, консолидация.

Abstract

Krivonos Y. Selection aspects of the formation of the necessary type of animal of brown cattle. - Manuscript.

Thesis on reception of a scientific degree of the candidate of agricultural science on a speciality 06.02.01l breeding and selection of animals - Institute of animal breeding and genetics of UAAS, v. Chubynski, Kyiv region, 2009.

Thesis on the impact of conditional blood Brown Swiss breed of north american selection for basic economic useful signs animals of dairy breeds Ukrainian Brown Dairy breeds.

Correlative variation is comprehensively studied, phenotypic consolidation, force of influence of separate genetic factors, inheritance and character of inheritance of living mass, productive and conformation signs of animals of the Ukrainian Brown Dairy breed. Certainly ways of consolidation of the Ukrainian Brown Dairy breed with conditional strain 60-87% Brown Swiss breed of north american selection.

Advantage is set after the signs of growth and development, suckling productivity, as a build, by the reproductive capacity of animals with the strain of 60-87% BS analogues with 20-39% BS.

Keywords: Ukrainian Brown Dairy breed, Brown Swiss breed, conditional strain, north american breeding, conformation, live weight, milk production, reproductive capacity, the power of influence, heredity, consolidation

Размещено на Allbest.ru

...