Урожайність і якість зерна пшениці озимої при застосуванні сидератів в умовах Лісостепу України

Факторіальна формула: 5 х 2 х 3 = 30 варіантів х 3 повторення = 90 ділянок

Дослід №2: Ефективність використання біопрепарату типу «Байкал ЕМ-1-У» при вирощуванні пшениці озимої по різних видах парів.

Факторіальна формула: 5 х 3 х 2 = 30 варіантів х 3 повторення = 90 ділянок.

У всіх дослідах площа посівної ділянки складала 35 м², облікової - 25 м².

Вплив попередників-сидератів на родючість і вологозабезпечення ґрунту

Встановлено, що застосування сидеральних парів покращує ефективну родючість ґрунту. Так, на контролі вміст рухомих сполук фосфору, калію та азоту у ґрунті відповідно склав - 90, 112 і 159 мг/кг, у варіанті горохо-овес на сидерат - 96, 118, 159 мг/кг, а на ділянці, де висівали горохо-овес на зелену масу - 109, 141, 164 мг/кг. При використанні мінеральних добрив N60P60K60 в основне внесення вміст рухомого калію зростав під всіма попередниками. Найбільш ефективним є використання сидеральної маси вики озимої і жита озимого та 30 т/га гною по чорному пару, де вміст калію підвищувався на 30,2 мг/кг і 9,0 мг/кг відповідно. По попереднику вика озима + жито озиме вміст доступного азоту був на 4,5 і 64,0 мг/кг вищий порівняно з неудобреним паром. При використанні в основне удобрення N60P60K60 по всіх попередниках-сидератах відмічено підвищення в ґрунті вмісту рухомого калію від 0,7 мг/кг при вирощуванні пшениці озимої після гороху на сидерат до 27,7 та 48,8 мг/кг після удобреного чорного пару та вики озимої і жита озимого на сидерат.

При проведенні кореляційного аналізу гідротермічних показників за різними міжфазними періодами з урожайністю зерна сортів пшениці озимої було встановлено, що вона більшою мірою залежала від достатнього зволоження грунту на період сходів - припинення осінньої вегетації, коефіцієнт кореляції становив 0,97-0,98. Також тісний кореляційний зв'язок (0,78-0,80) ГТК з урожайністю відмічено за періодом колосіння - воскова стиглість насіння. В свою чергу це свідчить про те, що урожайність більшою мірою залежить від умов зволоження осіннього та літнього періодів.

Найбільшою вологістю ґрунту характеризувався вегетаційний період 2004-2005 рр. При цьому, на період сходів пшениці озимої найбільшу вологість ґрунту відмічено за попередником горох на сидерат - 74,4 мм в шарі ґрунту 0-30 см та 188,2 мм в шарі ґрунту 0-100 см. У фазі осіннього кущення та на час відновлення весняної вегетації вищим цей показник був по попередниках вико-овес та вика озима + жито озиме на сидерат: 65,6-75,2 мм в шарі ґрунту 0-30 см та 193,0-215,9 мм в шарі ґрунту 0-100 см. Дещо нижчі показники відмічено по чорному пару та гороху на сидерат: 62,2-75,3 та 180,3-198,3 мм, відповідно. Період наливу зерна характеризувався зниженням вологості ґрунту. Найбільш високі показники в цей період відмічено за попередником вика озима + жито озиме на сидерат: 58,0 та 109,6 мм, відповідно. Решта попередників забезпечила вологість ґрунту на рівні 30,3-37,4 та 92,2-99,9 мм, відповідно до шарів ґрунту.

Середня врожайність сорту Харус за роки досліджень на фоні без добрив склала 4,70 т/га, а при використанні N60P60K60 до 5,26 т/га. Сорт Донецька 48 сформував урожайність відповідно 4,65 і 5,14 т/га (табл. 1).

Така закономірність рівня врожайності обох сортів була практично в усі роки досліджень, за виключенням 2006 р., коли спостерігалося значне ураження посівів вірусними хворобами та сильне зменшення урожайності.

При вирощуванні сорту Харус кращими попередниками були чорний пар та вика озима + жито озиме з рівнем врожайності на неудобреному фоні від 4,80 т/га до 4,86 т/га та від 5,39 т/га до 5,45 т/га на фоні використання мінеральних добрив.

Застосування мінеральних добрив сприяло підвищенню урожайності зерна пшениці озимої сорту Донецька 48 по роках, порівняно з контролем на 1,42-1,77 т/га та сорту Харус відповідно на 1,06-2,28 т/га. Цей сорт має здатність формувати високий врожай зерна на фонах з підвищеною ефективною родючістю ґрунту.

Розглядаючи поєднання попередників та застосування мінеральних добрив, слід відмітити, що цей агрозахід мав найбільший вплив на формування врожаю пшениці озимої. Прибавки відносно контролю становили на цьому фоні від 0,4 т/га за попередником горох на сидерат до 1-2,1 т/га за попередником вика озима + жито озиме на сидерат.

На фоні внесення основного мінерального удобрення в 2007 прибавку отримано лише після вико-вівса на сидерат (0,60 т/га). По цьому ж попереднику були прибавки урожайності при використанні мінеральних добрив (0,77 т/га). Серед сидератів-попередників слід відмітити горох та вика озима + жито озиме на сидерат на фоні азотного підживлення. Прибавка врожайності зерна пшениці озимої становила 0,46-0,50 т/га. По сорту Харус урожайність варіювала від 6,12 т/га на фоні без добрив до 6,70 т/га на інтенсивному фоні. Основними попередниками, які сприяють підвищенню врожайності пшениці озимої на фонах із застосуванням мінеральних добрив були: вико-овес, вика озима + жито озиме на сидерат. Прибавку від попередників-сидератів (горох та вика озима + жито озиме) було отримано на фоні з підживленням азотними добривами (0,46 та 0,56 т/га).

Урожайність сортів пшениці озимої залежно від попередників, т/га

На фонах мінерального живлення прибавка формувалась від поєднання двох факторів, зокрема внесення добрив та попередника. Так, по попереднику вико-овес на сидерат на фоні внесення N60P60K60 та N60P60K60 + N30 + N30, прибавка урожаю становила 0,59-0,70 т/га і 0,25-0,55 т/га відповідно.

Сорт пшениці озимої Донецька 48 в середньому за три роки вивчення формував урожай зерна від 3,46 до 5,04 т/га. На неудобреному фоні та фонах із застосуванням повного мінерального удобрення не встановлено достовірної прибавки зерна після попередників-сидератів. Високі прибавки урожаю зерна пшениці озимої сорту Донецька 48 отримано від поєднання двох факторів: застосування мінеральних добрив в основне внесення по попередниках-сидератах (від 0,23 до 0,61 т/га). На інтенсивному фоні прибавки отримано лише після вико-вівса на сидерат (0,46 т/га).

Таким чином, сидерати - попередники пшениці озимої створюють умови для збільшення її урожайності за умови внесення мінеральних добрив в основне внесення (N60P60K60). На більш інтенсивному фоні не завжди є можливість одержання прибавки врожаю зерна через часткове вилягання пшениці озимої. Для вирощування пшениці озимої після сидератів-попередників слід обирати більш адаптивні сорти, наприклад, сорт Харус, який пристосований до умов зони нестійкого зволоження і формує більш високу врожайність зерна.

Важливим елементом біологізації рослинництва є використання біопрепаратів типу «Байкал ЕМ-1-У». Дія даного препарату в значній мірі залежить від багатьох факторів і в першу чергу, від погодних умов року вирощування, системи удобрення та інших факторів.

Так, сорт Харус в сприятливому 2005 р. на фоні без внесення добрив дав прибавку урожайності 0,11-0,30 т/га при вирощуванні після попередників: удобрений пар, горох на зерно та вика озима + жито озиме. По сорту Донецька 48, всі варіанти попередників, за виключенням неудобреного пару та гороху на зерно, забезпечили приріст урожайності на 0,60-1,21 т/га.

На фоні із внесенням N60P60K60 - по сорту Харус всі варіанти сидератів-попередників, окрім удобреного пару, при використанні біопрепарату «Байкал ЕМ-1-У» забезпечили прибавку врожайності 0,14-0,54 т/га, а при використані фону живлення - N60P60K60 + N30 + N30 - лише при вирощуванні пшениці озимої після вико-вівса було додатково отримано 0,97 т/га зерна.

По сорту Донецька 48 при використанні в основне внесення N60P60K60 прибавки врожайності від використання біопрепарату не було, а на фоні живлення N60P60K60 + N30 + N30 - лише при використанні як попередника неудобреного пару - не відмічено позитивного результату від обробки насіння біопрепаратом.

При вирощуванні сорту Донецька 48 з біопрепаратом «Байкал ЕМ-1-У» кращі результати в 2005 р. отримано при висіві по попередниках удобрений пар та горох на сидерат, прибавка становила 0,36 та 0,15 т/га, в 2006 р., відповідно 0,44 і 0,21 т/га. А по сорту Харус в 2005 р. кращі результати забезпечили попередники вико-овес та вика озима + жито озиме - 0,34 і 0,21 т/га. В 2006 р. по всіх варіантах попередників використання біопрепарату було не ефективне.

Найкращим попередником для сорту Харус, який забезпечив найбільший бал загальної хлібопекарської оцінки, виявився вико-овес на сидерат - 6,6-6,7 балів. По гороху на сидерат цей показник становив 6,1 бала, що майже на рівні з паром - 6,0-6,4 бали. По сорту Донецька 48 найбільший бал отримано по двох сидеральних попередниках: горох та вико-овес - 5,7-6,1 та 5,6-6,0 бали відповідно. Кращим сидеральним попередником можна назвати горох на сидерат, який забезпечує урожайність на рівні з удобреним паром - 4,90-5,52 т/га по сорту Харус і 4,32-4,75 т/га по сорту Донецька 48 та вміст клейковини в борошні - 29,0-30,3% і 30,2-31,0%, відповідно, а також білка в зерні сорту Харус, на рівні 12,54-12,82%.

За попередником чорний пар з внесенням 30 т/га гною відмічено найвищий вміст клейковини в борошні на рівні 31,8-33,0%. Вміст білка в зерні був також на високому рівні - 12,66-12,99%, але найбільший вміст білка в зерні спостерігався за попередником чорний пар без внесення гною - 12,94% по сорту Харус та до 13,07% по сорту Донецька 48.

Внесення мінеральних добрив супроводжувалось збільшенням урожайності на 0,69 т/га по сорту Харус та на 0,51 т/га по сорту Донецька 48, в середньому по досліду. При цьому по сорту Харус було відмічено збільшення сили борошна на 27 о.а., а також вмісту білка в зерні до 0,28% і сирої клейковини в борошні до 1,3% по сидеральних попередниках. У сорту Донецька 48 відмічено зниження хлібопекарської якості зерна на удобреному фоні, в середньому на 0,3 бали, але збільшились показники сили борошна на 23 о. а., вмісту білка в зерні на 0,42% та сирої клейковини в борошні на 1,6%, в середньому за попередниками.

По сорту Харус на всіх фонах живлення тісний позитивний зв'язок був між урожайністю й вмістом в зерні білка, сирої клейковини в борошні і силою борошна (в межах r = 0,67-0,99), об'єм хліба та загальна хлібопекарська оцінка знижувались з підвищенням урожайності (r = -0,73-0,97). Зв'язок натури зерна та якості клейковини знаходились на середньому та низькому рівнях кореляції з урожайністю. По сорту Донецька 48 відмічено зниження сили борошна, об'єму хліба та загальної хлібопекарської оцінки з підвищенням урожайності (в межах r = -0,64-0,80). Тісний позитивний зв'язок було відмічено між урожайністю та натурою зерна і якістю клейковини (в межах r = 0,66-0,89). Зв'язок між урожайністю та вмістом білка і клейковини був від середнього позитивного до неістотного залежно від фону живлення.

Також відмічено істотний позитивний зв'язок між вмістом клейковини в борошні та білка в зерні по обох сортах пшениці озимої. Загальна хлібопекарська оцінка в більшій мірі залежала від об'єму хліба (рис. 1, 2)

винос Основних елементів живлення пшеницею озимою залежно від попередників

За результатами трьохрічних досліджень (2005-2007 рр.) встановлено, що сорт пшениці озимої Харус, порівняно із сортом Донецька 48, на неудобреному фоні виносить на 10,4% більше поживних речовин, а при використанні мінеральних добрив ця різниця знижується до 8,3% (табл. 2).

Так, при вирощуванні сорту Харус на неудобреному фоні вищий винос поживних речовин відмічено при його вирощуванні на неудобреному пару - 271 кг/га та після вики озимої і жита озимого - 270,5 кг/га. По інших попередниках значення цього показника було в межах від 239 до 267 кг/га.

При внесенні в основне удобрення мінеральних добрив в дозі N60P60K60 винос елементів живлення сортом Харус зростає в середньому по досліду на 10,6%. В залежності від попередників, збільшення виносу поживних речовин на удобреному фоні складало: по неудобреному пару - 20,5%, по удобреному 30 т/га гною пару - 2,0%, по гороху на сидерат - 12,6%, по вико-вівсу - 5,6% і по сумішці вики озимої + жита озимого - 11,5%. Така сама закономірність спостерігалась і по сорту пшениці озимої Донецька 48. Винос макроелементів на контрольному фоні становив 257-375 кг/га, а на мінеральному - 303-404 кг/га. Як і в попереднього сорту вищим він був після удобреного пару.

Сорт пшениці озимої Харус, порівняно із сортом Донецька 48, на неудобреному фоні витрачає більше основних елементів живлення на формування одиниці продукції на 16%, а на удобреному - на 12,8%.

В середньому по досліду сорт пшениці озимої Харус витрачає на формування 1 тонни зерна з відповідною кількістю побічної продукції 71,3 кг NPK на неудобреному фоні і 72,7 кг при використанні мінеральних добрив.

В розрізі попередників вищі затрати, як на неудобреному, так і на удобреному фоні відмічалися після неудобреного чорного пару - 85 та 87,5 кг/т та після попередника вико-овес - 75 і 74,5 кг/т відповідно, а найнижчими вони були при використанні як попередника вики озимої і жита озимого - 62 і 66,5 кг/га відповідно.

Винос основних елементів живлення з урожаєм основної і побічної продукції сортами пшениці озимої в залежності від попередників, кг/га

Найбільші затрати на формування врожаю на обох фонах живлення були при вирощуванні пшениці озимої по неудобреному пару - по 122 кг/т., а найбільш економно витрачалися поживні речовини при вирощуванні цього сорту на варіанті вика озима + жито озиме на сидерат - 75 і 76 кг/т відповідно фонів живлення.

Велике значення у використанні елементів живлення сортами пшениці озимої на формування одиниці продукції мають погодні умови вегетаційного періоду. Затрати елементів живлення сильно відрізнялися за роками: на неудобреному фоні від 26.4 кг у 2007 році до 42,4 кг у 2006 р., а при використанні мінеральних добрив - від 30,4 до 42,4 кг/т відповідно. Серед попередників найбільш економно використовувався азот на обох фонах живлення після вико-вівса на сидерат - 29,7 та 32,3 кг/т., а самі високі затрати на вирощування були по чорному неудобреному пару - 35 і 36 кг/т відповідно.

Найменшу кількість енергії витрачено по попереднику чорний пар без добрив - від 15,57 до 30,95 ГДж/га, а найбільше по чорному пару з внесенням 30 т/га органічних добрив - від 29,23 до 44,61 ГДж/га, а серед сидеральних попередників - горох - від 25,86 до 41,24 ГДж/га, витрати енергії по вико-вівсу та вика озима + жито озиме на сидерат становили відповідно від 21,05 до 36,43 ГДж/га та від 21,54 до 36,90 ГДж/га.

На фоні без внесення мінеральних добрив по попереднику чорний пар основними статтями витрат енергії були: насіння - 6515 МДж, паливно-мастильні матеріали - 4587 МДж та витрати на механізми - 2893 МДж, інші статті витрат знаходились на рівні 416-728 МДж. За рештою попередників насіння, паливно-мастильні матеріали та витрати на механізми також були основними статтями витрат. Але за попередником чорний пар з внесенням гною найбільшу частину витрат складала додаткова стаття - внесення 30 т/га гною - 12600 МДж, а за сидеральними попередниками збільшились витрати на насіння, які рахувались включно з сидеральними культурами, в загальному обсязі вони становили 16068 МДж по гороху і 11308 МДж по вико-вівсу на сидерат. За загальною структурою витрат енергії мінеральні добрива займають: по попереднику чорний пар без добрив - 36%, чорний пар з внесенням органічних добрив - 24%, горох на сидерат - 26% та вико-овес на сидерат - 30%.

За рівнем відтвореної енергії найменшими показниками вирізнявся попередник вико-овес на сидерат, на рівні від 72,55-73,7 ГДж/га на фоні без внесення мінеральних добрив та до 81,44-83,10 ГДж/га на фоні внесення мінеральних добрив в дозі N60P60K60. За іншими попередниками рівень відтвореної енергії майже не відрізнявся і становив 76,99-79,96 та 84,56-90,20 ГДж/га відповідно до фонів живлення.

Отже, сидеральні пари мають більшу енергетичну віддачу ніж чорний пар з внесенням гною, але меншу ніж чорний пар без внесення гною. Разом з тим треба враховувати, що чорний пар без внесення добрив деградує, а сидеральні попередники запобігають розвитку деградації та упереджують розвиток ерозійних процесів.

На фонах з внесенням мінеральних добрив коефіцієнт енергетичної ефективності різко знижувався, чому сприяли значні витрати енергії на виробництво та внесення мінеральних добрив. Найбільші зниження коефіцієнту енергетичної ефективності від 1,39-1,58 відмічено по чорному пару без внесення органічних добрив до 2,46-2,54 на фоні внесення N60P60K60 та на фоні внесення N60P60K60 + N30 + N30. Найменші зниження відмічено по чорному пару з внесенням 30 т/га органічних добрив - 0,36-0,37 і 0,79-1,09, відповідно до фонів. За сидеральними попередниками зниження становили, відповідно, 0,49-0,65 і 1,05-1,22 по гороху на сидерат та 0,80-0,83 і 1,32-1,50 по вико-вівсу та вика озима + жито озиме на сидерат.

Найбільш високу рентабельність виробництва та чистий прибуток забезпечив сорт Харус - 86,3% та 2586 грн/га, відповідно. По сорту Донецька 48 ці показники становили, відповідно, 83,3% та 2508 грн/га (табл. 3).

При порівнянні економічної ефективності виробництва зерна пшениці озимої стосовно фонів живлення в середньому по попередниках, встановлено, що на фоні без внесення добрив показники чистого прибутку і рівня рентабельності складали, відповідно - 2586 грн/га і 86,3% по сорту Харус та 2508 грн/га і 83,3% по сорту Донецька 48. Витрати на вирощування та собівартість 1 тонни зерна становили, відповідно 3199 грн/га і 681,8 грн по сорту Харус та 3252 грн/га і 698,3 грн/т по сорту Донецька 48.

Високу економічну ефективність виробництва зерна пшениці озимої серед попередників забезпечило використання чорного пару без внесення добрив: чистий прибуток становив до 3446-3657 грн/га, рівень рентабельності до 142,6-151,2%, залежно від сорту. Внесення мінеральних добрив за цим попередником супроводжувалось зниженням відповідних показників.

Розрахунки підтверджують, що найменший рівень рентабельності вирощування забезпечили чорний пар з внесенням 30 т/га гною та горох на сидерат - до 50,6-59,8%. Найбільшу рентабельність серед сидеральних попередників відмічено по вико-вівсу і суміші вики озимої + жита озимого, на рівні до 77,3 і до 92,8%, відповідно по сорту Харус та вико-вівсу по сорту Донецька 48, на рівні до 80,1%.

Вплив попередників на економічну ефективність вирощування пшениці озимої на фоні без внесення мінеральних добрив, 2005-2007 рр., в цінах на 10.2007 р.

Чистий прибуток серед сидеральних попередників по сорту Харус найбільшим був на фоні без внесення мінеральних добрив по попереднику вика озима + жито озиме на сидерат - 2772 грн/га. Попередник горох та вико-овес на сидерат забезпечили прибуток на рівні 2228-2308 грн/га. По сорту Донецька 48 найбільший чистий прибуток за сидеральних попередників отримано по вико-вівсу - 2391 грн/га, по гороху прибуток становив 2141 грн/га.

За попередником чорний пар з внесенням 30 т/га гною також найбільший чистий прибуток отримано на фоні без внесення мінеральних добрив, на рівні 1965 грн/га по сорту Харус та 2052 грн/га по сорту Донецька 48.

Таким чином, згідно проведених розрахунків, найбільшу економічну ефективність забезпечує чорний пар без внесення добрив порівняно з сидеральними попередниками та внесенням гною. Заправлений гноєм чорний пар також поступається за окупністю витрат та рівнем рентабельності сидеральним парам, або знаходиться на рівні з ними.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання - підвищення родючості ґрунту на основі сумісного застосування сидеральних і мінеральних добрив. Виявлені закономірності накопичення в ґрунті доступних форм поживних речовин і їх впливу на урожай і якість зерна пшениці озимої дозволили розробити нові ефективні елементи технології вирощування цієї культури які підвищують урожайність і якість зерна, що має важливе значення для АПК України.

1. Встановлено позитивний вплив попередників-сидератів на родючість ґрунту в поєднанні з мінеральними добривами. На фоні з використанням мінеральних добрив запаси легкогідролізованого азоту після удобреного пару зростали на 2,3 мг/кг сухого грунту, а після сидеральної суміші вики озимої з житом озимим - на 4,5 мг/кг. При внесенні в основне удобрення N60P60K60 запаси азоту, фосфору та калію зросли на 64,0 мг/кг, та 2,7 і 30,2 мг/кг відповідно. При додатковому використанні в підживлення азотних добрив (N30 + N30) по всіх попередниках була покращена потенційна родючість грунту, порівняно з неудобреним паром: збільшення запасів азоту на 3,0-19,3, фосфору - на 4,0-12,8 і калію на 1,5-17,2 мг/кг.

2. Встановлено специфічну реакцію за врожайністю сортів пшениці озимої по різних попередниках на фони мінерального живлення:

- середня врожайність сорту Харус за роки досліджень на фоні без добрив склала 4,60 т/га, а при внесенні N60P60K60 вона зростала на 13% і становила 5,20 т/га; сорт Донецька 48 формував відповідно 4,65 і 5,34 т/га, а прибавка від застосування добрив склала 0,69 т/га, або 14,8%;

- для сорту Харус кращими попередниками були чорний пар та вика озима + жито озиме з рівнем його врожайності на неудобреному фоні відповідно від 4,68 т/га до 4,86 т/га та від 5,37 т/га до 5,45 т/га на фоні використання мінеральних добрив, а для сорту Донецька 48 - чисті пари та горох на сидерат (з рівнем врожайності відповідно від 4,69 до 4,75 т/га та від 5,38 до 5,48 т/га);

3. Виявлений ступінь впливу на урожайність пшениці озимої застосування обробки насіння біопрепаратом «Байкал ЕМ-1-У» залежно від умов року, попередників та специфічної реакції сортів. Обробка насіння сорту Донецька 48 забезпечила прибавку на рівні до 0,44 т/га після попередників удобрений пар та горох на сидерат; у сорту Харус прибавки відмічено лише у 2005 р., за попередниками вико-овес та суміші вика озима + жито озиме - на рівні від 0,21 до 0,34 т/га;

4. Встановлено, що сидерати, як попередники пшениці озимої, створюють умови для одержання зерна з підвищеною якістю. В сприятливі за погодними умовами роки загальна хлібопекарська оцінка зерна сортів пшениці озимої, вирощеної після попередників горох та вико-овес на сидерат становила 7,5-9,0 бали. В несприятливі роки якісні показники зерна підвищувались за цими попередниками, порівняно з чорним паром. Кращим попередником можна вважати горох на сидерат, який забезпечує вміст клейковини в борошні 29,0-30,3% по сорту Харус і 30,2-31,0% по сорту Донецька 48 а також білка в зерні на рівні 12,54-12,82%. По попереднику чорний пар з внесенням 30 т/га гною був найвищий вміст клейковини на рівні 31,8-33,0%. Вміст білка був також на високому рівні - 12,66-12,99%, але найбільшим значення цього показника відмічено після попередника чорний пар без внесення гною - до 12,94% по сорту Харус та до 13,07% по сорту Донецька 48.

5. Встановлену високу позитивну кореляцію продуктивності рослини з вагою рослини, кількістю продуктивних стебел та кількістю і масою зерен з колоса (г=0,85-0,98);

6. Встановлена диференціація між сортами пшениці озимої за виносом поживних речовин урожаєм основної і побічної продукції з ґрунту. Сорт пшениці озимої Харус порівняно із сортом Донецька 48 на неудобреному фоні виносить на 10,4% більше поживних речовин, а при використанні мінеральних добрив він знижується до 8,3%;

7. Визначено вплив фонів мінерального живлення і попередників на затрати елементів мінерального живлення на формування одиниці продукції. Так, сорт Харус витрачає на формування 1 тонни зерна з відповідною кількістю побічної продукції 71,3 кг/т NPK на неудобреному фоні і 72,7 кг/т при використанні мінеральних добрив. В розрізі попередників вищі затрати, як на неудобреному, так і на удобреному фоні для сорту Харус відмічалися після неудобреного чорного пару відповідно 85 та 87,5 кг/т та після попередника вико-овес - 75 і 74,5 кг/т відповідно, а найнижчими вони були при використанні як попередника вики озимої + жита озимого - 62 і 66,5 кг/т відповідно. Для сорту Донецька 48 вищі затрати по обох фонах живлення були при вирощуванні по неудобреному чорному пару - 75 кг/т на фоні без добрив і 75,5 кг/т при використанні мінерального фону живлення, а найменші після попередників вико-овес та озима вика + озиме жито на сидерат - по 47 кг./т на неудобреному фоні і по 50 кг/т при застосуванні мінеральних добрив.

8. Максимальну рентабельність в середньому по досліду забезпечив неудобрений чорний пар: 151,2% по сорту Харус і 142,6% по сорту Донецька 48, при рівні урожаю відповідно 4,86 і 4,69 т/га, витратах на вирощування - 2418 і 2416 грн./га та собівартості 497,5 і 515,2 грн./т відповідно. Чистий прибуток серед сидеральних попередників по сорту Харус найбільшим був після вика озима + жито озиме - 2772 грн./га та вико-овес на сидерат - 2308 грн./га, а по сорту Донецька 48 після вико-вівса на сидерат - 2391 грн./га;

9. Обробка насіння пшениці озимої препаратом «Байкал ЕМ-1-У» виявилась ефективною лише на сидеральних попередниках горох та вика озима + жито озиме, збільшення урожаю зерна складало 0,05-0,23т/га, чистий прибуток - 77-359 грн./га та рівень рентабельності - 2,6-10,0%, залежно від фону живлення.

10. Установлено, що кращим попередником-сидератом для пшениці озимої є вика озима + жито озиме, що дозволяє одержати урожайність культури на рівні з чорним паром, з відповідними низькими енергетичними та високими економічними показниками.

Рекомендації виробництву

Для підвищення родючості грунту та одержання високого урожаю високоякісного зерна на рівні І-ІІІ класу пшеницю озиму необхідно вирощувати після попередників сидератів, кращими з яких серед озимих є вика озима + жито озиме, а серед ярих - вико-овес та горох на сидерат.

Сидеральні культури заробляються в грунт у фазі цвітіння. Перед заорюванням проводять коткування і подрібнення зеленої маси важкими дисковими боронами.

1. Попередник - удобрений вика озима + жито озиме на сидерат; мінеральні добрива в дозах N60P60K60 в основне внесення + N30 по мерзлоталому грунті + N30 прикоренево.

2. Попередник вико-овес, горох на сидерат; мінеральні добрива в дозах N60P60K60 в основне внесення + N30 по мерзлоталому грунту + N30 прикоренево.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Результати агроекологічного сортовивчення гороху різного морфотипу / [Костромітін В.М., Огурцов Ю. Є., Колісник В. І., Рябуха С.С.] // Селекція і насінництво: міжвід. темат. наук. зб. / УААН, Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. - Х., 2004. - Вип. 88. - С. 197-206 (особистий внесок 40%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані).

2. Озимі: пшениця, жито, тритікале / [Красиловець Ю.Г., Зуза В.С., Петренкова В.П., Колісник В. І. та ін.] // Оптимізація інтегрованого захисту польових культур (довідник). - Х.: Магда LTD, 2006. - С. 19-36 (особистий внесок 20%, узагальнено та проаналізовано експериментальні дані).

3. Колісник В. І. Урожайність і якість зерна у сортів озимої пшениці вирощеної по сидеральних парах / В. І. Колісник // Селекція і насінництво: міжвід. темат. наук. зб. / УААН, Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. - Х., 2008. - Вип. 95. - С. 230-247.