Размещено на http://www.allbest.ru/

інститут захисту рослин

Українська академія аграрних наук

16.00.10 - ентомологія

УДК: 632.7 633.11

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

сисні шкідники озимої пшениці та регулювання їх чисельності в північному степу україни

Курцев Володимир Олегович

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті захисту рослин і Кіровоградському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник -доктор сільськогосподарських наук, професор Секун Микола Павлович, Інститут захисту рослин УААН, завідувач лабораторії токсикології пестицидів

Офіційні опоненти :доктор сільськогосподарських наук, професор Трибель Станіслав Олександрович, Інститут захисту рослин УААН, головний науковий співробітник лабораторії стійкості сільськогосподарських культур до шкідників

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Лісовий Микола Михайлович, провідний науковий співробітник Відділу землеробства, меліорації та агроекології Української академії аграрних наук.

Захист відбудеться „13” березня 2009 р. о 12⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.376.01 в Інституті захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 33, корпус № 1, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 33, корпус № 1, кім. № 65

Автореферат розісланий „ 10 ” лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г. М. Ткаленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

сисний шкідник пшениця

Актуальність теми. Одним з головних завдань сільськогосподарського виробництва є збільшення збору зерна і насамперед пшениці як найбільш цінної продовольчої культури. В Північному Степу вона займає до 50 % посівних площ. В той же час ця зона характеризується найбільш високою шкідливістю фітофагів, в тому числі великої групи сисних комах. Середні втрати врожаю зерна від шкідників становлять 10-15 % при одночасному зниженні його хлібопекарських і посівних якостей.

Інтенсивність розмноження сисних фітофагів, їх шкідливість в значній мірі залежать від багатьох чинників, серед яких найбільш суттєвими є агрокліматичні та система заходів із захисту рослин.

Останніми роками фітосанітарний стан посівів озимої пшениці суттєво погіршився. Відбулося територіальне реформування сільськогосподарських угідь в бік зменшення як самих площ полів, так і структури посівних площ і технології вирощування культур в цілому, що призвело до порушення сівозмін, збільшення частоти масового розмноження фітофагів.

Дослідженнями вчених багатьох країн світу встановлено, що на Землі спостерігається глобальне потепління, негативними наслідками якого можуть бути поширення шкідників, та зміна видової структури ентомокомплексу пшеничного агробіоценозу. Тому вивчення і уточнення видового складу комах-фітофагів і насамперед сисних, особливостей їх біології з урахуванням умов сьогодення, пошук оптимізації агротехнічних прийомів вирощування культури, раціональне застосування в системі захисту сучасних інсектицидів набуває особливої актуальності та сприятиме збільшенню виробництва високоякісного зерна озимої пшениці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з тематичним планом Інституту захисту рослин УААН в рамках державної науково-технічної програми “Захист рослин” і завданнями: “Розробити зональні системи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів, що забезпечують оптимізацію фітосанітарного стану агроценозів і зниження втрат урожаю” (№ д. р. 0197U012341) та “Сформувати асортимент нових пестицидів, розробити та удосконалити технології їх застосування” (№ д. р. 0197U012336).

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було виявлення найбільш шкодочинних видів сисних шкідників озимої пшениці, вивчення особливостей біології та обґрунтування методів регулювання їх чисельності в північному Степу України.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

– уточнення видового складу та структури ентомокомплексу озимої пшениці;

– вивчення особливостей сезонної динаміки чисельності основних видів сисних шкідників;

– дослідження ролі гідротермічних умов, ентомофагів та елементів технології вирощування озимої пшениці на динаміку чисельності сисних шкідників;

– оцінка ефективності сучасних інсектицидів при різних технологіях їх застосування проти сисних шкідників;

– оцінка економічної ефективності хімічних заходів захисту посівів озимої пшениці від сисних шкідників.

Об'єкт досліджень - основні сисні шкідники озимої пшениці: хлібні клопи, пшеничний трипс, листкові злакові попелиці, цикадки їх ентомофаги, інсектициди.

Предмет досліджень - удосконалена система заходів захисту озимої пшениці від комплексу сисних шкідників.

Методи досліджень. Польові - визначення видового складу шкідників, динаміки чисельності основних видів сисних фітофагів залежно від екологічних умов, встановлення впливу агротехнічних прийомів вирощування озимої пшениці на їх розмноження та визначення ефективності хімічних заходів захисту посівів озимої пшениці. лабораторні - визначення схожості від рівня пошкодженості насіння озимої пшениці, вивчення рівня ураження паразитами популяцій шкідливої черепашки та злакових попелиць. Математично-статистичні - оцінка достовірності результатів досліджень та встановлення кореляційних зв'язків одержаних даних. Розрахунковий - визначення економічної ефективності хімічного захисту озимої пшениці від комплексу сисних шкідників.

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнено видовий склад шкідливого ентомокомплексу озимої пшениці в Північному Степу України і виявлено 55 видів комах-фітофагів з 21 родини. Встановлено, що із шкідливих комах на посівах озимої пшениці домінують види, які належать до групи сисних: злакові попелиці, злакові цикадки, хлібні клопи, пшеничний трипс.

Вивчено динаміку чисельності основних видів сисних шкідників в залежності від дії абіотичних, біотичних та антропічних чинників. За зміною чисельності фітофагів на пшениці протягом вегетаційного періоду встановлено три найбільш значущих періоди збігу сприятливого для комах біохімічного складу кормової культури з часом появи їхньої стадії, що живиться.

Обґрунтована ефективність сумішей ряду нових інсектицидів для зменшення чисельності шкідників до економічно невідчутного рівня.

Доведено доцільність використання надлегкої авіації та економічна перевага в порівнянні з наземними обприскувачами в захисті озимої пшениці від комплексу шкідників, що дає змогу своєчасно і в стислі строки застосувати інсектициди на великих площах, при цьому скоротивши витрати робочої рідини до 5 л на гектар, зменшити втрати урожаю на рівні 187 кг/га за уникнення “витоптування” колесами наземної техніки та отримати високу господарську і економічну ефективність.

Встановлено, що додавання до інсектицидів поверхнево-активних речовин (ПАР) з класу сурфрактантів для захисту посівів озимої пшениці від комплексу сисних шкідників в літній період способом авіахімічного обприскування покращує фізичні показники рідини, осадження та прилипання на листкову поверхню рослин, значно підсилює захисну дію пестицидів.

Практичне значення одержаних результатів. Уточнення біологічних особливостей розвитку шкідливої черепашки, злакових попелиць, пшеничного трипсу з етапами органогенезу пшениці покладені в основу строків хімічного захисту посівів від комплексу шкідників. Обґрунтовано важливість моніторингу динаміки чисельності домінантних видів сисних шкідників, дотримання рекомендованих для зони технологій вирощування культури, раціонального використання інсектицидів для захисту озимої пшениці.

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку в Кіровоградській ДСГДС УААН. Обприскування посівів Децис Профі 25 WG, в. г. зі зменшеними нормами 0,02-0,03 л/га в період наливу зерна озимої пшениці забезпечило збереження врожаю зерна на рівні 0,27-0,28 т/га та отримання додаткового умовно чистого прибутку в розмірі 168,7 і 169,0 грн./га відповідно при окупності 5,9 і 4,8 грн./грн. Ефективність суміші фосфорорганічного інсектициду Бі-58 Новий 40 %, к. е. (0,75 л/га) з піретроїдом Блискавка 10 %, к. е. (0,05 л/га) проти шкідливої черепашки склала 86,4 %, злакових попелиць - 87,3 %, трипсів - 91,0 %, що забезпечило збереження урожаю зерна на 0,4 т/га. При витратах 44 грн./га, додатково умовно чистий прибуток склав 187 грн./га.

За авіаційної обробки посівів озимої пшениці проти сисних шкідників в фазу наливу зерна Блискавкою, 10 %, к. е. - 0,1 л/га, з додаванням до робочого розчину ПАР Cide-Kіck технічна ефективність інсектициду підвищується на 4-6 % і досягла проти шкідливої черепашки до 94 %, злакових попелиць - 87,6 %, пшеничного трипсу - 87,5 %. При затратах 32,0 грн./га умовно-чистий прибуток склав 486 грн./ га.

Особистий внесок здобувача Планування, підготовка і проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих даних, апробація і впровадження результатів у виробництво, підготовка матеріалів до друку виконані дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на засіданнях вченої ради Інституту захисту рослин УААН (2003-2005 рр.), VI з'їзді Українського ентомологічного товариства (м. Біла Церква, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття ” (м. Київ, 2004 р.), Конференції молодих вчених (м. Київ, 2004 р.), Науково-практичній конференції молодих вчених “За мир і розвиток” (м. Кіровоград, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Стан та перспективи розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах” (м. Кіровоград, 2005 р.), V Міжнародній науково-технічній конференції “Проблеми конструювання виробництва та експлуатації с. - г. техніки” (м. Кіровоград, 2005 р.), Науково-практичній конференції молодих вчених “Сучасні проблеми захисту рослин” (м. Київ, 2005 р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку” (м. Кіровоград, 2005 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 14 наукових праць, з них 6 у фахових виданнях та 8 тез.

Структура та обсяг дисертації: робота викладена на 214 сторінках комп'ютерного набору, складається із вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву, 25 додатків, списку використаної літератури, включає 39 таблиць, 22 рисунків. Список літератури включає 366 джерел, у тому числі 41 латиницею.

Основний зміст роботи

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

У розділі наведено дані, що стосуються шкідливого ентомокомплексу озимої пшениці, та конкретно групи сисних шкідників, технології захисту її від шкідників в різних регіонах.

Виявлена недостатня вивченість проблеми регулювання чисельності сисних фітофагів в сучасних умовах господарювання з урахуванням змін структури посівних площ, технології вирощування пшениці, глобального потепління клімату.

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися в лабораторії токсикології пестицидів Інституту захисту рослин УААН, Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції (з 2005 року Кіровоградський інститут АПВ УААН) та у фермерських господарствах Кіровоградської області упродовж 2002-2007 років.

Погодні умови в роки досліджень як за температурним режимом, так і за вологозабезпеченістю в переважній більшості відрізнялися від багаторічних.

Особливості екології, біології та динаміки чисельності шкідників вивчали за методиками И. Я. Полякова,(1964), В. П. Омелюти та ін. (1986), В. Ф. Пересипкіна, (1989). Польові досліди закладали згідно загальноприйнятих методик Б. О. Доспехов, (1985); В. О. Єщенко, (2005). Випробування інсектицидів проводили згідно методики С. О. Трибеля та ін. (2001). Отримані експериментальні дані обчислювали статистично за допомогою прикладних комп'ютерних програм MS Excel, Statgraphics та Statistica 5.0.

Результати досліджень

Формування структури шкідливої ентомофауни агробіоценозу озимої пшениці в Північному степу україни

В результаті моніторингу ентомокомплексу озимої пшениці в Північному Степу України виявлено 55 видів шкідливих комах з 21 родини, які в тій чи іншій мірі можуть пошкоджувати цю культуру. Найбільшим видовим різноманіттям характеризувалися ряд Cоleoptera, представлений родинами: Carabidae, Scarabaeidae, Chrysomelidae, Elateridae, Tenebrionidae та ряд Homoptera з родинами Cicadinea та Aphidinea, частка яких в структурі ентомокомплексу складала по 21 % від загалу. Найменш чисельними були представники ряду Hymenoptera- 4 % (рис. 1).

Аналіз сукупної динаміки чисельності комах, спостереження за фенологією пшениці в зоні досліджень дали змогу виявити комплекси шкідників, супутніх певним етапам формування врожайності культури.

За зміною чисельності фітофагів на пшениці впродовж вегетаційного періоду встановлено три найбільш суттєвих періоди збігу сприятливого для комах біохімічного складу кормової культури з появою шкідливої стадії: сходи - кущіння (дротяники, несправжні дротяники, підгризаючі совки, злакові мухи, попелиці, цикадки, хлібна жужелиця); вихід у трубку (злакові попелиці, хлібні клопи, п'явиці, хлібні блішки); цвітіння - налив зерна (хлібні клопи, злакові попелиці, трипси, хлібні жужелиці, пильщики, хлібні жуки).

За результатами проведених досліджень встановлено, що незалежно від погодних умов року та особливостей розвитку озимої пшениці, серед основних і найбільш небезпечних шкідників, які завдають значної шкоди в північного Степу вирізняється комплекс сисних комах: злакових попелиць, злакових цикадок, хлібних клопів, пшеничного трипсу.

Рис. 1. Структура шкідливого ентомокомплексу озимої пшениці в умовах північного Степу (Кіровоградська ДСГДС, 2002-2005 рр.)

Видовий склад ентомофагів сисних комах представлений 30 видами спеціалізованих оліго - та поліфагів. Найбільш суттєво щільність попелиць регулюють кокцинеліди, на долю яких приходилося 80-95 % усіх афідофагів. Серед них домінуючими видами є сонечко 7-крапкове (Сoccinella septempunctata L.), сонечко мінливе (Adonia variegata Goeze.) та двокрапкове (Adonia bipunctata L.). На щільність шкідливої черепашки суттєвий вплив мали яйцеїди - теленомуси. Чисельність пшеничного трипсу регулювали жук малашка (Malachius geniculatus F) та хижий трипс (Aeolothrips intermedius Bagn.).

Біологічні особливості сисних шкідників озимої пшениці та їх шкідливість в північному Степу

Листкові злакові попелиці. В зоні досліджень видовий склад комплексу листкових злакових попелиць в посівах озимої пшениці представлений 9 видами: велика злакова (Sitobion avenae F.), звичайна злакова (Schizaphis graminum Rond.), ячмінна (Brachycolus noxius Mordv.) черемхово-злакова (Rhopalosiphum padi L.), кукурудзяно-соргова (Rhopalosiphum maydis Fitch.), кукурудзяна волосата (Rungsia maydis Pass.), кукурудзяна коренева (Forda trivialis Pass.), берестово-злакова (Tetraneura ulmi L.) попелиці.

Домінуючим видом протягом усіх років була велика злакова попелиця, частка якої, в залежності від умов року становила 24-95 % загального складу попелиць. Субдомінантним видом була звичайна злакова попелиця, інші види були малочисельними.

Встановлено, що на характер розподілу в заселеності посівів озимої пшениці попелицями впливають розміри поля, культури, що межують з пшеницею та наявність поруч забур'янених злаковими травами ділянок - місць резервації шкідників (табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл листкових злакових попелиць на озимій пшениці в межах поля, (Кіровоградська ДСГДС, 2002-2005 рр.)

Культура, з якою межує поле озимої пшениці	Чисельність за різної відстані від краю поля, екз./стебло
	5 м	20 м	50 м	100 м
Просо	18,1	18,3	16,2	16,5
Озима пшениця	14,2	14,5	12,3	7,5
Кукурудза на силос	8,5	7,5	8,2	6,5
Кукурудза на зерно	16,3	16,1	16,5	14,3
Не межує	5,5	4,5	2,0	0,5
НІР05	2,41	1,25	0,97	1,64

В осінній період чисельність попелиць значно вища в посівах, які межують з полями, де перед цим вирощувалися злакові культури. поряд з полями, де не проводилася боротьба із злаковими бур'янами та падалицею, чисельність попелиць (38,5-46,0 екз./рослину) більше ніж в два рази перевищувала таку де, бур'яни були відсутні (17,5-19,0 екз./рослину).

Максимального піку чисельності листкові злакові попелиці досягають з першої декади червня - до початку липня (молочна стиглість зерна) (рис. 2).

Рис. 2. Багаторічна сезонна динаміка чисельності злакових попелиць на посівах озимої пшениці (КДСГДС, 2002-2007 рр.)

Встановлено, що чисельність попелиць знаходиться в прямій кореляційній залежності від суми опадів та ГТК. Оптимальні умови для їх розвитку складаються за помірної вологості повітря та ГТК ?0,6 - 1,7.

Істотний вплив на чисельність злакових попелиць мають ентомофаги: сонечка (Coccinellidae), мухи дзюрчалки (Syrphidae) та золотоочки (Chysopidae), паразитичні перетинчастокрилі родини Aphididae. найбільш численними в агроценозі озимої пшениці були сонечка, на долю яких приходилося 80-95 % усіх ентомофагів.

Хлібні клопи. Серед більш як 20 видів рослиноїдних клопів, що пошкоджують озиму пшеницю, в зоні наших досліджень виявлено 10 видів з трьох родин: шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), маврська черепашка (Eurygaster maurus L.), австрійська черепашка (Eurygaster austriacus Schrnk.) з родини щитники-черепашки (Scutelleridae); елія гостроголова (Aelia acuminata L.), елія носата (Aelia rostrata Boch.), щитник гостроплечий (Carpocoris fuscispunus Boch.), щитник звичайний (Carpocoris pudicus Poda) з родини пентатомід (Pentatomoidea); сліпняк польовий (Lydus pratensis L.), сліпняк мандрівний (Notostira erratica L.), хлібний клопик (Trigonotylus ruficornis G.) з родини сліпняки (Miridae). Найбільш чисельним видом була шкідлива черепашка, частка якої складала понад 80 % від загальної чисельності клопів, субдомінантним - елія гостроголова, частка якої становила від 3 % у 2003 р. до 45 % в 2007 році. Інші види були малочисельними.

Встановлено, що для зимівлі шкідлива черепашка віддає перевагу лісосмугам з широколистими видами дерев: дуб, берест, ясень, клен. В акацієвих лісосмугах за всі роки спостережень було виявлено лише поодинокі особини. Заслуговує на увагу вибір черепашкою місць зимівлі, щодо їх географічного спрямування. Встановлено, що шкідник надає перевагу східній стороні лісосмуги. В середньому за чотири роки спостережень чисельність клопів, що перезимували зі східної сторони лісосмуг, становила 5,5 екз./м², що в 4,5 рази більше, ніж з північної сторони, в 1,8 ніж з західної, і в 1,5 рази - ніж з південної сторони, що обумовлено кращим прогріванням лісової підстилки зі східної сторони лісосмуги в ранкові часи, та швидшому підняттю температури в підстилці і прискоренню життєвих процесів в організмі комахи та позитивним термотаксисом черепашки.

тривалість періоду ембріонального розвитку шкідника коливається від 11 до 25 днів в залежності від середньодобової температури повітря. Так, при температурі +20-23^оС ембріональний розвиток триває 11-13 днів. За температури 17-18 ^оС і ГТК > 1, та при більш високих температурах і ГТК 0,3 цей період значно подовжується. Оптимальні умови для дозрівання яєць складаються за ГТК < 1, температури повітря в межах 20-23 ^оС та СЕТ 223-333 ^оС.

В період активного життя шкідливої черепашки відмічено природні коливання її чисельності. При перельоті клопів з місць зимівлі на посіви спостерігається поступове наростання чисельності, що триває до масового відкладання яєць. Після парування і відкладання яєць відбувається спад чисельності імаго в результаті природної смертності шкідника, що припадає на період колосіння - цвітіння рослин пшениці (рис. 3).

Пік максимальної чисельності шкідника припадає на молочну стиглість зерна, що спостерігалося в 2002, 2004, 2005, 2006 роках. Особливими видалися умови 2003 та 2007 років. Розвиток рослин озимої пшениці проходив більш швидкими темпами, ніж зазвичай - міжфазні періоди скоротилися майже вдвічі. В ці роки за рахунок загибелі від посухи великої кількості яєць перших кладок, та внаслідок злив у другій декаді червня, що змили значну кількість личинок - пік максимальної чисельності шкідника відмічено у фазу воскової стиглості зерна.

Рис. 3. Багаторічна сезонна динаміка чисельності шкідливої черепашки на посівах озимої пшениці (Кіровоградська ДСГДС, 2002-2007 рр.)

Шкідливість клопа черепашки проявляється як в кількісних, так і в якісних втратах врожаю зерна. Встановлено, що за чисельності личинок шкідливої черепашки на посівах пшениці від 1,0 до 2,3 екз/м² рівень пошкодження зерна знаходиться в межах від 0,8 до 1,0 %, тоді як при чисельності - 4,8-14,8 екз./м² -2,7-5,2 %. При цьому спостерігається зниження вмісту сирої клейковини на 0,8-1,8 %, а при пошкодженості зерна на 18 % знижується схожість та енергія проростання насіння, сходи з'являються на 8 - 12 днів пізніше і мають слабший вигляд.

Пшеничний трипс. Найбільш чисельними з групи сисних комах на озимій пшениці в степовій зоні України є трипси ряду Бахромчастокрилі (Thysanoptera), родини Трипси (Thripidae). За результатами наших досліджень їх частка у шкідливому ентомокомплексі в період формування - достигання зерна, сягає 58 %, а чисельність в окремі роки перевищує 120 личинок на один заселений колос.

Виявлено шість видів трипсів: пшеничний (Haplothrips tritici Kurd), пустоцвітий (H. oculeatus F.), житній (Limothrips denticornis Hal.), злаковий (Anaphothrips obscurus Mull.), польовий (Chirothrips manicatus Hal.), хлібний (Limothrips cerealium Hal.). найбільш поширеним і багаточисельним є пшеничний.

Розмноженню трипсів сприяє тепла і суха погода. масове заселення посівів озимої пшениці трипсами відбувалося в фазу виходу рослин в трубку - колосіння за температури повітря +16-25 °С.

Встановлено, що лісосмуги, які відмежовують поля пшениці від минулорічних посівів колосових культур, виконують бар'єрну функцію у міграції шкідника суттєво лімітують його чисельність, яка збільшується в міру віддалення від краю поля (r = 0,85). На полях, невідмежованих лісосмугами від попередніх посівів зернових колосових, чисельність трипсів була вищою, але залежності між віддаленням від краю поля і чисельністю шкідника не виявлено (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл пшеничного трипса на посівах озимої пшениці на різній відстані від краю поля (Кіровоградська ДСГДС, 2003-2004 рр.)

Розташування посіву	Чисельність на відстані від краю поля, екз./колос	Середня чисельність шкідника, екз./колос
	5 м	50 м	150 м
Відмежоване лісосмугою	32,9	37,6	51,9	40,8
Невідмежоване	48,2	47,6	44,8	46,9
Межує з минулорічними посівами зернових колосових	57,4	55,3	55,0	55,9
НІР05	3,6	1,3	5,3	2,5

У роки досліджень чисельність імаго і личинок пшеничного трипса була високою і перевищувала ЕПШ. Максимальна чисельність 100-115 особин/колос була в 2003 році, а на окремих полях досягала і до 160 особин на один колос.

встановлено, що існує міжвидова конкуренція між пшеничним трипсом і злаковими попелицями при одночасному заселенні колосся, і в межах одного колосу простежується від'ємна кореляційна залежність (r = - 0,82). При заселенні колосся пшеничний трипс, на відміну від злакових попелиць, віддає перевагу більш ослабленим рослинам, а його чисельність знаходиться в зворотній залежності від довжини колоса (r = - 0,79).

На чисельність пшеничного трипса суттєво впливають жук малашка (Malachius geniculatus F) та хижий трипс (Aeolothrips intermedius L.)

Вплив окремих прийомів агротехніки вирощування озимої пшениці на чисельність сисних шкідників

Строки сівби. Ранні посіви (з 25 серпня по 2 вересня) та ранньо-оптимальні (з 10 по 15 вересня) - незалежно від попередників, в значно більшій мірі заселяються злаковими попелицями та цикадками в період сходи-кущіння. Насамперед це обумовлюється тим, що поява сходів озимої пшениці ранніх строків сівби співпадає з піком чисельності шкідників. В цей період відбувається активна міграція злакових попелиць з диких злаків, падалиці та кукурудзи, які стають менш придатними для живлення.

Чітка закономірність щодо заселення в першу чергу озимої пшениці ранніх строків сівби простежувалася в осінній період 2002, 2004 років, коли за сприятливих погодних умов сходи з'явилися на 7-9 день після сівби. За таких умов перші особини злакових попелиць були відмічені на ранніх та оптимально ранніх посівах уже на п'ятий день після появи сходів. А на період висівання в оптимальні та пізньооптимальні строки на ранніх посівах уже відмічалося значне накопичення чисельності популяції. Так, в осінній період 2002 року чисельність злакових попелиць на ранніх строках сівби була в декілька разів вищою, ніж на пізньо-оптимальних і становила 12,0 та 2,9 особин на заселену рослину відповідно (табл. 3).

Таблиця 3. Чисельність злакових попелиць та цикадок на посівах озимої пшениці в фази сходи-кущіння в залежності від строку сівби (Кіровоградська ДСГДС)

Строки сівби (фактор А)	Рік (фактор В)	Дата появи сходів	Чисельність попелиць, особин/рослину	Заселеність рослин попелицями, %	Чисельність цикадок, особин/100 помахів сачка
Ранні (25.08-2.09)	2002	2-9.09	12,0	29,0	46,0
	2003	5-12.09	28,0	70,0	146,0
	2004	1-9.09	14,7	83,0	84,0
	середнє	-	18,2	61,0	92,0
Оптимальні (10.09-17.09)	2002	18-24.09	7,5	17,0	34,0
	2003	25-30.09	26,5	68,0	98,0
	2004	25.09-12.10	7,2	34,0	85,0
	середнє	-	13,7	39,7	72,3
Пізньо-оптимальні (17.09-25.09)	2002	29.09-9.10	2,9	7,0	17,0
	2003	13-15.10	3,3	12,0	15,0
	2004	12.10	3,6	13,0	45,0
	середнє	-	3,3	10,7	25,7
Пізні (2.10)	2002	22.10	1,6	5,5	4,0
	2003	15.10	3,2	14,0	12,0
	2004	12.10	3,4	10,0	40,0
	середнє	-	2,7	9,8	18,7
НІР05	А	0,28	-
	В	0,25	-
	Загальна	0,56	-

Сівба в ранні строки сприяє не тільки активному розвитку попелиць, а й інтенсивному відкладанню яєць. Так, їх кількість на ранніх посівах складала 42 штук на 100 стебел, тоді як на посівах оптимальних строків сівби, які заселялись шкідниками на 10-15 діб пізніше, кількість яєць не перевищувала 5-15.

У весняний період на посівах ранніх та оптимальних строків сівби відмічалася більша чисельність попелиць - 13,1 та 11,0 екз./стебло, ніж на пізньо-оптимальних і пізніх - 9,4 та 8,1 екз./стебло, що, насамперед, пов'язано з накопиченням шкідників на ранніх посівах в осінній період.

В міру проходження рослин пшениці етапів органогенезу, починаючи з наливу зерна, спостерігалося нагромадження чисельності попелиць на посівах пізніших строків сівби, що пов'язано з відставанням розвитку рослин на таких посівах, а отже і більш привабливим станом живильного середовища. концентрація личинок трипса та шкідливої черепашки на посівах озимої пшениці, висіяної в пізньо-оптимальні строки, була нижчою і відрізнялася від показників на решті посівів.

в зоні досліджень найбільш оптимальними по чорному пару є строки сівби з 17 по 25 вересня, де врожайність в середньому по роках була найвищою і становила 5,61-5,4 т/га.

Попередники. дослідженнями не виявлено істотної різниці в чисельності попелиць і цикадок на посівах озимої пшениці після різних попередників в осінній період вегетації. Так, середня чисельність злакових попелиць на пшениці після парового попередника в середньому становила 13,4, після стерньового - 14,3, після кукурудзи на силос - 12,1 штук на заселену рослину.

Чисельність злакових попелиць і шкідливої черепашки у період весняної вегетації значно переважала на посівах після парового попередника. На більш пізніх фазах розвитку культури чисельність попелиць після непарових попередників в декілька раз переважала цей показник в посівах після чорного пару.

Більш високий рівень чисельності популяції пшеничного трипса відмічали по непарових попередниках. Так, на пшениці, посіяній після пшениці в 2002 році, чисельність личинок трипса в період колосіння сягала 114 особин/ колос, проти 29,0 та 22,0 після кукурудзи на силос та пару відповідно. Така ж сама тенденція простежувалася і в 2003 та 2004 роках.

При аналізі врожайності озимої пшениці виявилося, що найвищим цей показник у всі роки досліджень був на варіанті по чорному пару і в середньому за три роки становив 3,68 т/га.

Норми висіву насіння. На чисельність популяції фітофагів істотно впливають норми висіву насіння, що обумовлено густотою стеблостою і мікрокліматом. В міру збільшення норми висіву з 4 млн. схожих зерен на 1 га до 6 млн. чисельність злакових попелиць в пік найвищої їх чисельності знижується. Проте, незважаючи на суттєву різницю в густоті стояння рослин на період сходи-кущіння, залежність в заселеності і чисельності сисних шкідників від норм висіву виявилася незначною.

Весною, у фазу виходу рослин у трубку, в посівах з різною нормою висіву чисельність сисних фітофагів істотно не відрізнялася. На подальших періодах розвитку пшениці сисні фітофаги віддають перевагу посівам, де пшениця висівалася з меншою нормою висіву. Це, насамперед, пов'язано з сприятливим мікрокліматом, що складається на таких посівах. Так, середня чисельність імаго шкідливої черепашки в період молочної - воскової стиглості зерна на посівах з нормами 4, 5, 6 млн/га становила відповідно - 6,9, 5,1, 4,8 екз./м², злакових попелиць - 11,7, 10,2 9,8 екз./стебло, пшеничного трипсу - 36,5, 27,8, 26,9 екз./ колос.

Мікроклімат впливає на життєздатність відкладених яєць шкідливої черепашки та швидкості розвитку її личинок. Так, самиці черепашки для відкладання яєць надають перевагу рідшим посівам, в яких кращі освітлюваність та прогрівання. В зріджених посівах кількість яйцекладок вдвічі більша, ніж в густих. Густота стояння рослин впливає і на швидкість розвитку личинкової стадії шкідника. Так, в фазу наливу зерна на посівах з густотою 344 стебел/м² переважали личинки ІІІ віку (біля 85 %) тоді як в посівах - 520 стебел/м², личинки ІІІ віку складали 28 % загальної чисельності личинкової стадії черепашки.

Отже, зі збільшенням норми висіву насіння ступінь заселення посіву сисними шкідниками знижується.

Системи мінерального живлення. Внесення запланованих мінеральних добрив під основний обробіток ґрунту під озиму пшеницю по попереднику кукурудза на силос негативно вплинуло на чисельність злакових попелиць та цикадок в осінній період.

Внесення під культивацію фосфорно-калійних добрив у дозі Р₈₀К₄₀ призвело до зниження чисельності злакових попелиць більш як на 10 %, а цикадок на 8 %.

У весняний період чисельність злакових попелиць збільшується в міру збільшення доз мінеральних добрив на пшениці після попередника чорний пар від 2,9 особин на одну заселену рослину до 3,5 у варіанті з подвійними дозами добрив (№ ₁₅₅Р₁₄₀К₇₀), тоді як після кукурудзи на силос суттєвої різниці між варіантами не відмічено. Чисельність імаго шкідливої черепашки та пшеничного трипса, незалежно від попередника, зменшується в міру збільшення доз добрив.

Підживлення озимої пшениці карбамідом в фазу колосіння при низькому значенні ГТК-<0,5 сприяє прискоренню дозрівання рослин, знижуючи чисельність шкідників. При ГТК 1,5-2,0 підживлення азотним добривом сприяє кращому розвитку рослин пшениці, збільшенню тривалості вегетаційного періоду та збільшенню чисельності фітофагів.

Удосконалення хімічного захисту озимої пшениці від сисних шкідників

ефективність сучасних інсектицидів. Оцінку ефективності сучасних інсектицидів з різних класів хімічних сполук: піретроїди - Децис, 2,5 % к. е. (дельтаметрин), Децис Профі 25 WG, в. г (дельтаметрин), Ф'юрі, 10 % к. е. (зета-циперметрин), Ф'юрі, 10 % в. е. (зета-циперметрин), неонікотиноїди - Вектор, 20 % к. е. (імідаклоприд) проти сисних шкідників озимої пшениці проводили в польових умовах. Встановлено, що дельтраметрин, зета-циперметрин в різних препаративних формах і імідаклоприд на третій день після їх застосування досить ефективні проти комплексу сисних шкідників озимої пшениці, що забезпечує збереження врожаю та його якості. Застосування, Децису Профі 25 % в. г., Ф'юрі 10 % к. е. обмежують чисельність популяції шкідливої черепашки на рівні 97,8 та 99,7 %, злакових попелиць - 99,7 та 99,4 %, Вектору, 20 % к. е. дещо менше в порівнянні з іншими препаратами (94,1 та 99,1 %). При різних нормах витрат Децису Профі, 25 % в. г (0,02, 0,03, 0,04 кг/га), Ф'юрі, 10 % к. е. (0,07, 0,1 л/га), Вектору, 20 % в. г (0,2, 0,25 кг/га) виявлена незначна різниця показників ефективності, що дозволяє застосовувати диференційовані норми в залежності від чисельності шкідників.

Обґрунтування застосування сумішей інсектицидів. Основними об'єктами на озимій пшениці, проти яких проводяться хімічні обробки посівів в літній період, є личинки шкідливої черепашки і супутні з нею злакові попелиці та личинки пшеничного трипса. В роки з розтягнутим періодом відродження і розвитку цих шкідників застосування інсектицидів з коротким періодом захисної дії не забезпечує збереження кількісного, а особливо якісного врожаю зерна. Проте, в роки депресії шкідливої черепашки більш ефективні обробки посівів в пізні строки (молочна, молочно-воскова стиглість зерна). Застосування в цей період інсектицидів з тривалим захисним періодом пов'язано зі строками очікування до збирання врожаю та небезпекою вмісту інсектицидів у зерні, особливо при порушенні регламенту проведення хімічних обробок. Вирішити цю проблему дозволяє застосування сумішей інсектицидів з різними токсикологічними характеристиками. Вивчалося ефективність суміші фосфорорганічного інсектициду Бі-58 Новий, 40 % к. е. (довготривалість захисної дії, але повільна початкова токсичність) з піретроїдним Блискавка, 10 % к. е (швидка, але короткотривала токсична дія) проти сисних шкідників озимої пшениці. При застосуванні цих інсектицидів в повних нормах витрати досягається достатній рівень ефективності проти злакових попелиць і личинок пшеничного трипса, шкідливої черепашки. На третій день після обприскування посівів загибель цих шкідників становила 74,4, 84,7 і 88,7 % відповідно. В той же час при застосуванні суміші цих препаратів в половинних нормах витрат спостерігається підвищення ефективності до 81,2-91,5 %, що забезпечує збереження врожаю зерна на рівні 0,42 т/га, при витратах на захисний захід 44 грн./га, та дозволяє отримати додатково умовно чистий дохід - 187 грн./га.

Оптимізація авіаційного обприскування. Останнім часом для авіаобприскування посівів озимої пшениці проти шкідливої черепашки і супутніх з нею інших шкідників, крім традиційних літаків АН-2, збільшилося використання надлегких повітряних суден (НПС) та мотодельтопланів (МДП). Для одержання високої продуктивності при використанні цих суден інсектициди повинні застосовуватися мало - і ультрамалообємним способом обприскування (1-25 л/га) в антивипаровувальних носіях з вдосконаленням технології приготування робочих рідин.

При застосуванні інсектициду Блискавки 10 %, к. е. (0,1 л/га) в суміші з поверхнево-активною речовиною сульфрактанту ПАР Cide-Kіck (0,025 л/га) підсилюється дія препарату через збільшення площі контакту крапель робочої рідини, покращення прилипання розчину до поверхні рослини чи комахи, зменшення швидкості кристализації робочої рідини, створення ефекту зволоження, зменшення впливу зовнішніх чинників на ефективність токсикантів. Як результат, при авіаобприскуванні посівів озимої пшениці надлегким літаком НАРП-1, обладнаним робочою апаратурою АП-2 з шириною захвату 25 м, підвищується ефективність інсектициду проти шкідливої черепашки до 94,0 %, злакових попелиць - 87,6 %, пшеничного трипса - 87,5 % в порівнянні з окремо взятим інсектицидом (табл. 4).

Таблиця 4. Ефективність Блискавки, 10 % к. е. при авіаобприскуванні посівів озимої пшениці проти сисних шкідників (Кіровоградський ІАПВ, 2005-2007 рр.)

Варіант	Ефективність дії, (%) проти …	Збережений урожай, т/га	Умовно чистий прибуток грн./га	Окупність грн./грн.
	злакових попелиць	шкідливої черепашки	пшеничного трипса
Контроль (без інсектицидів)	-	-	-	-	-	-
Блискавка, 10 % к. е., (0,15 л/га)	90,6	68,7	80,4	0,24	102,7	3,5
Блискавка, 10 % к. е., (0,1 л/га)	90,8	69,1	80,6	0,22	95,9	3,8
Блискавка, 10 % к. е.,+ ПАР (0,1 л/га+0,025 л/га),	92,3	70,6	83,5	0,48	236,0	8,4

Економічна ефективність хімічного захисту озимої пшениці від сисних шкідників

Доцільність застосування інсектицидів обґрунтована ЕПШ фітофагів та економічною ефективністю від їх застосування, що виражається в умовно чистому прибутку, рівні рентабельності та окупності захисних заходів.

Результати виробничих перевірок свідчать, що застосування Децису Профі 25 WG, в. г. з нормами 0,02, 0,03 л/га в період наливу зерна озимої пшениці проти шкідливої черепашки і інших сисних шкідників забезпечило збереження врожаю зерна озимої пшениці на рівні 0,27-0,28 т/га і якості зерна на рівні третього класу та отримання додаткового умовно чистого прибутку в розмірі 168,7 і 169,0 грн./га відповідно при окупності 5,9 і 4,8 грн./грн.; застосування Бі-58 Новий 40 %, к. е. (0,75 л/га) в суміші з Блискавкою 10 %, к. е. (0,05 л/га) дало можливість зберегти врожай зерна на рівні 0,42 т/га. При витратах на захисний захід 44 грн./га, додатково умовно чистий прибуток склав 187 грн./га; при авіаобприскуванні посівів Блискавкою 10 %, к. е. в зменшеній нормі (0,1 л/га) в суміші з ПАР Cide - Kick дало змогу підвищити ефективність дії та зберегти врожай на рівні 0,48 т/га в порівнянні з контролем та 0,24 т/га із застосуванням інсектициду в рекомендованій нормі. При зниженні затрат на захист окупність становила 8,4 грн./грн., що в 2,2 рази більша, ніж у варіанті без ПАР. При загальних затратах на проведення захисного заходу 23,9 грн./га умовно- чистий прибуток склав 236 грн./га. Вартість гектарної норми ПАР Cide - Kick становить 0,9 грн./га умовно - чистий прибуток при цьому збільшується з 95,9 до 236,0 грн./га.

В ході порівняльного аналізу ефективності застосування наземної (ОП-2000, ОН-400, самохідний обприскувач Parruda MA2627M) і авіаційної (літак АН-2, НЛА НАРП-1) техніки для захисту озимої пшениці від сисних шкідників не виявлено суттєвої різниці в ефективності дії інсектицидів за використання різних типів агрегатів. При цьому було враховано, що застосування наземної техніки для обприскування посівів пшениці в період наливу зерна призводить до вимушених втрат частини врожаю внаслідок “витоптування” колесами. Розрахунковим методом було визначено величину втрат урожаю озимої пшениці від витоптування наземною технікою, які можуть сягати до 187,0 кг/га. Собівартість проведення захисних заходів з застосування надлегкого літака НАРП-1 в умовах 2006 року становила 10 грн./га тоді як традиційних наземних агрегатів ОП-2000 та ОН-400 - 12,9 та 29,5 грн./га відповідно і без урахування втрат від витоптування, а за рахунок високої продуктивності (біля 100 га/год.) дозволяє провести захисні заходи в стислі строки.

Висновки

В результаті досліджень уточнено структуру ентомокомплексу, біологічні особливості основних видів сисних шкідників озимої пшениці та їх шкідливість, удосконалено систему захисту посівів в північному Степу України.

1. В агробіоценозі озимої пшениці в північному Степу України виявлено 55 видів комах-фітофагів з 21 родини. Найбільшим видовим різноманіттям характеризувалися ряд Cоleoptera, представлений родинами: Carabidae, Scarabaeidae, Chrysomelidae, Elateridae, Tenebrionidae та ряд Homoptera з родинами Cicadinea і Aphidinea, частка яких в структурі ентомокомплексу складала по 21 % від загалу. Найменш чисельними були представники ряду Hymenoptera - 4 %.

2. При живленні кожен вид пристосувався до певного етапу органогенезу рослин пшениці, що забезпечує оптимальні умови його розвитку. Встановлено три критичні періоди розвитку рослин озимої пшениці, з якими пов'язані певні комплекси фітофагів: сходи - кущіння (дротяники, несправжні дротяники, підгризаючі совки, злакові мухи, попелиці, цикадки, хлібна жужелиця); вихід рослин у трубку (злакові попелиці, хлібні клопи, п'явиці, хлібні блішки); цвітіння - налив зерна (хлібні клопи, злакові попелиці, трипси, жужелиці, пильщики, хлібні жуки).

3. В шкідливому ентомокомплексі пшеничного агроценозу вирізняється комплекс сисних фітофагів, серед яких найбільш чисельними та небезпечними є представники родини щитники-черепашки (Scutelleridae) з якої домінуючим видом є шкідлива черепашка, родини попелиць (Aphidinea) - велика та звичайна злакові попелиці, а серед трипсів (Thripidae) - пшеничний трипс.

4. Динаміка чисельності і шкідливості сисних шкідників відрізняється як за роками спостережень, так і окремими фазами розвитку кормової культури і обумовлені, головним чином, гідротермічним режимом та екологічними особливостями виду. Встановлено, що чисельність попелиць знаходиться в прямій кореляційній залежності від суми опадів та ГТК у вегетаційний період. Оптимальні умови для розвитку попелиць складаються за помірної вологості повітря та ГТК ?0,6-1,7, для шкідливої черепашки - 0,4-1,4.

5. В обмеженні чисельності злакових попелиць, шкідливої черепашки та пшеничного трипса мають значення ентомофаги. Серед 30 видів ентомофагів сисних шкідників найбільш суттєво регулюють щільність попелиць кокцинеліди, на долю яких приходилося 80-95 % усіх ентомофагів. Серед них домінуючими видами є сонечко 7-крапкове (Сoccinella septempunctata L.), сонечко мінливе (Adonia variegata Goeze.) та двокрапкове (Adonia bipunctata L.). Серед паразитичних комах найбільше значення в регулюванні чисельності шкідливої черепашки мають яйцеїди - теленоміни зараженість яєць якими досягала 51 %. Чисельність пшеничного трипса суттєво регулють жук малашка (Malachius geniculatus F.) та хижий трипс (Aeolothrips intermedius Bagn.).

6. Важливим чинником регулювання чисельності злакових попелиць та цикадок в осінній період вегетації озимої пшениці мають строки сівби. При ранніх строках сівби чисельність цих шкідників на посівах в півтора рази вища, ніж при оптимальних та в шість раз, ніж при допустимо оптимальних. Оптимальними для озимої пшениці в зоні північного Степу є строки сівби з 17 по 25 вересня. Більш високий рівень чисельності сисних шкідників відмічено на посівах після непарових попередників.

7. Чисельність злакових попелиць збільшується в міру підвищення доз мінеральних добрив на пшениці після попередника чорний пар від 2,9 особин на одну заселену рослину до 3,5 на варіанті з подвійними дозами добрив. Підживлення озимої пшениці карбамідом в фазу колосіння при низькому значенні ГТК-<0,5 сприяє прискоренню дозрівання рослин, знижуючи чисельність шкідників. При ГТК 1,5-2,0 підживлення азотним добривом сприяє кращому розвитку рослин пшениці, збільшенню тривалості вегетаційного періоду та збільшенню чисельності фітофагів.

8. Обприскування посівів озимої пшениці в період наливу зерна Децисом Профі 25 % в. г. (0,02-0,04 кг/га), Ф'юрі 10 % к. е. (0,07-0,1 л/га) обмежують чисельність личинок шкідливої черепашки на рівні 97,8 та 99,7 %, злакових попелиць - 99,7 та 99,4 %, Вектор, 20 % к. е. дещо менше в порівнянні з іншими препаратами (94,1 та 99,1 %). Ефективність дії інсектицидів проти пшеничного трипса була значно нижча в порівнянні з іншими шкідниками протягом всього періоду проведення досліджень.

9. Застосування Децису Профі 25 WG, в. г. зі зменшеними нормами 0,02,

10. 0,03 л/га в період наливу зерна озимої пшениці забезпечило збереження врожаю зерна озимої пшениці на рівні 0,27-0,28 т/га, його якості на рівні третього класу та отримання додаткового умовно чистого доходу в розмірі 168,7 і 169,0 грн./га при окупності 5,9 і 4,8 грн./грн.

11. Поєднання у суміші фосфорорганічного інсектициду Бі-58 Новий 40 %, к. е. з піретроїдом Блискавка 10 %, к. е. в половинних нормах (0,75 л/га і 0,05 л/га) забезпечило вищу ефективність, ніж окремо взяті препарати в повних нормах. Смертність шкідливої черепашки становила 86,4 %, злакових попелиць - 87,3 %, трипсів - 91,0 %. Це дало можливість зберегти врожай зерна озимої пшениці на рівні 0,42 т/га, при витратах на захисний захід 44 грн./га, додатково умовно чистий прибуток склав 187 грн./га.

12. При авіаційному обприскуванні посівів озимої пшениці в фазу наливу зерна проти сисних шкідників інсектицидом Блискавка 10 %, к. е. (0,1 л/га), з додаванням до робочої рідини ПАР Cide-Kіck (0,025 л/га) ефективність інсектициду підвищилася на

13. 4-6 % і досягла проти шкідливої черепашки 94 %, злакових попелиць - 87,6 %, пшеничного трипса - 87,5 % в порівнянні з окремо взятим інсектицидом. При затратах 32,0 грн./га умовно-чистий прибуток склав 486 грн./га.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для ефективного захисту посівів озимої пшениці від сисних шкідників з метою отримання сталих високих врожаїв високоякісного зерна необхідно:

- сівбу озимої пшениці проводити в оптимально допустимі для зони строки. Для північного Степу України такими строками є 17-25 вересня;

- при хімічному захисті пшениці від личинок шкідливої черепашки і супутніх їй сисних шкідників слід використовувати диференційовані норми витрат інсектицидів;

- за чисельності сисних шкідників понад рівень економічного порогу шкідливості: личинок шкідливої черепашки більше 2 екз./м² на посівах сильних і цінних пшениць,

- 4-8 - на насіннєвих та продовольчих посівах, злакових попелиць більше 20 екз./стебло, пшеничного трипсу 30-50 екз./колос проводити наземне обприскування Децисом Профі, 25 % в. г (0,02-0,03 кг/га), Вектором, 20 % в. г (0,20-0,25 кг/га) або сумішшю Бі-58 Новий 40 %, к. е. (0,75 л/га) з Блискавкою, к. е. (0,05 л/га);

- при авіаобприскуванні за допомогою надлегкої авіації до робочої рідини (5 л/га) інсектициду з діючою речовиною альфа-циперметрин (0,1 л/га) слід добавляти поверхнево активну речовину ПАР Cide-Kіck (0,025 л/га).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Курцев В. О. Роль агротехнічних заходів у регулюванні чисельності шкідників озимої пшениці / В. О. Курцев, М. П. Секун // Захист і карантин рослин. - К. : Колобіг, 2003. - Вип. 49. - С. 84-91. (Особистий внесок здобувача 70 %, отримання і обробка експериментальних даних, написання статті).

2. Курцев В. О. Ефективність сумішей інсектицидів проти шкідливої черепашки / Н. П. Бобруйко, Н. О. Поспішенко, В. О. Курцев, Т. В. Мостіпан, М. П. Секун // Карантин і захист рослин. - 2004. - № 6. - С. 12-13. (Особистий внесок здобувача 20 %, отримання і обробка експериментальних даних).

3. Курцев В. О. Хімічний захист озимої пшениці від комплексу сисних шкідників в умовах північного Степу України / В. О. Курцев // Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття : Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (1-5 листопада 2004.) - К. : Колобіг, 2004. - С. 200-206.

4. Курцев В. О. Сисні шкідники озимої пшениці та удосконалення хімічного захисту від них в північному Степу України / В. О. Курцев, М. П. Секун // Захист і карантин рослин. - К. : Колобіг, 2005. - Вип. 51. - С. 185-192. (Особистий внесок здобувача 75 %, отримання і обробка експериментальних даних, написання статті).

5. Курцев В. О. Сисні шкідники озимої пшениці. Оптимізація авіаційного обприскування при захисті посівів / М. П. Секун, С. М. Бабич, В. О. Курцев // Карантин і захист рослин. - 2006. - № 4. - С. 7-9. (Особистий внесок здобувача 50 %, отримання і обробка експериментальних даних, написання статті).

6. Курцев В. О. Шкідлива ентомофауна пшеничного агроценозу. Моніторинг видового складу та чисельності в посівах озимої пшениці в Північному Степу України / В. О. Курцев // Карантин і захист рослин. - 2008. - № 9. - С. 10-12.

7. Курцев В. О. Комплексні економічні пороги шкодочинності основних шкідників озимої пшениці / В. О. Курцев, Т. В. Мостіпан // Вісник Степу : наук. зб. - Кіровоград : - ЦУВ, 2002. - С. 98-101. (Особистий внесок здобувача 30 %, проведено аналіз даних, зроблено висновки).

8. Курцев В. О. Формування шкідливої ентомофауни озимої пшениці і агротехнічні заходи регулювання їх чисельності / В. О. Курцев, М. П. Секун // Тези VI з'їзду Українського ентомологічного товариства (8-11 вересня 2003, Біла Церква.) - Ніжин, 2003. -С. 111. (Особистий внесок здобувача 75 %, отримання і обробка експериментальних даних, написання статті).

9. Курцев В. О. Хімічний захист озимої пшениці від комплексу сисних шкідників в умовах північного Степу України / В. О. Курцев // За мир і розвиток : Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених (2004, Кіровоград). - КДТУ, 2004. - С. 8-11.

10. Курцев В. О. Вплив елементів технології на сисних шкідників озимої пшениці в північному Степу України / В. О. Курцев // Тези доповідей конф. молодих учених (14 вересня 2004, Київ). - К. : Колобіг, 2005. - С. 27.

11. Курцев В. О. Формування шкідливої ентомофауни при вирощуванні озимої пшениці / В. О. Курцев// Стан та перспективи розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів (15-17 березня 2005, Кіровоград). - Кіровоград : ЦУВ, 2005 - С. 136-142.

12. Курцев В. О. Ефективність застосування інсектицидів та їх суміші на озимій пшениці від сисних шкідників / Т. В. Мостіпан, В. О. Курцев // Проблеми конструювання виробництва та експлуатації сільськогосподарської техніки : матеріали 5-ої Міжнар. наук.-тех. конф. (Жовтень 2005, Кіровоград.). - КНТУ, 2005. - С. 32-36. (Особистий внесок здобувача 50 %, отримання і обробка експериментальних даних, написання статті).

...