Удосконалення основного обробітку ґрунту за вирощування ячменю ярого після стерньового попередника в умовах західного Лісостепу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

”ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК”

ТІТЕНКО АНДРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК 631.5: 633.1.

УДОСКОНАЛЕННЯ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ЗА ВИРОЩУВАННІ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ ПІСЛЯ СТЕРНЬОВОГО ПОПЕРЕДНИКА В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ

06.01.01 - загальне землеробство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2007

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано на Рівненський державній сільськогосподарський дослідній станції УААН та ННЦ ”Інститут землеробства УААН” протягом 2001-2005 років.

Науковий керівник

доктор сільськогосподарських наук, професор

МАЛІЄНКО Анатолій Митрофанович, ННЦ “Інститут землеробства УААН”, завідувач лабораторії обробітку ґрунту і боротьби з бур'янами

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор

ВОЛОЩУК Мирослав Дмитрович, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, завідувач кафедри агрохімії та ґрунтознавства.

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

ВОРОНА Леонтій Іванович,

Інститут сільського господарства Полісся УААН, завідувач відділу рослинництва

Провідна установа - Інститут землеробства і тваринництва західного регіону України УААН

Захист дисертації відбудеться “21” березня 2007 року о 12⁰⁰ годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Національному науковому центрі “Інститут землеробства УААН”.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати на адресу: Україна, 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Національний науковий центр “Інститут землеробства УААН”, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ННЦ “Інститут землеробства УААН”.

Автореферат розісланий “16” лютого 2007 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Л.О. Кравченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

За скорочення в господарствах західного Лісостепу галузі тваринництва сівозміни набули зернової спеціалізації. Водночас, частина соломи залишається поза потребами тваринництва і має використовуватись у якості органічного добрива. Зазначені обставини привернули увагу до необхідності вивчення й удосконалення агротехнологічних заходів, спрямованих на усунення негативної дії стерньового попередника, підвищення продуктивності та якості врожаю культур. Ефективними заходами, що можуть забезпечити в цій ситуації стабільну продуктивність зернових культур і сприятимуть покращенню поживного режиму ґрунту, є удосконалення системи його обробітку і застосування капустяних проміжних культур як заходу відновлення плодозміни.

Актуальність теми. Насичення сівозміни культурами близькими за біологічними властивостями понад оптимальний рівень знижує їхню продуктивність. Причиною цього є зменшення площі кращих попередників та скорочення строків повернення культури на попереднє місце, що погіршує фітосанітарний стан ґрунту і посівів та породжує явище ґрунтовтоми.

На сьогодні існує значний науковий і практичний досвід застосування проміжних культур з різним використанням їхньої зеленої маси (І.Г. Захарченко, Є.Г. Алексєєв, О.С. Кузьменко, В.Т. Лошаков, С.В. Бегей, П.І. Бойко та ін.). Проте в умовах західного Лісостепу питання системи обробітку ґрунту під проміжну й основну культури за вирощування зернових по стерньових попередниках з використанням їхньої соломи на добриво потребує детального дослідження. В зв'язку з цим набувають актуальність питання вивчення впливу системи обробітку ґрунту під проміжну та основну культури за використання на добриво соломи попередника і зеленої маси проміжної культури на поживний режим ґрунту, забур'яненість посівів, урожайність та якість зерна ячменю ярого.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані за тематичними планами Рівненської державної сільськогосподарської дослідної станції УААН та ННЦ ”Інститут землеробства УААН” згідно НТП “Землеробство”, підпрограми “ Системи землеробства в зоні Лісостепу та Полісся”, завдання - “Вплив окремих технологічних заходів на врожай та якість зернових колосових при вирощуванні їх по стерньових попередниках” (номер держреєстрації 01.01003846).

Мета та завдання досліджень. Мета досліджень - удосконалити технологію обробітку ґрунту під ярий ячмінь після озимої пшениці в ланці з проміжною гірчицею білою за умов використання соломи попередника на добриво.

Відповідно до мети необхідно було розв'язати такі завдання :

? визначити оптимальну систему основного обробітку під проміжний післяжнивний посів білої гірчиці;

? дати агрономічну й економічну оцінку проміжної культури при використанні її у якості сидерату та за умов відчуження зеленої маси на зелений корм;

? встановити вплив на фізичні властивості й поживний режим ґрунту соломи попередника та вирощування проміжної культури з використанням зеленої маси на сидерат та зелений корм;

? визначити вплив соломи попередника, проміжної культури різного використання зеленої маси за різних способів обробітку ґрунту під проміжну та основну культури на врожайність та якість ярого ячменю;

? визначити особливості конкурентних взаємовідносин між рослинами ярого ячменю і бур'янами залежно від системи обробітку ґрунту та застосування проміжної культури;

? визначити строки внесення додаткової дози азоту при використанні соломи на добриво за різних способів обробітку ґрунту під ячмінь;

? дати економічну й енергетичну оцінку заходів, спрямованих на зменшення негативної дії стерньового попередника за вирощування ячменю ярого.

Об'єкт досліджень - закономірності формування продуктивності ячменю ярого розміщеного по стерньовому попереднику озимій пшениці в ланці з проміжною гірчицею білою під впливом різних способів обробітку ґрунту під проміжну і основну культури в умовах Західного Лісостепу України.

Предмет досліджень - біла гірчиця, ярий ячмінь, чорнозем типовий слабогумусований, способи обробітку ґрунту, бур'янові ценози посівів, дози і строки внесення добрив.

Методи досліджень. В основу досліджень покладені польові досліди для визначення зв'язку між урожайністю та засобами впливу на неї, з використанням таких методів: візуального - для визначення фенологічних фаз росту і розвитку культурних рослин і бур'янів; підрахунково-вагового - для визначення вмісту вологи в ґрунті, забур'яненості посівів, повітряно-сухої маси рослин ярого ячменю і бур'янів, параметрів структури врожаю і врожайності зерна; хімічного - для визначення вмісту елементів живлення в ґрунті, крохмалю і білка в зерні ячменю; математико-статистичного - для оцінки достовірності результатів досліджень та кореляційного аналізу; розрахунково-порівняльного - для аналізу економічної й енергетичної ефективності агротехнічних заходів.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах західного Лісостепу розроблено оптимальну систему обробітку ґрунту під ярий ячмінь, після озимої пшениці за умов використання її соломи у якості органічного добрива і післяжнивного вирощування гірчиці білої, як сидеральної культури або відчуження її зеленої маси на корм. Визначено доцільність проведення оранки під проміжну і поверхневого обробітку під основну культуру, що забезпечує максимальну продуктивність проміжної та основної культур. На основі економічного і енергетичного аналізу обґрунтовано доцільність використання зеленої маси проміжної культури на корм. Визначено перевагу додаткової дози азоту з розрахунку 10 кг на 1 т соломи весною під передпосівну культивацію при використанні побічної продукції попередника на добриво.

Практичне значення одержаних результатів. Для умов регіону удосконалено технологію обробітку ґрунту під ячмінь ярий при розміщенні його після озимої пшениці в ланці з проміжною культурою гірчицею білою за використання соломи попередника у якості добрива, а також встановлено доцільність весняного строку внесення додаткової дози азоту з розрахунку 10 кг на 1 т соломи попередника під передпосівну культивацію. Застосування запропонованої розробки забезпечить з мінімальними витратами формування сталої врожайності зерна ячменю ярого на рівні 5,0 т/га

Наукова розробка впроваджувалась у 2005 р. у дослідному господарстві “Тучинське” Гощанського району Рівненської області на площі 50 га, що забезпечило зростання урожайності ячменю ярого на 1,51 т/га, порівняно з базовою технологією вирощування, де урожайність становила 2,57 т/га. Удосконалення агрозаходів підвищило рентабельність вирощування ячменю ярого на 32 %.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням здобувача. Автором за темою дисертації опрацьовано вітчизняну і зарубіжну літературу, розроблено програму, проведено лабораторні та польові дослідження, систематизовано й узагальнено експериментальний матеріал, обгрунтованно висновки, проведено перевірку і впровадження результатів досліджень у виробництво, підготовлено до друку дисертацію й автореферат.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень і основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на республіканських науково-практичних конференціях молодих учених: “Проблеми сучасного землекористування” (ННЦ “Інститут землеробства УААН”, 2002р.), “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології ” (ННЦ “Інститут землеробства УААН”, 2003р.), “Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво” (ННЦ “Інститут землеробства УААН”, 2004р.), “Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва” (ННЦ “Інститут землеробства УААН”, 2005р.), на засіданнях науково-технічної ради Рівненської ДСГДС (2002-2005 рр.), на засіданнях лабораторії обробітку ґрунту та захисту рослин від бур'янів ННЦ “Інститут землеробства УААН” (2002-2005рр.), методичних комісіях з питань землеробства і рослинництва ННЦ “Інститут землеробства УААН” (2002-2005 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, у тому числі 3 у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, 7 розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Викладено на 180 сторінках, містить 52 таблиці, 24 додатки, 10 рисунків. Список використаної літератури налічує 254 джерела, з них 13 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ ПО СТЕРНЬОВОМУ ПОПЕРЕДНИКУ (огляд літератури).

В огляді літератури висвітлено особливості системи обробітку ґрунту під проміжну та основну культури, доцільність вирощування проміжної культури, використання соломи попередника на добриво та їхній вплив на агрофізичні, агрохімічні і біологічні показники родючості ґрунту та продуктивність ярих зернових при вирощуванні по стерньовому попереднику. На основі аналізу літературних джерел визначено актуальні, недостатньо розроблені питання із зазначеної проблеми й обґрунтовано вибір теми дисертації.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові та лабораторні дослідження проводилися на Рівненській державній сільськогосподарській дослідній станції УААН у 2001-2005рр.

Грунт дослідної ділянки - чорнозем типовий слабогумусований крупнопилувато - легкосуглинковий на лесових породах з такою характеристикою орного шару: гідролітична кислотність ( за Каппеном) 2,06-2,66 мг-екв. на 100г грунту; рН сольове - 5,7-6,2; вміст гумусу ( за Тюріним) 1,87-2,05%; рухомі форми фосфору й обмінного калію - відповідно 26,9-30,6 та 13,1-14,1 мг; азоту, що легкогідролізується ( за Корнфільдом ) 11,7-11,8 мг; сума увібраних основ (за методом Каппена - Гільковіца ) 11,8-12,6 мг-екв. на 100г грунту.

Територіально даний регіон відноситься до західного Лісостепу України і характеризується помірно континентальним кліматом з теплим і достатньо вологим літом. Зима порівняно тепла, малосніжна, з частими відлигами. За характером вологозабезпечення належить до зони достатнього зволоження. Середньорічна сума опадів становить 568 мм, з них за період активної вегетації випадає 324 мм або 57%. Найвологіший період - з липня до серпня, відповідно випадає 81 і 83 мм. Середньорічна температура повітря становить 6,9-7,0 Сє, тривалість безморозного періоду - коливається від 104 до 187 днів з температурою повітря 10,7-11,8 Сє

Післяжнивний період за роки досліджень становив у середньому 85 днів і характеризувався сприятливими погодними умовами для росту та розвитку гірчиці білої в проміжному посіві. У роки дослідження погодні умови вегетаційного періоду ячменю ярого були типовими для зони та сприятливими для росту і розвитку рослин культури.

Програма досліджень реалізовувалась шляхом проведення двох тимчасових польових дослідів у 2001-2005 рр.

Дослід 1. Ефективність проміжної культури та способів обробітку ґрунту за вирощування ячменю ярого по стерньовому попереднику (схема досліду представлена в табл. 3).

Дослідженнями вивчено ефективність вирощування гірчиці білої в проміжному посіві за використання зеленої маси на корм і сидерат та способів обробітку ґрунту на врожайність та якість зерна ячменю ярого при вирощуванні по стерньовому попереднику.

Тимчасовий дослід закладено методом розщеплених ділянок, де ділянки першого порядку є варіантами способів обробітку ґрунту під проміжну культуру, другого - система удобрення, третього - способів обробітку під основну культуру -ячмінь ярий. Облікова площа ділянки -100 м², посівна - 198 м². Повторність триразова. Розміщення ділянок систематичне.

Ефективність вирощування проміжної культури вивчалася в зерновій сівозміні. Попередник озима пшениця, солома якої використовувалася на добриво. В якості проміжної культури вирощували гірчицю білу сорту “Кароліна”. Перед сівбою гірчиці білої вносили азотні добрива в дозі N₄₅ (з розрахунку 10 кг на 1 т соломи). Сівбу проводили в першій декаді серпня. Скошування та заробку зеленої маси білої гірчиці проводили у фазі бутонізації (перша декада листопада).

Кількість післяжнивних решток та коренів білої гірчиці визначали за урожаєм основної продукції згідно рівняння регресії Лєвіна.

Дослід 2. Ефективність вирощування ячменю ярого по стерньовому попереднику залежно від строків внесення додаткової дози азоту за різних способів основного обробітку ґрунту ( схема досліду наведена в табл. 5).

У дослідженнях вивчався ячмінь ярий сорту ”Пеяс“. Сівбу проводили в першій декаді квітня. Посівна площа ділянки -99 м². Облікова площа ділянок обох дослідів - 50 м². Повторність триразова. Розміщення ділянок систематичне. Попередник ячменю ярого - озима пшениця.

Для захисту ячменю ярого від бур'янів використовували гербіцид діален супер (1 л/га ).

Ґрунтові і рослинні зразки відбиралися: восени - після збирання попередника, у фазу бутонізації гірчиці білої; навесні - перед сівбою, у фазу кущення, колосіння та збирання врожаю. Аналізувалися зразки за загальноприйнятими методиками.

У ґрунтових зразках визначали: об`ємну масу по всіх варіантах у двох несумісних повтореннях методом ріжучих кілець за Н.А. Качинським пошарово через 10 см на глибину 20 см. Баланс поживних речовин розраховували за методом І.Г. Захарченка. Бур'яни обліковували кількісно - ваговим методом за А.В.Воєводіним із співавторами. Конкурентоспроможність культурних рослин по відношенню до бур'янів - за допомогою індексу Л.М. Лазаускаса (К).

Поживність зеленої маси гірчиці білої за її використання на корм визначалася за довідником М.М. Карпусь із співавторами (Деталізована поживність кормів зони Лісостепу України, 1995).

Урожайність ячменю обліковували суцільним комбайнуванням із всієї облікової ділянки. Дані обліку врожаю обраховували методом дисперсійного та кореляційного аналізів за Б.О. Доспєховим (1985) і комп'ютерною програмою. Економічну ефективність розраховували на основі методик А.К. Медведовського, П.І. Іваненка (1988), енергетичну оцінку - за Ю.О. Тараріки (2005).

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ НА УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ ТА УРОЖАЙ ГІРЧИЦІ БІЛОЇ

Вологість ґрунту під проміжною культурою за різних способів основного обробітку. Нашими дослідженнями встановлено, що перед сівбою проміжної культури вміст вологи в орному шарі ґрунту був достатнім для отримання дружніх сходів гірчиці білої і становив 21,7-22,6 мм.

За період вегетації проміжної культури (85 діб) в середньому за роки досліджень випало 209 мм опадів, що сприяло накопиченню вологи в орному шарі ґрунту на всіх варіантах досліду, її вміст у фазі бутонізації підвищився на 10,7-14,0 мм.

На варіантах з проміжною культурою запаси вологи в метровому шарі ґрунту були на 20-22% нижчими порівняно з контролем - без проміжної культури. При цьому, за оранки вміст вологи в орному шарі ґрунту був на 6% нижчим ніж за дискування, де він становив 34,2-36,6 мм, що можна пояснити активнішим використанням вологи краще розвиненими рослинами гірчиці білої у варіантах оранки.

Крім того, нами було встановлено, що під впливом проміжного посіву вологість ґрунту знижується головним чином у підорному шарі ґрунту. Таку закономірність підтверджують дослідження Ф.М. Бровченка, 1950; О.І. Зінченка, 1996 та ін.

Вплив способів обробітку ґрунту на урожайність гірчиці білої. У результаті досліджень встановлено, що заорювання соломи попередника забезпечило можливість краще підготувати грунт під посів проміжної культури ніж за дискування, що сприяло появі дружніх сходів білої гірчиці. Внесення N₄₅ під передпосівну культивацію забезпечило високі темпи наростання зеленої маси. У варіантах оранки висота рослин сягала 113 см і вдвічі перевищувала рослини ніж за дискування. Крім того, за оранки рослини білої гірчиці були темно-зеленого кольору, що зумовлювалося кращим забезпеченням їх азотом, ніж на варіантах дискування, де вони були забарвлені у значно світліший колір, що пов'язано з меншою іммобілізацією азоту добрив. Внаслідок за оранки отримано урожайність зеленої маси гірчиці білої на рівні 26,9 т/га і була вона на 12,6 т/га вищою, ніж у варіантах з дискуванням (табл.1).

Використання зеленої маси гірчиці білої на зелений корм забезпечувало одержання додаткової продукції для тваринництва. При цьому за оранки під гірчицю білу отримано 3,22 т/га к.о. та 0,54 т/га перетравного протеїну, що було вдвічі більшим ніж, у варіантах за дискування, де вони відповідно становили 1,72; 0,29.

Таблиця 1. Урожайність зеленої маси гірчиці білої за різних способів обробітку ґрунту, т/га.

Обробіток ґрунту під проміжну культуру, см	Урожайність по роках	Середня урожайність за 3 роки	Відхилення від контролю, ±
	2002р.	2003р.	2004р.
Дискування, 10-12 - контроль	12,7	18,4	11,8	14,3	-
Оранка, 20-22	23,0	34,6	23,0	26,9	12,6
НІР05	1,4	1,6	1,2

При використанні зеленої маси гірчиці білої на сидерат на фоні оранки в грунт у середньому за роки досліджень надійшло на 1 га площі - 2960 кг органічної речовини, 80,6 азоту, 24,2 фосфору та 80,6 кг калію. При дискуванні надходження елементів живлення було вдвічі нижчим і відповідно становило - 1570; 43.0; 12,5; 43,0 кг/га.

Одержані дані дають можливість зробити висновок, що в умовах західного Лісостепу при вирощуванні ярого ячменю після стерньового попередника доцільно висівати проміжну капустяну культуру. При цьому за використання соломи попередника на добриво слід проводити під неї оранку і вносити компенсуючу дозу азоту під передпосівну культивацію (10 кг на 1 т соломи).

РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ ПІД ПРОМІЖНУ Й ОСНОВНУ КУЛЬТУРИ НА УМОВИ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО.

Фізичні властивості ґрунту. Інтегральним показником фізичних властивостей ґрунту для сільськогосподарських культур є його щільність. За результатами наших досліджень щільність ґрунту протягом вегетації гірчиці білої та ячменю ярого у варіантах досліду була в оптимальних для цих культур межах (1,12-1,32 г /см³).

При застосуванні білої гірчиці в післяжнивному посіві спостерігалося зменшення щільності ґрунту, особливо на фоні оранки. За вирощування ячменю ярого без проміжної культури щільність ґрунту була на 5-10 % вищою, ніж у варіантах з гірчицею білою.

Вплив способів обробітку ґрунту та проміжної культури на запаси вологи в ґрунті. Ґрунтові води на Рівненсько-Волинському плато залягають на глибині 10-20 м, тому зв'язку вологи верхнього шару ґрунту і глибоких шарів не відбувається, тобто ґрунтова волога заходиться над капілярною каймою і є підвішеною. Тому вологозабезпеченість рослин формується лише за рахунок атмосферних опадів.

Нами встановлено, що оранка сприяла більшому накопиченню вологи за осінньо - зимовий період, ніж дискування. Позитивний ефект у накопиченні вологи за осінньо-зимовий період на варіантах оранки із застосуванням проміжної культури пояснюється рихлішою будовою орного шару ґрунту, ніж за дискування. Внаслідок значної кількості опадів протягом вегетації ячменю ярого вміст вологи в метровому шарі ґрунту він був у межах 137-143мм практично не залежала від факторів, що вивчалися і не лімітував величину врожаю зерна ячменю ярого.

Поживний режим ґрунту. Вирощування капустяної проміжної культури було важливим фактором покращення поживного режиму ґрунту.

Азот, що легкогідролізується є головним джерелом мінерального азоту в ґрунті. Його вміст в роки досліджень був низьким - 9,3-14,2 мг/100 г ґрунту, що пов'язано з високою активністю мінералізаційних процесів, яка характерна чорноземові типовому слабогумусованому крупнопилувато-легкосуглинковому.

Встановлено, що від обробітку ґрунту під проміжну культуру, не дивлячись на значну різницю в урожайності зеленої маси, вміст азоту, що легкогідролізується, практично не залежав. Тільки у варіантах дискування його вміст був на 6-10% вищим, ніж у варіантах оранки, що пояснюється нижчою активністю мінералізаційних процесів за менш інтенсивного обробітку ґрунту.

Застосування проміжної культури супроводжувалася підвищенням протеазної активності, з якою пов'язана мобілізація азоту в ґрунті. Підвищення протезної активності у варіантах з проміжною культурою сприяло збільшенню вмісту мінерального азоту - (N- N0₃ + N - NН₄).

Так, використання проміжної культури на сидерат порівняно з контролем (солома + N₆₀Р₆₀К₆₀) сприяло в середньому за вегетацію ячменю підвищенню вмісту мінерального азоту в шарі 0-40см з 208 до 260 кг/га, тобто на 20 %. За використання зеленої маси на корм уміст мінерального азоту в ґрунті був приблизно на 10% нижчим ніж за заробки в грунт усієї органічної маси. У середньому за вегетацію вміст мінерального азоту в шарі 0-40 см ґрунту у варіантах досліду був на рівні 211-253 кг/га, тобто достатній для формування високого врожаю.

Вміст рухомого фосфору в ґрунті за період вирощування ярого ячменю характеризувався як дуже високий і знаходився в межах 21,0-34,0 мг/100г ґрунту, тому фактори, що вивчалися на рівень забезпечення культури цим елементом практично не впливали.

Забезпеченість обмінним калієм у ґрунті за період вирощування ярого ячменю характеризувалася як підвищена і вміст його знаходився в межах 6,7-20,5 мг/100 г ґрунту. Використання зеленої маси білої гірчиці на сидерат сприяло збільшенню вмісту калію в ґрунті на 20 %.

Отже, проміжна культура за використання всієї органічної маси на сидерат забезпечувала збільшення в ґрунті вмісту мінерального азоту, обмінного калію, і в меншій мірі - рухомого фосфору.

Забур`яненість посіву. Характерною особливістю агрофітоценозу, який склався у більшості сільськогосподарських підприємств зони, де проводились наші дослідження, є наявність комбінованого малорічно-багаторічного типу забур`яненості посівів, при цьому понад 90% були малорічні бур`яни.

Введення проміжного посіву білої гірчиці у цілому сприяє зниженню рівня забур'яненості посіву ярого ячменю.

Величина співвідношення між масою культури і бур'янів у посівах (індекс Лазаускаса К) свідчила про повне домінування ярого ячменю у польовому фітоценозі на всіх варіантах досліду (табл. 2). В той же час помітні певні тенденції, які прослідковувалась при оцінці забур'яненості культури в фазу кущіння і колосіння. Вони свідчать, що найсприятливіші умови прояву конкурентоспроможності культури по відношенню до бур'янів створювалися за умов оранки під проміжну культуру і дискування під ячмінь.

Таблиця 2. Конкурентні відносини між культурними рослинами ярого ячменю та бур'янами у фазу колосіння (2003-2005 рр.)

Варіанти	Обробіток під проміжну культуру, см
	оранка, 20-22	дискування,10-12
	маса культури без бур'янів, г/м2	маса культури при розвитку з бур'янами, г/м2	маса бур'янів при розвитку з культурою г/м2	зменшення маси культури при забур'яненості, %	співвідношення мас культури і бур'янів	маса культури без бур'янів, г/м2	маса культури при розвитку з бур'янами, г/м2	маса бур'янів при розвитку з культурою г/м2	зменшення маси культури при забур'яненості, %	співвідношення мас культури і бур'янів
Обробіток під проміжну культуру, см	дискування, 10-12	солома+N60P60K60 - (контроль)	1316	1186	6,6	10	199	1422	1205	9,3	15	153
		солома + P60K60 + *П.к. з/к	1396	1344	7,2	4	194	1537	1467	10,2	5	151
		солома + P60K60 + *П.к. сд.	1567	1469	5,0	6	313	1532	1457	8,4	5	182
	оранка, 20-22	солома+N60P60K60 - (контроль)	1475	1329	13,4	10	110	1504	1335	8,1	11	186
		солома + P60K60 + *П.к. з/к	1681	1548	6,3	8	267	1526	1460	2,7	4	565
		солома + P60K60 + *П.к. сд.	1670	1577	6,7	6	249	1500	1441	2,6	4	577
* П.к. - проміжна культура; з/к - зелений корм; сд.. - сидерат.

Повторне обертання скиби за обробітку під ячмінь при заорюванні зеленої маси гірчиці або її післязбиральних решток зумовлює зниження конкурентного тиску культури на угруповання бур'янів внаслідок вилучення на поверхню насіння бур'янів, що осипались при збиранні попередника.

Спосіб використання гірчиці на сидерат чи зелену масу закономірного впливу на забур'яненість ячменю не мав.

Конкурентна спроможність рослин ячменю ярого при застосуванні гірчиці білої в післяжнивному посіві незалежно від використання зеленої маси була найвищою і характеризувалась найнижчим відсотком зменшення маси культурних рослин при їхній забур`яненості, яка становила в межах 4-8%, на контролі - 10-15 %.

Використання ФАР посівом ячменю ярого. За даними літературних джерел вегетаційний період року використовується в Україні сільськогосподарськими культурами лише на 45-60% його тривалості, при цьому сума ефективних температур використовується на 60-65%, опадів - на 55-65%.

Застосування гірчиці білої в післяжнивний період продовжувало період зв'язування сонячної енергії фотосинтетичним апаратом культур, оскільки вегетаційний період зайнятий при цьому майже до 100%, а кількість використаної енергії сонця збільшилась на 4956 ГДж. Коефіцієнт використання ФАР за вегетаційний період гірчиці білої та ячменю ярого був у межах 1,95-2,78%, на контроль - без проміжної культури він був в межах 0,58-0,62 %.

Урожайність ярого ячменю за різних способів обробітку ґрунту при вирощуванні його на фоні проміжної культури (дослід - 1). Серед чинників, що вивчались найзначнішим для формування урожаю ячменю було застосування проміжного посіву гірчиці білої (табл. 3)

Таблиця 3. Урожайність ярого ячменю за різних способів обробітку ґрунту під проміжну та основну культури, т/га. (2003-2005рр.)

Варіант	Обробіток під основну культуру, см	Середня урожайність за факторами
	оранка, 20-22	дискування, 10-12	*А	*Б	*С
	2003р.	2004р.	2005р.	Середнє за роки	2003р.	2004р.	2005р.	Середнє за роки
Обробіток під проміжну культуру, см	дискування, 10-12	солома+N60P60K60 - (контроль)	2,90	4,47	4,61	3,99	2,81	4,31	4,61	3,91	4,28	4,04	4,40	4,45
		солома + P60K60 + **П.к. з/к	3,66	4,89	4,80	4,45	3,43	4,78	4,77	4,33		4,51
		солома + P60K60 + **П.к. сд.	3,73	4,97	4,92	4,54	3,66	4,86	4,86	4,46		4,73
	оранка, 20-22	солома+N60P60K60 - (контроль)	2,95	4,38	4,73	4,02	3,29	4,60	4,83	4,24	4,57
		солома + P60K60 + П.к. з/к	3,75	4,94	5,07	4,59	3,68	5,15	5,21	4,68
		солома + P60K60 + П.к. сд.	3,96	5,25	5,35	4,85	4,12	5,42	5,57	5,05
НІР0,5 т/га для: фактору А	0,05	0,04	0,05		0,05	0,04	0,05
фактору Б	0,07	0,06	0,07		0,07	0,06	0,07
фактору С	0,05	0,04	0,05		0,05	0,04	0,05
для взаємодії факторів АБС	0,15	0,13	0,14		0,15	0,13	0,14
*Фактор А - обробіток під проміжну культуру; Б - удобрення; С - обробіток під основну культуру; ** П.к. - проміжна культура; з/к - зелений корм; сд.. - сидерат.

Використання її на сидерат забезпечило одержання в середньому по цьому фактору урожайність ячменю 4,73 т/га, що перевищує на 17% контроль (солома+N₆₀P₆₀K₆₀). Вилучення зеленої маси гірчиці з поля на кормові цілі зумовлювало зниження урожайності ярого ячменю на 5% порівняно до варіанту з використанням гірчиці як сидерату. При цьому зберігається значне перевищення на 12% урожайності порівняно до контролю, де її рівень становив 4,04 т/га.

Урожайність ярого ячменю в значній мірі залежала і від способу обробітку ґрунту під проміжну культуру. Оранка під гірчицю білу порівнянно до дискування забезпечила підвищення урожайності ячменю ярого на 0,29 т/га або на 7%.

За оранки під основну культуру урожайність ярого ячменю була на рівні дискування за рахунок більшої забур'яненості посіву.

РОЗДІЛ 5. УРОЖАЙНІСТЬ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ ВНЕСЕННЯ ДОДАТКОВОЇ ДОЗИ АЗОТУ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ.

За літературними даними для регулювання азотно - вуглецевого режиму ґрунту при використанні соломи на добриво потрібно вносити на 1 т соломи 10 кг азоту.

Нашими дослідженнями встановлено, що за оранки урожайність ячменю була на 0,15 т/га вищою, ніж за дискування (табл. 4). Головною причиною переваги оранки була значно менша забур`яненість посіву ячменю, ніж за мілкої заробки соломи дисками.

урожай ячмінь ґрунт

Таблиця 4. Урожайність зерна ярого ячменю залежно від строків внесення додаткової дози азоту за різних способів обробітку ґрунту, т/га (2003-2005 рр.).

Обробіток ґрунту, см	Варіант удобрення	Урожайність по роках	Середнє за факторами
		2003р.	2004р.	2005р.	середня за 3 роки	залежно від обробітку ґрунту	залежно від строку внесення
дискування, 10-12	солома + N60Р60К60 - фон.	2,86	4,39	4,61	3,95	4,36	4,04
	Фон + N45 (навесні)	3,87	5,01	5,04	4,64		4,75
	Фон + N45 (восени)	3,80	4,86	4,84	4,50		4,52
оранка, 20-22	солома + N60Р60К60 - фон.	3,12	4,49	4,78	4,13	4,51
	Фон + N45 (навесні)	3,80	5,12	5,65	4,86
	Фон + N45 (восени)	3,14	5,29	5,20	4,54
НІР0,5 т/га для: фактору А	0,06	0,07	0,09	0,06-0,09
фактору Б	0,07	0,09	0,11	0,07-0,11
для взаємодії факторів АБ	0,12	0,14	0,16	0,12-0,16

Внесення додаткової дози азоту навесні забезпечило підвищення урожайності ячменю ярого на 18% порівняно до фону - солома + N₆₀Р₆₀К₆₀, де рівень урожайності становив 4,04 т/га. При осінньому внесенні додаткової дози азоту урожайність сформувалася на 5% нижче порівняно до весняного строку. Ці дані підтверджують загальноприйняті твердження про те, що азотні добрива в зв'язку з високою рухомістю потрібно вносити в період ближчий до початку використання їх рослинами. Весняне внесення додаткової дози азотних добрив забезпечило підвищення в зерні вмісту білка з 11,18 до 12,05%.

Отже, кращі умови для формування високого врожаю ячменю ярого при вирощуванні його по стерньовому попереднику із заробкою Р₆₀К₆₀ і соломи під оранку восени забезпечує весняне внесення азотних добрив під передпосівну культивацію.

РОЗДІЛ 6. БАЛАНС ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ПО СТЕРНЬОВОМУ ПОПЕРЕДНИКУ.

Баланс елементів живлення розраховувався нами на основі їх надходження в грунт із соломою озимої пшениці, органічною масою проміжної культури і добривами та виносу із зеленою масою гірчиці за її використання на корм і сидерат та із зерном і соломою ячменю ярого.

Розрахунок балансу азоту показав, що у варіантах контролю його дефіцит склав 13-14 кг/га, за використання зеленої маси проміжної культури на корм дефіцит азоту був у межах 72-81 кг/га (табл. 6). Внаслідок цього вирощування ячменю ярого з відчуженням зеленої маси гірчиці білої на зелений корм характеризувалося найнижчою інтенсивністю балансу 49-59%, що пов`язане з високим виносом азоту двома урожаями - проміжної та основної культури.

Баланс фосфору і калію - позитивний і відзначався відповідно високою інтенсивністю в межах 127-210 та 122-161%, що пов'язано з високим умістом їх у ґрунті і надходженням з добривами та з органічною масою соломи попередника і проміжної культури.

Таким чином, за вирощування ячменю ярого по стерньовому попереднику при використанні його соломи на добриво і наступною сівбою проміжної культури на фоні N₄₅ та використанням зеленої маси на сидерат забезпечується бездефіцитний баланс азоту з високою його інтенсивністю.

За високого вмісту доступного фосфору і обмінного калію в ґрунті можуть бути зменшені дози цих видів добрив під ячмінь ярий.

РОЗДІЛ 7. ЕКОНОМІЧНА Й ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ПО СТЕРНЬОВОМУ ПОПЕРЕДНИКУ ЗАЛЕЖНО ВІД АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ.

Розрахунки економічної й енергетичної ефективності вирощування ячменю ярого (дослід 1) показали, що запровадження проміжної культури зумовлювало підвищення виробничих та енергетичних витрат на обробіток ґрунту, удобрення, насіння і сівбу відповідно в сумі на 273 -597 грн/га та 5,4-14,4 ГДж.

Таблиця 6. Баланс азоту за вирощування ярого ячменю залежно від способів обробітку ґрунту під проміжну та основну культури, кг/га (2003-2005 рр.) Дослід 1

Варіанти	Оранка під основну культуру, 20-22	Дискування під основну культуру, 10-12 см
	надходження азоту з:	винос азоту:	баланс, +,-	інтенсивність балансу, %	надходження азоту з:	винос азоту:	баланс, +,-	інтенсивність балансу, %
	соломою озимої пшениці	зеленою масою	мінеральними добривами	всього	зеленою масою гірчиці	зерном ячменю	соломою ячменю	всього			соломою озимої пшениці	зеленою масою	мінеральними добривами	всього	зеленою масою гірчиці	зерном ячменю	соломою ячменю	всього
Обробіток під проміжну культуру, см	Дискування, 10-12	солома+N60P60K60 - (контроль)	20	-	60	80	-	76	18	94	-14	85	20	-	60	80	-	75	18	93	-13	86
		солома + P60K60 + *П.к. з/к		52	-	72	43	85	20	148	-76	49		52	-	72	43	82	19	144	-72	50
		солома + P60K60 + *П.к. сд.		86	-	106	-	86	20	106	0	100		86	-	106	-	85	20	105	1	101
	Оранка, 20-22	солома+N60P60K60 - (контроль)		-	60	80	-	76	18	94	-14	85		-	60	80	-	81	19	100	-20	80
		солома + P60K60 + П.к. з/к		90	-	110	81	87	21	189	-79	58		90	-	110	81	89	21	191	-81	58
		солома + P60K60 + П.к. сд.		158	-	178	-	92	22	114	64	156		158	-	178	-	96	23	119	41	150
*П.к. - проміжна культура; з/к - зелений корм; сд.. - сидерат

Приріст урожаю від застосування проміжної культури за використання її на сидерат забезпечив прибуток 971-1286 грн/га, рентабельність 56,5-73,7% та коефіцієнт енергетичної ефективності 2,48-2,78.

У разі відчуження зеленої маси на корм прибуток, рентабельність і енергетична ефективність від технології з післяжнивною гірчицею білою різко підвищувалися і становили відповідно, 1427-2149 грн/га, 74,5-104,5%, 3,33-4,29.

Таким чином, за економічною й енергетичною ефективністю найдоцільніше є запровадження проміжної культури з використанням її маси на корм з оранкою під проміжну та дискуванням під основну культуру.

Внесення додаткової дози азоту при різних способах обробітку ґрунту за умов використання побічної продукції попередника на добриво (дослід 2) зумовлювалися підвищенням виробничих і енергетичних витрат, відповідно на 165-169 грн/га і 4,5-4,6 ГДж, порівняно до фону - солома + N₆₀P₆₀K₆₀, які склали, відповідно1446-1482 грн/га, і 24,2-24,8 ГДж.

При заробці соломи під оранку економічні й енергетичні затрати на вирощування ячменю ярого збільшувалися, відповідно на 32-35 грн/га і на 0,2-3,3 ГДж, порівняно до заробки дисковим знаряддям, де вони становили 1446-1615 грн/га і 24,5-36,1 ГДж.

Весняне внесення додаткової дози азоту забезпечувало вищу рентабельність на 8,3-14,1% порівняно до фону і на 5,2-16,1% порівняно до осіннього строку внесення компенсуючої дози, де вона була в межах 65,4-67,0 %.

Застосування компенсуючої дози азоту, незалежно від строків її внесення зменшувало енергетичну ефективність вирощування ярого ячменю і характеризувалося нижчим коефіцієнтом (2,53-2,71) порівняно до фону, де він становив 2,68-2,73.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і вирішення наукової і практичної задачі оптимізації основних ланок технології вирощування ярого ячменю після стерньового попередника (озимої пшениці) в умовах західного Лісостепу України шляхом запровадження післяжнивної проміжної культури білої гірчиці, раціонального обробітку ґрунту під проміжну та основну культури, способу використання зеленої маси проміжного посіву і удобрення. Проведені дослідження дають змогу зробити наступні висновки:

1. За оранки під проміжну культуру білу гірчицю забезпечується очищення посівного шару ґрунту від післяжнивних залишків та насіння бур'янів і створюються кращі умови для її сівби й отримання більш дружніх сходів, ніж за дискування.

2. Кращі умови забезпечення рослин білої гірчиці азотом складаються у варіантах оранки, оскільки солома заробляється в нижню частину шару ґрунту, що обробляється, а азотні добрива в дозі N₄₅ розміщуються в шарі 0-10 см. Унаслідок цього за оранки менш відчутно як за дискування, відбувається іммобілізація азоту добрив, коли і солома, і добрива заробляються в шар ґрунту 0-10 см.

3. Волога використовувалася гірчицею білою інтенсивніше за оранки, ніж за дискування. Однак її запаси в метровому шарі ґрунту на час сівби ярого ячменю відновлювалися за рахунок осінньо-зимових опадів. Забезпечення вологою ячменю ярого практично не залежала від способів обробітку і не лімітувала рівень його врожайності.

4. Урожайність зеленої маси гірчиці в післяжнивному посіві знаходилась в залежності від способу і глибини обробітку ґрунту. Так, за оранки на 20-22 см урожайність зеленої маси гірчиці білої становила 26,9 т/га, що на 12,6 т/га вище ніж при дискуванні на 10-12 см.

5. Застосування гірчиці білої у післяжнивному посіві на фоні оранки зумовлює підвищення ефективності використання ріллі як за рахунок отримання додатково рослинницької продукції з 1 га площі, так і підвищення рівня урожайності ярого ячменю.

6. Щільність ґрунту під впливом проміжної культури зменшувалася. При цьому протягом вегетації ячменю ярого вона знаходилася на оптимальному для зернових культур рівні - 1,12-1,35 г/см².

7. За комбінованого малорічно-багаторічного типу забур'яненості вирощування гірчиці білої підвищувало конкурентну спроможність рослин ярого ячменю по відношенню до бур'янів. При цьому співвідношення мас культури і бур`янів у варіантах використання проміжної культури на сидерат становило 577:1, на корм - 186:1, а зменшення маси культурних рослин при їх забур'яненості було найменшим і становило в межах 4-8 % .

8. Покращення поживного режиму ґрунту і ступінь забур'яненості посіву в основному визначали рівень урожайності ярого ячменю. За внесення N₆₀Р₆₀К₆₀ + солома 4,5 т/га (контроль) не залежно від способу обробітку ґрунту і був на рівні 4,04 т/га. Використання зеленої маси на сидерат на фоні Р₆₀К₆₀ забезпечило приріст урожаю зерна ячменю відносно до контролю на 17%, за використання на корм - на 12%. За оранки під проміжну культуру внаслідок вищого врожаю зеленої маси, урожайність зерна ячменю склала 4,57 т/га була вищою на 7% або на 0,29 т/га порівняно до дискування.

9. За використання соломи попередника на добриво без проміжної культури на фоні удобрення N₆₀Р₆₀К₆₀ при вивченні додатковою дози азоту N₄₅ осіннього строку внесення забезпечило урожайність зерна ячменю - 4,52 т/га, за весняного внесення 4,75 т/га. Вміст білка в зерні ячменю від додаткової дози азоту збільшився від 11,2 - за осіннього внесення до 12,0% - за весняного внесення..

10. Баланс елементів живлення, розрахований на основі їх надходження і виносу урожаєм ярового ячменю показав, що за використання всієї зеленої маси проміжної культури на добриво він був позитивний з інтенсивністю в межах по N-100-156%, Р-184-210%, К-142-161%. За використання на зелений корм баланс елементів живлення був дефіцитним, в зв`язку з виносом поживних речовин проміжною і основною культурами. Інтенсивність балансу при цьому була на рівні по N - 49-58%, Р - 127-140%, К-122-148%.

11. Найвищі показника економічної ефективності забезпечує технологія вирощування ярого ячменю, якою передбачалося застосування проміжної культури на зелений корм на фоні оранки під проміжну культуру і дискування під ячмінь, де умовно чистий прибуток становив 2149 грн., собівартість 1 ц зерна 25,7 грн, а коефіцієнт енергетичної ефективності - 4,29. При використання зеленої маси гірчиці білої на сидерат показники економічної ефективність технології вирощування ячменю ярого зменшувалися. При цьому умовно чистий прибуток становив 1286 грн., собівартість 1 ц зерна - 34,5 грн., коефіцієнт енергетичної ефективності - 2,78.

12. За вирощування ярого ячменю по стерньовому попереднику без проміжної культури вищі показники економічної ефективності забезпечила додаткова доза азоту весняного строку внесення. При цьому умовно чистий прибуток складав 1344 грн., собівартість 1 ц зерна - 33,1 грн., і коефіцієнт енергетичної ефективності - 2,71. За осіннього строку внесення ці показники відповідно становили - 1077 грн., 36,3 грн. і 2,53.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. В умовах західного Лісостепу на чорноземі типовому слабогумусованому крупнопилувато-легкосуглинкованому при розміщенні ячменю ярого після стерньового попередника з використанням його соломи на добриво, потрібно висівати проміжну капустяну культуру, під проміжну культуру проводити оранку на 20-22 см, передпосівну культивацію вносити азот з розрахунку 10 кг на 1 т соломи. Зелену масу проміжної культури ефективніше використовувати на зелений корм. Основний обробіток під ячмінь ярий доцільно проводити дисками на 10-12 см з попереднім внесенням Р₆₀К₆₀.

2. За технології вирощування ячменю ярого після стерньового попередника без застосування проміжної культури необхідно його солому на фоні Р₆₀К₆₀ заробляти під оранку. Азот N₆₀ і додаткову дозу з розрахунку 10 кг на 1 т соломи попередника доцільно вносити навесні під передпосівну культивацію.

ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тітенко А.О. Продуктивність ярого ячменю залежно від способу обробітку ґрунту та використання проміжної культури // Землеробство: Міжвід. наук. тем. зб.- К.: ЕКМО, 2004.- Вип. 76. - С. 47-51.

2. Тітенко А.О. Вплив проміжної культури та обробітку ґрунту на продуктивність ячменю ярого // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН, - К.: ЕКМО, 2005. Вип. 4. - С24-28.

3. Тітенко А.О. Вплив способів обробітку ґрунту на врожай гірчиці білої у післяжнивному посіві // Зб. наук. пр. Інституту землеробства УААН, випуск 1-2. К.: ЕКМО, 2006. - С39-44.

4. Тітенко А.О. Ефективність післяжнивної проміжної культури при вирощуванні зернових після стерньових попередників // Проблеми сучасного землекористування: Матер. наук. - практ. конф. молодих учених (26-28 листопада 2002 р.). - К.: Чабани, 2002.- С. 35-37.

5. Тітенко А.О. . Ефективність проміжних культур у зерновій ланці сівозміни Західного Лісостепу // Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології: Матер. наук. - практ. конф. молодих учених (24-26 листопада 2003 р.) - К.: Чабани, 2003.- С. 18-19.

6. Тітенко А.О. Ефективність вирощування ячменю ярого залежно від способів обробітку ґрунту і використання проміжної культури // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво: Матер. наук. - практ. конф. молодих учених (23-25 листопада 2004 р.) - К.: Чабани, 2004.- С. 33-34.

7. Тітенко А.О. Вплив проміжної культури та способів обробітку ґрунту на ефективність вирощування ячменю ярого // Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва: Матер. наук. - практ. конф. молодих учених (29-30 листопада 2005 р.) - К.: Чабани, 2005.- С 25-26.

8. Тітенко А.О. Шляхи зменшення негативного впливу стерньового попередника на продуктивність зернових культур при значному насиченні ними сівозміни // Аграрна наука виробництву (науково - інформаційний бюлетень завершених наукових розробок). К., 2005, №3 (33). - С .3.

АНОТАЦІЯ

Тітенко А.О. Удосконалення основного обробітку ґрунту за вирощування ячменю ярого після стерньового попередника в умовах західного Лісостепу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство. - ННЦ “Інститут землеробства УААН”, Київ, 2007.

Дисертація присвячена пошуку агротехнічних заходів зменшення негативної дії стерньового попередника при вирощуванні ячменю ярого після озимої пшениці. З цією метою вивчались роль проміжної культури (гірчиці білої) з використанням її зеленої маси на корм і сидерат; ефективність оранки і дискування під проміжну культуру; строки внесення під ячмінь ярий компенсуючої дози азоту (на 1т соломи 10 кг).

Встановлено, що оранка на фоні використання соломи на добриво забезпечила в два рази вищу урожайність зеленої маси ніж дискування, відповідно 26,9 і 14,3 т/га. Використання всієї органічної маси на сидерат, у більшій мірі ніж на корм, сприяло покращенню поживного режиму ґрунту і фітосанітарного стану посіву ячменю. У результаті врожайність зерна ячменю в першому випадку становила 4,73 т/га, в другому - 4,51 т/га

Ключові слова: ячмінь ярий, проміжна культура, солома, спосіб обробітку ґрунту, стерньовий попередник, урожайність, ячмінь ярий.

АННОТАЦИЯ

Титенко А.А. Усовершенствование основной обработки почвы при выращивании ярового ячменя после стерневого предшественника в условиях западной Лесостепи.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени, кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - общее земледелие - ННЦ “Институт земледелия УААН”.- Киев, 2007.

Диссертационная работа посвящена поиску агротехнических приемов, уменьшающих отрицательное влияние стерневого предшественника при выращивании ячменя ярового по озимой пшенице. С этой целью изучалась роль промежуточной культуры (горчицы белой) при использовании ее органической массы на зеленый корм и сидерат; эффективность вспашки и дискования под промежуточную и основную культуры; сроков внесения под ячмень яровой компенсирующей дозы азота (на 1 т соломы 10 кг).

Установлено, что вспашка на фоне использования соломы на удобрение обеспечила в два раза выше урожай зеленой массы, чем дискование, соответственно 26,9 і 14,3 т/га. Использование всей органической массы на удобрение, в большей степени, чем на корм, способствовало улучшению питательного режима почв и фитосанитарного состояния посева ячменя. В результате урожай зерна ячменя в первом случае составлял 4,73 т/га, во втором - 4,51 т/га.

Высший урожай зерна ячменя получен при обработке под основную культуру дисками на 10-12 см, что связано с меньшей засоренностью посева, чем при вспашке. Более высокая засоренность при вспашке под промежуточную и основную культуры объясняется возвращением в верхний слой почвы семян сорняков в процессе оборота пласта при повторной вспашке.

При выращивании ярового ячменя по стерневому предшественнику и использования его соломы на удобрение на фоне N₆₀Р₆₀К₆₀, более вис...