Насіннєва продуктивність капусти білоголової пізньостиглої при використанні добрив в умовах лівобережного Лісостепу України
Дослідження впливу способів внесення мінеральних добрив на рівень врожайності білоголової капусти. Вивчення процесу формування стручків на пагонах різних порядків. Застосування підживлення рослин в фазу утворення квітконосів. Етапи органогенезу насіння.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.09.2015 |
| Размер файла | 52,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
26
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
Інститут овочівництва і баштанництва УААН
УДК 631.53.02:635.342:631.8
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
насіннєва продуктивність капусти білоголової пізньостиглої при використанні добрив в умовах лівобережного лісостепу україни
06.01.14 - насінництво
Романова Тетяна Анатоліївна
Харків - 2007
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук
Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Гладкіх Раїса Петрівна, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, старший науковий співробітник лабораторії агрохімії
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Жук Ольга Яківна, Київська дослідна станція ІОБ УААН, головний науковий співробітник лабораторії селекції дворічних овочевих культур
кандидат сільськогосподарських наук Тимчук Наталія Федорівна, Національний фармацевтичний Університет Міністерства охорони здоров'я України, доцент кафедри біології
Провідна установа: Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, м. Харків
Захист відбудеться „ 31 ” травня 2007 року о 1000 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради К 65.357.01 в Інституті овочівництва і баштанництва УААН за адресою: 62478, п/в Селекційне, Харківський район, Харківська обл.;
тел. (8 057) 748-91-91.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту овочівництва і баштанництва УААН за адресою: 62478, п/в Селекційне, Харківський район, Харківська обл.; тел. (8 057) 748-91-91.
Автореферат розісланий „ 19 ” квітня 2007 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат с.-г. наукО.М. Шабетя
Загальна Характеристика роботи
Актуальність теми. З овочевих рослин в Україні найбільшу площу (76,3 тис. га) займає капуста білоголова пізньостигла, потреба в її насінні складає 138-152 т на рік. Вирощування насіння капусти білоголової пов'язане з великими трудовими і енергетичними витратами.
При цьому врожайність насіння залишається низькою і у середньому не перевищує 140 кг/га. Одним з найбільш ефективних факторів підвищення насіннєвої продуктивності рослин, покращення якості насіння, а також збереження родючості ґрунту є забезпечення їх основними поживними речовинами за рахунок оптимального збалансованого використання добрив.
У лісостеповій зоні України до теперішнього часу потреба в насінні капусти білоголової задовольнялась в основному за рахунок збільшення площі під насінниками. Мінеральні, органічні та біодобрива для підвищення насіннєвої продуктивності рослин капусти використовувались нераціонально або не використовувались взагалі через відсутність офіційних науково-обгрунтованих рекомендацій щодо їх застосування, що і викликало необхідність проведення наших досліджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до державної науково-технічної програми „Овочівництво і баштанництво”, затвердженої УААН, є складовою частиною наукових досліджень лабораторії агрохімії Інституту овочівництва і баштанництва УААН із завдання 05.03 „Розробити ресурсозберігаючі і екологічно безпечні технології застосування добрив під високопродуктивні гібриди і сорти овочевих і баштанних культур, спрямовані на збереження родючості грунту, підвищення урожайності і якості овочів відносно різних грунтово-кліматичних зон України”. Номер державної реєстрації 0104U006559.
Мета та завдання досліджень. Мета роботи - підвищення насіннєвої продуктивності та якості насіння капусти білоголової пізньостиглої за рахунок використання органічних, мінеральних та біодобрив, встановлення оптимальних доз, строків і способів їх внесення в умовах лівобережного Лісостепу України.
Для реалізації поставленої мети вирішувались наступні завдання:
- підвищити продуктивність насіннєвих рослин капусти білоголової пізньостиглої за рахунок забезпечення їх основними поживними речовинами;
- дослідити ріст і розвиток насіннєвих рослин капусти білоголової при використанні добрив, виявити їх вплив на вміст поживних речовин у ґрунті;
- виявити залежність архітектоніки насіннєвого куща від внесення добрив;
- встановити залежність посівних якостей насіння капусти білоголової пізньостиглої від різних доз, строків і способів внесення добрив;
- встановити і науково обґрунтувати оптимальні дози, строки і способи внесення добрив під насінники капусти білоголової;
- виявити можливість використання біодобрива „Байкал ЕМ-1У” для підвищення урожайності насіння капусти білоголової нормативної якості;
- для програмування врожайності насіння капусти білоголової пізньостиглої визначити винос і коефіцієнти використання поживних речовин насінниками капусти із грунту і добрив;
- визначити мінливість сортових та основних господарсько-цінних ознак капусти білоголової залежно від внесених мінеральних, органічних та біодобрив;
- розрахувати енергетичну і економічну ефективність застосування добрив при вирощуванні насіння капусти білоголової пізньостиглої.
Об'єкт досліджень: закономірності формування високого рівня врожайності і якості насіння капусти білоголової пізньостиглої.
Предмет досліджень: визначення залежності продуктивності та якості насіння капусти білоголової пізньостиглої від впливу різних доз, строків і способів внесення добрив на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому на лесі.
Методи досліджень: польовий, при якому застосовували візуальний - для проведення фенологічних спостережень, вимірювально-ваговий - для визначення біометричних показників формування врожаю насіння капусти; лабораторний - для визначення агрохімічних властивостей ґрунту та якісних показників рослин і насіння капусти; статистичний - для об'єктивної оцінки експериментальних даних; розрахунковий - для встановлення енергетичної та економічної ефективності прийомів вирощування.
Наукова новизна отриманих результатів. Встановлено і обґрунтовано закономірності формування високого рівня врожайності насіння капусти білоголової пізньостиглої та його якості.
Розроблено метод збільшення виходу насіння з одиниці площі при збереженні його високої якості через застосування локального способу внесення мінеральних добрив, підживлення рослин у фазу відростання квітконосів та застосування біодобрива „Байкал ЕМ-1У”. Досліджено типи галуження насінників капусти білоголової та доведено вплив архітектоніки куща на продуктивність насіннєвих рослин і якість насіння.
Для програмування врожайності встановлено винос поживних речовин і коефіцієнти їх використання насінниками капусти.
Доведено позитивний вплив біодобрива „Байкал ЕМ-1У” на ріст, розвиток, продуктивність насіннєвих рослин і якість насіння капусти білоголової.
Встановлено збереженість сортових та основних господарсько-цінних ознак рослинами капусти білоголової при використанні насіння, отриманого із застосуванням добрив.
Розраховано енергетичну і економічну ефективність внесення добрив під насінники капусти білоголової.
Практичне значення одержаних результатів. В умовах лівобережного Лісостепу України на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому на лесі при зрошенні розроблено елементи технології (види, дози, строки і способи внесення добрив) вирощування насіння капусти білоголової, використання яких забезпечує підвищення урожайності (в 1,6-2,0 рази), якості насіння (сортова чистота - до 100%, схожість - до 99%), економію добрив (до 50%) і оптимізацію поживного режиму ґрунту.
Висока економічна ефективність розроблених елементів перевірена у виробничих умовах Харківського, Чугуївського та Богодухівського районів Харківської області (збільшення врожайності в 1,7-2,2 рази, чистого прибутку - в 1,8-6 разів, зростання рентабельності вирощування насіння до 105%).
На основі всебічного аналізу отриманих результатів розроблені методичні рекомендації з використання добрив у насінництві капусти білоголової.
За результатами досліджень подано заявку на винахід: „Спосіб вирощування насіння капусти білоголової з використанням мінеральних добрив” (номер заявки - а 200604806).
Особистий внесок здобувача полягає у вивченні, узагальненні та систематизації вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, проведенні аналітичного огляду літературних даних, безпосередній участі в розробці програми досліджень, організації закладання та проведенні лабораторно-польових досліджень, теоретичному узагальненні отриманих результатів, їх систематизації, обґрунтуванні висновків, рекомендацій виробництву та підготовці до друку. Робота виконана самостійно, частка участі здобувача у спільних публікаціях становить не менше 80%.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались і обговорювались на Міжнародній науковій конференції молодих вчених „Современные методы исследований в овощеводстве, бахчеводстве и картофелеводстве”, присвяченій 55-ти річчю Інституту овочівництва і баштанництва УААН, (Мерефа, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції ”Сучасні пріоритети селекції сільськогосподарських культур” (Одеса, 2004 р.), Міжнародній науковій конференції молодих вчених ”Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва” , присвяченій 40-річчю утворення Ради молодих вчених в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН (Харків, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції ”Инновационные технологии в селекции и семеноводстве сельскохозяйственных культур” (ВНИИССОК, Москва, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ”Інноваційні розробки в селекції, насінництві та технології овочевих рослин”, присвяченій 60-річчю Інституту овочівництва і баштанництва УААН (Мерефа, 2007 р.) та на щорічних засіданнях вченої ради Інституту овочівництва і баштанництва УААН (Мерефа, 2001-2004 рр.).
Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи викладено в 11 публікаціях: у виданнях, затверджених ВАК України як фахові - 6; методичні рекомендації - 1, тези доповідей - 3, в інших наукових виданнях - 1.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 8 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, що налічує 255 найменувань, з них 20 іноземних, 24 додатків. Дисертацію викладено на 191 сторінці комп'ютерного тексту, вона містить 34 таблиці і 22 рисунки.
добриво капуста врожайність
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Сучасні шляхи підвищення насіннєвої продуктивності овочевих рослин
Наведено огляд публікацій щодо біологічних особливостей капусти білоголової, основних напрямів підвищення насіннєвої продуктивності і якості насіння овочевих рослин, проаналізовано сучасний стан досліджень, виявлено недостатньо вивчені елементи технології вирощування насіння, обґрунтовано необхідність проведення і розроблено програму і задачі досліджень за темою дисертації.
Умови та методика проведення досліджень
Ґрунтово-кліматичні умови. Роботу виконано в Інституті овочівництва і баштанництва УААН впродовж 2001-2004 рр. Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем типовий малогумусний важкосуглинковий на лесі. Погодні умови 2001, 2002 і 2004 рр. в цілому сприяли отриманню високого рівня врожайності насіння капусти білоголової. Несприятливим для рослин за погодними умовами був 2003 рік.
Методика проведення досліджень. Дослідження проводили з сортом капусти білоголової пізньостиглої Харківська зимова згідно з вимогами „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” (2001 р.). У дослідах вивчали насіннєву продуктивність та якість насіння капусти білоголової, а також поживний режим ґрунту під впливом різних доз, способів і строків внесення добрив. Площа облікової ділянки 20 м2, повторність у дослідах чотириразова, розміщення варіантів суцільне двоярусне. Добрива використовували у вигляді напівперепрілого гною великої рогатої худоби (ВРХ), аміачної селітри, суперфосфату простого гранульованого амонізованого, калійної солі, біодобрива „Байкал ЕМ-1У”. ЕМ - ефективні мікроорганізми, які вносили в ґрунт і проводили позакореневе підживлення рослин. Використання ЕМ-препарату отримало назву ЕМ-технології.
У дослідах проводили фенологічні спостереження, облік густоти рослин, біометричні вимірювання, сортові прочистки. Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом. На посівах першого року проводили апробацію - за вимогами „Інструкції з апробації насінницьких посівів…” (2002 р.). Збирання, облік врожаю насіння виконували з кожної ділянки окремо. Посівні якості насіння визначали згідно з вимогами діючого в Україні ДСТУ 2240-93. ґрунтовий контроль насіння здійснювали за вимогами „Методических указаний по проведению грунтового контроля...” (1977 р.). Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу, викладеним у роботах Б.А. Доспехова (1985 р.). Вміст нітратів у ґрунті визначали за Грандваль-Ляжу (ГОСТ 26488-85), рухомі форми фосфору та калію - за Чіріковим в модифікації ЦИНАО (ГОСТ 26204-91); вміст азоту, фосфору і калію в надземній частині насінників капусти - за В.В. Піневичем (1955 р.) методом мокрого озоління з подальшим визначенням азоту - тітрометричним мікрометодом за К'єльдалем, фосфору - за М.Л. Цапом колориметричним методом з сірчанокислим гідрозином, калію - полум'яно-фотометричним методом; суху речовину - методом висушування при температурі 105оС (ГОСТ 28561-90). Розрахунок господарського виносу поживних елементів рослинами та коефіцієнти їх використання з грунту і добрив визначали згідно з методикою З.І. Журбицького (1963 р.). Енергетичні витрати розраховували за методикою О.С. Болотських, М.М. Довгаля (2001 р.). Економічну оцінку ефективності внесених добрив проводили відповідно до методики для закінчених науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт в сільському господарстві за надбавкою врожаю від добрив (Гризенкова З.І., 1980 р.).
Технологічні прийоми вирощування. Технологія вирощування маточників капусти білоголової - загальноприйнята. Основна відмінність - сівба в II-III декадах травня. Попередник для маточників - цибуля ріпчаста, під яку добрива не вносили. На зберігання відбирали типові, непошкоджені шкідниками і неуражені хворобами маточники капусти білоголової, які зберігали у сховищі за температури -1...+1оС і відносній вологості повітря 90-95%.
Передсадивна підготовка маточників полягала у відборі типових, здорових маточників, вирізанні насінних качанів, освітленні верхівкової бруньки і підрощуванні кореневої системи. Попередник для насінників - багаторічні трави другого року, під які добрива не вносили. Після збирання попередника проводили дискування, на відповідних варіантах вносили добрива, проводили оранку на глибину 20-22 см. Навесні проводили боронування. Перед висаджуванням маточні рослини капусти обробляли „бовтанкою” з коров'яку, глини та води (1:1:3) з додаванням фундазолу 0,5%, вносили добрива відповідно до схеми дослідів. Висаджували у ІІ-ІІІ декаді квітня з густотою 43 тис. шт./га. Схема розміщення 70х30-35 см. Догляд за насінниками полягав у міжрядних розпушуваннях ґрунту, ручних виполюваннях бур'янів у рядках, підживленнях згідно зі схемою дослідів, сортових прочистках, захисті рослин від шкідників і хвороб, поливах.
Збирання проводили в фазу воскової стиглості насіння з кожної ділянки окремо. Насінники після збирання дозорювали до вологості насіння 20-22%, після чого обмолочували та очищували.
Особливості мінерального живлення насінних рослин капусти білоголової пізньостиглої
Вміст поживних речовин у шарі ґрунту 0-40 см збільшувався при внесенні добрив порівняно з контролем без добрив і є найбільшим при внесенні дози N90-60P60K45 весною локально та в підживлення у фазу відростання квітконосів: азоту 220-236 мг/кг абсолютно сухого ґрунту, фосфору - 155-164 і калію 92-105 мг/кг сухого ґрунту
Спостерігається сезонна динаміка нітратів, рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунті протягом вегетації в сторону зменшення їх в процесі росту і розвитку рослин і затухання мікробіологічної діяльності.
Ріст та розвиток насінних рослин капустибілоголової при використанні добрив
Приживання рослин є одним із факторів, який має суттєвий вплив на кількість отриманого насіння з одиниці площі, і, відповідно, на ефективність його виробництва.
Приживання насінних качанів капусти білоголової як у контролі (без добрив), так і в удобрених варіантах у середньому за 2002-2004 рр. було високою і знаходилась у межах 90-97%
|
1. Контроль (без добрив) |
6. N60Р60К45 навесні локально |
11. 40 т/га гною |
|
|
2. N120Р120К90восени врозкид |
7. N30Р30К22,5 навесні локально+ N30P30К22,5підживлення |
12. 10т/га перегною + N30P30К22,5 навесні в лунки |
|
|
3. N90Р60К45 навесні локально |
8. 40т/га гною +N60Р60К45 навесні локально |
13. N60P60К45 підживлення в фазу утворення квітконосів |
|
|
4. N60Р60К45 навесні врозкид |
9. 40т/га гною +N90Р60К45 навесні локально |
14. ЕМ-технологія |
|
|
5. Р120К90 восени+N180 навесні |
10. 40т/га гною + N30Р30К22,5 навесні локально |
Рис. 1. Приживання і збереженість насінних рослин капусти білоголової на період збирання (серед. 2002-2004 рр.)
За використання ЕМ-технології, тобто при застосуванні нетрадиційного біодобрива „Байкал ЕМ-1У” приживалось 97% рослин.
Збереженість насінних рослин на період збирання в контролі знизилась на 6% і становила 88%. У варіантах з удобреннями на момент збирання вона сягала 92% (див. рис. 1).
Архітектоніка насіннєвого куща. Залежно від будови куща розрізняють чотири морфофізіологічних типи насінників (за Волковою А.А., 1960). Рослини капусти білоголової формують, в основному, більшу кількість слабо розгалужених кущів І-го (13-25%) і ІІ-го (60-85%) типів. Насіння на них достигає, як правило, більш рівномірно через те, що формується в основному на центральному пагоні і пагонах першого порядку і тому має високі посівні якості (рис. 2).
|
1. Контроль (без добрив) |
6. N60Р60К45 навесні локально |
11. 40 т/га гною |
|
|
2. N120Р120К90восени врозкид |
7. N30Р30К22,5 навесні локально+ N30P30К22,5підживлення |
12. 10т/га перегною + N30P30К22,5 навесні в лунки |
|
|
3. N90Р60К45 навесні локально |
8. 40т/га гною +N60Р60К45 навесні локально |
13. N60P60К45 підживлення в фазу утворення квітконосів |
|
|
4. N60Р60К45 навесні врозкид |
9. 40т/га гною +N90Р60К45 навесні локально |
14. ЕМ-технологія |
|
|
5. Р120К90 восени+N180 навесні |
10. 40т/га гною + N30Р30К22,5 навесні локально |
Рис. 2. Архітектоніка насіннєвого куща капусти білоголової (серед. 2002-2004 рр.)
Максимальна кількість кущів І-го (21, 13, 18, 22%) і ІІ-го (77, 85, 80, 76%) типів і мінімальна (2%) - ІІІ-го типу формується за внесення відповідно N120Р120К90 восени врозкид, N60Р60К45 весною локально, цієї ж дози в підживлення в період відростання квітконосів та при ЕМ-технології.
Кількість стручків на центральному пагоні за рахунок внесення добрив збільшувалась на 4-36 шт. порівняно з контролем (табл. 1).
Максимальна їх кількість (53-60 шт.) була сформована у варіантах із внесенням повної дози мінеральних добрив (N120Р120К90) врозкид, Ѕ цієї дози (N60Р60К45) локальним способом та підживлення повним мінеральним добривом в дозі N60Р60К45 у період формування квітконосів.
Таблиця 1
Кількість та виповненість стручків на пагонах різних порядків (серед. 2002-2004 рр.)
|
Варіант |
Кількість стручків на пагонах, шт. |
Виповненість стручків, шт. насінин |
|||||
|
центральний |
I |
II |
Центра льний |
I |
II |
||
|
Контроль (без добрив) |
24 |
15 |
5 |
12 |
13 |
6 |
|
|
N120Р120К90 восени врозкид (еталон) |
57 |
23 |
8 |
19 |
18 |
9 |
|
|
N90Р60К45навесні локально |
36 |
19 |
6 |
14 |
15 |
7 |
|
|
N60Р60К45 навесні врозкид |
36 |
19 |
7 |
14 |
15 |
7 |
|
|
Р120К90 восени + N180 навесні врозкид |
33 |
17 |
7 |
15 |
14 |
7 |
|
|
N60Р60К45 навесні локально |
53 |
22 |
7 |
19 |
19 |
9 |
|
|
N30Р30К22,5 навесні локально + N30P30К22,5 підживлення |
32 |
17 |
5 |
15 |
15 |
8 |
|
|
40т/га гною+N60Р60К45 навесні локально |
28 |
16 |
5 |
16 |
15 |
8 |
|
|
40т/га гною+N90Р60К45 навесні локально |
30 |
16 |
4 |
13 |
15 |
7 |
|
|
40т/га гною+N30Р30К22,5 навесні локально |
37 |
12 |
5 |
14 |
14 |
7 |
|
|
40т/га гною |
28 |
15 |
4 |
14 |
14 |
8 |
|
|
10 т/га перегною + N30Р30К22,5 навесні в лунки |
34 |
10 |
4 |
17 |
12 |
6 |
|
|
N60P60К45 підживлення в період утворення квітконосів |
60 |
21 |
9 |
19 |
19 |
9 |
|
|
ЕМ-технологія |
39 |
16 |
5 |
17 |
16 |
9 |
|
|
НІР05 2002 р. |
21 |
5 |
4 |
3 |
4 |
2 |
|
|
2003 р. |
11 |
4 |
2 |
3 |
4 |
2 |
|
|
2004 р. |
18 |
12 |
3 |
6 |
3 |
2 |
Така ж закономірність спостерігалась при формуванні стручків на пагонах першого порядку. Найбільшу їх кількість (21-23 шт.) відмічено у варіантах із внесенням мінеральних добрив у дозі N120Р120К90 врозкид, N60Р60К45 локально та цієї ж дози в підживлення в період утворення квітконосних пагонів.
Виповненість стручків центрального пагона у варіанті без добрив (у середньому за 2002-2004 рр.) складала 12 шт. насінин в стручку. Внесення добрив сприяє значному збільшенню кількості насінин у стручках. Найбільшу їх кількість (19 шт.) спостерігали у варіантах N120Р120К90 восени врозкид, N60Р60К45 локальним способом та N60Р60К45 в підживлення в період формування квітконосів. Кількість насінин у стручках пагонів першого порядку у контролі без добрив становила 13 шт. Застосування добрив сприяло збільшенню їх кількості. Більш виповнені стручки (18-19 шт. насінин в стручку) формувались у варіантах, де вносили мінеральні добрива в дозі N120Р120К90 восени врозкид, N60Р60К45 навесні локально та N60Р60К45 в підживлення у період утворення репродуктивних пагонів.
Насіннєва продуктивність капусти білоголової залежно від доз добрив, строків та способів їх внесення
Продуктивність рослин капусти білоголової збільшувалась до 99% при внесенні органічних и мінеральних добрив. Так, в контролі в середньому за 2002-2004 рр. продуктивність однієї рослини становила 9,9 г (рис. 4).
|
1. Контроль (без добрив) |
6. N60Р60К45 навесні локально |
11. 40 т/га гною |
|
|
2. N120Р120К90восени врозкид |
7. N30Р30К22,5 навесні локально+ N30P30К22,5підживлення |
12. 10т/га перегною + N30P30К22,5 навесні в лунки |
|
|
3. N90Р60К45 навесні локально |
8. 40т/га гною +N60Р60К45 навесні локально |
13. N60P60К45 підживлення в фазу утворення квітконосів |
|
|
4. N60Р60К45 навесні врозкид |
9. 40т/га гною +N90Р60К45 навесні локально |
14. ЕМ-технологія |
|
|
5. Р120К90 восени+N180 навесні |
10. 40т/га гною + N30Р30К22,5 навесні локально |
Рис. 4. Продуктивність насінних рослин капусти білоголової (серед. 2002-2004 рр.)
Максимальний приріст отримано за внесення повного мінерального добрива N120Р120К90 восени врозкид - 9,8 г, Ѕ цієї дози як локальним способом (9,7 г), так і в підживлення в період формування квітконосів (9,6 г). Застосування біодобрива „Байкал ЕМ-1У” позитивно впливало на насіннєву продуктивність рослин капусти пізньостиглої, приріст складав 6,4 г.
Урожайність насіння, як і продуктивність рослин, збільшувалась за внесення повного мінерального добрива N120Р120К90 врозкид, приріст становив 347 кг/га (табл. 2).
Таблиця 2
Урожайність насіння капусти білоголової, кг/га (2002-2004 рр.)
|
Варіант |
2002 р. |
2003 р. |
2004 р. |
середня |
± до контролю |
|
|
Контроль (без добрив) |
278 |
370 |
449 |
367 |
0 |
|
|
N120Р120К90 восени врозкид (еталон) |
730 |
603 |
808 |
714 |
+347 |
|
|
N90Р60К45навесні локально |
477 |
402 |
586 |
483 |
+116 |
|
|
N60Р60К45 навесні врозкид |
510 |
416 |
674 |
533 |
+166 |
|
|
Р120К90 восени + N180 навесні врозкид |
651 |
386 |
558 |
532 |
165 |
|
|
N60Р60К45 навесні локально |
593 |
515 |
1030 |
713 |
+346 |
|
|
N30Р30К22,5 навесні локально + N30P30К22,5 підживлення |
425 |
405 |
669 |
499 |
+132 |
|
|
40т/га гною+N60Р60К45 навесні локально |
537 |
389 |
744 |
557 |
+190 |
|
|
40т/га гною+N90Р60К45 навесні локально |
368 |
418 |
586 |
457 |
+90 |
|
|
40т/га гною+N30Р30К22,5 навесні локально |
394 |
418 |
502 |
438 |
+71 |
|
|
40т/га гною |
401 |
417 |
504 |
441 |
+74 |
|
|
10 т/га перегною + N30Р30К22,5 навесні в лунки |
280 |
224 |
632 |
378 |
+11 |
|
|
N60P60К45 підживлення в період утворення квітконосів |
575 |
530 |
1026 |
710 |
+343 |
|
|
ЕМ-технологія |
553 |
401 |
812 |
589 |
+222 |
|
|
НІР05 |
85 |
21 |
32 |
Зменшення цієї дози на 50% як при локальному застосуванні навесні, так і в підживлення у період утворення квітконосів, достовірно збільшувало врожайність на 343-346 кг/га порівняно з неудобреним ґрунтом. З цього виходить, що локальне внесення або підживлення в дозі N60Р60К45 більш ефективні, оскільки приріст отримали такий же, як і при внесенні в дозі N120Р120К90 врозкид.
Це пояснюється тим, що при підживленні рослин та локальному внесенні добрив навесні відбувається більш швидке і повне використання внесених поживних речовин.
Використання ЕМ-технології також позитивно впливало на урожайність насіння капусти білоголової, приріст складав 222 кг/га (див. табл. 2).
Якість насіння капусти білоголової пізньостиглої при використанні добрив
Енергія проростання насіння в середньому за 2001-2004 рр. в контрольному варіанті складала 84%. При внесенні добрив цей показник збільшувався до 87% (табл. 3).
Таблиця 3
Посівні якості насіння капусти білоголової (середнє 2002-2004 рр.)
|
Варіант |
Енергія проростання, % |
Схожість, % |
Маса 1000 шт., г |
|
|
Контроль (без добрив) |
84 |
95 |
3,41 |
|
|
N120Р120К90 восени врозкид (еталон) |
87 |
96 |
4,12 |
|
|
N90Р60К45навесні локально |
81 |
94 |
3,60 |
|
|
N60Р60К45 навесні врозкид |
85 |
95 |
3,72 |
|
|
Р120К90 восени + N180 навесні врозкид |
80 |
94 |
3,60 |
|
|
N60Р60К45 навесні локально |
86 |
96 |
3,98 |
|
|
N30Р30К22,5 навесні локально + N30P30К22,5 підживлення |
80 |
94 |
3,70 |
|
|
40т/га гною+N60Р60К45 навесні локально |
79 |
94 |
3,53 |
|
|
40т/га гною+N90Р60К45 навесні локально |
80 |
93 |
3,53 |
|
|
40т/га гною+N30Р30К22,5 навесні локально |
80 |
94 |
3,60 |
|
|
40т/га гною |
80 |
94 |
3,57 |
|
|
10 т/га перегною + N30Р30К22,5 навесні в лунки |
83 |
94 |
3,45 |
|
|
N60P60К45 підживлення в період утворення квітконосів |
86 |
96 |
4,05 |
|
|
ЕМ-технологія |
85 |
96 |
3,70 |
|
|
НІР05 2002 р. |
1,2 |
1,0 |
0,20 |
|
|
2003 р. |
4,5 |
2,6 |
0,36 |
|
|
2004 р. |
1,8 |
1,4 |
0,13 |
Лабораторна схожість насіння, одержаного на контрольному варіанті без добрив, у середньому за 2001-2004 рр. становила 95%. При застосуванні добрив вона майже не змінювалась і знаходилась в межах 93-96% (див. табл. 3).
Маса 1000 насінин у середньому за роки досліджень коливалась в межах від 3,41 до 4,12 г та суттєво не змінювалась під впливом різних доз, строків та способів внесення добрив під насінники капусти білоголової (див. табл. 3).
Посівні якості насіння були високими у всіх досліджуваних варіантах і відповідали вимогам ДСТУ 2240-93 та ДСТУ 4138-2002.
Ґрунтовий контроль насіння капусти білоголової, вирощеного на удобрених ділянках, свідчить про його високі сортові якості (табл. 4).
Таблиця 4
Урожайність та типовість капусти білоголової сорту Харківська зимова
|
Варіант |
Урожайність, т/га |
Середня |
Типовість рослин, % |
Середня |
|||||
|
2002 р. |
2003 р. |
2004 р. |
2002 р. |
2003 р. |
2004 р. |
||||
|
Вихідний зразок |
67,9 |
71,4 |
75,0 |
71,4 |
97 |
98 |
98 |
98 |
|
|
Без добрив (контроль) |
67,9 |
67,9 |
71,4 |
69,0 |
98 |
100 |
98 |
99 |
|
|
N120Р120К90 восени врозкид |
71,4 |
71,4 |
67,9 |
70,2 |
99 |
99 |
99 |
99 |
|
|
N60Р60К45 навесні локально |
67,9 |
67,9 |
71,4 |
69,0 |
100 |
98 |
100 |
99 |
|
|
N60P60К45 підживлення |
67,9 |
71,4 |
71,4 |
70,2 |
99 |
99 |
99 |
99 |
|
|
ЕМ-технологія |
75,0 |
67,9 |
67,9 |
70,2 |
98 |
100 |
100 |
99 |
|
|
НІР05 |
3,5 |
3,8 |
7,9 |
1,9 |
1,7 |
1,4 |
Насіння капусти білоголової пізньостиглої, отримане при використанні добрив, здатне сформувати високий рівень врожайності високоякісної товарної продукції (69,0-70,2 т/га). На досліджуваних варіантах в 2002-2004 рр. сортова чистота знаходилась в межах 98-100% при мінімально допустимій для насіння першої репродукції - 97%, що підтверджує доцільність використання добрив при вирощуванні насіння капусти білоголової пізньостиглої.
Енергетична та економічна оцінка застосування добрив у насінництві капусти білоголової
Енергетична оцінка. Проведені розрахунки свідчать, що при внесенні добрив та застосуванні ЕМ-технології затрати загальної енергії на одиницю площі суттєво збільшуються на 23503-103325 МДж/га відносно контролю. Відбувається це в основному за рахунок збільшення затрат енергії на добрива, воду (при ЕМ-технології) та їх внесення (табл. 5).
Таблиця 5
Затрати сукупної енергії при вирощуванні насіння капусти білоголової пізньостиглої
|
Варіант |
Затрати сукупної енергії, МДж |
||||
|
на 1 га |
± до контролю |
на 1 кг насіння |
± до контролю |
||
|
Без добрив (контроль) |
512047 |
0 |
1395 |
0 |
|
|
N120Р120К90 восени врозкид |
553941 |
41894 |
776 |
-619 |
|
|
N60Р60К45 навесні локально |
535464 |
23417 |
751 |
-644 |
|
|
N60Р60К45 підживлення в період утворення квітконосів |
535550 |
23503 |
754 |
-641 |
|
|
ЕМ-технологія |
615371 |
103325 |
1045 |
-350 |
Важливим і таким, що заслуговує на увагу, є той факт, що при використанні добрив у дозі N60Р60К45 локально навесні або в період утворення квітконосів на 641-644 МДж зменшуються затрати енергії на вирощування 1 кг насіння. В 1,8 рази зменшуються затрати енергії на 1 кг насіння при внесенні добрив у дозі N120Р120К90 восени врозкид та на 350 МДж/кг - при застосуванні ЕМ-технології. Відбувається це в основному за рахунок значного збільшення рівня врожайності.
Економічна ефективність. Вирощування насіння капусти без використання добрив (контроль) дозволяє отримати прибуток в розмірі 4913 грн./га, рентабельність виробництва - 12% (табл. 6).
Таблиця 6
Економічна ефективність використання добрив під насінники капусти білоголової 2001-2004 рр.
|
Показники |
Контроль (без добрив) |
N120Р120К90 врозкид |
N60Р60К45 локально |
N60Р60К45 підживлення |
ЕМ-технологія |
|
|
Урожайність, кг/га |
367 |
714 |
713 |
710 |
589 |
|
|
+ до контролю |
0 |
+347 |
+346 |
+343 |
+222 |
|
|
Окупність 1 кг добрив приростом урожаю, кг |
- |
1,1 |
2,1 |
2,1 |
0,4 |
|
|
Повна собівартість, грн. |
42797 |
43843 |
43380 |
43380 |
56770 |
|
|
+ до контролю |
0 |
+1046 |
+583 |
+583 |
+13973 |
|
|
Ціна реалізації, грн./кг |
130 |
130 |
130 |
130 |
130 |
|
|
Отримано від реалізації, грн. |
47710 |
92820 |
92690 |
92300 |
76570 |
|
|
Прибуток, грн. |
4913 |
48977 |
49310 |
48920 |
19800 |
|
|
+ до контролю |
0 |
+44064 |
44397 |
44007 |
+14887 |
|
|
Рівень рентабельності, % |
12 |
112 |
114 |
113 |
35 |
|
|
+ до контролю |
0 |
+100 |
+102 |
+101 |
+23 |
При внесенні добрив прибуток збільшувався до 48920-49310 грн. с 1 га, рентабельність - до 112-114%. Використання ЕМ-технології дозволяє отримати прибуток до 19800 грн./га.
Окупність добрив приростом урожаю насіння капусти білоголової була найбільшою (2,1 кг) за внесення дози добрив N60Р60К45 локально навесні або цієї ж дози в підживлення в період утворення квітконосів. При застосуванні N120Р120К90 врозкид восени окупність добрив врожайністю насіння складає 1,1 кг. Використання препарату „Байкал ЕМ-1У” (ЕМ-технологія) окупається 0,4 кг насіння капусти білоголової (див. табл. 5).
Висновки
У дисертації на основі результатів досліджень 2001-2004 рр. наведені теоретичні й практичні підсумки, спрямовані на вирішення наукового завдання підвищення ефективності виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої, які базуються на використанні органічних, мінеральних і біодобрив. Вирішення цієї проблеми є актуальними для насінництва капусти білоголової, особливо на сучасному етапі розвитку сільського господарства України. На базі отриманих експериментальних даних та виробничої перевірки можна сформулювати такі загальні висновки:
1. Внесення добрив під насінники капусти білоголової пізньостиглої збільшує вміст рухомих поживних речовин у ґрунті відносно неудобреного (контрольного) варіанту. Найбільший їх вміст в орному шарі ґрунту відмічено при застосуванні дози N90-60P60K45 навесні локально - азоту 297-311 мг/кг абсолютно сухого ґрунту, фосфору - 177-196 та калію 112-128 мг/кг абсолютно сухого ґрунту. Спостерігається сезонна динаміка нітратів, рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунті протягом вегетації в сторону зменшення їх в процесі росту і розвитку рослин і затухання мікробіологічної діяльності.
2. Приживання рослин капусти білоголової пізньостиглої в контрольному варіанті (без добрив) у середньому за 2002-2004 рр. була високою і складала 94%. За внесення добрив приживання було також достатньо високою і досягало 97% у варіанті, де застосовували ЕМ-технологію при використанні нетрадиційного біодобрива „Байкал ЕМ-1У”.
3. Проходження етапів органогенезу насінними рослинами капусти білоголової прискорюється на 1-2 доби при використанні, як мінеральних, так і біодобрив порівняно з контролем.
4. Більш інтенсивне наростання біомаси насінних рослин капусти білоголової відбувалось при внесенні мінеральних добрив у дозі N120Р120К90 восени врозкид під оранку, N60Р60К45 весною локально під культивацію і цієї ж дози (N60Р60К45) в підживлення в період утворення квітконосів, що виявилось у збільшенні висоти (до 102 см) і ширини (до 73 см) насінного куща, кількості та довжини пагонів першого (до 23 шт. та до 44 см) й другого (до 16 шт. та до 17 см) порядків, формування й виповненості стручків на пагонах різних порядків.
5. Архітектоніка насінного куща капусти білоголової незначною мірою змінювалась при використанні добрив - рослини утворювали більшу кількість кущів I-го (13-25%) і II-го (60-85%) типів. Насіння на таких рослинах дозріває більш рівномірно, дружно, завдяки тому, що формувались переважно на центральному пагоні та пагонах першого порядку, і тому мали високі посівні якості.
6. Винос та споживання поживних елементів насінниками капусти білоголової пізньостиглої підвищувався при використанні добрив, головним чином за рахунок збільшення урожайності насіння, та меншою мірою за рахунок збільшення відносного вмісту даних елементів у рослинах.
7. Найбільш високий коефіцієнт використання азоту, фосфору та калію із мінеральних добрив отримали при внесенні їх в дозі N60Р60К45 навесні локально - 86,7%, 33,3% і 81,6% відповідно, тобто при локалізації добрив поживні елементи краще використовувались, що знайшло своє відображення в збільшенні врожайності насіння капусти білоголової пізньостиглої.
8. Урожайність насіння капусти білоголової значно збільшувалась при застосуванні добрив порівняно з варіантом без добрив (контроль). Цей факт пояснюється більшою кількістю стручків та їх виповненістю в удобрених варіантах. Найбільший приріст урожаю насіння було отримано за внесення N120P120K90 восени врозкид (347 кг/га), а також в дозі N60P60K45 локально навесні (346 кг/га) і цієї ж дози в підживлення у період утворення квітконосів (343 кг/га). Доцільним є застосування ЕМ-технології при відсутності традиційних мінеральних добрив (прибавка 222 кг/га). Окупність 1 кг NPK приростом урожаю була максимальною також на вказаних варіантах - 1,1 кг, 2,1 і 0,4 кг відповідно.
9. Максимальне підвищення продуктивності однієї насінної рослини капусти білоголової пізньостиглої (на 97-98%) за рахунок кращого використання поживних речовин та, відповідно, формування більшої кількості стручків з максимальним вмістом насінин спостерігали при внесенні оптимальної ресурсозберігаючої дози N60Р60К45 локально, в основне внесення або в підживлення в період утворення квітконосів.
10. Посівні якості насіння (енергія проростання, схожість і маса 1000 насінин) протягом усіх років досліджень на дослідних варіантах були високими і відповідали вимогам діючого в Україні ДСТУ 2240-93. Насіння капусти білоголової пізньостиглої, отримане при використанні добрив, здатне формувати високий рівень урожайності (до 71,4 т/га) високоякісної товарної продукції (типовість рослин - до 100%).
11. Витрати енергії на вирощування 1 кг насіння значно зменшуються з 1395 МДж (без добрив) до 751-754 МДж при внесенні дози N60Р60К45 локально або в період утворення квітконосів, умовно чистий прибуток збільшується на 44006-44396 тис.грн./га, рентабельність вирощування підвищується з 62 до 209%. Навіть з урахуванням 50%-ого напруження відбору маточників при застосуванні добрив прибуток збільшується до 48920-49310 грн./ га, рентабельність - до 112-114%. Застосування ЕМ-технології дозволяє отримати прибуток до 19800-33134 грн./га.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
В умовах лівобережного Лісостепу України на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому на лесовидному суглинку при зрошенні для підвищення насіннєвої продуктивності і отримання високого рівня врожайності насіння капусти білоголової пізньостиглої нормативної якості при зниженні його собівартості рекомендується:
1. Внесення мінеральних добрив в дозі N120P120K90 восени врозкид.
2. З метою ресурсозбереження - локальне внесення добрив в дозі N60P60K45 в зону рядка на глибину 15-17 см культиватором-рослинопідживлювачем або підживлення рослин в період утворення квітконосів дозою N60P60K45.
3. При дефіциті мінеральних добрив або в органічному землеробстві - застосування альтернативної ЕМ-технології на базі біодобрива ”Байкал ЕМ-1У”.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Романова Т. А. Урожайность семян капусты поздней в зависимости от доз, сроков и способов внесения удобрений в условиях Левобережья Украины // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2003. - Вип. 48. - С. 290-291.
2. Романова Т.А. Вплив добрив на врожайність і якість насіння капусти білоголової пізньостиглої в умовах лівобережного Лісостепу України // Селекція і насінництво. - Харків, 2004. - Вип. 88. - С. 187-191.
3. Романова Т.А. Урожайность и качество семян капусты позднеспелой в зависимости от удобрений в Левобережной Лесостепи Украины // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2004. - Вип. 49. - С. 38-41.
4. Романова Т.А., Гладких Р.П., Парамонова Т.В. Урожайность и качество семенников капусты белокочанной позднеспелой в зависимости от применения удобрения Байкал ЭМ-1У // Селекція і насінництво. - Харків, 2006. - Вип. 92. - С. 203-207.
5. Романова Т.А., Гладких Р.П., Парамонова Т.В., Урюпіна Л.М. Особливості формування врожаю та якості насіння капусти білоголової в залежності від застосування добрив // Вісник Черкаського інституту агропромислового виробництва. - Черкаси, - 2006. - Вип. 6. - С. 78-83.
6. Романова Т.А. Ефективність застосування добрив в насінництві капусти білоголової // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2006. - Вип. 52. - С. 119-125.
7. Гладких Р.П., Романова Т.А. Влияние микробиологических удобрений на продуктивность семенников капусты позднеспелой // Надежда планеты. - Харьков, 2004. - №5. - С. 3.
8. Удобрення капусти білоголової пізньостиглої на чорноземних ґрунтах при вирощуванні її на насінницькі цілі в Лісостеповій зоні. Методичні рекомендації // Парамонова Т.В., Гладкіх Р.П., Романова Т.А, Яровий Г.І., Урюпіна Л.М. - Харків: ІОБ УААН, 2006. - 12 с.
9. Романова Т.А., Гладких Р.П., Парамонова Т.В., Урюпіна Л.М. Продуктивность семенников капусты белокочанной позднеспелой в зависимости от применения удобрений // Сборник тезисов международной научно-практической конференции “Инновационные технологии в селекции и семеноводстве сельскохозяйственных культур”, посвященный 125-летию со дня рождения С.И. Жегалова (7-9 августа 2006 г.) (Материалы конференции) - ВНИИССОК. - Москва, 2006. - Т. 2 - С. 241-243.
10. Романова Т.А., Парамонова Т.В., Гладких Р.П., Урюпина Л.М. Влияние удобрений на строение и урожай семенного куста капусты белокочанной // Збірник тез ІІІ-ої Міжнародної наукової конференції молодих вчених „Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва” присвяченої 40 річниці утворення Ради молодих вчених в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва (20-22 червня 2006 р.). - Харків, 2006. - С. 184-185.
11. Романова Т.А., Урюпина Л.М. Выращивание семенников капусты белокочанной с применением элементов ресурсосберегающей технологии // Збірник тез наукових доповідей молодих учених до 60-річчя з дня заснування Інституту овочівництва і баштанництва УААН (18 січня 2007 р.). - Харків: ІОБ УААН, 2007. - С. 59-60.
АНОТАЦІЯ
Романова Т.А. Насіннєва продуктивність капусти білоголової пізньостиглої при використанні добрив в умовах лівобережного Лісостепу України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 - насінництво. - Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Харків, 2007.
Дисертаційна робота присвячена актуальним питанням сучасного насінництва овочевих рослин, а саме, удосконаленню елементів технології вирощування насіння капусти білоголової при збереженні сортових та морфологічних ознак. У результаті вивчено вплив доз, способів і строків внесення мінеральних, органічних та біодобрив під насінники на продуктивність, рівень врожайності, посівні та сортові якості насіння капусти білоголової. Знайдено метод збільшення виходу насіння з одиниці площі при збереженні його високої якості через застосування локального способу внесення мінеральних добрив, підживлення рослин в фазу утворення квітконосів та застосування біодобрива „Байкал ЕМ-1У”. Застосування запропонованих елементів технології дозволяє отримати підвищення врожайності в 1,6-2,0 рази (до 710-714 кг/га), високу якість насіння (сортова чистота - до 100 %, схожість - до 99 %), економію добрив до 50 % та оптимізацію поживного режиму ґрунту.
Ключові слова: капуста білоголова пізньостигла, продуктивність, урожайність, насінники, добрива, коефіцієнт використання, винос, насіння, якість, ефективність.
АННОТАЦИЯ
Романова Т.А. Семенная продуктивность капусты белокочанной позднеспелой при использовании удобрений в...
Подобные документы
Класифікація походження і біологічні особливості капусти. Сучасний стан і досягнення селекції в Україні і за кордоном. Характер ураження капусти білоголової килою та біологія збудника. Завдання і методи селекції. Оцінювання і добір гібридних популяцій.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 16.01.2008Види добрив, способи і технології внесення їх у грунт. Класифікація машин для механізації всіх операцій технологічного процесу внесення добрив та агротехнічні вимоги до них. Глибина внесення добрив. Комплекс машин для підготовки добрив до внесення.
реферат [1,8 M], добавлен 02.08.2010Агрокліматичні умови господарства, технологічні умови внесення добрив. Вирощування, розміщення по попередниках і розрахунок дійсно можливої врожайності кукурудзи на зерно. Машиновикористання при внесенні мінеральних добрив. Поліпшення якості даних робіт.
дипломная работа [282,6 K], добавлен 22.04.2011Сторінки історії, класифікація та коротка характеристика троянд: ботанічні особливості, основні групи садових троянд. Вивчення впливу мінеральних добрив на стан рослин. Рекомендовані форми мінеральних добрив для вирощування троянд в закритому ґрунті.
курсовая работа [49,3 K], добавлен 08.12.2011Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.
курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010Екологічні наслідки використання мінеральних добрив на природне середовище, якість та врожайність рослинної продукції. Заходи щодо зниження екологічного навантаження від їх використання. Вплив внесення мінеральних добрив на врожайність озимої пшениці.
курсовая работа [117,2 K], добавлен 21.09.2010Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.
научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011Структура посівних площ, сівозміни та спеціалізація господарства. Вибір раціонального складу машинно-тракторного агрегату. Організація внесення твердих органічних добрив роторними розкидачами. Властивості твердих добрив. Будова та робота валкувача.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 09.11.2010Властивості і основні види мінеральних добрив та їх вплив на довкілля. Хімічний склад та умови зберігання органічних добрив. Технологія підготовки і система машин для внесення добрив у ґрунт та екологічні наслідки навантаження природнього середовища.
дипломная работа [493,1 K], добавлен 20.09.2010Продуктивність цукрових буряків залежно від застосування різних видів органічних добрив. Ботанічна і біологічна характеристика цукрових буряків, агротехніка їх вирощування. Технологічні якості коренеплодів буряків у залежності від застосування добрив.
дипломная работа [66,4 K], добавлен 16.01.2008Деякі аспекти проблеми вирощування якісної рослинницької продукції при застосуванні мінеральних добрив та методичні підходи щодо токсиколого-гігієнічної їх оцінки. Застосування мінеральних добрив: методичне, законодавче та аналітичне забезпечення.
реферат [22,2 K], добавлен 16.01.2008Фізіологічні основи визначення потреби сільськогосподарських культур в добривах. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність добрив. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [109,1 K], добавлен 12.05.2015Накопичення і використання органічних добрив. Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін. Розрахунок балансу гумусу. Визначення норм мінеральних добрив і розподіл під сільськогосподарські культури. Баланс поживних речовин в ґрунті.
курсовая работа [122,3 K], добавлен 06.05.2015Виборче поглинання елементів живлення рослинами: з повітря та через кореневу систему. Гідропонний спосіб вирощування. Найважливіші періоди в живленні рослин. Пошарове внесення добрив. Використання сирих калієвих добрив, нитрофоськи та бобів сидератів.
реферат [25,8 K], добавлен 15.06.2009Коротка морфо-біологічна та екологічна характеристика груші. Сучасний стан позакореневого застосування комплексних мінеральних добрив в садах. Вплив позакореневого підживлення на силу росту дерев груші різних сортів. Особливості плодоношення груші.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 17.07.2014Види і форми добрив, що вносяться під виноград. Використання органічних добрив при технічному вирощуванні винограду. Приклад удобрення азотними добривами. Особливості застосування добрив у шкілці. Основні поливні та зрошувальні норми виноградників.
контрольная работа [28,6 K], добавлен 26.07.2011Сучасний стан та перспективи вирощування ріпаку озимого в Україні. Ботанічна та морфо-біологічна характеристика культури; вплив природних умов та добрив на її урожайність. Проведення дослідження продуктивності посівів на прикладі ПСГП "Савинецьке".
магистерская работа [487,5 K], добавлен 15.05.2014Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.
дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013Господарське значення культури. Біологічні особливості та морфологічні ознаки сої. Вплив органічних і мінеральних добрив на врожайність та якість зерна сої сорту Харківська 80. Економічна оцінка ефективності прийомів технології вирощування сої на зерно.
дипломная работа [163,9 K], добавлен 23.09.2013Властивості садильного матеріалу, аналіз способів і методів садіння картоплі. Аналіз технічних засобів механізації процесу садіння картоплі з одночасним локальним внесенням органічних добрив. Удосконалення процесу подачі насіннєвого матеріалу при садінні.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 03.09.2015
