Санітарно-гігієнічна оцінка впливу абіотичних факторів на природну резистентність м’ясних каченят

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ АБІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПРИРОДНУ РЕЗИСТЕНТНІСТЬ М'ЯСНИХ КАЧЕНЯТ

Спеціальність: Гігієна сільськогосподарських тварин та ветеринарна санітарія

ПАВЛІЧЕНКО ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

Харків, 2007 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах інтенсивного ведення качківництва одним із вирішальних факторів підвищення резистентності організму птиці до впливу несприятливих абіотичних факторів є підтримання оптимального мікроклімату в приміщеннях і дотримання технології вирощування, котра забезпечує нормальний фізіологічний стан організму, а також високий рівень природних захисних сил. Особливу актуальність має вирішення цієї проблеми в теперішній час у зв'язку з переведенням птахівництва на промислові технології, за яких каченята зазнають постійних неспецифічних стресів, гіпо- і авітамінозів, гіпоксії, дефіциту інсоляції, мікро- і макроелементів, біологічно активних речовин.

У цьому зв'язку теоретичний інтерес і практичну значимість мають дослідження, спрямовані на виявлення впливу абіотичних факторів (мікроклімату, систем і способів вирощування, обміну повітря, підстилки, тощо) на формування природної резистентності будь-якого живого організму і, особливо, у критичні періоди його життя.

Актуальністю означених проблем і був зумовлений напрям наукових досліджень і тема дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри гігієни тварин Харківської державної зооветеринарної академії і є одним з розділів комплексної теми „Розробка технологічних прийомів і гігієнічних нормативів, спрямованих на підвищення резистентності, продуктивності та профілактики хвороб тварин різних видів і виробничо-вікових груп” (державний реєстраційний номер 0107 U003357).

Мета і завдання досліджень. Дати санітарно-гігієнічну оцінку абіотичним факторам та вивчити їх вплив на природну резистентність, продуктивність та збереженість м'ясних каченят.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:

- вивчити особливості мікроклімату і санітарного стану в пташниках в залежності від місткості, вентиляції й визначити їх вплив на резистентність каченят;

- визначити стан природних захисних сил організму, продуктивність і збереженість каченят при різних способах їх вирощування;

- вивчити вплив тривалості різних профілактичних розривів на показники природної резистентності організму та продуктивність м'ясних каченят;

- вивчити вплив сануючої дії „бактерициду” на санітарний стан приміщень та природні захисні сили і збереженість молодняку птиці;

- з'ясувати можливість застосування препаратів рибав і гідротривіту для корекції природної резистентності, підвищення продуктивності й збереженості каченят.

Об'єкт дослідження. Каченята пекінської і сірої української порід, пташники, „бактерицид”, рибав, гідротривіт.

Предмет дослідження. Температурно-вологісний режим, морфологічні і біохімічні показники крові, бактеріальна забрудненість повітря, природна резистентність, продуктивність, збереженість каченят, якість качиного м'яса.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні експериментальних та теоретичних досліджень за темою дисертаційної роботи, опрацюванні наукової літератури, статистичній обробці результатів дослідження, написанні роботи та підготовці матеріалів для опублікування.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладенні в 14 наукових працях, у фахових виданнях затверджених ВАК України - 7, у працях Всесвітнього конгресу із зоогігієни - 1, у матеріалах конференцій - 6 (одноосібних - 3). Видані також науково-практичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 111 сторінках і складається із вступу, загальної характеристики роботи, огляду літератури, результатів дослідження і їх обговорення, висновків та пропозицій виробництву, списку літератури, котрий включає 189 джерел, у тому числі 39 іноземних. Робота ілюстрована 49 таблицями і 13 рисунками. У додатку наведено акти, що підтверджують результати дослідів, їх наукову і практичну значимість.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Науково-виробничі досліди з вивчення впливу абіотичних факторів проводились у період 2001-2006 рр. у філії дочірнього підприємства агрофірми „Шахтар-Орджонікідзе”, ВАТ „Відродження” Донецької області, СТОВ ППЗ „Коробівський” Черкаської області, „Торговий дім Люботинська птахофабрика” Харківської області.

Лабораторні дослідження проводили на кафедрі зоогігієни ХДЗВА, лабораторії біохімії ННЦ „Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини ” (м. Харків). Схема досліджень наведена на рис.

Перший етап дослідів. Завданням першого етапу було вивчення особливостей мікроклімату в пташниках різної місткості. Перший дослід виконаний на каченятах пекінської породи.

Порівняльна група вирощувалась у приміщенні на 1500 голів каченят і три групи: перша - на 2000, друга - на 2500 і четверта - на 3000 каченят.

Під час експерименту контролювали показники мікроклімату, бактеріальний стан приміщень, рівень природної резистентності, приріст маси та розвиток птиці.

Результати виконання першого досліду дали можливість оцінити гігієнічний та санітарний стан у приміщеннях, виявити зони аеростазів, урахувати продуктивність, збереженість каченят та розвиток імунокомпетентних органів.

Другий дослід виконали на каченятах сірої української породи. Для проведення досліду сформували три групи птиці по 500 голів у кожній. Контрольну групу каченят утримували на незмінній глибокій підстилці, вкладеної впродовж повздовжніх і бічних стінок на 70% площі підлоги з організацією в центрі пташника 30% сітчастої підлоги, а дослідну - на сітчастій підлозі, яка займала 70% площі, а глибока підстилка - 30%.

Рис. - Cхема досліджень:

Другий етап дослідів виконали на каченятах пекінської породи, які вирощувались (50 голів) до 10-добового віку під брудерами, а з 11- до 49-добового - на сітчастій підлозі (контроль). Дослідну групу каченят (50 голів) до 30-добового віку вирощували у кліткових батареях, а з 31- до 49-добового - на сітчастій підлозі. Основні параметри мікроклімату оцінювали за загальноприйнятими в зоогігієні методиками (Марков Ю.М., 1966, Демчук М.В, Чорний М.В., Високос М.П., 2003), а показники природної резистентності за „Методичними рекомендаціями з визначення природної резистентності тварин в умовах інтенсивного їх використання”. Виявили вплив способів вирощування на формування мікроклімату і природну резистентність, та загальну імунобіологічну реактивність пекінських каченят з використанням внутрішньо-шкіряної проби (Храбустовський І.Ф., Марков Ю.М. та ін., 1974). Завданням третього етапу дослідів було вивчення впливу тривалості різних профілактичних розривів і дотримання принципу „все зайнято - все порожньо” на стан природної резистентності організму каченят сірої української породи та їхню збереженість. Об'єктом для досліджень були чотири секції, в кожній по 2000 голів, пташника: у контрольній - після 49-добового вирощування каченят дотримувались принципу „все зайнято - все порожньо” і після дезінфекції 21 добу витримували на профілактичній перерві. Перша дослідна секція використовувалась безперервно, тобто після завершення відгодівлі вона відразу заповнювалася новою партією каченят. Другу дослідну секцію після вирощування каченят санували і на 4 доби залишали порожньою, третю - після вирощування каченят та її дезінфекції 2 доби залишали порожньою.

У четвертому етапі дослідів вивчали вплив сануючої дії „бактерициду” на санітарний стан пташників та природні захисні сили організму каченят пекінської породи і їх збереженість.

При проведенні досліду були використані приміщення, що розраховані на 1200 каченят кожне. У контрольному пташнику санацію проводили 1% водним розчином формальдегіду, у дослідній - 0,5% водним розчином „бактерициду” з розрахунку 10 см. куб/м. куб. секції. Для оцінки сануючої дії препаратів брали проби повітря, у котрому визначали наявність мікрофлори, порівнюючи результати з отриманими до розміщення, на 5, 10, 30 добу вирощування каченят.

У п'ятому етапі дослідів з'ясовували використання препаратів рибав і гідротривіту для корекції природної резистентності та підвищення продуктивності м'ясних каченят пекінської породи. Рибав задавали чотирьом дослідним групам (до основного раціону) відповідно з розрахунку 0,25, 0,50, 0,75, 1,00 см. куб/кг живої маси і дві групи, яким гідротривіт (до основного раціону) розводили з розрахунку на 100 л. води і задавали по 20 і 40 см. куб. голову. Дослідні групи порівнювали з контрольною, яку годували тільки основним раціоном. В кожній групі утримували по 60 голів.

Для визначення фізичних властивостей та хімічного складу повітря у приміщеннях для каченят використовували загальноприйняті методики. Температуру і відносну вологість повітря визначали за допомогою аспіраційного психрометра Ассмана, а динаміку цих показників - недільного термографа М-16 та гігрографа М-21, швидкість руху повітря - кулькового кататермометра Хілла, концентрацію шкідливих газів - аналізатора УГ-2. Усі показники мікроклімату визначали щотижня в трьох точках: торець, на рівні 0,5-1,0 м. від підлоги та в центрі пташника, аеростази виявляли шляхом задимлення. Для оцінки природної резистентності та імунобіологічної реактивності були використані методики: клінічних, морфологічних, біохімічних і імунологічних досліджень. Відбір проб крові для дослідження проводили вранці до годівлі з підкрилової вени. Підрахунок еритроцитів і лейкоцитів проводили в камері Горяєва з використанням меланжерів для розведення крові, вміст гемоглобіну - за методом Дервиза Г.В. (1974), вміст загального білку визначали за допомогою рефрактометра, білкові фракції - методом електрофорезу на папері. Для характеристики клітинного захисту організму визначали фагоцитарну активність (ФА) та фагоцитарний індекс (ФІ) за методикою Гостева В.С. (1977), бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) - за Смірновою А.В., Кузьміною Г.А. (1996) з використанням добової агарової культури Еscherichia сoli (штам №2), лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) - нефелометричним методом у модифікації Маркова Ю.М. та ін. (1966) В якості тест-культури використовували Micrococcus lysodeicticus. Імунологічний стан каченят оцінювали за внутрішньо-шкірною пробою (Іоффе В.І., Розенталь К.М., 1943). З продуктивних якостей враховували середньодобовий приріст, живу масу, падіж та збереженість каченят. Статистичну обробку результатів досліджень обробляли з використанням методів варіаційної статистики. (Лакін. Г.Ф. 2002).

Особливості формування мікроклімату в приміщеннях для каченят різної місткості. Дослідження показали, що внаслідок нерівномірного розподілу притоку свіжого повітря в приміщенні наявні аеростази (застійні зони). Для зон аеростазів характерний слабкий рух повітря, висока температура й відносна вологість повітря, мікробна забрудненість і підвищений вміст шкідливих газів. Натуральними замірами встановлено, що із загальної площі приміщень на аеростази припадає: у пташниках на 1500 каченят - 30%, на 2000 каченят - 35%, на 2500 каченят - 45% та на 3000 каченят - 50%. Вони показують, що в перші 10 діб вирощування загальне мікробне число (ЗМЧ) підвищується до 57,81 і 72,40 тис. м. т/м. куб., кількість б- і в-гемолітичних стрептококів - до 2,142 і 3,860, Е. coli - 0,84 і 1,96. У вказаних приміщеннях через 42 - 49 діб утримання каченят ЗМЧ перевищує 380,4 і 448,2 тис. м. т/м. куб., б-і в-гемолітичних стрептококів - 24,1 і 36,6, а Е. coli - 19,2 і 21,8, що створює передумови для виникнення мікробного стресу. У приміщеннях, де 45 і 50% площі підлоги відносились до зон аеростазів, вміст діоксиду вуглецю був 0,35 і 0,38%, аміаку - 24 мг/м. куб., що перевищувало гранично допустимі концентрації (ГДК), передбачені ВНТП-АПК-04.05 для птахівничих підприємств (2005).

В кінці вирощування каченята з першого пташника за живою масою перевищували своїх однолітків з другого на 3,4%, третього - на 5,4% і на 11,8% - з четвертого. Встановлено, що у каченят 49-добового віку, вирощених у зонах аеростатів, слабко розвинені імунокомпетентні органи: маса тимусу менша на 11,8 і 14,2%, фабріцієвої бурси - на 8,1 і 10,1%, селезінки - на 9,1 і 10,4% в порівнянні з контролем. Жива маса каченят, вирощених у зоні аеростазів, менша на 4,4 і 7,5%, а резистентність нижча.

Вплив способів вирощування на показники мікроклімату та резистентність каченят. Дослідження виконані на каченятах сірої української породи. В кінці вирощування максимальна маса каченят встановлена в другій дослідній групі, яка за цим показником перевищувала контроль на 13,3%. У каченят першої дослідної групи жива маса порівняно з контролем була на 4,93% меншою, а збереженість - на 1,7% нижчою.

Досліди показали, що показники природної резистентності організму були найбільш виражені у каченят, вирощуваних на підлоговому утриманні, де 70% займала сітчаста підлога. У них БАСК була на 5,87% вищою порівняно з контролем, ЛАСК - на 2,31%. Показники клітинного імунітету організму інтенсивніше проявлялися у птиці з другої дослідної групи. Так, процент фагоцитозу в середньому склав 62,30 ± 0,34, фагоцитарний індекс - 5,81 ± 0,09, фагоцитарне число - 8,30 ± 0,18.

У першій дослідній групі встановлено пригнічення імунологічної активності й слабкий розвиток імунокомпетентних органів.

Оцінка стану імунокомпетентних органів показала, що краще вони були розвинені у каченят з другої дослідної, менше - контрольної і слабо - першої дослідної груп.

Дослідження стану імунобіологічної реактивності каченят проводили по внутрішньо-шкіряній пробі з антикачиною сироваткою. З'ясували, чи зберігся вплив кліткового режиму вирощування на загальну реактивність каченят через місяць після переміщення їх на підлогове утримання. Для цього оцінювали загальну реактивність каченят за розмірами площі запального набряку при внутрішньо-шкіряному введенні антикачиної сироватки. Встановлено, що у каченят 20-добового віку дослідної групи запальний набряк становив площу 0,43 ± 0,09 см. кв., контрольної - 0,94 ± 0,05 см. кв., а позитивна реакція на введення антисироватки в цьому віці спостерігалась у 60,3 і 41,6% каченят відповідно. Серед них на 9,2% менше реєструвалося респіраторних захворювань і на 10,5%-шлунково-кишкових розладів. Загальна реактивність дослідних каченят, що утримувались перші 30 діб у клітках, була нижчою на 40 і 65%, а площа запального набряку склала 2,74 ± 0,13 см. кв. Встановлено негативний вплив вирощування каченят у клітках протягом 30 діб, з подальшим утриманням на сітчастих підлогах на їх імунний статус.

Мікроклімат приміщень і продуктивність каченят при утриманні їх на підлозі різних модифікацій. У практиці качківництва при вирощуванні каченят на підлозі використовують підстилку, її стан впливає на формування мікроклімату пташників, оскільки з 1м. кв. її поверхні, за даними літератури, виділяється: аміаку - 20 мг/год, сірководню - 10 мг/год, діоксиду вуглецю - 5 мг/год. Щодо виділення шкідливих газів при вирощуванні каченят на глибокій підстилці, то таких у науковій літературі даних немає. Нами були проведені досліди з метою з'ясування впливу різної концентрації шкідливих газів у повітряному середовищі пташника, із підстилкою в якості подрібнених стебел кукурудзи довжиною 2-3 см.

Контрольну групу каченят утримували на незмінній глибокій підстилці, вкладеній впродовж повздовжніх і бічних стінок - на 70% площі підлоги, з утворенням у центрі пташника на 30% площі сітчастої підлоги, а дослідну - на сітчастій підлозі, яка займала 70% площі, а глибока підстилка - 30%. Дослідження показали, що високою концентрація шкідливих газів (аміаку, сірководню і діоксиду вуглецю) була в контрольних секціях, де підстилка займала всю поверхню підлоги. У зимово-осінні періоди року вміст аміаку у повітрі коливався в межах 25,70 ± 0,11 і 28,40 ± 0,09 мг/м. куб., сірководню - 10,80 ± 0,07 і 15,10 ± 0,08 мг/м. куб., діоксиду вуглецю - 3,08 ± 0,09 і 3,40 ± 0,04 л/м. куб.

Аналогічні показники виявлені при вирощуванні каченят, де сітчасті підлоги займали 30% площі. Порівняно з контролем найменша концентрація шкідливих газів у вказані періоди року була в секції, в котрій сітчасті підлоги складали 70%, а на площу підстилки приходилось тільки 30% площі підлоги. Це пояснюється тим, що качки в порівнянні з курами не розпушують підстилку, а навпаки ущільнюють її, вона швидко самозігрівається і з її поверхні виділяється значна кількість шкідливих газів, що негативно впливає на продуктивність і стан здоров'я каченят. Каченята з контрольної секції до 49-добового віку мали живу масу менше - на 5,6% в порівнянні з першою і на 14,9% з другою дослідною. Серед них у 16,8 і 21,4% зареєстровано респіраторні захворювання, що обумовлено дією NH4OH, який утворюється при з'єднанні NH3 з вологою слизових оболонок носової порожнини, трахеї і бронхів. Сірководень, концентрація якого склала 10,80 ± 0,07 і 15,10 ± 0,08 мг/м. куб., з'єднуючись із тканинними лугами слизових оболонок викликав кон'юнктивіти, риніти, при надходженні в кров обумовлював кисневе голодування організму і розвиток анемії. Діоксид вуглецю концентрацією 3,08 ± 0,05 і 3,40 ± 0,03 л/м. куб. викликав демінералізацію кісток і, як наслідок, скривлення кінцівок у 14,1 і 18,7% каченят. Таким чином, отримані результати свідчать про те, що вирощування каченят на глибокій незмінній підстилці (що займає 30%, а сітчастих - 70% площі підлоги) можна рекомендувати як комбінований спосіб, що забезпечує зниження концентрації шкідливих газів у пташниках і обумовлює підвищення продуктивності, збереженості і зниження рівня респіраторних захворювань та порушень обміну речовин.

Вивчення впливу тривалості різних профілактичних розривів на стан природної резистентності і продуктивність каченят. Для виявлення впливу довготривалості профілактичних розривів на стан пташників і природну резистентність організму каченят порівнювальні дослідження виконані при чотирьох режимах вирощування молодняку: при дотриманні принципу „все зайнято - все порожньо” (контроль), без дотримання профілактичних переривів (дослідна 1), витримування секцій 4 доби (дослідна 2) і 2 доби (дослідна 3) без каченят після дезінфекції.

Отримані результати досліджень свідчать, що при практично однаковому бактеріальному обсіменінні повітря в контрольній, 2 і 3 дослідних секціях перед посадкою молодняку в подальшому реєструється висока контамінація повітряного середовища мікроорганізмами в дослідних секціях. Вміст мікрофлори в першій дослідній секції досяг: на 5 добу вирощування 12120 ± 20 мікробних тіл/м. куб., 10 добу - 480200 ± 16 мікробних тіл/м. куб., 30 добу - 612080 ± 74 мікробних тіл/м. куб. і 40 день - 1108003 ± 82 мікробних тіл/м. куб.

У другій дослідній секції, куди були посаджені каченята через 4 доби після дезінфекції загальне мікробне число було менше в порівнянні з першою дослідною: на 10 добу - на 15,1%, 30 добу - на 29,8% і 40 добу - на 19,7%. Накопичення бактерій групи кишкової палички (БГКП) в контрольній секції на 5, 10, 30, 40 добу вирощування каченят не перевищувало 0,63 і 1,42% від загального мікробного числа. У першій дослідній секції, у вказані періоди вирощування молодняку, показник БГКП у порівнянні з ЗМЧ було в межах 4,17 і 5,17%, у другій - 2,44 і 4,48%, у третій - 3,12 і 5,12%.

Вирощування каченят в умовах високої мікробної контамінації повітря вплинуло на їх захворюваність і збереженість. У контрольній групі збереженість каченят склала 95,2% до 49 доби вирощування, що в порівнянні з першою дослідною групою вище - на 12,9%, з другою - на 6,6%, з третьою - на 11,5%, у дослідних групах виявлено каченят із симптомами бронхітів 23,1 і 28,3% що на 16,0 і 21,2% більше в порівнянні з контрольною.

Важливі показники, що характеризують природну резистентність організму каченят-морфологічні показники крові. У дослідних групах кількість лейкоцитів не перевищувала 35,10 ± 0,64 і 33,20 ± 1,80 Г/л., еритроцитів - 2,40 ± 0,20 і 2,30 ± 0,30 Т/л., вміст гемоглобіну - 87,6 ± 4,1 і 92,4 ± 2,4 Г/л. Низькі рівні морфологічних показників крові встановлено в першій дослідній групі, де пташник експлуатувався без санітарного розриву і в третій, в котрій санітарний розрив складав 2 доби.

Недотримання санітарних розривів після завершення вирощування негативно впливає на природну резистентність каченят. Встановлено практично однакові показники по бактерицидній, лізоцимній активності сироватки крові і відсоток фагоцитозу у молодняку добового віку. У каченят 35-добового віку була нижче БАСК з першої дослідної групи на 16,8%, другої дослідної групи - на 13,7%, і третьої дослідної групи - на 15,8% в порівняні з контрольною.

Достовірне зниження лізоцимної активності сироватки крові було в птиці другої і третьої груп, а відсоток фагоцитозу - на 9,8 і 6,5% нижче в порівнянні з контролем. В 49-добовому віці БАСК була вище у молодняку з 1 і 3 груп, а ЛАСК знизилась до рівня 1,34 ± 0,30 і 1,60 ± 0,17%.

Таким чином, вирощування каченят у секціях без дотримання принципу „все зайнято - все порожньо”, або витримка приміщень тільки 2-4 доби вільними після дезінфекції спричиняло високе бактеріальне навантаження на організм молодняку, негативно впливало на інтенсивність росту, збереженість і рівень природної резистентності. Отже, проведення санації, дезінфекції і витримки пташника 21 добу на санітарному розриві (тобто надання приміщенню „біологічного відпочинку”) - є необхідним після завершення технологічного циклу.

У каченят дослідних груп, особливо першої, показники гуморального (БАСК, ЛАСК) і клітинного імунітету були достовірно нижчими у порівнянні з показниками контрольної секції. Таким чином, можна зробити висновок про те, що експлуатація пташників без утримання принципу „все зайнято - все порожньо” зумовлює накопичення у повітрі мікрофлори, котра негативно впливає на інтенсивність росту і знижує рівень природної резистентності організму. Сануюча дія „бактерициду” та її вплив на резистентність і збереженість каченят. Дослідження показали, що в період вирощування птиці на поверхні огороджуючих конструкцій в повітрі приміщень реєструється висока бактеріальна забрудненість.

Для зниження мікробного навантаження на молодняк птиці запропоновано препарат „бактерицид”, як антисептичний засіб, що відноситься до групи катіонних поверхнево - активних речовин, що утримує 70% активно діючої речовини - бромистої солі чотирьохзамінного амонію. При проведенні досліду були використані приміщення, що розраховані на 1200 каченят кожне. У контрольному пташнику санацію проводили 1% водним розчином формальдегіду, у дослідній - 0,5% водним розчином „бактерициду” з розрахунку 10 см. куб/м. куб. секції.

Для оцінки сануючих дій препаратів брали проби повітря, у котрому визначали наявність мікрофлори, порівнюючи результати з отриманими до розміщення, на 5, 10, 30 добу вирощування каченят.

Встановлено, що аерозольна дезінфекція 0,5% водним розчином „бактерициду” перешкоджає росту мікрофлори і бактеріям групи кишкових паличок, особливо в зоні аеростазів.

У повітрі дослідної секції ЗМЧ, порівняно з контрольною, протягом усього періоду вирощування було нижчим: на 5 добу - на 49,3%, на 10-19,5% і на 30-14,8%. Кількість БГКП у дослідних секціях не перевищувала 101-1350 тисяч мікробних тіл/м. куб. повітря, що в 1,9 - 2 рази менше, ніж у контролі. Тривала сануюча дія „бактерициду” зумовлює зниження мікробного стресу на організм птиці, отже позитивно впливає на його резистентність.

У птиці з дослідної секції БАСК була вище на 10,2%, ЛАСК - на 2,9%, відсоток фагоцитозу - на 6,1%.

Збереженість каченят із дослідної секції була на 2,7-4,9% вищою, а їх жива маса на 12,6% більшою порівняно з контролем. Отже, зниження кількості мікрофлори в повітрі пташників, підвищення природної резистентності і збереженості каченят зумовлюється антибактеріальними властивостями „бактерициду”, що свідчить про його широкий спектр дії.

Використання рибав і гідротривіту для корекції природної резистентності та підвищення продуктивності м'ясних каченят. Препарат рибав, виділений із кореня женьшеню, є спиртовим екстрактом з біомаси нижчих мікоризних грибів, який містить збалансований комплекс амінокислот, фітогормонів, ферментів, вітамінів, ліпідів, пігментів, фосфорутримуючих сполучень, що активно стимулюють життєдіяльність організму. Екстракт має виражену імуностимулюючу дію на організм тварин, профілактує розвиток гострих шлунково - кишкових хвороб і падіж молодняку. Каченятам шести дослідних груп задавали рибав у дозі 0,25, 0,50, 0,75, 1,00 см. куб/кг живої маси відповідно, гідротривіту - 20 і 40 см. куб. розводили в 100 л. води і випоювали з водою. Контрольним каченятам випоювали ізотонічний розчин.

Дослідження показали, що при порівняно однакових умовах мікроклін-мату в піддослідних секціях, додавання у воду рибав і гідротривіту сприяло інтенсивності росту молодняку каченят. Жива маса птиці з третьої - п'ятої дослідних груп у порівнянні з контрольною була більше: у 7 добовому віці, доза 0,50 см. куб/кг - на 13,6%, при дозі 0,75 см. куб/кг - на 15,5%, при дозі 1 см. куб/кг - на 12,5%. Аналогічна закономірність збільшення продуктивності залишалась до 49-добового віку. Ростостимулюючий ефект застосування гідротривіту був менш виражений порівняно з рибавом. Збереженість каченят у дослідних групах складала 91,2 і 92,5%, у контрольних - 83,2%. Встановлено активізацію гомеостазу у каченят дослідних груп, які отримували рибав у дозах 0,50 і 0,75 см. куб/кг живої маси. Вміст гемоглобіну в крові 30-добових каченят був на рівні 136,1 ± 1,1,40-добових - 140,4 ± 0,9, кількість еритроцитів - 1,92 ± 0,05 і 2,63 ± 0,04 Т/л., лейкоцитів - 26,8 ± 0,8 і 38,3 ± 0,6 Г/л. відповідно. Застосування препаратів стимулювало природну резистентність організму каченят.

Для аналізу одержаних даних об'єднали каченят в три групи: контрольна - згодовували загальний раціон, дослідна 1 - застосовували рибав в дозі 0,75 см. куб/кг, дослідна 2 - застосовували гідротривіт в дозі 40 см. куб. У молодняка через 10 діб, який отримував рибав БАСК зростала на 9,4%. Рівень імуноглобулінів був в межах 20,90 ± 0,36 і 22,40 ± 0,24 Г/л. і в порівнянні з контролем був вище на 11,9 і 17,8% відповідно. Каченята, що отримували рибав у дозі 0,75 см. куб/кг живої маси до 49-добового вирощування рівень був вище з БАСК на 12,2%, ЛАСК - на 2,3%, рівню імуноглобулінів - на 21,8%, а які отримували гідротривіт - на 7,2% у порівнянні з однолітками. Найбільший ефект проявлявся в молодняку в перші 7 діб життя, яким застосовували рибав у дозі 0,75 см. куб/кг маси тіла при підтриманні температури повітря в межах 25,6 і 26,4?С, інтенсивності освітлення 50-60 лк і тривалості світлового дня 14 - 16 годин на добу.

При порівняно рівноцінних умовах мікроклімату після 40 діб застосування рибав у дозі 0,75 см. куб/кг маси тіла показники цих каченят перевищували аналогічні своїх однолітків: з БАСК - на 12,7%, ЛАСК - на 2,3%,імуноглобулінам - на 21,8%.

ВИСНОВКИ

1. Розроблено і теоретично обґрунтовано вплив абіотичних факторів на природну резистентність, генетичний продуктивний потенціал та збереженість м'ясних каченят. Встановлено, що серед основних факторів, які впливають на санітарно-гігієнічний стан пташників і рівень природних захисних сил організму та збереженість каченят є забезпечення оптимального мікроклімату, дотримання принципу „все зайнято - все порожньо” та санітарних перерв після завершення технологічного циклу;

2. У пташниках для вирощування каченят із підвищенням місткості приміщення від 1500 до 3000 голів збільшується площа зон аеростазів, в яких усі параметри мікроклімату і, в особливості, ЗМЧ та кількість умовно - патогенної мікрофлори, значно перевищують ГДК. Це зумовлює зниження середньодобових приростів на 3,4 і 11,8%, збереженості - на 4,4 і 7,5% природної резистентності організму;

3. Вирощування каченят на незмінній підстилці без витяжки повітря із зони розміщення птиці обумовлює погіршення мікроклімату, оскільки з 1 м. кв. її поверхні виділяється у приміщення за годину аміаку - 40 мг, сірководню - 20 мг, діоксиду вуглецю - 10 мг.;

4. При використанні трьох варіантів вирощування каченят на підстилці із подрібнених стебел кукурудзи (контроль), а також комбінаціях сітчастої підлоги 30 і 70% та глибокої підстилки (дослідні) встановлено, що максимальна концентрація шкідливих газів була в контролі, а мінімальна - у другій дослідній групі. Внаслідок цього жива маса каченят наприкінці вирощування в першій-другій дослідних групах була на 5,5 і 14,9%, а збереженість на 1,4 і 1,8% відповідно вищою, ніж у контролі;

5. Недотримання строків профілактичних перерв (21 добу) у пташниках після завершення технологічного циклу зумовлює зниження показників природної резистентності каченят: по БАСК - на 17,5%, по ЛАСК - на 1,52%, відсоток фагоцитозу - на 13,9%, і збереженість - на 5,9%;

6. Аерозольна трьохкратна санація пташників 0,5% водним розчином „бактерициду” із розрахунку 10 см. куб/м. куб. сприяє зниженню загальної бактеріальної забрудненості повітря, кількості БГКП і б- і в-гемолітичних стрептококів. При цьому підвищується ЛАСК на 2,9%, БАСК - на 10,2%, відсоток фагоцитозу - на 6,1%, збереженість - на 4,9% і знижується кількість каченят хворих на респіраторні захворювання;

7. Використання добавок рибав і гідротривіту підвищує показники природної резистентності каченят: підвищується БАСК на 12,7%, вміст імуноглобулінів - на 21,8%, жива маса - на 10,1%, збереженість - на 7,7%. М'ясні якості каченят покращуються: збільшується вихід тушок I категорії на 14,8%, забійна маса - на 2,7%, у м'язовій тканині більше сирого протеїну, загального білку і незамінних амінокислот;

8. Комплекс розроблених санітарно-гігієнічних і технологічних прийомів забезпечив економічний ефект: від застосування профілактичних перерв збільшилася жива маса на 8,9%, підвищилася збереженість каченят на 19,8%, у них на 12,3% краща конверсія корму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Павліченко О.В. Резистентність та продуктивність качок, що вирощуються при різних умовах утримання / Чорний М.В., Павліченко О.В // Вісник Сумського НАУ. - Вип. 6. - Суми, 2002. - С. 557-560. (здобувач спланувала та взяла участь у проведенні досліду, проаналізувала та біометрично обробила отримані результати і підготувала статтю до друку).

2. Павліченко О.В. Природна резистентність і продуктивність качок при різному мікрокліматі / Чорний М.В., Павліченко О.В // Вісник Сумського НАУ. - Вип. 9. - Суми, 2003. - С. 133-136 (здобувач самостійно проводила експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних).

3. Павліченко О.В. Вплив різних модифікацій утримання на мікроклімат та продуктивність качок // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2005. - Т. 7. - №4 (27). - Ч. 1. С. 114-118.

4. Павліченко О.В. Оцінка імунобіологічної реактивності качок на внутрішньо-шкіряну пробу / Чорний М.В., Павліченко О.В // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2005. - Т. 7. - №4 (27). - С. 160-165. (здобувач самостійно проводила експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалу до друку).

5. Павліченко О.В. Резистентність каченят при різних варіантах вирощування на підлозі / Чорний М.В., Павліченко О.В // Підвищення продуктивності с. - г. тварин: Збірник наукових праць, Харків, 2006. - Т. 16. - С. 375-381. (здобувач самостійно проводила досліди, проаналізувала дослідження).

6. Павліченко О.В. Вплив адсорбентів на білковий спектр сироватки крові і продуктивність каченят // Науково-технічний бюлетень ІТ УААН. - Харків, 2006. №94. - С. 262-266.

7. Павліченко О.В. Вплив біологічно активних речовин на резистентність і продуктивність м'ясних каченят // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць ХДЗВА. - Харків, 2007. - Вип. 14 (39). - Т. 10. - ч. 2. - С. 259-264. птиця качківництво санітарія

8. Павличенко Е.В. Гигиено-экологическое обоснование применения стимулятора “Рибав” для утят / Черный Н.В., Павличенко Е.В. // Перспективы развития животноводства в Северо-Западном регионе: Мат. межд. науч. произв. конф. - Калининград, 2002. - С. 59-61. (здобувач самостійно проводила досліди, проаналізувала та описала дослідження).

9. Павличенко Е.В. Продуктивность и санитарно-гигиеническая оценка качества мяса утят, выращенных на полу и в клетках / Черный Н.В. Павличенко Е.В // Проблемы с. - х. производства на современном этапе и пути их решения: Мат. VII межд. науч. произв. конф. - Белгород, 2003. - Ч. 1. С. 231-232. (здобувач самостійно проводила експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалу до друку).

10. Pavlichenko E.V. The effect of the conditions of leeping on resistanse and productivity of ducks. / Cherny M.V., Pavlichenko E.V. // Proceeding XI International Congress in Animal Hygiene. - Mexico City, 2003. Vol. 2 - P. 847-849. (здобувач самостійно проводила досліди, проаналізувала та описала дослідження).

11. Павличенко Е.В., Санирующее действие бактерицида в птичниках / Черный Н.В. Павличенко Е.В. // Динаміка наукових досліджень: Мат. III міжнар. наук. - практ. конф. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 57-59. (здобувач самостійно проводила експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних та підготовку матеріалу до друку).

12. Павліченко О.В. Вплив аеростазів на здоров'я каченят / Чорний М.В., Павліченко О.В. // Мат. межд. науч. практ. конф. - Одесса, 2004. - с. 77-83. (здобувач самостійно проводила експериментальну частину роботи та статистичну обробку даних).

13. Павличенко Е.В. Влияние условий выращивания на резистентность и продуктивность уток / Черный Н.В., Павличенко Е.В. // Мат. межд. науч. практ. конф. - Чебоксары, 2004. - С. 174-177 (здобувач самостійно проводила експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалу до друку).

14. Павличенко Е.В. Влияние БАВ на резистентность и продуктивность животных в разных климатических условиях / Черный Н.В., Павличенко Е.В., Момот Л.Н. // Мат. межд. учебно-метод. и науч. произв. конф., посвященной 85-летию МГАВМиБ им. К.И. Скрябина. - М., 2004. - Ч. 3. - С. 74-75 (здобувач самостійно проводила експериментальну частину роботи, статистичну обробку даних та підготовку матеріалу до друку).

Размещено на Allbest.ru