Удосконалення технологічних прийомів виробництва та підготовки до інкубації яєць курей, качок і страусів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОБНИЦТВА ТА ПІДГОТОВКИ ДО ІНКУБАЦІЇ ЯЄЦЬ КУРЕЙ, КАЧОК І СТРАУСІВ

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

МО'АВІА МОХАММАД АФНАН АЛЬМАТАРНЕХ

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник ? доктор біологічних наук, професор, академік УААН Сахацький Микола Іванович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри розведення та генетики тварин ім. М.А.Кравченка

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Маменко Олексій Михайлович, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри прикладної екології;

кандидат сільськогосподарських наук, Базиволяк Світлана Михайлівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри птахівництва.

Захист відбудеться ?14? квітня 2009 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія № 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий 13 березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.І. Чигрин.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

плодючість страус інкубація освітлення

Актуальність теми. Дослідження з удосконалення технологічного процесу виробництва продукції птахівництва в наш час, як правило, пов'язані з пошуком шляхів, методів та прийомів збільшення її обсягів при одночасному зменшенні витрат енергетичних та трудових ресурсів. Це стосується і технологічного процесу виробництва інкубаційних яєць курей яєчних кросів, качок, страусів та їх підготовки до інкубації. Так, в спеціальній літературі є повідомлення про суттєве зменшення витрат електроенергії при вирощуванні курчат у разі застосування переривчастих режимів та енергозберігаючих джерел освітлення пташників (Кульбаба С.В., 2003; Івко І.І., 2003; Мельник В.О., 2008). Однак, у курей, вирощених за таких умов, не досліджена динаміка несучості, маси яєць та інших показників протягом нормативного періоду їх використання, тобто до досягнення 68-тижневого віку. Потребує вивчення також можливість використання курей батьківського стада високопродуктивних яєчних кросів до досягнення 72-85-тижневого віку.

Підвищення несучості курей, качок і страусів шляхом покращення умов їх утримання та зменшення втрат яєць під час їх інкубації є резервом подальшого покращення ефективності роботи вітчизняних племінних птахопідприємств. На удосконалення існуючих та розробку нових технологічних прийомів підвищення несучості та виходу інкубаційних яєць курей яєчних кросів, качок і страусів, створення передумов їх високої виводимості і була направлена наша робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою: “Удосконалити технологічні прийоми розведення курей сучасних високопродуктивних яєчних кросів” (номер державної реєстрації 0106U003311), виконаних впродовж 2006-2008 рр.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала в удосконаленні технологічних прийомів вирощування курчат та утримання курей, качок і страусів для підвищення їх несучості та приймів підготовки яєць до інкубації для забезпечення їх високої виводимості.

Відповідно до цього були поставлені завдання:

- дослідити вплив режимів освітлення пташників під час вирощування несучок на їх збереженість, динаміку живої маси та майбутню продуктивність;

- визначити можливість застосування енергозберігаючих джерел освітлення в пташниках для утримання курей батьківського стада;

- дослідити здатність курей батьківського стада до використання протягом подовженого на 4-17 тижнів періоду;

- порівняти ефективність виробництва інкубаційних яєць при застосуванні різних систем утримання курей;

- дослідити плодючість качок батьківського стада і страусів залежно від умов їх утримання;

- дослідити антимікробну активність нових дезінфікуючих засобів та визначити можливість їх застосування для передінкубаційної дезінфекції яєць курей, качок і страусів;

- оптимізувати технологічні параметри виробництва інкубаційних яєць курей, качок, страусів та розробити передумови підвищення їх виводимості.

Об'єкт дослідження - курчата та кури, качки, страуси; інкубаційні яйця; дезінфікуючі засоби (формалін, йодезоль, біоконтакт, біолюфт).

Предмет дослідження - режими та джерела освітлення пташників при вирощуванні курчат та утриманні курей, умови утримання курей, качок і страусів під час виробництва інкубаційних яєць, антимікробна активність дезінфікуючих засобів, виводимість яєць курей, качок і страусів залежно від застосованого дезінфікуючого засобу та тривалості їх зберігання.

Методи дослідження - зоотехнічні (динаміка живої маси та збереженості курчат при вирощуванні, несучість курей, качок і страусів залежно від умов їх утримання), мікробіологічні (визначення антимікробної активності дезінфектантів), економіко-математичні (визначення економічної ефективності розроблених прийомів виробництва інкубаційних яєць), статистичні (біометрична обробка отриманих результатів).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше протягом подовженого терміну використання досліджена продуктивність курей батьківського стада високопродуктивного яєчного кросу, вирощених за різними режимами щодо тривалості і інтенсивності освітлення пташників при застосуванні стандартизованих ламп розжарювання та компактних люмінесцентних ламп.

Експериментально обґрунтована можливість використання курей батьківського стада для виробництва інкубаційних яєць до досягнення ними 72-85-тижневого віку, тобто на 4-17 тижнів довше нормативного (68-тижневого) терміну.

Доведено, що для виробництва інкубаційних яєць курей сучасних високопродуктивних яєчних кросів краще утримувати в клітках будь-яких конструкцій, ніж за підлоговою системою.

Встановлено, що рівень плодючості качок батьківського стада і страусів залежить від умов їх утримання, а саме від чисельності особин в секції пташника або в групі вільного парування.

Встановлена можливість застосування препарату йодезоль для передінкубаційної дезінфекції яєць курей, качок і страусів. Досліджена його антимікробна активність щодо тест-культур та ефективна дезінфікуюча концентрація в робочому розчині. Вперше встановлено, що застосування йодезолю для дезінфекції інкубаційних яєць курей і качок забезпечує подовження терміну їх гарантійного зберігання в яйцесховищах до 7 діб.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований переривчастий режим освітлення при вирощуванні курчат з застосуванням ламп розжарювання забезпечує одержання несучок, здатних до високої продуктивності і подовженого терміну використання, зменшує майже в 3 рази витрати електроенергії на освітлення пташників.

Застосування компактних люмінесцентних ламп замість ламп розжарювання для створення несучкам нормативного світлового режиму забезпечує зменшення на 25,6 тис. грн. витрати електроенергії в одному типовому пташнику при використанні курей до досягнення 72-тижневого віку, зменшення на 31,7 тис. грн. - при використанні до досягнення 85-тижневого віку.

Використання несучок до досягнення 72-85-тижневого віку (на 4-17 тижнів більше нормативного терміну) дає змогу налагодити більш ритмічну роботу племптахорепродукторів з розведення курей яєчних кросів, зокрема комплектувати батьківські стада щорічно на одну і ту ж дату, економити значні фінансові ресурси завдяки зменшенню частоти закупівлі добових курчат в іноземних генетичних центрах.

Застосування кліткової системи утримання курей батьківського стада кросу “Хайсекс білий” забезпечує більш високу продуктивність (одержання 404,5-415,6 яєць на початкову несучку при інтенсивності несучості 73,2-80,9 % у 85-тижневому віці) та більш тривалий період їх використання, ніж підлогової (388,3 яєць при інтенсивності несучості лише 39,1 % вже в 84-тижневому віці).

Переведення качок батьківського стада на утримання групами по 100 голів в кожній, забезпечує порівняно з нормативними вимогами (200 голів) підвищення їх несучості (на 6,1 шт.), виходу інкубаційних яєць (на 1,9%) та додаткове одержання 6,8 каченят на кожну несучку за 24-тижні продуктивного періоду.

Утримання страусів під час відтворювального сезону сім'ями, що складаються з 1 самця та 2 самок, дає змогу одержувати в 1,6-6,4 раза більше страусенят на несучку за 17 тижнів відтворювального сезону, ніж у разі формування більш чисельних груп (2-3 самця і 6 самок; 70 самців і 70 самок).

Використання препарату йодезоль для дезінфекції інкубаційних яєць курей і качок дає змогу накопичувати їх в яйцесховищах протягом 7 діб без зниження виводимості, тобто збільшувати на 1-2 доби нормативний термін гарантованого зберігання.

Особистий внесок здобувача. Пошук, опрацювання та аналіз джерел науково-технічної, патентної інформації і нормативної документації за темою дисертації, проведення експериментальних досліджень, статистичний аналіз та інтерпретація отриманих результатів виконані особисто автором. Організація досліджень, визначення мети та завдань дисертаційного дослідження здійснені при методичній допомозі наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на засіданнях проблемної науково-технічної ради Науково-дослідного інституту технологій та якості продукції тваринництва і рибництва Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) у 2007-2008 рр., конференціях науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України (2007 р. та 2008 р.), VI конференції молодих вчених та аспірантів (Інститут розведення та генетики тварин УААН, 20 травня 2008 р.), VIІ Української конференції по птахівництву з міжнародною участю (18-22 вересня, 2006 р., м. Алушта, АР Крим), ІІІ Міжнародній конференції з промислового страусівництва (20-21 липня, 2007 р., АТЗТ “Агро-Союз”, м. Дніпропетровськ).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 6 друкованих працях, з них 3 одноосібно, у виданнях, які входять до переліку ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 143 сто-рінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, загальної методики та основних методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, списку літератури та додатків; містить 34 таблиці, 10 рисунків і 13 сторінок додатків. Список літератури складається з 249 джерел науково-технічної інформації та нормативної документації, з них 62 ? іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди виконані протягом 2005-2008 років на курчатах на несучках кросів “Хайсекс білий” та “Хайсекс коричневий” в умовах ДП “Науково-дослідний племінний птахозавод ім. Фрунзе” Національного університету біоресурсів і природокористування України (ДП НД ППЗ ім. Фрунзе НУБіП України), на інкубаційних яйцях курей кросів “Моріні коричневий” та “Бебкок” - в умовах ВАТ “Кожухівське” (Київська область); на інкубаційних яйцях та качках кросу “Благоварський” -- у ВП “Навчально-дослідне господарство Комунар” НУБіП України; на інкубаційних яйцях та страусах -- в умовах страусової ферми АТЗТ “Агро-Союз” (Дніпропетровська область). Лабораторні випробування дезінфектантів виконані в лабораторії профілактики хвороб птиці Інституту птахівництва УААН (Харківська область).

Загальна схема досліджень наведена на рисунку 1.

Застосовували комбінований тип годівлі страусів та сухий тип годівлі курчат, курей і качок з використанням повнораціонних комбікормів, які відповідали вимогам ДСТУ 4120. Умови утримання птиці, підготовки яєць до інкубації та інкубація відповідали встановленим нормам технологічного проектування і ветеринарно-санітарним правилам.

Вплив режимів та інтенсивності освітлення пташників при застосуванні різних джерел світла на збереженість, динаміку живої маси курчат та їх майбутню яєчну продуктивність досліджували за наведеною в таблиці 1 схемою. Курчат вирощували в кліткових батареях БКМ-3 до досягнення 16-тижневого віку (112-добового), перевозили на ферму батьківського стада та формували відповідні, тобто за тим же номером, групи курей, яких використовували для виробництва інкубаційних яєць до досягнення ними 80-тижневого віку. Режим та інтенсивність освітлення пташників при вирощуванні курчат 1 та 3-ї груп не відрізнялись між собою та відповідали нормативним вимогам.

Таблиця 1 - Схема досліду з визначення впливу режиму та інтенсивності освітлення на результати вирощування ремонтних курчат

Вік курчат, діб	1 група (контроль) та 3 група (дослід)	2 група (дослід)
	режим освітлення	освітленість, лк	режим освітлення	освітленість, лк
1-4	24 С	50	24 С	50
5-7	22 С:2 Т	50	10 С:1с:10 С:1с:2 Т	С. 50, с. 10
8-14	20 С:4 Т	30	8 С:2с:8 С:2с:4 Т	С. 30, с. 7
15-28	18 С:6 Т	20	7 С:2с:7 С:2с:6 Т	С. 20, с. 5
29-35	16 С:8 Т	10	6 С:2с:6 С:2с:8 Т	С. 10, с. 3
36-45	14 С:10 Т	7	5 С:2с:5 С:1с:10 Т	С. 7, с. 3
46-56	12 С:12 Т	7	4 С:2с:4 С:2с:12 Т	С. 7, с. 3
57-112	9 С:15 Т	7	4 С:2с:3 С:15 Т	С. 7, с. 3

Примітки: С - періоди з нормативним рівнем освітленості; с - періоди зі зниженим рівнем освітленості; Т - періоди темряви

Різниця між ними полягала лише в застосованому джерелі освітлення: у 1 групі (контроль) ? звичайні лампи розжарювання потужністю 75 Вт, у 3-й групі ? компактні люмінесцентні лампи потужністю 5 Вт. Переривчастий за тривалістю та інтенсивністю освітлення режим освітлення в 2-й групі створювали за допомогою ламп розжарювання та регулятору РО-15. Початкове поголів'я курочок у досліді становило 84010 голів, у т. ч. у 1-й групі 27490 гол., у 2-й - 33680 гол., у 3-й - 25840 гол. Дорослих несучок усіх трьох груп утримували за нормативним режимом освітлення з використанням звичайних ламп розжарювання.

В наступному досліді визначили можливість застосування енергозберігаючих джерел освітлення в пташниках для утримання курей батьківського стада. Для цього партію несучок, вирощених за нормативним режимом освітлення з застосуванням стандартизованих ламп розжарювання, поділили на 3 групи, кожну з яких утримували в окремому пташнику. В контрольному пташнику застосовували для освітлення лампи розжарювання, а в дослідних - компактні люмінесцентні лампи. Курей контрольної і дослідних груп утримували в кліткових батареях КБР-2.

Для порівняння ефективності застосування кліткової та підлогової систем утримання курей сучасних високопродуктивних яєчних кросів для виробництва інкубаційних яєць було проведено три досліди. Для цього партію вирощених несучок поділяли на 3 групи, кожну з яких утримували за різних умов до досягнення 72-84-тижневого віку.

На качках батьківського стада та на страусах досліджували можливість підвищення їх плодючості шляхом створення більш комфортних умов утримання. Для цього формували групи качок та страусів з різною чисельністю особин в групах, утримували їх за нормативною щільністю посадки протягом продуктивного періоду та враховували показники продуктивності.

Порівняння антимікробної активності нових дезінфектантів та визначення можливості їх застосування для передінкубаційної обробки яєць курей, качок та страусів проведено в серії дослідів, результати яких викладені далі.

Біометричну обробку дослідних даних проводили на ПЕОМ з застосуванням програмного забезпечення MS Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Жива маса, збереженість курчат та несучість курей, вирощених за різних умов. Курчата яєчних кросів під час вирощування, як відомо, повинні мати нормативну живу масу.

Її відхилення більше ніж на 5 % від нормативних параметрів (зменшення або зростання) є негативним.

У нашому досліді при нормативних параметрах живої маси в 16-тижневому віці в межах від 1055 г до 1165 г (у середньому 1110 г), у курчат 1-ї групи (контроль) вона становила 1156 ± 7,73 г, 2-ї - 1159 ± 8,28 г, 3-ї - 1195±7,25 г. Тобто, жива маса курчат 3-ї групи перевищувала на 30 г її верхню нормативну межу та була вірогідно (P>0,999) вище, ніж курчат 1-ї та 2-ї (P>0,99) груп, а збереженість, навпаки, вірогідно (P>0,999) поступалась ним. Так, у 1-й групі збереженість курчат становила 98,5 ± 0,07 %, у 2-й групі - 99,0 ± 0,05 %, у 3-й групі - 91,3 ± 0,18 %.

Таким чином, компактні люмінесцентні лампи недоцільно використовувати для освітлення пташників при вирощуванні курчат (3 група). Їх вирощування краще проводити за переривчастим щодо тривалості та інтенсивності режимом освітлення з застосуванням стандартизованих ламп розжарювання, який забезпечує зменшення витрат електроенергії майже в 3 рази.

Цей висновок підтвердили і результати досліду з визначення продуктивності вирощених курей (табл. 2). За несучістю, кількістю одержаних інкубаційних яєць, виходом інкубаційних яєць кури 3-ї групи вірогідно (P>0,999) поступались несучкам контрольної та 2-ї дослідної груп.

Таблиця 2 - Продуктивність курей-несучок батьківського стада кросу “Хайсекс білий” залежно від особливостей їх вирощування

№ пп.	Показнии	Групи курей	Нор-ма
		1 (контр.)	2	3
1	Поголів'я курей, гол.	26391	30615	15453	-
2	Збереженість курей, %	91,7 ± 0,17	92,8 ± 0,15	90,8 ± 0,23	-
3	Несучість, шт.: - за 68 тижнів життя - за 72 тижні життя - за 80 тижнів життя	306,1 328,5 369,4	306,5 329,8 373,3	300,2*** 322,2*** 364,3***	258 - -
4	Одержано інкубаційних яєць на несучку, шт.: - за 68 тижнів життя - за 72 тижні життя - за 80 тижнів життя	228,0 245,2 276,7	228,3 246,2 279,5	219,0*** 238,2*** 265,2***	219 - -
5	Вихід інкубаційних яєць, (%): у віці 68 тижнів життя - 80 тижнів життя	78,8± 0,25 78,2± 0,25	79,3 ± 0,23 75,9 ± 0,24	90,1 ± 0,24 66,7 ± 0,38	86,0-

***P>0,999 порівняно з контрольною та 2-ю дослідною групами

Продуктивність курей, що утримувались в пташниках з застосуванням для їх освітлення ламп розжарювання (контрольна група) та компактних люмінесцентних ламп (2 та 3 групи) наведені в таблиці 3. За 68 тижнів життя фактична несучість курей усіх груп була значно вищою за нормативну. За 85 тижнів життя несучість курей 2-ї дослідної групи була на 1,3 шт. нижчою, а 3-ї дослідної групи ? на 1,8 шт. вищою, ніж у несучок контрольної групи. Однак встановлена різниця є невірогідною. Не встановлено різниці між контрольною та дослідними групами за масою яєць та живою масою несучок. Ці та інші дані, що більш докладно наведені в дисертаційній роботі, свідчать про доцільність застосування компактних люмінесцентних ламп для освітлення пташників при утриманні курей батьківського стада, в т. ч. протягом подовженого (на 4-17 тижнів) терміну використання, тобто до досягнення несучками 72-85-тижневого віку. Порівняно зі звичайними лампами розжарювання їх застосування дає змогу економити не менше ніж 25,6 тис. грн. при утриманні курей до досягнення 72-тижневого віку та не менше ніж 31,7 тис. грн. - при утриманні до досягнення 85-тижневого віку. Ця розробка на даний час впроваджена в ДП “НД ППЗ ім. Фрунзе” в повному обсязі, тобто в усіх 18 пташниках ферми курей батьківського стада лампи розжарювання замінені на компактні люмінесцентні лампи, несучок використовують для виробництва інкубаційних яєць до досягнення ними 72-85-тижневого віку. Таким чином, нашими дослідами доведено, що курчат краще вирощувати за переривчастим режимом освітлення з використанням звичайних ламп розжарювання, що дає змогу зменшити витрати електроенергії майже в 3 рази, а компактні люмінесцентні лампи застосовувати для освітлення пташників при утриманні курей батьківського стада.

Таблиця 3 - Продуктивність курей батьківського стада кросу “Хайсекс білий” за використанням різних джерел світла

№ пп.	Показник	Група птиці	Нормативні показники
		1 к	2	3
1	Кількість несучок, гол	10206	10206	10206	-
2	Несучість, шт., за: -68 тижнів життя -72 тижні життя -80 тижнів життя -85 тижнів життя	314,8±0,06 339,8±0,05 385,6±0,05 413,8±0,05	314,2±0,06 338,7±0,05 385,0±0,05 412,5±0,04	316,1±0,06 340,7±0,05 387,4±0,05 415,6±0,05	258,0 - - -
3	Інтенсивність несучості, %, -68 тижнів життя -72 тижні життя -80 тижнів життя -85 тижнів життя	89,2±0,31 87,3±0,33 86,1±0,34 79,4±0,40	87,7±0,33 87,5±0,33 76,8±0,42 77,3±0,42	88,1±0,32 88,2±0,32 77,3±0,42 79,7±0,40	67,0 - - -

В дослідах з порівняльного визначення ефективності застосування кліткової та підлогової систем утримання курей батьківського стада яєчних кросів з вирощених курчат кожної партії формували 3 групи несучок. В першому досліді (табл. 4) одну групу несучок (контроль) утримували за підлоговою системою, а дві дослідні - в кліткових батареях різних конструкцій, а саме КБР-2 (вітчизняного виробництва, призначена для групового утримання курей з півнями) та L-103 (німецького виробництва, призначена для індивідуального утримання курей з застосуванням їх штучного осіменіння). Наведені дані свідчать про дуже високу несучість курей при утриманні їх в клітках і на підлозі: на 45,3-56,4 шт. більшу за нормативну у 68-тижневому віці курей. Водночас вони свідчать про вірогідну (P>0,999) перевагу кліткової системи утримання курей над підлоговою. Так, за підлоговою системою утримання інтенсивність несучості курей у 84-тижневому віці знизилась до 39,1 %. Це спричинило їх вилучення з подальшого використання, оскільки економічно невигідним є виробництво інкубаційних яєць в племптахорепродукторах з розведення курей яєчних кросів у разі інтенсивності несучості менше ніж 55%.

Водночас, при утриманні в клітках інтенсивність несучості курей становила 75,0?82,2% у 84-тижневому та 73,2?80,9% ? у 85-тижневому віці. Кури у разі утримання в кліткових батареях L-103 мали вірогідно (P>0,999) вищу несучість, ніж в батареях КБР-2. Аналогічні результати були одержані в двох інших дослідах на несучках кросу “Хайсекс коричневий” при утриманні на підлозі, а також в кліткових батареях L-103, L-112 та КБР-2.

Таблиця 4 - Продуктивність курей батьківського стада кросу “Хайсекс білий” залежно від умов їх утримання

Показник	Система утримання	Норматив
	Підлогова (контроль)	Кліткова
		КБР-2	L-103
Кількість несучок, гол.	5000	7425	3040	-
Несучість, шт.: - за 68 тижнів життя - за 72 тижні життя - за 80 тижнів життя - за 84 тижні життя - за 85 тижнів життя	303,7±0,06 326,7±0,06 371,7±0,05 388,3±0,05 -	308,5±0,06 332,1±0,05 377,9±0,05 399,4± 0,05*** 404,5±0,05	314,4±0,06 339,1±0,05 386,8±0,05 410,0± 0,05*** 415,6±0,05	258,0 - - - -
Інтенсивність несучості, %, - у 68-тижн. віці - у 84-тижн. віці - у 85-тижн. віці	86,1 ± 0,49 39,1 ± 0,69 -	82,7 ± 0,44 75,0 ± 0,50 73,2 ± 0,51	87,3 ± 0,60 82,2 ± 0,69 80,9 ± 0,71	67,0 - -
Маса яєць, г, у віці тижнів: -68 -84 -85	68,5±0,39 68,0±0,46 -	68,6±0,38 70,8±0,48 70,8±0,48	68,5±0,46 71,3±0,50 71,3±0,50	65,0 - -
Жива маса несучок, г: - у 68-тижн. віці - у 84-тижн. віці - у 85-тижн. віці	1658±2,59 1595±2,49 -	1759±3,06 1763±3,33 1763±3,41	1657±3,01 1742±3,28 1742±3,19	1740 - -

***P>0,999 порівняно з контролем

Дані цих дослідів підтвердили перевагу кліткової системи утримання курей батьківського стада над підлоговою незалежно від генетичного походження кросу, тобто створений він на базі яєчної породи леггорн білий (Хайсекс білий) чи на базі м'ясо-яєчних порід род-айленд білий та род-айленд червоний (Хайсекс коричневий).

Плодючість качок та страусів залежно від умов їх утримання. Чинними нормами технологічного проектування в птахівництві передбачено утримання качок батьківського стада групами, чисельність особин в яких повинна становити не більше ніж 200 голів (за співвідношенням 1:4 між самцями та самками). Несучість качок класу еліта-рекорд має становити 105 яєць за 20 тижнів продуктивного періоду. У наших дослідах (табл. 5) несучість качок контрольної групи становила 122,2 шт. за 24 тижні продуктивного періоду, тобто відповідала нормативним вимогам. Подальше підвищення несучості та плодючості качок на такому високому фоні можливо досягти (табл. 5 та 6) шляхом зменшення чисельності птиці в групах з 200 (контроль) до 100-50 голів (3 та 2 групи). Різниця між качками цих двох груп та контролем (1 група) за числом одержаних на несучку яєць, в т.ч. інкубаційних, за виходом інкубаційних яєць, виводимістю яєць та числом одержаних на 1 качку каченят є вірогідною (P>0,999).

Таблиця 5 - Несучість качок залежно від величини групи

Група	Птиці у 1 секції пташника, гол.	Одержано яєць, шт.	Вихід інкубаційних яєць, %
		по групі	на несучку
		всього	інкубаційних	всього	інкубаційних
1 к	200	58656	50640	122,2±0,09	105,5±0,10	86,3 ± 2,4
2	50	50720	45320	126,8± 0,09***	113,3± 0,09***	89,3 ± 4,4
3	100	61605	54336	128,3 ±0,09***	113,2 ±0,09***	88,2 ± 3,2
4	400	76800	65344	120,0±0,09	102,1±0,10	85,1 ± 1,8
5	600	111264	92832	115,9±0,09	96,7±0,10	83,4 ± 1,5

***P>0,999 порівняно з контролем

Таблиця 6 - Результати інкубації яєць качок, що утримувались за різних умов

Показники	Групи
	1 к	2	3	4	5
Проінкубовано яєць, шт.	40512	36256	43469	52275	74266
Заплідненість яєць, %	93,0±0,1	91,7±0,2	92,1±0,1	92,9±0,1	93,2±0,1
Вивелось каченят, гол.	29128	26213	31776	36958	52952
Вивід каченят, %	71,9±0,2	72,3±0,2	73,1±0,2	70,7±0,2	71,3±0,1
Виводимість яєць, %	77,3±0,2	78,8±0,2	79,4±0,2	76,1±0,2	76,5±0,1
Одержано каченят на 1 качку, гол.	75,9	81,9***	82,7***	72,2	68,9

***P>0,999 порівняно з контролем

Збільшення чисельності особин в групах до 400 та 600 голів (4 та 5 групи) призводить до вірогідного зниження цих показників порівняно з контролем. За показником плодючості 2 і 3 групи качок не відрізняються. Таким чином, результати наших дослідів свідчать про необхідність внесення змін до норм технологічного проектування в птахівництві, а саме передбачити утримання качок батьківського стада важких кросів групами по 100 голів, що дасть змогу одержувати додатково по 6,8 каченят на несучку.

В таблиці 7 наведені дані з продуктивності та відтворної здатності страусів залежно від величини групи при їх утриманні протягом 17 тижнів відтворювального сезону. Кращі результати за несучістю та виходом інкубаційних яєць виявлено у страусів 1-ї групи. Однак, ця група поступалась страусам 2-ї та 3-ї груп за рівнем заплідненості та виводимості яєць, виводу страусенят. Тобто, у разі збільшення числа самців в групі від одного до 2-3 (2 група) та до 70 (3 група) зростають заплідненість яєць, їх виводимість, вивід страусенят. Однак, завдяки суттєвій перевазі за виходом інкубаційних яєць та несучістю, плодючість страусів 1-ї групи була вірогідно вищою (P>0,999), ніж 2-ї та 3-ї груп.

Так, у 1-й групі на кожну самку за 17 тижнів відтворювального сезону одержано по 12,2 страусенят, у 2-й - по 7,6, а у 3-й - лише по 1,9 голів.

Це свідчить про доцільність утримання страусів під час відтворювального сезону групами, що складаються з одного самця та двох самок

Таблиця 7 - Плодючість страусів залежно від величини групи

№ пп.	Показник	Дослідна група
		1	2	3
		1 самець + 2 самки	2-3 самця + 6 самок	70 самців + 70 самок
1	Всього самок, гол.	78	30	70
2	Одержано яєць, шт.	2456	549	274
3	Несучість, шт./гол.	31,5	18,3	3,9
4	Інкубаційних яєць, %	97,6 ± 1,73	93,4 ± 4,53	88,3 ± 3,84
5	Середня маса яєць, г	1411 ± 0,3	1404 ± 1,3	1383 ± 2,6
6	Заплідненість яєць, %	63,5 ± 5,45	66,1 ± 8,64	72,0 ± 5,37
7	Виводимість яєць, %	62,4 ± 5,49	67,3 ± 8,65	74,8 ± 5,19
8	Вивід страусенят, %	39,6 ± 5,54	44,5 ± 9,07	53,7 ± 5,96
9	Одержано страусенят, гол.	950	228	130
10	Одержано страусенят на одну самку, гол	12,2±0,03***	7,6 ± 0,07	1,9 ± 0,09

***P>0,999 порівняно з 2-ю та 3-ю групами

Виводимість яєць залежно від умов підготовки їх до інкубації. За першим етапом дослідили антимікробну активність трьох нових дезінфектантів (йодезоль, біоконтакт, біолюфт), а за другим ? вивчили можливість застосування кращого з них для передінкубаційної дезінфекції яєць. Мета досліджень полягала в пошуку дезінфектанту на заміну формаліну, який, попри канцерогенну дію, використовується для дезінфекції яєць завдяки високій антимікробній дії.

Для визначення антимікробної активності нових дезінфектантів було проведено 6 серій лабораторних випробувань, результати одного з яких наведена в таблиці 8. Наведені дані свідчать про те, що 100 % ефективність застосування йодезолю спостерігалась по відношенню до E.coli, Salmonella tiphimurium та до Staphylococcus aureus у разі його використання в концентрації 1,4 г/м3.

По відношенню до Pseudomonas aeruginosa ефективність його застосування у даній концентрації становила 92 % на металі та 100 % - на деревині.

В наступних серіях дослідів була визначена ефективність застосування нових препаратів для дезінфекції пташників, в т.ч. в присутності птиці та без неї, для передінкубаційної дезінфекції яєць курей. В цих дослідах йодезоль в концентрації 1,4-1,5 г/м3 виявився більш ефективним дезінфектантом, ніж біоконтакт і біолюфт та за результативністю практично був схожий з формаліном. Так, при застосуванні для дезінфекції яєць курей йодезолю їх виводимість становила 91,4±0,33 % (n=7316), формаліну ? 92,0±0,32 % (n=7306). При застосуванні йодезолю для передінкубаційної дезінфекції яєць качок їх виводимість становила 77,4±0,46 % (n=8360), формаліну ? 77,3±0,44 % (n=9170). Передінкубаційна дезінфекція страусових яєць йодезолем виявилась менш ефективною, ніж формаліном. У разі його застосування виводимість яєць страусів становила 67,6±6,7 % (n=49), а формаліну ? 71,6±2,6 % (n=295).

Ще в двох серіях дослідів визначали ефективність застосування йодезолю для дворазової дезінфекції яєць курей та качок, а саме перед їх зберіганням в яйцесховищі та перед закладанням на інкубацію (табл. 9).

Як відомо, яйця курей, у разі дезінфекції їх формаліном, рекомендується зберігати в яйцесховищах за нормативних параметрів мікроклімату не більше ніж 6 діб, яйця качок - не більше ніж 5 діб. Наведені результати свідчать про те, що у разі застосування йодезолю термін зберігання яєць курей може бути подовжений на 1 добу і становити 7 діб, а яєць качок - подовжений на 2 доби і теж становити 7 діб. Цей ефект, на нашу думку, пов'язаний зі специфічними властивостями йодезолю, основним компонентом якого є йод, тобто речовина, що спричиняє антимікробну дію впродовж більшого проміжку часу, ніж формалін.

Крім того, триетіленгліколь, що входить до складу йодезолю, забезпечує прилипання дезінфектанту до шкаралупи яєць.

Таким чином, у разі застосування йодезолю для передінкубаційної обробки яєць курей та качок двічі, а саме перед зберіганням та їх закладанням на інкубацію, можливо накопичувати їх в яйцесховищах до 7 діб. Економічна ефективність досліджень. Для визначення економічної ефективності застосування енергозберігаючих режимів освітлення при вирощуванні курчат та різних джерел світла при виробництві інкубаційних яєць враховували фактичні витрати електроенергії за даними лічильників електроенергії, що були встановлені в кожному пташнику. При проведенні розрахунків враховували вартість електроенергії за цінами 2008 року, вартість ламп розжарювання та компактних люмінесцентних ламп. Застосування енергозберігаючого режиму освітлення зменшує витрати на вирощування однієї несучки на 0,31 грн., а використання компактних люмінесцентних ламп при утриманні курей батьківського стада до досягнення 85-тижневого віку ? не менше ніж на 3,11 грн. з розрахунку на одну несучку. Загальний економічний ефект становить 3,42 грн. на вирощування та утримання однієї несучки батьківського стада. Для розрахунку економічної ефективності технологічних прийомів підвищення плодючості качок і страусів визначали різницю за числом одержаного на 1 несучку добового молодняку між кращою дослідною та контрольною групами, вартість за цінами 2008 року добових каченят (8,0 грн./гол.) та добових страусенят (560 грн./гол.). Розроблені технологічні прийоми підвищення плодючості забезпечують одержання додатково 54,4 грн. на 1 качку батьківського стада за 24 тижні відтворювального сезону та 2,6 тис. грн. на 1 самку страусів за 17 тижнів репродуктивного періоду.

Отже, застосування енергозберігаючих режимів освітлення та джерел світла при вирощуванні та утриманні курей батьківського стада, технологічних прийомів підвищення плодючості качок і страусів є економічно вигідним заходом.

ВИСНОВКИ

1. Проведеними дослідженнями експериментально обґрунтовано можливість зниження витрат енергоресурсів на виробництво племінної продукції, підвищення продуктивності яєчних курей, качок, страусів та виводимості яєць у разі застосування удосконалених технологічних прийомів вирощування та утримання птиці і підготовки яєць до інкубації

2. При вирощуванні несучок батьківського стада за переривчастими режимами щодо тривалості та інтенсивності освітлення пташників витрати електроенергії суттєво зменшуються, але обсяг зекономленої електроенергії, показники збереженості курчат та їх майбутньої несучості залежать від використаного джерела світла.

3. Застосування компактних люмінесцентних ламп зменшує витрати електроенергії на освітлення пташників більше ніж в 4 рази, але спричиняє зниження збереженості курчат на 7,2 % та зниження несучості в майбутньому на 5,1 яєць на початкову несучку за 80 тижнів життя в порівнянні з нормативним режимом освітлення при використанні ламп розжарювання.

4. Застосування переривчастого за тривалістю та інтенсивністю режиму освітлення пташників за допомогою ламп розжарювання порівняно з нормативним зменшує витрати електроенергії майже в 3 рази та створює умови для вирощування курей, здатних до подовженого на 4-17 тижнів (до досягнення 72-85-тижневого віку) терміну використання для виробництва інкубаційних яєць.

5. Доведено, що курей, вирощених за переривчастим режимом щодо тривалості і інтенсивності освітлення пташників з використанням ламп розжарювання, доцільно надалі утримувати за нормативним режимом освітлення з використанням компактних люмінесцентних ламп: починаючи з передкладкового періоду і до завершення терміну їх використання для виробництва інкубаційних яєць.

6. Утримання курей за нормативним режим освітлення з використанням компактних люмінесцентних ламп забезпечує економію не менше ніж 43,6 тис. кВт/год. електроенергії на рік в одному типовому пташнику розміром 18 х 84 м та одержання 412,5-415,6 яєць на початкову несучку за 85 тижнів життя.

7. Кліткова система утримання курей батьківського стада сучасних високопродуктивних яєчних кросів порівняно з підлоговою сприяє їх подовженому використанню та забезпечує підвищення несучості на 11,1-21,7 яєць на початкову несучку.

8. Збільшення несучості качок батьківського стада на 6,1 яєць (до 128,3 шт. на початкову несучку за 24 тижні продуктивного періоду), підвищення виходу інкубаційних яєць до 88,2%, плодючості на 6,8 каченят на несучку (до 82,7 гол.) забезпечується при утриманні їх групами, чисельність особин в яких не перевищує 100 голів.

9. Утримання страусів під час відтворювального сезону групами, що складаються з одного самця та двох самок, забезпечує одержання від них у 1,6-6,4 раза страусенят більше, ніж у групах з чисельністю особин від 8-9 до 140 голів.

10. Визначено, що йодезоль в концентрації 1,4-1,5 г/м3 забезпечує 100% ефективність дезінфекції відносно тест-культур E.coli, Salmonella tiphimurium, Staphylococcus аureus, 100% - по відношенню до Pseudomonas aeruginosa при дезінфекції поверхні з деревини та 92% - поверхні з металу.

11. За ефективністю застосування для одноразової передінкубаційної дезінфекції яєць курей та качок йодезоль не поступається формаліну. Виводимість яєць курей забезпечується в межах 91,4-92,0 %, качок - 77,3-77,4 %. Застосування йодезолю для передінкубаційної дезінфекції яєць страусів приводить до зниження їх виводимості з 71,6 % до 67,6 %.

12. Застосування йодезолю для двохразової дезінфекції інкубаційних яєць курей та качок, а саме перед їх зберіганням та перед інкубацією, забезпечує подовження терміну їх гарантійного зберігання в яйцесховищах до 7 діб.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Курчат яєчних кросів, призначених для формування батьківського стада, рекомендується вирощувати за переривчастим режимом щодо тривалості і інтенсивності освітлення з застосуванням стандартних ламп розжарювання, що дає змогу зменшити витрати електроенергії майже в 3 рази.

2. Для створення несучкам батьківського стада нормативних параметрів освітлення пташників під час виробництва інкубаційних яєць використовувати компактні люмінесцентні лампи, що забезпечує економію не менше ніж 43,6 тис. кВт/год. електроенергії на рік в кожному типовому пташнику розміром 18 х 84 м.

3. Для утримання курей батьківського стада кросів “Хайсекс білий” та “Хайсекс коричневий” застосовувати кліткову систему та використовувати птицю до 72-85-тижневого віку.

4. Утримувати качок батьківського стада під час відтворювального сезону групами, чисельністю не більше ніж 100 голів, а страусів ? групами, що складаються з одного самця та двох самок.

5. Застосовувати дворазову передінкубаційну дезінфекцію яєць курей та качок йодезолем в концентрації 1,4-1,5 г/м3, а саме перед їх зберіганням в яйцесховищі та перед закладанням на інкубацію, що дає змогу зберігати їх на 1-2 доби довше нормативного терміну.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сахацький М. І. Ефективність передінкубаційної обробки яєць різними дезінфектантами / М. І. Сахацький, М. М. Альматарнех // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб./ Інститут птахівництва УААН. - Бірки, 2006. - Вип. 58. - С. 571-577.

2. Мо'авіа Мохаммад Афнан Альматарнех. Чи є альтернатива формаліну? Ефективність використання нових дезінфектантів для передінкубаційної обробки курячих яєць / Мо'авіа Мохаммад Афнан Альматарнех // Сучасне птахівництво. - 2007. - №2 (15). - С. 10-13.

3. Альматарнех Мо'авіа. Вплив системи утримання на продуктивність яєчних курей / Мо'авіа Альматарнех // Матеріали VI конференції молодих вчених та аспірантів / Інститут розведення та генетики тварин УААН. - К.: Аграрна наука, 2008. - С. 4.

4. Альматарнех М. М. А. Ефективність застосування йодезолю для передінкубаційної обробки яєць страусів / М. М. А. Альматарнех // Сучасне птахівництво. - 2008. - №4 (65). - С. 9-13.

5. Сахацький М. І. Вплив умов утримання на продуктивність курей батьківського стада кросу Хайсекс білий / М. І. Сахацький, М. М. А. Альматарнех // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб./ Інститут птахівництва УААН. - Харків, 2008. - Вип. 62. - С. 181-196.

6. Альматарнех М. Яке утримання для птиці сприятливіше / М. Альматарнех Тваринництво України. - 2008. - № 10. - С. 31-35.

АНОТАЦІЇ

Мо'авіа Мохаммад Афнан Альматарнех. Удосконалення технологічних прийомів виробництва та підготовки до інкубації яєць курей, качок і страусів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

У дисертації досліджені два напрями подальшого підвищення ефективності розведення курей яєчних кросів, качок та страусів в племптахопідприємствах України, а саме: застосування енергозберігаючих технологічних прийомів вирощування курей та виробництва інкубаційних яєць, підвищення плодючості качок та страусів; застосування нових дезінфікуючих засобів при підготовці яєць курей, качок та страусів до інкубації. Експериментально обґрунтовано, що курей батьківського стада найбільш ефективно вирощувати за переривчастими режимами щодо тривалості та інтенсивності освітлення пташників при застосуванні ламп розжарювання, а утримувати для виробництва інкубаційних яєць до досягнення 72-85-тижневого віку, в кліткових батареях, за нормативним світловим режимом при застосуванні компактних люмінесцентних ламп. Розроблено пропозиції з підвищення плодючості качок та страусів шляхом створення більш комфортних умов їх утримання під час відтворювального сезону. Встановлено ефективність застосування препарату йодезоль для передінкубаційної дезінфекції яєць курей та качок та можливість заміни ним формаліну, який має канцерогенні властивості. Доведено, що застосування йодезолю для дезінфекції яєць курей та качок забезпечує збільшення до 7 діб термін їх гарантованого зберігання в яйцесховищах.

Ключові слова: інкубаційні яйця, курчата і кури, качки, страуси, умови та системи утримання, передінкубаційна дезінфекція яєць.

Мо'авиа Мохаммад Афнан Альматарнех. Совершенствование технологических приемов производства и подготовки к инкубации яиц кур, уток и страусов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

В диссертации изучена возможность повышения эффективности разведения кур яичных кроссов, уток и страусов в племенных птицеводческих предприятиях Украины путем совершенствования технологических приемов выращивания молодняка, содержания взрослой птицы и подготовки яиц к инкубации. Экспериментально обосновано, что кур родительского стада наиболее эффективно выращивать при прерывистом по продолжительности и интенсивности режиме освещения с использованием ламп накаливания, содержать для производства инкубационных яиц при нормативном режиме освещения с использованием компактных люминесцентных ламп. Установлено, что куры современных яичных кроссов, при создании комфортных условий содержания, способны к продолжительной яйцекладке, в частности до достижения 85-недельного возраста, то есть на 17 недель дольше нормативного срока. Проведено сравнительное исследование продуктивности кур родительского стада двух яичных кроссов при содержании их в клеточных батареях различных конструкций и на полу. Установлено, что при клеточной системе содержания куры способны к более продолжительной яйцекладке, чем при напольной. При содержании кур в клетках их продуктивность зависит и от конструктивных особенностей батарей. Так, в клеточных батареях L-103, предназначенных для индивидуального содержания несушек, их яйценоскость была достоверно выше, чем в групповых клетках клеточных КБР-2 и L-112.

Изучена плодовитость уток и страусов в зависимости от условий их содержания. Установлено, что уменьшение поголовья уток в группах родительского стада способствует повышению их яйценоскости и выхода инкубационных яиц. Рекомендовано уток родительского стада содержать группами по 100 голов, что позволяет получать дополнительно по 6,8 утят на несушку за 24 недели репродуктивного периода. Установлено, что содержание страусов в течение репродуктивного периода группами, состоящими из одного самца и двух самок, способствует повышению их яйценоскости, выхода инкубационных яиц и плодовитости по сравнению с другими вариантами воспроизводства стада.

Изучена эффективность применения препаратов йодезоль, биоконтакт, биолюфт для прединкубационной дезинфекции яиц. Исследована антимикробная активность дезинфицирующих веществ по отношению к тест-культурам. Установлено, что йодезоль в концентрации 1,4-1,5 г/м3 является эффективным препаратом для преинкубационной дезинфекции куриных и утиных яиц. Экспериментально обосновано, что двухразовое применение йодезоля для дезинфекции куриных и утиных яиц (перед хранением и перед инкубацией) дает возможность хранить их в яйцескладах в течение 7 суток, то есть на 1-2 суток больше нормативного срока.

Ключевые слова: инкубационные яйца, цыплята и куры, утки, страусы, условия и системы содержания, прединкубационная дезинфекция яиц.

Mo'awia Mohammad Afnan Almatarneh. The improvement of technological methods of production and preparation to egg incubation of hens, ducks and ostriches. -Manuscript.

Thesis for a candidate' degree by specialty 06.02.04 - technology of animal products production. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

In this dissertation two methods of further increase efficiency of egg cross hens, ducks and ostriches breeding in Ukrainian poultry enterprises are studied, such as: uses of energy save technological methods of hens raising and egg incubated production, increase of duck and ostrich reproduction; use new disinfected methods during hen, duck and ostrich egg preparation to incubation. It is experimentally improved that father stock hens are most effectively raised under interrupted conditions according to duration and intensification of poultry farm lighting with use of lamp heating, and to keep such hens for egg incubated production to 72-85 weekly age in cage batteries under normal light, regime with use of compact luminescent lamps. The propositions of increase of duck and ostrich reproduction in the way of forming more comfortable conditions of their keeping during reproductive season are shown. The effectiveness of iodine preparation use for before incubated disinfection of hen and duck eggs for the possibility of formalin replaces which has canserigenic particularities is set. To enhance, that use of iodine solution for hen and duck egg disinfection gives possibilities to increase normal interval of their before incubated saving in egg keeping places for 1-2 days.

Key words: incubated eggs, chicken and hens, ducks, ostriches, condition and systems of keeping, before incubated egg disinfection.

Размещено на Allbest.ur

...