Наукове обґрунтування технологічних прийомів створення високопродуктивних багаторічних травостоїв при конвеєрному виробництві кормів на орних землях лісостепу

Найвища якість та енергетична поживність корму була при внесенні фосфорно-калійного добрива на фоні гною та повного мінерального добрива на фоні дефекату.

Травостій лядвенцю рогатого також відрізнявся високою якістю та енергетичною поживністю. В 1 кг сухої маси містилось 9,7-10,1 МДж ОЕ, 0,78-0,83 кормових одиниць, на які припадало 171,1-185,4 г перетравного протеїну, залежно від фону добрив. Інокуляція насіння лядвенцю рогатого виявилась ефективною, також при внесенні фосфорно-калійного добрива на фоні гною і сидерату. Вміст кормових одиниць підвищився до 0,84-0,86, а перетравного протеїну до 189,1-190,2.

Інокуляція насіння конюшини гібридної, порівняно з лядвенцем рогатим, менш ефективна. В середньому за роки досліджень вміст перетравного протеїну в одній кормовій одиниці підвищився від 177,1-180,9 до 180,6-189,0 г.

Проведений аналіз активності азотфіксації бобових трав показав, що інтенсивність її залежить від фонів добрив та інокуляції насіння ризоторфіном. Високою азотфіксуючою активністю відзначились люцерна посівна та козлятник східний при вирощуванні на фоні гною і сидерату - відповідно, 4,0-6,8 і 13,72-19,75 мг азоту/м2 годину

При внесенні фосфорного і калійного добрив активність азотфіксації в кореневій зоні люцерни підвищилась у 2-2,8 разу, козлятнику східного в 1,0-1,5 разу. При інокуляції насіння ризоторфіном, як правило, відбулось підсилення активності азотфіксації бобових трав. Найвища ефективність інокуляції відмічена у козлятнику східного, що сприяло підвищенню урожайності сухої маси корму на вищезгаданих фонах в 1,2-1,4 разу та вмісту сирого протеїну в ній, відповідно в 1,0-1,1 разу.

ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ БОБОВИХ ТРАВ, СИМБІОТИЧНИХ, АСОЦІАТИВНИХ АЗОТФІКСАТОРІВ І БІОСТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН НА ПРОДУКТИВНІСТЬ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМІШОК, ЯКІСТЬ ТА ЕНЕРГЕТИЧНУ ПОЖИВНІСТЬ КОРМУ

Із досліджуваних бобових трав найбільш конкурентно здатною виявилась люцерна посівна. Частка її в травостої із стоколосом безостим становила 52%, кострицею очеретяною - 60,2 і грястицею збірною - 59%. Дещо менша конкурентна здатність відмічена у козлятнику східного. Частка його у травостоях становила відповідно - 47, 55 і 51%, найнижчу конкурентну здатність мав лядвенець рогатий.

Інокуляція бобових трав ризоторфіном сприяла більш інтенсивному росту і розвитку бобових трав, їх участь значно підвищилась: люцерни посівної - на 6,9-9,4%, козлятнику східного - на 5,7-9,9 і лядвенцю рогатого - на 6,8-7,3%.

Застосування симбіотичних бактерій для бобових і асоціативних для злакових трав, сприяло збільшенню бобових у травостої із стоколосом безостим - на 5,8-7,6%, з грястицею збірною - на 1,5-12,4%. Особливо ефективна сумісна інокуляція для козлятнику східного, частка його у фітоценозі збільшилась в середньому за чотири роки на 12,4% і досягла 64% у травостої з грястицею збірної та 55% з стоколосом безостим

Продуктивність бобово-злакових травосумішок залежала від виду бобового компонента, включеного до складу злакових трав, а також від виду злакового компонента (табл. 7).

Найвищу продуктивність забезпечили люцерно-злакові травосумішки. Із досліджуваних люцерно-злакових травосумішок найвищий вихід сухої речовини - 7,43 т/га, кормових одиниць - 5,97, перетравного протеїну - 1,30 т забезпечила травосумішка з кострицею очеретяною, вона ж мала і найвищий вихід обмінної енергії 70,2 ГДж/га. Дещо нижчу продуктивність забезпечила травосумішка із стоколосом безостим, де вихід кормових одиниць був на 0,36 т нижчий, порівняно з вищезгаданою травосумішкою, перетравного протеїну - на 0,24 т, а енергетична поживність - на 6,0 ГДж.

Із досліджуваних козлятниково-злакових травосумішок, найбільш продуктивною виявилась травосумішка козлятнику східного із стоколосом безостим, яка забезпечила вихід з 1 га 5,63 т/га сухої речовини, 4,69 т кормових одиниць, 0,87 т перетравного протеїну і 55,5 ГДж/га ОЕ. Травосумішка із кострицею очеретяною за продуктивністю не поступалась вищезгаданій.

Бобово-злакові травосумішки із лядвенцем рогатим, порівняно із люцерною посівною і козлятником східним були менш продуктивними. Серед них більший вихід сухої речовини - 5,56 т/га , перетравного протеїну - 0,74 т, кормових одиниць - 4,37 т/га та обмінної енергії - 52,6 ГДж/га мала травосумішка із кострицею очеретяною.

Таблиця 7

Вихід поживних речовин і ОЕ із урожаю бобово-злакових травосумішок при інокуляції бактеріальними препаратами, (у середньому за 1992-1995 рр.)

Бобові трави впливали на хімічний склад корму. Вміст сирого протеїну залежав від видів бобових трав та їх кількісного співвідношення у травостоях із злаковими травами і змінювався за роками використання. Найвищий вміст сирого протеїну відмічено у травостої люцерни посівної з кострицею очеретяною, як в перший рік, так і на другому році використання - 19,58-17,93%, а в середньому за два роки - 18,77%. У даному травостої відмічена найвища кількість люцерни - 70,2-66,4%.

У бобово-злаковій травосумішці із козлятником східним вміст сирого протеїну також підвищувався із збільшенням його в агрофітоценозі. В перший рік частка його становила 33-37%, на другому - 49,5-50,3%, що сприяло підвищенню вмісту сирого протеїну від 12,68-15,27% до 17,91-18,09%. Найвищий вміст його відмічено в травосумішках з стоколосом безостим і кострицею очеретяною. У травосумішках із лядвенцем рогатим, найбільший вміст сирого протеїну відмічено в сумішці із стоколосом безостим.

Інокуляція насіння бобових трав ризоторфіном, по-різному впливала на розвиток кожного виду бобових трав, продуктивність бобово-злакових травосумішок та якість корму.

Вихід сухої речовини люцерно-злакових травостоїв збільшився на 0,74-1,49 т/га кормових одиниць - на 0,79-0,92 т, перетравного протеїну - на 0,16-0,48 т, обмінної енергії на 10,6-16,1 ГДж. Найбільш активна дія бульбочкових бактерій відмічена у сумісному посіві люцерни із стоколосом безостим.

У козлятниково-злакових травосумішках вихід сухої речовини збільшився на 0,91-1,33 т/га, кормових одиниць - на 0,51-1,39, перетравного протеїну - на 0,15-0,34 т/га, обмінної енергії - на 8,1-15,5 ГДж/га. Найбільша дія ризоторфіну відмічена у сумісному посіві з кострицею очеретяною і грястицею збірною. Як показали результати наших досліджень, інокуляція лядвенцю рогатого мало впливала на продуктивність лядвенцево-злакових травосумішок.

Сумісне застосування двох азотфіксуючих препаратів - ризоторфіну для бобових і діазобактерину для злакових трав було менш ефективним, порівняно з інокуляцією одним ризоторфіном.

Інокуляція насіння бобових трав ризоторфіном підвищила вміст сирого протеїну в бобово-злакових травосумішках: з люцерною посівною на 1,34-2,23%, козлятником східним - на 1,03-1,28% (табл. 8). Сумісне застосування двох азотфіксуючих препаратів виявилось ефективним тільки для козлятниково-злакових травосумішок, де вміст сирого протеїну підвищився на 1,3-2,23%.

Дослідження активності азотфіксуючих бактерій в досліді з бобово-злаковими травосумішками свідчать, що ризоторфін, як правило, значно стимулює активність азотфіксації під усіма бобово-злаковими травосумішками.

У люцерно-стоколосової сумішки в середньому за чотири роки використання активність азотфіксації підвищилась в 4,1 разу, в люцерно-грястицевій в 2,3, із кострицею очеретяною в 2 рази. Застосування двох азотфіксуючих бактеріальних препаратів підсилили активність азотфіксації в кореневій зоні люцерно-стоколосової сумішки в 7 раз, із грястицею збірною в 2,7 разу.

Дія ризоторфіну на підсилення процесу азотфіксації в кореневій зоні козлятниково-злакових сумішок також залежала від видового складу. В середньому за досліджувані роки активність азотфіксації в кореневій зоні підвищилась в 2-3 рази. Завдяки застосуванню двох препаратів активність азотфіксації в кореневій зоні козлятниково-стоколосової сумішки підвищилась в 5,5 разу, а з грястицею збірною - в 1,4 разу, порівняно з контролем.

Таблиця 8

Якість і енергетична поживність корму бобово-злакових травосумішок при інокуляції бактеріальними препаратами (у середньому за 1992-1995 рр.)

Така ж закономірність дії ризоторфіну відмічена в кореневій зоні лядвенцево-злакових сумішках. У середньому за чотири роки використання травостою інтенсивність азотфіксації в кореневій зоні лядвенцево-стоколосової сумішки збільшилась в 3,6 разу, а з кострицею і грястицею в 1,6-1,7 разу. При одночасному застосуванні двох препаратів - симбіотичного для лядвенцю і асоціативного для стоколосу і грястиці, ефективність азотфіксації в кореневій зоні лядвенцево-стоколосовій сумішці збільшилась в 5,2 разу. Ефективність сумісного застосування двох азотфіксуючих препаратів пояснюється здатністю азоспірил продукувати пектолітичні ферменти, які сприяють підсиленню ефективності інокуляції бобових трав, зокрема більш легкому проникненню бульбочкових бактерій у їх кореневу зону та утворенню більшої кількості бульбочок (Бонарцева, Мишкіна 1985, Kuzdu, 1968).

ВПЛИВ БІОСТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН НА ФОРМУВАННЯ ЛЮЦЕРНО-СТОКОЛОСОВОГО ТРАВОСТОЮ, ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ КОРМУ

Аналіз ботанічного складу люцерно-стоколосової травосумішки показав, що за чотири роки використання травостій сформувався з переважанням люцерни посівної (50-58%). Частка її у травостої в основному залежала від складової частини біостимуляторів та концентрації розчину, яким оброблялось насіння люцерни і стоколосу безостого. Сумісне застосування біостимуляторів росту рослин і інокуляції ризоторфіном люцерни сприяло більш інтенсивному росту і розвитку люцерни, частка якої у травостої збільшилась до 57-66%.

Аналіз урожайності люцерно-стоколосової сумішки свідчить, що біостимулятори забезпечили приріст сухої речовини у середньому за чотири роки використання на 0,73-2,06 т/га при урожайності її на контрольному варіанті 6,83 т/га. Серед досліджуваних біостимуляторів найбільш ефективними виявились два - Флора 1 і Флора 2, які забезпечили найвищий приріст сухої речовини - 1,89-2,06 т/га при концентрації 10-4 і 10-8.

Сумісне застосування біостимуляторів і ризоторфіну виявилось більш ефективним, порівняно із застосуванням ризоторфіну чи біостимуляторів окремо, приріст сухої маси становив 1,0-2,45 т/га. При застосуванні Флора 1 і 2 та ризоторфіну приріст сухої речовини становив 2,22-2,45 т/га, при концентрації розчину 10-4, 10-6, що на 0,33-0,39 т/га більше, порівняно із застосуванням одного біостимулятора і на 0,71-0,94 т/га - ризоторфіну.

Застосування біостимуляторів позитивно впливало не тільки на урожайність травостою, але й на його продуктивність. На контрольному варіанті без застосування біостимуляторів у середньому за чотири роки одержано вихід кормових одиниць 5,61 т/га, перетравного протеїну - 1,06 т, обмінної енергії - 64,2 ГДж. При застосуванні біостимуляторів різної концентрації вихід кормових одиниць підвищився на 0,15-0,67 т/га, перетравного протеїну - на 0,07-0,18 т/га і обмінної енергії - на 6,3-18,7 МДж. Найбільша продуктивність травостою відмічена при концентрації 10-6 і 10-8, за винятком біостимулятора Флора 4, де одержана висока продуктивність при концентрації 10-2.

Висока ефективність ризоторфіну відмічена при сумісному застосуванні із біостимуляторами Флора 1 і Флора 2. Вихід обмінної енергії підвищився на 14,1-23,1 ГДж, перетравного протеїну - на 0,10-0,31 т/га. Також відмічено збільшення вмісту сирого протеїну в травостої на 1,57-2,12%.

Проведені дослідження на різних фонах сидеральних добрив - гірчиця біла, люпин білий на сидерат і люпин білий на зелений корм виявили вплив біостимуляторів росту рослин на підвищення урожайності люцерно-злакової травосумішки та якості корму. На контрольному варіанті без обробки вихід сухої речовини люцерно-стоколосової сумішки на сидеральному фоні гірчиці білої становив 5,16 т/га, люпину білого - 5,31 т і люпину білого на зелений корм - 5,04 т/

При обробці насіння люцерно-стоколосової сумішки біостимулятором росту рослин урожайність сухої маси підвищилась на 0,65 т на сидеральному фоні гірчиці білої і 0,82 т/га - люпину білого на зелений корм. Найменша дія біостимулятора відмічена на фоні люпину білого на сидерат. Така ж залежність була і при обробці вегетативної маси. Найбільший вихід сухої речовини - 0,73-1,10 т/га одержано на фоні гірчиці білої і люпину білого на зелений корм. Біостимулятори росту рослин також впливали на якісні показники корму. На фоні сидеральних добрив вихід кормових одиниць становив 3,67-3,74 т/га, перетравного протеїну - 0,70-0,79 т/га. При обробці насіння люцерно-стоколосової сумішки вихід кормових одиниць підвищився на 0,67-0,74 т/га, протеїну на 0,09-0,19 т/га.

Вивчення активності азотфіксації у грунтово-рослинних монолітах демонструє її значне збільшення у варіантах з біостимуляторами. Біостимулятори активізують симбіотичну і асоціативну азотфіксацію, як у разі передпосівного обробітку, так і при нанесенні розчину на вегетативну масу рослин. Аналізуючи дослідження по даному питанню можна зробити наступні висновки:

застосування біостимуляторів росту рослин сприяє суттєвому збільшенню урожайності, активності азотфіксації, підвищенню якості корму та його енергетичної поживності.

- використання біостимуляторів росту у кормовиробництві, як у поєднанні з бактеріальними препаратами, так і без них, може бути ефективним агроприйомом для збільшення продуктивності лучних агрофітоценозів.

БІОЕНЕРГЕТИЧНА І ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЙ СТВОРЕННЯ Й ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОЧАСНО ДОСТИГАЮЧИХ ЗЛАКОВИХ І БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ, НІТРОГЕНІ ЗАТОРІВ І БІОСТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН

Розрахунки показали, що менш енергетично дорогою виявилась технологія вирощування різночасно достигаючих бобово-злакових травостоїв, порівняно із злаковими. При внесенні 60 кг/га поживних речовин азотного добрива на фоні Р90К120, біоенергетичний коефіцієнт рано, середньо і пізньо достигаючих бобово-злакових травосумішок становив 4,3-5,2, що в 1,9-2,2 разу вище, порівняно з внесенням 180-240 кг/га азоту на злакових травостоях і в 2,1-2,4 разу при внесенні 360 кг/га азоту. При внесенні N60Р120К180 біоенергетичний коефіцієнт підвищився до 4,5-6,0, що в 2,0-2,3 і 2,4-2,5 разу вище, порівняно з внесенням N180-240-360, на злакових травостоях.

Витрати на створення і використання бобово-злакових травостоїв складають 643-644 грн., при внесенні N60Р90К120, що в 1,2-1,6 разу нижчі, порівняно із злаковими, на яких вносили 180-360 кг/га азоту. Умовно чистий прибуток становив 2110-2796 грн., а собівартість 1 т кормових одиниць 84-105 грн. У порівнянні із злаковими сумішками, ці показники збільшились, відповідно в 1,3-2,0 і 1,8-2,0 разу.

При вирощуванні двокомпонентних бобово-злакових травосумішок біоенергетичний коефіцієнт становив 3,5-6,2. Найвищий біоенергетичний коефіцієнт 4,9-6,2 одержано при вирощуванні люцерно-злакової травосумішки, найнижчий - лядвенцево-злакових - 3,5-4,0.

При інокуляції насіння люцерни і козлятнику східного біоенергетичний коефіцієнт підвищився при вирощуванні люцерно-злакових травосумішок до 6,2-6,8, що в 1,2-1,3 разу вище без інокуляції, козлятниково-злакових - в 1,2-1,4 разу і становив 5,4-6,3, собівартість 1 т кормових одиниць люцерно-злакових травосумішок знизилась на 13-23 грн. з 139-164 до 126-141 грн.. Умовно чистий прибуток збільшився на 301-304 грн.

При інокуляції козлятнику східного собівартість 1 т кормових одиниць козлятниково-злакових травосумішок знизилась на 20-41 грн. (з 189-203 до 169-162 грн.). Умовно чистий прибуток збільшився на 258-616 грн.

Інокуляція лядвенцю рогатого виявилась ефективною тільки в лядвенцево-грястицевій сумішці. Собівартість 1 т кормових одиниць зменшилась на 39 грн. з 250 до 211 грн., умовно чистий прибуток збільшився на 296 грн.

При обробці насіння люцерно-стоколосової сумішки біостимуляторами росту рослин біоенергетичний коефіцієнт збільшився в 1.2-1.3 разу, порівняно з варіантом без обробки і становив 6,5-6,9. Собівартість 1 т кормових одиниць знизилась з 148 до 13 4 грн. Рівень рентабельності підвищився на 11,3-33,2%.

ВИСНОВКИ

На основі багаторічних досліджень розроблені технологічні прийоми формування високопродуктивних різночасно достигаючих бобово-злакових агрофітоценозів адаптованих до грунтово-кліматичних умов Лісостепу. Оптимізовані норми мінеральних добрив за природного забезпечення вологою ґрунту та при зрошенні, визначені умови для високої азотфіксуючої активності бульбочкових і асоціативних бактерій при обробці насіння ризоторфіном, діазобактерином та біостимуляторами росту рослин, що сприяє ефективному підвищенню кормової продуктивності та подовженні строків використання зеленого корму при конвеєрному виробництві на орних землях.

Встановлено, що на сірих опідзолених ґрунтах в умовах природного зволоження азотні добрива підвищують урожайність злакових травосумішок, покращують їх енергетичну та протеїнову поживність. Щорічне внесення азотного добрива в дозах N180-240-360 на фоні Р90К120 на рано достигаючу травосумішку із грястиці збірної і лисохвосту лучного забезпечило вихід з 1 га 6,39-8,54 т/га сухої маси, в 1 кг якої містилось 0,66 корм. од. з вмістом в ній 114,7-127,7 г перетравного протеїну і 59,9-80,7 ГДж ОЕ. Внесення цих же добрив на середньо достигаючу травосумішку із стоколосу безостого і костриці очеретяної забезпечило вищу ефективність, відповідно 7,70-10,9 т/га сухої маси, 118,6-133,0 г перетравного протеїну в 1 корм. од. і 70,5-104,5 ГДж. Пізньо достигаюча травосумішка із тимофіївки лучної і мітлиці велетенської дещо поступалась середній сумішці за згаданими показниками, відповідно - 7,40-10,43 т/га і 120 г перетравного протеїну. 79,9-95,4 ГДж/га.

Бобово-злакові різночасно достигаючі травосумішки мали значно вищу урожайність сухої маси, її протеїнову і енергетичну поживність. Рано достигаюча травосумішка із люцерни посівної, конюшини лучної, грястиці збірної і лисохвосту лучного при внесенні повного мінерального добрива в дозі N60Р90К120 забезпечила вищу урожайність сухої маси на 1,48 -0,86 т/га та 13,8-16,8 ГДж/га ОЕ порівняно із внесенням на злаковій N180-240. В 1 кг сухої маси містилось 0,77-0,78 корм. од., на яку припадало 151,6-154,9 г перетравного протеїну. Середньо достигаюча травосумішка із люцерни посівної, конюшини лучної, стоколосу безостого і костриці очеретяної мала вищу урожайність сухої маси на 2,0-2,29 т/га, а обмінної енергії 17,0-25,1 ГДж/га, в 1 кг сухої маси містилось 0,79-0,80 корм. од. і 152,0-161,4 г перетравного протеїну. Пізньо достигаюча травосумішка із люцерни посівної, конюшини лучної, тимофіївки лучної, мітлиці велетенської забезпечила збільшення виходу сухої маси на 1,65 т/га, обмінної енергії на 2,4-18,0 ГДж/га порівняно із злаковою, на якій вносили азотне добриво в дозі N180, в 1 кг сухої маси містилось 0,77-0,78 корм. од. і 141-161,4 г перетравного протеїну.

Встановлено, що на формування раньо, середньо та пізньо достигаючих травостоїв впливав рівень азотного живлення та умови вологозабезпеченості. При внесенні на злакових травосумішках підвищених і високих доз азотного добрива диференціація видів за конкурентною здатністю посилюється, що призводить до істотного послаблення їх біологічної сумісності в ценозах. Лисохвіст лучний і костриця очеретяна в сумісних посівах із грястицею збірною були більш конкурентноздатні порівняно з кострицею лучною, частка яких в травостої становила відповідно 30-33% і 33-42%, а костриці лучної - 5,7-13,1%. Виявлено переваги травосумішки грястиці збірної з лисохвостом лучним і кострицею очеретяною. Костриця очеретяна порівняно з кострицею лучною також була більш конкурентноздатна в травосумішці із стоколосом безостим. Фітоценотичні відносини тимофіївки лучної з мітлицею велетенською та кострицею очеретяною мало змінювались від впливу доз азотного добрива. Частка тимофіївки лучної від загальної маси становила 51-58%, мітлиці велетенської - 45-40%, а в сумісному посіві з кострицею очеретяною відповідно - 50-59, 50-41%.

Вміст бобових трав в бобово-злакових травосумішках при внесенні повного мінерального добрива в дозі N60Р90К120 (по N30 після першого і другого укосів) збільшувався від 21% першого до 48% п'ятого року використання в рано достигаючих травостоях, від 33 до 54% в середньо достигаючих. В пізньо достигаючих травосумішках співвідношення злакових і бобових компонентів у травостої першого року використання було однакове - 50%, а на п'ятому - бобових 47%. Із бобових компонентів в травостої переважала люцерна посівна. Бобово-злакові травосумішки, до складу яких включалась люцерна посівна сорту Вінничанка, за вмістом бобових трав за масою переважали аналогічні травосумішки з люцерною Веселоподолянська 11 - на 11%.

В умовах зрошення ефективність застосування мінеральних добрив на різночасно достигаючих злакових травостоях обумовлена в значній мірі видовим складом. Так, внесення фосфорно-калійних добрив з розрахунку Р90К120 на ранньостиглих травостоях на фоні гною і дефекату забезпечило приріст сухої маси 0,86-1,0 т/га, а при поєднані їх з азотними в дозі 180-270 кг/га поживних речовин сприяло підвищенню урожайності - на 5,04-6,30 і 6,88-9,58 т/га сухої маси, а приріст сухої маси на 1 кг азоту становив відповідно - 28,0-35,0 і 25,5-36,5 кг. Внесення фосфорно-калійних добрив на середньо достигаючих травостоях забезпечило приріст сухої маси 0,60-1,61 т/га, а при поєднанні їх з азотними в дозах 180-270 кг - на 4,65-8,68 т/га. На 1 кг поживних речовин фосфорно-калійних добрив одержано 2,9-7,7 кг сухої маси, на 1 кг їх азотного добрива - 25,8-32,2 кг. Пізньостиглі травосумішки за ефективністю використання азоту поступалися ранньо- і середньостиглим травосумішкам. Приріст урожайності від застосування N180 складав 3,59-3,87, а від N270 - 5,57-5,73 т/га, а на 1 кг азоту відповідно - 19,9-21,2 кг.

Внесення фосфорно-калійних добрив в дозах Р90К120 забезпечило приріст сухої маси в двокомпонентних середньо достигаючих бобово-злакових травосумішках - 2,96-4,31 т/га, трикомпонентних - 3,61-3,19 і чотирикомпонентних - 4,59-4,49 т/га. У пізньо достигаючих - 2,50-2,47 т/га. При внесенні 60 кг/га азоту приріст сухої маси середньо достигаючих травостоїв становив 2,85-3,70 т/га, пізньо достигаючих - 2,75-2,83 т, окупність 1 кг азоту складала відповідно - 9,5-23,2 і 8,5-9,5, а при внесенні 90 кг/га - 25,4-41,1 і 30,6-31,3 кг.

При зрошенні найбільшу врожайність і кормову якість забезпечили ті травосумішки, до складу яких включали кострицю очеретяну, особливо при застосуванні високої дози азотного добрива, яка виявилась більш конкурентноздатною порівняно з іншими злаковими травами, інтенсивніше використовувала високі дози азоту, і проявила більшу посухо- і зимостійкість. У середньому за чотири роки ранньостигла злакова травосумішка на фоні N270Р90К120 забезпечила одержання з 1 га 14,0 т/га сухої маси та 120,9 ГДж/га ОЕ, в 1 кг якої містилось 0,64 корм. од. і з вмістом в ній 164,8 г перетравного протеїну. В середньо і пізньо достигаючих сумішках ці показники становили, відповідно 15,0-15,2 і 14,31 т/га сухої маси, 120-134 і 130,1 ГДж/га обмінної енергії, 0,58-0,66 і 0,68 корм. од. з вмістом в ній 165,3-150,9 і 181,0 г перетравного протеїну. Із дво- і трикомпонентних середньо достигаючих бобово-злакових травосумішок найвищу врожайність і кормову якість мали ті, до складу яких включали люцерну посівну сорту Вінничанка. В середньому за чотири роки з 1 га отримано 13,3-14,5 т/га сухої маси і 122-142 ГДж/га ОЕ, а 1 кг їх містив відповідно 0,69-0,77 корм. од. на яку припадало 147,5-181,8 г перетравного протеїну. Пізньо достигаючі сумішки забезпечили вихід з 1 га 12,9-13,9 т/га сухої маси, 118,7-130,1 ГДж/га ОЕ, а 1 кг сухої маси містив 0,69-0,71 корм. од. з вмістом в ній 177,3-178,3 г перетравного протеїну.

Різниця в настанні збиральної стиглості для першого укосу між ранньостиглими сумішками з переважанням грястиці збірної і середньостиглими з переважанням стоколосу безостого, костриці лучної і очеретяної становила від 6 до 15 днів, а для отави від 14 до 21, між ранньо- і пізньостиглими з переважанням тимофіївки лучної відповідно від 14 до 21 і від 30 до 40 днів. Створення різних за скоростиглістю злакових і бобово-злакових травостоїв та проведення трьох укісного скошування на високих фонах мінеральних добрив (N60-90Р90К120 - на бобово-злакових і N180-270Р90К120 - на злакових) забезпечує безперебійне надходження зеленої маси з 12 травня по 15 жовтня, суттєво покращує використання кормо збиральної техніки.

Інокуляція насіння одновидових бобових трав перед сівбою активними штамами симбіотичних азотфіксаторів значно підвищує їх продуктивність та якість корму. Залежно від фону живлення, вихід кормових одиниць становив 5,66-11,27 т/га, перетравного протеїну - 1,02-2,63 т/га, ОЕ - 70-146 ГДж/га, що на 1,53-2,62 т і 0,28-0,31 т, 16,3-30,3 вище, порівняно з варіантом без інокуляції. Вміст перетравного протеїну в 1 корм. од. становив 171,3-229,4 г. Найвища ефективність інокуляції спостерігалась у люцерни посівної та малопоширених культур - козлятнику східного і лядвенцю рогатого. Суттєвим фактором, що впливає на активність симбіотичної фіксації для бобових трав, є гній, сидеральні і фосфорно-калійні добрива, внесені на цих фонах та сумісне застосування цих добрив і інокуляція насіння.

Застосування інокуляції насіння бобових трав в сумішках їх із злаковими сприяло більш інтенсивному росту і розвитку бобових компонентів, частка яких у фітоценозі значно підвищилась - люцерни посівної - на 6,9-9,4%, козлятнику східного - на 5,7-9,9%, лядвенцю рогатого - на 6,8-7,3%. Застосування двох препаратів симбіотичних для бобових і асоціативних для злакових трав сприяло збільшенню бобових у травостоях із стоколосом безостим на 5,8-7,6%, з грястицею збірною - на 1,5-12,4%. Особливо ефективна сумісна інокуляція для козлятнику східного, частка якого у фітоценозі збільшилась в середньому за 4 роки на 12,4%, і досягала 63,7% у травостої із стоколосом безостим і 54,7% - грястицею збірною.

Найбільший вихід кормових одиниць з 1 га - 5,67 т і перетравного протеїну 1,36 т забезпечила люцерно-злакова травосумішка із кострицею очеретяною. Ця сумішка мала найвищу енергетичну поживність - 70,2 ГДж/га. Із козлятниково-злакових травосумішок найвищий вихід кормових одиниць - 4,69 т/га, перетравного протеїну - 0,87 т та обмінної енергії - 95,8 ГДж/га забезпечила сумішка козлятнику східного із стоколосом безостим. Бобово-злакові травосумішки із лядвенцем рогатим порівняно із люцерною і козлятником мали найнижчу продуктивність. Інокуляція бобових трав по-різному впливала на продуктивність бобово-злакових травостоїв. У люцерно-злакових травостоях вихід кормових одиниць збільшився на 0,69-0,92 т/га, перетравного протеїну - на 0,16-0,48 т/га, обмінної енергії - на 10,6-16,1 ГДж/га. В травостої з козлятником східним відповідно - на 1,13-1,39 т, 0,23-0,34 т і 12,4-15,5 ГДж/га.

Відмічено, що біостимулятори активізують симбіотичну і асоціативну азотфіксацію як в разі передпосівного обробітку насіння, так і обробки рослин їх розчином, що ставить їх в розряд найефективніших факторів впливу на процес симбіотичної і асоціативної азотфіксації при вирощуванні бобово-злакових травосумішок. Застосування біостимуляторів для обробки насіння злакових і бобових трав сприяє збільшенню виходу кормових одиниць на 0,15-0,67 т/га, перетравного протеїну - на 0,07-0,18 т/га, обмінної енергії - на 6,3-18,7 ГДж/га, для обробки вегетативної маси відповідно на 0,79-1,97 т, 0,11-0,43 т і 3,1-19,3 ГДж/га. При сумісному застосуванні ризоторфіну і біостимуляторів вихід кормових одиниць підвищується на 0,32-1,17 т, перетравного протеїну - на 0,02-0,29 т, обмінної енергії - на 8,5-23,0 ГДж/га.

Найбільший умовно чистий прибуток - 1779 грн. при внесенні N180Р90К120 забезпечила пізньо достигаюча злакова травосумішка із тимофіївки лучної і мітлиці велетенської, а при N240Р90К120 і N360Р90К120 - середньо достигаючі - 2080-2098,2 грн. Рівень рентабельності при цьому становив відповідно 221, 180 і 196%. Різночасно достигаючі бобово-злакові травосумішки при внесенні N60Р90К120 збільшили умовно чистий прибуток, порівняно із злаковими на 533,6-1392 грн. Рівень рентабельності підвищився відповідно на 191-253%. При інокуляції насіння бобових трав умовно чистий прибуток збільшився на 122-404 грн., а при обробці біостимуляторами і ризоторфіном - на 322-512 грн. Рівень рентабельності підвищився відповідно на 33,4-45,5 і 33-55%. Багаторічні бобові трави в одновидових посівах забезпечили порівняно з вищезгаданими травостоями найбільший прибуток, особливо люцерна посівна, де на фоні сидерату гірчиці білої отримано його щорічно по 2991 грн. з 1 га.

Коефіцієнт енергетичної ефективності технології вирощування різночасно достигаючих злакових травостоїв в умовах природного забезпечення вологою ґрунту знижувався з підвищенням доз азотного добрива. При внесенні N180 він становив 2,2-2,96, N360 - 1,8-2,4, бобово-злакових травостоїв при внесенні повного мінерального добрива в дозі N60Р90К120 коефіцієнт енергетичної ефективності підвищився до 4,3-5,2, а при додатковому внесенні Р30 К60 - до 4,5-6,0. При зрошенні коефіцієнт енергетичної ефективності різночасно достигаючих злакових травостоїв на фоні гною і дефекату становив 1,26-1,63, при внесенні N180 - 1,6-1,8 і N270 - 1,3-1,8, бобово-злакових травостоїв на загальному фоні становив 2,1-2,3, при внесенні Р90К120 - 2,2-2,3, N90Р90К120 - 2,2-2,5. Коефіцієнт енергетичної ефективності різних видів багаторічних бобових трав у одновидовому посіві на фоні гною, сидерату становив 4,7-9,9, при додатковому внесенні Р90К120 на цих фонах - 4,7-8,6, при внесенні N60Р90К120 на фоні дефекату - 3,0-5,9. Інокуляція насіння сприяла підвищенню даних показників на фоні гною і сидерату до 6,0-10,7, при внесенні Р90К120 - 5,7-10,3, N60Р90К120 - 3,8-6,4. Коефіцієнт енергетичної ефективності технології вирощування двокомпонентних бобово-злакових травостоїв з насиченням різних видів бобових трав становив 3,5-5,2, при інокуляції бобових він підвищився - до 4,1-6,8.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. В умовах Лісостепу України для забезпечення конвеєрного виробництва кормів, поліпшення їх якості і енергетичної поживності необхідно висівати різночасно достигаючі злакові і бобово-злакові травосумішки.

Для одержання сіна і сінажу проводити три укоси, а для використання на зелений корм - чотири.

2. В умовах природного вологозабезпечення ґрунту на злакових травостоях необхідно вносити азотне добриво із розрахунку N60-90 під кожний укіс на фоні Р90К120. На бобово-злакових травостоях азотні добрива вносити по N30 після першого і другого укосів.

3. При зрошенні злакових травостоїв необхідно вносити азотні добрива (по N60-90) під кожен укіс на фоні 40 т/га гною і 7 т/га дефекату. На бобово-злакових - фосфорні та калійні добрива в дозах Р90К120 на фоні гною і дефекату. Для одержання максимально можливого урожаю 12-14 т/га сухої маси, 1,6-1,7 т перетравного протеїну необхідно додатково вносити азотні добрива із розрахунку N30-45 після першого і другого укосів.

4. Застосовувати передпосівну інокуляцію насіння бобових і злакових трав бактеріальними препаратами та біостимуляторами росту рослин Флора 2. Для додаткового одержання з 1 га 0,78-1,97 т корм. од., 0,11-0,43 т перетравного протеїну і 13-19 ГДж/га ОЕ, необхідно проводити обприскування посівів трав розчином біостимулятору росту рослин Стимул 2 в нормі 5 г препарату на 1 га .

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Статті у фахових виданнях

Макаренко П.С., Ковтун К.П., Кубик М.П. Забезпечення рівномірного надходження зеленої маси за рахунок підбору різночасно достигаючих травосумішок. // Вісник сільськогосподарської науки. - К.: Урожай, 1986. - №9. - С. 47-49. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Макаренко П.С., Ковтун К.П., Кубик М.П. Влияние удобрений на урожай и качество разновременно созревающих злаковых и бобово-злаковых травостоев.// Міжвідомчий науковий збірник "Корма и кормопроизводство". - 1986. - Вып. 22. - С. 30-32. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Нормы удобрений для многоукосных разновременно созревающих травосмесей. //Координационный отчет. - 1986.

Ковтун К.П., Кубик М.П. Подбор сортов бобовых трав для неодновременно созревающих травосмесей // Міжвідомчий науковий збірник "Корма и кормопроизводство". - 1988. - Вып. 26. - С. 27-29.

Ковтун К.П., Дєдов О.В., Ковтун Л.І. Шляхи підвищення продуктивності злакових і бобово-злакових травостоїв при інтенсивному їх використанні // Міжвідомчий тематичний науковий збірник " Корми і кормовиробництво". - К.: Урожай, 1991. - Вип. 32. - С. 11-14. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Ковтун К.П., Бугайов В.Д., Дєдов О.В. і ін. Роль сортів люцерни в підвищенні продуктивності люцерно-злакових травостоїв. //Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Корми і кормовиробництво" - К.: Урожай, 1992. - Вип. 33. - С. - 47-50. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Макаренко П.С., Михайлов К.С., Осецький С.І., Ковтун К.П., Назаров С.Г. Інтенсифікація лучного кормовиробництва у Лісостепу України. // Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Корми і кормовиробництво". - 1993. Вип. 36. - С. 33-40. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Бабич А.О., Ковтун К.П., Дєдов О.В. Особливості формування травостою залежно від фонів мінерального живлення // Корми і кормовиробництво. - 1993. - Вип. 36. - С. 53-56. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Бабич А.О., Ковтун К.П., Дєдов О.В. Зелений конвеєр на основі інтенсивного використання лучних травостоїв // Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Корми і кормовиробництво".- К.: Урожай, 1994. - Вип. 37. - С. 3-8. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Бабич А.О., Ковтун К.П. Дєдов О.В. Травосумішки і якість кормів // Корми і кормовиробництво. - 1994. - Вип. 38. - С. 52-55. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Ковтун К.П., Дєдов О.В. Продуктивність грястиці збірної і її сумішок залежно від рівня мінерального живлення // Корми і кормовиробництво. - 1994. Вип. 38. - С. 15-19. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Макаренко П.С., Ковтун К.П. Досліди на сінокосах і пасовищах. - Методика проведення дослідів по кормовиробництву. - Вінниця, 1994. - С. 33-40.

Ковтун К.П., Дєдов О.В., Романюк С.П. Хімічний склад і поживність зеленої маси трав залежно від фази їх росту і розвитку // Корми і кормовиробництво. - Київ, 1998. - Вип. 41. - С. 41-45. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Ковтун К.П. Продуктивність бобово-злакових травостоїв з різними сортами люцерни посівної. // Зб. Корми і кормовиробництво. - Київ, 1998. - Вип. 45. - С. 193-194.

Макаренко П.С., Ковтун К.П., Михайлов К.С., Назаров С.Г., Дєдов О.В., Романюк С.П. Наукове обґрунтування технологій в луківництві // Корми і кормовиробництво. - Київ., 1999. - Вип. 46. - С. 82-95. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Ковтун К.П. Вплив сидеральних добрив та біостимуляторів росту рослин на видовий склад бобово-злакових травостоїв та якість корму при укісно-пасовищному використанні // Корми і кормовиробництво. - Київ, 2001. - Вип. 47. - С. 220-222.

Бабич А.А., Макаренко П.С., Назаров С.Г., Ковтун Е.П., Векленко Ю.А., Полулях Н.Н. Пути интенсификации лугового кормопроизводства на Украине // Кормопроизводство. - 2002. - № 1. - С. 7-10. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Ковтун К.П. Вплив препаратів азотфіксуючих мікроорганізмів на активність азотфіксації в ґрунті під бобово-злаковими травостоями. // Зб. Корми і кормовиробництво. - Київ, 2002. - Вип. 48. - С. 72-74.

Ковтун К.П. Прийоми посилення процесу зв'язування біологічного азоту для підвищення продуктивності бобових трав. // Зб. Корми і кормовиробництво. - Вінниця:"Тезис", 2003. - Вип. 50. - С. 49-54.

Ковтун К.П. Продуктивність бобових трав на різних фонах добрив та при інокуляції. // Зб. Корми і кормовиробництво. - Вінниця: "Тезис", 2003. - Вип. 51. - С. 232-234.

Назаров С.Г., Макаренко П.С., Ковтун К.П., Романюк С.П., Векленко Ю.А., Деркач В.С. Наукові основи створення культурних пасовищ і сіножатей на різних типах лучних угідь Лісостепу // Вісник аграрної науки. Спеціальний випуск. - Київ, 2003. - С. 23-27. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

2. Авторські свідоцтва та патенти

Пат. № 22928 А. 1998.05.05. Средство для обработки семян, содержащее водный раствор физиологически активного компонента (роданида калия и цитрата калия) / Бабич А.А., Ковтун Е.П., Страхов В.Т., Седлецкий В.А.

3. Статті в журналах

Волкогон В.В., Ковтун Е.П. Миняйло В.Г. Влияние ростактивирующих веществ на азотфиксирующие микроорганизмы // Микробиол. Журнал. - 1994. - Том 56. - № 2. - С. 41. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Волкогон В.В., Дульнев П.Г., Ковтун Е.П., Носовец Е.И., Онищенко Л.И. Влияние фитогормонов и их синтетических аналогов на активность ассоциативной азотфиксации // Микробиология. - МАИК: Наука, 1996. - том. 65. - № 6. - С. 850-854. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

Волкогон В.В., Ковтун Е.П., Дедов А.В., Сальник В.П., Носовец Е.И., Шевчук Е.Н. Влияние синтетических стимуляторов роста растений на активность азотфиксации в корневой зоне люцерны посевной. // Микробиол. Журнал. - 1997. - Том. 59. - № 1. - С. 47-52. (Автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікації не використовувались при захисті дисертації).

АНОТАЦІЯ

Ковтун К.П. Наукове обґрунтування технологічних прийомів створення високопродуктивних багаторічних травостоїв при конвеєрному виробництві кормів на орних землях Лісостепу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів УААН, Вінниця, 2006.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовані та розроблені напрямки інтенсифікації лучного кормовиробництва на орних землях на основі добору багаторічних злакових і бобово-злакових травосумішок з різними строками скошування, підвищення їх продуктивності при застосуванні комплексних агротехнологічних заходів.

Науково обґрунтовані норми мінеральних добрив на злакових і бобово-злакових травостоях в умовах природного забезпечення вологою ґрунту та при зрошенні, строки внесення азотного добрива на бобово-злакових травостоях та подовження довголіття бобових трав у сумісних посівах із злаковими компонентами.

Встановлено роль різних видів бобових трав у підвищенні продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму та його енергетичної поживності.

Розроблені технологічні прийоми застосування бактеріальних препаратів і біостимуляторів росту рослин для підсилення процесу азотфіксації в кореневій зоні бобових і злакових трав, більш інтенсивного надходження біологічного азоту в рослини, підвищення урожайності бобово-злакових травостоїв, якості корму.

Доцільність розроблених прийомів створення і використання різночасно достигаючих травостоїв підтверджуються високими показниками біоенергетичної та економічної ефективності.

Ключові слова: різночасно достигаючі травосумішки, добрива, бобові трави, агрофітоценози, продуктивність, якість корму, бактеріальні препарати, біостимулятори росту рослин, обмінна енергія, конвеєр.

АННОТАЦИЯ

Ковтун Е.П. Научное обоснование технологических приёмов создания высокопродуктивных многолетних травостоев при конвейерном производстве кормов на пахотных землях Лесостепи. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 -кормопроизводство и луговодство. - Винницкий государственный аграрный университет, Институт кормов УААН, Винница, 2006.

В диссертационной работе теоретически обоснованы и разработаны направления интенсификации лугового кормопроизводства на пахотных землях на основе подбора многолетних злаковых и бобово-злаковых травосмесей с разными сроками скашивания, повышения их продуктивности с применением комплексных агротехнологических приёмов.

Научно обоснованы нормы внесения минеральных удобрений на злаковых и бобово-злаковых травостоях в естественных условиях влагообеспеченности и при орошении, сроки внесения азотных удобрений на бобово-злаковых травостоях и продления долголетия бобовых трав в совместных посевах со злаковыми компонентами.

Отмечена высокая эффективность инокуляции бобовых трав, как в чистом посеве, так и смесях со злаковыми компонентами на фоне сидерального удобрения, навоза и при внесении фосфорно-калийных удобрений на этих фонах. Биостимуляторы роста растений активизируют симбиотическую и ассоциативную азотфиксацию как при обработке семян, так и растений.

Установлена роль разных видов бобовых трав в повышении продуктивности бобово-злаковых травостоев, качество корма и его энергетической питательности. разработаны технологические приемы использования бактериальных препаратов и биостимуляторов роста растений для повышения активности азотфиксации в корневой зоне злаковых и бобовых трав, интенсивного поступления биологического азота в растения, повышения продуктивности бобово-злаковых травостоев и улучшения качества корма.

Целесообразность разработанных технологических приёмов создания и использования разновременно созревающих злаковых и бобово-злаковых травосмесей, бактериальных препаратов и биостимуляторов роста растений подтверждается высокими показателями биоэнергетической и экономической эффективности.

Проведенные исследования позволяют получать конвейерное поступление высококачественного зеленого корма продолжительностью 120-160 дней и сырья для заготовки сена и сенажа. По результатам экспериментальных данных разработана и рекомендована производству модель конвейерного производства кормов на основе видового подбора злаковых и бобово-злаковых многолетних травосмесей и технологических приёмов увеличения их продуктивности.

Ключевые слова: разновременно созревающие травосмеси, удобрения, бобовые травы, продуктивность, качество корма, бактериальные препараты, биостимуляторы роста растений, обменная энергия, конвейер.

ANNOTATION

Kovtun E.P. Scientific substantiation of technological methods of creation of highly productive perennial grass stands by conveyer manufacture of feeds on arable lands of the Forest steppe. The manuscript.

The thesis for the scientific degree of the Doctor of Agricultural Sciences on a specialty 06.01.12 - forage production and grassfarming. - Vinnitsa State Agrarian University, Institute of feeds UAAS, Vinnitsa, 2006.

Approaches of intensification of grass forage production on arable lands on the basis of selection of perennial cereal and legume-cereal grass mixtures with different mowing rates, increase of their productivity when applying complex agro-technological measures are theoretically substantiated and carried out in the thesis.

Rates of mineral fertilizer application in cereal and legume-cereal mixtures under natural conditions of soil provision with moisture and irrigation, terms of nitrogen fertilizer application in legume-cereal mixtures and prolongation of longevity of legume grasses in combined sowings with cereal components are scientifically substantiated.

The role of different varieties of legumes in the increase of productivity of legume-cereal mixtures, forage quality and its energy nutrition value are determined.

Technological methods of the use of bacteria preparations and biostimulus of plant growth to intensify the process of nitrogen fixation in a root zone of legume and cereal grasses, more intensive receiving of biological nitrogen by plants, productivity increase of legume-cereal grass mixtures, forage quality are carried out.

The expediency of developed methods of creation and utilization of grass stands of different ripeness are proved by high indices of bioenergetic and economic efficacy.

Conducted researches enable to get conveyer receipt of high quality green forage with the duration of 120-160 days and raw material for hay and haylage preparation.

Key words: grass mixtures of different ripeness, fertilizers, legume grasses, productivity, forage quality, bacteria preparations, biostimulus of plant growth, exchange energy, conveyer.

Размещено на Allbest.ru