Особливості використання міжвидових гібридів і нових сортів картоплі в селекції на складові продуктивності та інші господарсько-цінні ознаки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва

Української академії аграрних наук

УДК 633.527; 635.21; 631.526.3; 631.527.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Спеціальність 06.01.05 - Селекція рослин

Особливості використання міжвидових гібридів і нових сортів картоплі в селекції на складові продуктивності та інші господарсько-цінні ознаки

Ільчук Роман Васильович

Харків - 2006

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений працівник сільського господарства України Осипчук Андрій Антонович, Інститут картоплярства УААН, завідувач відділу селекції

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Кожушко Неля Семенівна, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри селекції і насінництва ім. М.Д. Гончарова кандидат сільськогосподарських наук, Завірюха Петро Данилович, Львівський державний аграрний університет, в.о. професора кафедри генетики, селекції і захисту рослин

Провідна установа - Подільський державний аграрно-технічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Кам'янець-Подільський.

Захист відбудеться 20.06.2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, за адресою 61060, м. Харків, проспект Московський, 142, тел. (057) 392-23-78

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН 61060, м. Харків, проспект Московський, 142

Автореферат розісланий 18.05.2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.П. Петренкова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Аналіз сучасного стану селекційної роботи з картоплею показав, що наявний генофонд вихідного матеріалу недостатньо повно використовувався в гібридизації з метою одержання генетично різноманітного селекційного матеріалу.

Використання іноземних сортів з низькою адаптивною здатністю не завжди давало позитивний ефект. Залучення в селекцію складних міжвидових гібридів в основному було направлене на виявлення форм, стійких проти фітофторозу.

При створенні селекційного матеріалу з якісними ознаками основна увага зверталась лише на крохмалистість, вміст сухої речовини і смакові якості бульб. Не приділялась увага таким якісним показникам бульб як вміст в них сирого протеїну, білка, вітаміну С, амінокислот, вміст нітратів і редукуючих цукрів. За цими ознаками вихідний матеріал практично не вивчений.

Не встановлено також характер успадкування цих ознак потомством, яке створене з використанням складних міжсортових, міжвидових гібридів та новостворених сортів картоплі при різних типах схрещувань.

Так як в Україні цілеспрямованих досліджень в цьому напрямку і з використанням вказаного вихідного матеріалу не проводили та враховуючи важливість таких досліджень в селекції картоплі на складові продуктивності та інші господарсько-цінні ознаки, тема дисертаційної роботи є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дану роботу виконано в 2000-2004 рр. і вона є складовою частиною наукових досліджень лабораторії картоплярства Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН згідно з планом науково-дослідних робіт по завданню: “Створення нових комплексно стійких сортів картоплі різних груп стиглості і різних напрямків господарського використання, відпрацювання системи їх насінництва та розробка зональних ресурсозберігаючих технологій вирощування і зберігання бульб”, що входить в державну НТП “Картоплярство” (№ державної реєстрації 0101U004016).

Мета і завдання досліджень. На основі складних міжвидових і міжсортових гібридів, сортів зарубіжної і вітчизняної селекції створити новий генетично різноманітний селекційний матеріал та встановити в потомства гібридів різного походження характер проявлення ознак продуктивності, її складових в поєднанні з іншими господарсько-цінними ознаками.

Для досягнення цієї мети в програмі досліджень були поставлені такі задачі: гібрид картопля продуктивність селекція

- оцінити вихідний матеріал різного походження за комплексом господарсько-цінних ознак, довести необхідність і можливість залучення його в селекцію;

- провести гібридизацію між підібраними батьківськими формами, виростити генеративне і бульбові покоління;

- в залежності від батьківських форм встановити у отриманого потомства гібридів характер проявлення таких ознак: продуктивність, її складових, вміст крохмалю, сирого протеїну, білка, амінокислот, вітаміну С, нітратів, редукуючих цукрів, стійкість проти фітофторозу;

- виявити кореляційні зв'язки між цінними ознаками в батьківських форм і потомства, на цій основі рекомендувати способи підбору батьківських пар для гібридизації;

- довести можливість одержання потомства, яке б поєднувало високу продуктивність з високими показниками інших цінних ознак, зокрема стійкістю проти фітофторозу, крохмалистістю бульб і ін.;

- виділити комбінації схрещувань, ефективні для одержання генетично різноманітного селекційного матеріалу;

- створити новий селекційний матеріал та сорти картоплі, основними характеристиками яких є: висока продуктивність, крохмалистість, стійкість проти фітофторозу в поєднанні з іншими господарсько-цінними ознаками.

Об'єкт дослідження. Селекція картоплі з використанням сортів, складних міжсортових та багатовидових гібридів в якості батьківських форм та їх гібридне потомство.

Предмет дослідження. Особливості прояву ознак в гібридному потомстві картоплі, отриманому при різних типах схрещувань та на основі вихідного матеріалу різного походження.

Методи дослідження. В процесі виконання дисертаційної роботи застосовували загальноприйняті методики польових, селекційних досліджень з використанням вимірних, біометричних та описових методів, а також лабораторних - при визначенні біохімічного складу бульб. Статистичний аналіз результатів досліджень виконували методами дисперсійного та кореляційного аналізів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах західного регіону України для створення генетично різноманітного селекційного матеріалу і нових сортів картоплі, доведена ефективність використання в селекції складних міжсортових, багатовидових гібридів і високопродуктивних сортів картоплі вітчизняного та зарубіжного походження.

Доведено можливість і необхідність залучення їх в селекцію на складові продуктивності та комплекс господарсько-цінних ознак. Встановлено особливості і способи підбору батьківських форм для гібридизації на вказані ознаки.

Науково обґрунтовано можливість одержання високопродуктивного фітофторостійкого селекційного матеріалу в поєднанні з високою якістю ознак за вмістом крохмалю, сирого протеїну, білка, амінокислот, вітаміну С, низьким вмістом нітратів і редукуючих цукрів. Встановлено характер передачі цих ознак потомству і проявлення їх успадкування.

Від різних типів схрещувань одержано генетично різноманітний селекційний матеріал та встановлено коефіцієнти кореляції. доведено можливість поєднання в потомстві високої продуктивності, крохмалистості, стійкості проти фітофторозу з іншими цінними ознаками.

Практичне значення одержаних результатів. Виділено комбінації схрещувань, ефективні для отримання потомства, яке поєднує високу продуктивність, вміст крохмалю, сирого протеїну, білка, амінокислот з високою стійкістю проти фітофторозу.

Виділено високопродуктивний, з комплексом цінних ознак, селекційний матеріал, на основі якого в співавторстві створено чотири нові сорти картоплі: середньопізній Оксамит-99 (АС № 1553), занесений до Реєстру сортів рослин України з 2002 р., середньостиглий Легенда та середньопізній Удай, які з 2005 р. проходять державне сортовипробування, середньостиглий Лівадія, підготовлений до передачі в державне сортовипробування. Наукові розробки використано в ІЗіТЗР УААН при створенні нових сортів картоплі. Новостворені сорти картоплі впроваджені у виробництво.

Особистий внесок здобувача. Дослідження за темою дисертаційної робота виконано автором самостійно. З досліджуваної проблеми здійснено патентний пошук, опрацьовано та узагальнено вітчизняну і зарубіжну літературу. Розроблено і обґрунтовано програму досліджень. Виділено і вивчено вихідний матеріал картоплі, підібрано схеми і проведено гібридизацію, польові та лабораторні дослідження. Здійснено наукове узагальнення отриманих експериментальних даних, їх статистичний аналіз, узагальнено і сформульовано висновки та пропозиції виробництву. Підготовка наукових розробок для апробації здійснена самостійно. В наукових працях опублікованих по темі дисертаційної роботи в співавторстві, частка участі дисертанта складає 85%, в рекомендаціях - 50%, авторства в сортах: Оксамит 99 - 30%, Легенда - 30%, Удай - 25%.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень знайшли відображення у доповідях та виступах автора на засіданнях Координаційно-методичної ради з питань картоплярства України (Немішаєво, 2000-2004 рр.), методичних та вчених рад Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (Оброшино, 2000-2004 рр.), Міжнародній науковій конференції “Біологічні науки і проблеми рослинництва” (Умань, 2003 р.), Міжнародному науковому симпозіумі “Сучасні технології селекційного процесу с.-г. культур” (Харків, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Адаптивное растениеводство: проблемы и решения” (Минск, 2004 г.), Міжнародній науково-практичній конференції “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання” (Оброшино-Львів, 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 13 наукових працях, з них 6 - в фахових виданнях, 2 - тезах доповідей, 2 в інших виданнях, видано 2 рекомендації, отримано 1 авторське свідоцтво.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 198 сторінках комп'ютерного набору, включає 42 таблиці, 10 рисунків, 8 додатків. Текстова частина містить вступ, 6 розділів, висновки, рекомендації. Список використаних джерел включає 292 найменування літератури, в т.ч. 41 латинським шрифтом.

Основний зміст роботи

Сучасний стан селекції картоплі на складові продуктивності та інші господарсько-цінні ознаки (огляд наукової літератури).

На основі літературних даних проаналізовано результати попередніх досліджень з питань селекції картоплі на продуктивність та її складові, вміст крохмалю в бульбах залежно від походження вихідного матеріалу та ефективність використання сортів та міжвидових гібридів в селекції на фітофторостійкість. Встановлено недостатню інформацію щодо вирішення наукового завдання в селекції картоплі з використання вихідного матеріалу різного походження. В результаті висунуто робочу гіпотезу та обґрунтовано напрямок досліджень дисертаційної роботи.

Умови, матеріал та методи проведення досліджень.

Дисертаційна робота виконувалась в лабораторії картоплярства Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН протягом 2000-2004 рр.

Польові досліди проводили в селекційній сівозміні, де попередником була озима пшениця. Ґрунти під дослідами світло-сірі опідзолені, поверхнево оглеєні, бідні гумусом (1,99-2,08%), мають нейтральну (6,5-6,7) реакцію ґрунтового розчину, низький (24,4-35,0) вміст доступного фосфору, та підвищений (14,1-16,7 мг на 100 г ґрунту) вміст обмінного калію.

Метеорологічні умови в період росту і розвитку рослин картоплі коливалися в межах характерних для умов західного регіону України. Вихідний матеріал для проведення досліджень представлений 112 сортами селекції України, Республіки Білорусь та країн західної Європи, 24 складними міжсортовими гібридами, створеними в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН, а також 16 багатовидовими гібридами, створеними на основі філогенетично віддалених видів в Інституті картоплярства УААН.

Гібридизацію проводили в полі на рослинах батьківського розсадника. Насіння, отримане від схрещування, в березні було висіяне в лабораторні ящики з подальшою пікіровкою в горщики. Розсаду висаджували в полі з площею живлення 70 х 50 см.

Від кожної комбінації, в порівнянні з батьківськими формами, вивчали 100 генотипів. Випробування потомства, отриманого від запланованих комбінацій схрещувань, здійснювалось без вибракування впродовж всього періоду їх вивчення.

Протягом вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження, облік ураження рослин фітофторозом (за 9-ти бальною шкалою), при збиранні врожаю - аналіз одержаного потомства гібридів за загальноприйнятою селекційною методикою (глибина вічок, довжина столонів, колір, форма і вирівняність бульб).

В кожному генотипі визначали продуктивність, товарність, середню масу та кількість бульб під кущем.

Обліки проводили шляхом підрахунку та зважування. Вміст крохмалю, вітаміну С, сирого протеїну, білка, амінокислот, нітратів та редукуючих цукрів в бульбах визначали на інфрачервоному аналізаторі моделі 4500. Статистичну обробку даних - на комп'ютері за програмою “Microstat”, а також “CW BASIS”, складених за методикою Доспєхова Б.А.

Результати вивчення вихідних форм, використаних в гібридизації.

Сорти картоплі, складні міжсортові та міжвидові гібриди характеризуються високими показниками окремих або комплексу ознак (табл. 1). Серед сортів картоплі української селекції за високою продуктивністю виділилися Тетерів і Ракурс - 695-709 г/кущ, білоруської - Альпініст, Брігантіна і Крініца - 620-716 г/кущ. За кількістю бульб з куща - сорти Тетерів - 13,1, Брігантіна - 12,8, Луговська, Крініца, Сузор'є - 12,0, Альпініст - 11,5, Pamir - 10,8, Ракурс - 10,2 штук. Найбільшу середню масу бульб мали сорти Petland Scwajer, Ракурс і Багряна - 67-75 г.

Виділились висококрохмалисті сорти картоплі: Сузор'є, Альпініст, Воловецька, Брігантіна - 20,2-20,8%. Найвищий вміст сирого протеїну та білка мав сорт Лелека - відповідно 3,16 і 1,40%.

Високим вмістом незамінних амінокислот (4,36-4,85%) характеризувались сорти Чернігівська рання, Слава, Багряна, Крініца, Луговська, Лелека, а високу стійкість проти фітофторозу (8,5-8,9 балів) мали сорти Альпініст, Виток, Сузор'є, Тетерів і Ракурс.

Багатовидові гібриди поступаються селекційним сортам за врожайністю та середньою масою бульб.

Разом з цим вони характеризуються великою кількістю бульб під кущем - 11,6-28,0 шт., але невеликою їх масою - 20-28 г, за винятком гібрида 89.721 с.23, який має всі ознаки культурного сорту, забезпечує порівняно високу продуктивність - 482 г/кущ.

Таблиця 1. Результати вивчення сортів та багатовидових гібридів, використаних батьківськими формами (середнє за 2000-2002 рр.)

Група сортів, гібридів. Країна оригінатор	Продуктивність, г/кущ	Кількість бульб, шт./кущ	Середня маса бульб, г	Стійкість проти фітофторозу, бал (1-9)	Вміст, %
					крохмалю	сирого протеїну	білка	сума незамінних амінокислот
Української селекції	345-709	6,3-13,1	47-75	5,0-8,5	15,2-20,4	1,90-3,16	0,90-1,40	3,0-4,85
НІР05	46	0,9	1,8
Білоруської селекції	355-716	7,0-12,8	52-67	6,0-8,9	19,3-20,8	1,90-2,64	0,85-1,30	2,90-4,59
НІР05	51	1,0	2,0
Зарубіжної селекції	402-630	8,8-10,8	55-66	5,0-5,5	14,0-15,9	2,25-2,74	1,23-1,40	2,93-3,06
НІР05	48	0,8	1,9
Складні міжсортові гібриди	592-680	7,8-9,8	60-72	7,5-8,7	14,3-20,2	2,15-2,85	1,16-1,52	3,89-4,63
НІР05	42	0,7	1,7
Складні міжвидові гібриди*	286-482	11,6-28,0	20-28	7,0-9,0	19,8-25,2	1,72-1,90	1,05-1,10	2,67-3,18
НІР05	34	1,4	6,2

*Гібриди, створені за участю філогенетично віддалених видів: S. acaule, S. bulbocastanum, S. phureja, S. andigenum, S. demissum та сортів Аурелія, Поліська рожева, Gidra, Gitte, Львів'янка, Марко, Воловецька, Білоруська 3, Гібридна 14.

Вміст крохмалю в бульбах багатовидових гібридів високий і складає 19,8-25,2%. Найбільш висококрохмалистим виявився гібрид 86.563 с.4 - 25,2%. Більшість з них характеризується високою (8,0-9,0 балів) стійкістю проти фітофторозу.

Таким чином, ряд сортів вітчизняної і зарубіжної селекції та складні багатовидові гібриди мають високі показники господарсько-цінних ознак, які доцільно поєднати в гібридному потомстві. За результативністю схрещувань їх можна рекомендувати для одержання гібридного насіння та потомства з нього.

Особливості прояву складових продуктивності та стійкості проти фітофторозу у потомства гібридів різного походження.

Продуктивність потомства, створеного на основі простих міжсортових схрещувань була вищою батьківських форм на 16,5, складних міжсортових схрещувань - на 17,6, від бекросування складних міжвидових гібридів - на 27,2%.

Успадкування ознаки продуктивності в потомстві різного походження залежало від батьківських форм і проходило по типу: проміжного, гетерозису і депресії.

Найвищою продуктивністю (1026-1203 г/кущ) характеризувалось потомство простих міжсортових - Луговська х Kristal, Альпініст х Тетерів, Слава х Pamir та складних міжсортових схрещувань (Воловецька х Pamir) х Виток (табл. 2).

Між продуктивністю батьківських форм і потомства встановлена слабка, середня від'ємна та слабка, середня і висока додатна кореляційні залежності. Із встановлених коефіцієнтів кореляції випливає, що продуктивність потомства окремих комбінацій залежить від фенотипового її проявлення у батьківських форм, що необхідно враховувати в селекції на продуктивність. В той же час продуктивність потомства в ряді комбінацій не співпадає із її проявленням у батьківських форм, тому підбір пар для гібридизації в такому випадку необхідно проводити за потомством.

Проявлення ознаки кількості бульб в кущі залежало від вихідного матеріалу використаного батьківськими формами. Так, в потомстві отриманому від простих та складних міжсортових схрещувань спостерігався переважно проміжний характер успадкування цієї ознаки, при бекросуванні складних міжвидових гібридів як проміжний, так і зниження порівняно з батьківськими формами.

Коефіцієнт кореляції між кількістю бульб під кущем батьківських форм і потомства залежав від типу схрещувань. При простих міжсортових схрещуваннях кореляційна залежність за цією ознакою була слабкою, середньою і високою додатною та слабкою і середньою від'ємною, при складних міжсортових схрещуваннях, за виключенням однієї комбінації - середньою, високою додатною, при бекросуванні складних міжвидових гібридів, в більшості комбінацій схрещувань - слабкою і середньою від'ємною. Тому підбір батьківських форм для гібридизації в селекції на багатобульбовість можна проводити за фенотипом та потомством.

Незалежно від типів схрещувань маса однієї бульби потомства була рівною, вищою та нижчою середньої обох батьківських форм. Найвищу масу бульби (101-132 г) мало потомство складних та простих міжсортових схрещувань: (Воловецька х Pamir) х Виток, Брігантіна х Тетерів, Луговська х Kristal, Альпініст х Тетерів, Слава х Pamir. При бекросуванні складних міжвидових гібридів найвища середня маса бульби потомства (72-76 г) відмічена в комбінаціях: Либідь х 88.1450 с.2 і Чернігівська рання х 89.721 с.23.

Між середньою масою бульб батьківських форм та потомства, незалежно від типу схрещування, виявлено слабку, середню та високу додатну і слабку від'ємну кореляційну залежність, що вказує на можливість підбору батьківських пар для гібридизації за фенотипом, а також за потомством.

Між кількістю бульб в кущі і середньою масою бульби спостерігалась обернена залежність, що вказує на певні труднощі при поєднанні високих показників цих ознак в одному генотипі.

Стійкість проти фітофторозу одержаного потомства залежала від проявлення цієї ознаки у батьківських форм. Незалежно від типу схрещувань, кореляційна залежність між стійкістю проти фітофторозу батьківських форм і потомства була в основному додатною, що свідчить про можливість підбору батьківських пар для селекції на фітофторостійкість за фенотипом, а також про необхідність вивчення їх комбінаційної здатності.

Високою стійкістю проти фітофторозу (8,2-8,9 балів) характеризувалось потомство комбінацій Лелека х Альпініст, Альпініст х Тетерів, Тетерів х Крініца, Sagitta x (Maritta x Igor) х Ракурс, (Воловецька х Pamir) х Либідь, (Воловецька х Pamir) х Сузор'є, (Воловецька х Pamir) х Виток, 88.1450 с.2 х Чернігівська рання, Либідь х 90.841 с.21, Либідь х 88.1450 с.2, 86.563 с.4 х Либідь. Найбільша кількість генотипів з високою стійкістю до фітофторозу виділилась при схрещуванні складних міжсортових та бекросуванні міжвидових гібридів. Максимальний відсоток генотипів (68,7%) зі стійкістю проти фітофторозу (8,0-9,0 балів) отримано в комбінації (Воловецька х Pamir) х Сузор'є.

Таблиця 2. Проявлення в потомства продуктивності та її складових залежно від типів схрещування (середнє за 2002-2003 рр.)

Комбінації схрещування	Продуктивність, г/кущ (M+m)	Коефіцієнт кореляції між продуктивністю батьківських форм і потомства	Кількість бульб, шт./кущ	Коефіцієнт кореляції між кількістю бульб батьківських форм і потомства	Маса бульб, г	Коефіцієнт кореляції між масою бульб батьківських форм і потомства
Прості міжсортові схрещування
Лелека х Альпініст	929±47	+0,705	14,1	+0,945	66	-0,245
Альпініст х Тетерів	1067±29	+0,876	9,7	-0,403	110	+0,882
Багряна х Тетерів	553±27	-0,394	10,6	+0,392	50	-0,271
Брігантіна х Тетерів	967±10	+0,649	7,7	-0,393	125	+0,948
Тетерів х Багряна	659±19	-0,378	10,2	+0,195	65	-0,361
Слава х Pamir	1203±10	+0,928	11,8	+0,990	101	+0,754
Луговська х Кristal	1058±27	+0,919	9,3	-0,496	114	+0,982
НІР05	71,8		0,86		7,3
Схрещування складних міжсортових гібридів
Sagitta x (Maritta x Igor) х Petland Scwajer	433±48	-0,229	10,1	+0,345	43	-0,297
Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч)	877±25	+0,956	12,2	+0,795	72	-0,593
(Воловецька х Pamir) х Либідь	695±48	+0,487	10,0	+0,693	69	+0,366
Sagitta x (Maritta x Igor) х Ракурс	622±39	-0,351	10,1	+0,661	61	-0,482
(Воловецька х Pamir) х Сузор'є	897±28	+0,820	10,6	+0,793	85	+0,971
(Воловецька х Pamir) х Виток	1026±25	+0,808	7,8	-0,353	132	+0,898
НІР05	60,5		0,87		5,2
Бекросування складних міжвидових гібридів
88.1450 с.2 х Чернігівська рання	676±28	+0,859	9,8	-0,482	69	+0,845
Чернігівська рання х 89.721 с.23	596±11	+0,436	7,8	-0,393	76	+0,901
Чернігівська рання х 90.674/12	457±29	+0,596	9,6	-0,284	48	+0,682
Либідь х 88.1450 с.2	903±35	+0,648	12,5	+0,682	72	+0,893
86.563с.4 х Либідь	700±23	+0,794	11,6	-0,318	60	+0,807
НІР05	58,3		0,8		5,4

Незалежно від типу схрещування, виділились комбінації в яких кореляційна залежність між продуктивністю і стійкістю проти фітофторозу потомства була високою додатною, що свідчить про можливість поєднання ознаки високої продуктивності з високою польовою стійкістю вегетативної маси проти фітофторозу.

Висока стійкість проти фітофторозу (7,1-8,9 балів) поєднувалась з високою продуктивністю (700-1203 г/кущ) в комбінаціях: 86.563 с.4 х Либідь, Либідь х 88.1450 с.2, (Воловецька х Pamir) х Сузор'є, (Воловецька х Pamir) х Виток, Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч), Луговська х Kristal, Слава х Pamir, Лелека х Альпініст, Альпініст х Тетерів, Брігантіна х Тетерів. Вони є перспективними для одержання селекційного матеріалу з поєднанням високих показників вказаних ознак.

Характер проявлення якісних ознак бульб у потомства гібридів залежно від походження.

Середній вміст крохмалю в бульбах потомства значно перевищував його вміст батьківських форм. В потомстві отриманому від простих міжсортових схрещувань вміст крохмалю в бульбах був в межах від 16,1 до 21,6%, складних міжсортових схрещувань - від 16,0 до 22,2%, при бекросуванні складних міжвидових гібридів - від 19,2 до 23,4%.

Незалежно від типів схрещування, кореляційна залежність між вмістом крохмалю в батьківських форм і потомства була слабкою, середньою і високою додатною (r = +0,179- +0,973). Найвищою крохмалистістю бульб характеризувались генотипи, отримані при бекросуванні складних міжвидових гібридів (табл. 3).

Коефіцієнти кореляції між продуктивністю і крохмалистістю бульб в першу чергу залежали від підбору батьківських форм для гібридизації. Між продуктивністю і крохмалистістю потомства виявлена слабка, середня і висока додатна та слабка від'ємна кореляційна залежність. Висока додатна кореляційна залежність (r = +0,832-+0,875) між цими ознаками була в комбінаціях Брігантіна х Тетерів, Луговська х Крістал, 91.765/15 х Либідь. Найбільш перспективними комбінаціями схрещувань для одержання висококрохмалистого потомства (вище 20%) та значної кількості генотипів (44,0-63,3%) є Брігантіна х Тетерів, Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч), (Воловецька х Pamir) х Сузор'є, (Воловецька х Pamir) х Виток, 86.563с.4 х Либідь.

Незалежно від типу схрещувань виділялись комбінації з високим вмістом сирого протеїну та білка. Між вмістом сирого протеїну і білка у батьківських форм та потомствах виявлена низька, середня і висока додатна (r = +0,132-+0,845) та середня від'ємна (r = -0,421--0,797) кореляційна залежність. Тому підбір батьківських пар в селекції на цю ознаку необхідно проводити як за фенотипом, так і генотипом. Найбільшу кількість нащадків (66,7%) з високим вмістом сирого протеїну і білка виділено при простих міжсортових схрещуваннях.

Загальний набір амінокислот в бульбах нащадків незалежно від типу схрещувань був рівнозначним, змінювався лише їх кількісний склад. Величина вмісту амінокислот в потомства була близькою до середньої обох батьківських форм, відхилялася як у бік зменшення, так і збільшення.

Виділені комбінації схрещування ефективні для отримання потомства з високим (4,04-5,91%) вмістом незамінних амінокислот: Альпініст х Тетерів, Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч), (Воловецька х Pamir) х Виток, Либідь х 88.1450 с.2.

Для селекції на високий вміст амінокислот в бульбах перспективні комбінації: Альпініст х Тетерів, Багряна х Тетерів, Тетерів х Крініца, (Воловецька х Pamir) х Либідь, Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч), Либідь х 88.1450 с.2. Загальний вміст амінокислот в цих популяціях коливався в межах 11,13-12,71% на абсолютно суху речовину.

Таблиця 3. Проявлення ознаки вмісту крохмалю та сирого протеїну в потомства, отриманого при різних типах схрещувань (середнє за 2002-2003 рр.)

Комбінації схрещування	Вміст крохмалю в бульбах, %	Коефіцієнт кореляції, r	Відсоток генотипів з крохмалистістю більше 20%	Вміст сирого протеїну в бульбах, %	Коефіцієнт кореляції між вмістом сирого протеїну батьківських форм і потомства
		між крохмалистістю батьківських форм і потомства	між продуктивністю ікрохмалистістю потомства
Прості міжсортові схрещування
Лелека х Альпініст	21,6	+0,901	+0,126	16,7	2,26	-0,446
Альпініст х Тетерів	18,5	+0,391	+0,252	20,4	2,35	+0,309
Багряна х Тетерів	16,2	+0,312	-0,086	5,3	2,90	+0,700
Брігантіна х Тетерів	21,5	+0,803	+0,875	48,3	2,16	+0,132
Тетерів х Багряна	16,1	+0,384	-0,254	4,6	2,86	+0,680
Слава х Pamir	17,5	+0,337	+0,637	24,4	2,40	+0,659
Луговська х Кristal	17,0	+0,447	+0,832	10,2	2,50	+0,756
Схрещування складних міжсортових гібридів
Sagitta x (Maritta x Igor) х Petland Scwajer	16,0	+0,179	-0,105	5,4	2,50	-0,421
Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч)	20,2	+0,618	+0,480	45,5	2,93	+0,845
(Воловецька х Pamir) х Либідь	18,8	+0,492	+0,121	8,3	2,45	+0,467
Sagitta x (Maritta x Igor) х Ракурс	21,9	+0,973	+0,580	17,7	2,50	+0,696
(Воловецька х Pamir) х Сузор'є	22,2	+0,487	+0,493	63,3	2,41	+0,545
(Воловецька х Pamir) х Виток	21,7	+0,683	+0,592	44,0	2,30	+0,327
Бекросування складних міжвидових гібридів
88.1450 с.2 х Чернігівська рання	20,8	+0,330	+0,235	29,6	2,10	-0,598
Чернігівська рання х 89.721 с.23	19,5	+0,238	-0,205	21,8	2,50	+0,466
Чернігівська рання х 90.674/12	20,6	+0,517	-0,325	32,1	1,80	-0,488
Либідь х 88.1450 с.2	22,7	+0,676	+0,696	29,6	2,55	+0,874
86.563с.4 х Либідь	23,4	+0,407	+0,420	62,0	1,88	+0,199

Вміст вітаміну С в бульбах потомства залежав як від рівня цієї ознаки в батьківських форм та їх генотипу, частково - від типів схрещування. Тому при підборі батьківських форм у селекції на вказану ознаку необхідно враховувати цю особливість. Виявлені комбінації схрещувань, перспективні для використання їх в селекції на підвищений вміст вітаміну С: Альпініст х Тетерів, Луговська х Kristal, Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч), 86.563 с.4 х Либідь.

Середні показники ознаки вмісту нітратів в бульбах потомства в більшості комбінацій були нижчими, ніж у батьківських форм. Вміст нітратів в бульбах потомства залежав від підбору батьківських пар і типів схрещування. Між вмістом нітратів в бульбах батьківських форм і потомства встановлена слабка, середня, висока додатна (r = +0,128-+0,826) і від'ємна (r = -0,126--0,861) кореляційна залежність, що вказує на можливість підбору батьківських форм в селекції на цю ознаку як за фенотипом, так і потомством. Найбільша кількість генотипів з мінімальним (до 40 мг/кг сирої маси) вмістом нітратів одержана при бекросуванні складних міжвидових гібридів.

Перспективними для одержання генотипів з низьким вмістом нітратів є комбінації схрещувань: Чернігівська рання х 89.721 с.23, Чернігівська рання х 90.674/12, 91.765/15 х Либідь, 86.563 с.4 х Либідь, Sagitta x (Maritta x Igor) х Західна, (Воловецька х Pamir) х Виток, Лелека х Альпініст, Архідея х Західна, Тетерів х Багряна. Вміст нітратів в бульбах потомства, отриманого в цих комбінаціях, складав лише 21,0-36,7 мг/кг сирої маси.

Середній вміст редукуючих цукрів в бульбах потомства був як нижчим, так і вищим середньої обох батьківських форм. Між вмістом редукуючих цукрів у бульбах батьків і потомства встановлена слабка середня і висока додатна та від'ємна кореляція, що вказує на можливість підбору батьківських форм в селекції на цю ознаку як за фенотипом, так і генотипом.

Для одержання потомства з низьким вмістом редукуючих цукрів перспективними є такі комбінації, як Архідея х Західна, Лелека х Альпініст, Слава х Pamir, Sagitta х (Maritta х Igor) х (Комсомолець х Нароч), 85.563 с.4 х Либідь.

Створення селекційного матеріалу і сортів картоплі з комплексом господарсько-цінних ознак та їх економічна ефективність.

Використання батьківськими формами сортів, міжсортових та багатовидових гібридів дало змогу створити і відібрати генетично різноманітний селекційний матеріал з високими показниками продуктивності її складовими, високим вмістом крохмалю, сирого протеїну, білка, вітаміну С, незамінних і замінимих амінокислот, стійкості проти фітофторозу, низьким вмістом нітратів та редукуючих цукрів.

З нащадків, отриманих на основі вихідного матеріалу картоплі, виділились генотипи, які в середньому за 2003-2004 рр. забезпечували продуктивність більше 1000 г/кущ та відзначалися високими показниками інших господарсько-цінних ознак.

Потомство, створене на основі простих міжсортових схрещувань: гібрид Р-1588-03 відноситься до середньопізньої групи стиглості, отриманий при схрещуванні сортів Лелека і Альпініст, забезпечив продуктивність 1370 г/кущ, 15,9 шт. бульб на кущ, середню масу однієї бульби - 86 г, стійкість проти фітофторозу - 7,5 балів, вміст крохмалю - 19,8%; гібрид Р-1808-03 - середньостиглий, Альпініст х Тетерів, продуктивність - 1520 г/кущ, товарність - 95,7%, кількість бульб в розрахунку на кущ - 15,4 шт., середня маса однієї товарної бульби - 98 г, стійкість проти фітофторозу - 8,2 балів, вміст крохмалю - 18,3%. Високі господарсько-цінні показники мали і інші гібриди, створені на основі простих міжсортових схрещувань: Тетерів х Крініца, Слава х Pamir, Луговська х Kristal.

Високими господарсько-цінними показниками ознак характеризувалось потомство, створене на основі складних міжсортових схрещувань: гібрид Р-1788-03, одержаний від схрещування Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч) забезпечив продуктивність 1410 г/кущ, товарність - 86,6%, кількість бульб в розрахунку на кущ - 15,4 шт., середню масу однієї бульби - 95 г, стійкість проти фітофторозу - 8,5 балів, вміст крохмалю - 21,3%, сирого протеїну - 3,10%, амінокислот - 13,10%. Гібриди Р-1547-03 - (Воловецька х Pamir) х Сузор'є та Р-1561-03 - (Воловецька х Pamir) х Виток забезпечили відповідно продуктивність 1218 і 1340 г/кущ, товарність - 92,3 і 91,8%, кількість бульб в розрахунку на один кущ - 12,3 і 9,8 шт., стійкість проти фітофторозу - 8,9 і 8,0 балів, високий (22,2 і 21,8%) вміст крохмалю.

При бекросуванні складних міжвидових гібридів майже в кожній з комбінацій виділялося декілька гібридів, які мали продуктивність більше 1000 г/кущ. Особливо високу продуктивність забезпечив гібрид Р-1608-03, створений при бекросуванні міжвидового гібрида 88.1450. с.2 і сорту Либідь. Середня продуктивність складала 1153 г/кущ, товарність бульб - 90,6%, кількість бульб - 23,0 шт./кущ, стійкість проти фітофторозу - 9,0 балів, вміст крохмалю - 19,4%. Незважаючи на високі господарсько-цінні показники, з потомством цього гібриду необхідно проводити подальшу селекційну роботу з метою покращення товарних якостей бульб.

В співавторстві створені нові сорти картоплі: середньопізній Оксамит-99 (Слава х Гвардієць) х Sagitta, столового призначення, занесений до Державного Реєстру сортів рослин України з 2002 р. Середньостиглий Легенда (Луговська х Kristal), столового призначення, стійкий до картопляної нематоди, середньопізній Удай (Полонина х Мавка), столового призначення - проходять державне сортовипробовування з 2005 р., середньостиглий Лівадія (Слава х Pamir), столового призначення, підготовлений до передачі в державне сортовипробовування.

За рахунок вирощування високопродуктивних новостворених сортів картоплі можна додатково отримати приріст урожаю 8,3-11,5 т/га. При рівнозначних затратах на вирощування, собівартість 1 цнт продукції нових сортів картоплі на 5,1-6,5 грн. нижча порівняно зі стандартом.

Чистий прибуток від новостворених сортів картоплі був 14,0 і 13,7 тис. грн/га. Перевищення чистого прибутку картоплі порівняно зі стандартом складає 3,4-5,0 тис. грн./га. При впровадженні у виробництво на Старосамбірській ДСВ та у фермерському господарстві “Надія” Пустомитівського району Львівської області по сорту Оксамит-99 одержано урожай 46,8, сорту Легенда - 47,5, сорту Удай - 44,3 т/га на площах 15-25 га. Чистий прибуток становив від 15,3 до 18,8 тис грн./га. Це вказує на доцільність та високу ефективність впровадження у виробництво нових високоврожайних з комплексом господарсько-цінних ознак новостворених сортів картоплі.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення важливого наукового завдання зі встановлення особливостей використання батьківськими формами вітчизняних і зарубіжних сортів, міжсортових та багатовидових гібридів в селекції картоплі шляхом узагальнення особливостей прояву складових продуктивності, якісних ознак, стійкості проти фітофторозу, кореляцій між господарсько-цінними ознаками, підбору нових батьківських форм для міжсортової та міжвидової гібридизації, характеру передачі ознак потомсту та їх успадкування. На основі цього доведено можливість і ефективність поєднання високої продуктивності, якості і фітофторостійкості селекційного матеріалу та створено генетично цінні сорти, що має велике значення в селекції картоплі та для сільськогосподарського виробництва України.

1. Складні міжвидові гібриди, створені на основі філогенетично віддалених видів, вітчизняні і зарубіжні сорти та міжсортові гібриди, використані як вихідний матеріал, проявляють високі показники продуктивності, багатобульбовості, крохмалистості, стійкості до фітофторозу, характеризуються задовільною або доброю результативністю гібридизації, що дає змогу використати їх батьківськими формами і отримати потомство з високими параметрами цих ознак.

2. Встановлені різні типи успадкування потомством продуктивності - проміжний, гетерозис і депресія. Незалежно від типу схрещування між продуктивністю батьківських форм і потомства встановлена слабка і середня від'ємна (r = -0,229 - -0,541) та слабка, середня і висока додатна (r = +0,238 - +0,956) кореляційні залежності, що вказує на можливість підбору батьківських пар в селекції на цю ознаку за фенотиповим її проявленням в окремих комбінаціях та за генотипом.

3. Проявлення в потомства однієї із складових продуктивності (кількості бульб в кущі) залежало від вихідного матеріалу і типу схрещувань. При простих міжсортових схрещуваннях спостерігався проміжний характер успадкування ознаки, при схрещуванні складних міжсортових гібридів - підвищення, при бекросуванні складних міжвидових гібридів - зниження їх кількості порівняно з батьківськими формами. Між кількістю бульб батьківських форм і потомства виявлена слабка і середня від'ємна (r = -0,195 - -0,496) та слабка середня і висока додатна кореляційна залежність (r = +0,193 - +0,990), що свідчить про можливість підбору батьківських пар при селекції на багатобульбовість за фенотипом і генотипом.

4. Проявлення в потомства ознаки маси однієї бульби залежало від вихідного матеріалу і типу схрещувань. Відмічено проміжний характер успадкування ознаки, підвищення та зниження величини бульби порівняно з батьківськими формами. Найбільш високу середню масу мало потомство, отримане від простих міжсортових схрещувань - 84, від складних - 72 і при бекросуванні складних міжвидових гібридів - 61 г.

Між масою однієї бульби батьківських форм і потомства незалежно від типу схрещування встановлена слабка, середня і висока додатна (r = +0,067 - +0,982) та слабка середня від'ємна кореляційна залежність (r = -0,245 - -0,593), що свідчить про можливість підбору батьківських пар при селекції на цю ознаку за фенотипом та потомством.

5. Між кількістю бульб в кущі і середньою масою однієї бульби потомства, встановлена переважно обернена кореляційна залежність, що вказує на складність поєднання високих показників цих ознак. Незалежно від типу схрещувань продуктивність потомства корелювала із середньою масою однієї бульби, кількістю бульб і стебел в кущі. Кореляційна залежність між цими ознаками була середньою і високою додатною.

6. Встановлений, переважно проміжний, характер успадкування потомством стійкості проти фітофторозу та доведена можливість поєднання високих показників стійкості проти фітофторозу і продуктивності.

Виявлені комбінації, перспективні для одержання високопродуктивного потомства (700-1203 г/кущ) в поєднанні з високою стійкістю проти фітофторозу (7,1-8,9 балів): Альпініст х Тетерів, Лелека х Альпініст, Слава х Pamir, Луговська х Kristal, Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч), (Воловецька х Pamir) х Сузорьє, (Воловецька х Pamir) х Виток, Либідь х 88.1450 с.2.

7. Вміст крохмалю в бульбах потомства залежав від фенотипу батьківських форм і перевищував їх за цією ознакою. Найвищим вмістом крохмалю характеризувалось потомство, отримане при бекросуванні складних міжвидових гібридів - 19,2-23,4%. Коефіцієнт кореляції між продуктивністю і крохмалистістю бульб залежав від батьківських форм і був слабким, середнім, високим додатним (r = +0,121 - +0,875) та слабким, середнім від'ємним (r = -0,086 - -0,636), що свідчить про незалежність успадкування цих ознак і можливість поєднання їх високих показників в процесі селекції.

8. Вміст сирого протеїну і білка в потомства залежав від фенотипового проявлення цих ознак у батьківських форм та їх генотипу. Найбільшу кількість нащадків (66,7%) з високим вмістом сирого протеїну і білка виділено при простих міжсортових схрещуваннях. Співвідношення білок : сирий протеїн залежало від підбору батьківських пар та походження вихідного матеріалу. Найбільший відсоток (58,6) білка в сирому протеїні мали потомство від бекросування складних міжвидових гібридів.

9. Загальний вміст амінокислот в бульбах потомства незалежно від батьківських форм і типу схрещувань був рівнозначним, змінювалася лише їх кількість.

Виділені комбінації схрещування, ефективні для отримання потомства з високим (10,75-12,71%) вмістом незамінних і замінних амінокислот: Альпініст х Тетерів, Слава х Памір, Луговська х Крістал, Тетерів х Крініца, Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч), (Воловецька х Pamir) х Виток, (Воловецька х Pamir) х Либідь, Чернігівська рання х 89.721 с.23, Либідь х 88.1450 с.2.

10. Вміст вітаміну С в бульбах потомства залежав від фенотипового проявлення цієї ознаки в батьківських форм та їх генотипу, частково - від типів схрещування. Найбільш високою (21,0-22,3 мг%) вітамінністю бульб характеризувалось потомство отримане при схрещуванні простих міжсортових гібридів.

11. Вміст нітратів у бульбах потомства більше залежав від батьківських форм, ніж від типів схрещувань. Середні показники ознаки вмісту нітратів потомства були нижчими батьківських форм. Встановлена слабка, середня, висока додатна (r = +0,128 - +0,896) та від'ємна кореляційна залежність (r = -0,126- -0,861), що вказує на можливість підбору пар для гібридизації за фенотипом та генотипом. Найбільша кількість генотипів з мінімальним (до 45 мг/кг сирої маси) отримана в потомстві створеному при бекросуванні складних міжвидових гібридів.

12. Між вмістом редукуючих цукрів в бульбах батьківських форм і потомства виявлена слабка, середня і висока від'ємна (r = -0,010- -0,852) та додатна (r = +0,260-+0,817) кореляційні залежності, що свідчить про можливість підбору батьківських пар для гібридизації в селекції на вказану ознаку за фенотипом та генотипом. Виділені комбінації, які за низьким (0,10-0,16%) вмістом редукуючих цукрів придатні для виготовлення чіпсів.

13. Перспективними для одержання потомства з продуктивністю понад 1000 г/кущ і більше, стійкістю проти фітофторозу (8,0-9,0 балів), з високим (більше 20,0%) вмістом крохмалю, сирого протеїну, білка і амінокислот, низьким вмістом нітратів та редукуючих цукрів, є комбінації:

- від простих міжсортових схрещувань - Лелека х Альпініст, Альпініст х Тетерів, Слава х Pamir і Луговська х Kristal;

- від складних міжсортових схрещувань - Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч), (Воловецька х Pamir) х Сузорьє, (Воловецька х Pamir) х Виток;

- від бекросування складних міжвидових гібридів - Либідь х 88.1450 с.2.

14. Використовуючи різні типи схрещувань на основі складних міжвидових і міжсортових гібридів, сортів вітчизняної і зарубіжної селекції, створено новий генетично різноманітний селекційний матеріал з продуктивністю понад 1000 г/кущ, крохмалистістю вище 20,0%, стійкістю до фітофторозу 8,0-9,0 балів, високим вмістом сирого протеїну, білка, амінокислот, вітаміну С, низьким - редукуючих цукрів, нітратів. Створено сорти картоплі різних груп стиглості: Оксамит-99, Легенда, Удай, Лівадія. Перший занесений до Реєстру сортів рослин України з 2002 р., Легенда і Удай проходить державне сортовипробовування з 2005 р., Лівадія - підготовлений для передачі в державне сортовипробовування.

Практичні рекомендації.

Виробництву: Впровадити новий середньопізній сорт картоплі Оксамит-99.

Селекції: Для створення нового генетично різноманітного, високопродуктивного, з комплексом господарсько-цінних ознак селекційного матеріалу використовувати в якості батьківських форм: сорти картоплі Лелека, Альпініст, Тетерів, Слава, Pamir, Луговська, Kristal; міжсортові гібриди Sagitta x (Maritta x Igor), Комсомолець х Нароч, Луговська х Kristal; міжвидовий гібрид, створений на основі філогенетично віддалених видів - 88.1450 с.2 (S.acaule, S.bulbocastanum, S.phureja, S.andigenum, сорт Аурелія).

В селекції на високу продуктивність, стійкість проти фітофторозу, високу крохмалистість бульб і комплекс інших господарсько-цінних ознак використовувати новий селекційний матеріал одержаний:

- на основі простих міжсортових схрещувань - Лелека х Альпініст, Альпініст х Тетерів, Брігантіна х Тетерів, Тетерів х Крініца, Слава х Pamir, Луговська х Kristal;

- при схрещуванні складних міжсортових гібридів - Sagitta x (Maritta x Igor) х (Комсомолець х Нароч), (Воловецька х Pamir) х Либідь, (Воловецька х Pamir) х Сузор'є, (Воловецька х Pamir) х Виток;

- при бекросуванні складних міжвидових гібридів - 88.1450 с.2 х Чернігівська рання, Либідь х 88.1450 с.2.

Передані в ДСВ середньостиглий сорт картоплі Легенда і середньопізній сорт Удай та підготовлений для передачі в ДСВ середньостиглий сорт Лівадія.

Публікації за темою дисертації

1. Ільчук Р.В. Вихідний матеріал для створення високопродуктивних сортів картоплі столового призначення // Передгірне і гірське землеробство і тваринництво. - Львів, 2001. - Вип. 43. - Ч. 1. - С. 81-87.

2. Ільчук Л.А., Ільчук Р.В. Основні результати наукової роботи з селекції картоплі в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону України // Вісник аграрної науки. Спец. випуск. - К., 2001. - С. 89-92.

3. Ільчук Л.А., Ільчук Р.В. Сорт як фактор впливу на продуктивність і якість картоплі // Передгірне і гірське землеробство і тваринництво. - Л., 2002. - Вип. 44. - С. 37-44. (Особистий внесок 85%. Проведено експериментальні дослідження, опрацьовано результати, написано наукову статтю).

4. Ільчук Р.В. Зміна біохімічного складу бульб при довготривалому зберіганні // Картоплярство. - Аграрна наука, 2003. - Вип. 32. - С. 89-94.

5. Ільчук Р.В. Використання міжвидових гібридів в селекції картоплі // Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету “Біологічні науки і проблеми рослинництва”. Спец. випуск. - Умань, 2003. - С. 443-448.

6. Ільчук Р.В., Осипчук А.А. Продуктивність потомства від використання батьківськими формами сортів, міжсортових та багатовидових гібридів // Картоплярство. - К.: Аграрна наука. - 2004. - Вип. 33. - С. 107-114. (Особистий внесок 85%. Проведено експериментальні дослідження, опрацьовано результати, написано наукову статтю).

7. Сорт картоплі - Оксамит-99: А.с. № 1553. Україна / Ільчук Л.А., Островський А.О., Ільчук Р.В. № 99031002; Заявлено 18.10.1999 р. Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2002 р. (Частка участі у створенні сорту 30%).

8. Ільчук Р.В. Новосозданные сорта картофеля украинской и белорусской селекции - ценный исходный материал в селекции на качественные показатели клубней // Материалы Международной научно-практической конференции молодых ученых “Адаптивное растиниеводство: проблемы и решения”. - Минск, 2004. - С. 31-34.

9. Ільчук Р.В. Кореляційна залежність між складовими врожайності в нащадків, створених на основі сортів картоплі S. tuberosum, простих та складних міжвидових гібридів // Зб. тез міжнародного наукового симпозіуму 7-9 липня 2004р. “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур”. - Харків, 2004. - С. 41-44.

10. Ільчук Р.В., Ільчук Л.А. Використання різностороннього генетичного фонду картоплі в селекції на високу крохмалистість бульб // Тези Міжнародної науково-практичної конференції “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання”. - Львів-Оброшино, 2005. - С. 113.

11. Рекомендації щодо вирощування картоплі в передгірній і гірській зонах Карпат. Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН / Л.А. Ільчук, В.А. Ільчук, А.О. Островський, Р.В. Ільчук, Л.М. Дзяб'як. - Львів, 2002. - 12 с. (Особистий внесок 50%. Написано три розділи рекомендацій).

12. Вирощування садивного матеріалу картоплі (методичні рекомендації). Центр наукового забезпечення АПВ Львівської області. Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН / І.М. Гнатюк, А.О. Островський, Р.В. Ільчук, Л.М. Дзяб'як. - Оброшино, 2003. - 33 с. (Особистий внесок 50%. Написано чотири розділи рекомендацій).

13. Ільчук Л.А., Проць Р.Р., Ільчук Р.В. Альтернативні елементи технології виробництва якісної продукції з картоплі // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького, т. 4 (№ 2), ч. 5. - Львів, 2002. - С. 42-45. (Особистий внесок 50%. Проведено хімічний аналіз, статистичну обробку одержаних результатів).

Анотація

Ільчук Р.В. Особливості використання міжвидових гібридів і нових сортів картоплі в селекції на складові продуктивності та інші господарсько-цінні ознаки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин. Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, Харків, 2006.

В дисертаційній роботі викладено результати досліджень з використання складних міжсортових та міжвидових гібридів, створених на основі філогенетично віддалених видів, нових вітчизняних і зарубіжних сортів картоплі для створення генетично різноманітного селекційного матеріалу.

Доведена можливість і необхідність залучення даного вихідного матеріалу в селекції на складові продуктивності і комплекс господарсько-цінних ознак. Встановленні особливості і способи підбору батьківських форм для гібридизації та характер проявлення цінних ознак в потомстві. Виділені комбінації схрещувань, перспективні в селекції на продуктивність та її складові.

Науково обґрунтована можливість одержання високопродуктивного фітофторостійкого селекційного матеріалу в поєднанні з високою якістю ознак за вмістом крохмалю, сирого протеїну, білка, амінокислот, вітаміну С, низьким вмістом нітратів і редукуючих цукрів.

Створено селекційний матеріал та сорти картоплі з високими показниками продуктивності та інших корисних ознак.

Ключові слова: картопля, гібриди, сорти, потомство, продуктивність, крохмаль, сирий протеїн, білок, вітамін С, амінокислоти, нітрати, редукуючі цукри, успадкування ознак, коефіцієнти кореляції.

Аннотация

Ильчук Р.В. Особенности использования межвидовых гибридов и новых сортов картофеля в селекции на составные продуктивности и другие хозяйственно-ценные признаки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция растений. Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева УААН, Харьков, 2006 г.

В диссертационной работе изложены результаты исследований по использованию сложных межвидовых и межсортовых гибридов, отечественных и зарубежных сортов картофеля при создании генетически разностороннего селекционного материала.

Доказана возможность и необходимость использования данного исходного материала в селекции на продуктивность и комплекс хозяйственно-ценных признаков.

<...