Продуктивність картоплі в короткоротаційних сівозмінах і відтворення родючості ґрунту за різних систем удобрення в Лівобережному Поліссі

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

"Інститут землеробства Української академії аграрних наук"

УДК 635.21-8:631.582

06.01.01 - загальне землеробство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

продуктивність картоплі в короткоротаційних сівозмінах і відтворення родючості ґрунту за різних систем удобрення в лівобережному поліссі

єгоров

олександр васильович

Київ

2006



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в ННЦ "Інститут землеробства УААН" та Чернігівському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук протягом 2001-2005 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

БОЙКО Петро Іванович, ННЦ "Інститут

землеробства УААН",

головний науковий співробітник лабораторії сівозмін

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

МАЛІЄНКО Анатолій Митрофанович,

ННЦ "Інститут землеробства УААН",

завідувач лабораторії обробітку ґрунту і

боротьби з бур'янами

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

ВОРОНА Леонтій Іванович,

Інститут сільського господарства Полісся УААН,

завідувач відділу рослинництва

Провідна установа: Національний аграрний університет

Кабінету Міністрів України

Захист дисертації відбудеться " 18 " жовтня_2006 року о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Національному науковому центрі "Інститут землеробства УААН" за адресою: 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ННЦ "Інститут землеробства УААН". Автореферат розісланий "14" вересня 2006 року.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Л.О.Кравченко



Загальна характеристика роботи

Збільшення виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції було і залишається ключовим завданням для народногосподарського комплексу України. В успішному вирішенні цього завдання провідне місце належить картоплі, як одній із найцінніших продовольчих культур. Основна роль в оптимізації вирощування картоплі у зоні Полісся та підвищенні родючості дерново-підзолистих грунтів належить впровадженню короткоротаційних сівозмін з полем багаторічних бобових трав та внесенню оптимальних доз органічних і мінеральних добрив.

Актуальність теми. У зв'язку з кризовим станом сільського господарства, виробництво і внесення гною в господарствах Лівобережного Полісся зменшилось у 6 разів і в середньому за 2001-2004 рр. становило лише 1,7 т/га. До того ж істотно зменшилась кількість внесення і мінеральних добрив. Все це безумовно негативно відбивається на урожайності сільськогосподарських культур і родючості ґрунтів. Для зміни ситуації необхідні радикальні заходи з відтворення родючості ґрунтів. Перш за все необхідно оптимізувати в них режим органічної речовини використовуючи на добриво вторинну продукцію рослинництва, зокрема солому злакових зернових та проміжні посіви сидеральних культур.

Нині особисті підсобні і фермерські господарства не в змозі освоювати багатопільні сівозміни. Окремі господарства мають переважно вузьку спеціалізацію, невеликий набір культур, і тому у них часто допускаються беззмінні посіви, не практикується вирощування багаторічних бобових трав. Крім того, для освоєння багатопільних сівозмін необхідно мати більш широкий комплекс машин для вирощування великого набору культур. Все це, безумовно змушує землевласників йти на більш вузьку спеціалізацію з веденням землеробства на основі короткоротаційних сівозмін.

Проблемою розробки короткоротаційних сівозмін і використання на добриво побічної продукції рослинництва займаються багато вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких Бойко П.І., Дегодюк Е.Г., Кульбіда В.В., Мазур Г.А., Сайко В.Ф., Шикула М.К. та ін., однак питання ефективного застосування соломи зернових культур на добриво за умови її поєднання із гноєм, мінеральними туками і сидератами при вирощуванні картоплі в короткоротаційних сівозмінах на легких дерново-підзолистих ґрунтах Полісся до цього часу вивчені недостатньо, а тому потребують більш детального дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводили за тематичними планами Чернігівського інституту АПВ УААН у відповідності до науково-технічної програми "Землеробство", підпрограми "Системи землеробства в зоні Лісостепу і Полісся" (номер державної реєстрації 010U003978).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є розроблення і удосконалення шляхів підвищення родючості ґрунту, продуктивності картоплі та сівозмін з використанням в основі системи удобрення біологічних засобів інтенсифікації.

Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити наступні завдання:

виявити особливості водного і поживного режимів, щільності та біологічної активності ґрунту залежно від системи удобрення;

визначити особливості впливу біологічних засобів інтенсифікації на ріст і розвиток рослин картоплі;

встановити вплив різних видів добрив на фітосанітарний стан ґрунту і посівів картоплі в короткоротаційних сівозмінах;

виявити залежність урожайності та якості картоплі в короткоротаційних сівозмінах від застосування різних систем удобрення;

визначити продуктивність сівозмін залежно від різних рівнів інтенсифікації;

провести економічну та енергетичну оцінку короткоротаційних сівозмін в залежності від внесення різних видів добрив.

Об'єкт дослідження - процес зміни агрофізичних, фізико-хімічних і біологічних властивостей дерново-підзолистого ґрунту та формування продуктивності короткоротаційних сівозмін за різних систем удобрення.

Предмет дослідження - картопля, сівозміни, органічні та мінеральні добрива, родючість ґрунту, продуктивність, економічна і енергетична ефективність сівозмін.

Методи досліджень. Польовий метод - вивчення впливу деяких агрозаходів на мікробіологічні та агрохімічні властивості ґрунту, кількісні показники продуктивності сільськогосподарських культур. Лабораторний метод - визначення кількісних і якісних характеристик об'єктів досліджень фізико-хімічними, хімічними, мікробіологічними методами. Статистичний метод - встановлення вірогідності отриманих результатів, функціональних залежностей між різними чинниками і процесами на основі регресивного, дисперсійного, кореляційного методів аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні в умовах Полісся на дерново-підзолистих ґрунтах впливу альтернативної системи удобрення на родючість ґрунту, формування величини і якості врожаю картоплі та продуктивності сівозмін й науковому обґрунтуванні доцільності їх використання як основи системи удобрення; у встановленні на основі економіко-енергетичного аналізу можливості заміни внесення під картоплю гною за недостатнього його виробництва, шляхом поєднання соломи озимих культур з половинною його дозою та соломи з проміжним посівом люпину на зелене добриво.

Практичне значення одержаних результатів полягає у обґрунтуванні та розробці системи удобрення картоплі в короткоротаційних сівозмінах на основі біологічних засобів, що забезпечує практично таку ж продуктивність як і внесення гною за зменшення витрат на застосування добрив на 33,7-50,4 %, та підвищення рівня рентабельності виробництва бульб на 7,5-10,7%.

З метою підвищення ефективності використання дерново-підзолистих грунтів рекомендовано впровадження плодозмінних сівозмін з обов'язковим вирощуванням багаторічних трав - конюшини. Це дозволяє збільшити вихід кормових одиниць з кожного гектара ріллі в середньому на 46,0%, а збір перетравного протеїну майже в 2 рази.

Наукові розробки впроваджували у 2005 році в дослідному господарстві "Прогрес" Козелецького району Чернігівської області на площі 20 га.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням здобувача. Автором за темою дисертації опрацьовано вітчизняну і зарубіжну наукову літературу, розроблено програму, проведено польові та лабораторні дослідження, систематизовано та узагальнено експериментальний матеріал, сформульовано науково-обґрунтовані висновки, забезпечено впровадження результатів досліджень у виробництво, підготовлено друковані праці.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертаційної роботи доповідались на науково-практичній конференції молодих вчених "Проблеми сучасного землекористування" (ННЦ "Інститут землеробства УААН", 2002 р.), всеукраїнській науковій конференції "Шляхи підвищення ефективності використання на добриво побічної продукції рослинництва" (ННЦ "Інститут землеробства УААН", 2003 р.), 4-тій науково-теоретичній конференції "Проблеми бур'янів і шляхи зниження забур'яненості орних земель" (Інститут цукрових буряків УААН, 2004), засіданнях вченої ради та методичної комісії Чернігівського інституту АПВ УААН (2001-2005 рр.), науково-виробничих засіданнях лабораторії сівозмін ННЦ "Інститут землеробства УААН" (2001-2005 рр.), методичних комісіях з питань землеробства і рослинництва ННЦ "Інститут землеробства УААН" (2001-2005 рр.).

Публікації: Основні положення дисертації опубліковано в 10 наукових працях, з них 4 - у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи: Дисертація викладена на 159 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву. До роботи включено 36 таблиць, 13 графіків, 4 додатки. Список використаних джерел містить 261 найменування, з яких 6 - латинським шрифтом.



Основний Зміст роботи

Розділ 1. Значення сівозмін та систем удобрення у

формуванні врожайності бульб картоплі (огляд літератури)

В огляді використаної наукової літератури висвітлено значення сівозмін і органічних добрив та їх вплив на агрофізичні, агрохімічні й біологічні показники родючості ґрунту і продуктивність картоплі та сівозмін в цілому. На основі аналізу сучасних літературних джерел виявлено доцільність застосування біологічних засобів інтенсифікації (гною, соломи, сидератів та їх поєднання) при вирощуванні картоплі в короткоротаційних сівозмінах.

Розділ 2. Умови, Програма та методика проведення

досліджень

Дослідження проведено в 2001-2005 рр. у стаціонарному досліді з вивчення впливу біологічних засобів інтенсифікації на продуктивність культур, родючість ґрунту, фітосанітарний стан посівів і ґрунту, який закладено в Чернігівському інституті АПВ у 1999 році.

Район проведення досліджень характеризується помірно-континентальним кліматом із теплим літом, м'якою зимою, достатнім зволоженням та середньорічною температурою 5,7-6,6^о С. Річна сума опадів складає в середньому 500-600 мм. Протягом року опади розподіляються нерівномірно. Біля 70% всієї кількості опадів випадає за теплий сезон, тобто з квітня по жовтень і тільки 30% приходиться на холодні місяці.

У цілому погодні умови за роки проведення досліджень були не дуже сприятливими для розвитку картоплі, особливо у 2001 році.

Грунти дослідної ділянки дерново-підзолисті супіщаного механічного складу, сформовані на слоїстих водно-льодовикових відкладах. Орний шар ґрунту має такі характеристики: гумус за Тюриним - 1,0-1,2%, рН сольове - 4,9, гідролітична кислотність - 2,8 мг екв. на 100 г, сума увібраних основ (за Каппеном) - 5,4 мг екв. на 100 г, легкогідролізований азот (за Корнфільдом) - 9,7, рухомий фосфор (за Кірсановим) - 17,9, обмінний калій (за Масловою) 7,0-9,0 мг/100 г ґрунту.

Картоплю вирощували в двох короткоротаційних сівозмінах з наступним чергуванням культур: плодозмінна (конюшина-озима пшениця-картопля-яра пшениця з підсівом конюшини); зерно-картоплярська (овес-озима пшениця-картопля-яра пшениця).

Стаціонарний дослід закладено методом розщеплених ділянок, де ділянками першого порядку є варіанти удобрення, другого - сівозміни. Розмір посівної ділянки 87,5 м², облікової 50 м². Повторення досліду триразове. Схема досліду (табл. 1) включає вісім варіантів удобрення картоплі:

1. Контроль (без добрив); 2. Фон (N₄₀P₄₀K₁₂₀ ); 3. Фон + гній 40 т/га (N₂₄₀P₁₆₀K₃₆₀); 4. Фон + солома 5 т/га (N₆₅P₅₃K₁₆₃); 5. Фон + солома 5 т/га + гній 20 т/га (N₁₆₅P₁₁₃K₂₈₃); 6. Фон + солома 5 т/га + NPK еквівалентно 20 т/га гною (N₁₆₅P₁₁₃K₂₈₃); 7. Фон + солома 5 т/га + люпин на сидерат (N₁₀₉P₅₃K₁₆₃); 8. Фон + солома 5 т/га + N₁₀ на 1 т соломи (N₁₁₅P₅₃K₁₆₃).

Фосфорні добрива (суперфосфат простий), калійні (калійна сіль), солому та гній вносили під основний обробіток ґрунту восени, а аміачну селітру - весною під передпосівний обробіток ґрунту. У досліді вирощувалися районовані сорти сільськогосподарських культур.

Агрохімічні показники родючості дерново-підзолистого ґрунту визначали за вказівками з проведення польових дослідів з добривами географічної мережі (Методические рекомендации, 1985): нітратний азот - іонометричним експрес-методом, аміачний азот - іонометрично за допомогою реактиву Неслера, обмінний калій - за Масловою, рухомий фосфор - за Кірсановим.

Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин картоплі здійснювали згідно до методики Держкомісії по сортовипробуванню (Методические рекомендации, 1985). Для визначення приросту сухої речовини та вмісту основних елементів живлення на протязі вегетаційного періоду в основні фази розвитку відбирали рослинні зразки, у яких визначали вміст азоту, фосфору та калію. У бульбах картоплі крім названих елементів визначали вміст крохмалю, вітаміну С, нітратів (Методические указания, 1985).

Біологічну активність ґрунту визначали безпосередньо в полі. Інтенсивність дихання - по виділенню СО₂ та поглинанню О₂ за методом Штатнова, інтенсивність розкладу целюлози в ґрунті - за І.С. Востровим, А.Н. Петровою (Методические указания, 1983).

Зміну мікробного ценозу ґрунту під впливом факторів, які вивчали, визначали в Інституті сільськогосподарської мікробіології (м. Чернігів) (Методические указания, 1983).

Бур'яни обліковували кількісно-ваговим методом (Ступаков В.П., 1984).

Облік врожаю в польових дослідах здійснювали шляхом суцільного поділянкогово збирання. Дані обліку урожаю обраховували методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим (1985).

Оцінку економічної ефективності застосування добрив проводили за витратами засобів виробництва на один гектар, умовно чистим прибутком, умовним прибутком від добрив, собівартістю одного центнера продукції та рівнем рентабельності (Державин А.М., 1985).

Загальну продуктивність короткоротаційних сівозмін оцінювали шляхом перерахунку рослинницької продукції в кормові одиниці, зернові одиниці та за виходом перетравного протеїну.

Розділ 3. Вплив різних видів добрив на показники родючості ґрунту в короткоротаційних сівозмінах

Біологічна активність ґрунту. За даними ряду дослідників (Монжасов В.П., Маймусов В.М., Чигаєв А.М., 1993; Титлянова А., Тесаржова М., 1991 та ін.) біологічна активність ґрунту достатньо чітко відображає комплекс ґрунтових умов, який діє на найважливіший інтегральний показник родючості ґрунту - врожай.

Як у середньому за роки досліджень (2001-2003 рр.), так і в окремі роки внесення органічних добрив сприяло підвищенню інтенсивності біологічних процесів у ґрунті.

Так, найбільша інтенсивність розкладу целюлози та виділення СО₂ була у варіантах за внесення 40 т/га гною, соломи (5 т/га) в поєднанні з половинною дозою гною (20 т/га) та соломи з сидератами. За рахунок цих факторів целюлозоруйнуюча активність у порівнянні до контролю підвищилась в плодозмінній сівозміні на 46,2-60,4%, в зерно-картоплярській - на 56,0-68,6%, виділення СО₂ відповідно на 28,6-31,9 та 32,5-39,3%. За внесення соломи у чистому вигляді інтенсивність розкладу целюлози відповідно сівозмінам становила 27,9 та 27,0%, що перевищувало контроль у 1,3-1,4 рази. "Дихання" ґрунту у цьому варіанті було на рівні 122,1-119,2 мг/м² за годину, при виділенні СО₂ на контролі відповідно 103,3 і 100,0 мг/м² за годину.

Вплив добрив на щільність ґрунту та запаси вологи в ньому. У середньому за роки досліджень внесення органічних добрив зменшувало щільність дерново-підзолистого супіщаного ґрунту.

Більш істотно це відбувалось за внесення 40 т/га гною, соломи (5 т/га) в поєднанні з половинною дозою гною та сидератами.

У шарі ґрунту 0-10 см за цих систем удобрення щільність ґрунту в плодозмінній сівозміні становила 1,11 г/см³, а в зерно-картоплярській - 1,13г/см³ при об'ємній масі у контрольних варіантах 1,16 г/см³. У шарі ґрунту 10-20 см показники щільності ґрунту у цих варіантах також зменшувались в плодозмінній

Плодозмінна сівозміна Зерно-картоплярська сівозміна

середнє за 2001-2003 рр.

сівозміні на 0,03-0,05 г/см³, у зерно-картоплярській - на 0,04 г/см³ при 1,31 г/см³ на контролі.

Аналіз одержаних результатів вмісту продуктивної вологи дозволяє зазначити, що весняні запаси вологи у варіантах із застосуванням органічних добрив були вищими в порівнянні з контрольними варіантами, і особливо в шарі ґрунту 0-100 см. Тут ця різниця на користь варіантів із внесенням біологічних засобів становила в плодозмінній сівозміні 4,4-10,6 мм, в зерно-картоплярській - 3,9-9,1 мм. У період збирання врожаю зазначена особливість порушується, що в значній мірі можна пояснити збільшенням витрат вологи на формування вищого врожаю у цих варіантах.

Баланс елементів живлення у короткоротаційних сівозмінах. Ефективність заходів, спрямованих на підвищення сили кожного гектара землі можна визначити шляхом розрахунку балансу поживних речовин в ґрунті (табл.1). родючість ґрунт бульба посів

Проведені нами балансові розрахунки показали, що незалежно від структури посівів у сівозмінах біологічні засоби позитивно впливають на баланс біогенних елементів. У плодозмінній сівозміні майже бездефіцитний баланс азоту та позитивний фосфору і калію був у варіанті за внесення 10 т/га сівозмінної площі гною. Близькими до бездефіцитного балансу біогенних елементів були показники за поєднання 1,25 т/га сівозмінної площі соломи з половинною дозою гною та соломи з NPK еквівалентно 5 т/га гною. У зерно-картоплярській сівозміні баланс азоту у всіх варіантах був від'ємний, що пояснюється відсутністю в цій сівозміні конюшини як накопичувача біологічного азоту. Проте баланс фосфору і калію був бездефіцитний і навіть позитивний, що пов'язано зі зменшенням їх виносу сільськогосподарськими культурами внаслідок нижчого їх врожаю в цій сівозміні.

Таким чином, баланс поживних елементів у сівозмінах на дерново-підзолистих ґрунтах перш за все визначається кількістю внесених добрив, наявністю в сівозміні посіву конюшини та продуктивністю сільськогосподарських культур.

Для його покращання у господарствах, які виробляють обмежену кількість гною, слід застосовувати на добриво солому в чистому вигляді та в поєднанні з гноєм та сидератами, обов'язково вводити у сівозміни багаторічні бобові трави.

Таблиця 1

Баланс елементів живлення за різних систем удобрення в короткоротаційних сівозмінах, у середньому за 2001-2004 рр.

Дози добрив з розрахунку на 1 га сівозмінної площі	Надходження кг/га	Винос на 1 га, кг	Баланс ±	Інтенсивність балансу, %
	N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O
Плодозмінна сівозміна
Контроль (без добрив)	32,9	3,0	4,0	85,3	42,7	95,1	-52,5	-39,8	-88,1	38,6	7,0	4,2
Фон (N35-45P35K85)	70,7	38,0	92,0	102,1	50,4	115,4	-31,5	-12,5	-37,4	69,2	75,4	79,7
Фон + гній 10 т/га	121,8	68,0	143,3	124,8	61,1	141,2	-3,0	+6,9	+2,1	97,6	111,3	101,5
Фон + солома 1,25 т/га	78,2	40,5	103,2	110,1	54,4	125,5	-31,9	-14,0	-22,3	71,0	74,4	82,2
Фон + солома 1,25 т/га + гній 5 т/га	102,4	55,5	129,0	119,4	58,4	136,8	-16,9	-2,7	-7,7	85,8	95,0	94,3
Фон + солома 1,25 т/га + NPK еквівалентно 5 т/га гною	101,5	55,5	129,0	115,1	56,5	132,1	-13,6	-1,1	-3,1	88,2	98,2	97,7
Фон + солома 1,25 т/га + сидерат	96,2	40,5	103,2	120,3	59,6	137,0	-24,1	-19,1	-33,9	80,0	68,0	75,3
Фон + солома 1,25 т/га + N10/1 т соломи	91,3	40,5	103,2	113,9	56,0	129,2	-22,6	-15,5	-26,0	80,2	72,3	79,9
Зерно-картоплярська сівозміна
Контроль (без добрив)	7,2	3,4	7,2	63,4	24,2	52,7	-56,2	-20,8	-45,6	11,3	14,0	13,7
Фон (N35-45P35K85)	52,2	38,4	92,1	86,4	33,3	75,6	-34,2	+5,1	+16,6	60,4	115,3	121,8
Фон + гній 10 т/га	98,2	68,4	143,5	116,0	44,7	102,3	-17,8	+23,6	+41,3	84,7	153,0	140,3
Фон + солома 1,25 т/га	57,8	40,9	103,4	97,9	37,9	86,1	-40,0	+3,0	+17,4	59,0	107,9	120,1
Фон + солома 1,25 т/га + гній 5 т/га	80,8	55,9	129,2	110,2	42,7	98,9	-29,4	+13,2	+34,3	75,3	130,9	130,6
Фон + солома 1,25 т/га + NPK еквівалентно 5 т/га гною	80,8	55,9	129,2	101,8	39,4	90,9	-20,9	+16,4	+38,3	79,4	141,9	142,1
Фон + солома 1,25 т/га + сидерат	73,4	40,9	103,4	108,1	41,7	96,0	-33,8	-0,9	+7,4	68,7	98,1	107,7
Фон + солома 1,25 т/га + N10/1 т соломи	70,3	40,9	103,4	96,6	37,2	82,4	-26,3	+3,7	+21,0	72,8	109,9	125,5

РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ НА РІСТ, РОЗВИТОК ТА ДИНАМІКУ ВМІСТУ біогенних елементів у РОСЛИНАХ КАРТОПЛІ в короткоротаційних сівозмінах

Ріст, розвиток картоплі та динаміка накопичення сухої речовини. Найкращі умови для росту і розвитку рослин картоплі склались на варіантах із внесенням 40 т/га гною, соломи (5 т/га) у поєднанні з половинною дозою гною та соломи з проміжним посівом сидерату. Застосування зазначених систем удобрення підвищило висоту рослин у середньому на 11,5-28,3%, кількість стебел при цьому збільшувалась на 26,0-53,3%, а вага надземної маси в 1,6-2,0 рази в порівнянні до контролю.

Встановлення впливу різних видів добрив на приріст сухої речовини дозволило виявити, що за внесення 5 т/га соломи на фоні N₄₀P₄₀K₁₂₀ як у фазі цвітіння, так і у фазі відмирання бадилля в обох сівозмінах її приріст підвищувався в 2,0-2,1 рази.

Подальшому накопиченню сухої речовини сприяло внесення соломи з половинною дозою гною (20 т/га), сидеральними та мінеральними добривами.

Площа листової поверхні картоплі у цих сівозмінах також суттєво змінювалась від застосування органічної системи удобрення. Найбільша вона була за внесення соломи 5 т/га у поєднанні з половинною дозою гною, і перевищувала її величину у контрольному варіанті в 2,2-1,9 рази. У цьому ж варіанті в обох сівозмінах виявлено і найбільший вміст хлорофілу в рослинах картоплі.

Надходження азоту, фосфору та калію в рослини картоплі. Важливою умовою для нормального росту і розвитку картоплі є забезпечення рослин достатньою кількістю елементів живлення. У наших дослідженнях застосування гною, соломи та сидератів суттєво покращувало поживний режим і позитивно впливало на накопичення основних елементів живлення в рослинах.

Так, на контрольному варіанті у плодозмінній сівозміні у фазі цвітіння картоплі вміст азоту в бадиллі становив 2,42 %, фосфору 0,71, калію 3,75, а за внесення 40 т/га гною, 5 т/га соломи у поєднанні з половинною дозою гною (20 т/га) та соломи з сидератами ці показники підвищувались відповідно до 3,93; 0,72; 6,30 %.

Така ж закономірність відмічена і у зерно-картоплярській сівозміні. Внесення органічних добрив у наших дослідженнях істотно впливало лише на вміст у рослинах азоту і калію за практично незмінного вмісту фосфору.

РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ ДОБРИВ НА ФІТОСАНІТАРНИЙ

СТАН ПОСІВІВ КАРТОПЛІ В РІЗНИХ СІВОЗМІНАХ

Внесення гною, соломи та її поєднання з іншими добривами, незалежно від сівозміни, підвищувало кількість бур'янів у посівах картоплі. Найбільшу кількість бур'янів у роки досліджень виявлено у варіанті з внесенням 40 т /га гною. Їх було в 1,6-1,7 разів більше ніж на контролі. Внесення половинної дози гною в поєднанні з соломою обумовило зменшення кількості бур'янів залежно від виду сівозмін порівняно з повною дозою гною до 11,0 %, а сидератів з соломою - до 28,2 %.

У плодозмінній сівозміні простежується стійка тенденція до зменшення кількості рослин бур'янів на 1 м² ніж у зерно-картоплярській, що пояснюється меншою забур'яненістю озимої пшениці після конюшини ніж після вівсу.

РОЗДІЛ 6. ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ ДОБРИВ НА УРОЖАЙність

ТА ЯКІСТЬ БУЛЬБ КАРТОПЛІ

Урожайність картоплі залежно від внесення добрив у різних сівозмінах. Неоднаковий характер росту, розвитку, накопичення сухої речовини, за різних умов кореневого живлення обумовив формування різної величини і якості врожаю бульб картоплі. Як видно із даних табл.2 на величину врожаю картоплі суттєвий вплив у роки проведення досліджень чинив перебіг гідротермічних умов. Несприятливими для росту і розвитку рослин картоплі виявились погодні умови 2001 року, за яких урожайність бульб картоплі не перевищувала 14,8 т/га, і майже в 1,5-2 рази була меншою порівняно з 2002-2005 роками.

Основною причиною низького врожаю картоплі у 2001 році було те, що в найбільш відповідальний для формування

Таблиця 2

Вплив органічних і мінеральних добрив на урожайність картоплі

в різних сівозмінах, 2001-2005 рр.

Варіант	Сіво-зміна	Урожайність за роками, т/га	Сере-днє т/га	Зміни урожайності т/га від добрив
		2001р	2002р	2003р	2004р.	2005р.
Без добри (контроль)	1*	8,0	11,5	8,8	8,1	8,8	9,04	к ***	-	-
	2**	8,2	11,2	8,4	8,9	8,0	8,94	к	-	-
Фон (N40P40K120)	1	8,8	17,6	14,9	18,1	16,4	15,16	+6,12	к	-
	2	9,0	17,3	15,4	18,7	16,8	15,44	+6,50	к	-
Фон + гній 40 т/га	1	14,1	23,8	22,0	24,4	23,0	21,46	+12,42	+6,30	-
	2	14,0	21,7	22,4	25,3	24,2	21,52	+12,58	+6,08	-
Фон + солома 5 т/га	1	11,8	18,8	17,4	20,3	17,0	17,06	+8,02	+1,90	к
	2	11,9	18,4	17,2	20,7	17,8	17,20	+8,26	+1,76	к
Фон + гній 20 т/га + солома 5 т/га	1	14,0	23,6	21,6	23,8	23,4	21,28	+12,24	+6,12	+4,22
	2	14,8	22,5	21,9	24,8	22,6	21,32	+12,38	+5,88	+4,12
Фон + NPK екв.20 т/га гною + солома 5 т/га	1	12,6	20,3	20,6	24,8	22,8	20,22	+11,18	+5,06	+3,16
	2	12,9	18,6	20,1	25,1	21,8	19,70	+10,76	+4,26	+2,50
Фон + солома 5 т/га + сидерати	1	14,2	23,0	20,1	24,0	21,8	20,62	+11,58	+5,46	+3,56
	2	14,8	20,6	19,8	25,1	22,0	20,46	+11,52	+5,02	+3,26
Фон + солома 5 т/га + N10 на 1 т соломи	1	12,0	20,1	18,3	20,9	19,4	18,14	+9,10	+2,98	+1,08
	2	11,8	19,0	18,6	21,3	19,8	18,10	+9,16	+2,66	+0,90
НІР05 т/га для: фактору А (сівозміна) 0,16 для фактору В(добрива) 0,37 для взаємодії факторів А і В 0,78	0,39	0,23	0,54	0,37	0,34
	0,63	0,37	0,87	0,60	0,57
	1,09	0,64	1,51	1,04	1,01

*- плодозмінна сівозміна

**- зерно-картоплярська сівозміна

***- прийнято за контроль

врожаю бульб місяць - липень випало всього 14,1 % опадів від середньобагаторічної норми, до того ж температура повітря в цей період перевищувала на 6,6⁰С середньобагаторічну її величину. Найсприятливіші гідротермічні умови відмічено у 2004 році, коли кількість опадів і температура повітря були близькими до середньобагаторічних показників, за рахунок чого отримано найвищу урожайність бульб картоплі.

Внесення соломи на добриво (5 т/га) на фоні N₄₀P₄₀K₁₂₀ у середньому за 2001-2005 рр. підвищило урожайність бульб у плодозмінній сівозміні на 1,90 т/га, а в зерно-картоплярській - на 1,76 т/га при урожайності у фоновому варіанті відповідно зазначеним сівозмінам 15,16 і 15,44 т/га.

За внесення соломи з половинною дозою гною приріст врожаю в плодозмінній сівозміні відповідно фону становив 6,12 т/га, в зерно-картоплярській - 5,88 т/га, за поєднання соломи з сидератами відповідно 5,46 і 5,02 т/га. За абсолютною величиною різниця в урожайності картоплі у варіантах із внесенням соломи з гноєм і сидератами знаходилась в межах 0,6-0,76 т/га і була рівна або близька до урожаю у варіанті з внесенням повної дози гною (40 т/га).

Сівозмінний фактор практично не впливав на урожайність бульб картоплі, що видно з приведеної діаграми (3) та підтверджується також проведеною нами статистичною обробкою урожайних даних.

Частка дії сівозмін у взаємодії досліджуваних факторів становить лише 4,6%, тоді як від погодних умов - 41,1%, системи удобрення 54,3%.

Вплив органічних та мінеральних добрив на якість бульб картоплі в різних сівозмінах. Визначення якості бульб картоплі показало, що органічні добрива внесені на фоні N₄₀P₄₀K₁₂₀ позитивно впливали на вміст крохмалю, його вихід, вміст вітаміну С і товарність бульб. Так, за внесення соломи вміст крохмалю в бульбах у плодозмінній сівозміні становив 13,3%, у зерно-картоплярській 14,0%, і був вищим, у порівняні з контрольним варіантом, на 9,9-6,9%. Найбільший його вміст виявлено у варіантах із внесенням соломи з половинною дозою гною та сидератами, який в залежності від виду сівозмін знаходився в межах від 14,0 і до 14,7%. Відповідно і вихід крохмалю з одиниці площі у цих варіантах був найвищий.

Вміст вітаміну С у варіантах з 40 т/га гною, соломи з сидератами та соломи з додаванням компенсуючої дози азоту (N₁₀) був майже однаковий і становив відповідно варіантам у плодозмінній сівозміні 14,5, 14,8 та 14,9 мг%, у зерно-картоплярській - 15,4, 15,4 та 15,2 мг%. Самий високий його вміст у бульбах одержано в зерно-картоплярській сівозміні за внесення соломи у чистому вигляді та за поєднання її з половинною дозою гною - 16,0 та 16,1 мг%. За використання біологічних засобів товарність бульб підвищувалась і знаходилась в межах від 79 до 85% за 73-75% на контролі.

Розділ 7. продуктивність короткоротаційних сівозмін та Економіко-енергетична ефективність застосування в них різних видів добрив

Продуктивність сівозмін. Ефективність сівозмін оцінюється за загальною продуктивністю. Розрахунки продуктивності сівозмін показують, що використання біологічних засобів позитивно і в той же час по різному впливало на вихід з 1 га зерна, кормових одиниць та перетравного протеїну (табл. 3).

Найбільшу продуктивність використання ріллі, як у плодозмінній так і в зерно-картоплярській сівозміні, забезпечувало внесення 10 т/га сівозмінної площі гною.

Таблиця 3

Продуктивність короткоротаційних сівозмін за різних систем удобрення, середнє за 2001-2005 рр.

Варіант	Урожай-ність, ц/га	Вихід на 1 га ріллі, ц/га	Забезпеченість 1 к. од. протеїном
	картоплі	зернових	зерна	кормових одиниць	перетравного протеїну
Плодозмінна сівозміна
Без добрив (контроль)	90,4	26,4	13,2	44,7	5,26	118
Фон (N40P40K120)	151,6	31,6	15,8	52,5	5,87	112
Фон + гній 10 т/га	214,6	37,3	18,6	63,6	6,96	109
Фон + солома 1,25 т/га	170,6	33,7	16,8	56,2	6,23	111
Фон + солома 1,25 т/га + гній 5 т/га	212,8	36,2	18,1	61,8	6,72	109
Фон + солома 1,25 т/га + NPK екв. 5 т/га гною	202,2	34,7	17,3	59,2	6,45	109
Фон + солома 1,25 т/га + сидерати	206,2	36,2	18,1	61,6	6,74	109
Фон + солома 1,25 т/га + N10	181,4	34,9	17,4	57,8	6,37	110
Зерно-картоплярська сівозміна
Без добрив (контроль)	89,4	19,4	14,5	23,2	2,00	86
Фон (N40P40K120)	154,4	27,7	20,8	35,3	2,99	85
Фон + гній 10 т/га	215,2	35,8	26,8	46,7	3,93	84
Фон + солома 1,25 т/га	172,0	30,7	23,0	39,1	3,30	84
Фон + солома 1,25 т/га + гній 5 т/га	213,2	33,0	24,7	44,1	3,70	84
Фон + солома 1,25 т/га + NPK екв. 5 т/га гною	197,0	31,4	23,6	41,6	3,49	84
Фон + солома 1,25 т/га + сидерати	204,6	33,1	24,8	43,6	3,66	84
Фон + солома 1,25 т/га + N10	181,0	31,2	23,4	40,2	3,40	85

Вихід кормових одиниць у цьому варіанті відповідно зазначеним сівозмінам становив 63,6 та 46,7 ц/га, перетравного протеїну - 6,96 і 3,93 ц/га. Досить близькими до цього варіанту були показники на ділянках з внесенням 1,25 т/га сівозмінної площі соломи у поєднанні з половинною дозою гною та соломи з проміжними сидератами. Так, вихід кормових одиниць порівняно із внесенням 10 т/га гною був меншим у плодозмінній сівозміні лише на 1,8-2,0 ц/га, в зерно-картоплярській - на 2,6-3,1 ц/га.

Одержанні нами результати (4) засвідчують, що найвищу ефективність використання ріллі в умовах Полісся забезпечують плодозмінні сівозміни з використанням багаторічних бобових трав. Вихід кормових одиниць з 1 га ріллі в них у порівнянні із зерно-картоплярською сівозміною збільшувався на 45,9%, а протеїну майже в 2 рази.

Таким чином, використання багаторічних бобових трав у сівозмінних масивах та соломи зернових культур у поєднанні з гноєм та сидератами належить до найдоступніших, маловитратних заходів відтворення родючості ґрунту і підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Економічна оцінка застосування різних видів добрив під картоплю. Розрахунки економічної ефективності показують, що в умовах дерново-підзолистих грунтів Полісся найбільш економічно вигідним є система удобрення, основою якої є внесення 5 т/га соломи у поєднанні з половинною дозою гною (20 т/га) та соломи з сидеральною культурою люпину пожнивно. Витрати на добрива за таких систем зменшуються у порівнянні з внесенням 40 т/га гною на 33,7-50,4%, рівень рентабельності підвищується на 7,5-10,7%.

Енергетична ефективність короткоротаційних сівозмінах. Серед короткоротаційних сівозмін найбільш енергетично доцільною виявилася плодозмінна сівозміна, де коефіцієнт енергетичної ефективності був більшим в 1,4 рази ніж у зерно-картоплярській. Це пояснюється вищим рівнем продуктивності озимої пшениці, а також присутністю поля конюшини у цій сівозміні.

Найбільші енерговитрати, в обох досліджуваних сівозмінах, на отримання 1 ц зернових одиниць були за системи удобрення, основою яких становило внесення на 1 га сівозмінної площі 10 т гною, та сумісне застосування 1,25 т/га соломи з мінеральними добривами еквівалентно 5 т/га сівозмінної площі гною. Коефіцієнт енергетичної ефективності був найменшим і коливався в межах від 2,5 до 3,3, з витратами енергії на 1 ц зернових одиниць 454-592 МДж. Перш за все, це можливо пояснити високою енергоємністю гною, а також мінеральних добрив, та додатковими витратами на їх внесення. При застосування на добриво соломи у поєднанні з половинною дозою гною та соломи з сидератами витрати енергії на 1 ц зернових одиниць у порівнянні з повною дозою гною скорочуються на 31-75 МДж, а коефіцієнт енергетичної ефективності зростає у плодозмінній сівозміні на 6,1-15,2%, в зерно-картоплярській - на 4,0-16,0 %.



висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у вдосконаленні системи удобрення картоплі в короткоротаційних сівозмінах шляхом використання біологічних засобів (гній, солома попередника, сидерат) для підвищення продуктивності картоплі, якості бульб та зниження економіко-енергетичних витрат, збереження і відновлення родючості дерново-підзолистих грунтів Полісся.

1. Виявлено, що внесення під картоплю (як добрива) гною, соломи в чистому вигляді та в поєднанні з гноєм, сидеральними і мінеральними добривами позитивно впливає на показники родючості ґрунту. Поєднання соломи з гноєм, сидеральними і мінеральними добривами забезпечувало вміст елементів живлення на рівні варіанту із внесенням 40 т/га гною.

Розклад целюлози в ґрунті й продукування в ньому СО₂ також були близькими до їх величини на ділянках із внесенням 40 т/га гною.

2. Встановлено, що використання гною, на добриво соломи у поєднанні з половинною дозою гною та соломи у поєднанні з сидератами сприяє кращому росту і розвитку рослин картоплі, зокрема збільшується висота рослин, кількість стебел у кущі та вага надземної маси, а також підвищується накопичення сухої речовини, збільшується площа листової поверхні та вміст хлорофілу в листі.

3. Поєднання половинної дози гною (20 т/га) з соломою сприяло зменшенню забур'яненості посіву залежно від виду сівозмін порівняно з повною дозою гною на 2,0-11,0 %, а сидератів з соломою - на 17,2-28,2 %.

4. Внесення соломи на добриво (5 т/га) на фоні N₄₀P₄₀K₁₂₀ підвищило урожайність бульб у плодозмінній сівозміні на 1,90 т/га а в зерно-картоплярській - на 1,76 т/га за урожайності у фоновому варіанті відповідно 15,16 і 15,44 т/га.

За поєднання внесення соломи з половинною дозою гною приріст врожаю в плодозмінній сівозміні становив 6,12 т/га, в зерно-картоплярській - 5,88 т/га, за поєднання соломи з сидератами відповідно 5,46 і 5,02 т/га. За абсолютною величиною різниця в урожайності картоплі у варіантах з внесенням соломи з гноєм і сидератами знаходилась в межах 0,6-0,76 т/га і дорівнювала або наближалась до урожаю у варіанті з внесенням повної дози гною (40 т/га).

5. Найвищий вміст крохмалю в бульбах картоплі й максимальний його збір з 1 га забезпечило внесення соломи в поєднанні з половинною дозою гною та соломи з сидератами. В порівнянні з гноєм (40 т/га) вміст крохмалю в цих варіантах у плодозмінній сівозміні був вищий на 1,1-1,4%, в зерно-картоплярській - на 0,9-0,4.

6. Вміст вітаміну С в бульбах за поєднання соломи з половинною дозою гною і сидератами був майже однаковим, як при внесенні 40 т/га гною, і залежно від сівозмін у порівнянні до контролю відповідно підвищувався на 2,7-3,8 та 2,7-3,2 мг%.

7. Кращими за продуктивністю в умовах Полісся є плодозмінні сівозміни за яких вихід зернових одиниць з основної продукції на 1 га ріллі був на 41,8 % вищим, ніж у зерно-картоплярській сівозміні, кормових одиниць на 45,9%, а приріст виходу протеїну підвищувався майже в 2 рази.

У плодозмінній сівозміні була значно вищою і забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном. На 1 кормову одиницю в цій сівозміні припадало в межах 109-118 г перетравного протеїну, у той час як у зерно-картоплярській всього лише 84-86 г.

8. Незалежно від структури посівів у сівозмінах використання органічних добрив позитивно впливало на баланс основних елементів живлення. Кращі показники балансу азоту виявились в плодозмінній сівозміні, а інтенсивність балансу фосфору і калію була навпаки вищою в зерно-картоплярській сівозміні, що пов'язано зі зменшенням їх виносу сільськогосподарськими культурами внаслідок нижчого їх врожаю.

Вищими показниками балансу біогенних елементів в обох сівозмінах виділялися варіанти з внесенням на фоні N_35-45P₃₅K₈₅ 10 т/га гною та соломи 1,25 т/га з 5 т/га сівозмінної площі гною.

9. Найбільший умовно чистий прибуток за вирощування картоплі (4907 грн./га) і найменшу собівартість (25,1 грн./ц) забезпечило внесення половинної дози гною (20 т/га) у поєднанні з соломою (5 т/га). За заорювання сидерату з соломою ці показники становили 4672 грн./га, собівартість 1 ц бульб 25,5 грн.

10. В умовах дерново-підзолистих грунтів Полісся внесення соломи в поєднанні з гноєм та сидератами є енергетично високоефективним заходом збереження та відтворення родючості ґрунту, підвищення продуктивності використання ріллі, врожаю картоплі та його якості незалежно від структури посівів у сівозмінах. Витрати енергії на 1 ц зернових одиниць у порівнянні з повною дозою гною скорочувались на 31-75 МДж, а коефіцієнт енергетичної ефективності зростав у плодозмінній сівозміні на 6,1-15,2%, в зерно-картоплярській - на 4,0-16,0 %.



РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для підвищення ефективності використання грунтів Полісся і біологізації його землеробства слід широко впроваджувати короткоротаційні плодозмінні сівозміни (конюшина-озима пшениця-картопля-ярі зернові з підсівом конюшини). Як основу системи удобрення в таких сівозмінах необхідно використовувати солому в поєднанні з гноєм, сидеральними і мінеральними добривами. Освоєння плодозмінних сівозмін дозволяє підвищити вихід кормових одиниць з 1 га ріллі в порівнянні з зерно-картоплярськими сівозмінами на 45,9%, а перетравного протеїну майже на 50%.

2. В умовах Полісся на дерново-підзолистих грунтах незалежно від форми власності господарств за недостатнього виробництва гною органо-мінеральну систему удобрення картоплі в короткоротаційних сівозмінах слід будувати на основі внесення соломи в поєднанні з гноєм (20 т/га) або соломи з посівом бобових сидератів. Такі системи удобрення забезпечують одержання урожаю на рівні 40 т/га гною з підвищеною якістю продукції, зменшують витрати на внесення добрив на 33,7-50,4 %, підвищують рентабельність виробництва бульб на 7,5-10,7%.



Перелік друкованих робіт по темі дисертації

1. Гриник І.В., Бакун Ю.О., Єгоров О.В. Продуктивність сівозмін Полісся залежно від способів використання соломи на добриво // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН (спецвипуск). - К.: Фітосоціоцентр, 2003. - С. 42-48.

2. Гриник І.В., Бакун Ю.О., Єгоров О.В. Вплив систем удобрення та засобів захисту рослин на врожай і якість картоплі у Чернігівському Поліссі // Картоплярство. - 2003. - №32. - С. 55-62.

3. Гриник І.В., Бакун Ю.О., Єгоров О.В. Вплив засобів інтенсифікації на ефективність використання дерново-підзолистих грунтів у сівозмінах Полісся // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН (спецвипуск). - К.: ЕКМО, 2005. - С. 106-112.

4. Єгоров О.В. Вплив різних видів добрив на продуктивність картоплі в короткоротаційних сівозмінах Полісся // Вісник аграрної науки. - Київ, 2005. - №10. - С. 73-75.

5. Рижук С.М., Сорока В.І., Жилкін В.А., Тараріко О.Г., Сайко В.Ф., Бойко П.І., Слюсар І.Т., Камінський В.Ф., Шиліна Л.І., Бородань В.О., Артюшенко О.О., Сологуб Ю.І., Шевченко І.П., Вергунова І.М., Коваленко Н.П., Лебідь Є.М., Десятник Л.М., Зубенко В.Ф., Барштейн Л.А., Шкаредний І.С., Волянський А.В., Дишловий В.А., Гаврилюк М.С., Шаповал І.С., Чуприна Л.В., Добряк Д.С., Шквир М.І., Волощук М.Д., Дука Л.В., Качмар О.Й., Томашівський З.Н., Бегей С.В., Періг Г.Т., Бомба М.Я., Шувер І.А., Бінерт Б.І., Пишнюк Л.В., Климчук М.М., Гулковський В.В., Бистрицький В.С., Вишневський В.А., Андрієнко А.А., Аксьонов І.В., Мінковський А.Є., Коваленко А.П., Андрусенко І.І., Коваленко А.М., Вітанов О.Д., Розторгуєв В.А., Гриник І.В.. Бакун О.І., Назаренко М.М., Єгоров О.В., Бондарчук І.І., Куничак Г.І., Польовий В.М., Якубовська В.В., Панасюк М.Г., Пастух А.М., Савченко Г.І., Тараненко В.І., Рибкін А.В., Браженко І.П., Райко О.П., Гангур В.В., Хоненко Л.Г., Попов М.М., Волошин О.С., Черечукін М.І., Шабатов В.С., Гуща А.М., Сінченко В.М., Андрюшко А.Ю. Сівозміни у землеробстві України. - К.: Аграрна наука, 2002. - 146 с.

6. Гриник І. В., Бакун Ю.О., Бакун О.І., Єгоров О.В. Методичні поради з організації сівозмін у реформованих сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області. - Чернігів: ЦНТЕІ, 2004. - 20 с.

7. Іванько А.В., Мельник А.І., Гриник І.В., Бардаков А.Г., Бакун Ю.О., Бакун О.І., Єгоров О.В., Бердніков О.М., Вірьовка В.Д., Коршок Р.М., Скачок Л.М., Бардаков В.А., Піщолка П.І., Купріянов В.П., Горбаченко Н.І., Локоть О.Ю., Данилевська Н.Г., Харченко В.Я. Кобижча І.О., Назаренко М.М., Ніколаєнко Р.Ф., Данилевський О.О., Закревський М.Ф., Бацман Ю.М., Вірьовка І.М., Кузьменко О.О. Наукові основи агропромислового виробництва Чернігівської області. - Чернігів: РВК "Деснянська правда", 2004. - 344 с.

8. Єгоров О.В. Вплив добрив на біологічну активність ґрунту та врожай картоплі на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся // Проблеми сучасного землекористування (матеріали науково-практичної конференції молодих вчених 26-28 листопада 2002 року). - К.: Чабани, 2002. - С. 37-38.

9. Єгоров О.В. Вплив біологічних засобів на продуктивність і якість картоплі в короткоротаційних сівозмінах Полісся // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво (матеріали науково практичної конференції молодих вчених 23-25 листопада 2004 року). -К.: Чабани, 2004. - С. 21-23.

10. Бойко П.І., Коваленко Н.П., Панасюк М.Г., Єгоров О.В., Квасніцька Л.С. Сівозмінний фактор у боротьбі з бур'янами // Проблеми бур'янів і шляхи зниження забур'янення орних земель (матеріали конференції). - К.: Колобіг, 2004. - С. 78-83.



АНОТАЦІЯ

Єгоров О.В. "Продуктивність картоплі в короткоротаційних сівозмінах і відтворення родючості ґрунту за різних систем удобрення в Лівобережному Поліссі." - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство. ННЦ "Інститут землеробства УААН", Чабани, 2006.

Дисертація присвячена виявленню впливу біологічних засобів інтенсифікації (гною, соломи, сидератів та їх поєднання) на показники родючості ґрунту, продуктивність і якість бульб картоплі в короткоротаційних сівозмінах.

Досліджено вплив різних видів органічних добрив на поживний режим, біологічну активність дерново-підзолистого ґрунту, ріст та розвиток рослин картоплі, фітосанітарний стан посівів, урожайність і якість бульб, продуктивність сівозмін та економіко-енергетичну ефективність.

Установлено, що на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся у короткоротаційних сівозмінах найбільш ефективним способом використання соломи на добриво є сумісне її внесення з половинною дозою гною та сидератами.

Серед короткоротаційних сівозмін найбільш продуктивними в умовах дерново-підзолистих грунтів є плодозмінні сівозміни. Вихід кормових одиниць з 1 га ріллі у порівнянні із зерно-картоплярською сівозміною підвищується на 46 %, а протеїну майже у 2 рази.

Ключові слова: сівозміни, добрива, показники родючості ґрунту, баланс, картопля, урожайність, економічна та енергетична ефективність.



АННОТАЦИЯ

Егоров А.В. "Продуктивность картофеля в короткоротационных севооборотах и воспроизведение плодородия почвы за разных систем удобрения в Левобережном Полесье". - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - общее земледелие. ННЦ "Институт земледелия УААН", Чабаны, 2006.

Диссертация посвящена изучению влияния биологических средств интенсификации (навоза, соломы, сидератов и их сочетания) на показатели плодородия почвы, продуктивность и качество клубней картофеля в короткоротационных севооборотах.

Исследовано влияние разных видов органических удобрений на питательный режим, биологическую активность дерново-подзолистой почвы, рост и развитие растений картофеля, фитосанитарное состояние посевов, урожайность и качество клубней, продуктивность севооборотов и экономико-энергетическую эффективность.

Установлено, что на дерново-подзолистых почвах Полесья в короткоротационных севооборотах наиболее эффективным способом использования соломы на удобрение является совместное её внесение с половинной дозой навоза и сидератами. При этих системах удобрения улучшаются агрофизические, биологические свойства почвы, уменьшается засоренность посевов по сравнению с внесением полной дозы навоза (40 т/га) на 2-28%, создаются наиболее благоприятные условия для роста и развития ...