Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

УДК 631.559:635.656(477.61)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ГОРОХУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Кушнір Олександр

Михайлович

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті кормів УААН протягом 1996-2000 рр.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Петриченко Василь Флорович,директор Інституту кормів УААН

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, доцент Лихочвор Володимир Володимирович,завідувач кафедри рослинництва Львівського державного аграрного університету Мінагрополітики України кандидат сільськогосподарських наук Камінський Віктор Францович, заступник директора Інституту землеробства УААН, завідувач лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і круп'яних культур

Провідна установа:

Національний аграрний університет

Кабінету Міністрів УкраїниЗахист дисертації відбудеться “22” березня 2006 р. о 12 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробстваУААН.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Україна, 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, Інститут землеробства УААН, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

Автореферат розіслано “21” лютого 2006 р.

Учений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку АПК України виробництво власних білкових ресурсів є однією із найважливіших проблем, вирішення якої прямо пов'язано зі ступенем насичення польових сівозмін бобовими культурами та розробкою нових і удосконаленням існуючих технологій їх вирощування.

Актуальність теми. Однією із провідних бобових культур є горох. Цінність цієї культури обумовлена, в першу чергу, високим вмістом сирого протеїну в зерні - до 22-24%. Білок гороху є біологічно збалансованим за вмістом незамінних амінокислот, в тому числі й критичних, що досить важливо для повноцінного харчування людей і годівлі сільськогосподарських тварин. Поряд з цим горох має важливе агротехнічне значення як азотфіксуюча бобова культура і спроможний фіксувати до 30-70 кг/га біологічного азоту за умови обробки насіння активними штамами бульбочкових бактерій. Горох є одним з найкращих попередників під озимі зернові культури в польових сівозмінах.

Нині відчувається гострий дефіцит ресурсного забезпечення у технологіях вирощування, тому не завжди вдається реалізувати генетичний потенціал, закладений у сортах зернобобових культур, зокрема і гороху. Причина полягає в тому, що в умовах зони ще недостатньо вивчено процеси формування фотосинтетичного і симбіотичного апаратів та продуктивності інтенсивних сортів цієї культури залежно від умов мінерального живлення та захисту рослин. Про це свідчить низька врожайність зерна гороху, як у приватних агроформуваннях - до 1,3 т/га, так і на сортовипробувальних станціях - до 4,0 т/га при генетичному потенціалі вітчизняних сортів 6,5-7,0 т/га.

Отже, пошук шляхів, направлених на повнішу реалізацію генетичного потенціалу нових сортів гороху, є важливою народногосподарською проблемою, яка потребує наукового обгрунтування для умов регіону.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дослідження по темі дисертаційної роботи виконувалися за тематичними планами науково-дослідних робіт Інституту кормів УААН згідно з науково-технічною програмою “Кормовиробництво” (номер державної реєстрації 0198U001084).

Мета досліджень. Виявлення особливостей формування продуктивності інтенсивних сортів гороху залежно від доз мінеральних добрив та системи захисту посівів від шкодочинних об'єктів, як елементів технології вирощування в Правобережному Лісостепу України.

Завданнями досліджень передбачалось:

оцінити гідротермічний потенціал зони Правобережного Лісостепу України та виявити зв'язки між ним і рівнем продуктивності сортів гороху;

виявити сортові особливості росту, розвитку та формування урожаю гороху залежно від доз мінеральних добрив та систем захисту;

встановити сортові особливості формування показників фотосинтетичної продуктивності посівів гороху;

виявити особливості формування симбіотичного апарату і рівні біологічної фіксації атмосферного азоту сортами гороху;

оцінити показники індивідуальної продуктивності рослин, урожайності та якості зерна сортів гороху.

визначити економічну і біоенергетичну ефективність розроблених технологічних прийомів вирощування гороху;

оцінити розроблені технологічні прийоми на конкурентоспроможність.

Об'єкт дослідження - процеси росту, розвитку і формування врожаю зерна гороху залежно від гідротермічних умов регіону, доз мінеральних добрив та системи захисту посівів.

Предмет дослідження - інтенсивні сорти гороху, фактори формування продуктивності гороху.

Методи досліджень. Візуальний та ваговий - для встановлення фенологічних змін росту, розвитку та продуктивності гороху; біохімічний - визначення хімічного складу зерна; фізіолого-біохімічний - фотосинтетичної і симбіотичної діяльності рослин; статистичні методи: дисперсійний, кореляційний, регресійний - для визначення вірогідності даних, кореляційних залежностей; порівняльно-розрахунковий - визначення економічної та біоенергетичної ефективності; оцінки на конкурентоспроможність розроблених технологічних прийомів вирощування гороху.

Наукова новизна. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу України встановлено особливості формування продуктивності інтенсивних сортів гороху залежно від доз добрив та системи захисту посівів. Виявлено сортові особливості формування фотосинтетичного і симбіотичного апаратів. Обгрунтовано позитивний вплив на формування показників індивідуальної продуктивності, урожай та якість зерна сортів гороху інтенсивної системи захисту посівів від шкідників та роздрібного застосування азотних мінеральних добрив у дозі N30 до сівби і N30 в фазу бутонізації на фоні внесення Р60К60 до сівби, обробки насіннєвого матеріалу стимулятором росту емістим С та інокуляції насіння. Виявлено зв'язки між рівнем урожаю зерна та наявними гідротермічними умовами. Визначено найефективніші технологічні прийоми вирощування гороху та оцінено їхню конкурентоспроможність.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконалені технологічних прийомів вирощування сортів гороху, які забезпечують урожай зерна на рівні 3,5-4,0 т/га без суттєвого підвищення енерговитрат.

Розроблені технологічні прийоми вирощування гороху пройшли виробничу перевірку в агроформуваннях Вінницької області на площі 250 га, де забезпечили приріст врожаю зерна від 0,56 до 0,71 т/га, при порівнянні з базовою моделлю технології. У 2005 р. посівні площі гороху за удосконаленою технологією по Вінницькій області розширено до 24 тис. га., а економічний ефект від впровадження складав біля 2,4 млн. грн.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом опрацьовано літературні джерела з обраної теми; обгрунтовано напрями досліджень та розроблено програму; проведено польові та лабораторні дослідження; узагальнено і опрацьовано отримані експериментальні дані; сформульовано висновки та пропозиції виробництву, підготовлено до друку дисертацію.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались і обговорювалися на Міжнародних наукових конференціях “Сталий розвиток агроекосистем” (Вінниця, 2002 р.) та “Наукові основи сталого розвитку кормовиробництва в Україні” (Вінниця, 2003 р.), Міжвузівських наукових конференціях аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2001-2004 рр.), на конференції молодих вчених “Проблеми сучасного землекористування” в Інституті землеробства УААН (Київ - Чабани 2002 р.), обласних і районних науково-практичних семінарах з питань освоєння і впровадження сучасних технологій вирощування бобових культур (1997-2005рр.), засіданнях Вченої ради Інституту кормів УААН (1997-2005 рр.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Вінницького державного аграрного університету (1998-2002 рр.).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 5 наукових праць, у тому числі 4 - у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 189 сторінках машинописного тексту комп'ютерної верстки, має 6 розділів, 36 таблиць, 20 рисунків, висновки і пропозиції виробництву та 8 таблиць-додатків. Список використаної літератури містить 241 джерело, серед них 25 латиницею. Додатки містять матеріали, що підтверджують виробничу перевірку та впровадження результатів досліджень.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА ГОРОХУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і закордонних вчених в області біології культури гороху та особливостей технології її вирощування. Визначено і обгрунтовано перспективні напрями досліджень та висунуто робочу гіпотезу.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ

ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження по вивченню формування продуктивності інтенсивних сортів гороху залежно від впливу технологічних прийомів вирощування проводили в умовах правобережного Лісостепу України на базі Верхівського сільськогосподарського технікуму.

Грунтовий покрив дослідної ділянки представлено чорноземами опідзоленими карбонатними на лесі. За матеріалами грунтового обстеження, вміст гумусу в орному шарі складає 3,26%. Насиченість основами - 90%. Реакція грунтового середовища - рНсольове - 5,1-5,5. Забезпеченість поживними речовинами: N(вал.) - висока - 9,3 мг/100 г грунту, Р2О5 - середня - 8,0 мг і К2О - підвищена - 11,0 мг/100 г грунту.

Передбачалось вивчення особливостей формування врожаю та якості зерна сортами гороху залежно від впливу систем захисту рослин та доз мінеральних добрив в умовах Правобережного Лісостепу України.

Для вивчення моделей технологій було закладено польовий дослід за наступною схемою:

Фактор А - сорт:

1. Люлинецький короткостебельний; 2. Світязь; 3. Орендатор.

Фактор В - дози мінеральних добрив:

1. Р60К60 + емістим С + інокуляція; 2. Р60К60 + емістим С + інокуляція + N60 до сівби; 3. Р60К60 + емістим С + інокуляція + N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації.

Фактор С - система захисту рослин:

Звичайна загальноприйнята: протруювання насіння препаратом вітавакс 200 ФФ (2л/т) та обприскування посівів Бі-58 Новий (0,8 л/га) в фазу бутонізації проти горохової зернівки та попелиці;

Інтенсивна: протруювання насіння препаратом вітавакс 200 ФФ (2 л/т), обприскування посівів Бі-58 Новий (0,8 л/га) в фазу бутонізації проти горохової зернівки і попелиці та додаткове обприскування посівів препаратом деціс (0,15 л/га) в фазу початку наливання бобів з метою запобігання прогнозованому розвитку зерноїда та попелиці.

Співвідношення факторів - 3Ч3Ч2 дозволило вивчати в досліді 18 моделей технологій вирощування. Повторність в досліді - чотирьохразова. Загальна площа посівної ділянки - 39,5 м2, облікової - 25 м2.

Збирання урожаю проводили зернозбиральним комбайном “Сампо -500” при дозріванні 90% бобів з послідуючим перерахунком маси зерна на 14%вологість.

Протягом вегетаційного періоду гороху проводили наступні дослідження рослин і грунту:

- фенологічні спостереження за ростом і розвитком гороху проводили за "Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (1983)” і "Методикою проведення досліджень по кормовиробництву (1998)". Відмічали основні фази росту і розвитку рослин: за початок фази приймали наявність її не менше як у 10 % рослин, за повну - у 75 % рослин;

- підрахунок густоти рослин проводили у фазі повних сходів і перед збиранням врожаю на постійно закріплених площадках, у трьохразовій повторності на двох несуміжних повтореннях;

- висоту рослин визначали шляхом заміру на 25 рослинах у трьохразовій повторності на двох несуміжних повтореннях;

оцінку фотосинтетичної діяльності проводили за наступними показниками: площу листкової поверхні визначали методом “висічок”; фотосинтетичний потенціал (ФП), чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ), використовуючи методику А.А.Ничипоровича і ін та формулу Кідда, Вестама і Брігса;

використання рослинами ФАР визначали за методикою Х.Г.Тоомінга, по формулі: К = МЧР/РФАРЧ100, де К - коефіцієнт використання ФАР, %; М - маса сухої речовини, яка накопичена посівами за вегетацію, кг/га; Р - калорійність рослин, кКал/кг; РФАР - надходження ФАР за вегетацію, млрд. кКал. на 1 га;

динаміку накопичення зеленої і сухої маси визначали за основними фазами вегетації шляхом відбору зразків по 10 рослин і їх зважуванням. Вміст сухої речовини визначали ваговим методом при висушуванні в термостаті;

вологість грунту визначали по горизонтах 0-10, 10-20, 20-30, 30-40, 40-60, 60-80, 80-100 см протягом вегетаційного періоду термостатно-ваговим методом з послідуючим висушуванням зразків до маси абсолютно сухого грунту. Вміст вологи вираховували в процентах до маси абсолютно сухого грунту. Після цього проценти переводили в міліметри доступної вологи;

визначення кількості і маси бульбочок та питомої активності симбіозу проводили за методикою Г.С.Посипанова (1991);

для визначення структури урожаю гороху відбирали зразки по 25 рослин з кожного повторення;

біохімічну оцінку зразків насіння гороху проводили на вміст сирого протеїну за методом К'єльдаля;

облік урожаю проводили методом суцільного збирання і зважування з кожної ділянки. При збиранні гороху для визначення біологічної урожайності відбирали середню пробу насіння з кожної ділянки з послідуючим визначенням в лабораторії вологості і засміченості;

статистичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу на персональному комп'ютері із використанням спеціальних пакетів програм;

за урожайними даними розраховували біоенергетичну ефективність вирощування гороху залежно від доз мінеральних добрив та системи захисту за методикою Н.С. Балаур і А.В.Тетю (1988).

комплексну оцінку конкурентоспроможності розроблених технологій вирощування гороху проводили згідно з методикою, запропонованою А.Д.Гаркавим,В.Ф. Петриченком і А.В.Спіріним (2003).

РОЗДІЛ 3. РІСТ І РОЗВИТОК СОРТІВ ГОРОХУ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ

Встановлено, що в середньому тривалість вегетаційного періоду гороху Люлинецький короткостебельний на контрольному варіанті досліду, де вносили Р60К60, а насіння обробляли регулятором росту емістим С і активним штамом бульбочкових бактерій Rhizobium Leguminosаrum, становила 85 днів. За додаткового удобрення посівів N60 до сівби або роздрібного внесення азотних добрив N30 до сівби та N30 у фазі бутонізації тривалість вегетаційного періоду зростала не суттєво - на 1-2 дні. Аналогічна залежність спостерігалась і в сортів гороху Світязь та Орендатор. Застосування азотних добрив у нормі N60 не суттєво змінювало тривалість вегетаційного періоду сортів гороху. Виявлено, що тривалість вегетаційного періоду сортів гороху зростала на 1-2 дні при застосуванні інтенсивної системи захисту рослин від шкодочинних об'єктів. Відмічено, що інтенсифікація умов живлення та системи захисту сприяє подовженню тривалості вегетаційного періоду в цілому на 2-5 днів порівняно з контролем. Відмічено залежність, що характеризується скороченням вегетативного періоду на 1-2 дні та подовженням генеративного - на 2-3 дні при застосуванні роздрібного внесення азотних добрив на фоні інтенсивної системи захисту.

На цих же варіантах досліду густота стояння рослин у фазі повного цвітіння складала 121-124, а у фазі повної стиглості - 120-122 шт/м2, в той час як на контролі ці показники відповідно складали 114-117 та 111-114 шт/м2. При цьому було встановлено, що збільшення показників виживаності рослин у посіві пов'язане з ефективним контролем чисельності шкідників за рахунок застосування інтенсивної системи захисту.

Усі сорти гороху реагували приростами висоти на застосування азотних добрив у дозі 60 кг/га д.р. до сівби або за роздрібноговнесення N30 - до сівби та N30 - у фазі бутонізації. Висота рослин на цих варіантах була на 2,0-3,8 см більшою, ніж на контролі. На цих варіантах спостерігались і максимальні середньодобові прирости: 1,04-1,05 см/добу - на фоні звичайної системи захисту рослин та 1,05-1,09 см/добу - на фоні інтенсивної.

Коефіцієнт водоспоживання гороху відрізнявся залежно від сортів і доз добрив. Так, найвищий коефіцієнт водоспоживання спостерігався у сорту Орендатор - 865-936 м3/га, у той час, як у сортів Люлинецький короткостебельний і Світязь ці показники відповідно складали 813-896 та 806-871 м3/га.

Відмічено зниження коефіцієнта водоспоживання в гороху при застосуванні азотних добрив. Так, у сорту Люлинецький короткостебельний цей показник складав 887 м3/га - за одноразового внесення 60 кг/га д.р. азоту до сівби та 813 м3/га - за роздрібного внесення N30 до сівби та N30 - у фазі бутонізації. Це, відповідно, на 39 і 83 м3/га менше, ніж на контролі. Аналогічна залежність спостерігалась і за формування показника сумарного водоспоживання.

Рослини гороху за поліпшення умов азотного живлення раціональніше споживають основні поживні елементи. Так, за вирощуванні гороху Люлинецький короткостебельний на контролі винос азоту, фосфору і калію на формування 1 т зерна відповідно складав 63,2; 14,7 та 18,9кг. За одноразового внесення азотних добрив на фоні інтенсивної системи захисту ці показники були меншими - 62,8; 14,2 та 18,5 кг відповідно. А при застосуванні роздрібного внесення азотних добрив вони складали - 62,4; 13,6 та 18,0 кг.

За роздрібного внесення азотних добрив на фоні інтенсивної системи захисту формувались найвищі показники індивідуальної продуктивності рослин гороху. Так, у сорту Люлинецький короткостебельний кількість квіток складала - 5,1 шт., насінин із однієї рослини 21,4 шт., що більше, ніж на контролі на 0,3 та 4,2 шт. При цьому маса насіння з однієї рослини та маса 1000 насінин також були максимальними - 4,8 та 255 г, що відповідно на 0,6 та 11 г більше порівняно з контролем. Аналогічні залежності, але за дещо нижчих абсолютних значень, спостерігались і в сортів Світязь та Орендатор.

Встановлено тісну кореляційну залежність між значеннями рівня врожайності і вмісту сирого протеїну та забезпеченням вегетаційного періоду сумою активних температур та кількістю опадів. Регресія врожайності гороху (у1) та вмісту сирого протеїну (у2) від вказаних факторів (х) описується наступним регресійним рівнянням: у1= 18,0062-0,0027Х1+0,0943Х2; у2=22,4314-0,0010Х1-0,0012Х2+0,1019Х3.

РОЗДІЛ 4. ФОТОСИНТЕТИЧНА ТА СИМБІОТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПОСІВІВ ГОРОХУ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ

У середньому за роки досліджень, максимальна площа листкової поверхні в посівах гороху (37,5-48,3тис. м2/га) формувалась у фазі повного цвітіння. Починаючи від сходів і до цієї фази вона поступово наростала, а у фазі фізіологічної стиглості знову зменшувалась у 2,5-4 рази. Це пов'язано із підсиханням та опаданням листя внаслідок процесу реутилізації поживних речовин у процесі формування і наливання насіння в бобах. Максимальні показники площі листкової поверхні у сорту Люлинецький короткостебельний(48,3 тис. м2/га)формувались у варіантах із роздрібним внесенням азотних добрив на фоні інтенсивної системи захисту. Це на 9,6 тис. м2/га більшепорівняно з контролем.

На цих же варіантах досліду формувався найбільший фотосинтетичний потенціал - 1949 тис.м2 днів/га, що на 421 тис.м2 днів/га більше при порівнянні із контролем.

Встановлено синусоїдний характер формування показників чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) у гороху. Так, у сорту Люлинецький короткостебельний, максимальні рівні чистої продуктивності фотосинтезу - 6,17-7,60 г на м2 за добу спостерігались у період від повних сходів до повної бутонізації (рис. 1).

Динаміка чистої продуктивності фотосинтезу гороху Люлинецький короткостебельний залежно від впливу технологічних прийомів, (у середньому за 1996-1999 рр.)

Зміст варіантів: Звичайна система захисту: 1 - Р60К60 + емістим С + інокуляція (фон); 2 - фон + N60 до сівби; 3 - фон + N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації; Інтенсивна: 4 - фон + N30 до сівби+ N30 у фазі бутонізації.

У період повної бутонізації - повного цвітіння ці показники зменшувались майже втричі і складали 2,19-2,82 г на м2 за добу. В наступний період, який триває від фази повного цвітіння до фази наливання насіння, показники ЧПФ дещо зростали і складали 3,83-4,11 г на м2 за добу. А найменшими - 0,92-1,19 г на м2 за добу вони були в період повного наливання насіння - фізіологічної стиглості. Нами встановлено, що роздрібне внесення азотних добрив на фоні інтенсивної системи захисту посівів сприяло формуванню найвищих показників ЧПФ у всіх сортів гороху.

За оптимізації умов азотного живлення накопичення сухої органічної речовини врожаю зростало незалежно від системи захисту. Так, за вирощування гороху Люлинецький короткостебельний із внесенням азоту в дозах N30 до сівби та N30 у фазі бутонізації маса сухої речовини в період повного наливання насіння-фізіологічної стиглості складала 7,52 т/га на фоні звичайної та 8,40 т/га - на фоні інтенсивної системи захисту посівів. Це, відповідно, на 1,38 та 2,26 т/га більше порівняно із ділянками контрольного варіанта. За одноразового внесення азотних добрив у дозі N60 до сівби ці величини були дещо меншими і відповідно переважали контроль на 1,12 та 1,74 т/га. Аналогічні дані, але за дещо менших абсолютних показників, спостерігались і за вирощування в досліді інших сортів гороху.

Дози азотних добрив і система захисту рослин від шкодочинних об'єктів впливали і на формування показників симбіотичної продуктивності посівів гороху. Утворення бульбочок на коренях починалось на 13-16 день після появи сходів. Поява легемоглобіну відзначалась на 7-11 день після появи бульбочок. Як і самі бульбочки, легемоглобін з'являвся раніше в ризосфері сорту Люлинецький короткостебельний, потім у Світязя і Орендатора. Таку різницю ми пов'язуємо із особливостями взаємодії генотипів макро- і мікросимбіонта.

Встановлено, що починаючи від фази третього листка кількість бульбочок зростає, досягаючи максимуму у фазі повного цвітіння, а потім поступово зменшується аж до фази повного наливання насіння. На контролі у фазі третього листка загальна кількість бульбочок складала 24, а кількість активних - 7 шт. на рослину. У фазі повного цвітіння їх кількість відповідно зросла до 93 та 77 шт., , а у фазі повного наливання насіння зменшилась і становила 30 та 15 шт.

Застосування азотних добрив пригнічувало розвиток симбіотичного апарату в гороху. Так, у сорту Люлинецький короткостебельний у фазі повного цвітіння у варіантах досліду, де вносили 60 кг/га д.р. азоту, загальна кількість бульбочок складала 56 шт./рослину, а активних - 41. Це, відповідно, на 37 та 36 шт. менше, ніж на контролі. За роздрібного внесення азотних добрив за схемою N30 до сівби і N30 у фазі бутонізації бульбочок утворювалось відповідно 68 та 48 шт./рослину, що на 25 та 29 шт. менше, ніж на контролі.

Подібна залежність спостерігалась у формуванні маси бульбочок на одній рослині та на одному гектарі посіву. Так, на контролі формувалась максимальна загальна маса бульбочок 165,6 кг/га та маса активних - 140,7 кг/га. За внесення N60 до сівби загальна маса бульбочок була меншою на 65,7, а маса активних - на 67 кг/га. За роздрібного внесення азотних добрив за схемою N30 до сівби та N30 в фазу бутонізації загальна маса бульбочок була дещо вищою - 117,4 кг/га та 86,7 кг/га - активних. Це, відповідно, на 48,2 та 54 кг/га менше, ніж на контролі. Аналогічна динаміка спостерігалась і в сортів Світязь та Орендатор, але за дещо менших абсолютних значень цих показників.

Відповідно до показників тривалості симбіозу і маси бульбочок формувалась величина загального та активного симбіотичних потенціалів (ЗСП та АСП), (рис. 2).

Загальний та активний симбіотичний потенціал посівів гороху Люлинецький короткостебельний залежно від впливу технологічних прийомів (у середньому за 1996-1999 рр.)

Зміст варіантів: Звичайна система захисту: 1 - Р60К60 + емістим С + інокуляція (фон); 2 - фон + N60 до сівби; 3 - фон + N30 до сівби+ N30 у фазі бутонізації; Інтенсивна: 4 - фон + N30 до сівби+ N30 у фазі бутонізації.

Так, у сорту Люлинецький короткостебельний максимальні показники ЗСП - 3,882 та АСП - 1,868 тис. кг. днів/га формувались на контролі на фоні звичайної системи захисту. За внесення азотних добрив у дозі N60 до сівби ці показники були меншими відповідно - на 1,492 та 0,898 тис. кг. днів/га. За роздрібного внесення азотних добрив за схемою N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації ЗСП та АСП були меншими, порівняно з контролем на 0,768 та 0,419 тис. кг. днів/га - на фоні звичайної системи захисту і на 0,681 та 0,262 тис. кг.днів/га - на фоні інтенсивної системи захисту.

Відповідним чином варіювала і кількість симбіотично фіксованого азоту: на контролі - 40 кг/га, за внесення азотних добрив у дозі N60 до сівби на фоні інтенсивної системи захисту - 21 кг/га та при роздрібному внесенні азотних добрив. урожай горох добриво посів

РОЗДІЛ 5. УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА ГОРОХУ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ, ІНОКУЛЯЦІЇ ТА СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ

Найвищий урожай зерна сортів гороху отримано на варіантах із застосуванням інтенсивної системи захисту за роздрібного внесення азоту N30 - під передпосівну культивацію + N30 - в підживлення у фазі бутонізації (табл. 1).

Таблиця 1 Урожайність зерна гороху залежно від впливу технологічних прийомів, т/га

Сорт	Доза добрив	Рік	Середнє
		1996	1997	1998	1999
Звичайна система захисту
Люлинецький коротко-стебельний	Р60К60 + емістим С + інокуляція (фон)	2,69	3,56	3,65	3,72	3,40
	Фон + N60 до сівби	2,76	3,70	3,82	3,88	3,54
	Фон + N30 до сівбиN30 у фазі бутонізації	2,89	3,76	3,89	4,05	3,65
Світязь	Р60К60 + емістим С + інокуляція (фон)	2,53	3,01	3,24	3,34	3,03
	Фон + N60 до сівби	2,59	3,17	3,30	3,41	3,12
	Фон + N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації	2,70	3,36	3,49	3,55	3,28
Орендатор	Р60К60 + емістим С + інокуляція (фон)	2,65	3,22	3,63	3,47	3,24
	Фон + N60 до сівби	2,74	3,30	3,67	3,56	3,32
	Фон + N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації	2,81	3,39	3,72	3,68	3,40
Інтенсивна система захисту
Люлинецький коротко-стебельний	Р60К60 + емістим С + інокуляція (фон)	2,86	3,68	3,94	4,05	3,63
	Фон + N60 до сівби	2,93	3,86	4,22	4,38	3,84
	Фон + N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації	3,05	3,99	4,37	4,52	3,98
Світязь	Р60К60 + емістим С + інокуляція (фон)	2,74	3,21	3,33	3,69	3,24
	Фон + N60 до сівби	2,83	3,40	3,50	3,78	3,38
	Фон + N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації	2,92	3,54	3,62	3,83	3,48
Орендатор	Р60К60 + емістим С + інокуляція (фон)	2,82	3,49	3,95	3,80	3,52
	Фон + N60 до сівби	2,95	3,60	4,02	3,96	3,63
	Фон + N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації	3,14	3,72	4,16	4,04	3,77
НІР0,05, т/га: А - 0,11; В - 0,11; С - 0,12; АВ - 0,12; АС - 0,13; ВС - 0,14; АВС - 0,14.

При цьому врожайність зерна гороху сорту Люлинецький короткостебельний становила - 3,98 т/га, що на 0,58 т/га більше порівняно з контролем. На фоні звичайної загальноприйнятої системи захисту врожайність зерна у цього сорту становила 3,63 т/га, що на 0,25 т/га менше від максимального значення, але на 0,33 т/га більше, ніж на контролі.

При одноразовому внесенні N60 до сівби, врожайність зерна у сорту Люлинецький короткостебельний на фоні інтенсивної системи захисту складала 3,84, а на фоні звичайної - 3,54 т/га, що, відповідно, на 0,44 та 0,14 т/га більше порівняно з контролем. Аналогічна залежність щодо формування врожайності зерна спостерігалась і в сортів Світязь та Орендатор, але при дещо нижчих абсолютних значеннях.

Встановлено, що застосування інтенсивної системи захисту сприяло суттєвому зростанню величини врожайності зерна гороху. Ці прирости становлять у сорту Люлинецький короткостебельний - 0,23-0,34, у Світязя - 0,20-0,26 та Орендатора - 0,28-0,37 т/га. Всі відхилення врожайності є достовірними на п'ятипроцентному рівні значимості.

Прирости врожаю зерна від застосування азотних добрив у сортів гороху також були суттєвими і становили від 0,14 до 0,25 - на фоні звичайної системи захисту та від 0,14 до 0,35 т/га на фоні інтенсивної.

Вміст сирого протеїну в зерні гороху та його збір суттєво варіював по рокам досліджень і залежав від факторів, що були поставлені на вивчення. Так, при вирощуванні гороху в посушливому 1996 році ми отримали найвищий вміст сирого протеїну 22,51-23,86%, в рік із помірно посушливими умовами (1999) - 21,64-23,40%. Проте в 1997 та 1998 рр. при достатньому забезпеченні вологою ці показники були значно меншими - 20,94-22,48%.

Максимальний вміст сирого протеїну 23,02 % спостерігався у сорту Люлинецький короткостебельний на варіантах досліду, де застосовували інтенсивну систему захисту та роздрібне внесення азотних добрив. Це на 0,6 % більше, ніж на контролі (табл.2).

У сорту Світязь цей показник складав 22,78 %, що на 0,36% більше, ніж на контролі. У сорту Орендатор вміст сирого протеїну в зерні був дещо меншим, при порівнянні із контролем.

Максимальний збір сирого протеїну - 0,92 т/га спостерігався при вирощуванні гороху Люлинецький короткостебельний на фоні інтенсивної системи захисту посівів та роздрібного внесення азотних добрив. Це на 0,16 т/га більше, при порівнянні із контрольним варіантом. При цьому збір сирого протеїну у сорту Світязь складав 0,79, а в Орендатора - 0,84 т/га, що на 0,03 та 0,08 т/га більше, ніж на контролі.

Таблиця 2 Вміст сирого протеїну в зерні гороху, залежно від впливу доз добрив та системи захисту, (у середньому за 1996-1999 рр.)

Сорт	Дози добрив	Система захисту
		звичайна загально-прийнята	інтенсивна
		вміст, %	збір, т/га	вміст, %	збір, т/га
Люли-нецький коротко-стебельний	Р60К60+емістим С+інокуляція (фон)	22,42	0,76	22,63	0,82
	Фон + N60 до сівби	22,83	0,81	22,90	0,88
	Фон+N30 до сівби N30 в фазу бутонізації	22,94	0,84	23,02	0,92
Світязь	Р60К60+емістим С+інокуляція (фон)	22,11	0,67	22,19	0,72
	Фон + N60 до сівби	22,49	0,70	22,55	0,76
	Фон+N30 до сівби N30 в фазу бутонізації	22,65	0,74	22,78	0,79
Орендатор	Р60К60+емістим С+інокуляція (фон)	21,64	0,70	21,81	0,77
	Фон + N60 до сівби	21,85	0,72	22,21	0,81
	Фон+N30 до сівби N30 в фазу бутонізації	21,92	0,74	22,35	0,84
НІР0,05, т/га: А - 0,02; В - 0,02; С - 0,02; АВ - 0,04; АС - 0,04; ВС - 0,04; АВС - 0,05.

Залежності впливу технологічних прийомів вирощування на амінокислотний склад білка в зерні гороху подано на рис. 3.

Рис. 3. Амінокислотний склад білка гороху Люлинецький короткостебельний, (у середньому за 1996-1999 рр.)

Зміст варіантів: Звичайна система захисту: 1 - Р60К60 + емістим С + інокуляція (фон); Інтенсивна: 2 - Р60К60 + емістим С + інокуляція; 3 - фон + N60 до сівби; 4 - фон + N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації.

Встановлено, що фактори, які були поставлені на вивчення істотно впливали на зміну амінокислотного складу зерна гороху. Так, наприклад, вміст лізину і лейцину на контролі складав, відповідно 1,48 та 1,27%. При застосуванні інтенсивної системи захисту - 1,52 та 1,42%, відповідно. При одноразовому внесенні азоту в нормі N60 до сівби на фоні звичайної системи захисту ці показники складали 1,58 та 1,33%, а на фоні інтенсивної 1,65 та 1,43%. Максимальний вміст лізину - 1,83 та лейцину - 1,45 %, відмічено на варіантах досліду, де горох вирощували із внесенням азотних добрив за схемою N30 під передпосівну культивацію + N30 у фазі бутонізації на фоні інтенсивної системи захисту. Ці показники були більшими на 0,35 та 0,18% порівняно з контролем.

РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНА І ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗРОБЛЕНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ТА ОЦІНКА ЇХ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ

Розрахунок економічної ефективності доводить, що вирощування гороху за внесення азотних добрив у дозі N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С, внесення фосфорно-калійних добрив у дозі по 60 кг/га д.р. та застосування інтенсивної системи захисту рослин - є найбільш доцільним і вигідним з економічного погляду. За вирощування гороху Люлинецький короткостебельний за цією моделлю технології були найвищими: рівень рентабельності - 73%, окупність витрат - 2,11 грн/грн, чистий прибуток - 810 грн/га та найнижча собівартість 1 т зерна - 395 грн. Аналогічну динаміку економічних показників, але за дещо нижчих абсолютних значень відмічено і в сортів Світязь та Орендатор.

Найбільшу кількість енергії посіви гороху акумулювали за вирощування на фоні інтенсивної системи захисту із застосуванням азотних добрив у дозі N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації. Так, у сортів Люлинецький короткостебельний, Світязь та Орендатор ці величини відповідно складали74824; 65424 та 70876 МДж/га. У цих же варіантах відмічено найвищі витрати енергії на формування врожаю - 19185 МДж/га. Проте, енергетична собівартість 1 тони зібраного на цих ділянках врожаю була нижчою, ніж на фоні звичайної системи захисту. Так, наприклад, у сорту Люлинецький короткостебельний вона складала 4820 МДж/т, що на 946 МДж/т більше, ніж на контролі.

У цих же варіантах досліду відмічено високі значення коефіцієнтів енергетичної та біоенергетичної ефективності - 3,90 та 2,90, що лише на 0,95 менше порівняно з контрольним варіантом. Аналогічні залежності, але за дещо менших абсолютних значеннях, спостерігались і при визначенні показників енергетичної ефективності інших сортів гороху.

Оцінка технологій вирощування на конкурентоспроможність показала, що застосування факторів інтенсифікації (дози добрив і система захисту посівів) призводить до зростання комплексного показника конкурентоспроможності від 1,000 - на фоні базової технології до 1,146, а значить і до підвищення конкурентоспроможності продукції, вирощеної за цією технологією.

Поряд з цим, визначено можливі напрями розвитку технологій (рис. 4). По відношенню до базової, нові удосконалені технології, за яких передбачено одноразове внесення азотних добрив у дозі N60 до сівби та роздрібне - N30 до сівби і N30 у фазі бутонізації за напрямом свого розвиткупереважають базову.

За роздрібненого внесення азотних добрив у дозі N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації, особливо при застосуванні інтенсивного захисту посівів, нові технології мають чітко виражений інтенсивний напрям розвитку. За цим показником вони істотно перевершують базову технологію.

Зміст варіантів:

1 - Б (базова - контроль) -Р60К90 +інокуляція + емістим С, звичайна система захисту(фон); 2. Фон + N60 до сівби; 3. Фон + N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації; 4. Фон, інтенсивна система захисту; 5. Фон + N60 до сівби, інтенсивна система захисту; 6. Фон + N30 до сівби + N30 у фазі бутонізації, інтенсивна система захисту.

Розроблена і впровадженавиробництво модель технології вирощування гороху забезпечувала врожай зерна на рівні 3,21-3,48 т/га. При цьому чистий енергетичний прибуток складав 90024 МДж, що на 13098 МДж більше, при порівнянні із базовою моделлю технології, яку ми прийняли за контроль.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової задачі - управління процесом формування високопродуктивних посівів гороху залежно від технологічних прийомів вирощування, в основі яких лежить раціональне поєднання системи захисту рослин та доз і способів застосування мінеральних добрив з урахуванням гідротермічних умов зони Правобережного Лісостепу України.

Тривалість міжфазних періодів та вегетаційного періоду в цілому залежала як від гідротермічних умов року так і від впливу факторів, які були поставлені на вивчення. Найбільша тривалість вегетаційного періоду у сортів Люлинецький короткостебельний - 89, Світязь - 87 та Орендатор - 89 днів відмічена на ділянках, де застосовували добрива в дозах N30Р60К60 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С на фоні інтенсивної системи захисту.

При застосуванні інтенсивної системи захисту відмічено найвищі показники густоти стояння рослин - 121-122 шт/м2 та їхньої виживаності - 96-98%, що відповідно, на 8-10 шт/м2 та 7-8% більше порівняно з контролем.

Застосування добрив у дозах N30Р60К60 до сівби та N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С та інтенсивної системи захисту сприяло зменшенню абортивності квіток до 50,9% та бобів до 62,5%, що, відповідно, на 8 і 5 % менше порівняно з контролем. У цих варіантах формувались максимальні показники індивідуальної продуктивності рослин. Так, у сорту Люлинецький короткостебельний кількість насінин у бобі та на 1 рослину складала відповідно 5,1 і 21,4 шт.; маса насіння з 1 рослини - 4,8 г і маса 1000 насінин - 255 г, що значно більше порівняно з контролем.

Величини врожайності насіння у сортів гороху та вміст сирого протеїну в ньому залежали від суми активних температур - Х1 та кількості опадів - Х2 за період вегетації культури. Ці залежності описуються наступними регресійними рівняннями:

урожайність: r1=18,0062-0,0027Х1+0,0943Х2;(1)

вміст сирого протеїну: r2=22,4314-0,0010Х1-0,0012Х2+0,1019Х3. (2)

При цьому, коефіцієнти детермінації складають для рівняння 1 - R2=0,8453; для рівняння 2 - R2=0,9853.

Максимальні показники фотосинтетичного апарату (площа листкової поверхні - 46,3-48,3 тис. м.2/га; показники ЧПФ у період повні сходи-повна бутонізація - 7,27-7,46 г на м2 за добу та накопичення сухої речовини в період повного наливання насіння - фізіологічна стиглість - 7,61-8,40 т/га) відмічено у варіантах із застосуванням добрив у дозах N30Р60К60 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С на фоні інтенсивної системи захисту. При цьому фотосинтетична продуктивність у сортів Люлинецький короткостебельний складала 1991, Світязь - 1878 та Орендатор - 1986 г зерна на 1тис.одиниць фотосинтетичного потенціалу, що свідчить про високу ефективність його роботи. У цих варіантах коефіцієнти використання ФАР були максимальними і складали: 2,09 % - у сорту Люлинецький короткостебельний, 1,85 % - у Світязя та 1,98 % - у Орендатора, що суттєво більше порівняно з контролем.

Найбільша кількість активних бульбочок у сорту Люлинецький короткостебельний - 77шт. та їх маса - 117,2 мг. на рослину (або 140,7 кг/га) формувалась у період цвітіння на контрольному варіанті - без застосування азотних добрив. При цьому показники ЗСП і АСП відповідно складали - 4,762 та 2,411 тис. кг днів/га, а кількість симбіотично фіксованого - 40 кг/га. Додаткове застосування мінерального азоту призводило до зменшення кількості біологічно фіксованого азоту: 21 та 27 кг/га, відповідно за одноразового та роздрібного його внесення.

Максимальну врожайність зернасортів Люлинецький короткостебельний - 3,98, Світязь - 3,48 та Орендатор - 3,77 т/га формувалася при застосуванні добрив у дозі N30Р60К60 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С та інтенсивної системи захисту. Ці показники врожайності зерна були відповідно вищимина 0,58; 0,08 та 0,37 т/га порівняно з контролем.

Найвищі показники вмісту сирого протеїну в зерні сортів гороху Люлинецький короткостебельний - 23,02, Світязь - 22,78 та Орендатор - 22,35 % отримано за вирощування їх із застосуванням добрив у дозах N30Р60К60 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С таінтенсивної системи захисту. При цьому збір протеїну відповідно складав0,92; 0,79 та 0,84 т/га, що на 0,16; 0,03 та 0,08 т/га більше порівняно з контрольним варіантом. Відмічено, що вміст амінокислот лізину і лейцину був найвищим і відповідно складав 1,65 та 1,43%, що на 0,18 та 0,16% більше, ніж на контролі.

Економічна та біоенергетична оцінка показала, що вирощування гороху за внесення мінеральних добрив у дозах N30Р60К60 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фоні інокуляції насіння ризоторфіном, оброблення його стимулятором росту емістим С та інтенсивної системи захисту рослин забезпечує отримання найвищого чистого прибутку - 810-1152 грн/га і рівня рентабельності у сортів Люлинецький короткостебельний - 73%, Орендатор - 64% та Світязь - 53%. При цьому формується максимальний чистий енергетичний прибуток - 55639; 51691 та 46239 МДж.

Відмічено інтенсивний напрям удосконалених моделей технологій вирощування гороху. При цьому комплексний коефіцієнт конкурентоспроможності складав 1,146, що свідчить про високу конкурентоспроможність.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На основі проведених польових і лабораторних досліджень, їх економічного та біоенергетичного аналізу та оцінки на конкурентоспроможність, а також з метою отримання максимальних урожаїв зерна з високими показниками якості, агроформуванням Правобережного Лісостепу України рекомендується:

вирощувати інтенсивні сорти гороху типу Люлинецький короткостебельний за удосконаленими технологіями, що передбачають застосування мінеральних добрив у дозах N30P60K60 до сівби та позакореневе підживлення N30 у фазі бутонізації рослин на фоні інокуляції насіння активними штамами бульбочкових бактерій роду Rhizobium Leguminosorum та оброблення його стимулятором росту емістим С і запровадження інтенсивної системи захисту рослин від шкідників.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Петриченко В.Ф., Бабич А.О., Колісник С.І., Петриченко Н.М., ВенедіктовО.М., Панасюк О.Я., Опанасенко Г.В., Сємцов А.В., Ковальчук О.П., КушнірО.М. Наукові основи сучасних технологій вирощування високобілкових культур//Вісник аграрної науки/Спеціальний випуск/ Київ, жовтень 2003. -С. 15-19.

2. Петриченко В.Ф., Кушнір О.М. Продуктивність сортів гороху залежно від факторів інтенсифікації технології їх вирощування в умовах правобережного Лісостепу України//Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. - Вінниця, 2005. - Вип. 21. - С. 5-9.

3. Кушнір О.М. Формування продуктивності інтенсивних сортів гороху залежно від впливу технологічних прийомів//Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. - Вінниця, 2005. - Вип. 23. - С. 14-21.

4. Кушнір О.М. Оцінка показників якості зерна гороху залежно від впливу технологічних прийомів//Корми і кормовиробництво. - Вінниця, Друкарня “Діло”, - 2005. - Вип. 55. - С.121-128.

5. Кушнір О.М. Формування врожаю зерна сортів гороху залежно від факторів інтенсифікації технології їх вирощування // Зб. матеріалів третьої наук. міжвуз. конф. аспірантів і молодих викладачів (17-19 березня 2003 року) “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. - Вінниця, 2003. - С. 87-90.

АНОТАЦІЯ

Кушнір О.М. Формування продуктивності гороху залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарськихнаук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут землеробстваУААН, Чабани, 2005 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань впливу доз і способів застосування добрив та системи захисту на проходження процесів росту, розвитку та формування продуктивності сортів гороху; обгрунтовано доцільність застосування роздрібного внесення азотних добрив та додаткового оброблення посівів гороху інсектицидом деціс з метою активізації процесів фотосинтезу, підвищення врожаю і якості зерна. Приведено розрахунок економічної та біоенергетичної ефективності та оцінку технології вирощування на конкурентоспроможність.

Узагальнений матеріал дає можливість запровадити нові прийоми інтенсифікації технологій вирощування гороху, що забезпечить підвищення продуктивності цієї культури в умовах Правобережному Лісостепу України.

Ключові слова: горох, сорт, добрива, система захисту, фотосинтетична і симбіотична продуктивність, урожайність, якість зерна, економічна і біоенергетична ефективність, конкурентоспроможність технологій.

Кушнир А.М. Формирование продуктивности гороха в зависимости от технологических приемов выращивания в условиях Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт земледелия УААН, Чабаны, 2005 г.

В диссертационной работе изложены результаты исследований по вопросам влияния доз и способов внесения удобрений и систем защиты растений на прохождение процессов роста, развития и формирования продуктивности сортов гороха, обосновано целесообразность применения раздельного внесения азотных удобрений и дополнительной обработки посевовгороха инсектицидом децис с целью активизации процессов фотосинтеза, повышения урожайности и качества зерна. Приведен расчет экономической и биоэнергетической эффективности и оценка технологии выращивания на конкурентоспособность.

Установлено, что максимальная урожайность зернасортов Люлинецкий короткостебельный - 3,98, Свитязь - 3,48 и Орендатор - 3,77 т/га формировалась на вариантах с применением удобрений в дозах N30Р60К60 до посева + N30 в фазе бутонизации на фоне инокуляции семян ризоторфином, обработки их стимулятором роста эмистим С на фоне интенсивной системы защиты. Эти показатели были выше, чем на контроле, соответственно - на 0,58; 0,08 и 0,37 т/га. На этих же вариантах обнаружено наивысшее содержание сырого протеина в зерне сортов гороха: 23,02% - у Люлинецкого короткостебельного, 22,78% - у Свитязя и 22,35% - у Орендатора. Сбор сырого протеина при этом соответственно составил 0,92; 0,79 и 0,84 т/га.

Расчет экономической эффективности показал, что на этих вариантах получен максимальный чистый доход - 810-1152 грн./га, уровень рентабельности - 51-73%. Комплексный коэффициент конкурентоспособности при этом составил 1,146, что свидетельствует о высокой конкурентоспособности технологии и выращенного зерна.

Полученный и обобщенный материал дает возможность внедрить новые приемы интенсификации технологий выращивания гороха, что позволит повысить продуктивность этой культуры в условиях Правобережной Лесостепи Украины.

Ключевые слова: горох, сорт, удобрение, система защиты, фотосинтетическая и симбиотическая продуктивность, урожайность, качество зерна, экономическая и биоэнергетическая эффективность, конкурентоспособность технологий.

Kushnir O.M. Pea productivity formation depending on the technological practices of growing under conditions of the right-bankForest-Steppe of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.09 - crop production. - Institute of Agriculture, the UAAS. Chabany, 2005.

The thesis work states the research results on the questions of the influence of doses and methods of fertilizer and protection system application upon the passing of processes of growth, development and peavariety productivity formation, it is grounded the advisability of split application of nitrogenous fertilizers and additional pea crop treatment by insecticides detsis with the purpose of the activization of the processes of photosynthesis, yield and grain quality increasing. The calculation of economic and bioenergy efficiency and the assessment of the growing technology for competitiveness are adduced. The obtained and generalized material gives the possibilityto to introduce the new practices of the intensification of pea growing technologies what will secur the increase in this crop productivity in the right-bank Forest-Steppe of Ukraine.

Key words: peas, variety, fertilizers, protection system, photosynthetic and symbiotic productivity, crop capacity, grain quality, economic and bioenergy efficiency, competitive ability of the technologies.

Размещено на Allbest.ru

...