Обгрунтування і проектування нової сівозміни для господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Природно - економічні умови господарства

1.1 Загальні відомості про господарство

Товариство обмеженої відповідальності «Оксамит» розташоване в Знам'янському районі, селище центральної садиби - Дмитрівка, яке відноситься до зони Лісостепу. До території господарства також належить ще три населених пункти. Відстань до обласного центру становить 18 кілометрів, сполучене твердим покриттям. На території господарства проживає 456 працездатних осіб, із них 81 - працівник господарства. Також, у штатному розписі наявна посада головного агронома та агронома по захисту рослин. У господарстві наявна тракторна бригада та тік зерносховища якого здатні вмістити до 4500т, при цьому в господарстві наявні спеціальні насіннєочисні машини. Не менш важлива наявність елеватора та представництв компаній, що реалізують паливно - мастильні матеріали у районному центрі. Одною з особливостей являється наявність у районному центрі представництв компаній та складів, що реалізують засоби захисту рослин [3].

Дані про земельні угіддя сільськогосподарського підприємства наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Земельні угіддя ТОВ «Оксамит» Знам'янського району Кіровоградської області.

Показники	Площа, га	Структура угідь,%
Загальна площа господарства	1714	100
в т.ч . сільськогосподарських угідь, із них	1560	91
Рілля	1440	84
Площа лісу	12	0.7
Ставки і водоймища	38,3	2,2



Загальна площа господарства становить 1714 га, а ріллі 1440. Це означає, що розораність земель є дуже велика. В загальному ж площа сільськогосподарських угідь складає 1560 га. Також в господарстві наявний ліс - 12 га, та ставки і водоймища, на них відведено 38,3 га.

1.2 Агрокліматичні умови зони розташування господарства

Знам'янський район Кіровоградської області розташований у південній частині Придніпровської височини, на межі лісостепової та степової зон. Клімат помірно-континентальний. У місті діє метеостанція. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік.

Для клімату центрального лісостепу характерна часта зміна погоди, що пов'язано з надходженням циклонів і антициклонів. Разом з тим, в цьому регіоні переважають дні з ясною, сонячною погодою. Вітри міняються по сезонам року: взимку в в районі переважають західні вітри, що приносять вологу, а влітку найбільш часті північно-західні вітри[4,5].

Зима на території господарства малосніжна, м'яка, з частими відлигами, а іноді навіть з різким підвищенням температури повітря. Зрідка бувають і досить холодні зими.

Сніговий покрив неглибокий, нестійкий та недовготривалий. Встановлюється він в середньому у першій-третій декадах грудня і утримується до третьої декади лютого - першої декади березня.

Для весняного періоду характерне інтенсивне підвищення температур. Уже у другій декаді березня середньодобова температура повітря переходить через 0 ° С, а в середині першої декади квітня десятисантиметровий шар грунту стійко прогрівається на 5 °С, у середині квітня на 10 °С, а на початку травня - на 15 °С. ґрунт посівний сівозміна урожайність

Літній період характеризується переважно теплою, малохмарною погодою, середньомісячна температура найбільш жаркого місяця - липня складає від +19,5 до +21,0 °С, а абсолютний максимум сягає +37,5 °С.

Осінь характеризується великою кількістю хмарних днів, нічними приморозками та поступовим спадом температури. У середині листопада середньодобова температура переходить через 0 °С[6].

Незважаючи на іноді досить несприятливі погодні умови, в цілому клімат області є досить сприятливий для вирощування більшості сільськогосподарських культур та для розвитку садівництва та городництва.

Дані про середньо місячну і річну температуру повітря представлені в таблиці нижче.

Таблиця 2. Температура повітря та опади.

Характеристика	Місяці	Рік
	І	ІІ	ІІІ	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Температура
мінімальна ?С	-14,7	-16,2	-7,7	2,7	12,5	14,8	18,0	16,7	12,1	4,1	-3,5	-9,6	5,7
Максимальна ?С	0,0	3,0	6,2	13,3	18,2	22,6	24,9	23,6	17,8	12,1	5,6	9,4	9,6
Середня ?С	-5,9	-4,6	0,3	8,7	15,1	18,5	19,9	19,3	14,4	7,9	2,1	-2,5	7,8
Опади
Мінімальна, мм	1	1	2	2	4	2	6	5	0	0	0	5	217
максимальна мм	133	92	100	91	126	184	239	154	137	152	133	104	864
Середня, мм	41	36	33	42	49	72	75	51	40	33	44	51	567

За даними таблиці можна сказати, що клімат даної зони теплий, що добре впливає на розвиток рослин господарства. Рослини в достатній кількості отримують сонячне світло, а це позитивно позначається на фотосинтезі листкової поверхні рослин, відповідно це позитивно впливає і на врожайність культур. Максимальна температура спостерігається в липні - 24,9 ? С, а мінімальна в лютому та становить -16,4 ? С.

Що стосується опадів, то їх достатньо для забезпечення культур господарства вологою. Але негативним фактором є те, що опади нестабільні, тому в деякі роки вологозабезпеченості може бути недостатньо, відповідно може й позначитись на врожайность та якості продукції, а також і на економіці господарства.

1.3 Агрохімічна характеристика грунтів та рекомендації щодо їх використання

Кіровоградська область розташована в центрі України на стику двох грунтово-кліматичних зон - Степу і Лісостепу. Цей факт обумовив значну строкатість грунтового покриву даного регіону, де представлені найрізноманітніші грунтові відміни - від світло сірих опідзолених лісових грунтів до чорноземів звичайних неглибоких[7].

Сірі лісові грунти поширені у лісостеповій зоні. Вони характеризуються чіткою диференціацією профілю на генетичні горизонти, але на відміну від ясно-сірого, не мають виразно окресленого «чистого» елювіального горизонту Е.

Профіль розчленований на наступні горизонти:

НЕ - 0-18 см гумусово-елювіальний, він же орний, сірий, пилуватої структури, грудкуватий, збагачений на борошнисту присипку кремнезему, перехід різко виражений.

І - 19-90 см ілювіальний, звичайно без гумусовий, бурого кольору, дуже щільний, структура горіху вато-призматична, добре виражена аморфна кремнезиста присипка з бурими прожилками окису заліза. Перехід до наступного горизонту поступовий.

Рі - 91-140 см - ілювіальний вилугуваний пальово-бурий з натіками колоїдного оксиду заліза. Перехід нерівномірний, різко виражений по карбонатних вицвітах.

Рк - глибше 140 см світло-палевий суглинковий карбонатний лес.

Сірі лісові грунти дуже низько гумусні та кислі, явно не насичені увібраним кальцієм, слабо забезпечені азотом. Вони першочергово вимагають органічних добрив і помірного вапнування. Внесення високих доз гною сприяє покращенню структурного стану орного шару, знижує кислотність грунту, покращує поживний режим [8].

Агрохімічна характеристика грунтів представлена у таблиці 3.

Таблиця 3. Агрохімічна характеристика найбільш поширених грунтів ТОВ «Оксамит» Знам'янського району Кіровоградської області.

№ п/п	Назва типів грунтів	Площа, га	Глибина орного шару, см	Механічний склад	Вміст гумусу, %	рН сольової витяжки	Вміст рухомих форм, мг на 100 г грунту
							N	P	K
1.	сірі лісові	3856	28 - 30	пилувато - суглинисті і глинисті фракції	3,76	5,1	14,8	7,5	6,8

Сірі лісові грунти -- кислі в більшій частині профілю (особливо в верхній частині ) і лужні і нейтральні в нижній частині. Вони володіють відносно хорошими фізичними властивостями, біологічно активні, і родючі.

Глибина орного шару сірих лісових грунтів становит близько 28 - 30 сантиметрів. За механічним складом переважають пилувато - суглинисті і глинисті фракції, досить низький вміст гумусу - 3,76 %, та середньо забезпечений елементами живлення.

Грунти мають слабко кислу реакцію. Значною мірою вона не впливає на культури господарства, та оскільки в господарстві присутні цукрові буряки, потрібно приділити їм значно більше уваги, тому що вони погано переносять таку реакцію. Для того щоб вони нормально розвивались, потрібно створити для цього сприятливі умови, а саме провапнувати грунти[8-9].

1.4 Існуючі сівозміни господарства

Сівозміна є основою системи землеробства кожного господарства. Роль її, особливо як біологічного фактора поліпшення фітосанітарного стану грунту і посівів, у забезпеченні високих і сталих врожаїв вирощуваних культур, а також у гармонійному розвитку господарства винятково велика і, незважаючи на інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, вона не втратила свого значення.

Фізичні і агрохімічні властивості грунтів змінюються під впливом вирощування сільськогосподарських культур і технологій. Впровадження сівозмін є одним з найвагоміших агротехнічних заходів, що регулюють родючість грунту.

Прикро, але факт, що в деяких господарствах спеціалісти не надають належної уваги розробленню, впровадженню і освоєнню сівозмін, покладаючись при цьому на зарубіжний досвід.

Ще в позаминулому сторіччі І. О. Стебут (1879), писав, "що ефективною може бути лише та сівозміна, яка служить відображенням правильно складеного для місцевих умов плану польового господарства як частини даного господарства"[1, 5, 9].

Схема чергування сівозміни ТОВ «Оксамит» Знам'янського району Кіровоградської області.

1. Польова семипільна зерно - просапна сівозміна.

2. Площа - 1440 га.

3. Середній розмір поля - 205,7 га.

Схема сівозміни

1. Озима пшениця

2. Соняшник

3. Горох

4. Ярий ячмінь

5. Цукровий буряк

6. Горох

7. Озима пшениця

По складеній сівозміні можемо зробити висновок, що вона є досить непоганою і підходить для даної зони, а саме для перехідної зони Лісостепу та Степу, але попередники підібрані погано, тому що навіть невелика кількість зернових та суміжних культур дають додаткову можливість розмножуватись шкідникам та хворобам, для цього потрібно змінити кількість вирощуваних культур та дещо удосконалити сівозміну, це можна зробити за рахунок введення в сівозміну озимого ріпаку.

Грунт, що представлений, добре впливає на представлені культури. Він має достатню кількість поживних речовин, що і є одним із показників задовільних врожаїв.



2. Обгрунтування і проектування нової сівозміни для господарства

2.1 Структура посівних площ господарства та урожайність сільськогосподарських культур

Для отримання максимальної продукції з мінімальними затратами праці у господарстві було прийнято рішення змінити розміщення основних культур по найбільш цінних попередниках, також було враховано реакцію окремих культур та сприйняття до певного виду бурянів, шкідників та хвороб. Для того щоб не порушувати структуру посівних площ по роках необхідно, щоб поля сівозміни були рівновеликими, тому за даною схемою сівозмін не передбачені збірні поля. Вся система сівозмін в господарстві узгоджена із структурою посівних площ [10].

Дані про структуру посівних площ ТОВ «Оксамит» Знам'янського району Кіровоградської області наведена в таблиці 4.

Таблиця 4. Структура посівних площ в господарстві.

Культура	2015 р.	2016 р.
	га	%	га	%
землі всього в обробітку	1440	100	1440	100
озимі - всього: в т.ч. озима пшениця озимий ріпак	485 0	33,7 0	205 223	14,24 15,49
ярі зернові - всього: в т.ч. ячмінь	262,8	18,25	397,1	27,57
зернобобові - всього: в т.ч. горох	347,5	24,2	210,3	14,6
просапні - всього: в т. ч. цукрові буряки соняшник	66,7 278,3	4,6 19,32	195,1 209,5	13,55 14,55

Основну частину посівних площ у 2016 році становлять озимі культури їх відсоток від загальної площі складає 29,73% - 14,24% становить озима пшениця та 15, 49% - озимий ріпак. Частка ярого ячменю складає 27,57 %, гороху - 14,6%, цукрові буряки - 13,55% та соняшник - 14,55%.

Урожайність польових культур - це основний показник, який визначає їх продуктивність. Даний показник залежить як від рівня агротехніки відведеного під конкретну культуру, так і біологічними та сортовими особливостями вирощуваних культур[10].

Урожайність сільськогосподарських культур представлена в таблиці 5.

Таблиця 5. Урожайність сільськогосподарських культур, ц/га.

Сільськогосподарські культури (вид продукції)	Середня за 3 роки	Перспективна врожайність
Озима пшениця	61,8	74,16
Ячмінь	20,1	24,12
Горох	18,4	22,08
Цукрові буряки	417,6	501,12
Соняшник	15,7	18,84
Озимий ріпак		20,1

Дані таблиці вказують на те, що проведені розрахунки перспективної врожайності вищі за середню за три роки, в значній мірі це буде зумовлено покращенням природних умов та грунту, якісним насінням та кращим доглядом за посівами культур та кращим ресурсозабезпеченням. Також господарство на наступний рік планує ввести нову культуру - озимий ріпак.

2.2 Планова потреба в продукції рослинництва, на рік освоєння сівозмін

Потребу в насінні для посівів під урожай планового року, як правило, задовольняє продукція, вироблена в передплановому році, а потребу в насінні для посіву озимих культур покривають продукцією планового року. Крім того, передбачають придбання насіння для сортозаміни й сортооновлення[10].

Розрахунок потреби в насінні на рік освоєння сівозмін наведена в таблиці 6.

Таблиця 6. Розрахунок потреби в насінні на рік освоєння сівозміни

Культури	Площа, га	Середня норма висіву, кг/га	Потреба в насінні на всю площу, ц	Страховий фонд, 15% ц	Всього насіння, ц	Потреба буде забезпечена за рахунок:
						господар ства	закупки
1	2	3	4	5	6	7	8
ячмінь	397,1	160	635,36	95,304	730,7	+
озимий ріпак	223	6	13,38	2,007	15,4		+
соняшник	209,5	5	10,475	1,571	12,1	+
горох	210,3	210	441,63	66,245	507,9	+
озима пшениця	205	180	36,9	5,535	42,4	+
цукровий буряк	195,1	2	3,902	0,585	4,5		+
Всього	1440	563	1141,647	171,247	1331

Як бачимо для всіх культур розрахунок потреби насіння проводиться з урахуванням страхового фонду на випадок несприятливих погодніх умов, який становить 15% від підрахованої під кожну культуру потреби.

Більшу частину насіння господарство отримує за рахунок вирощування культур в господарстві, але є й такі, що необхідно закупити: цукровий буряк та озимий ріпак, оскільки це нововведена культура, а вирощуванням насіння цукрового буряка господарство не займається.

2.3 Структура посівних площ на рік освоєння сівозмін

При впровадженні нової структури посівних площ враховується річна потреба в продукції рослинництва на рік освоєння сівозміни, яка у своєму складі містить потребу господарства в кормах, насінні, використанні продукції на внутрішньогосподарські потреби.

Потреба в продукції рослинництва наведена нижче.

Таблиця 7. Річна потреба в продукції рослинництва на рік освоєння нових сівозмін, ц

Загальна потреба продуктів рослинництва	Групи і культури	Проектування
		Валовий збір, ц	Урожайність, ц/га	Площа, га	% до землі в обробітку
1	2	3	4	5	6
Зерно	Озимі культури пшениця ріпак Ярі зернові ячмінь	15202,8 4482,3 9578,05	74,16 20,1 24,12	205 223 397,1	14,24 15,49 27,57
	Зернобобові горох	4643,42	22,08	210,3	14,60
Технічні культури та коренеплоди	цукрові буряки соняшник	97768,51 3946,98	501,12 18,84	195,1 209,5	13,55 14,55

Валовий збір визначається за добутком урожайності культур та площі.

Валовий збір

1. озимої пшениці:

74,16х205 = 15202,8 ц

2. озимого ріпаку:

20,1х223 = 4482,3 ц

3. ярого ячменю:

24,12х397,1 = 9578,05 ц

4. гороху:

22,08х210,3 = 4643,42 ц

5. цукрового буряку:

501,12х195,1 = 97768,51 ц

6. соняшнику:

18,84х209,5 = 3946,98 ц

Аналізуючи таблицю, можна сказати, що основна частина продукції йде на продаж, оскільки тваринництво в господарстві не розвивається, то запаси для годівлі тварин робити не потрібно, та все ж для забезпечення господарства насінням потрібно залишати деяку частину врожаю[11].

2.4 Проектування нових сівозмін, їх агротехнічне обґрунтування

На сучасному етапі розвитку сільського господарства правильна сівозміна - основа раціонального землеробства. Сівозміна - науково обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур і чистого пара в часі і розміщення на полях. Сівозміна є тлом, на якому з найбільшою ефективністю проявляється позитивний вплив всіх інших елементів системи землеробства.

Структура посівних площ відіграє важливу роль у підвищенні чи зниженні урожайності/продуктивності тієї чи іншої культури. Це пов'язано з тим, що перенасичення сівозміни тією чи іншою культурою вище допустимого рівня сприяє нагромадженню специфічних для неї хвороб та шкідників, що негативно впливає на її урожайні властивості[1, 5].

Структура посівних площ в окремих сівозмінах наведена в таблиці 8.

Таблиця 8. Структура посівних площ в окремих сівозмінах, кількість полів у них та кількість полів зайнятих окремим культурами.

Тип і номер сівозміни	Площа сівозміни	Сільськогосподарські культури	Площа	Середній розмір полів у сівозміні	Кількість полів у сівозміні
			га	% від площі
Польова зерно - просапна	1440	Озима пшениця Ярий ячмінь Горох Цукрові буряки Соняшник Озимий ріпак	205 397,1 210,3 195,1 209,5 223	14,24 27,57 14,60 13,55 14,55 15,49	205,7	7

1. Ярий ячмінь - озимий ріпак - соняшник - ячмінь

2. Горох - озима пшениця - цукровий буряк.

Сівозміна: Польова зерно - просапна

Площа - 1440 га

Середній розмір поля - 205,7 га

Схема сівозміни:

1. Ярий ячмінь

2. Озимий ріпак

3. Соняшник

4. Ячмінь

5. Горох

6. Озима пшениця

7. Цукровий буряк

Як бачимо з вище наведеної таблиці всі культури сівозміни розміщуються згідно кращих попередників, враховуються спільні хвороби та шкідники культур, які можуть погіршити якість продукції. Враховується і вплив попередників на культури. Ячмінь малоконкурентний до бур'янів, тому його потрібно сіяти після чистих удобрених попередників, оскільки він вирощується для продовольчих цілей, то добрими попередниками будуть цукровий буряк та соняшник. Попередники ріпаку повинні сприяти знищенню бур'янів, створенню доброї структури грунту з достатньою кількістю поживних речовин, рано звільняти поле, тому добрим попередником буде ярий ячмінь, це зумовлюється тим що велика частина зернових присутня в сівозміні. Соняшник має потужну кореневу систему, що проникає у грунт до 3 м, тому його потрібно розміщувати після озимих культур, в нашому випадку - озимий ріпак, він не висушує грунт, та має дещо негативну властивість - спільні із соняшником хвороби, тому потрібно звернути на це особливу увагу при обробці грунту. Будучи відмінним попередником для інших культур сівозміни, горох добре росте і дає високі врожаї після різних культур. Добрим попередником є озимі і ярі зернові. Відмінним попередником озимої пшениці є зернові бобові культури - горох. Вони поліпшують структуру ґрунту, не забирають з нього азот, зменшують забур'яненість. Вважається, що чим сильніше розвинений травостій зернобобових, тим більший вплив їх на врожайність наступної культури. Найвищі врожаї цукрових буряків у районах достатнього зволоження збирають, коли розміщують їх після озимої пшениці в ланці з бобовими, тому таке розміщення у даній сівозміні буде доцільним[12 - 15].

2.5 Енергетична оцінка існуючої та нової сівозмін

Енергія, яка накопичена в сільськогосподарській продукції, оцінюється в джоулях (МДж) і враховується окремо в господарсько - цінній частині врожаю (основна продукція) і в загальному врожаї, включаючи побічну продукцію.

В господарсько - цінній частині врожаю сільськогосподарських культур накопичена енергія визначається за формулою:

Q = л * y

де: Q - енергія, яка накопичується господарсько - цінною частиною врожаю, МДж;

л - біохімічна енергія 1 кг зерна стандартної вологості МДж;

у - урожайність культури, ц/га[10].

Розрахунки енергії господарсько - цінної частини врожаю для існуючої сівозміни:

1. Q_{оз.пшен.} = 61,8 * 16,4 = 1013,52 МДж

2. Q_соняш. = 15,7 * 17,8 = 279,46 МДж

3. Q_горох = 18,4 * 17,69 = 325,496 МДж

4. Q_яр.ячм. = 20,1 * 16,45 = 330,645 МДж

5. Q_{цук.бур.} = 417,6 * 2,56 = 1069,056 МДж

6. Q_горох = 18,4 * 17,69 = 325,496 МДж

7. Q_{оз.пшен.} = 61,8 * 16,4 = 1013,52 МДж

Розрахунки енергії господарсько - цінної частини врожаю для нової сівозміни:

1. Q_яр.ячм. = 24,12 * 16,45 = 396,77 МДж

2. Q_{оз.ріпак} = 20,1 * 21 = 442,1 МДж

3. Q_соняш. = 18,84 * 17,8 = 335,35 МДж

4. Q_яр.ячм. = 24,12 * 16,45 = 396,77 МДж

5. Q_горох = 22,08 * 17,69 = 390,59 МДж

6. Q_{оз.пшен.} = 74,16 * 16,4 = 1216,22 МДж

7. Q_{цук.бур.} = 501,12 * 2,56 = 1282,86 МДж

Результати розрахунків внесені до таблиці 9.

Таблиця 9. Енергетична оцінка нової та існуючої сівозмін.

Схема сівозмін	Урожайність, ц/га	Біохімічна енергія 1 кг продукції стандартної вологості	Енергія господарсько - цінної частини врожаю, МДж
		основної	побічної
Існуюча сівозміна
1. Озима пшениця	61,8	16,4	6,80	1013,52
2. Соняшник	15,7	17,8	-	279,46
3. Горох	18,4	17,69	8,08	325,496
4. Ярий ячмінь	20,1	16,45	8,15	330,645
5. Цукровий буряк	417,6	2,56	2,38	1069,056
6. Горох	18,4	17,69	8,08	325,496
7. Озима пшениця	61,8	16,4	6,80	1013,52
Разом	104,99	40,29	4357,193
Нова сівозміна
1. Ярий ячмінь	24,12	16,45	8,15	396,77
2. Озимий ріпак	20,1	21	-	422,1
3. Соняшник	18,84	17,8	-	335,35
4. Ярий ячмінь	24,12	16,45	8,15	396,77
5. Горох	22,08	17,69	8,08	390,59
6. Озима пшениця	74,16	16,4	6,80	1216,22
7. Цукровий буряк	501,12	2,56	2,38	1282,86
Разом	108,35	33,56	4440,66



За даними таблиці можна зробити висновок, що загальна енергія господарсько - цінної частини врожаю нової сівозміни вища ніж існуючої, через те що перспективна врожайність нової вища ніж існуючої, та за рахунок зміни кількості посівів полів ярого ячменю, інших культур та нововведений озимий ріпак. Найвищу ж врожайність має озима пшениця відповідно і енергія її висока. Та за рахунок високої врожайності цукровий буряк має найвищу енергію господарсько - цінної частини врожаю.



3. Запровадження і освоєння сівозмін

Наступне завдання полягає в тому, щоб освоїти сівозміни в можливо короткий строк. Здійснення всього проекту землевпорядкування - першочергове завдання керівників і спеціалістів господарства. До їхнього обов'язку входить збереження межових знаків і встановлених меж полів сівозмін та інших господарських ділянок. Вони повинні передбачати в щорічних і перспективних планах виконання заходів в установлені проектом строки щодо освоєння нових земель, поліпшення угідь, захисту грунтів від ерозії, розробити і виконувати план освоєння запроектованих сівозмін[14].

Запроектовану сівозміну відразу освоїти не можна, оскільки до цього поля здебільшого зайняті не тими попередниками, яких потребує нова сівозміна, а замість однієї культури в полі часто виявляється три-чотири і більше. Ось чому між впровадженням нової сівозміни і фактичним її освоєнням повинен минути певний період [15].

План освоєння нової польової сівозміни наведений в таблиці 10.

Таблиця 10. План освоєння нової польової сівозміни.

№ поля	Площа, га	Фактичне розміщення культур	Розміщення культур у роки освоєння сівозмін
		у попередньому році (2014)	у поточному році (2015)	2016	2017	2018
1.	197,1	озима пшениця	цукровий буряк	ярий ячмінь	озимий ріпак	соняшник (3)
2.	200,0	горох	озима пшениця	ярий ячмінь	горох	озима пшениця(6)
3.	209,5	ярий ячмінь	озимий ріпак	соняшник	ярий ячмінь	горох (5)
4.	210,3	цукровий буряк	ярий ячмінь	горох	озима пшениця	цукровий буряк(7)
5.	223,0	соняшник	ярий ячмінь	озимий ріпак	соняшник	ярий ячмінь(4)
6.	195,1	горох	озима пшениця	цукровий буряк	ячмінь	озимий ріпак(2)
7.	205,0	озима пшениця	горох	озима пшениця	цукровий буряк	ярий ячмінь(1)



Склавши план освоєння нової польової сівозміни можна сказати, що в перший рік освоєння підбираються найкращі попередники культур для освоєння, в наступному ж році уже повністю треба дотримуватись запланованої структури посівних площ, але так як в даній сівозміні були незначні відхилення зміни посівів культур та введена лише одна нова культура - озимий ріпак, то уже на третій рік буде роком освоєння сівозміни та початком ротації польової сівозміни.

Ротація сівозміни - період, протягом якого культури (а за наявності і чистий пар) проходять через кожне поле у послідовності, передбаченій схемою освоєної сівозміни. Тривалість цього періоду (ротації) в роках визначається кількістю полів у сівозміні[1, 5].

Для дотримання прийнятого плану чергування культур сівозміни складаємо ротаційну таблицю - план розміщення культур на полях і за роками (табл. 11.)

Таблиця 11. Ротаційна таблиця польової сівозміни.

№ поля	Роки
	2019	2020	2021	2022	2023	2024	2025
3	яр. ячм. 4	горох 5	оз. пшен 6	цук. бур. 7	яр. ячм. 1	оз. ріп.2	соняш. 3
6	цук. бур. 7	яр. ячм. 1	оз. ріп. 2	соняш. 3	яр. ячм. 4	горох 5	оз. шен.6
5	оз. шен. 6	цук.бур.7	яр.ячм. 1	оз.ріп. 2	соняш.3	яр. ячм.4	горох 5
7	яр. ячм. 1	оз. ріп. 2	соняш. 3	яр. ячм. 4	горох 5	оз. пшен.6	цукр. бур. 7
4	горох 5	оз.пшен.6	цукр.бур. 7	яр. ячм.1	оз.ріп. 2	соняш.3	яр. ячм. 4
2	соняш. 3	яр. ячм. 4	горох 5	оз. пшен. 6	цук. бур. 7	яр. ячм. 1	оз. ріп. 2
1	оз. ріп. 2	соняш. 3	яр. ячм. 4	горох 5	оз.пшен.6	цукр. бур. 7	яр. ячм. 1

Для впровадження нової сівозміни господарству потрібно два роки для переходу від одніє сівозміни до іншої. Загалом ротація культур складає 7 років. Сівозміна повністю пройде свою ротацію в 2025 році.



4. Система обробітку грунту в новій сівозміні

Правильний обробіток грунту в регулюванні грунтових умов в житті рослин займає важливе місце. Її роль полягає у створенні оптимального стану орного шару, окультурення грунту і боротьби з засміченістю полів. Пряма і непряма дію обробки пов'язана з регулюванням доступності поживних речовин, з впливом на окремі компоненти родючості грунту. Правильний обробіток грунту з урахуванням конкретних умов господарства є важливою умовою у підвищенні врожайності культур робота [16].

Для створення оптимальних умов росту і розвитку вирощуваних культур, застосовують диференційований обробіток грунту, в якому поєднується глибокий, мілкий та поверхневий обробіток з використанням полиневих, плоскорізних, дискових та інших ґрунтообробних знарядь.

Система обробітку грунту в сівозміні наведена в додатку 1 таблиця 13.

Система обробітку складена для кожної культури включає систему заходів, які виконуються послідовно від закінчення збирання попередника до початку збирання відповідної культури. Зазначаються строки про ведення цих заходів, глибина, знаряддя, якими виконується робота [9,15].



5. Комплексна система боротьби з бур'янами у полях сівозміни

Бур'яни, погіршуючи умови росту і розвитку культурних рослин, завдають великої шкоди сільському господарству. На території України їх налічується понад 1,5 тис. видів, з них близько 100--120 видів значно засмічують посіви сільськогосподарських культур[12].

Шкодочинна дія бур'янів на культурні рослини виявляється по-різному:

Затіняють культурні рослини , особливо високорослі, що призводить до недорозвинення у них механічних тканин і вилягання. Це знижує врожай і утруднює його збирання.

Забирають із грунту багато вологи, висушуючи не тільки його верхній шар, але й підгрунтя, що дуже погіршує умови росту культурних рослин, особливо у посушливих районах.

Знижують ефективність добрив. Разом з вологою вони забирають велику кількість поживних речовин.

Виділяють у грунт метаболіти -- хімічні сполуки, що негативно впливають на ріст і розвиток рослин.

Сприяють поширенню шкідників сільськогосподарських культур. Багато з них живляться і розвиваються спочатку на бур'янах, а потім переходять на культурні рослини.

Сприяють поширенню мишоподібних гризунів.

Сприяють розвитку багатьох хвороб. Крім того, бур'яни є резерваторами багатьох хвороб, особливо вірусних і фітоплазмових.

Утруднюють обробіток грунту, догляд за посівами та збирання врожаю. На забур'янених полях важко провести якісний міжрядний обробіток просапних культур.

Знижують продуктивність комбайнів. При збиранні забур'янених зернових продуктивність техніки знижується на 25--65 %, що призводить до підвищення собівартості продукції.

Погіршують якість врожаю. У зерні пшениці із забур'янених посівів зменшується вміст білка, у соняшнику -- олії, у коренеплодах цукрових буряків -- цукру.

Знижують якість продукції тваринництва. Від згодовування забур'янених кормів худобі знижується якість продуктів тваринництва.

Приводять до небезпечних захворювань людей. Деякі бур'яни є причиною небезпечних захворювань людей. Зокрема, пилок амброзії полинолистої, конопель диких, полину звичайного в період цвітіння спричиняють алергію, яку важко лікувати[17].

У системі інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів при вирощуванні їх за інтенсивними технологіями хімічний метод боротьби з бур'янами відіграє провідну роль.

На даний час світова хімічна індустрія поставляє на аграрний ринок близько 240 спеціальних препаратів для боротьби з бур'янами (гербіцидів). Їх асортимент постійно поповнюється і оновлюється: на зміну високотоксичним, стійким, малоефективним, легким, а також тим, що застосовуються у великих нормах, синтезуються, випробовуються і надходять у виробництво екологічно безпечні, дешевші і високоефективніші при низьких нормах витрат гербіциди[18].

Гербіциди -- специфічні хімічні речовини, тому їх застосування має свої особливості.

Точне дотримання норми внесення. Оскільки більшість культурних рослин чутливі до дії гербіцидів, то необхідно дуже точно дотримуватися внесення заданої кількості діючої речовини препарату на 1 га. Доза діючої речовини повинна бути оптимальною для кожного поля і здатною забезпечувати найвищу біологічну ефективність і одночасно бути найменш токсичною для культури. Крім того, забруднення навколишнього середовища повинно бути мінімальним. Тому обов'язково слід дотримуватися правила встановлювати кількість необхідної діючої речовини в розрахунку на гектар, а не в процентах, як це часто роблять при застосуванні інсектицидів і фунгіцидів.

Система хімічних заходів боротьби з бур'янами наведена в таблиці 14.

Таблиця 14. Система хімічних заходів боротьби з бур'янами.

№ поля	Площа, га	Культура	Переважаючі ботанічні класи бур'янів	Рекомендо- вані препарати	Технологія застосування гербіцидів
					норма витрати препарату	способи і строки внесення
1.	397,1	Ярий ячмінь	Однорічні дводольні бур'яни	Мастак (Лонтрел)	0,16-0,66 л/га	Обприскування від фази кущення до початку виходу в трубку культури
2.	223,0	Озимий ріпак	Однорічні бур'яни та падалиця культурних злаків	Блейд (Селенит)	0,4 - 1,0 л/га	Обприскування посівів у фазу 2-6 листків у бур'янів (незалежно від фази розвитку)
3.	209,5	Соняш-ник	Злакові та однорічні дводольні бур'яни та проростки багаторічних	Кратос	1,5-3,0 л/га	Обприскування грунту до висіву, під час висіву, після висіву, але до появи сходів культури
4.	210,3	Горох	Злакові та однорічні дводольні бур'яни	Пікадор (Півот)	0,5 - 0,75 л / га	Обприскування грунту до і після посіву або після появи сходів у фазі 3 - 6 справжніх листків культури
5.	205,0	Озима пшениця	Однорічні дводольні бур'яни	Гранстар Про	15-25г/га	Обприскування від появи 2-х листків до прапорцевого листка культури
6.	195,1	Цукрові буряки	Однорічні дводольні бур'яни	Мастак (Лонтрел)	0,35 л/га	Обприскування посівів при появі 1-3 пар справжніх листків культури

Залежність строків внесення від тривалості дії гербіцидів. Найбільш оптимальною при застосуванні гербіцидів є ситуація, коли тривалість дії гербіцидів є близькою до тривалості періоду вегетації культурних рослин. Однак кількість таких гербіцидів поки що обмежена. Тому при застосуванні того чи іншого гербіциду слід обов'язково враховувати тривалість його дії на бур'яни і строки застосування повинні бути такими, щоб оптимально використати потенційні можливості препаратів без порушення регламентів.

Рівномірність розподілу робочого розчину. Біологічна ефективність гербіцидів напряму залежить від рівномірності розподілу робочого розчину по оброблюваній площі як при застосуванні по вегетуючих бур'янах, так і при внесенні в ґрунт. У другому випадку дуже важливою є глибина загортання їх у грунт, оскільки саме з нею пов'язаний характер дії грунтових гербіцидів. При цьому дуже важливим є те, щоб мінімальна кількість гербіциду потрапила в зону розташування основної маси кореневої системи культурних рослин[19 - 21].

Загалом в таблиці представлені гербіциди найбільш підходящі для даних культур. Найбільш раціональні норми їх застосування та строки і способи внесення гербіцидів, при яких буде найвища ефективність захисту культур від бур'янів. Також не потрібно забувати про те, що недотримання правил норм внесення може вплинути на навколишнє середовище та екологічну ситуацію. Воно може призвести до забруднення повітря, особливо небезпечно, якщо поля з посівами розміщені близько до населених пунктів, забруднення води та грунту, забруднення флори і фауни, можливе накопичення отруйних хімічних елементів у зерні та коренеплодах, тому саме до норм і строків внесення потрібно відноситись відповідально.

Гербіциди взяті з переліку дозволених в Україні на 2015 рік. Система захисту максимально враховує стан забур'яненості полів. І дозволяє майже повністю позбутися бур'янів.



Висновки

Розробляючи курсовий проект з загального землеробства для ТОВ «Оксамит» Знам'янського району Кіровоградської області було розроблено структуру посівних площ, системи сівозмін та їх продуктивність.

Загалом господарство розташоване в сприятливих умовах для вирощування сільськогосподарських культур. Структура посівних площ розділена так, що більшу частину займають зернові. Це можна пояснити тим, що вирощування зернових в цих умовах економічно вигідне ніж вирощування інших культур.

Продуктивність сівозмін була вище середньої, та все ж для підвищення продуктивності сівозмін треба вносити більше органічних і мінеральних добрив. Застосовувати нові технології вирощування сільськогосподарських культур.

Засміченість полів бур'янами дуже істотно впливає на врожайність культурних рослин, адже вони сприяють масовому розвитку хвороб і шкідників, поглинають велику кількість вологи та поживних речовин із грунту. Для того, щоб зменшити забур'яненість полів в господарстві повинна правильно використовуватися агротехнічні та агрохімічні заходи.

Для підвищення рівня родючості грунту необхідно не тільки вносити органічні та мінеральні добрива, а й використовувати сівозміни, які допоможуть у підвищенні врожаю та підтриманні на відповідному рівні грунтових ресурсів.

Одна з основних завдань сівозмін - відновлення та підвищення родючості грунту з тим, що в процесі її щорічного використання врожаю не знижувалися, а підвищувалися. Досягає це за допомогою різних заходів, одне з яких правильне чергування культур у сівозміні. Правильне чергування культур у сівозміні сприяє найбільш повному ефективному використанню поживних елементів і вологи в грунті та боротьбі з бур'янами, шкідниками і хворобами.

Аналізуючи запропоновану сівозміну можна сказати, що вона є економічно вигідною, ніж існуюча, адже відбулося істотне підвищення основних показників, за якими оцінюють економічну ефективність сівозмін.

Размещено на Allbest.ru

...