Медоносні ресурси місцевості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний Університет Біоресурсів і Природокористування

Розрахункова робота

З дисципліни «Бджільництво»

Медоносні ресурси місцевості

Студентки 3 курсу 7 групи

Агробіологічного факультету

Острік Наталії

Київ

2015

Зміст

Вступ

1. Строки цвітіння рослин та їх медпродуктивність

2. Медовий запас місцевості

3. Конвеєр цвітіння медоносних рослин

4. Спеціальні медоносні культури

5. Правила обробки ентомофільних рослин пестицидами

Висновки та рекомендації

Список використаної літератури



Вступ

бджільництво ентомофільний медовий

Вирішальне значення в забезпеченні високої продуктивності бджільнитва має багата і стала кормова база. Природні умови України сприятливі для розвитку бджільництва. Великим джерелом медозборів є рослинність лісів -- нектароносних дерев і кущів, а також трав'янистих рослин, які на великих площах зустрічаються на луках, заплавах рік та їх приток. Але основною кормовою базою бджільництва в усіх зонах є посіви різних сільськогосподарських культур, а також плодово-ягідні насадження.

Медоносами називаються рослини, з яких бджоли збирають солодкий сік (нектар і падь) для вироблення меду, а також квітковий пилок. Майже всі медоноси належать до одного з п`яти типів на які поділяють за сучасною класифікацією рослинний світ, - це покритонасінні рослини.

Для правильної організації та раціонального використання кормової бази бджільництва велике значення має оцінка місцевості щодо медоносності, тобто визначення медоносних ресурсів.

Медоносні ресурси -- це запас нектару, що виділяється квітками медоносних рослин на певній території за сезон. Запас нектару визначають на ділянці, площа якої дорівнює площі кола радіусом 2 км, тобто 125 га.

Дані про медоносні ресурси необхідні при організації пасік, визначенні оптимальних розмірів точка, для правильного розміщення пасік на місцевості, перспективного планування галузі, а також при розробці заходів щодо поліпшення кормової бази бджільництва.

Визначення запасів нектару полягає у виявленні площ медоносних угідь, розрахунку нектарної продуктивності 1 га кожного угіддя і балансу медового запасу місцевості. При цьому велике значення має не тільки кількість квітуючих медоносів, а й тривалість їх цвітіння. Чим різноманітніший видовий склад медоносних рослин й різночасне їх цвітіння, тим довше триватиме медозбір. Найкращі медозбірні умови мають місця з пересіченим рельєфом, де поєднується лісовий, лучний і польовий медозбори.



1. Строки цвітіння рослин та їх медпродуктивність

Значення рослин для бджільництва зумовлене їхньою нектаропродуктивністю. Її визначають за кількістю цукру в нектарі однієї квітки, всієї рослини і з розрахунку на 1 га. Найбільш об'єктивну оцінку дає показник нектаропродуктивності суцільного масиву рослин на площі 1 га, виражений в кілограмах меду. В такому разі використовують також рівнозначний термін медопродуктивність, що відповідає кількості нектару (в 1 кг меду), який виділяється рослинністю протягом усього періоду цвітіння на площі 1 га. Чим більше виділяється нектару в квітках, чим густіший (до оптимальних величин) травостій, і чим довше функціонують квітки, тим багатший в них запас нектару на одиниці площі. Нектаропродуктивність (кількість цукру в нектарі однієї квітки, мг) квіток окремих рослин коливається в дуже великих межах.

При вивченні загальної медопродуктивності на площі 1 га крім цих даних потрібно також провести облік квіток на рослинах або на 1 м² поверхні крони дерев і кущів та визначити кількість рослин на одиниці площі. Потім відповідними розрахунками визначають загальну кількість квіток на 1 га, що розвиваються за весь період цвітіння.

Послідовність цвітіння медоносів для всіх районів більш-менш однакова, а починатися цвітіння може в більше ранні або пізні строки, залежно від широти й довготи місцевості, умов перебування рослин, а також від метеорологічних показників даного року.

При визначенні строків цвітіння того або іншого медоноса орієнтуються за часом цвітіння першого медоноса. За вихідну рослину прийнято вважати мати-і-мачуху або ліщину.

У південних районах за вихідну рослину беруть абрикос. На 32-й день після початку цвітіння мати-і-мачухи зацвітають сади, а на 75-й день - липа. Після ліщини липа цвіте на 79-й день. При нормальних погодних умовах весни проміжки між цвітінням різних рослин залишаються майже постійними, відхилення не перевищують 5 днів.

Таблиця 1

	Медоносні рослини	Медопродуктивність, кг/га	Строки цвітіння (дд мм-дд мм)	Площа, га
1.	Біла акація	1200	20.05-01.06	25
2.	Буркун білий	200	15.06-05.08	20
3.	Вика озима	180	10.06-15.07	100
4.	Гірчиця біла	40	01.06-20.07	70
5.	Гречка	95	10.06-20.07	250
6.	Еспарцет високолисний	120	20.05-15.06	100
7.	Клен гостролистий	200	15.04-20.05	10
8.	Конюшина гібридна	145	15.06-25.08	200
9.	Конюшина червона	60	20.06-30.08	70
10.	Коріандр посівний	120	25.06-30.07	20
11.	Липа дрібнолиста	1000	20.06-15.07	15
12.	Люцерна посівна	120	05.06-10.07	90
13.	Озимий ріпак	120	25.05-20.06	40
14.	Ріпак ярий	100	20.06-25.07	50
15.	Соняшник	40	10.07-25.08	350
16.	Чина посівна	50	20.06-25.07	150

2. Медовий запас місцевості

Для правильної організації та раціонального використання кормової бази бджільництва велике значення має оцінка місцевості щодо медоносності, тобто визначення медоносних ресурсів.

Медоносні ресурси -- це запас нектару, що виділяється квітками медоносних рослин на певній території за сезон. Запас нектару визначають на ділянці, площа якої дорівнює площі кола радіусом 2 км, тобто 125 га.

Дані про медоносні ресурси необхідні при організації пасік, визначенні оптимальних розмірів точка, для правильного розміщення пасік на місцевості, перспективного планування галузі, а також при розробці заходів щодо поліпшення кормової бази бджільництва.

Визначення запасів нектару полягає у виявленні площ медоносних угідь, розрахунку нектарної продуктивності 1 га кожного угіддя і балансу медового запасу місцевості. При цьому велике значення має не тільки кількість квітуючих медоносів, а й тривалість їх цвітіння. Чим різноманітніший видовий склад медоносних рослин й різночасне їх цвітіння, тим довше триватиме медозбір. Найкращі медозбірні умови мають місця з пересіченим рельєфом, де поєднується лісовий, лучний і польовий медозбори.

Нектарозапас місцевості визначають на підставі даних видового складу і площі основних медоносів, їх нектаропродуктивності та строків цвітіння.

Для визначення площі медоносних угідь, що входять у радіус продуктивного льоту бджіл, необхідно зняти копію з карти землекористування господарства, де зазначено не тільки площу, а й склад медоносних рослин. Склад лісу беруть з матеріалів лісництва по таксації порід дерев і кущів.

Щоб скласти медовий баланс місцевості, необхідно медопродуктивність відповідних сільськогосподарських ентомофільних рослин, що входять у радіус продуктивного льоту бджіл, помножити на площу ділянки.

Значно важче визначити медопродуктивність лук і пасовищ, де медоносна рослинність різноманітна, а окремі медоноси розміщені на площі нерівномірно. Тому потрібно проводити спеціальне обстеження таких угідь, користуючись рамкою, довжина однієї сторони якої 50 см. Проходячи по діагоналі угіддя і кладучи на землю рамку через однакову відстань, підраховують в ній кількість всіх видів медоносних рослин. Дані по всіх ділянках додають і визначають процентне співвідношення їх рослин у травостої та площу під кожним видом медоносних рослин.

У лісовій місцевості медоносні трав'янисті рослини обліковують аналогічно.



Таблиця 2

Медоносні рослини	Площа, га	Медопродуктив-ність кг/га	Загальний запас меду кг	Недобір меду, кг	Фактичний запас меду,кг
Біла акація	25	1200	30000	10500	19500
Клен гостролистий	10	200	2000	1000	1000
Липа дрібнолиста	15	1000	15000	5250	9750
Люцерна посівна	20	120	2400	1080	1320
Конюшина гібридна	70	145	10150	5075	5075
Всього:	125	2665	59550	22905	36645

Недобір меду складає:

З 15.04 до 15.05 - 50%

З 16.05 до 05.06 - 35%

З 06.06 до 20.06 - 10%

З 21.06 до 15.07 - 35%

З 20.07 до 15.09 - 50%

Знаходимо загальний запас меду з кожної культури окремо,кг

Біла акація 25*1200=30000

Клен гостролистий 10*200=2000

Липа дрібнолиста 15*1000=15000

Люцерна посівна 20*120=2400

Конюшина гібридна 70*145=10150

Знаходимо недобір меду з кожної культури окремо,кг

Біла акація 30000*35%=10500

Клен гостролистий 2000*50%=1000

Липа дрібнолиста 15000*35%=5250

Люцерна посівна 2400*45%(35%+10%)=1080

Конюшина гібридна 10150*50%=5075

Визначаємо фактичний запас меду, кг

Біла акація 30000-10500=19500

Клен гостролистий 2000-1000=1000

Липа дрібнолиста 15000-5250=9750

Люцерна посівна 2400-1080=1320

Конюшина гібридна 10150-5075=5075

Висновок : одна бджолина сім`я споживає 90 кг корму за рік. Ми маємо 114 б.с отже, можемо визначити медовий запас місцевості для використання власних потреб. Для цього потрібно знайти необхідну кількість корму на рік для 114 б.с.:

114*90=10260 кг

З таблиці 3 бачимо ,що на площі 125 га ми всього маємо 36645 кг фактичного запасу меду. Таким чином, медовий запас даної місцевості становить 36645 - 10260 =26385 кг

3. Конвеєр цвітіння медоносних рослин

Конвеєр цвітіння медоносних рослин - це схематичне зображення цвітіння медоносів по декадах місяців на протязі сезону.Основна мета - безперервне і масове вирощування медоносів протягом весни і літа, що ліквідує таке поняття як безузятковий період. У багатьох сільськогосподарських угіддях можна вирощувати медоносні культури - соняшник, гречку, гірчицю й ін., При цьому бджіл не тільки збиратимуть нектар, а й запилюватимуть їх.

Конвеєр цвітіння медоносних рослин

Таблиця 3

Медопродуктивність кг/га	1500 1200 1000 700 500 250 200 150 100 50	4	5	6	7	8
		1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3

Висновок: починаючи з другої декади квітня і до кінця серпня всі бджолині сім`ї повністю забезпечені кормами.

4. Спеціальні медоносні культури

Серед медоносних рослин є група нектароносів, які висівають спеціально на взяток для бджіл. Це фацелія, синяк, огіркова трава, змієголовник, меліса, котовник м'ятний, шавлія кільчаста та інші. Спеціально висівати такі рослини необхідно перш за все в місцях з бідним і переривчастим взятком. Вони також зміцнюють осінню кормову базу для нарощування бджолиних сімей Крім того, ці рослини можна висівати на припасічних ділянках, у міжряддях саду, сівозмінах, післяукісно та післяжнивно.

Культура	Площа, га	Термін цвітіння	Медоносність, кг/га	Факт. Мед запас, кг
Огіркова трава	10	10.06-25.07	200	1300
Кларкія елегантна	15	25.06-20.08	130	975
Гірчиця біла	8	05.06-25.07	350	1820
Змієголовник молдавський	12	15.07-25.08	150	900
Гісоп лікарський	10	15.06-15.09	190	950
Синяк звичайний	20	20.06-10.09	600	6000
Собача трава	10	10.06-20.07	300	1950
Меліса	15	01.06-30.07	100	975
Фацелія	10	05.06-10.09	300	1500
Гречка звичайна	15	25.06-30.07	150	1464,5
Всього:	125	-	-	17834,5

Знаходимо загальний запас меду з кожної культури окремо, кг

Огіркова трава 10*200=2000 недобір *35%=700

Кларкія елегантна 15*130=1950 *50%=975

Гірчиця біла 8*350=2800 *35%=980

Змієголовник молдавський 12*150=1800 *50%=900

Гісоп лікарський 10*190=1900 *50%=950

Синяк звичайний 20*600=12000 *50%=6000

Собача трава 10*300=3000 *35%=1050

Меліса 15*100=1500 *35%=525

Фацелія 10*300=3000 *50% =1500

Гречка звичайна 15*150=2250 *35%=785,5

Висновок: якщо припустити, що ми засіємо нашу ділянку площею 125га спеціальними медоносними культурами, то можна одержати 17834,5 кг фактичного запасу меду ( з таблиці 4). Найкращі спеціальні культури це синяк звичайний, собача трава, фацелія. Вони мають найвищу медопродуктивність.

5. Правила обробки ентомофільних рослин пестицидами

Використання отрутохімікатів у великих масштабах для обробки сільськогосподарських культур становить небезпеку для бджіл, і при порушенні елементарних правил застосування можуть викликати масове отруєння і загибель їх.

На збереження бджіл при обробці рослин великий вплив мають спосіб, час застосування препаратів і погодні умови. Так, при обприскуванні, обпилювання і аерозольному способі обробки рослин у вітряну погоду з наземних машин і з літаків вони розносяться на декілька кілометрів. У результаті навіть на віддалених ділянках відбувається отруєння бджіл.

Отруєння зазвичай виникають в результаті наступних причин:

відсутність інформації про час, місце і характер застосування хімікатів;

проведення обробок вдень під час масового льоту бджіл;

обробки залучають бджіл рослин у період цвітіння або наявності серед оброблюваних рослин квітучих бур'янів - хороших медоносів і пильценосов;

близькості оброблюваних територій до масивів квітучих ентомофільних рослин, що загрожує небезпекою зносу отрутохімікатів на них.

В значній мірі загибель бджіл залежить також від кліматичних умов (температура і вологість повітря, сила вітру). З огляду на ці фактори, можна зробити висновок, що охорона бджіл від отруєння хімікатами при захисті рослин від шкідників, хвороб і бур'янів представляє собою комплекс організаційних, агротехнічних і спеціальних заходів.

Таблиця 5

№	Назва рослин, які обробляються	Назва препарату	Строки обробітку	Летальна доза препарату, л/га	Інші важливі характеристики препаратів
1	Цукровий буряк	Волатон 500	Протягом вегетації	0,5-1	Токсичний для бджіл
2	Яблуня, груші	Золон 35 к.е	Протягом вегетації	1,6-2	токсичний
3	Картопля	Імідж в.р.к	Протягом вегетації	0,2-0,25	малотоксичний
4	Буряк цукровий	Тарга супер к.е	Перед сівбою	1-2	токсичний
5	Ріпак, яблуня, люцерна	Фастак 10 к.е	Під час вегетації	0,1-0,25	малотоксичний
6	Малина, смородина, яблуня	фундазол	Під час вегетації	1-1,5	малотоксичний
7	Слива, вишня, виноград	Фазалон 35 к.е	Під час вегетації	2-3	нетоксичний
8	Цибуля, ріпак, хміль	ридоміл	Під час вегетації	3	малотоксичний
9	Соняшник	Екстрем к.е	Під час висівання	1,3-3	токсичний
10	Озимий ріпак	Дуал Гольд 960 ЕС	До висівання	1,6	токсичний

Висновок: вибір представлених пестицидів у таблиці 5 грунтується на їх малотоксичності для бджіл. Всі інсектициди значною мірою токсичні для бджіл, тоді як більшість фунгіцидів та гербіцидів малонебезпечні або зовсім безпечні. Загибель комах відбувається при обприскуванні посівів недалеко від пасік або квітучих рослин, які відвідують бджоли для медозбору. Фундазол, сандофан і топаз рекомендовані для обробки культур, відвідуваних медоносними бджолами (огірок, яблуня, груша, смородина, малина) у період вегетації. При використанні цих фунгіцидів бджіл варто ізолювати на одні діб для профілактики замету препарату з нектаром у гніздо.

Рекомендації щодо захисту бджіл

Профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог ст. 30 Закону України "Про бджільництво" від 22 лютого 2000 N 1492-III, суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин.

Власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл.

Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.

Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

На період обробки бджоляру необхідно вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату.

* При ізоляції бджіл у вуликах гнізда розширюють до повного комплекту рамок або ставлять магазини. На двокорпусні або багатокорпусні вулики, у залежності від сили сімей, ставлять другі корпуси з половинною кількістю рамок, зверху надягають раму з металевою сіткою (розмір вічка 2,5 х 2,5 або 3 х 3 мм), сітку накривають полотнянкою і, якщо потрібно, кладуть подушку. У день обробки рано-вранці, до початку льоту бджіл, льотки щільно закривають, знімають з сітки утеплення. У жарку безвітряну погоду під кришку підкладають рейки завтовшки 1-2 см. У вулик дають воду в стільниках, годівницях або напувалках. На ніч льотки відчиняють.

У випадку застосування пестицидів в умовах закритого ґрунту обробки проводять увечері після закінчення льоту бджіл або ізолюють бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату.

При ізоляції бджіл у вуликах гнізда розширюють до повного комплекту рамок або ставлять магазини. На двокорпусні або багатокорпусні вулики, у залежності від сили сімей, ставлять другі корпуси з половинною кількістю рамок, зверху надягають раму з металевою сіткою (розмір вічка 2,5 х 2,5 або 3 х 3 мм), сітку накривають полотнянкою і, якщо потрібно, кладуть подушку. У день обробки рано-вранці, до початку льоту бджіл, льотки щільно закривають, знімають з сітки утеплення. У жарку безвітряну погоду під кришку підкладають рейки завтовшки 1-2 см. У вулик дають воду в стільниках, годівницях або напувалках. На ніч льотки відчиняють.

У випадку застосування пестицидів в умовах закритого ґрунту обробки проводять увечері після закінчення льоту бджіл або ізолюють бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату.



Висновки та рекомендації

Підгодівлі бджіл - це постачання бджіл додатковими вуглеводними й (або) білковими кормами.

Як вуглеводні корми найчастіше використовують цукровий або медяний сиропи або їхню суміш, у якості білкових - пергу, пилок і замінники (соєве борошно, дріжджі, молоко й ін.).

За часом здійснення підгодівлі розділяються на весняні й осінні.

Навесні підгодівлю здійснюють із метою:

-- поповнення запасу кормів при їх недостачі

-- стимулювання вирощування розплоду при відсутності квітучих медоносів у природі або неможливості принесення нектару через погану погоду.

Весняного поповнення кормів при правильній підготовці бджолиної родини до зимівлі бути не повинне. Основне правило підготовки родини до зими - забезпечення достатніми запасами кормів, яких вистачило б і на зимівлю й на ранньовесняний розвиток аж до появи в природі природних джерел кормів.

Кращий спосіб при цьому - постановка в гнізда рамок з медом із запасів минулого сезону. Для стимулювання родини можна частину меду на цих рамках роздрукувати.

Якщо торішні запаси меду відсутні, то для поповнення кормових запасів навесні родинам дають густий корм (на 1 л води 1,5 кг цукру) і порціями по 1,52 л сиропи. Підгодівлю краще робити ввечері, щоб зменшити безцільні вильоти й втрати бджіл (особливо в погану погоду).

Однак весняне поповнення кормів одним цукровим сиропом варто розглядати як аварійний захід і тому проводити його треба тільки у випадку крайньої необхідності. Це пов`язане з тим, що при переробці цукрового сиропу при відсутності пилка в природі й без того слабкі зимові бджоли зношуються, і родина буде різко втрачати сили. Щоб уникнути цих негативних наслідків, у цукровий сироп треба додавати мед (до половини обсягу) або білкові речовини (молоко, дріжджі й ін.).

Надзвичайно простій у виконанні спосіб весняної підгодівлі бджіл пропонують В.И. Лебедев і Н.Г. Билаш (1994). Це - підгодівля сухим цукром. Дуже дрібно розмелений цукор (пудру) дають у коробочці на верхні бруски рамок. Першу порцію цукрового корму треба збризкати.

медяної ситої для залучення бджіл. Родина забирає 1 кг цукру за 5-7 доби.

Автори затверджують, що підгодівля бджіл про весною сухим цукром не робить на організм бджіл глибокого негативного впливу при наявності в природі свіжого пилка. У противному випадку торішню добре збережену пилок треба засипати в порожні осередки стільників на половину їхньої глибини й стільник збризкати цукровим сиропом. Не зайво буде при такій підгодівлі забезпечити бджіл водою із поїлок.

Восени годувати бджіл сухим цукром не можна.

З погляду практичного застосування, дуже зручно проводити ранньовеснянее поповнення кормів за допомогою сахаро-медяного тесту (канди). На 1 кг канди беруть 180 г меду, 20 г води й 800 г цукрової пудри. Мед розпускають на водяній лазні при температурі не вище 45 °С, а потім усе компоненти ретельно перемішують до стану мякого тесту. Перед закінченням готування в канди додають 1 столову ложку соняшникового масла на кожний кілограм суміші. Така підгодівля краще поїдається бджолами й менше твердіє. Канди в необхідній кількості поміщають у целофановий кульок, що перед установкою в гніздо на верх планок попередньо наколюють вилкою з тої сторони, що буде звернена до бджіл. Непогано додати в канди також 0,2-0,3% свіжого пилка або обніжжя (така її кількість утримується в натуральному меді).



Список використаної літератури

1. Бджільництво за редакцією А.І. Черкасової.

2. Каталог засобів захисту рослин Syngenta 2015 р.

3. Кормовая база пчеловодства. Чергик Н.И., Бага А.М., 1969; стр. 124.

4. http://bee-home.ru/bdzhil-nytstvo-uk.html.

5. http://bee-home.ru/bdzhil-nytstvo-kormova-baza-osnovni-medonosni-i-pylkovi-roslyny.html.

6. http://bee-home.ru/ua/bdzhil-nytstvo/medonosni-roslyny-pol-ovykh-i-kormovykh-sivozmin.html.

7. http://med.dovidnyk.info/index.php/osnovi_bdzhil_nictva/500_pitan__i_vidpovidej_po_bdzhil_nictvu/2429-yak_viznachiti_pochatok_cvitinnya_medonosiv_.

Размещено на Allbest.ru

...