Размещено на http://www.allbest.ru

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ПУСТОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 636.082.2.52/58

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ ТА БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

КУРЕЙ РІЗНОЇ СЕЛЕКЦІЇ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Чубинське Київської області - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу відтворення Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор Бородай Віталій Петрович, завідувач кафедри птахівництва Національного аграрного університету;

- доктор сільськогосподарських наук Федорович Єлизавета Іллівна, завідувач лабораторії розведення і генетики тварин Інституту біології тварин УААН.

Провідна установа: Вінницький державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра розведення сільськогосподарських тварин і зоогігієни, м. Вінниця.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мільченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвиток галузі птахівництва успішно здійснюється за рахунок використання курей високопродуктивних кросів, впровадження ресурсозберігаючих технологій їх утримання та годівлі. В Україні на сьогодні найбільш високопродуктивною є птиця зарубіжної селекції, особливо американських та канадських фірм, яка створена на кукурудзяно-соєвих раціонах за ідеальних кліматичних умов у пташниках (Степаненко І. та ін., 2001, Статник І.Я., 2003; Степаненко І.А., 2001). Видові та породні відмінності розвитку птиці зумовлені спадковістю, яка характеризує їх індивідуальний розвиток. Ці відмінності стосуються зовнішньої та внутрішньої організації тваринного організму і виявляються в анатомічних та фізіологічних особливостях будови та життєдіяльності молодих і дорослих представників різних видів та порід птиці. Спадковість організму змінюється під впливом умов життя (Сергеев В.А., Слюсар П.М., Сергеева В.Д., 1971, Зубець М.В., 2000). Ступінь пристосованості птиці до умов вирощування та утримання впливає на її продуктивні якості. Тому імпортні кроси курей в умовах господарств нашої країни змінюють показники своєї продуктивності, які гарантує фірма-виробник (Степаненко І.А., Коваленко Г.Т., 2004). Контрольне випробування імпортних і вітчизняних кросів курей є актуальною необхідністю, обумовленою потребою визначення серед них найпродуктивніших для впровадження в господарствах країни (Глєбова Ю.А., 2001, Подстрешный А. и др., 1999). Численні дослідження свідчать про необхідність та можливість селекційним шляхом вагомо поліпшити харчові, товарні та інкубаційні якості яєць (Фисинин В., 1993, Ноннвитц Т., 1993, Дитмар К. Флок, 1993, Wiebe van der Sluis, 2005, Meijerhof Ron, 2005). Висока продуктивність птиці спричиняє погіршення резистентності організму та якості продукції. Виробники птахівничої галузі використовують методи розведення, які сприяють підвищенню життєздатності, резистентності організму, високій продуктивності та якості продукції (Ноннвитц Т., 1993, Hunton Peter, 2002, Винфрид Бониц, Дитмар К. Флок, 2003). Тому актуальними є дослідження, спрямовані на порівняння продуктивних якостей птиці різної зарубіжної селекції в умовах, типових для більшості птахофабрик нашої країни, виявлення кросу курей, який швидко пристосовується до зміни умов вирощування та утримання, не зменшуючи показників генетичного потенціалу продуктивності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН з проблеми „Розробити методи підвищення відтворювальної здатності тварин та раціонального використання племінних ресурсів” в 2001-2005 роках (номер державної реєстрації 0101U003123).

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було дослідити продуктивні якості курей різних кросів зарубіжної селекції, виявити особливості екстер'єру та інтер'єру птиці піддослідних кросів за період продуктивного використання, порівняти показники їхньої продуктивності. Для досягнення наміченої мети вивчали:

- динаміку живої маси курей піддослідних кросів;

- екстер'єрні особливості курей-несучок різних кросів;

- відмінності анатомічної будови тіла досліджуваної птиці;

- хімічний склад м'язів (грудних та ніг) тушок курей чотирьох кросів;

- якісні та кількісні показники яєчної продуктивності птиці - несучість, морфологічний та хімічний склад яєць, вміст вітамінів у жовтку яйця;

- зміну морфологічних та біохімічних показників крові в період продуктивного використання курей.

Об'єкт досліджень - кури яєчних кросів Shaver 579, Bovans GL, Tetra SL, м'ясо-яєчного кросу Tetra X і отримана від них продукція.

Предмет досліджень - показники екстер'єру та інтер'єру, якісні й кількісні показники яєчної та м'ясної продуктивності птиці.

Методи досліджень: зоотехнічні - визначення живої маси, лінійних промірів, індексів будови тіла, яєчної продуктивності; морфологічні - анатомічні частини тушок курей та складові частини яйця, морфологічні показники крові курей; біохімічні - показники крові, м'язів та яєць; біометричні - середні величини та їх похибки, коефіцієнти варіації та кореляції, показники достовірності результатів, частки впливу; економічні - собівартість, вартість, прибуток, рентабельність, вартість додаткової основної продукції. курка птиця продуктивність селекція

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах України вперше проведено комплексну оцінку продуктивних та біологічних особливостей курей кросів зарубіжної селекції: Tetra SL, Shaver 579, Bovans GL і Tetra X. Висвітлено процеси росту й розвитку птиці, динаміку показників екстер'єру та інтер'єру в зв'язку з рівнем продуктивності курей-несучок, якісні й кількісні показники продуктивності - маса тушок птиці та співвідношення анатомічних показників, хімічний склад різних м'язів тушки, рівень вітамінів, морфологічні та хімічні показники складу яєць. Морфологічні та біохімічні показники крові у поєднанні з продуктивними якостями курей у різні вікові періоди їх використання дають можливість прогнозувати подальшу продуктивність птиці.

Практичне значення одержаних результатів. Результати експерименту можуть бути використані при створенні конкурентоспроможного поголів'я птиці та раннього прогнозування яєчної продуктивності. Оцінка біологічних і господарсько-цінних властивостей птиці сприятиме прискоренню селекції курей та зменшенню витрат на утримання низькопродуктивних особин. Використання птиці кросів Shaver 579 та Bovans GL у господарствах нашої країни забезпечить вищі економічні показники виробництва товарної продукції завдяки добрим адаптаційним властивостям. Одержані результати допоможуть виробникам птахівничої промисловості у виборі кросу птиці, що найбільше підходить до утримання та виробництва товарної продукції в умовах їх господарств.

Особистий внесок здобувача полягає у виборі напряму, розробці методики та проведенні експериментальних досліджень біологічних та селекційно-генетичних особливостей птиці різної селекції. Статистична обробка та опис даних, їх аналіз і теоретичне обґрунтування, висновки та пропозиції виробництву виконані автором самостійно.

Апробація результатів досліджень. Основні результати досліджень, які викладені в дисертації, доповідались на щорічних засіданнях вченої ради Інституту розведення та генетики тварин УААН (2003-2005 р.р.), на конференціях молодих вчених та аспірантів Інституту розведення та генетики тварин УААН у 2003, 2004, 2005 роках, науковій дискусії „Розведення сільськогосподарських тварин за лініями” в Інституті розведення та генетики тварин УААН у 2005 році, міжнародній науково-практичній конференції „Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка” Сумського Національного аграрного університету (Суми, 2003), конференції молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького (Львів, 2004), конференції професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців за підсумками науково-дослідної роботи 2004 року Подільського державного аграрно-технічного університету (Кам'янець-Подільський, 2005), міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми сучасного тваринництва” Подільського державного аграрно-технічного університету (Кам'янець-Подільський, 2005), а також на VI Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю Інституту птахівництва УААН (АР Крим, м. Алушта, 2005).

Публікації. Всього опубліковано 17 наукових праць, з них за темою дисертації 14, які надруковані у виданнях, визнаних ВАК України фаховими.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 243 сторінках комп'ютерного тексту, налічує 33 таблиці, 2 рисунки та 10 додатків. Рукопис містить вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки, пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел, додатки. Перелік використаних літературних джерел нараховує 289 найменувань, з них 25 іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились у період з 2003 по 2005 роки на птахофабриці агрофірми ЗАТ “Авіс” села Гуменці Кам'янець - Подільського району Хмельницької області. У дослідженнях використовували птицю кросів різної селекції: Тетра Х (Tetra X) та Тетра СЛ (Tetra SL) - Угорщина, Шевер 579 (Shaver 579) - Канада, Бованс GL (Bovans GL) - Голландія. Групи піддослідної птиці сформували в 20 тижневому віці за принципом груп-аналогів по 80 голів кожна (Кононенко В.К., 2000; Викторов П.И., Менькин В.К., 1999). Піддослідні кури кожної групи отримані від 8-10 півнів. Схема досліджень наведена на рис. 1. Умови годівлі та утримання були аналогічними для усіх груп курей, відповідали нормам та рекомендаціям, з урахуванням вікових періодів птиці (Данилова А.К. и др., 1979; Демчук М.В. і ін., 1996; В.И. Фесинина, 2002). Дослідження проводили у 21-, 49- та 77- тижневому віці птиці кожного кросу.

Вивчення динаміки росту й розвитку птиці здійснювали шляхом індивідуального зважування курей (з точністю до 1 г) та вимірювання статей тіла (з точністю до 0,1 см) (Эйснер Ф.Ф. и др., 1965; Пениожкевич Э.Э. и др., 1982; Кононенко В.К., Ібатулін І.І., Патров В.С., 2000). Визначали середньодобовий та відносний приріст (Басовський М.З., Буркат В.П. та ін., 2001; Боголюбский С.И., 1991). Досліджували кореляційні зв'язки між промірами тіла та живою масою (Плохинский Н.А., 1969, Лакин Г.Ф., 1990) і співвідношення між окремими частинами тіла - індекси будови тіла, розроблені Кабыстиной П.А. (Пениожкевич Э.Э. и др., 1982).

Птицю для вивчення хімічного складу м'яса та морфологічного складу туші відбирали ранком до годівлі та проводили її забій. Розділ туш проводили відповідно анатомічної будови за методикою Т.М. Поливановой (1967) в день забою, а хімічні аналізи здійснювали наступного дня. Хімічні показники м'яса визначали окремо в грудних м'язах та м'язах ніг (Иоцюс Г.П., 1967, Маслиева О.И., 1970), а саме: вміст вологи та сухої речовини (Лебедев П.Т., Усович А.Т., 1969), кількість протеїну (Маслиева О.И., 1970), вміст жиру (Попов С.М., 1948), безазотисті екстрактивні речовини (Богатирь В.П., 2001), кількість неорганічних речовин (Попов С.М., 1948), вміст фосфору і кальцію (Маслиева О.И., 1970). Визначали кореляцію між анатомічними показниками тушки та передзабійною масою і хімічним складом м'язів грудних і м'язів ніг (Лакин Г.Ф., 1990, Плохинский Н.А., 1969).

Несучість курей піддослідних кросів обліковувалась впродовж усіх періодів досліджень за п'ять суміжних днів (Кононенко В.К., Ібатулін І.І., Патров В.С., 2000). Визначали такі морфологічні показники яєць дослідних груп птиці: масу яйця та його складові (з точністю до 0,01 г) (Царенко П.П., 1988; Владимирова Ю.Н., 1967; Пельтцер С.О., 1967), висоту білка та жовтка (вимірювали за допомогою мікрометра з точністю до 0,1 см) (Царенко П.П., 1988; Пельтцер С.О., 1967), індекс форми яйця вираховували як відношення діаметрів по довгій та короткій осях (виміри здійснювали штангенциркулем з точністю до 0,1 см) (Царенко П.П., 1988; Пельтцер С.О., 1967), товщину шкаралупи з підшкаралупною оболонкою вимірювали мікрометром на тупому та гострому кінцях і в екваторіальній частині яйця (визначали середнє значення з точністю до 0,01 мм) (Владимирова Ю.Н., 1967, Пельтцер С.О., 1967). Зв'язки між морфологічним складом яєць та живою масою птиці визначали за Г.Ф. Лакиным (1990), Н.А. Плохинским (1969).

Відбір проб яєць курей проводили ранком. Морфологічні показники та хімічний склад яєць визначали наступного дня (Н.В. Лобин, П.Н. Паньков, О.И. Маслиева, С.И. Благова, 1969). Визначали такі показники хімічного складу яєць: загальна волога, суха речовина, сирий протеїн та жир, безазотисті екстрактивні речовини, сира зола, фосфор та кальцій (методика визначення така ж як і хімічного складу м'язів). Вітаміни (каротиноїди, А, В₂) визначали в жовтку яйця (Маслиева О.И., 1970).

Для виявлення зв'язків між показниками інтер'єру і господарсько-цінними ознаками та визначення фізіологічного стану організму курей проводили морфологічні та біохімічні дослідження крові (Эйснер Ф.Ф. и др., 1965). Кров для дослідження брали з судин крила ранком до годівлі (Муравьев В.И., 1967, Перфилеева Е.А., Шумова В.И., 1968).

Кількість еритроцитів, лейкоцитарну формулу, гемоглобін, тромбоцити, клітини Тюрка, реакцію осідання еритроцитів визначали за методиками М.І. Горбань (1962), В.В. Меньшикова (1973), Р.П. Золотницкой (1987), Л.А. Зубаревой (1967). Біохімічні дослідження крові (глюкоза, загальний білок, альбуміни, глобуліни та їх фракції (б ₁, б ₂, в і г), в-ліпопротеїди, загальний холестерин, сечовина, загальний кальцій, неорганічний фосфор, активність АсАТ і АлАТ) здійснювали за методиками А.М. Горячковского (1998), В.С. Козиря, А.І. Свєжинцева та інших (1991).

Результати досліджень оброблені на ПЕОМ з використанням Microsoft Excel 2003, біометричне опрацювання та розрахунок економічних показників здійснили з використанням традиційних методик (Лакин Г.Ф., 1990, Меркурьева Е.К., 1964, Плохинский Н.А., 1969, Боголюбский С.И., 1991, Басовський М.З. та ін., 1995, 2001).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Проміри статей тіла курей, см

Примітка. ^А- Р>0,95, ^В - Р>0,99, ^С - Р>0,999.

Серед яєчних кросів 21-тижневого віку птиця кросу Shaver 579 характеризувалась найбільшими значеннями промірів. У 49-тижневих курей-несучок кросів Tetra SL і Bovans GL показники довжини тулуба були найбільші, що свідчить про розвиток птиці в довжину. У ширину краще розвинена птиця кросу Shaver 579, у неї більші показники обхвату грудей, ширини тазу і грудей. Птиця кросу Tetra SL у 77 тижнів за величиною лінійних промірів перевищувала ровесниць інших двох яєчних кросів. Найменшими ці показники були у курей кросу Shaver 579. Результати дослідження промірів статей тіла свідчили про інтенсивний ріст курей кросу Shaver 579 в ранньому віці (до 49 тижнів), а птиці кросів Tetra SL і Bovans GL - у старшому віці (від 49 до 77 тижнів). Варіювання лінійних показників у курей піддослідних кросів було слабке (0,87-9,39 %), а частка впливу кросу - істотна (71,3-98,8 %, Р>0,999). Кореляція живої маси з екстер'єрними показниками піддослідної птиці за всі періоди досліджень була прямою, середньою та високою, при високодостовірних значеннях.

Анатомічні показники тушок курей різних кросів зарубіжної селекції. У курей піддослідних кросів з віком збільшувалась передзабійна маса та більшість анатомічних частин тушок, за винятком показників, які зменшувались у віці 49 та 77 тижнів: маса серця, яйцеводу, яєчника і голови - в курей кросу Tetra SL, маса яєчника, яйцеводу, легень і м'язів - у особин кросу Shaver 579, маса нирок, легень, яєчника і яйцеводу - у особин кросу Tetra X, маса крил та легень - у курей кросу Bovans GL, проте такі показники як маса лап, пера і пуху в птиці цього кросу зменшувались у період 21-49 тижнів, а в кінці досліджень - підвищувались. Зменшення маси репродуктивних органів за період 49-77 тижнів було наслідком спаду несучості птиці. Коефіцієнт варіації показників маси анатомічних частин курей досліджуваних кросів здебільшого був низький (0,29-16,65 %), а вплив віку на них - істотний (99,2-51,7 %, Р>0,999 - Р>0,95) (виняток: маса м'язів і голови у курей кросів Bovans GL і Tetra X відповідно).

Про кращі м'ясні якості тушок птиці кросу Tetra X свідчить співвідношення маси кісток до м'язів. У віці в 21 тиждень воно було найменшим у курей кросу Tetra X - 0,25:1 та майже удвічі більше в птиці яєчних кросів: Shaver 579 - 0,44:1, Bovans GL - 0,46:1 та Tetra SL - 0,48:1. У 49-тижневому віці дане співвідношення також було найменшим у курей кросу Tetra X - 0,32:1, середнє - у птиці кросів Tetra SL і Bovans GL - 0,42:1 та найбільше - у курей кросу Shaver 579 - 0,44:1. Найменшим зазначений показник був у курей кросу Tetra X (0,34:1) і в 77 тижнів, а серед яєчних кросів - у птиці кросу Tetra SL (0,43:1). Найбільше кісток відносно м'язів було у тушці курей кросу Shaver 579 - 0,53:1, дещо менше - у птиці кросу Bovans GL - 0,47:1. Анатомічний аналіз тушок досліджуваної птиці підтверджує нерівномірність розвитку організму і певних органів птиці в онтогенезі та відмінність росту залежно від різної селекції курей.

У віці в 21 тиждень між анатомічними показниками тушки та масою курей встановлено високу пряму кореляцію у птиці всіх досліджуваних кросів, у 49 тижнів спостерігалась аналогічна картина у кросів Bovans GL і Tetra X, а в кросів Tetra SL і Shaver 579 - була прямою високою і середньою. Однак у 77-тижневої птиці спостерігалась зворотна кореляція між окремими показниками у курей кросів Bovans GL і Tetra SL, у птиці кросу Shaver 579 поєднувалась пряма висока кореляція з нульовою, а в курей кросу Tetra X зв'язки залишились незмінними - прямими високими.

Хімічний склад м'язів досліджуваної птиці. У 21-тижневому віці курей було виявлено найбільший вміст сухої речовини в грудних м'язах птиці кросу Bovans GL (26,24±0,52), а в м'язах ніг - у курей кросу Shaver 579 (29,65±0,26). Найбільший відсоток сирого жиру (в сухій речовині) було виявлено в обох категоріях м'язів у птиці кросів Shaver 579 (2,59±0,07; 8,96±0,30) і Tetra X (0,57±0,09; 1,20±0,18). У білих м'язах сирого протеїну найбільше було у курей кросу Bovans GL (22,90±0,60), а в червоних - у птиці кросу Tetra X (21,01±0,15). Виявлено вірогідний вплив генотипу на досліджувані показники м'язів ніг (загальна волога, суха речовина) та грудей (безазотисті екстрактивні речовини), а для обох категорій м'язів - сирий жир.

Хімічний аналіз м'язів курей кросу Tetra X у віці 49 тижнів свідчив про найбільший вміст сухої речовини в грудних м'язах (29,27±0,73). Цей показник у м'язах ніг найвищим був у птиці кросу Bovans GL (29,90±0,99). Найбільше сирого протеїну (25,58±0,83; 23,93±0,76) і найменше сирого жиру (2,00±0,06; 3,65±0,08) було в м'язах обох категорій у курей кросу Shaver 579. Виявлено істотний вплив кросу на вміст безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) у грудних м'язах, на фосфор, кальцій - у м'язах ніг та на сирий жир - у м'язах обох категорій.

Показники хімічного складу грудних м'язів курей 77-тижневого віку кросу Tetra X свідчили про найбільший вміст сухої речовини (28,82±0,54) і сирого жиру (5,97±0,27) та найменший - сирого протеїну (21,04±0,47). Майже однаковий найбільший відсоток сирого протеїну було виявлено в грудних м'язах курей кросів Tetra SL і Bovans GL (23,9±0,61). Дослідженнями хімічного складу м'язів ніг курей цього ж вікового періоду було виявлено найбільший відсоток сухої речовини (30,40±0,35) та сирого жиру (7,02±0,30) у птиці кросу Tetra SL. У курей кросу Bovans GL виявлено найбільше сирого протеїну (22,75±0,15) та найменше - сирого жиру (3,31±0,96). Птиця кросу Tetra X містила найменший відсоток сухої речовини (27,34±0,79), сирого протеїну (18,79±0,70) в зазначеній категорії м'язів. Загальний вплив генотипу було відмічено на показники хімічного складу м'язів обох груп (БЕР, сирий жир, сирий протеїн), грудних м'язів (сира зола) та м'язів ніг (фосфор).

Варіювання досліджуваних показників хімічного складу м'язів обох категорій здебільшого низьке, зрідка середнє та високе (0,56-57,74 %).

При дослідженні кореляції показників хімічного складу м'язів ніг з анатомічними частинами тушки у птиці 21-тижневого віку кросу Tetra SL було виявлено переважну більшість позитивних зв'язків, у курей кросів Bovans GL та Shaver 579, навпаки, переважали зворотні, а в ровесниць кросу Tetra Х виявлено однакову кількість позитивних та негативних зв'язків. У курей 49-тижневого віку кореляція між показниками анатомічної будови тіла і хімічним складом м'язів ніг була переважно позитивна в птиці кросів Tetra SL і Bovans GL, а в птиці кросів Shaver 579 та Tetra Х - зворотна. У птиці 77-тижневого віку була пряма кореляція зазначених показників (кури кросів: Tetra SL, Shaver 579, Tetra Х), а пряма й зворотна - у курей кросу Bovans GL.

Кореляція між показниками анатомічної будови тіла та хімічного складу грудних м'язів курей 21-тижневого віку кросу Tetra SL у більшості випадків була зворотна, у птиці кросу Bovans GL - пряма, а в курей кросів Shaver 579 і Tetra Х відмічено як позитивні, так і негативні зв'язки. У птиці 49-тижневого віку було виявлено позитивну кореляцію в курей кросу Bovans GL та здебільшого зворотну - у птиці кросів Tetra SL, Shaver 579, Tetra Х. Зазначена кореляція в птиці 77-тижневого віку була здебільшого прямою у курей кросу Tetra SL та зворотною - у птиці інших трьох кросів (Shaver 579, Bovans GL, Tetra Х).

Характеристика морфологічних показників яєць птиці різної селекції. Результати досліджень морфологічного складу яєць курей 21-тижневого віку показують, що маса яйця мінімальною була в особин кросу Tetra SL, а максимальною - у птиці кросу Bovans GL, проте останній крос поступався ровесницям кросу Shaver 579 за масою їстівної частини яйця - білок і жовток (табл. 2). У 49-тижневому віці найбільша маса шкаралупи з підшкаралупною оболонкою яйця була у птиці кросу Tetra X, а жовтка і білка - у курей кросів Tetra SL і Shaver 579. Кури кросу Tetra SL у віці в 77 тижнів мали найбільшу масу яєць і за більшістю показників переважали птицю інших кросів. У курей кросу Tetra X більшість показників яєць були мінімальними, але в них була максимальна маса жовтка. За морфологічними ознаками якість яєць курей різних кросів суттєво не відрізнялась. У більш крупніших яйцях майже завжди містилося дещо більше білка та менше жовтка, і, навпаки, в більш дрібніших яйцях - більше жовтка. Коефіцієнт варіації морфологічних показників яєць у птиці всіх кросів був здебільшого низький, зрідка - середній (1,61-21,20 %). Частка впливу кросу на індекс форми яйця була достовірна у вікові періоди 21 і 49 тижнів (11,0-19,4 %, Р>0,999), на масу яйця, білка, шкарлупки - 21 і 77 тижнів (7,7-40,1 %, Р>0,999 і Р>0,99) та на масу жовтка в усі досліджувані вікові періоди (11,1-27,8 %, Р>0,999).

Коефіцієнт кореляції живої маси і маси яйця та його складових у курей 21-тижневого віку був здебільшого зворотний низький або наближений до нуля, лише показники маси білка у птиці кросу Shaver 579 (+0,03±0,16) і маси шкаралупи з підшкаралупною оболонкою у курей кросу Tetra X (+0,06±0,16) мали прямий зв'язок. У більшості досліджуваної птиці 49-тижневого віку зазначений зв'язок був зворотний низький або середній, прямий - лише у курей кросу Tetra SL з показниками маси яйця і білка (+0,09±0,16 і +0,14±0,16), а у птиці кросу Bovans GL - з масою шкаралупи з підшкаралупною оболонкою (+0,20±0,16). У 77-тижневому віці птиці коефіцієнт кореляції маси яйця та його складових з живою масою курей у особин більшості кросів був прямий низький або середній, лише у птиці кросу Tetra SL - зворотний наближений до нуля з показниками маси яйця і білка (-0,03±0,16 і -0,06±0,16), а у птиці кросу Bovans GL і Tetra X - з масою шкаралупи з підшкаралупною оболонкою (-0,53±0,14 і -0,01±0,16). Аналізуючи вказані вище показники кореляції курей усіх чотирьох кросів, можна стверджувати про зміну зворотної кореляції на пряму із збільшенням віку птиці.

2. Морфологічні показники яєць курей різних генотипів у віковій динаміці (n=40)

Примітка. *- з урахуванням підшкаралупної оболонки; ^А - Р>0,95, ^В - Р>0,99, ^С - Р>0,999.

Несучість курей різних генотипів. Аналізуючи отримані в ході досліджень дані несучості курей 21-тижневого віку, виявлено найвищий її відсоток у птиці кросу Shaver 579 - 45 %, що свідчить про ранню статеву зрілість курей цього кросу (рис. 2). Проте в 49-тижневому віці курей яєчних кросів значних відмінностей за показником несучості не спостерігали (83-85 %), найвищим він був у птиці кросу Bovans GL - 85 %. У 77-тижневому віці кількість яєць, отриманих від курей кросів Tetra SL і Shaver 579, різнилась на 0,6 % на користь останнього кросу, а перевага над птицею кросу Bovans GL становила 1,7 %. Кури м'ясо-яєчного кросу Tetra X поступалась за несучістю ровесницям яєчних кросів. Значна різниця за цим показником відмічена у курей в 21-тижневому віку (майже 30 %); а у інші два вікові періоди ця різниця була меншою (майже 10 %), що підтверджує пізньоспілість птиці кросу.

Несучість курей різної селекції, %

Хімічний склад яєць птиці різної селекції. Вміст сирого протеїну в яйці (білок+жовток) у курей 21-тижневого віку був найбільшим у птиці кросу Shaver 579, в 49 тижнів - у курей кросу Bovans GL і в 77 тижнів - у курей-несучок кросу Tetra SL. У їстівній частині яйця рівень сирого жиру був найвищим в 21-тижневому віці у птиці кросу Tetra SL, у курей кросу Shaver 579 - в 49-тижневому і у курей кросу Bovans GL - в 77-тижневому віці (табл. 3). Підвищення рівня сирого протеїну в їстівній частині яйця птиці різних кросів відбувалось у періоди максимального функціонування органів і систем, пов'язаних з несучістю курей, а сирого жиру, навпаки - у період найменшого їх функціонування. Вміст фосфору в яйці за весь період досліджень істотно не різнився (0,1-0,13 %) у курей піддослідних кросів, проте кальцію в їстівній частині яйця найбільше відзначали у птиці кросів Tetra SL і Tetra Х, а в неїстівній частині яйця - у птиці кросів Shaver 579 і Bovans GL

Відмічені зміни хімічного складу яєць птиці досліджуваних кросів залежать від рівня несучості курей. Збереження інтенсивної несучості у курей кросів Shaver 579 і Bovans GL на початку несучості, а в птиці кросу Tetra SL - у 77-тижневому віці відбилось на підвищеному вмісті хімічних речовин яйця.

Рівень вітамінів у харчовому яйці досліджуваних кросів птиці. Дослідження рівня каротиноїдів та вітамінів А і В₂ в харчових яйцях курей піддослідних кросів у різні вікові періоди птиці виявило тенденцію до його підвищення із збільшенням віку (табл. 4). Найвищими показники були у курей кросів Shaver 579 і Bovans GL, що поєднувалось з високою несучістю птиці.

3. Хімічний склад яєць досліджуваної птиці, %

Примітка. * - білок і жовток яйця, ** - шкаралупа з підшкаралупною оболонкою.

4. Вікова динаміка вітамінів у харчовому яйці курей, мкг/грам

Морфологічні та біохімічні показники крові курей зарубіжної селекції. Зміна морфологічних показників крові пов'язана з рівнем продуктивності курей (несучості та приросту живої маси) (табл. 5).

5. Морфологічні показники крові курей у віковій динаміці (n=5)

Примітка. ^А- Р>0,95, ^В - Р>0,99, ^С - Р>0,999.

Збільшення еритроцитів у крові в різні вікові періоди відзначали в птиці з високим рівнем обмінних процесів, пов'язаних з продуктивністю курей. У молодому віці найбільший приріст був у курей кросу Tetra X, а серед яєчних кросів - у птиці кросу Bovans GL, що можливо пов'язано з високим рівнем гемоглобіну, який з віком птиці зменшився одночасно із зниженням приросту курей. Високий показник тромбоцитів у крові в досліджувані періоди був у курей з низькою несучістю. Рівень лейкоцитів у крові зменшувався в період найбільшої несучості курей яєчних кросів (49 тижнів), однак на початку та завершенні продуктивного періоду (21 і 77 тижнів) був найвищим у птиці кросу Shaver 579 - максимальний відсоток несучості. Варіювання морфологічних показників крові у птиці всіх кросів було здебільшого низьке (1,18-34,48 %), а частка впливу кросу - неістотна (виняток: гемоглобін крові в 49 і 77 тижнів - Р>0,999 і Р>0,99).

Морфологічні показники крові курей усіх досліджуваних кросів зменшувались з їх віком, що пов'язано з фізіологічними процесами організму. Високі показники формених елементів крові відзначали у курей з інтенсивними процесами обміну речовин.

Несучість та процес підготовки до неї потребує значної перебудови усіх систем організму курей, які відповідно відображаються на показниках крові (табл. 6). У птиці більшості кросів було виявлено збільшення з віком таких показників крові: альбуміни, б₁-глобуліни (виняток: крос Shaver 579), б₂-глобуліни (виняток: крос Tetra Х), альбуміни/глобуліни (виняток: крос Bovans GL), сечовина (виняток: крос Shaver 579), АлАТ і зменшення - загальний білок, глобуліни, в-глобуліни, в-ліпопротеїди, АсАТ. Інші досліджувані показники характеризувались підвищенням або зниженням у 49-тижневому віці птиці. Коефіцієнт варіації досліджуваних показників крові курей був здебільшого низький, зрідка середній (0,19-36,44 %), вплив віку на ці показники - у більшості випадків достовірний (41,6-99,1 %, Р>0,95-Р>0,999).

6. Біохімічні показники крові курей різного віку (n=5)

Примітка. ^А- Р>0,95, ^В - Р>0,99, ^С - Р>0,999.

У крові курей досліджуваних кросів виявлено збільшення холестерину з віком птиці, яка мала найвищу несучість - птиця кросу Shaver 579. Інтенсивний азотистий обмін за показниками сечовини крові відзначали в птиці кросів Bovans GL і Shaver 579. Різке зменшення в-ліпопротеїдів у птиці кросу Shaver 579 і поступове - у птиці кросу Tetra Х було наслідком високої продуктивності курей. Посилена несучість сприяла інтенсивному виведенню з організму протеїнів, які переходять у яйце, тому в птиці яєчних кросів відбулось стрімке їх зменшення, а в курей м'ясо-яєчного кросу вони становлять основну складову організму - м'язової тканини.

Важлива роль транспортування білків організмом птиці належить кальцію, а тому від його рівня у крові залежить не лише якість шкаралупи яйця, а й інтенсивність білок-синтезуючих процесів. Значна частина кальцію містилась у крові курей-несучок 49-тижневого віку кросу Bovans GL (4,98 ммоль/л) і Shaver 579 (4,90 ммоль/л), найменша - в птиці кросу Tetra Х (4,00 ммоль/л). Аналогічні зміни відбувались за вмістом у крові фосфору, що може свідчити про рівень несучості птиці.

Загальний стан організму залежить від діяльності усіх систем та окремих його органів. Про стан та функціонування печінки, скелетних м'язів та міокарда можна опосередковано судити за активністю АсАТ та АлАТ. Високі показники АсАТ у крові було виявлено в курей кросу Shaver 579 (1,28 ммоль/(год.*л)) у 21-тижневому віці та найменші - в 77-тижневому (0,90 ммоль/(год.*л)), що, можливо...