Сидеральні культури. Завдання і особливості їх використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство Освіти і Науки України

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Кафедра землеробства

Реферат на тему:

Сидеральні культури. Завдання і особливості їх використання

Зміст

Вступ

1. Корисність та правила успішної сидерації

2. Сидерати. Вибір сидеральних культур та їх застосування

3. Вирощування сидератів у різні пори року

4. Переваги сидерації

5. Поширені помилки при роботі з сидератами

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Рослини, які тимчасово вирощують на відкритих, вільних ділянках ґрунту чи як суміжну культуру називають «зеленим добривом», або сидератами. Вони ростуть до, після або в проміжках між основними культурами і створюють щільний листяний покрив.

Такі рослини захищають ґрунт від вивітрювання і мінералізації органічної речовини, знижують вимивання поживних речовин у глибокі шари й утримують їх у верхньому родючому шарі.

Одне з важливих правил органічного землеробства - ґрунт ніколи не повинен залишатися без рослинного покриву. Відкриті довгий час ділянки ґрунту схильні до значного погіршення структури та збіднення. Ґрунт, залишений без покриву, з часом твердне, злипається і покривається щільною кіркою, через яку волога ледве проникає вглиб.

Його органічний склад погіршується, корисні речовини швидко вимиваються і вивітрюються. На таких землях за повної відсутності конкуренції починається масове засилля бур'янів, які теж використовують корисні речовини з ґрунту, натомість не повертаючи йому нічого. Таким чином, у садівника чи городника додається все більше роботи, оскільки тепер необхідно перекопати ділянку, внести добрива, провести декілька прополок, щоб зробити ділянку знову придатною до використання. Очевидно, що краще було спочатку подбати про те, щоб ґрунт не залишався відкритим.

Тут на допомогу городнику приходить сидерація - технологія, відома хліборобам з глибокої давнини. За результатами впливу на ґрунт сидеральні культури можуть конкурувати з гноєм, тому вони просто незамінні для тих хліборобів, які принципово не хочуть використовувати відходи тваринництва для удобрення овочів і фруктів. Відомо, що «зелені добрива» застосовувались у землеробстві понад 9 000 років аж до середини минулого століття.

1. Корисність та правила успішної сидерації

Чим же так корисна сидерація? Навіщо докладати стільки зусиль, купувати насіння, поливати, птахів відганяти? Може бути краще розкидати по ділянці мішок мінеральних добрив і готово? Добриво ґрунту з використанням сидератів - це використання природного механізму створення родючого шару. Рослини століттями забезпечували і забезпечують самі себе. Вони проростають, розвиваються, відмирають і розкладаються, збагачуючи ґрунт поживними речовинами для наступних поколінь. Тому за умови правильної Сидерації ґрунт на вашій дачній ділянці швидко «оживе» і перетвориться на повноцінну екосистему. Ну, а скільки б мінеральних добрив ви в неї не насипали, мертвий ґрунт так і залишиться мертвим - пересушеним, глинистим, твердим і виснаженим. Сидеральні рослини збагачують ґрунт органікою, азотом, калієм, фосфором і кальцієм в звичній для мікроорганізмів формі. Рослини-зелені добрива стимулюють розвиток корисних мешканців городу, створюючи сприятливі умови для життя дрібних комах, черв'яків, бактерій і т.п. Сидерати відмінно пригнічують бур'яни. При суцільному посіві наземна частина покривних рослин повністю закриває сонячним променям доступ до ґрунту, не даючи конкурентам-бур'янам шансу прорости. Коріння рослин-сидератів розпушують ґрунт, покращують її структуру, підвищують вологу, знижують кислотність і доставляють живильні речовин з глибин в верхній шар ґрунту. Покривні рослини утворюють на грядці суцільний килим, прикриваючи ґрунт, тим самим захищаючи її від перегріву в спеку. Крім того, сидерати перешкоджають випаровуванню зайвої вологи з ґрунту. Осіння сидерація оберігає землю від розмивання дощами і сприяє меншому промерзання ґрунту взимку і затримує на грядках сніг для кращого насичення вологою навесні. Деякі сидеральні рослини сприяють оздоровленню ґрунту, згубно впливають на збудників хвороб і шкідників. При спільних посадках з городніми культурами вони відлякують своїми фітонцидами шкідливих комах.

Правила успішної сидерації

Щоб застосування сидератів як зелене добриво на вашій ділянці дало максимальний ефект, і всі ваші зусилля не пропали даром, необхідно дотримуватися кількох простих правил успішної Сидерації:

1. Висівайте насіння в пухкий, зволожений ґрунт.

2. Рослини швидше зійдуть, якщо насіння трохи прикатати, збільшуючи площу їхнього зіткнення із землею.

3. Бережіть насіння від птахів, ставте на засіяних ділянках лякала. Птахи можуть запросто склювати розкидані на поверхні насіння і звести нанівець всі праці.

4. Не використовуйте для Сидерація рослини того ж сімейства, що і основна культура, яку ви плануєте посадити. Рослини одного сімейства страждають однаковими хворобами і споживають з ґрунту одні й ті ж речовини.

5. Не перекопувати, що не закладайте зелену масу в ґрунт. Перекопка порушує ґрунтову структуру і знищує корисну мікрофлору. Краще скосити або зрізати зелені «вершки» і пустити їх на мульчування, компост або рідку трав'яну підгодівлю.

6. При весняної Сидерація або спільних посадках зрізуйте зелень сидератів до початку цвітіння, поки не утворився жорсткий стебло. Такий стебло повільно розкладається.

2. Сидерати. Вибір сидеральних культур та їх застосування

Сидерати:

- дешевий, природний, безпечний для людини та довкілля вид добрив;

- підвищують урожайність культурних рослин у 2-4 рази і більше;

- акумулюють азот, фосфор і калій;

- рихлять ґрунт на глибину до 7 м;

- очищують ґрунт від збудників захворювань рослин;

- придушують ріст бур'янів;

- сприяють зниженню заселення ділянки шкідниками;

- досить невибагливі, тому проростають навіть на малопродуктивних ґрунтах.

Вибір певної культури для посіву як «зеленого добрива» залежить від таких факторів, як склад і структура ґрунту, тривалість використання сидератів тощо. Вибір відповідних сидеральних культур також залежить від того, який саме ефект ви хочете отримати від їх використання. У таблиці ви знайдете детальніші відомості про особливості різних сидератів.

Де і коли застосовують сидерати:

- у міжряддях між їстівними та декоративними рослинами;

- як суміжну скоростиглу культуру серед пізньостиглих (наприклад, пастернаку, кореневої селери, цибулі тощо);

- у проміжках між збором урожаю та новими насадженнями;

- у міжсезоння, наприкінці літа та восени перед зимою;

- для відпочинку ґрунту від інтенсивного використання на цілий рік.

3. Вирощування сидератів у різні пори року

Навесні сидерати здебільшого висівають одразу, як зійде сніг, щоб до моменту висаджування розсади вони добре набрали вегетативну масу. Розсаду висаджують у лунки, не зрізуючи сидерати. Кілька днів сидерати і розсада ростуть разом, захищаючи останню від нічних заморозків та палючого сонця вдень. Коли сидерати почнуть затінювати розсаду, їх необхідно підрізати плоскорізом та залишити на грядці як мульчу.

Улітку на звільнених від культурних рослин грядках також висівають сидерати з розвиненою кореневою системою. Така процедура повторюється на кожній грядці, звільненій від рослинного покриву.

Восени після збирання врожаю на всій території проводиться посів озимих сидератів. Навесні озимі сидерати підрізають плоскорізом або культиватором, ними ж розпушують ґрунт на глибину до 5 см і висівають/висаджують садові культури.

4. Переваги сидерації

сидерація культура сидерат захист

Зниження вимивання поживних речовин. У зимовий період з ґрунту особливо легко вимиваються поживні речовини, зокрема азот, калій і магній. Вирощування зелених добрив до, після і в проміжках між основними культурами із наступним закладенням у ґрунт сприяє утриманню цих речовин у родючому шарі.

Розпушування ґрунту. Сидерати добре розпушують нижні шари ґрунту завдяки своєму корінню, полегшуючи до них доступ повітря і вологи, що створює нормальні умови для розвитку основних культур. Така дія рослин-сидератів з розгалуженою кореневою системою особливо корисна на важких ущільнених ґрунтах, які погано вбирають воду.

Фіксація азоту. Азот, основні запаси якого зосереджено в атмосфері, є найважливішим елементом харчування, що необхідний для нормального росту і розвитку рослин. Бульбочкові бактерії, що живуть на коренях бобових рослин, накопичують азот, який рослина засвоїла з повітря, і збагачують ним ґрунт. Тому бобові культури (горох, квасоля, вика, конюшина і люпин) у сівозміні висівають перед посадкою листових і зелених культур, які сильно виснажують ґрунт.

Захист ґрунту від ерозії. На схилах ґрунт особливо схильний до змиву верхнього шару дощовими і талими водами. Рослини-сидерати своїм сильним корінням утримують ґрунтові частки, оберігаючи тим самим вимивання поживних речовин. У результаті - завдяки високому вмісту органічних речовин легкі ґрунти краще зберігають вологу, важкі ж ґрунти, навпаки, розпушуються і легко пропускають воду в глибокі шари.

Збереження гумусу. Зелене добриво підвищує вміст у ґрунті органічних речовин, які слугують своєрідним резервом необхідних рослинам поживних речовин, джерелом енергії для багатьох корисних мікроорганізмів. Мікроорганізми, своєю чергою, виділяють корисні речовини, які поліпшують структуру ґрунту і сприятливо діють на рослини. Внаслідок цього основні культурні рослини ростуть більш інтенсивно і приносять більш високі врожаї.

Пригнічення росту бур'янів. Рослини-сидерати дуже швидко розвивають густу зелену масу, не даючи жодного шансу бур'янам вижити між ними. Гірчиця, фацелія, жито мають здатність затримувати проростання насіння бур'янів. Посіви люпину або чорнобривців, які проростають не так швидко, слід прополювати до утворення щільної зеленої маси.

Боротьба зі шкідниками. Сидерати, висіяні серед овочевих культур, частково приймають на себе удар садових шкідників, а частково відлякують їх від посадок, просто збиваючи їх з пантелику. У той же час яскраві та повні нектару квіти більшості сидеральних культур здатні залучати до посадок корисних комах, бджіл і джмелів.

Придушення нематод. Нематоди - крихітні черв'яки, які проникають у корені і руйнують їх оболонку, відкриваючи шлях для грибків, бактерій і вірусів. Дуже виснажують ґрунт. Добре пригнічують поширення нематод чорнобривці, олійна редька, жовта гірчиця.

5. Поширені помилки при роботі з сидератами

1.Спільне розміщення сидеральних і основних культур, що належать до одного сімейства. Наприклад: капусту, редиску, крес-салат вирощують з гірчицею, редькою маслянистою і ярим ріпаком. Усі вони належать до сімейства хрестоцвітих і уражаються одними і тими ж хворобами і шкідниками.

2.Пізнє скошування, що призводить до формування потужного задерев'янілого стебла, кореневої системи та визрівання насіння. Це спричиняє складнощі у розпушуванні ґрунту, засмічення ділянки насінням та його неконтрольоване проростання.

3.Неправильний вибір сидератів стосовно стану та родючості ґрунту. Одні добре ростуть на найбідніших ґрунтах, інші проростають на більш родючих ґрунтах.

4.Нехтування правилами сівозміни. Немає такої сидеральної культури, яка була би здатна забезпечити ґрунт і рослини всіма необхідними мікроелементами. Тому важливо визначити, чого насамперед потребує ваш ґрунт, обираючи відповідну культуру або суміш культур.

Головне-не перекопувати!!!

Вирощуючи сидерати, необхідно пам'ятати головне: їх непотрібно перекопувати. Правильно зрізати їх плоскорізом чи культиватором. Зрізане бадилля варто залишити на грядці як мульчу або, за бажанням, закласти у компостну яму. Кореневу систему ж перекопувати не можна, оскільки у такому випадку руйнується структура ґрунту і втрачається весь сенс посіву сидератів - відновлення гумусу і пористої структури ґрунту внаслідок розкладання коренів сидеральних рослин.

Висновок

Сидерати (зелене добриво) - рослини, які швидко формують зелену масу, вирощувані з метою їх подальшої оранки в ґрунт як джерело органічної речовини і азоту для рослин і ґрунтових мікроорганізмів. Такі рослини захищають ґрунт від вивітрювання і мінералізації органічної речовини, знижують вимивання поживних речовин у глибокі шари й утримують їх у верхньому родючому шарі. Відомо, що «зелені добрива» застосовувались у землеробстві понад 9 000 років аж до середини минулого століття.

Чим же так корисна сидерація? Добриво ґрунту з використанням сидератів - це використання природного механізму створення родючого шару. Рослини століттями забезпечували і забезпечують самі себе. Вони проростають, розвиваються, відмирають і розкладаються, збагачуючи ґрунт поживними речовинами для наступних поколінь. Тому за умови правильної Сидерації ґрунт на вашій дачній ділянці швидко «оживе» і перетвориться на повноцінну екосистему. Ну, а скільки б мінеральних добрив ви в неї не насипали, мертвий ґрунт так і залишиться мертвим - пересушеним, глинистим, твердим і виснаженим. Сидеральні рослини збагачують ґрунт органікою, азотом, калієм, фосфором і кальцієм в звичній для мікроорганізмів формі. Крім того, сидерати перешкоджають випаровуванню зайвої вологи з ґрунту. Деякі сидеральні рослини сприяють оздоровленню ґрунту, згубно впливають на збудників хвороб і шкідників. При спільних посадках з городніми культурами вони відлякують своїми фітонцидами шкідливих комах.

Вибір певної культури для посіву як «зеленого добрива» залежить від таких факторів, як склад і структура ґрунту, тривалість використання сидератів тощо. Вибір відповідних сидеральних культур також залежить від того, який саме ефект ви хочете отримати від їх використання. Не варто використовувати один і той же сидерат на ділянці рік за роком. Відновити родючість ґрунту ефективно можна, тільки чергуючи ці культури. Ну і, зрозуміло, не можна залишати допоміжні рослини на ділянках до відцвітання. Молоді сидерати краще скошуються, а їх зелена маса багата на різного роду мікроелементи.

Отже, культури цього різновиду допомагають значно поліпшити структуру ґрунту, захистити її від бур'янів і зробити набагато більш придатною для вирощування городніх рослин. Але, зрозуміло, тільки у випадку точного дотримання технології посадки.

Список використаної літератури

1. Репьев С.И., Курлович Б.С. и др..Сидераты(зеленые удобрения для огородника и фермеров). СПб., 1993.

2. Бублик Б.А. Гридчин В.Т..Манна с небес-в огород//Всемогущие сидераты. Казань. 2012.- 96 С. 10000 экз.

3. Алексеев Е.К.Зеленое удобрение в нечерноземной полосе. М., 1959.

4. Юхимчук Ф.Ф., Люпин в земледелии. К., 1963.

5. Алексеев Е.К., Рубанов В.С., Довбан К.И. Зеленое удобрение. Минск, 1970.

Размещено на Allbest.ru