Оптимізація інтегрованого захисту помідорів у закритому грунті західного лісостепу і Полісся України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТEТ

УДК : 632 : 635.2 + 91

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Оптимізація інтегрованого захисту помідорів у закритому грунті західного лісостепу і Полісся України

03.00.09 - ентомологія

БОЯРИН ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

КИЇВ 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук

Науковий керівник - кандидат біологічних наук ТРОНЬ Микола Матвійович, Інститут захисту рослин УААН, провідний науковий співробітник відділу екології і технології застосування ентомофагів і біологічно-активних речовин

Офіційні опоненти доктор сільськогосподарських наук, доцент ШЕЛЕСТОВА Валентина Сергіївна, Національний аграрний університет, кафедра ентомології та зоології

кандидат сільськогосподарських наук КОЧЕРГА Марина Олександрівна, Українська академія аграрних наук, науковий співробітник відділення рослинництва .

Провідна установа Харківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра ентомології, м. Харків.

Захист дисертації відбудеться 28.09.2001р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою : 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус № 10, читальний зал.

Автореферат розісланий 28.08.2001року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Менджул В. І.

шкідливий макролофус корисний організм

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сьогодні в тепличних господарствах помітні тенденції успішного використання прогресивних технологій вирощування овочів, особливо помідорів, що дає змогу збільшити їх урожайність до 40 кг з мІ. Безперечно, така продукція повинна бути якісною. Основним критерієм якості овочів є відсутність шкідливих залишків хімічних сполук. Одним з джерел надходження таких шкідливих речовин є використання пестицидів. Згідно Закону України 1995 року “Про пестициди і агрохімікати” застосування отрутохімікатів в закритому грунті без дозволу Укрдержхімкомісії (на даний час Міністерство екології і природних ресурсів) заборонено. Виходячи з цього, науковці і спеціалісти розробляють і впроваджують інтегровані системи захисту овочевих культур, в яких основне місце належить біологічним і нехімічним прийомам. В тепличних господарствах, де є кваліфіковані кадри і на високому рівні організовані технологічні процеси, застосування хімічних засобів під час вегетації рослин скоротилось до 70 - 80%. Але ці досягнення в основному відносяться до вирощування огірків. При захисті помідорів від шкідливих організмів в значній мірі використовуються пестициди. Це пов'язано як з початком масової появи декількох видів шкідників, так і з труднощами створення умов, при яких біологічні засоби були б ефективними.

На даний час майже усі види біологічних агентів, які використовуються в закритому грунті, належать до вузькоспеціалізованих, тобто монофагів, і їх заміна багатоїдними хижаками (поліфагами) є більш економічно доцільна, тому що в теплицях, як правило, присутній комплекс шкідників. Більшість спеціалістів з питань біологічного захисту вважають, що монофаги є більш перспективними для регулювання чисельності шкідників ніж поліфаги. Г. А. Бегляров (1987) відмічає, що багатоїдні ентомофаги не здатні розмножуватись в теплицях і їх використання можливе лише способом “насичення”. Українськими дослідниками було звернуто увагу на багатоїдного хижого клопа макролофуса (Macrolophus nubilus(H.S.), Miridae, Heteroptera). Встановлено, що макролофус є перспективним хижаком багатьох видів сисних шкідників: білокрилки (Trialeurodes vaporariorum Westw.), попелиць (Myzodes persicae Sulz.), тютюнового трипса (Thrips tabaci Lind.), павутинного кліща (Tetranychus urticae Koch.) (Т. В. Крижанівська, 1983, 1984, 1987, 1989; М. М. Тронь, Т. В. Крижанівська, 1995, 1996). Але ці дослідження не супроводжувались даними про використання макролофуса в системах захисту овочевих культур, зокрема помідорів, на великих площах у виробничих умовах. Це стримувало впровадження багатоїдного клопа в практику закритого грунту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились під час навчання в аспірантурі у 1997-2001 роках у відділі екології і технології застосування ентомофагів і біологічно-активних речовин Інституту захисту рослин УААН та за місцем основної роботи в сільськогосподарському виробничому кооперативі “Волинський тепличний комбінат” згідно плану науково-технічної програми інституту із завдання 03.03: “Розробити екологічно безпечні системи захисту рослин в умовах закритого грунту”. Номер державної реєстрації теми 0197U012337

Мета і завдання досліджень. Мета проведених досліджень - оптимізувати інтегровану систему захисту помідорів у закритому грунті на основі включення в цю систему більш ефективних біологічних засобів. Для вирішення цієї мети ставились такі завдання: вивчення умов, що сприяють розвитку комплексу шкідливих організмів; удосконалення методики масового розведення хижого клопа макролофуса в лабораторних і виробничих умовах та уточнення його біоекологічних особливостей; встановлення ролі корисних організмів і розробка тактики їх використання в обмеженні чисельності шкідників рослин та накопиченні збудників хвороб помідорів у закритому грунті.

Об'єктом наших досліджень була система захисту помідорів при різних способах їх вирощування.

Предметом досліджень були шкідливі організми помідорів, комплекс засобів захисту, з яких особлива увага приділялась багатоїдному хижаку макролофусу.

Методи дослідження. Лабораторний - вивчали тривалість ембріонального і личинкового періоду розвитку макролофуса, взаємодію і співвідношення хижака і фітофагів. Лабораторно-польовий - використовували ентомологічні садки для вивчення біологічних особливостей хижака у виробничих умовах. Польовий - вивчали динаміку чисельності макролофуса і фітофагів у різних співвідношеннях.

Наукова новизна результатів досліджень. Удосконалено технологію масового розведення хижого клопа макролофуса, яка доступна для використання в тепличних господарствах. Встановлено, що макролофус в умовах теплиць успішно розмножується і накопичується. Найбільш доцільним є використання клопа способом сезонної колонізації: весняно-літньої (березень), літньої (червень), літньо-осінньої (серпень), а також в зимовий період, включаючи період вирощування розсади (грудень-січень). Щільність популяції макролофуса залежить від наявності корму і сприятливих абіотичних факторів (температура, вологість повітря, тривалість світлового дня). Доведено, що найбільша чисельність клопа накопичується при весняно-літній і літній колонізаціях і сягає на 42-49-й дні до 42-43 особин на рослину. Найбільш ефективними співвідношеннями “хижак : жертва” при регулюванні чисельності білокрилки і персикової попелиці є 1:5 і 1:10, тютюнового трипсу - 1:5. У виробничих умовах проведено сумісне використання фітосейулюса (способом “насичення”) і макролофуса (10 особин на рослину). Вивчена дія пестицидів (актелік, 50% к. е., конфідор, 20% в.р.к., шерпа, 25% в.к., каратан 35% к.е., байлетон, 25% з.п., топаз, 10% к.е., превікур, 70% в.р.) на хижого клопа макролофуса. Застосування оптимізованої системи інтегрованого захисту помідорів у закритому грунті забезпечує економію витрат на засоби захисту, в порівнянні з загальноприйнятою системою, до 97%. Це досягається за рахунок заміни поліфагом (макролофусом) комплексу вузькоспеціалізованих біологічних засобів: вертициліну, ашерсонії, енкарзії, золотоочки, афідіуса, амблісейусів і ряду інсектицидів. Вперше при вирощуванні помідорів у закритому грунті створено умови для функціонування саморегулюючої системи триотрофу “рослина - фітофаг - ентомофаг”, яка діє впродовж 5-6 місяців.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена оптимізована система захисту помідорів від комплексу шкідливих організмів у закритому грунті, яка більш ефективна за традиційну. Вона успішно використовується в грунтових і гідропонних теплицях та в умовах малооб'ємного вирощування овочів.

Автором проведені дослідження з розведення та накопичення багатоїдного хижака безпосередньо в теплицях на великих площах, що дало змогу перейти до широкого практичного використання макролофуса.

Проведено оцінку реакції макролофуса на сучасні пестициди, встановлено можливість сумісного використання клопа і фунгіцидів.

Застосування оптимізованої системи інтегрованого захисту помідорів від шкідливих організмів дозволяє замінити макролофусом більше п'яти вузькоспеціалізованих біоагентів та зменшує в два рази пестицидне навантаження під час вегетації рослин. Використання цієї системи запобігає накопиченню залишків пестицидів в овочевій продукції, покращує санітарно-гігієнічні умови праці, здешевлює систему захисту на 8850 грн./га.

Особистий внесок здобувача. Проведення виробничих дослідів, обліку чисельності фітофагів і макролофуса, вивчення умов використання багатоїдного хижака в системі захисту помідорів закритого грунту у відповідності з затвердженою методикою, визначення співвідношень, при яких створюються умови функціонування саморегулюючої системи триотрофу “рослина - фітофаг - ентомофаг”. При методичній допомозі керівника перевірено тривалість ембріонального і личинкового розвитку хижака в лабораторних і виробничих умовах.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на 5-му з'їзді Українського ентомологічного товариства (м. Харків, 7-11 вересня 1998р.), на Міжнародному семінарі із захисту рослин науково-виробничої фірми ”Гавриш” (м. Москва, 20-23 жовтня 1999р.), Міжнародному симпозіумі СПС МОББ (м. Одеса, 28 вересня-2 жовтня 1999р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт. З них 7 робіт у наукових і науково-практичних журналах, 2 в збірниках наукових праць, 2 - в тезах конференцій.

Об'єм і структура дисертації. Дисертаційна робота виконана на 154-х сторінках тексту, складається з вступу, чотирьох розділів, висновків і додатків. Список використаних джерел включає 225 робіт, в тому числі 82- іншомовних. В дисертації розміщено 16 рисунків і 29 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Сучасний стан і місце біологічного методу в системах інтегрованого захисту рослин

Зроблено аналітичний огляд літератури стосовно використання систем захисту овочевих культур закритого грунту. Детально проаналізовано зародження, розвиток і використання біологічного методу. Розглянуто роль паразитичних і хижих комах (монофагів і поліфагів) в системах захисту овочевих культур закритого грунту.

2. Місце і методики досліджень

Дослідження проводились на базі СВК “Волинський тепличний комбінат”, біолабораторії комбінату, яка працює згідно технологічних регламентів Інженерно-технологічного інституту “Біотехніка” (м. Одеса), лабораторії відділу екології і технології застосування ентомофагів і біологічно-активних речовин Інституту захисту рослин УААН. Виробнича перевірка досліджень проводилась в тепличному комплексі “Зоря” Рівненського району Рівненської області. Запропонована система захисту успішно використовується в тепличному господарстві Хмельницької АЕС, впроваджується в теплицях Рівненської АЕС, Мелітопольському тепличному комбінаті, вивчається у відкритому акціонерному товаристві “Тепличний” (с.Калинівка Броварського району Київської області).

Вивчення ефективності методів масового розведення ентомофагів і норм їх використання проводили в біолабораторії і у виробничих умовах теплиць.

Проведено порівняльну оцінку вивчення тривалості ембріонального і личинкового періоду розвитку клопа в умовах лабораторії і виробництва. В біолабораторії досліди проводились при температурах 18, 20, 22, 24, 26 і 28 С і відносній вологості повітря 62-86%, а у виробничих умовах при температурах, які відповідали технологічним вимогам вирощування помідорів з коливанням від 16 до 30С і відносній вологості повітря 56-92%.

З метою широкого використання багатоїдного хижого клопа макролофуса в інтегрованій системі захисту помідорів закритого грунту було проведено серію дослідів з питань колонізації макролофуса в теплиці в різні періоди: зимовий (грудень-січень), включаючи період вирощування розсади, зимово-весняний (березень), весняно-літній (червень) і літньо-осінній (серпень). Спостереження за розвитком і накопиченням макролофуса (личинки + імаго) проводили через сім днів до періоду його стабільного збільшення з наступним визначенням чисельності клопа при закінченні сівозміни. У всіх дослідах з макролофусом при відсутності шкідників (природного корму) використовували штучний корм яйця ситотроги, з розрахунку 8-10 яєць на добу на одного клопа.

Ефективність макролофуса оцінювали проти білокрилки, попелиці, тютюнового трипса на рослинах тютюну, помідорів як в біолабораторії, так і у виробничих умовах. В лабораторії досліди проводились на рослинах, які були ізольовані в ентомологічних садках і заселені шкідниками. Вивчали співвідношення “хижак : жертва” 1:5, 1:10, 1:20, а для виробничих дослідів і 5 особин макролофуса на м.І Спостереження і облік чисельності клопа і шкідників проводили на сьомий день до строку знищення фітофагів. Оцінку ефективності співвідношень “макролофус : трипс” проводили за загальноприйнятою п'ятибальною шкалою пошкодження рослин тютюновим трипсом ( М. П. Дядечко,1990).

У виробничих умовах було проведено вивчення оптимальних норм випуску хижаків (фітосейулюс, макролофус) на ступінь пошкодження рослин павутинним кліщем. Вивчались варіанти: випуск фітосейулюса способом “насичення”; фітосейулюс способом “насичення”+ макролофус в кількості 10 особин на рослину; макролофус 10 особин на рослину; обробка 0,2% фітовермом. Оцінку результатів досліджень проводили за результатами обліків пошкоджень рослин згідно загальноприйнятої шкали в балах (С. М. Поспєлов, 1986).

З метою включення багатоїдного хижака в систему інтегрованого захисту помідорів вивчали вплив пестицидів на макролофуса. В досліді використовували актелік 50% к.е., конфідор 20% в.р.к., шерпу 25% в.к., каратан 35% к.е.,байлетон 25% з.п., топаз10% к.е., превікур 70% в.р. Спостереження проводили протягом десяти днів.

Колонізація макролофуса в теплиці для регулювання комплексу сисних шкідників

Біологічні особливості макролофуса. Макролофус (Macrolophus nubilus (H.S.) - світло-зелений хижий клоп довжиною тіла 2,7 - 3,7 мм. Найбільш оптимальними параметрами мікроклімату для розвитку клопа є температура 23-27С і відносна вологість повітря 70-85% (Т. В. Крижанівська, 1989). Але у виробничих умовах абіотичні фактори не завжди є оптимальними. При вирощуванні помідорів рекомендується підтримувати нічні температури 16-18С, а денні 20-22С (Король В. Г., 2000) або 20-26С (Г. Є. Усик, О. Ю. Барабаш, 1983) в залежності від вибору технології.

Лабораторні дослідження показали, що ембріональний розвиток клопа при 18 С триває 23,2 дня, при 20-22 С -- 22-23 дні, при 24 С-- 20,8 дня, а при 26-28 С -- 16-17 днів. Передімагінальний період розвитку при вказаних температурах відповідно становить: 50, 46-47, 44 і 37-38 днів, а у виробничих Ї збільшується до 52 днів у зимово-весняний період вирощування помідорів і до 43Ї у весняно-літній. Відносна вологість повітря коливалась в межах 56-92%. Розбіжність таких даних пояснюється зміною абіотичних факторів в теплицях в порівнянні з лабораторними.

Розмноження і накопичення макролофуса в умовах закритого грунту при вирощуванні помідорів. Впродовж трьох років провели дослідження з питань колонізації і можливості накопичення макролофуса в теплицях при вирощуванні помідорів. До появи шкідників, природних жертв клопа, кормом слугували яйця ситотроги в кількості 8-10 шт. на добу на одну особину. Доведено, що при достатній наявності корму хижак успішно розмножується і накопичується (рис. 1). Криві, які характеризують зміну чисельності макролофуса у всіх випадках колонізації мають S- подібну форму. Швидкість зростання чисельності хижака після 21 - 28 днів спостережень, тобто після появи личинок, досить висока, в умовах відсутності обмежуючих факторів майже експоненціальна. З припиненням внесення штучного корму і при відсутності фітофагів чисельність клопа різко зменшилась. Найбільша чисельність макролофуса спостерігається при його колонізації в весняно-літній і літній періоди і супроводжується накопиченням хижака в кількості 41 - 42 особини на рослину відповідно на 42-й і 49-й дні. При літньо-осінній колонізації чисельність хижака на 49-й день спостережень становила 26 особин на рослину, що зв'язано із зміною абіотичних факторів (зниженням температури, зменшенням кількості сонячних днів та ін.).

При зимовій колонізації клопа також було відмічено появу личинок, а дорослі особини макролофуса у вказаних умовах розлітались по теплиці. На 60-й день спостережень на модельних рослинах були присутні лише личинки різного віку, а у радіусі 5-ти метрів зустрічались імаго в кількості 3-4 екземпляри на рослину, що пояснюється менш сприятливими абіотичними факторами. Негативного впливу макролофуса на рослини помідорів у всіх випадках колонізації не спостерігалось. Впливу різних гібридів помідорів (Аманда, Белінда, Раїса, Адмірал) на динаміку накопичення клопа не виявлено.

Норми випуску макролофуса для регулювання чисельності білокрилки на помідорах. В лабораторних умовах встановлено, що макролофуса доцільно використовувати у співвідношеннях 1:5, 1:10 та 1:20, при яких знищення білокрилки проходить відповідно через 14, 21 і 28 днів.

В умовах теплиць при співвідношенні “макролофус : білокрилка” 1:5 (табл.1) щільність популяції білокрилки почала знижуватись після 21-го дня спостережень і це зниження не приймало зворотнього характеру, а на 49-й день білокрилка була фактично знищена.

Таблиця 1 - Динаміка обмеження чисельності білокрилки макролофусом у співвідношенні “хижак : жертва” - 1 : 5 (СВК “Волинський тепличний комбінат”, виробничий дослід, 1998 - 2000 рр.)

Дні спостережень	Щільність, особин на рослину	Співвідношення “хижак-жертва”	Щільність, особин на листок	Співвідношення “хижак-жертва”
	макролофус	білокрилка		макролофус	білокрилка
1	6,0	31,0	1 : 5,2	0,3	1,4	1,0 : 4,7
7	7,0	30,0	1 : 4,3	0,4	1,4	1,0 : 3,5
14	5,8	33,1	1 : 5,7	0,3	1,8	1,0 : 6,0
21	6,0	28,9	1 : 4,8	0,4	1,6	1,0 : 4,0
28	4,8	19,7	1 : 4,1	0,5	1,0	1,0 : 2,0
35	12,5	12,6	1 : 1,0	0,6	0,6	1,0 : 1,0
42	15,4	3,3	1 : 0,2	0,8	0,2	1,0 : 0,3
49	18,0	0,0	18 : 0,0	0,9	0,0	1,0 : 0,0
56	26,0	0,0	26 : 0,0	1,2	0,0	1,2 : 0,0

Крива чисельності хижака на кінець спостережень (56-й день) зростала за рахунок появи личинок нової генерації (рис.2).

У зв'язку з тим, що при вирощуванні помідорів за прогресивними технологіями висота стебла в робочій зоні сягає 3-х метрів і більше (в залежності від конструкції теплиць) на практиці підраховувати чисельність макролофуса на рослині незручно, тому доцільно встановлювати динаміку чисельності шкідника і хижака на листях рослини.

Відомо, що при вирощуванні помідорів за вказаними технологіями кількість листя на рослині регулюється і становить 18 - 22 листка (В. Г. Король, 2000). При усередненні даних кількість листя на рослині - 20.

Загальноприйнята схема посадки помідорів - 2,5 рослини на мІ. Виходячи з цього, легко підрахувати, що, наприклад, 10 особин клопа на рослину буде відповідати його 0,5 особинам на листок (10 : 20 листків) або 25-ти особинам на мІ (10 х 2,5 рослини).

У вищеописаному досліді чисельність хижака і жертви зрівнялась (точка перетину кривих ) при 0,6 особин на листок, що згідно вищенаведених розрахунків становить 12 особин на рослину або 30 особин клопа на мІ.

При співвідношенні 1:10 спостерігались незначні коливання чисельності білокрилки протягом перших трьох тижнів з тимчасовим її збільшенням (табл. 2).

Таблиця 2 - Динаміка обмеження чисельності білокрилки макролофусом у співвідношенні “хижак-жертва” 1 : 10 (виробничий дослід, СВК “Волинський тепличний комбінат”, 1998 -2000 рр.)

Дні спостережень	Щільність, особин на рослину	Співвідношення “хижак-жертва”	Щільність, особин на листок	Співвідношення “хижак-жертва”
	макролофус	білокрилка		макролофус	білокрилка
1	5,0	51,0	1 : 10,2	0,2	2,3	1,0 : 11,5
7	6,0	48,9	1 : 8,2	0,3	2,2	1,0 : 7,3
14	6,0	64,0	1 : 10,7	0,3	3,0	1,0 : 10,0
21	4,7	48,0	1 : 10,2	0,4	2,6	1,0 : 6,5
28	8,6	34,8	1 : 4,0	0,5	1,9	1,0 : 3,8
35	14,0	27,2	1 : 1,9	0,7	1,4	1,0 : 2,0
42	14,3	16,6	1 : 1,2	0,7	0,8	1,0 : 1,1
49	38,0	7,2	1 : 0,2	1,9	0,4	1,0 : 0,2
56	58,4	0,0	58 : 0,0	2,9	0,0	2,9 : 0,0

Зменшення чисельності білокрилки в порівнянні з початковою відбулося лише після 21-го дня спостережень. Незважаючи на те, що при співвідношенні“хижак : жертва” 1:10 білокрилка повністю була знищена лише на 56-й день (рис.3), воно виявилось ефективним і пошкоджень рослин не відмічено.

Після різкого збільшення щільності популяції макролофуса (як і в попередньому варіанті) і зниженням популяції жертви спостерігалось зменшення чисельності клопа. Негативного впливу макролофуса на фізіологічний стан рослин не виявлено.

Станом на 10 жовтня чисельність клопа становила 3-5 особ./мІ і збільшення чисельності білокрилки та інших шкідників не було виявлено.

При співвідношенні “хижак : жертва” 1:20 чисельність білокрилки через 28 днів збільшилась майже у три рази і становила 14,4 особин на листок, що значно більше економічного порогу шкодочинності, який становить 10 особин на листок [А. А. Чалков,1986]. Висока чисельність шкідника зберігалась протягом 42-х днів. Білокрилка була знешкоджена хижаком лише через 70 днів, при цьому відмічалось пошкодження рослин.

При нормі випуску макролофуса 5 особ./мІу вогнища шкідника (16 особ./ мІ) відмічалось різке збільшення чисельності білокрилки, а в окремих місцях була помітна і її шкодочинність. При цьому спостерігалась низька міграція хижака із-за наявності корму в конкретному місці, тому в деяких вогнищах білокрилки не було виявлено макролофуса.

Дослідження у виробничих умовах свідчать, що найбільш ефективним є співвідношення “хижак : жертва” - 1 : 5 і 1 : 10. При щільності популяції хижака 12-14 особин на рослину він ефективно регулює чисельність білокрилки до її повного знищення. Це відповідає кількості макролофуса 0,6-0,7 особин на листок. За такої щільності хижака утворюються необхідні умови для ефективного функціонування системи “рослина-макролофус-білокрилка”.

Встановлено, що співвідношення 1:20 і щільність хижака 5 особ./мІ є неефективними.

Встановлення норм випуску макролофуса для регулювання чисельності попелиць. В лабораторних умовах при співвідношенні 1:5 попелиця була знищена на 7-й день, при 1:10 шкідник був знешкоджений після 14-го дня, 1:20 - лише через 35 днів, але при цьому спостерігалось незначне пошкодження рослин.

У виробничих умовах при співвідношенні “макролофус : попелиця” 1 : 5 різке зменшення шкідника відбулося на 21-й день спостережень (табл.3).

Таблиця 3 - Динаміка обмеження персикової попелиці макролофусом при співвідношенні 1 : 5 (виробничий дослід, СВК “Волинський тепличний комбінат”, 1998-2000 рр.)

Дні обліку	Щільність, особин на рослину	Співвідношення “хижак-жертва”	Щільність, особин на листок	Співвідношення “хижак-жертва”
	макролофус	попелиця		макролофус	попелиця
1	10	52	1 : 5,2	0,5	2,7	1,0 : 5,4
7	8	65	1 : 8,1	0,4	3,4	1,0 : 8,5
14	8	24	1 : 3,0	0,4	1,2	1,0 : 3,0
21	13	3	1 : 0,2	0,7	0,2	1,0 : 0,3
28	24	0	24 : 0	1,1	0,0	1,1 : 0,0
35	29	0	29 : 0	1,3	0,0	1,3 : 0,0

Через 28 днів фітофаг був повністю знешкоджений. Зменшення чисельності попелиці в порівнянні з початковою відмічено на 14-й день спостережень. Повне знищення попелиці відбулося за чисельності хижака 1,1 особин на листок. За окомірними спостереженнями на час ліквідації сівозміни зустрічались поодинокі особини макролофуса в кількості 1-2 особин на рослину.

При співвідношенні 1 : 10 (табл.4) попелиця була знешкоджена на 42-й день спостережень і щільність клопа становила 37 особин на рослину (1,7 особ. на листок), а на час закінчення сівозміни - 1-3 особини на рослину і не спостерігалось збільшення чисельності фітофагів. Негативного впливу макролофуса на стан рослин не виявлено.

При вивченні співвідношення “макролофус : попелиця” 1 : 20 чисельність шкідника збільшувалась майже в два рази і хижак впродовж певного періоду (14 днів) не зміг ефективно регулювати розвиток попелиці. Незважаючи на те, що попелиця була знешкоджена на 49-й день рослини були з ознаками пошкодження.

Таблиця 4 - Динаміка обмеження чисельності персикової попелиці макролофусом при співвідношенні 1:10 (виробничий дослід, СВК “Волинський тепличний комбінат”, 1998-2000 рр.)

Дні спостережень	Щільність, особин на рослину	Співвідношення “хижак-жертва”	Щільність, особин на листок	Співвідношення “хижак- жертва”
	макролофус	попелиця		макролофус	попелиця
1	4	41	1 : 10,3	0,2	2,3	1,0 : 11,5
7	4	70	1 : 17,5	0,2	3,9	1,0 : 19,5
14	5	58	1 : 11,6	0,3	3,2	1,0 : 10,7
21	7	61	1 : 8,7	0,4	3,2	1,0 : 8,0
28	11	44	1 : 4,0	0,6	2,2	1,0 : 3,7
35	30	5	1 : 0,2	1,5	0,3	1,0 : 0,1
42	37	0	37 : 0	1,7	0	1,7 : 0,0

При нормі випуску 5 особин макролофуса на мІ площі на 35-й день спостережень було відмічено пошкодження рослин і масовий розвиток шкідника. Така ситуація пояснюється міграцією хижака, його повільним пристосуванням до нових умов і відсутністю виходу личинок нової генерації клопа в період, коли це найбільш необхідно для біологічного контролю фітофага.

Отже, при регулюванні чисельності персикової попелиці при вирощуванні помідорів в умовах закритого грунту найбільш доцільним є застосування макролофуса у співвідношеннях “хижак-жертва” 1 : 5 та 1 : 10, за яких обумовлюється ефективне функціонування системи “рослина-макролофус-попелиця” протягом періоду вегетації культури.

Визначення оптимальних норм випуску макролофуса проти тютюнового трипса. В лабораторних умовах найбільш ефективними виявились співвідношення 1:5, а при співвідношенні 1:10 пошкодження рослин становило 3 бали, що не дозволяє рекомендувати таку щільність хижака для практичного застосування. При співвідношенні 1:20 і нормі випуску 5 особ./ мІ пошкодження було ще більшим і становило відповідно 4,2 і 4,8 балів.

Найбільш ефективним у виробничих умовах виявилось співвідношення “хижак : жертва” 1:5, при цьому шкідник був знешкоджений на 49-й день спостережень і на листях не відмічалось некрозів від пошкоджень трипсом.

При співвідношеннях “макролофус : трипс” 1:10, 1:20 за два місяці трипс був знешкоджений. Але характер пошкоджень протягом вказаного періоду був різним. Вказані співвідношення супроводжувались появою на рослинах некрозів, що сприяло зниженню фотосинтетичної діяльності рослин, пригніченню їх фізіологічного стану. При нормі випуску хижака 5 особ./мІ площі відмічалось ще більше пошкодження рослин.

Вплив хижаків на ступінь пошкодження рослин павутинним кліщем на помідорах в умовах закритого грунту. В умовах західного Лісостепу і Полісся України в теплицях все більше помітна шкодочинність звичайного павутинного кліща, для регулювання розвитку якого рекомендовано використовувати хижого кліща фітосейулюса. Застосування хижака є ефективним при відносній вологості повітря не менше 70%, що характерно для вирощування огірків. За даними Волинського гідрометцентру відносна вологість повітря в регіоні рідко є нижчою 70-75%. Саме тому для біологічного контролю за розвитком павутинного кліща були вибрані варіанти досліджень з використанням фітосейулюса. Оцінка результатів досліджень проводилась за п'ятибальною шкалою пошкоджень рослин.

При випуску фітосейулюса способом “насичення” пошкодження рослин павутинним кліщем на 21-28 день сягало 2,5 балів, а на 49-й день знизилось до одного бала. Ефективність сумісного використання фітосейулюса і макролофуса, а також самого макролофуса на кінець спостережень виявилась однаковою, але найменший бал пошкодження спостерігався при сумісному застосуванні хижаків. Ефективним виявилось використання нового препарату на основі біологічних компонентів - фітоверму, але на кінець спостережень пошкодження рослин павутинним кліщем збільшилось до двох балів, що вказує на необхідність проведення повторних обробок.

Отже, найбільш ефективно зменшує пошкодження рослин павутинним кліщем на помідорах закритого грунту сумісне застосування хижаків фітосейулюса (“насичення”) і макролофуса в кількості 10-ти особин на рослину.

Вплив сучасних пестицидів на хижого клопа макролофуса. Науково обгрунтоване використання пестицидів проти шкідливих об'єктів овочевих культур закритого грунту є основою ефективності системи захисту рослин. Однією з основних задач при інтегрованому захисті рослин є вивчення впливу пестицидів на корисну ентомофауну. Для цього використовувались препарати: актелік, шерпа, байлетон, каратан, превікур, топаз а також конфідор. При обробці рослин інсектицидами практично весь макролофус гинув протягом першої доби. У варіанті з конфідором при безпосередньому контакті з препаратом (обробка рослин) відмічалась його повна загибель. При використанні конфідору “під корінь” загибелі хижака не спостерігалось.

Фунгіциди (каратан, байлетон, топаз, превікур) виявилися не токсичними для хижака. Лише на 10-й день спостерігалась незначна загибель клопа, а саме: від каратану - 2%, байлетону - 6%, топазу - 2%, превікуру - загибелі не спостерігалось.

Протягом 1997-2000 років при практичному використанні хижака на помідорах проводились обробки байлетоном, каратаном, топазом у зв'язку з появою борошнистої роси. Застосування вказаних фунгіцидів проводилось з березня, а кількість хижака в серпні становила більше 20-ти особ./ м.І площі, що дозволило надійно контролювати розвиток сисних шкідників на помідорах закритого грунту.

4. Оптимізація інтегрованої системи захисту помідорів в умовах закритого грунту. Оптимізація системи інтегрованого захисту помідорів закритого грунту вимагає дотримання профілактичних організаційно-господарських і карантинних заходів, раціонального застосування біологічного і хімічного методів, а також високого агротехнічного рівня вирощування культури. Саме за таких умов забезпечується ефективний захист помідорів від основних шкідливих організмів. В умовах західного Лісостепу і Полісся України автором відмічено 18 найбільш шкідливих організмів. Використання багатоїдного хижого клопа макролофуса в системі захисту помідорів дозволяє регулювати чисельність комплексу сисних шкідників (білокрилки, попелиць, кліщів, тютюнового трипса) на безпечному рівні і забезпечує надійний захист культури без застосування енкарзії, ашерсонії, золотоочки, афідіуса, афелінуса, амблісейуса, вертициліну, боверину, а також ряду інсектицидів. Про це свідчить схема інтегрованого захисту помідорів (рис.4).

Застосування оптимізованої системи захисту помідорів закритого грунту від шкідливих організмів зменшує пестицидне навантаження під час вегетації рослин у два рази. В загальноприйнятій системі захисту (СВК “Волинський тепличний комбінат”) використання пестицидів становило 14 кг/га, а в рекомендованій (оптимізованій) у 1998р. - 6,2 кг/га, в 1999р. 5,2 кг/га, а у 2000р. 7 кг/га, що обумовлено застосуванням фунгіцидів проти хвороб.

Економія витрат на проведення заходів захисту рослин в умовах господарства на площі один гектар становить 8850 грн./га, або 97,3% (табл.5).

Таблиця 5 - Ефективність застосування різних систем захисту помідорів під час вегетації від комплексу сисних шкідників (СВК “Волинський тепличний комбінат”)

Рік	Система захисту	Витрати, грн/га	Економія витрат	Урожайність, кг/кв.м
			грн/га	%
1998	Загально-прийнята	9100	0	0	23,1
1998	Оптимізо-вана (Рекомен-дована)	250	8850	97,3	25,0
1999					28,5
2000					23,3*

*Зниження показників урожайності в 2000р не пов'язане з захистом рослин від шкідників.

ВИСНОВКИ

Удосконалена технологія лабораторного розведення багатоїдного клопа макролофуса дозволяє розмножувати та накопичувати хижака безпосередньо у виробничих умовах, використовуючи для цього при відсутності природних жертв яйця ситотроги.

Встановлено, що при вирощуванні помідорів в умовах закритого грунту за достатньої кількості корму макролофус успішно розмножується і накопичується. Передімагінальний період розвитку макролофуса у виробничих умовах становить 43- 51,8 дня. Колонізація хижака в агроценозі теплиць є успішною в усі періоди вегетації рослин. Найбільша щільність популяції хижака спостерігається при весняно-літній (з березня) і літній (з червня) колонізаціях.

При біологічному контролі розвитку білокрилки у виробничих умовах найбільш ефективними є співвідношення “хижак : жертва” 1:5, 1:10, при яких знищення шкідника відбувається відповідно на 49-й та 56-й дні.

Макролофус успішно контролює чисельність попелиці при співвідношеннях 1:5 та 1:10 і забезпечує знищення шкідника відповідно на 28-й та 42-й дні.

При використанні макролофуса для регулювання чисельності тютюнового трипса встановлено, що найменше пошкодження рослин спостерігається при співвідношенні “хижак : жертва” 1:5.

При появі павутинного кліша на помідорах при відносній вологості повітря не менше 70% є доцільним сумісне застосування макролофуса (10 особин на рослину) і фітосейулюса (способом ”насичення”).

Застосування багатоїдного хижого клопа макролофуса для контролю чисельності сисних шкідників у закритому грунті при вирощуванні помідорів створює умови для функціонування саморегулюючої системи триотрофу “рослина-фітофаг-ентомофаг”, яка діє вродовж 5-6 місяців.

Динаміка чисельності макролофуса в умовах закритого грунту при вирощуванні помідорів залежить від наявності корму: збільшення щільності популяції жертви призводить до збільшення чисельності хижака. Впливу гібридів помідорів “Раїса”, “Адмірал”, “Інтуїція”, “Белінда”, “Аманда” на розмноження і накопичення клопа не виявлено.

Включення макролофуса в систему захисту рослин успішно поєднується з застосуванням фунгіцидів: каратану, байлетону, топазу, превікуру. Застосування інсектицидів несумісне з використанням макролофуса.

Використання рекомендованої системи захисту помідорів дозволяє замінити макролофусом застосування ряду інсектицидів і більше п'яти вузькоспеціалізованих біологічних засобів: вертицилін, ашерсонію енкарзію золотоочку, афідіуса, амблісейусів, а також зменшити витрати на захист помідорів під час вегетації рослин до 97 % , а пестицидне навантаження - у два рази.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Тронь Н.М., Крыжановская Т.В., Боярин В.В. Значение хищников-полифагов в ограничении размножения сосущих вредителей растений закрытого грунта // Весник зоологии. - К., 1998. - № 39. - С. 176. (Особистий внесок здобувача 55%. Узагальнення даних, формування висновків).

Тронь М.М., Крижанівська Т.В., Боярин В.В. Ентомофаги закритого грунту // Захист рослин. - 1999. - № 2. - С.9. (Особистий внесок здобувача - 75%. Проведення досліджень, узагальнення даних).

Боярин В.В. Макролофус - проти білокрилки // Захист рослин. - 2001. № 4- С.18.

Боярин В.В. Макролофус в інтегрованій системі // Захист рослин -2001.-№6. - С.14.

Давиденко С.М., Тронь М.М., Крижанівська Т.В. Боярин В.В. Бурякова листкова попелиця (Aphis fabae Scops.) та нехімічні заходи регулювання її чисельності // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Захист і карантин рослин. - К.: “Урожай”, 1999. - Вип. 45. - С. 109-113. (Особистий внесок здобувача - 20%. Проведення спостережень).

Боярин В.В. Применение макролофуса в закрытом грунте // Защита и карантин растений. - 2000. - № 11. - С.20.

Боярин В.В. Биозащита огурцов в теплицах не только возможна но и необходима // Защита растений. - 1994. - № 6. - С. 36-37.

Тронь Н.М., Крыжановская Т.В., Боярин В.В. Мониторинг энтомофагов с целью определения стабильности комплекса вредителей растений закрытого грунта // Сб. научн. труд. междун. симпоз. ВПС МОББ. - Одесса, 1999. - С. 209-211. (Особистий внесок здобувача - 75%. Проведення досліджень, узагальнення даних).

Боярин В.В., Друкачук Н.В. Использование макролофуса при защите томатов закрытого грунта от вредителей // Агро ХХ1. - 1999. - № 9. - С. 10. (Особистий внесок здобувача - 90%. Проведення досліджень, узагальнення даних, формування висновків).

Тронь М.М., Крижанівська Т.В., Боярин В.В. Значення хижаків в обмеженні розмноження сисних шкідників рослин закритого грунту // Тези доповідей У з'їзду УЕТ. - К., 1998. - С. 165-166.

Боярин В.В. Крыжановская Т.В., Тронь Н.М. Макролофус - эффективный энтомофаг тли в закрытом грунте // Тези доповідей Республіканської ентомологічної конференції, присвяченій 50-й річниці заснування УЕТ. - Ніжин: ТОВ “Наука - сервіс, 2000. - С. 18.

АНОТАЦІЯ

Боярин В.В. Оптимізація інтегрованого захисту помідорів у закритому грунту західного Лісостепу і Полісся України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомологія, Національний аграрний університет, Київ, 2001.

Дисертація містить результати досліджень з оптимізації інтегрованої системи захисту помідорів від шкідливих організмів у закритому грунті на основі включення в цю систему багатоїдного хижого клопа макролофуса (Macrolophus nubilus (H.S.), Meridae, Heteroptera).

Доведено, що хижий клоп у виробничих умовах теплиць успішно розмножується і накопичується.

При використанні багатоїдного хижака для регулювання чисельності білокрилки і попелиці ефективні співвідношення “хижак : жертва” 1 : 5 та 1 : 10, а тютюнового трипсу - 1:5. Для біологічного контролю розвитку павутинного кліща на помідорах доцільним є сумісне застосування макролофуса (10 особин на рослину) і фітосейулюса ( способом “насичення”). При використанні вказаних співвідношень і дотриманні норм випуску створюються умови для функціонування саморегулюючої системи триотрофу “рослина - фітофаг - ентомофаг”, яка діє впродовж 5-6-ти місяців.

Встановлено, що використання макролофуса в системі захисту помідорів успішно поєднується з використанням фунгіцидів: байлетону, каратану, топазу, превікуру.

Використання рекомендованої системи дозволяє замінити макролофусом щонайменше 5 вузькоспеціалізованих біоагентів і ряд інсектицидів, а також зменшити пестицидне навантаження під час вирощування помідорів у два рази.

Ключові слова: система захисту, закритий грунт, макролофус, регулююча система.

АННОТАЦИЯ

Боярин В.В. Оптимизация интегрированной защиты томатов в закрытом грунте западной Лесостепи и Полесья Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология. Национальный аграрный университет, Киев, 2001.

Диссертация содержит результаты исследований по оптимизации интегрированной системы защиты томатов на основании включения в эту систему многоядного хищного клопа макролофуса (Macrolophus nubilus (H.S.), Meridae, Heteroptera). Практическое использование многоядных в системах защиты растений недооценивалось из-за отсутствия данных об их эффективности на больших производственных площадях закрытого грунта. Для изучения данного вопроса была проведена серия опытов в лабораторных и производственных условиях. Исследования проводились на базе сельськохозяйственного производственного кооператива “Волынский тепличный комбинат”, биолаборатории комбината, лаборатории отдела экологии и технологии применения энтомофагов и биологически-активных веществ Института защиты растений УААН в 1997 - 2001 годах.

Изучались соотношения “хищник : жертва” 1:5, 1:10, 1:20, а для производственных опытов и 5 особей клопа на мІ. Наблюдения проводились каждый седьмой день. Проведена оценка влияния пестицидов на макролофуса, а также изучены вопросы включения хищника в систему защиты растений и приведены данные эффективности использования такой системы.

Лабораторные опыты проводились в энтомологических садках при температурах 18, 20, 22, 24, 26 и 28 С и относительной влажности воздуха в 62 86 %. Исследования в производственных условиях велись при параметрах микроклимата, которые рекомендованы для выращивания томатов с колебаниями температуры от 16 до 30 С и относительной влажности воздуха 56 - 92 %.

В производственных условиях предимагинальный период развития макролофуса увеличен по сравнению с лабораторным до 6-ти дней и составляет 43-52 дня.

При достаточном количестве корма макролофус успешно размножается и накапливается в теплице. В качестве корма, при условии отсутствия природных жертв, успешно используются яйца зерновой моли из расчета 8 - 10 яиц на одного клопа в сутки.

Усовершенствована методика разведения макролофуса непосредственно в теплицах.

При весенне-летней (март) и летней (июнь) колонизации клопа через 42 - 49 дней в теплице при наличии пищи хищник накапливается до 41 - 42 особей на растение. При летне-осенней (август) колонизации плотность макролофуса на 49-й день достигает 26 особей на растение, а при зимней (декабрь, январь), включая период выращивания россады - 3-4 особи на растение. Снижение динамики накопления клопа объясняется ухудшением условий абиотических факторов. Отрицательного влияния макролофуса на физиологическое состояние растений не обнаружено. Показано, что при соотношении “хищник : жертва” 1:5 и 1:10 клоп успешно регулирует численность белокрылки, которая через 49 и 56 дней была полностью уничтожена. Макролофус также успешно регулирует численность тли на томатах при соотношениях 1:5, 1:10, и вредитель полностью подавляется соответственно через 28 и 42 дня. При использовании макролофуса для регулирования численности табачного трипса наименший бал повреждения растений по пятибальной шкале наблюдается при соотношении “хищник : жертва” 1:5. В результате проведенных опытов установлено, что эффективным против паутинного клеща на томатах есть совместное применение макролофуса (10 особей на растение) и фитосейулюса (способом “наводнения”). Соблюдение указанных соотношений и норм выпуска создает условия для функционирования саморегулирующей системы триотрофа “растение - энтомофаг - фитофаг”, которая успешно работает на протяжении 5 - 6 месяцев.

С целью включения макролофуса в интегрированную систему защиты томатов изучали влияние пестицидов на его развитие. В опытах использованы следующие препараты: актелик, шерпа, конфидор, байлетон, каратан, превикур, топаз. Установлено, что при обработке растений инсектицидами весь клоп гибнет. Применение конфидора под “корень” гибели хищника не вызывало. При использовании фунгицидов не наблюдалось существенной гибели макролофуса и на 10-й день она была незначительной: от 2 до 6 %.

Применение рекомендованной системы защиты томатов от вредных организмов позволяет заменить макролофусом ряд инсектицидов и более пяти ранее рекомендованных узкоспециализированных биоагентов: энкарзию, златоглазку, афидиуса, афелинуса, амблисейуса, ашерсонию, вертициллин, боверин.

В условиях СПК “Волынский тепличный комбинат” использование предложенной системы защиты томатов обеспечило уменьшение пестицидной нагрузки во время вегетации растений в два раза и экономию затрат на площади один гектар 8850 грн., что соответствует 97,3 %.

Ключевые слова: закрытый грунт, интегрированная система защиты, макролофус, саморегулирующая система.

ANNOTATION

Boyaryn V.V. Optimization of Integrated Pest Management of protected graund tomatoes in the conditions of the western Forrest-Steppe Zone and Polissya of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for degree of the candidate of agricultural science in a specialty 03.00.09 - entomology. National University of Agriculture, Kyiv, 2001.

In the dissertation paper is offered the optimized system of integrated protection system of closed soils tomatoes on the basis of including polyphagous predatory bug macrolophus (Macrolophus nubilus (H.S.), Meridae, Hеteroptera) into protection system.

It is proved, that the predatory bug reproduces and accumulates very successfully in the production processes of greenhouses.

It is determined, that while using the polyphagous predator for regulation of the number of whitefly and aphis, the effective correlation “predator : prey” is 1:5 and 1:10.

Using the bug with the purpose of biological control for development of tobacco thrips the smallest damage degree of plants is observed under the effective correlation “predator : prey” of 1:5. When the spider mite appears on tomatoes, it is expedient to use both macrolophus (10 species per plant) and phytosiid mite (by means of “saturation”).

It is determined, that using of macrolophus in the system of tomatoes protection can be successfully combined with fungicides.

It is proved, that application of polyphagous bug for regulation of the number of closed soils vermin creates the conditions for functioning of the regulating system of triotrophus: “plant - phytophagan - entomophagan”.

Key words: protection system, protected graund, macrolophus.

Размещено на Allbest.ru

...