Для успішного виконання передбачених обсягів необхідно забезпечити відповідний розвиток та зміцнення розсадницької бази. В процесі реформування галузі і роздержавлення розсадницьких господарств ця справа втратила свою організованість, єдність та гарантований збут вирощених саджанців. Негативний вплив на розвиток розсадництва справила відсутність державної підтримки протягом тривалого періоду в закладанні молодих плодових насаджень. Зменшення виробництва садивного матеріалу плодових культур за останнє десятиріччя більш як вдвічі, а ягідних -- у 3,5 раза призвело до часткового його імпорту, міжобласного обміну, зниження вимог до якості і чистосортності, до зараження хворобами та шкідниками. Основними напрямами роботи в розсадництві є забезпечення споживачів високоякісним садивним матеріалом плодоягідних культур і винограду, поліпшення його породно-сортового та сортопідщепного складу, перехід на вирощування оздоровлених саджанців, в тому числі скороплідних сортів.

Важливим чинником інтенсифікації садівництва і виноградарства є вдосконалення системи захисту насаджень від шкідників та хвороб, де важлива роль відводиться інтегрованому методу, який полягає у високоточному прогнозуванні появи шкідників з подальшим застосуванням мікробіологічних препаратів, малотоксичних і здатних швидко розпадатися в зовнішньому середовищі інсектицидів.

Намічається також розширити площі зрошуваних багаторічних насаджень за рахунок введення в експлуатацію сучасних зрошувальних систем, впровадження прогресивних способів поливу, зокрема краплинного зрошення, підкронового та надкронового дощування.

Для подальшого відродження промислового садівництва велике поширення повинні отримати інтенсивні типи насаджень, які на фоні високої продуктивності забезпечуватимуть швидкий обіг капіталу та значне скорочення інвестиційного періоду.

Важливо також враховувати природні інвестиційні властивості ряду плодових і ягідних культур та помологічних сортів, що сприяє швидкій трансформації інвестицій в діючі основні засоби виробництва та високу окупність вкладень. Прикладом таких інвестиційних властивостей є суниця: за одну ротацію яблуневого саду на насіннєвих підщепах відбувається 8 - 9 оборотів насаджень суниці.

Для підвищення ефективності промислового садівництва важлива роль належить розширенню місткості внутрішнього ринку та використання експортного потенціалу галузі. За підрахунками вітчизняних вчених щорічний обсяг експорту плодів і ягід України може становити 250 - 300 тис. тонн, тому важливо розробити механізм державного протекціонізму та захистити вітчизняного товаровиробника від експансії з інших країн тих видів садівницької продукції, які ефективно можна вирощувати в нашій країні.

Для подолання негативних тенденцій формування ринку плодоовочевої продукції необхідно, насамперед, зорієнтувати виробництво продукції на ринок для найповнішого задоволення потреб споживачів та одержання максимального прибутку. Слід пам'ятати, що відсутність покупців унеможливлює існування виробництва. Основними принципами функціонування ринкових відносин мають бути ощадливість, конкуренція, захист споживачів і товаровиробників. Захист сільськогосподарських товаровиробників продукції від імпорту й монополії у переробці й торгівлі необхідно здійснювати шляхом об'єднання виробників, створення власних переробних і торговельних кооперативів.

Найгострішою проблемою в промисловому садівництві країни є проблема інвестицій, що вимагає пошуку їх ефективних джерел. Першочергове вкладення інвестицій необхідне у таких напрямах, як впровадження прогресивних технологій вирощування плодів і ягід, переробки та зберігання плодово-ягідної продукції, реконструкція переробних підприємств, розвиток інфраструктури ринку плодоягідної продукції та системи маркетингу в підприємствах.

В умовах сучасної економічної кризи галузь потребує цільового кредитування (терміном не менше ніж на 5 років), збільшення бюджетних асигнувань, збереження 1-% збору від суми реалізації алкогольних напоїв і пива на розвиток садівництва, виноградарства і хмелярства, використання потенціалу зарубіжних інвесторів.

Конкурентоспроможність господарств підвищується при розширенні обсягів зберігання і переробки продукції в місцях її вирощування та організації фірмової торгівлі. Розміщення сховищ безпосередньо в господарствах забезпечить скорочення пікових навантажень на транспорт, витрат на доставку за рахунок перевезень тільки якісної продукції, підвищення зайнятості селян у міжсезонний період. Що стосується участі господарств безпосередньо в торгівлі продукцією, то це вигідно лише в перехідний період до ринкової економіки. Надалі недоцільно відтягувати частину капіталу на організацію торгівлі, краще його вкладати в удосконалення виробництва продукції. Це задіє більшу кількість продуктивної праці і збільшить суму прибутку на капітал.

Дослідженнями встановлена висока ефективність спеціалізації садівництва і агропромислової інтеграції в галузі. Важливо, щоб садівницьке підприємство реалізовувало не проміжний, а кінцевий продукт споживання, що призведе до одержання високого кінцевого результату.

Плодопродуктове виробництво -- це комплексна система виробництва, переробки, зберігання і збуту плодоягідної продукції відповідно до необхідності повного забезпечення в ній потреб споживачів при високій якості продукції. Воно включає сферу виробництва плодів і ягід в різних категоріях господарств, сферу переробки плодоягідної сировини на консервних комбінатах і заводах різної потужності та консервних цехах малої потужності в окремих господарствах, а також сферу зберігання заготівельних, заготівельно-збутових і торговельно- закупівельних підприємств та систему торгівлі продукцією садівництва.

Ефективне функціонування плодопродуктового виробництва зумовлює необхідність створення економічних умов для функціонування спеціалізованих господарств різних організаційно-правових форм, поліпшення системи вітчизняної селекції та насінництва, реконструкції та модернізації переробних підприємств, розвитку кооперування та інтеграції виробників і удосконалення економічного механізму взаємовідносин з переробними і торговельними підприємствами як гарантами реалізації вирощеної плодоягідної продукції.

Економічні відносини можуть ґрунтуватися на принципах взаємовигідної кооперації чи створення інтегрованих систем. Розвиток інфраструктури ринку плодоягідної продукції повинен передбачати створення оптових ринків, аукціонів, торговельно-збутових і виробничо-торговельних об'єднань, торговельних фірм і домів, торговельно-закупівельних підприємств тощо. Передбачається рівномірне надходження фруктів і ягід для споживання населенням протягом року.

Висновки.Таким чином, для розвитку промислового садівництва необхідне поєднання організаційно-економічних чинників з технічними та технологічними. Головним напрямом докорінних змін економічної ситуації в галузі садівництва є поліпшення використання наявних ресурсів господарств і біокліматичного потенціалу регіонів завдяки впровадженню інтенсивних ресурсозберігаючих технологій вирощування плодоягідних культур, розширенню мережі підприємств спеціалізованих на виробництві плодів та ягід, удосконаленню розміщення садів, поліпшенню структури породного і сортового складу насаджень, розширенню переробки і зберігання продукції в місцях її вирощування, опрацюванню заходів щодо підвищення ефективності перспективних форм господарювання.

Список використаних джерел

1. Економіка та організація промислового садівництва України: монографія Шестопаль О.М., Рульєв В.А., Кондратенко П.В. та ін.; за ред. О.М. Шестопаля. -- К.: ННЦ ІАЕ, 2010. -- 334 с.

2. Єрмаков О.Ю. Ринок фруктів і ягід / О.Ю. Єрмаков, А.В. Рибак, Т.Є. Кондратенко, І.І. Ковчежнюк, О.В. Рибакова, А.І. Шумейко / За ред. Єрмакова О.Ю. -- К.: ІАЕ УААН, 2001. -- 84 с.

3. Жигадло В. Тенденції у зовнішній торгівлі плодоовочевою продукцією у 2009 році / В. Жигадло: матеріали конференції «Комерційне плодоовочівництво, квітництво та озеленення», 25 лютого 2010р. -- Київ, 2010. -- 19 с.

4. Рульєв В.А. Економічні проблеми розвитку садівництва України: монографія / В.А. Рульєв. -- К.: ННЦ ІАЕ, 2004. -- 360 с.

5. Юрчишин В.В. Економічна ефективність порід і сортів плодових культур: монографія / В.В. Юрчишин. -- К.: Урожай, 1968. -- 195 с.

Аннотация

А.Л. Бурляй, А.П. Бурляй А.А. Харенко

Современное состояние развития садоводства в Украине

Садоводство -- традиционная отрасль сельского хозяйства Украины, которая имеет многовековую историю. Потенциально плодоягодное производство Украины в состоянии обеспечить как внутренние потребности, так и производить садоводческое продукцию на экспорт. Но современный уровень производства плодов и ягод в Украине очень низкий по сравнению со странами развитого садоводства.

Теоретической и методологической основой исследований стали диалектический метод познания и системный подход при изучении научных трудов отечественных и зарубежных ученых.

Промышленное садоводство в годы реформирования аграрного сектора в большинстве сельскохозяйственных предприятий стало убыточным и постепенно ликвидируется как отрасль. В Украине основными производителями плодов и ягод в 2011 году были личные крестьянские хозяйства -- 84,19%. За исследуемый период наблюдается изменение видовой структуры производства: если в 1990 году продукция садоводства была представлена в основном семечковыми культурами, которые в общем объеме предложения занимали 75,5%, то в 2010г. -- объемы предложения этих культур сократились до 62,3%. Начиная с 1996 года в целом в общественных хозяйствах страны садоводство стало убыточным. В 1999 году уровень убыточности этой отрасли составил 30,7%, объем убытка -- 22,1 млн грн. Однако, в 2011 году уровень рентабельности составил 17,9%, что свидетельствует о возрождении отрасли.

Итак, отрасль находится в условиях кризиса и для ее преодоления необходимо осуществить ряд организационно-экономических преобразований. А именно: внедрение интенсивных ресурсосберегающих технологий выращивания, расширение сети предприятий специализирующихся на производстве плодов и ягод, совершенствование размещения садов, улучшение структуры породного и сортового состава насаждений, расширение переработки и хранения продукции в местах ее выращивания, разработка мероприятий по повышению эффективности перспективных форм хозяйствования и т.д.

Ключевые слова: отрасль садоводства, кризис, перспективы развития, плодоягодная продукция.

Annotation

Burlyay A.L., Burlyay A.P., Kharenko A.A.

The current state of development of horticulture in Ukraine

Gardening -- the traditional agricultural sector of ukraine, which has a centuries-old history. Potential production of fruits and berries in Ukraine is able to provide both domestic needs and to produce horticultural products for export. But the current level of production of fruits and berries in Ukraine is very low compared to developed countries gardening.

Theoretical and methodological basis of research are dialectical method of cognition and systematic approach in the study of scientific publications of domestic and foreign scholars.

Industrial gardening during the reform of the agricultural sector in most farms became unprofitable and gradually eliminated as a branch. In Ukraine, the main producers of fruits and berries in 2011 were private households -- 84.19%. Over the period there was a change of species structure of production: in 1990 gardening products was represented mainly by granular cultures, which in total supply occupied 75.5%, in 2010 -- the volume of supply of these crops decreased to 62.3%. Since 1996, in general in the public farms of the country the horticulture became unprofitable. In 1999, the industry loss ratio was 30.7%, the amount of loss 22.1 million. However, in 2011 the rate of return was 17.9%, which indicates a revival of the industry.

Consequently, the industry is in crisis and to overcome it should be made a number of organizational and economic transformations. Namely, the introduction of resource-intensive production technologies, expansion of enterprises specialized in the production of fruits and berries, improving the allocation of gardens, improving the structure and species composition of varietal plantations, expansion of processing and storage of production in its cultivation areas, development measures to increase the efficiency of promising forms of economic management, etc.

Key words: horticulture industry, crisis, prospects, fruits and berries products.

Размещено на Allbest.ur