Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«СОФІЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ»

Контрольная работа

на тему:

«Організація і технологія виконання механізованих робіт при посіві ярої пшениці трактором МТЗ-80/82 і сівалкою СЗ-3,6»

за професією:

«Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорії «А»), водій автотранспортних засобів (категорії «С»)»

Виконав:

Барбінов Олександр Андрійович

Перевірив:

Корж Володимир Вікторович

смт. Софіївка 2016 р.



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. СІВАЛКА ЗЕРНОТУКОВА УНІВЕРСАЛЬНА СЗ-3,6

РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КОМПЛЕКТУВАННЯ МТА

РОЗДІЛ ІІІ. ТЕХНОЛОГІЧНА НАЛАДКА МТА

3.1 Підготовка трактора до роботи

3.2 Підготовка поля до роботи

3.3 Підготовка сівалки до роботи

3.4Технологічна наладка МТА

3.5 Робота агрегата в полі

3.6 Норми висіву

3.7 Контроль і оцінка якості посіву

РОЗДІЛ ІV. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК 1



ВСТУП

Для виконання механізованих операцій використовують сільськогосподарські машинно-тракторні агрегати (МТА), які представляють собою склад енергетичного засобу (джерела енергії), робочих машин, допоміжних механізмів для передачі енергії цим машинам і допоміжних засобів, які полегшують керування агрегатом або його обслуговування. Джерелами енергії машинних агрегатів можуть служити трактор, самохідне шасі, двигун внутрішнього згорання або електродвигун. Допоміжними передаточними механізмами є зчіпки і навіски і інше. Найбільше розповсюдження на польових роботах отримали МТА, енергетичною частиною яких є трактор.

Основна вимога до сільськогосподарських машинних агрегатів - якісне виконання технологічних операцій. Можливість виконання цієї вимоги визначається технологічними характеристиками машинних агрегатів, які відображають їх здатність виконувати задану операцію (оранка, боронування, сівба та інші). До числа таких характеристик відносять показники технологічних можливостей робочих машин, ширини захвата агрегату, допустима робоча швидкість агрегату, пропускна здатність машин.

Показники технологічної можливості агрегату повинні відповідати технологічним параметрам, які характеризують якісні властивості виконуємих операцій і вказаним в агротехнічних вимогах (глибині обробки ґрунту, висоті зрізу рослин, нормі висіву насіння або внесення добрив та інше). Даються номінальні значення технологічних параметрів, а також допуски до них (різниці між найбільшими і найменшими допустимими значеннями технологічних параметрів).



РОЗДІЛ І. СІВАЛКА ЗЕРНОТУКОВА УНІВЕРСАЛЬНА СЗ-3,6

Сівалка зернотукова універсальна СЗ-3,6 (Додаток 1, Рис.1.1). Агрегатується з тракторами класу тяги 0,9--1,4 тони. Причіпна. Ширина захвату -- 3,6 м. Ширина міжрядь 15 см. Робоча швидкість до 12 км/год. Продуктивність до 4,3 га/год. Як правило, така сівалка призначена для рядкового, комбінованого посіву зернових, зернобобових і деяких круп'яних культур.

Улаштування сівалки СЗ-3,6 (Додаток 1, Рис.1.2).

Сівалка являє собою 24-рядну машину на колісному ходу і має таке улаштування.

Насіннєвивідні апарати (Додаток 1, Рис.1.3 )являють собою коробку, в якій змонтовано вал і встановлено на нього жолобчасту котушку. У дні насіннєвого ящика зроблено вікна, що збігаються з горловиною коробки. У нижній частині коробки встановлено регульований клапан. Відстань між котушкою та клапаном забезпечує вихід насіння. Під час пересування котушки відносно коробки вихідне вікно перекривається муфтою. Коли котушка виходить з коробки, насінню не дає висипатися розетка, вставлена в круговий паз коробки. Для того щоб клапани відкрилися, важелем повертають вал.

Туковисівний апарат складається з корпусу, в якому змонтовано вал з котушкою. Живильне вікно має обмежувальний засув. Напроти котушок встановлено клапани, поворотом яких забезпечується зменшення, збільшення або припинення подачі добрив.



РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КОМПЛЕКТУВАННЯ МТА

Всі сільськогосподарські роботи виконуються в певній послідовності. Тому річний комплекс робіт розділений на п'ять агротехнічних періодів:

I - осінньо-зимовий;

II - весняний;

III - міжрядної обробки просапних культур і сінокосіння;

IV - збирання зернових культур, очищення полів, лущення стерні, ранньої оранки;

V - збирання пізніх культур, сівби озимих, зяблевої оранки.

Важливе значення має обгрунтування вибору сільськогосподарських машин і тракторів, їх агрегатування, коефіцієнтів змінності, продуктивності агрегатів. У зв'язку з тим, що трактори агрегатуються з різними машинамиі знаряддями, необхідно встановити число можливих днів, яке вони можуть працювати в кожному агротехнічному періоді.

Необхідно вибрати трактори двох - трьох марок, тому що велика різномарочність парку ускладнює ТО, викликає необхідність мати велику кількість запасних частин, а одномарочний склад знижує продуктивність і підвищує економічність роботи агрегатів. Трактори по своїм тяговим зусиллям повинні відповідати тяговим опорам сільськогосподарських машин.

Комплектування МТА проводиться в основному вже наявними машинами, алепри виборі сільськогосподарських машин краще вибрати ті, які забезпечують високу якість роботи і менші експлуатаційні витрати.

Для виконання дипломної роботи вибираємо марку тракторів - МТЗ-80/82 і сівалку СЗ-3,6.

Сівба-один з найвідповідальніших прийомів вирощування сільськогосподарських культур. Її треба проводити в оптимальні і стислі строки, дотримуючись норми висіву насіння і глибини його загортання, прямолінійності сівби та стандартної ширини стикових міжрядь. Дотримання цих вимог забезпечує дружні сходи, дає змогу застосовувати машини для догляду за посівами, збирати врожай з мінімальними втратами.

Марку сівалки і склад агрегату вибирають з урахуванням зони використання, способу сівби, культури, періоду сівби та ін. Так, для сівби зернових культур з одночасним внесенням у грунт гранульованих мінеральних добрив застосовують зернову сівалку СЗ-3,6 та її модифікації. При сумісній сівбі зернових і насіння трав під покрив зернових культур використовують сівалку СЗТ-3,6, сівбі зернових по стерні -- сівалку СЗС-2,1, СЗС -6, СЗС -12.

Для сівби на великих площах за допомогою причіпних зчіпок комплектують широкозахватні агрегати з 3-6 сівалок. Зернові висівають широкозахватними агрегатами з використанням переважно гусеничних тракторів. Для забезпечення прямолінійності руху сівалки та дотримання розмірів стикових міжрядь посівні агрегати обладнують маркерами. Перед виходом у поле сівалки старанно відрегульовують і перевіряють комплектність зчіпки та сівалки.

При підготовці агрегатів для сівби ярої пшениці та інших зернових культур, які вирощують за інтенсивною технологією, потрібно забезпечити утворення ними посівних технологічних колій, по яких під час догляду за посівами рухатиметься агрегат для підживлення рослин мінеральними добривами та боротьби з хворобами, шкідниками і бурянами. Для утворення такої доріжки під час сівби необхідно закрити відповідні висівні апарати.



РОЗДІЛ ІІІ. ТЕХНОЛОГІЧНА НАЛАДКА МТА

3.1 Підготовка трактора до роботи

Під час підготовки тракторів до весняних польових робіт проводять сезонне технічне обслуговування. При цьому замінюють оливу в картерах вузлів, перевіряють рівень охолоджувальної і гальмівної рідин, натяг привідних пасів двигуна, усувають підтікання, виконують потрібні сезонно-регулювальні роботи, зумовлені конструкцією трактора.
Щодо гідросистеми слід: очистити місткості й трубопроводи від бруду та води; очистити фільтри, а у разі потреби замінити; залити у бак потрібну кількість чистої робочої рідини тієї марки, яка вказана в експлуатаційній документації на трактор; перевірити кріплення гідроагрегатів, трубопроводів, важелів керування; усунути підтікання робочої рідини.

Проводять технічне діагностування, мета якого -- визначення загального стану складових машини, щоб запобігти раптовій відмові під час роботи, потреби в регулювальних роботах, очищенні фільтрів. Проводячи діагностування під час ТО-3, визначають залишковий ресурс окремих складових.

Особливу увагу слід приділити перевірці технічного стану двигуна, паливної апаратури, гідравлічної системи.

3.2 Підготовка поля до роботи

Підготовка поля включає проведення слідуючих операцій:

а) огляд поля і усунення перешкод, якщо це можливо, якщо не можливо їх відмічання;

б) відбивання поворотних смуг ;

в) вибір напряму руху;

г) відбивання загонів;

д) провішування лінії першого проходу агрегату;

є) відбиття контрольних ліній.

3.3 Підготовка сівалки до роботи

При підготовці сівалок до роботи необхідно розмістити сошники в відповідності до способу посіву, відрегулювати глибину ходу сошників, перевірити рівномірність висіву всіма висівними аппаратами, встановити сівалку на задану норму висіву, встановити маркери і слідопоказчики.

Для перевірки положення сошників на рамі сівалки користуються установчою дошкою, яка на причіпних сівалках служить в якості підніжки. Розміщають сошники в такому порядку. Дошку кладуть між рядами сошників мітками в вверх так, щоб її середина співпала з повздовжньою віссю сівалки, щоб дошка не змістилася, її закріпляють кілками. Сошники розміщають проти відповідних знаків на розмічальній дошці. Вилки на валику сошників розміщують так, щоб натискні штанги або ланцюги розміщались вертикально по вісьовій лінії сошників. Потім затягують гайки кріплення повідків до сошникового брусу.

Якщо розмічальної дошки немає, то крайні сошники відтягують по

сошниковому брусі в сторони до кінця та заміряють відстань між серединами їх повідків рулеткою. Розділивши отриману відстань на задану ширину міжрядь і прибавивши одиницю, отримують число сошників, які можна розмістити на брусі. Наприклад, якщо робоча довжина бруса для сошників дорівнює 3450мм, а ширина міжрядь 150мм, то на брусі можна розмістити 24 сошники.

Якщо при діленні робочої довжини брусу на ширину міжряддя отримуємо залишок який менший ширини міжрядь, тоді крайні сошники переміщають до середини сівалки на відстань, що дорівнює половині залишку. Прийнявши крайні сошники за основу наносять на сошниковому брусі мітки для розміщення інших сошників. Висівні апарати що не будуть використовуватись перекривають задвижками, а краї ближніх насіннєпроводів вводять в сошники.

Для перевірки правильності розміщення сошників піднімають їх в

транспортне положення та опускають на дошку з мітками. Якщо сошники

співпадають з мітками, значить вони розміщенні правильно.

Глибина загортання насіння визначається глибиною ходу сошників. Обидва гвинти регулятора мають бути встановленні на однакове заглиблення сошників, а спеціальні шпильки, що утримують шайби пружин в штангах підйому, ставлять в одній і ті ж отвори.

При викручуванні гвинта або підйомі важеля по зубчастому секторі глибина ходу сошників зменшується, а при закручуванні або опусканні важеля - збільшується. Крім того, проводять окремо регулювання глибини ходу сошників. Для дискових сошників змінюють зжаття пружин на натискних шайбах, переставляють шайби та закручують їх на штанзі. Пружини всіх сошників мають мати однакове зжаття за виключенням пружин тих сошників, що йдуть за слідом коліс трактора. Ці пружини потрібно стиснути дещо сильніше. Слід мати на увазі, що хід передніх і задніх сошників при посіві на завищених швидкостях може бути різним. Вирівнюють його регулюванням пружин.

Для забезпечення рівномірності висіву насіння кожним висівним апаратом, при находженні важеля регулятора на нульовій поділці шкали, торці котушок всіх висівних апаратів мають співпадати з внутрішньою площиною розетки. Потрібно відрегулювати положення для висівного апарату в залежності від розмірів насіння. При верхньому положенні дна висівається дрібне насіння, при середньому - середньо, і при нижньому - крупне.

Встановити сівалку на норму висіву,що залежить від регулювання висівних апаратів. Спочатку перевіряють, відповідність передаточного числа механізму приводу і культури, при невідповідності міняють місцями шестерні.

Потім встановлюють сівалку на підставки, щоб можна було прокрутити

колеса, і позначають обід колеса крейдою або обв'язують шпагатом.

Насіннєвий ящик заповнюють зерном менше половини, встановлюють важелі на поділку шкали, що відповідає нормі висіву, та встановлюють денця в однакове положення. Клапани спорожнення при цьому мають бути закритими.

Під сошники підстилають брезент. Потім прокручують колеса два - три

рази для заповнення сівалки насінням. Висіяне насіння збирають і висипають в насіннєвий ящик. Зазвичай при встановленні сівалки на норму висіву колесо прокручують на 15 обертів, кількість насіння підраховують за формулою:

де р=3,14,Д- діаметр колеса,м; Вр- робоча ширина захвату сівалки,м; Q-

задана норма висіву,кг/га; 10000- площа одного гектара, м2.

Ця формула дійсна для сівалок що мають привід висівних апаратів від

одного колеса. Якщо привід від колеса приходиться на половину сівалки то

висів буде в два рази менший.

При відхиленні фактичної норми висіву від розрахункової більше ніж на 3%, регулюють висівні апарати переміщуючи важіль регулятора в потрібному напрямку, і знову перевіряють кількість висіяного насіння.

Якщо в процесі перевірки виясниться, що котушки висівних апаратів

заведені в коробки повністю, а насіння висівається менше, ніж потрібно за нормою, то змінюють передаточне відношення, склавши механізм приводу за новою схемою.

Висівні апарати другої половини сівалки встановлюють на норму висіву так же як і першої, обертаючи інше колесо. Хоча простіше виготовити шаблон робочої довжини котушки першої половини сівалки і за ним встановити положення котушок другої половини сівалки.

Відхилення норми висіву насіння не повинне перебільшувати 3%,а гранульованих добрив 10%. Середня нерівномірність висіву насіння окремими висівними апаратами 4%. Коливання висіву кожним апаратом 2%. Глибина загортання 3-8см. Відсутність не загорнутого насіння на поверхні грунту.

Відхилення стикових міжрядь суміжних сівалок 2см. Відхилення стикових міжрядь суміжних проходів агрегатів 5см. Огріхи, як результат широких стикових міжрядь, забивання сошників і насіннєпроводів, а також пересіви недопустимі. Засіяне поле має бути рівним.

Розрахунок вильоту маркеру і слідопокажчика. Маркери та слідопокажчики використовують з метою забезпечення постійних стикових міжрядь і прямолінійності рядків. Маркер являє собою сферичний диск і розсувну штангу. Під час руху посівного агрегату диск маркера утворює невелику борозну на незасіяному полі. При наступному проході агрегату праве переднє колесо трактора або висок (стрічку) слідопокажчика спрямовують по сліду маркера. Виліт маркера - це відстань від його диска до середини крайнього сошника.

Слідопокажчик являє собою трубчасту телескопічну штангу, на кінцях якої закріплені виски (ланцюги, стрічки з паса тощо). Його встановлюють

горизонтально у передній частині трактора.

3.4 Технологічна наладка МТА

Сівалки монтують на спеціально виготовленому брусі, обладнаному механізмом навіски.

Заїжджають на регульовану площадку, опускають брус і регулюють довжину верхньої тяги механізму навіски трактора. Встановлюють його так, щоб ротори ексгаустерів сівалок займали вертикальне положення.

Регулюючи пишні тяги механізму навіски, розміщують брус паралельно осі ведучих зірочок трактора. Регулюючи довжину різаків навіски трактора, встановлюють брус в горизонтальне положення.

Розставляють сошники на задану ширину міжрядь.

Встановлюють сошники на задану глибину посіву насіння. Необхідна глибина коду кожного сошника окремо забезпечується перестановкою швидкозмінного шплінта в отворах регульованої куліси. Один отвір куліси відповідає зміні глибини сошника на 1 см. Мінімальна глибина сошника досягається при встановленні шплінта в нижній отвір куліси, максимальна - в верхній.

Встановлюють висівні апарати на задану норму висіву, поставивши висіваючі диски з відповідним числом отворів і вибравши передаточне число в механізмі приводу дисків.

Дозу внесення мінеральних добрив регулюють зміною степені відкривання висівних щілин апаратів.

Встановлюють виліт маркера з врахуванням способу водіння агрегату.

Готовність агрегату до роботи перевіряють пробними посівами насіння на твердий грунт (дорогу) на робочій швидкості.

3.5 Робота агрегата в полі

- заправляють сівалку насінням;

- роблять перший прохід по лінії вішок. Перевіряють виліт маркерів (на другому проході), глибину посіву, норму висіву;

- засівають поворотну смугу після другого проходу агрегату;

- виконують третій прохід і засівають другу поворотну смугу;

- сівалку в робоче положення опускають на ходу, щоб не забивались сошники;

- швидкість посіву сівалкою СЗ-3,6 - до 9-12 км/г;

- ширина захоплення, м 3,6;

- кількість рядків, шт. 24 (48);

- ширина міжрядь, см 15 (7,5);

- норми висіву, кг / га - для насіння 5-400.

3.6 Норми висіву

В Україні на 2015 рік зареєстровано для вирощування 18 сортів м`якої і 7 сортів твердої ярої пшениці. Серед них Воронезька 6 (П), Луганська 4 (С)-сильн,і. Галан (Л), Колективна З (Л), Миронівська яра (ЛП), Рання 73 (ЛП), Рання 93 (ЛП), Скороспілка 95 (П), Харківська 18 (Л), Харківська 26 (СЛ)-цінні. Всі сорти твердої пшениці належать до групи харчових: Києвлянка (Л), Луганська 7 (Л), Неодюр (СЛ), Харківська 15 (С), Харківська 23 (С), Харківська 27 (СЛ), Харківська 37 (С), Харківська 46(СЛ).

Слід мати на увазі, що польова схожість насіння ярої пшениці частіше не перевищує 75%. Тому потрібно дуже ретельно готувати насіння до сівби.

Для товарних посівів краще використовувати насіння категорії рН-1-3, із схожістю у м`якої пшениці не нижче 92% і частотою не нижче 98%, у твердої - відповідно - не нижче 87 і 98%.

Після зимового періоду зберігання насіння потрібно провести повітряно- теплове обігрівання при температурі 38-40°C протягом 2-3 годин, або зробити протягом 3-4 днів сонячне обігрівання. Не пізніше як за 3-5 днів до сівби насіння протруюють за методом інкрустування для захисту від пліснявіння, твердої і летючої сажки, гельмінтоспоріозної і фузаріозної кореневих гнилей, борошнистої роси одним із таких протруйників: байтан універсал (2кг/т), бенлат (2-3кг/т), берет (3л/т), вінцит (2л/т), вітавакс (2-3кг/т), дерозал (1.5л/т), дивідент (2 л/т), колфуго (2-3 л/т), сумі-8 (1.5-2кг/т), фенорам-супер (2 кг/т), фундазол (2-3кг/т).

Сіяти пшеницю треба першою (одночасно з ярим житом) серед ранніх ярих хлібів, в перші дні початку польових робіт, як тільки грунт досягне фізичної стиглості і стане добре оброблятись. Запізнення із сівбою на 10 днів може призвести до зниження урожайності на 20-25%. За середніми багаторічними даними найкращі строки сівби ярої пшениці - це кінець березня - початок квітня.

Сіють пшеницю звичайним рядковим або вузькорядним способом зерновими сівалками СЗ-3.6: СЗТ-3.6, СЗУ-3.6, СЗП-3.6, СЗ-5.4 та іншими. В регіонах вітрової ерозії - стерньовими сівалками СЗС-9, СЗС-2.1. При сівбі вузькорядним та перехресним способами норму висіву збільшують на 10-15%. Норми висіву збільшують також на забур'янених полях, на бідних грунтах і в районах достатнього вологозабезпечення. Середні норми висіву в Поліссі 5,5-6,0 млн., в Лісостепу - 5-5.5, в Степу -4.5-5млн. схожих насінин на 1 га. Глибина сівби - 4-5см. В посушливих умовах та на легких грунтах - 6-7см.

Норма висіву - це кількість насіння, яке висівають на 1 га площі посіву. Вона залежить від біологічних особливостей культури, способу сівби, природних умов окремих районів, господарського призначення врожаю. При встановленні норми висіву треба враховувати вологість ґрунту, забезпеченість рослин поживними речовинами, засміченість ґрунту та площу живлення, яка потрібна для нормального росту і розвитку рослин, а також якість насіння.

Через відсутність осіннього періоду кущіння яра пшениця має менший коефіцієнт кущіння порівняно з озимою. Тому норма висіву у неї вища. У лісостеповій і поліській зонах рекомендується висівати м'якої пшениці 4,0-5,5 млн./га, у прикарпатській і карпатській - 5,5-6,0 млн./га схожих насінин. Для твердої оптимальною нормою висіву після кращих попередників є 5,0-5,5 млн./га, після гірших - 5,5-6,0 млн./га. Зміна норми висіву відбувається за тими ж принципами, що й в озимої пшениці.

3.7 Контроль і оцінка якості посіву

Основними показниками якості посіву є: дотримання термінів посіву, норми висіву насіння, встановленої глибини посіву, стикових міжрядь; прямолінійність рядків, відсутність просіву і огріхів і ін
Посів (посадку) необхідно проводити в оптимальні для культури строки, з урахуванням її біологічних особливостей. Культури раннього строку сівби висівають при температурі грунту на глибині загортання насіння 4-6 ° С, а пізні 10-12 ° С.

Посів повинен бути рівномірним, з дотриманням встановленої норми висіву, відхилення якої від заданої лежать в межах ± 4%. Рівномірність висіву насіння кожним апаратом визначають за кількістю висіяних насіння, наприклад, за десять обертів колеса сівалки. Відхилення середньої глибини посіву для зернових культур допускається не більше ± 1 см.

Знаходження насіння на поверхні грунту не допускається.

Глибину посіву вимірюють шляхом розтину 2-3 рядків від передніх і задніх сошників сівалок, що не йдуть по сліду трактора. Для цього спочатку вирівнюють поверхню і заміряють відстань від поверхні грунту до висіяних насіння. Проводять не менше 20 замірів по діагоналі поля і декільком проходах сівалки.

Більш точно глибину посіву вимірюють циліндром з вирізами через кожні 10 мм , В які вставляють заслінки. Спочатку циліндр занурюють в рядок глибше посіву насіння, потім, вийнявши його, розчленовують заслінками шари грунту заввишки 10 мм і на ситах відокремлюють грунт від насіння.

При посіві прямолінійність рядків враховують візуально або шляхом виміру відстані від рядка до прямої лінії. Відхилення не повинно перевищувати ± 10 см на 100 м гону, тобто рядок повинен вписуватися в прямокутник 100 х 0,2 м .

Поряд з цим оцінюють точність дотримання ширини стикових міжрядь. Допустиме відхилення у суміжних сівалок складає не більше ± 2 см , а ширина стикових міжрядь у двох суміжних проходах агрегату не повинна відхилятися від встановленої ширини міжряддя більше ніж на ± 5 см .

Поворотні смуги, наприклад, у зернових культур суцільного посіву і трав повинні бути засіяні з тією ж нормою висіву, що й на всьому полі. Просіву, перекриття та інші огріхи не допускаються.

Якість виконання міжрядної обробки оцінюють за такими показниками: термін обробки, глибина обробки, її рівномірність, ступінь крошения грунту, ступінь підрізання бур'янів і відсутність пошкодження культурних рослин.

Грунт у міжряддях обробляють на таку глибину, щоб не пошкодити кореневу систему культури, дотримуючись захисну зону у рядках.

Поверхня грунту в оброблюваній зоні повинна бути добре розпушеною, мілкокомкуватою, вирівняною (за винятком культур, що вимагають підгортання). Всі бур'яни в зоні проходу робочих органів культиватора необхідно підрізати. Мінеральні добрива, які вносяться при підгодівлі, добре закладають в грунт на встановлену глибину. При підгортанні необхідно вологий грунт присипати до стебел рослини.

Якість посіву контролюють агроном і трактористом на початку роботи і протягом зміни, а також при зміні фракції насіння і швидкості руху агрегату по показникам, приведеним в таблиці 1(Додаток 1).



РОЗДІЛ ІV. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Поля для роботи машинно-тракторних агрегатів повинні бути заздалегідь підготовлені в залежності від виду культури. Межу поля зі сторони яру чи обриву необхідно закінчити контрольною борозною на відстані не менше 10м від краю. Місця для відпочинку необхідно позначати гарно видимими позначками. Необхідно зібрати каміння, солому, засипати ями і інші перешкоди. Біля великих каменів, розмитих ділянок і інших перешкод необхідно встановити позначки. Відбиваються поворотні смуги.

Робота машин на не підготовлених полях не дозволяється. При виявленні вибухонебезпечних предметів ( снарядів, мін, гранат і ін. ) всі роботи на ділянках повинні бути негайно призупинені, межі ділянки позначені попереджувальними знаками “ Обережно! Небезпека вибуху ”. На ділянці повинна бути організована охорона, а в органи МВС необхідно негайно передати повідомлення.

Комплектування і наладка машинно-тракторного агрегату і стаціонарних машин здійснюється трактористом-машиністом під керівництвом і при участі одного із наступних осіб: бригадира, помічника бригадира, механіка відділення, агронома. Зміна трактористом-машиністом складу агрегату без дозволу спеціалістів не допускається.

Агрегатування сільськогосподарських машин і знарядь допускається

тільки з тими тракторами і самохідними шасі, які рекомендовані заводом - виготовлювачем.

Перед початком руху трактора тракторист повинен подати звуковий сигнал, впевнитися у відсутності людей між трактором і машиною і тільки після цього почати рухатися. Під'їжджати до машини (знаряддя ) необхідно заднім ходом на нижчій передачі, плавно і без ривків.

При цьому тракторист повинен спостерігати за командами причіплювачів.

Причіплювач в момент руху трактора до причіпної машини не повинен знаходитися на шляху його руху. З'єднання ( роз'єднання ) причіпного знаряддя дозволяється тільки при повній зупинці трактора по команді тракториста.

Під час причіплювання машини тракторист повинен установити важіль переключення коробки зміни передач в нейтральне положення, а ногу тримати на гальмі .

Гальмівна система агрегатованих машин повинна бути підключена до

трактора. Причіпні сільськогосподарські машини, які обладнані постійними

робочими місцями, повинні мати справну двохсторонню сигналізацію, з'єднану під час роботи з трактором.

Транспортні засоби повинні додатково з'єднуватися з трактором

страхувальним ланцюгом.

Водій ( тракторист, комбайнер ) повинен до початку роботи пройти

медичний огляд і мати посвідчення і шляховий листок ( наряд ), підписаний

посадовою особою, відповідальною за проведення робіт.

Пересування агрегатів до місця роботи і виконання робіт повинні

виконуватися у відповідності з заздалегідь розробленими маршрутами і

технологією, затвердженими керівником або відповідним головним

спеціалістом господарства ( підприємства ), з якими повинні бути ознайомлені при проведенні інструктажу всі механізатори, які будуть брати участь у виконанні того чи іншого виду робіт.

При груповій роботі машин із числа працюючих призначається старший:

- на машинно-тракторному агрегаті - старший тракторист - машиніст;

- на самохідних комбайнах - комбайнер;

- в виробничих приміщеннях ( на виробничих майданчиках ) - механік.

На ділянках полів і доріг, над якими проходять повітряні лінії

електропередач ( ЛЕП ), проїзд і робота машин дозволяється в тому випадку, коли відстань від найвищої точки машини чи вантажу на транспортному засобі до проводу не менше:

Напруга ЛЕП, кВ до 1 1-20 35-100 154 220 330 500

Відстань по горизонталі, м 1,5 2 4 5 6 7 9

Відстань по вертикалі, м 1 2 3 4 5 6 7

На дорогах, в місцях перетину з повітряними ЛЕП напругою 330 кВ і вище повинні встановлюватися дорожні знаки, які забороняють зупинку транспорту в охоронних зонах цих ліній. Щоб не бути ураженим розрядом блискавки, роботу на машинах під час грози необхідно припинити. Якщо близько є закрите приміщення ( сарай, дім, барак ), то необхідно заховатися в ньому; при цьому вікна і двері приміщень повинні бути закритими.

Забороняється також знаходитися поблизу електричних і телефонних

проводів, знаходитися поряд з підвищеними над землею одинокими

предметами ( деревами, машинами, опорами електропередач, стогами сіна,

соломи і ін. ). При відсутності сховищ необхідно перечекати грозу на землі на відстані не менше 80м від машини.



ВИСНОВКИ

Яру пшеницю, як культуру раннього строку посіву, висівають у перші дні весняних польових робіт. При цьому оптимальні запаси продуктивної вологи в шарі грунту 0-10 см мають становити 10 мм, у 0-20 -- 25-30, а в 0-100 см -- 160-180 мм.

Найголовніше у підготовці й висіванні ярої пшениці -- зберегти грунтову вологу, значні втрати якої уповільнюють появу дружних і рівномірних сходів, а отже, -- стартовий ріст і розвиток, що в подальшому призводить до різкого зниження продуктивності. Особливо чутлива до затримки зі строком сівби тверда пшениця. В разі затримки з сівбою на один день втрати врожаю зерна становлять у середньому 0,5-1,0 ц/га, а на 10 днів -- урожай знижується на 30-40% і більше.

Одразу після передпосівної культивації, щоб не допустити пересихання верхнього шару грунту, в один день проводять сівбу та прикочування посіву котками.

Кращий спосіб сівби - вузькорядний (міжряддя 7,5см) та звичайний рядковий (15см) сівалками СЗ-3.6, СЗ-3.6 А, СЗ-5.4, СЗТ-3.6А, СЗП-8, СЗП -12, СЗП-16, а в посушливих районах, де можлива вітрова ерозія -стерньовими сівалками ЗСС-12, СЗС-6 по поверхневому або плоскорізному обробітку грунту. Щоб якісно виконувати операції по догляду за посівами, сіяти слід із залишенням технологічної колії, ширина якої установлюється залежно від набору машин для догляду за посівами.

Особливу увагу слід приділяти регулюванню норм висіву та глибини загортання насіння. На норму висіву слід перевіряти кожний висівний апарат. Середніми нормами висіву насіння на Поліссі є 5-5.5 млн. схожих насінин на 1 га, в Лісостепу - 4-5млн., в Степу - 4-4.5млн. Це - орієнтовні норми. Їх уточнюють залежно від сорту, величини насіння, попередника, родючості, забур`янення поля, строку сівби тощо. Норми висіву збільшують при вирощувані низькорослих, скоростиглих, малокущистих стійких до вилягання сортів з еректоїдним типом листків, по гірших попередниках, на бідних грунтах з добрим вологозабезпеченням, із запізненням з сівбою. В протилежних випадках норми висіву знижують на 0.3-0.5 млн., або на 10-12%. трактор сівалка пшениця поле

Масову норму висіву (М, кг/га) розраховують, враховуючи поштучну (Н, млн./га), масу 1000 насінин (А, г), чистоту насіння (Ч, %) і лабораторну схожість (С, %) за формулою: М=104·H·A:C:Ч.

Глибина загортання насіння на структурних грунтах легкого механічного складу при надійному зволожені - 4-5см. За посушливої погоди і на легких грунтах 5-6 см, а в зоні недостатнього зволоження її збільшують до 8см. На важких грунтах і в умовах перезволоження - зменшують до 3см.

Ефективним способом сівби, особливо в Лісостепу, є й вузькорядний з міжряддям 7,5 см, при цьому сівалки укомплектовують анкерними та наральниковими сошниками.

Для сівби на великих площах за допомогою причіпних зчіпок комплектують широкозахватні агрегати з 3-6 сівалок.

Зернові висівають широкозахватними агрегатами з використанням переважно гусеничних тракторів. Для забезпечення прямолінійності руху сівалки та дотримання розмірів стикових міжрядь посівні агрегати обладнують маркерами.

Перед виходом у поле сівалки старанно відрегульовують і перевіряють комплектність зчіпки та сівалки.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Н. І. Верещагін, А. Г. Левшин, А. Н. Скороходов, С. М. Кисельов, В. П. Косирев, В. В. Зубков, М. І. Горшков, Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві, Москва «Академія» 2000

2. А. Т. Буряків, М. В. Кузьмін, Довідник з механізації рільництва,

Москва «Колос» 1971

3. Л. Т. Пашедко, І. І. Самоходская, С. К. Селіверстова, Б. А. Шашков,

Організація і технологія механізованих робіт, Москва «Колос» 1976

4. В. І. Фортуна, С. К. Миронюк, Технологія механізованих сільськогосподарських робіт, Москва Агропромиздат 1986

5. Н. Е. Фере, В. З. Бубнов, А. В. Олені, Л. М. Пильщиків, Посібник з експлуатації машинно-тракторного парку, Москва «Колос» 1978

6. С. А. Іофінов, Е. П. Бабенко, Ю. А. Зуєв, Довідник з експлуатації машинно-тракторного парку, Москва Агропромиздат, 1985

7. Г. І. Ярмолкевіч, Технологія механізованих сільськогосподарських робіт, Методична розробка по курсовому проектуванню, Загорськ 1987

8. Г. І. Ярмолкевіч, Технологія механізованих сільськогосподарських робіт, Додатки до методичної розробки по курсовому проектуванню, Загорськ 1987



ДОДАТОК 1

Рис. 1.1. Сівалка С3-3,6А, загальний вигляд

Рис. 1.2. Сівалка СЗ-3,6, улаштування:

1 -- бункер (2 шт.); 2 -- насіннєвивідний апарат (24 шт.); 3 -- туковисівний апарат (24 шт.); 4 -- насіннєтукопровід (24 шт.); 5 -- дисковий сошник (24 шт.); 6 -- загортач (25 шт.); 7 -- шлейф (ланцюговий або з 6 легких посібних боронок); 8 -- опоропривідне колесо (2 шт.); 9 -- механізм приводу; 10 -- механізм піднімання сошників; 11 -- причепний пристрій; 12 -- підножна дошка з поручнем; 13 -- рама

Рис. 1.3. Висівні апарати сівалки СЗ-3,6:

а -- насіннєвивідний; б -- туковисівний;

1 -- котушка; 2 -- коробка; 3 -- розетка; 4 -- муфта; 5 -- шайба; 6 -- шплінт; 7 -- вал клапанів; 8 -- клапан; 9 -- пружина клапана; 10 -- вставка клапана; 11 -- регулювальний болт; 12 -- стопор; 13 -- штифт; 14 -- вал апарату; 15 -- засув; 16 -- корпус

Таблиця 1 - Оцінка якості посіву

Показник	Кількість замірів	Прилад або пристрій	Спосіб визначення
Ширина основних і стикових міжрядь	10	Рулетка	Відкопують насіння без його переміщення і заміряють відстань між суміжними рядками
Глибина посіву	15...20	Рейка, лінійка	Відкрити насіння і заміряти глибину їх загортання
Точність висіву насіння	1 метр рядка на кожному сошнику	Лінійка	Легкими рухами поперек рядка відрити 1 м рядка і заміряти відстань між насінням
Прямолінійність рядків	Довжина 50 м	Шнур	На довжині 50 м відбити базову лінію і через 0,5 м заміряти відхилення





Размещено на Allbest.ru

...