Вирощування кмину

Размещено на http://allbest.ru

ВСТУП

кмин культура посів

Батьківщиною кмину є Європа, де він часто зустрічається у дикому виді на луках, узліссях, схилах. Це одна з найстародавніших рослин, його насіння виявили у будівлях кам'яного віку. Кмин вирощували у Київській Русі уже в VII столітті, а з XVI століття виготовляють із нього ефірну олію. Основні площі кмину в Україні зосереджені у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях. Його урожайність становить 6-9 ц/га, може досягати 12-15 ц/га.

Насіння кмину містить 4-7 % ефірної і 14-22 % жирної олії. Ефірну олію та її компоненти - карвон (50-65 %) і лимонен (20-30 %) - використовують у лікеро-горілчаній, харчовій, кондитерській, парфумерній, тютюновій, фармацевтичній промисловості. Насіння кмину має приємний пряний смак, тому його використовують як приправу при випіканні хліба, виготовленні сиру, солінні овочів і риби, виробництві консервів.

У медицині застосовують як проносний, жовчогінний, заспокійливий засіб, при бронхіті, пневмонії та для підвищення апетиту. Жирна олія використовується на технічні цілі. Кмин - цінний медонос.

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРИ, МОЖЛИВОСТІ РЕКОМЕНДОВАНИХ СОРТІВ

Біологічною особливістю кмину е тривалий період проростання насіння. Для його бубнявіння потрібно багато води-110-116% від власної маси. На початку вегетації кмин росте дуже повільно.

Вимоги до тепла

Кмин маловимогливий до тепла. Насіння починає проростати при температурі 6°С. Характеризується високою зимостійкістю. У фазі розетки він витримує сильні морози, що обумовлюється наявністю значної кількості цукрів у його коренях під час зимівлі. Температура вище 30°С негативно впливає на формування врожаю і нагромадження ефірної олії.

Вимоги до вологи

Кмин вологолюбна рослина, тому дає високі врожаї лише у зоні достатнього зволоження. Волога насінням поглинається повільно, тому сходи з'являються лише через 18-25 днів після сівби. Найбільше вологи потрібно під час стеблування і цвітіння.

Вимоги до світла

Це світлолюбна рослина, особливо в перший рік вегетації. При сівбі під покрив інших культур, його врожай зменшується. У загущених посівах, при затіненні у фазі розетки, на другий рік вегетації кмин не утворює квітконосних пагонів.

Вимоги до ґрунту

Кмин добре росте на різних типах ґрунтів. Непридатні для нього заболочені, кислі, пересушені ґрунти. На початку вегетації кмин росте дуже повільно, посіви можуть забур'янюватись.

Сорти кмину, районовані в Україні: Подільський 9, Случ, Полтавський та ін.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ

2.1 Кліматичні умови

Природно-кліматичні умови Степу є такі: клімат континентальний, помірно теплий, характерний для середньої широти України. Літо (червень-липень) нерідко опади носять зливнений характер. Значна кількість їх при цьому стікає в балки й не може бути повністю використано рослинами, все це призводить до нерівномірного зволоження ґрунтів, що в кінці, негативно впливає на ріст та розвиток сільськогосподарських рослин.

Зима малосніжна. Нестійкий сніговий покрив. Товщина снігового покриву складає 5-10см (січень-лютий).на протязі зими часто бувають відлиги, які обумовлюють утворення льодової кірки, розставання снігу, в свою чергу призводить до вимокання озимих культур, а при наступному різькому похолоданні- до їх вимерзання.

Середнямісячна температура повітря найхолоднішого місяця - січня складає- 5-7^оС, абсолютний мінімум -мінус 25^оС, а самого теплого місяця-липня-+21,4^оС, абсолютний максимум -+30^оС.(згідно даним Бердянського метеостанції).

Виходячи із вище написаного клімат даної зони має позитивні та негативні сторони. В цілому, кліматичні умови сприятливі для розвитку землеробства та садіння.

2.2. Ґрунтові показники

Ґрунтовий покрив представлений найпоширенішим типом ґрунту степу України- чорнозем південним. Характерною ознакою чорноземів південних є невелика товщина горизонтів, проникання і фіксація гумусних речовин (50-60см). На глибині 60-120 см розвинений ущільнений шар буруватого кольору з нагромадженням вуглекислих кальцію і магнію у вигляді білих плям. Особливістю цих ґрунтів є також наявність гіпсу на глибині 2,5-4м. У підвищеній північній частині гіпс залягає на глибині 4м, а на південь з пониженням місцевості-2-2,5м. Чорноземи південні утворилися за умови чітко вираженого дерново-гумусно акумулятивного процесу ґрунтоутворення. Відбувається він під впливом багаторічної трав'янистої рослинності в умовах помірного вологого клімату і найбільш енергійно на нещільних карбонатних гірських породах. Помірне зволоження при не промивному типі водного режиму, що характеризується чергування низхідних та висхідних потоків ґрунтової вологи, призвело до рівномірного просочування профілю гумусом і вилуговування легкорозчинних сполук і карбонатів кальцію( останній вимивається з верхньої частини).

Перехідні до материнської породи, як правило, збагачені карбонатами кальцію (СаСО₃). Насиченість вбирного комплексу кальцієм та закріплення ґрунтових колоїдів (глини і гумусу) сприяють утворенню агрономічно-цінної водостійкої зернисто-грудкуватої структури. Руйнування мінеральної частини не спостерігається. Саме дерновий процес призводить до формування різних чорноземних ґрунтів, які характеризується високою гумусованістю, насиченістю кальцієм, нейтральною або близькою до нейтральної реакцією ґрунтового розчину, сприятливими фізико- механічними властивостями. Агрохімічна характеристика цього ґрунту представлена у таблиці 2.1

Таблиця 2.1 Агрохімічна характеристика чорнозему південного

В таблиці бачимо, що вміст гумусу складає 3,3%, що є достатнім для вирощування культур в нашій зоні, також рухомого фосфору і обмінного калію достатня кількості, а легкогідролізованого азоту вміст невеликий (64 мг/кг) що не є характерною особливістю наших ґрунтів.

РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУРИ

3.1 Розміщення в сівозміні

Кмин висівають після озимих і ярих зернових, зернобобових культур. У рік плодоношення він рано звільняє поле, тому є добрим попередником для озимих та інших культур.

3.2 Система обробіток ґрунту

Обробіток ґрунту полягає в лущенні стерні та оранці на глибину 25-27 см. Навесні проводять боронування проводять його для збереження вологи в грунті, знищення грунтової кірки і молодих сходів бурянів, згрібання рослиних решток, поліпшення аерації грунту. Після боронування проводять культивацію для спушування обробленого грунту і підрізування бурянів в фазі ниточки, в результаті поліпшується повітряний та водний режим грунту, посилюється діяльність мікроорганізмів та забезпечуються сприятливі умови для дружніх сходів та внесень мінеральних добрив. Перед сівбою ґрунт обробляють комбінованими знаряддями типу РВК-3,6; ЛК-4.

3.3 Система удобрення

Восени під оранку вносять фосфорні і калійні добрива - Р₄₀К₄₀, навесні N₄₀ під культивацію. Мінеральні добрива вносять для кращого розвитку і росту сільськогосподарської культури. Всі елементи однаковою мірою потрібни рослинам. При повній відсутності будь-якого елемента в грунті рослина не може рости і розвиватися нормально. Усі мінеральні елементи беруть участь у складних перетвореннях органічних речовин що утворюється в процесі фотосинтезу. Застосування мінеральних добрив являє із основних прийомів інтенсивного землеробства. Кмин добре використовує добрива, що даються у підживлення в два прийоми. У перший рік вегетації при останньому розпушенні міжрядь вносять Р₄₀К₄₀. На другий рік після перезимівлі вносять рано навесні N_40-50.

3.4 Сівба

Сіють кмин широкорядним способом, із відстанню між рядками 45-60 см. Глибина загортання насіння становить 2-3 см. Норма висіву - 7-8 кг/га, або 1,7-1,8 млн. схожих насінин на 1 га.

У більшості рекомендацій кращим строком сівби кмину є ранній, одночасно з ранніми ярими культурами. Проте ефективна й літня сівба в липні після культур, що рано звільняють поля. При літній сівбі кмин можна розміщувати у сівозміні, не порушуючи чергування культур. За весняної сівби неефективно використовується поле у перший рік вегетації.

3.5 Догляд за посівами

Догляд за посівами кмину до появи сходів полягає в знищенні

бур'янів та ґрунтової кірки легкими боронами або ротаційними мотиками. Після з'явлення сходів і до початку зимування рослин застосовують міжрядний обробіток і прополюють бур'яни не менше 4 - 5 разів.

У перший рік вегетації посіви підживлюють повним мінеральним добривом з розрахунку 20 - 30 кг/га д. р.: вперше -- навесні і вдруге -- восени. Загущені посіви у період утворення 3 - 4 справжніх листків проріджують, залишаючи по 8 - 10 шт. на 1 м рядка.

Навесні посіви кмину другого року вегетації боронують упоперек рядків, а після відростання рослин застосовують міжрядний обробіток, який припиняють після змикання міжрядь. Під час першого весняного розпушування ґрунту рослини підживлюють повним мінеральним добривом з розрахунку 20 - 25 кг/га д. р., загортаючи добрива на глибину 10 - 12 см.

На дуже засмічених полях для боротьби з бур'янами під передпосівну культивацію застосовують гербіцид трефлан (6 - 8 л/га), до появи сходів кмину -- прометрин (4 - 5 кг/га), на початку стеблування рослин другого року вегетації -- лінурон (4 кг/га)

3.6 Збирання врожаю і первинна обробка

Плоди кмину достигають неодночасно, а стиглі легко обсипаються. Роздільним способом збирають при побурінні 35-40% плодів, а прямим комбайнуванням - 50-60%. Обмолочують валки через 2-3 дні після скошування. Насіння очищають, підсушують. Для тривалого зберігання вологість насіння необхідно знизити до 10-11%.

ВИСНОВКИ

З моєї роботи дуже зрозуміле що кмин дуже потрібна сільськогосподарська культура, він не вибаглив до ґрунтів. У рік плодоношення він рано звільняє поле, тому є добрим попередником для та інших культур В народі і в народній кулінарії насіння кмину застосовують досить широко. Кмин вживають як пряність у стравах, при засолюванні огірків і капусти, ним посипають хліб і булочки, його застосовують при виготовленні сиру, призначеного для тривалого зберігання. В польському народі популярний кминний суп. Солому, що залишилася після обмолоту кмину, дають худобі, яка охоче її поїдає і збільшує удій молока. У білорусів, українців, поляків, чехів кмин є улюбленою і необхідною рослиною.

Плоди кмину збирають вручну влітку, рослина знайшла широкий обробіток на Близькому Сході і в Індії, та і в Україні вирощують. Так як для кмина дуже підходять чорноземні ґрунти та кліматичні умови, можна зробити висновок що можна та треба вносити її в сівозміну. Подрібнені і цілі плоди кмину використовують для приготування цілющих настоїв.

Ефірна олія кмину блідо-жовта або безбарвна із специфічним мускусним запахом і гірким смаком. Використовуючи методику дистиляції, можна отримати від 2,5 до 4%% ефірних олії. Примітне те, що кмин застосовується не лише як цілющі ліки, але і як прянощі. У ефірній олії кмина міститься активна речовина куміновий альдегід - до 40%

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

1. Алімов Д.М.,Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. - К.: вища школа,1995.

2. Білоножко М.А. та ін. Рослинництво.-К.: Вища школа,1990.

3. Вавілов Д.Г., Дубровін В.О., Іщенко Т.Д. та ін. сільськогосподарські та меліоративні машини. - К.: Вища освіта,2004.

4. Дудина Н.Х. Агрохимия и система удобрения. - М.: Агропромиздат,1991.

5. Зінченко О.І. та ін. Рослинництво - К.: Аграрна освіта,2001.

6. Кияк Г.С. Рослинництво. -К.: Вища школа,1992.

7. Красюк І.М. Агрохімія-К.: вища школа,1995.

8. Мотрук Б.Н. Рослинництво. - К.: Урожай, 1995.

9. Субін В.С., Олефіренко В.І. Інтегральний захист рослин: Підручник.-К.: Вища освіта, 2004.

10. Смаглій О.Ф., Кардашов А.Т. та ін. Агроекологія.-К.: вища освіта,2006.

Размещено на Allbest.ru