Різновид пестицидів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Пестициди -- це хімічні речовини, що застосовуються в сільському господарстві для боротьби з хворобами вирощуваних культур, різноманітними шкідниками та гризунами, а також сприяють знищенню бур'янів.

Нині в сільському господарстві використовують сотні хімічних речовин, які випускають у вигляді емульсій, порошків, дуетів, паст тощо.

Особливості пестицидів порівняно з хімічними речовинами іншого призначення полягають у неминучості їх циркуляції в біосфері протягом тривалого часу. Крім того, слід відзначити, що отрутохімікати -- це хімічні речовини, які застосовуються для знищення живого і, отже, є потенційно небезпечними для всього живого, в тому числі і для людей, зокрема, під час обробки рослин пестицидами створюються концентрації, які сприяють не тільки знищенню шкідників, але й можуть бути небезпечними для працівників, проте зменшувати їх не можна, тому що не будуть знищені шкідники. Зрештою, необхідно зауважити, що контакт широких мас населення з пестицидами у зв'язку з їх циркуляцією в зовнішньому середовищі триває ще і внаслідок їх наявності в продуктах.

Існує декілька класифікацій пестицидів. До найпоширеніших прийнято відносити виробничу, хімічну та гігієнічну .

1. Різновид пестицидів

Згідно з виробничою класифікацією (або за призначенням) пестициди поділяються на: інсектициди (для боротьби зі шкідливими комахами), бактерициди (для боротьби з бактеріями), фунгіциди (для боротьби з грибками), зооциди (для боротьби з гризунами), десиканти (для підсушування рослин), акарициди (для боротьби з кліщами), гербіциди (для боротьби з бур'янами), дефоліанти (для знищення листя), лімациди (для боротьби з молюсками), нематоциди (для боротьби з кільчастими хробаками), репеленти (для відлякування комах) тощо.

Відповідно до хімічної класифікації (або за походженням) пестициди поділяються на хлорорганічні, фосфорорганічні, ртутьорганічні, похідні оцтової і масляної кислот та органолу, ціанисті сполуки, препарати кальцію, миш'яку та сірки, алкалоїди тощо. Зрештою, гігієнічна класифікація заснована на вивченні різних властивостей пестицидів.

Так, за токсичністю при введенні у шлунок експериментальним тваринам серед пестицидів виділяють: високотоксичні, середньої токсичності, малотоксичні пестициди;

за ступенем шкірної резорбції: пестициди з різко, середньо та слабковираженою резорбцією;

за ступенем леткості: дуже небезпечні, небезпечні та безпечні пестициди;

за ступенем кумуляції: пестициди з дуже високою кумуляцією (коефіцієнт кумуляції до 1); з вираженою кумуляцією (коефіцієнт кумуляції 1--3); помірною кумуляцією (коефіцієнт кумуляції -- 3--5) та слабкою кумуляцією (коефіцієнт кумуляції -- понад 5). За стійкістю: дуже стійкі (час розпаду складає 1--2 роки), стійкі (час розпаду від б міс до 1 року), помірно стійкі (час розпаду від 1 до 6 міс) та малостійкі (час розпаду до 1 міс) пестициди.

Робота санітарно-епідеміологічної служби у галузі застосування пестицидів передбачає: проведення запобіжного санітарного нагляду на етапі розроблення та впровадження нових пестицидів, технологій, апаратури тощо;

проведення поточного санітарного нагляду за об'єктами сільськогосподарського виробництва (склади, транспортні засоби, польові аеродроми і т.д.); організацію медичних оглядів та контроль за використанням засобів індивідуального захисту; розробку пропозицій та контроль за проведенням заходів щодо запобігання забрудненню пестицидами навколишнього середовища та харчових продуктів.

Розглянемо основні завдання санітарного нагляду за збереженням, транспортуванням та застосуванням пестицидів. Збереження пестицидів відбувається на базових складах об'єднання «Сільгоспхімія» або безпосередньо на складах колективних та фермерських господарств

Розміри санітарно-захисної зони ізольованих складів встановлюються в межах від 200 до 1000 м залежно від кількості пестицидів, що зберігаються Територія складу має бути огороджена, озеленена та мати 2 в'їзди, а її майданчик має бути рівним, із твердим покриттям та сягати розмірів, які не перешкоджають розвертанню машин та тракторів з навісними обприскувачами.

Склади засобів хімізації повинні мати окремі секції або будівлі для збереження аміачної селітри, сильнодіючих, вогненебезпечних та вибухонебезпечних пестицидів, хімічних консервантів, а також санітарно-побутові приміщення, обладнані механічною та природною вентиляцією, природним (КПО не менше 0,2--0,25) і штучним (освітлюваність ЗО лк -- лампи накалювання) і 100 лк (люмінесцентні лампи) освітленням.

Метеорологічні умови мають характеризуватися температурою --8--10 °С (у зимовий та в перехідний сезони) і 16-- 23 °С (влітку), відносною вологістю в межах 75 % та швидкістю руху повітря 0,3--0,4 м/с.

Перевезення пестицидів допускається тільки в контейнерах або спеціально обладнаним транспортом (автоцистерни, закриті кузови машин та ін.), що має сигнальні знаки. Особи, які беруть участь у перевезенні, мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту.

Приготування розчинів пестицидів здійснюється на розчинно-заправочних вузлах з використанням різноманітних механізмів. Усі операції щодо приготування розчинів або суспензій проводять на спеціально обладнаних майданчиках або на стаціонарних заправних станціях.

До основних шляхів застосування пестицидів відносять:

- спилювання рослин чистими препаратами або дуетами (порошкоподібними сумішами пестициду з наповнювачем);

- обприскування суспензіями та емульсіями;

- обприскування розчинами пестицидів у воді або в органічних розчинниках;

- застосування аерозолів або штучних туманів та димів, фумігацію, тобто обробку газами або парами, внесення в ґрунт або нанесення на рослину;

- застосування отруйних приманок.

Нині використовуються як наземні, так і авіаційні способи обробки пестицидами. При першому з них застосовують причепні та навісні агрегати до тракторів. Розпилювання рідин здійснюється за гідравлічним (обприскування через форсунку під тиском) або вентиляторним (створення аерозолів унаслідок дії вентилятора) принципом.

Обприскування та спилювання пестицидами необхідно проводити вранці і ввечері, коли спостерігається найбільш слабкий потік повітря. Не можна проводити обприскування посівів, якщо швидкість вітру перевищує 3--4 м/с. Необхідно суворо стежити, щоб розпилювання пестицидів потоком повітря спрямовувалося тільки в ті місця, де немає людей, помешкань, джерел водопостачання тощо.

Авіаційний спосіб застосування пестицидів призначений для обробки великих масивів (поля, ліси та ін.) за допомогою літаків (АН2, АН2М, ЯК12) або вертольотів (МІ1; МІ2; КА15).

Отже, основними шляхами створення безпечних умов праці під час роботи з хімічними та біологічними засобами захисту є: механізація і автоматизація робіт дотримання установлених санітарних правил, рекомендацій та гігієнічних нормативів, а також використання засобів індивідуального захисту.

Післядія пестицидів

Післядія пестицидів -- це вплив застосування препарату в попередні роки на стан культурних рослин, ґрунт і ступінь засміченості посіву поточного року, спричинене його залишками. Післядія пестицидів у ґрунті визначається в основному трьома чинниками: адсорбцією, розкладанням і міграцією (переміщенням), які залежать від ґрунтово-кліматичних, агротехнічних умов, а також від властивостей самого препарату.

Недостатня увага виробників сільськогосподарської продукції до вибору гербіцидів призводить до того, що після декількох років широкого застосування проявляється їх побічна дія. Фітотоксичність гербіцидів, залишки яких містяться у ґрунті, є одним із прикладів негативних наслідків впливу пестицидів на навколишнє середовище та культурну рослину. Післядія особливо характерна для гербіцидів із діючими речовинами імазетапір, імазапір, кломазон, які відносяться до класів імідозалінонів та сульфонілсечовин. Останні активно застосовуються саме на зернових культурах. Тому при виборі гербіциду слід враховувати, що буде висіватися після зернових. Особливо чутливі до дії сульфонілсечовин соняшник, буряки та ріпак.

Практично всі гербіциди класу сульфонілсечовин можуть мати післядію, тому з особливою обережністю необхідно використовувати такі препарати. Вони мають низьку норму витрати, широкий спектр дії і діапазон термінів внесення (осінь, весна), сприятливі токсикологічні, екологічні й економічні показники, використовуються в сучасних інтегрованих системах захисту зернових культур, льону, картоплі і буряків у чистому вигляді та в бакових сумішах, де норми витрати на гектар знижуються ще удвічі -- відповідно знижується і ризик післядії за наявності вологи (особливо після зими) і кислої реакції ґрунтів.

Позитивною особливістю гербіцидів на основі сульфонілсечовини є їх здатність до синергізму з речовинами з інших хімічних класів, наприклад, такими як дикамба і похідні феноксиоцтової кислоти ( 2,4Д, 2М4Х та їх аналогів тощо). Ефект синергізму дозволяє досягти високого рівня технічної ефективності, а також зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище і вірогідність накопичення залишків гербіцидів у ґрунті. Той факт, що сульфонілсечовини використовуються в дуже малих кількостях є їх незаперечною перевагою, проте, з іншого боку, свідчить про їх високу токсичність для забур'янених видів рослин. Виникає питання про їх можливий негативний вплив на наступні культури сівозміни. З цього приводу йдуть гострі дискусії. Наприклад, залишкові кількості метсульфуронметилу у ґрунті проявляють негативний вплив за висівання гречки, ріпаку, буряків, проса, сорго, льону, соняшнику. Навпаки, препарати на основі трибенуронметилу не мають післядії на наступні культури сівозміни. Протягом вегетаційного сезону як другу культуру можна висівати сою, овочеві тощо. Тобто, незважаючи на однаковий механізм дії, діючі речовин з цього класу неоднаково довго зберігаються у ґрунті, зокрема в різних типах ґрунтів.

2. Найбільш тривалі

Дослідники виділяють такі діючі речовини з найбільш тривалою післядією: хлорсульфурон, метсульфуронметил, триасульфурон, тритосульфурон, сульфметуронметил, просульфурон і римсульфурон. Російські вчені наводять дані про те, що такі сполуки, як хлорсульфурон, триасульфурон, метсульфуронметил досить швидко розкладаються в умовах кислого середовища, тоді як в нейтральних і лужних ґрунтах зберігаються тривалий час і чинять негативний вплив на наступні культури сівозміни. Таким чином, використання зазначених сполук в умовах чорноземної зони України, особливо в зоні Степу, може викликати серйозні проблеми.Варто відзначити, що дослідники фіксували відсутність післядії хлорсульфурону і метсульфуронметилу тільки при їх використанні в нормах, що не перевищують 10 г/га. Вчені відділу гербології ВНІІФ при проведенні досліджень на чорноземних, дерновопідзолистих і каштанових ґрунтах виявляли нерівномірність висоти посівів чутливих культур («хвилі») та інші візуальні ознаки пригнічення (пожовтіння і деформація листків, викривлення стебел) у місцях перекриття зон при обробці гербіцидами на основі сульфонілсечовини.

Таким чином, фітотоксична післядія залежить від властивостей ґрунту: механічного складу, кислотності, гумусу, вологості, температури, а саме умов, що визначають швидкість розкладу препарату в ґрунті. Значення рН ґрунту особливо важливі для виявлення післядії пестицидів. Високі значення рН ґрунту сприяють уповільненню швидкості їх розкладу, відповідно збільшуючи вірогідність післядії. Для оцінки фітотоксичності пестицидів у більшості випадків використовують величину ЛДзо, яка характеризує концентрацію пестициду в ґрунті, що знижує біомасу рослин у порівнянням з контролем на 50 %. На практиці за критерій, що визначає придатність ґрунту з залишками препаратів, використовують граничну допустиму концентрацію з фітотоксичного показника (ФП), за якою практично відсутня дія препарату на культуру. Залежність фітотоксичності та післядії препаратів від ґрунтово-кліматичних умов призводить до необхідності диференціювання їх показників для культур, типу ґрунту і регіонів, що відрізняються кліматичними умовами.

3. Фактори фітотоксичності

Будь-який фактор, що впливає на мікробіологічну активність, впливає на ступінь розпаду імідазолінонів. Ґрунтові фактори: тип ґрунту та текстура, вологість, температура та pH. Достатня кількість вологи (> 200 мм) між моментом застосування препарату і посівом наступної культури в сівозміні підвищує мікробіологічну деградацію діючої речовини. Розпад посилюється за кількості вологи, наближеної до величини повної ґрунтової вологоємності. Холодні погодні умови під час вегетації уповільнюють мікробіологічну активність, відповідно мікробіологічний розпад знижується.

Діючі речовини гербіциду ЄвроЛайтнінг® починають розпад у ґрунті за температури вище 10 °C і прискорюють його при підвищенні температури. Післядія гербіциду ЄвроЛайтнінг® посилюється зі зниженням pH у ґрунті. Чим нижче pH, тим вище ризик післядії. Якщо між застосуванням гербіциду та висівом наступної культури випало недостатньо опадів, то розпад гербіциду в ґрунті може бути неповним, як було вже описано вище.

За недостатньої кількості опадів для вирощування культури їх також буде недостатньо для мікробного розкладу діючих речовин препарату. Тривалий період ненормально низьких температур також може уповільнити розпад цього гербіциду та збільшити ризик для наступної чутливої культури в сівозміні. Користь дії на подальші хвилі бур'янів єдиної гербіцидної обробки обмежується дією на наступні культури в сівозміні. Тому дуже важливо враховувати обмеження у сівозміні після застосування гербіциду ЄвроЛайтнінг®.

Використання гербіцидів класу сим. триазинів, які в свою чергу мають у своєму складі діючу речовину атразин (наприклад, Примекстра Голд 720 SC) та прометрин (Гезагард 500 FW, Прометрекс 50) найбільш ефективні в посівах кукурудзи, вони порівняно слабо розчиняються у воді, тому довго знаходяться в ґрунті і тривало діють на бур'яни (понад 12 місяців), що може спричинити господарські збитки при висіванні чутливих культур у ланці сівозміни.

Найбільш чутливі до сим. триазинів є цукрові буряки, кормові коренеплоди, овочеві, пшениця, ячмінь, люцерна, конюшина. У зв'язку з цим доцільне внесення таких гербіцидів на ділянках беззмінної культури кукурудзи. Гербіциди класу сульфонілсечовини з діючими речовинами: амідосульфурон (Аркан 75 WG, Гроділ Максі 375ОD), йодсульфуронметил (Гроділ Максі 375 ОD, МайсТер, Мушкет), метсульфуронметил (наприклад, Хлібодар, Ларен Про 60, Гербілан, Магнум та їх аналоги), просульфурон (Пік 75 WG) та тифенсульфоронметил (Гранстар Голд 75, Хармоні75, Калібр) швидко поглинаються корінням і листками бур'янів та нетоксичні для тварин і людини. В рік застосування препаратів з цієї групи допускається пересів лише зерновими. Препарати групи сульфонілсечовини (Хармоні та їх аналоги) забороняється застосовувати два роки поспіль, а також при PH ґрунту >= 7. Препарати з діючою речовиною ацетохлор (Трофі 90, Харнес та їх аналоги), класу аміди і нітрили аліфатичних карбонових кислот застосовуються як ґрунтові препарати контактної дії. За виникнення несприятливих умов для дії препаратів (мала кількість опадів, грудкуватість поля, не проведено загортання препарату) вони довгий час зберігають свої фізичні властивості.

Володіти фітотоксичною дією тривалий час здатні не всі гербіциди, наприклад фосфорорганічні гербіциди з діючою речовиною ізопропіламінна сіль гліфосату (Раундап, Напалм, Клінік Дуо та їх аналоги) в ґрунті дуже швидко інактивуються мікроорганізмами або утворюють хелати з важкими металами і адсорбуються ґрунтовими частинками, в ґрунті вони інертні.

Фактори, які впливають на післядію пестицидів або підсилюють їхню дію: розклад пестицидів мікроорганізмами; хімічний розпад пестицидів; адсорбція пестицидів ґрунтовими колоїдами; вимивання (вилуження) пестицидів; леткість пестицидів; фотохімічний розпад пестицидів; знищення залишків пестицидів з поля за збирання урожаю с.г. культур.

Післядія пестицидів підсилюється у випадках, коли використання пестицидів (які зберігають довгий час біологічну активність у ґрунті) здійснюється на важких запливних ґрунтах із нейтральним або лужним середовищем, у пізні строки, за посухи.

4. Залежність післядії від властивостей ґрунту

пестицид хімічний сільський токсичний

Більшість пестицидів, що нині використовуються у сільському господарстві, не мають негативного впливу на наступні культури у сівозміні, проте за виникнення потреби пересіву озимих культур навесні слід врахувати небезпеку токсичної післядії залишкових кількостей ряду препаратів, що застосовувались восени. Науковцями на основі проведених досліджень розроблені рекомендації щодо можливостей пересівання сільськогосподарських культур після загибелі озимих зернових або озимого ріпаку, залежно від гербіцидів, що використовувалися восени на їх посівах .

Не варто забувати і про залежність динаміки розкладання пестицидів у ґрунті від комплексу факторів (вологості, рН та температури ґрунту, способів його обробітку та багатьох інших), що ускладнює формування достовірного прогнозу щодо фітотоксичності препаратів для наступної культури. Зокрема, післядія посилюється за умов застосування препаратів у максимальних нормах витрати, а також за сухих погодних умов після обробок ними, коли розкладання діючої речовини гербіциду відбувається повільно. Тому у разі сумніву краще висівати багатокомпонентні суміші культурних рослин, а підсів проводити сівалками з дисковими сошниками.

Література

1. agro@impressmedia.kiev.uа

2. Бровдій В.М. Біологічний захист рослин: [навчальний посібник] / Бровдій В.М., Гулий В.В., Федоренко В.П. - К.: Світ, 2004. - 346 с.

3. Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності. - Офіційне видання. -К., 1998. - 19 с.

4. Методика випробування і застосування пестицидів / [С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секунд та ін.] - К.: Світ, 2001. - 448 с.

5. Кулєшов А.В. Фітосанітарний моніторинг і прогноз: [навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл.] / А.В. Кулєшов, М.О. Білик. - Харків: Еспада, 2008. - 512 с.

6. Пестициди і технічні засоби їх застосування / [Євтушенко М.Д., Марютіна Ф.М., Пантєлєєв В.К. і ін]; за ред. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна - Харків, 2001.-349 с.

7. Справочник по пестицидам: Гигиена применения и токсикология / [cост. А.К. Секодур]; под ред. А.В. Павлова. - К.: Урожай, 1986. - 432 с.

8. Федоренко В.П. Шкідники сільськогосподарських культур / Федоренко В.П., Покозій Й.Т., Круть М.В. - Ніжин: Видавництво “Аспект Поліграф”, 2004. - 355с.

Размещено на Allbest.ru