Сівозміни та вирощування основних сільськогосподарських культур

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Характеристика бази практики

1.1 Ґрунтово-кліматичні умови

1.2 Економічні умови господарства

1.3 Система сівозміни

1.4 Система обробітку ґрунту у польовій сівозміні

2. Зміст та результати виконання робіт в рослинництві

2.1 Застосування технологій вирощування основних сільськогосподарських культур

3. Індивідуальне завдання

Висновки та пропозиції



1. Характеристика бази практики

1.1 Ґрунтово-кліматичні умови господарства

СФГ «Калинова Левада» знаходиться в селі Надержинщина Полтавського району Полтавської області. Основним напрямом діяльності господарства є рослинництво. На сьогодні за підприємством закріплено 700 га землі.

Територія господарства була обнесена металевою огорожею, ведеться цілодобове спостереження, встановлено сучасну систему відео нагляду. Разом все це дозволяє зберегти техніку, насіння та зібраний урожай. На території підприємства є зерновий тік, достатньо складів, сховищ та інших споруд.

Таблиця 1. Структура посівних площ та врожайність основних сільськогосподарських культур СФГ «Калинова Левада» Полтавського району

Культури	Показники	Роки
		2014	2015
Пшениця озима	площа, га	120	125
	врожайність ц/га
Кукурудза на зерно	площа, га	100	130
	врожайність ц/га
Ячмінь ярий	площа, га	130	100
	врожайність ц/га
Цукрові буряки	площа, га	125	120
	врожайність ц/га
соняшник	площа, га	125	100
	врожайність ц/га
Озимий ячмінь	площа, га	100	125
	врожайність ц/га



Урожайність сільськогосподарських культур досить висока. Такий врожай досягнутий за рахунок високої агротехніки, оптимальних строків посіву, та гарного догляду за полями.

Грунтовий покрив в СФГ «Калинова Левада» не різноманітний. Основний грунт на території господарства чорнозем малогумусний. Територія переважно рівнинна. Трав'яниста рослинність щорічно залишає в грунті велику кількість опаду - рослинних залишків, 75-85% яких становлять коріння. Гідротермічні умови лісостепової зони сприяють процесу гуміфікації, в результаті якого утворюються складні гумусові сполуки (в основному гумінові кислоти), які надають грунтовому профілю більш темне забарвлення. Найкращі умови для процесу гуміфікації створюються навесні та на початку літа. У цей час в грунті достатній запас вологи від осінньо-зимових опадів і сніготанення, сприятливий температурний режим.

Погодні умови дуже впливають на умови вирощування культур. СФГ «Калинова Левада» знаходиться в середньо зволоженому агрокліматичному районі області, що характеризується помірним кліматом, з невеликою кількістю опадів, та жарким і сухим літом та помірно холодною зимою без снігу. Глибокий сніговий покрив на ділянці дозволяє озимим культурам краще розвинути кореневу систему, перенести сильні морози. Проглядається тенденція накопичення снігу, збільшення щільності снігу та запасу води в шарі снігу до кінця зими.

Таблиця 2. Середньомісячна температура повітря по місяцях, °С

Роки	Місяці
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	За рік
2014	-6, 9	-6, 4	3, 1	1, 2	15, 0	18, 3	20, 6	19, 7	14, 3	-7, 4	-0, 6	-7, 5	5, 28
2015	-5, 6	-4, 9	2, 2	1, 9	18, 0	19, 4	22, 3	19, 9	15, 3	-8, 3	-0, 8	-8, 2	5, 93

Сніговий покрив, який досягає 15-25 см, з'являється в кінці листопада, сходить в березні. Кількість днів з сніговим покривом становить приблизно 125 днів.

Початок осінніх приморозків припадає на жовтень місяць. Сильні заморозки можуть пошкодити озимі культури в період розвитку.

Вегетація озимої пшениці відновлюється в кінці березня, а припиняється в листопаді.

Найбільша кількість опадів припадає на липень та жовтень, у вигляді дощу, найменше у лютому у вигляді снігу.

Середня швидкість вітру становить 3, 1- 5, 1 м/сек. Вітри бувають різних напрямків.

Таблиця 3. Розподіл опадів по місяцях, мм

Роки	Місяці
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	За рік
2014	50, 8	24, 3	38, 2	21, 9	11, 8	15, 8	43, 5	4, 5	0, 2	43, 9	42, 6	28, 5	326
2015	43, 5	32, 6	29, 8	29, 6	19, 9	16, 0	28, 3	24, 6	33, 0	50, 8	45, 8	22, 1	376

1.3 Система сівозміни

сівозміна польовий сільськогосподарський рослинництво

Ефективність господарювання сільськогосподарських підприємств в значній мірі залежить від набору культур, які вирощуються, та їх співвідношення тобто від структури посівних площ.

Раціональна структура посівних площ повинна забезпечувати:

· виконання договірних зобов'язань щодо реалізації продукції;

· внутрішні потреби підприємства в продукції рослинництва;

· раціональне використання трудових ресурсів і засобів виробництва, особливо техніки;

· виробництво кормів для тваринництва в необхідних обсягах і якості з найменшими витратами;

· виконання вимог щодо чергування культур в сівозмінах відповідно до грунтово-кліматичних умов та спеціалізації підприємства.

Сівозміна - це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур та парів у часі й на території. Залежно від грунтово-кліматичних умов і спеціалізації господарства сівозміни відрізняються складом і чергуванням культур, кількістю полів та їх розмірами. За ознакою виробничого призначення та вирощування певної продукції сівозміни поділяють на типи, а за співвідношенням сільськогосподарських культур - на види.

Виділяють три типи сівозмін: польові, кормові та спеціальні. Польові сівозміни призначені в основному для вирощування зернових, технічних культур і картоплі. Частина площі польової сівозміни може бути зайнята кормовими культурами.

1.4 Система обробітку ґрунту в польовій сівозміні

Основним називають найглибший обробіток у технології вирощування певної культури, який істотно змінює будову ґрунту.

Передпосівний - це обробіток ґрунту, який проводиться перед сівбою або садінням сільськогосподарської культури. Ранньовесняне розпушування ґрунту (закриття вологи). Ґрунт, якісно і своєчасно восени та рано навесні містить найбільшу кількість води, яку необхідно зберегти для вирощування культур. Перший захід весняного обробітку ґрунту і спрямований на збереження цієї води.

Навесні при фізичній стиглості ґрунту його поверхню розпушують, щоб перешкодити надходженню води по капілярах знизу і зменшити її випаровування. Затримка закриття вологи, особливо в посушливі роки, хоча б на один день призводить до великих втрат її з ґрунту і погіршує якість наступних обробітків та сівби ярих культур.

Післяпосівним називають обробіток ґрунту після сівби або садіння культури.

Системою зяблевого обробітку ґрунту називається сукупність заходів і способів обробітку на різну глибину під ярі культури після збирання попередника до закінчення осінніх польових робіт.

Зяблевий обробіток, проведений восени під ярі культури, в наступному році має значну і майже повсюдну перевагу перед весняним обробітком ґрунту для ярих культур не тільки ранніх, а й пізніх строків сівби. Перевага зяблевого обробітку порівняно з весняним особливо велика за підвищеної засміченості ґрунту, особливо багаторічними бур'янами і на важких ґрунтах.

При зяблевому обробітку в більшості регіонів, за винятком надмірно зволожених, краще нагромаджується і зберігається в ґрунті волога атмосферних опадів, а також весняних талих вод. Зяблевий обробіток створює більш оптимальні агрофізичні властивості, забезпечуючи тим самим сприятливі умови для мікробіологічної діяльності в ґрунті. Ефективніше ведеться боротьба з бур'янами (особливо багаторічними), шкідниками і збудниками хвороб сільськогосподарських культур, забезпечується оптимальний фітосанітарний стан ґрунту. Зяблевий обробіток порівняно з весняним зменшує напруженість робіт у весняний період, сприяє ефективнішому використанню машинно-тракторного парку.

У кожному господарстві нерідко є ґрунти, різні за гранулометричним складом і ступенем засміченості насіння бур'янів. Ярі культури розміщують після різних попередників. З урахуванням цього необхідно спочатку провести систему зяблевого обробітку на важких ґрунтах і полях з більшою засміченістю для успішної боротьби з бур'янами в літньо-осінній період, а також нагромадження вологи і поживних речовин.



2. Зміст та результати виконання робіт в рослинництві

2.1 Застосування інтенсивних технологій вирощування основної сільськогосподарської культури

Попередники.

За даними наукових досліджень кращими попередниками для пшениці в Лісостепу - зайняті пари, горох, багаторічні трави на один укіс. Приріст урожаю зерна пшениці, розміщеної після кращих попередників, досягає 7-10 ц/га і більше порівняно з розміщенням її після стерньових попередників. Цілком задовільними попередниками для озимої пшениці, які широко застосовуються при інтенсивній технології вирощування, є кукурудза на силос, ріпак, гречка.

Обробіток ґрунту.

Основною метою обробітку ґрунту є збереження вологи на час сівби пшениці та боротьба з бур'янами, якісна заробка післяжнивних решток, особливо при розміщенні озимої пшениці після кукурудзи, багаторічних трав та внесенні органічних добрив.

При застосуванні відвального (плужного) обробітку ґрунту починають з лущення відразу після збирання. Залежно від забур'янення поля одно- чи багаторічними бур'янами його лущать один або два рази. При наявності однорічних бур'янів і розміщенні пшениці після стерньових попередників, як правило, проводять одне якісне лущення дисковими лущильниками (ЛДГ-10, ЛДГ-15) на глибину 6-8 см. Після відростання бур'янів площу орють плугами з передплужниками (ПЛН-5-35, ПЛП-6-35) в агрегаті з котками на глибину - 20-22 см., так як при більш глибокій оранці пересихає орний шар.

На зайнятих парах, які рано звільняються від урожаю парозаймаючої культури та забур'янені кореневищними бур'янами (пирієм повзучим, гострецем, хвощем польовим), а також після запирієних стерньових попередників проводять дворазове дискування на глибину залягання кореневищ (10-12 см.) та оранку з коткуванням після з'явлення „шилець” пирію на глибину до 25-27 см. Пирій іноді знищують також вичісуванням.

Після збирання багаторічних трав, кукурудзи поле дискують вздовж і впоперек важкими дисковими боронами (БДТ-7 та ін.) або дисковими лущильниками на глибину 10-12 см. В основних районах поширення пшениці орють з коткуванням на глибину 25-27 см.

Оранку під пшеницю закінчують не пізніше як за 3-4 тижні до настання оптимальних строків сівби. При запізненні з оранкою грунт до початку сівби не встигає достатньо ущільнитися, що створює загрозу розриву кореневої системи пшениці внаслідок його осідання. Про це особливо слід пам'ятати при сівбі після кукурудзи на силос (не запізнюватися з її збиранням і підготовкою ґрунту).

Передпосівний обробіток ґрунту спрямований на створення сприятливого структурно-агрегатного складу посівного шару з ущільненим ложе для розміщення насіння та шару дрібно грудочкуватого ґрунту над ним. Найкраще використовувати для цього культиватори (КПС-4, УСМК-5, 4 та ін.), обладнані стрільчастими лапами. Для кращого вирівнювання поверхні ґрунту і проведення якісної сівби культивації проводять під кутом до оранки на глибину загортання насіння 4-6 см.

Застосування добрив

Добрива є одним з найефективніших та швидкодіючих факторів підвищення врожайності пшениці і поліпшення якості зерна. Великий позитивний вплив добрив на продуктивність пшениці пояснюється тим, що в ґрунті поживні речовини містяться у важкорозчинній формі, а фізіологічна активність кореневої системи її недостатньо висока. Тому застосування добрив під озиму пшеницю забезпечує досить високі прирости врожаю на всіх ґрунтових відмінах. Особливо добре реагують на внесення добрив короткостеблові сорти пшениці, у яких прирости урожаю за рахунок добрив можуть сягати 10-16 ц/га і більше.

Під пшеницю вносять, як правило, мінеральні добрива, а органічні - під попередник.

Застосовують гній, як правило, при вирощуванні озимої пшениці по зайнятому або чистому пару. Після стерньових попередників рекомендується висівати як проміжні так звані фітосанітарні культури - ріпак, гірчицю білу на зелене добриво. Кореневі виділення цих рослин і зароблена у грунт зелена маса при її розкладанні пригнічують розвиток збудників хвороб і одночасно збагачують його на органічну речовину. Ці культури при формуванні зеленої маси 80-150 ц/га плоскорізять або приорюють. Перед сівбою проводять культивацію з боронуванням або дискування на глибину загортання насіння.

Мінеральні добрива найраціональніше вносити на заплановану урожайність. При їх застосуванні особливу увагу звертають на забезпечення пшениці азотними добривами. Їх слід вносити так, щоб рослини були забезпечені азотом постійно і в достатній кількості протягом всієї вегетації. При нестачі азоту рослини погано кущаться, утворюють щуплий колос з низькою масою 1000 зерен. Надмірне азотне живлення також шкідливе: викликає сильний ріст рослин восени.

Норми мінеральних добрив та співвідношення у них азоту, фосфору і калію залежать також від попередників озимої пшениці. При її розміщенні в сівозміні після зернових бобових рослин та багаторічних бобових застосовують повні мінеральні добрива, з підвищеними нормами фосфорних і калійних та зменшеними - азотних, після кукурудзи - з підвищеними нормами азоту, наприклад, після картоплі або цукрових буряків - калію.

При застосуванні добрив слід враховувати біологічні особливості районованих сортів пшениці. Вищі норми мінеральних добрив, особливо азотних, застосовують при вирощуванні низькорослих сортів, стійких проти вилягання, менші норми - при використанні під високорослі сорти схильних до вилягання.

Ефективність мінеральних добрив залежить від строків сівби пшениці. При ранній сівбі, особливо в умовах достатнього зволоження і теплої осінньої погоди, озиму пшеницю удобрюють лише фосфорно-калійними добривами, завдяки яким рослини не переростають, краще загартовуються, стають більш зимостійкими. Під пшеницю пізніх строків сівби вносять повне мінеральне добриво, яке поліпшує кущення рослин та сприяє швидшому наростанню вегетативної маси.

Середніми нормами добрив при інтенсивній технології вважаються для озимої пшениці 90-120 кг/га азоту, фосфору і калію (NРК). Вони можуть бути більшими або меншими, залежно від родючості ґрунту і ґрунтової відміни, характеру попередника, зони вирощування пшениці, сорту та багатьох інших причин.

Розраховані або рекомендовані середні норми фосфорно-калійних добрив вносять розкидачами РУМ-5, РУМ-8 під основний обробіток ґрунту.

Великий ефект для підвищення потенціалу врожайності спричиняють комплексні мінеральні добрива, з вмістом цілого набору мінеральних солей, особливо при використанні позакореневого підживлення.

Підготовка насіння, сівба.

Важливою умовою підвищення врожайності пшениці є використання для сівби високоякісного насіння кращих районованих сортів, пристосованих до місцевих умов вирощування. Призначене для сівби насіння має бути високо життєздатним за схожістю, енергією проростання, силою росту, вирівняністю, типовою для сорту ваговитістю тощо. Важливим показником посівної якості насіння є також його висока чистота від насіння бур'янів, особливо карантинних, та інших домішок. Сівба таким насінням забезпечує високу і дружну схожість, інтенсивніше формування кореневої системи, вузла кущення і вегетативних пагонів з підвищеною стійкістю проти несприятливих умов зимівлі.

Перед сівбою насіння калібрують за крупністю і вирівняністю: очищають від насіння бур'янів та інших культурних рослин і пожнивних домішок; протруюють від збудників хвороб та ґрунтових шкідників; обробляють мікроелементами, бактеріальними препаратами тощо.

Для сортування і очищення насіння використовують зерноочисні машини ЗВС-20А, зерноочисні агрегати ЗАВ-25; зерносушильні комплекси КЗС-50. Дуже ефективними машинами для очищення та калібрування насіння є зерноочисні машини типу САД (аеродинамічні сепаратори).Протруюють насіння, доведене до стандартної вологості (14-16%) за 2-3 тижні або за 2-4 дні до сівби з використанням машин і комплексів ПС-30, ПС-10А, КПС-10, КПС-40.

Проти збудників найбільш поширених хвороб (кореневих гнилей, твердої сажки, борошнистої роси, бурої листкової іржі) застосовують такі хімічні препарати, як 75 %-й вітавакс (2, 5-3 кг/т), 50 %-й фундазол (2-3 кг/т) та ін.

Оптимальні норми висіву для середньорослих сортів, вирощуваних на ґрунтах середньої родючості, становлять (млн. шт. схожих зерен на 1 га): у районі лісостепової - 4, 5-5, 0. Залежно від конкретних умов вирощування норми висіву уточнюють.

Строки сівби.

Найкраще перезимовує озима пшениця з добре сформованим вузлом кущення, 3-4 пагонами та добре розвиненою кореневою системою. Залежно від сорту така кількість пагонів утворюється за 50-60 днів. У ці строки, як правило, середньодобова температура становить 15-17 єС. Сіють пшеницю різними способами: звичайним рядковим з шириною міжрядь 15 см., вузькорядним з міжряддям 7, 5 см., перехресним з міжряддями 15 см. Основним способом сівби пшениці є звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см.

Для одержання дружних і рівномірних сходів глибина загортання насіння на добре оброблених і вологих ґрунтах не повинна перевищувати 3-5 см., на важких - її зменшують на 1-2 см., на легких - збільшують до 6-8 см.

При збільшенні глибини загортання насіння у багатьох сортів пшениці збільшується і глибина залягання вузла кущення. Це зменшує загрозу загибелі рослин від вимерзання й випирання.

Догляд за посівами.

Своєчасне проведення тих чи інших заходів під час вегетації дає змогу збільшити продуктивність окремих елементів рослин і посівів в цілому.

За нестачі вологи у верхньому шарі і недостатнього осідання ґрунту, зразу ж після сівби проводять коткування кільчастошпоровими котками. Це забезпечує дружні сходи, кращий розвиток кореневої системи восени, підвищує зимостійкість.

Весняне боронування, у разі проведення його в оптимальні строки, оцінюється приростом зерна озимої пшениці не більше 0, 5-1 ц/га. Враховуючи непропорційно високі ціни на паливно-мастильні матеріа­ли і малу ефективність весняного боронування, його можна виключити з технології догляду. Застосовувати цей агрозахід доцільно лише у випадку проведення першого підживлення азотом прикореневим способом. Борони агрегатуються з сівалкою, сприяючи кращому загортанню гранул добрив ґрунтом. За один прохід агрегату виконується два види робіт - підживлення і боронування, що є елементом ресурсозбереження.

Збирання.

Збирають озиму пшеницю у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний пряме комбайнування.

Після збирання зерно старанно очищають, при потребі пропускають через сушильні агрегати, доводять вологість його до 14-15 % і використовують за призначенням.



3. Індивідуальне завдання

Опис сортів пшениці озимої.

Сорт МУЛАН - новий сорт пшениці озимої німецької селекції. хлібопекарська пшениця з хорошою адаптивністю: при сортовипробуванні в 9 країнах південної, східної і північної Європи демонструє кращі результати. Не переростає восени, відмінний вимолот. Поєднує ранньостиглість і високу врожайність.

Рослини заввишки 96-108 см. Зимостійкість сорту в польових умовах середня. Група зимостійкості за проморожування середня-нижчесередня. Стійкість сорту до вилягання, осипання, посухи -- дуже висока. Сорт середньостиглий, достигає за 275-281 добу.

Середня врожайність за роки експертизи: в зоні Лісостепу -- 7, 4 т/га. Максимальна врожайність досягнута в нашому підприємстві 10.5 т/га. Гарантована прибавка врожаю в зоні Лісостепу -- 1, 3 т/га. Борошномельні та хлібопекарські показники сорту добрі. Зерно містить 13, 0-13, 5% білка. Рекомендований для зон: Лісостеп, Полісся.

Сорт ЛИТАНІВКА - У Реєстрі сортів рослин України з 2009 р., рекомендований для вирощування у Лісостеповій зоні.(Одеса)

Здатний формувати високий урожай за рахунок вдалого поєднання високої кущистості і крупного, добре озерненого колоса (48-56 зерен в колосі);

Сорт середньостиглий, середньорослий (96-114 см), високостійкий до вилягання, осипання та проростання на пні. Має тривалий період спокою насіння (45-50 діб). Морозостійкість та зимостійкість підвищена до хорошої, посухостійкість висока на всіх етапах розвитку рослини.

Вирізняється груповою стійкістю до захворювань: бурої іржі, стеблової іржі, борошнистої роси. Якість зерна: сильна пшениця, вміст білка - 14, 0%.

Сорт ВОЛОДАРКА - занесений до реєстру сортів рослин України на 2005 рік для вирощування у Поліській та Лісостеповій зонах України. Заслуговує на впровадження також в зоні Степу.

Сорт високо урожайний інтенсивного типу. За даними оригінатора за роки конкурсного випробування (2000-2005рр.) середній врожай Володарки становив 77, 2 ц/га, що на 6, 2 ц/га перевищувало урожайність сорту стандарту Альбатрос одеський.

Для одержання високого врожаю необхідно вирощувати за інтенсивною технологією з внесенням оптимальних доз мінеральних добрив, необхідно проводити також захист рослин від шкідників та хвороб, особливо після викидання колосу. Норма висіву насіння 5, 5-6, 0 млн. схожих зерен на 1 га. Кращими строками посіву є 15-20 вересня. Оптимальними попередниками є чисті та зайняті пари, однорічні трави та горох.

Сорт ЮВІЛЯР МИРОНІВСЬКИЙ - був зареєстрований в 2009 році Миронівським інститутом пшениці ім. В.М. Ремесла Української академії аграрних наук.

Суть мого індивідуального завдання полягала у визначенні оцінки якості зерна(насіння) різного цільового призначення.

Завдання 1. Визначення маси 1000 насінин.

З відібраної наважки видаляють смітну і зернову домішку, потім зерно висипають на розбірну дошку, ретельно перемішують і розрівнюють у вигляді квадрата. Квадрат ділять діагоналями на 4 частини. Із кожного трикутника відбирають 250 зерен відібране зерно із протилежних трикутників об ?єднують. Таким чином утворюються дві наважки по 500 зерен. Розбіжність між наважками не повинна перевищувати 5%.

З досліду ми отримали такі дані маси 1000 зерен даних сортів:

Сорт Мулан 40, 91 г.

Сорт Ювіляр Миронівський 49, 46 г.

Сорт Литанівка 43, 03 г.

Сорт Володарка 44, 7 г.

Завдання 2. Склоподібність зерен.

Склоподібність характеризує внутрішню будову зерна. Розрізняють такі фракції зробивши поперечний розріз зерен повністю склоподібні, частково склоподібні, борошнисті. Вважається, що зерна з більш високою склоподібністю характеризується кращими технологічними властивостями. Склоподібність зерен визначається за допомогою фаринотома. Переглядаючи зріз кожного зерна, його відносять до однієї із груп. Після підрахунку зерен обчислюють загальну склоподібність (ЗС, %) за формулою:

ЗС=ПС+ЧС/2, де

ПС- кількість повністю склоподібних зерен, шт.;

ЧС- кількість частково склоподібних зерен, шт.;

У документі про якість зерна вказують, яким методом визначали склоподібність.

У нашому випадку склоподібність зерен даних сортів показала такі результати: сорт Мулан ЗС - 65, 5%, борошнисті 34, 5%; сорт Ювіляр Миронівський ЗС - 23, 5%, борошнисті 76, 5%; сорт Литанівка ЗС - 40%, борошнисті 60%; сорт Володарка ЗС - 33%, борошнисті 60%.

Завдання 3. Визначення натури.

Натура зерна один із найдавніших показників якості. У нашій державі визначається літровою пуркою. Одиниці виміру відповідно в грамах. Для визначення натури із середнього очищеного зразка зерна, виділяють дві проби не менше 1 кг кожна. Визначають натуру за допомогою літрової пурки. Зважування проводять з точністю до 0, 5 г.

Показники натури для даних сортів пшениці становить:

Сорт Ювіляр Миронівський 764, 5 г/л.

Сорт Литанівка 1048, 1 г/л.

Сорт Володарка 743, 3 г/л.

Сорт Мулан 702, 25 г/л.

У зв'язку зі значною зміною натури від деяких факторів вона - нестійка ознака. Наприклад, чим більша вологість зерна, тим більша натура.

Завдання 4. Визначення клейковини.

Великий вміст клейковини не лише поліпшує харчову цінність хліба, а є основною умовою добрих хлібопекарських якостей борошна і значною мірою зумовлює об'ємний вихід хліба.

За фізичними властивостями клейковину поділяють на групи: до першої належать клейковина з доброю еластичністю і середньою розтяжністю, або з показниками від 45 - 75 одиниць, що визначається за допомогою спеціального приладу ВДК - 1(вимірювач деформації клейковини), до другої - із задовільною еластичністю і слабкою чи сильною розтяжністю, або з показниками цього приладу від 20 до 40 чи від 80 до 100; до третьої - клейковина з недостатньою еластичністю і сильною чи слабкою розтяжністю, або з показниками від 0 до 15, чи від 105 до 120. Виділену зі середнього зразка наважку зерна масою 30…50 г очищають від домішок бур'янів, розмелюють на лабораторному млинку. Розмелене зерно ретельно перемішують і виділяють наважку 25 г, потім висипають у фарфорову ступку абр чашку і заливають 14 мл води, замішують тісто до тих пір, поки воно не стане однорідним. Скатане в кульку тісто кладуть у чашку, закривають кришкою залишають на 20 хв. Потім починають відмивати клейковину під проточною водою при температурі 18±2 °С над капроновим ситом. Відмиту клейковину віджимають між долонями витираючи їх час від часу сухим рушником. Віджату клейковину зважують з точністю до 0, 1 г потім ще раз промивають 3 хв, знову віджимають і зважують. Якщо різниця між двома зважуваннями не перевищує ±0, 1 г, то відмивання вважають закінченим. Вміст клейковини виражають у відсотках. Якість клейковини визначають за допомогою приладу ВДК - 1. З відмитої зваженої клейковини виділяють наважку 4 г, роблять кульку і поміщають на 15 хв у чашку з водою при температурі 18±2 °С. Після цього кульку клейковини обережно кладуть на центр столика приладу і включають в роботу пуансон. Стрілка приладу на шкалі покаже цифру, за якою визначається якість клейковини.

В нашому випадку ми отримали такі результати:

- Сорт Володарка 57 ум.од.

- Сорт Мулан 65 ум.од.

- Сорт Литанівка 73 ум.од.

- Сорт Ювіляр Миронівський 97 ум.од.

Тобто клейковина сорту Володарка - 1 група хороша, сорту - Мулан 1 група хороша, сорту Литанівка - 2 група задовільно слабка, сорту Ювіляр Миронівський 2 група задовільно слабка.

Завдання 5. Визначення седиментації.

У градуйований циліндр вливають 75 мл робочого розчину оцтової кислоти, всипають крізь лійку 3, 2 г борошна, закривають пробкою і енергійно струшують у горизонтальному напрямку 15 разів протягом 5 с для одержання однорідної суспензії, потім роблять 18 повільних коливань протягом 25 с. Після 5 хвилин відстоювання записують висоту осаду в міліметрах - показник седиментації.

За даними досліду ми отримали такі результати:

Сорт Ювіляр Миронівський 24 мл

Сорт Литанівка 15мл

Сорт Володарка 23 мл

Сорт Мулан 26мл

За результатами показника седиментації (набухання) борошна можна орієнтовно визначити клас пшениці.

Сорт Ювіляр Миронівський - 3 середній клас.

Сорт Литанівка 4 слабкий клас.

Сорт Володарка 3 середній клас.

Сорт Мулан 3 слабкий клас.



Висновки та пропозиції

Розроблюючи звіт з практики я ознайомилась з технологією вирощування озимої пшениці в даному господарстві. Згідно даних господарства озима пшениця являється найважливішою і найбільш прибутковою культурою в рослинництві і, тому господарство спеціалізується на її вирощуванні. Озима пшениця є однією з важливіших продуктів харчування, адже переробивши її, тобто зерно, ми отримуємо високоякісне борошно, а вона згідно ринкових цін коштує не дешево.

Сучасна технологія виробництва зернових культур базується на помітному збільшенні енерговитрат на техніку, добрива, пестициди та ін. Тому по-господарськи правильне використання енергії необхідно розглядати як одну з важливих умов збільшення виробництва продукції сільського господарства.

В основному у виробничих умовах урожай цих сортів набагато менший. Причин невеликої продуктивності багато і основні серед них -- порушення технологічної дисципліни. Потенційна врожайність рослин є головним фактором формування можливо високого врожаю, а реалізація його залежить від оптимізації умов вирощування, що досягається створенням оптимальних умов середовища в ценозах, тобто наближенням на різних етапах росту й розвитку озимої пшениці доцільної кількості факторів необхідного співвідношення їх. За таких оптимізованих умов рослини здатні краще протистояти екологічним стресам та наблизитись до максимальної реалізації продуктивності.

Размещено на Allbest.ru

...