Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Проект системи удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні

Проект системи удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні

Характеристика виробництва та використання органічних добрив. Визначення норм мінеральних добрив та розподіл під сільськогосподарські культури. Розрахунок балансу поживних речовин в ґрунті сівозміни. Аналіз економічної та енергетичної ефективності добрив.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 19.07.2016
Размер файла 86,6 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра ґрунтознавства та агрохімії

Міждисциплінарна курсова робота з дисципліни Агрохімія

«Проект системи удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні»

Виконав :

студент групи А ѕ

Шевченко О

Керівник:

професор Чорний С.Г.

асистент Абрамов.Д.А.

Миколаїв 2016

Зміст

Вступ

1. Накопичення та використання органічних добрив

1.1 Виробництво гною

1.2 Баланс соломи в господарстві

1.3 Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін

1.4 Розрахунок балансу гумусу

2. Визначення норм мінеральних добрив та розподіл під сільськогосподарські культури

2.1 Балансово-розрахунковий метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами

2.2 Нормативний метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами

2.3 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні балансово-розрахункового методу)

2.4 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні нормативного методу)

2.5 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні балансово-розрахункового методу)

2.6 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні нормативного методу)

3. Баланс поживних речовин в ґрунті сівозміни

4. Економічна та енергетична ефективність використання добрив

4.1 Економічна ефективність використання добрив

4.2 Енергетична ефективність використання добрив

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Система добрива - план застосування органічних і мінеральних добрив, у якому передбачають дози, час внесення та способи закладення їх в залежності від біологічних особливостей рослин, чергування їх у сівозміні, властивостей добрива, грунтово-кліматичних та інших умов.

Система добрива включає:

· науково-організаційну систему використання добрив у різних категоріях господарств;

· систему застосування добрив у сівозміні як найважливіша ланка агроландшафтних системи землеробства;

· систему удобрення окремих культур сівозміни, складену з оптимальних доз, форм строків внесення добрив.

· розрізняють систему удобрення в господарстві, сівозміні або іншому якомусь об'єкті і систему удобрення окремих культур.

Курсова робота з агрохімії передбачає розробку системи використання органічних і мінеральних добрив з урахуванням рівня родючості ґрунтів, інтегрованих систем їх обробітку, нових сортів і гібридів польових культур. Основною метою роботи є закріплення знань, одержаних під час вивчення дисципліни «Агрохімія».

Система удобрення складається на прикладі польової сівозміни або господарства загалом на основі плану удобрення кожної культури, плану розподілу добрив у сівозміні, річного і календарного плану застосування добрив.

Мета даної курсової роботи - освоєння методики розробки системи удобрення в умовах виробництва.

1. Накопичення та використання органічних добрив

В господарстві виробляють лише один вид органічних добрив, це гній. Гній являє собою тверді виділення тварин, які змішані з соломою (підстилкою). Суха речовина гною дорівнює половині сухої речовини корму.

Підстилковий гній в господарстві від свиней, ВРХ, овець та коней. Підстилка - складова частина підстилкового гною. При додаванні її до рідкої і твердої фракції збільшується вихід гною, поліпшується його якість, і зменшуються втрати азоту. Як підстилку в господарстві використовують солому, вона поліпшує фізичні і біологічні властивості гною: він стає менш вологим, більш рихлим і легше розкладається при зберіганні. Норми витрати підстилки залежать від її якості, кількості гною і якості споживаних тваринами кормів. На одну тварину розходиться на добу: для ВРХ дорослого - 3-6 кг, телята - 2-3 кг, для свиней - 1-4 кг соломи.

По мірі розкладання розрізнюють гній свіжий, напівперепрілий, перепрілий і перегній.

У господарстві в основному віддається перевага напівперепрілому гною. Такий гній являє собою темно-коричневу масу.

У господарстві гній зберігають під снопом, та щільно в польових штабелях.

При щільному зберіганні гній укладається в польові штабелі пошарово з обов'язковим ущільненням кожного шару. Висота ущільненого штабелю може досягати 2,3-3 м.

Враховуючи поголів'я худоби і тривалість стійлового періоду можна підрахувати вихід гною в господарстві.

1.1 Виробництво гною

Підрахувати виробництво гною поголів'ям по кожному виду худоби (ВХ), враховуючи поголів'я (N), тривалість стійлового періоду (T), вихід гною (б) та втрати при зберіганні (в) можна за формулою:

, (2.1)

Загальна кількість гною в господарстві визначається як сума виходу гною від кожного виду худоби. За результатами розрахунків складається таблиця 2.1

Таблиця 2.1. Накопичення гною в господарстві

Вид худоби

Кількість голів (N)

Стійловий період, днів (T)

Вихід гною від однієї тварини (б), тонн за добу

Втрати при зберіганні (в), %

Всього по поголів'ю, т

ВРХ

200

200

0,036

25

1080

Свині

200

200

0,006

20

192

Вівці

900

220

0,003

20

475,2

Коні

100

220

0,024

25

396

Разом по господарству

2143,2

Розрахунки:

ВРХ= (200Ч200Ч0,036)Ч(100-25/100) = 1080 т

Свині = (200Ч200Ч0,006)Ч(100-20/100) = 192 т

Вівці = (900Ч220Ч0,003)Ч(100-20/100) = 475,2 т

Коні = (60Ч240Ч0,024)Ч(100-20/100) =396 т

1.2 Баланс соломи в господарстві

Одним з основних реальних джерел поповнення органічної речовини ґрунту, є солома, яку необхідно використовувати не тільки в якості грубого корму, підстилки, а і як цінне органічне добриво, враховуючи сучасне скорочення поголів'я тварин і накопичення гною в господарствах.

Кількість соломи яка може використовуватися як органічне добриво отримується в результаті розрахунку балансу соломи по господарству. Баланс соломи (ДС) складається з урожаю соломи і перехідних залишків соломи в господарстві минулого року (С), витрат соломи на корм тваринам (СK) та підстилку (СП):

(2.2)

Визначення витрат соломи в якості корму проводять за формулою (2.3):

(2.3)

В (2.3) N - чисельність поголів'я певного виду тварин (згідно табл. 2.1), T - тривалість стійлового періоду, днів (згідно табл. 2.1), л - потреба в соломі на одну голову тварини в добу, тонни, 1,25 - показник збільшення витрат соломи на корм з врахуванням страхового фонду.

Розрахунки використання соломи в якості корму приводять в таблиці 2.2

Таблиця 2.2. Визначення річної потреби господарства в соломі, як корму

Вид тварин

Кількість голів, шт. (N)

Тривалість стійлового періоду (Т), днів

Потреба в соломі на одну голову тварини в добу (л)

Всього, тонни

ВРХ

200

200

0,004

200

Вівці

900

220

0,002

495

Коні

100

220

0,003

82,5

Разом по господарству

777,5

Розрахунок витрат соломи на підстилку (СП) проводять за формулою

, (2.4)

де N - чисельність поголів'я певного виду тварин (згідно табл. 2.1), T - тривалість стійлового періоду, днів (згідно табл. 2.1), д - потреба в підстилці для однієї голови за добу, тонни. Розрахунки використання соломи в якості підстилки проводять згідно таблиці 2.3

Таблиця 2.3. Розрахунок потреби господарства в соломі як підстилки для сільськогосподарських тварин

Вид тварин

Кількість голів, шт.

Потреба в підстилці для однієї голови на добу, тонни

Тривалість стійлового періоду, днів

Всього, тонни

ВРХ

200

0,006

200

240

Вівці

200

0,001

200

40

Свині

900

0,004

220

792

Коні

100

0,005

220

110

Загальна потреба

1182

Розрахунки урожаю соломи в господарстві заносяться в таблицю 2.4. Урожай соломи по кожній зерновій колосовій культури в господарстві (С) з формули (2.2) розраховується, як:

, (2.5)

де 0,75 - коефіцієнт, який показує на втрати соломи при збиранні та транспортуванні, У - врожайність (т/га), без використання добрив (додаток 1), S - площа, яка зайнята зерновою культурою, е - показник, який показує співвідношення між врожайністю зерна та соломи певної зернової культури.

Таблиця 2.4. Накопичення соломи зернових культур в господарствах за рік

№ п/п

Культура

Площа, га

Врожайність, т/га

Валовий збір зерна, т

Коефіцієнт перерахунку

Валовий збір соломи в господарстві, т

1.

Озима пшениця

81

2.9

234.9

1,8

422.8

83

3.0

249

1,8

448.2

87

2.4

208.8

1,8

375.8

Всього

1246.8

Далі розраховується баланс соломи по господарству згідно формули (2.2) і результати заносяться в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5. Баланс соломи в господарстві

№ п/п

Статті балансу

Складові, т

1.

Урожай соломи (табл. 2.4)

1246.8

2.

Витрати соломи на корм (табл. 2.2)

777,5

3.

Витрати соломи на підстилку (табл. 2.3)

1182

Баланс

-712.2

Висновок: згідно з розрахунків баланс соломи в господарстві від'ємний, тому солома власного виробництва не може використовуватися як органічне добриво.

1.3 Оцінка загальної кількості добрив та розподіл їх по полям сівозмін

Розрахунки кількості гною (2.1) заносяться в таблицю 2.6. Загальну кількість органічних добрив в господарстві треба розділити на сумарну площу сівозміни та отримати показник „насичення органічними добривами ріллі” (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6. Загальна кількість органічних добрив

Види добрив

Виробництво органічних добрив в господарстві, т

Покупні органічні добрива, т

Всього, т

Корегуючий коефіцієнт

Разом, т

Гній

2143,2

-

2143,2

1,0

2143.2

Загальна кількість органічних добрив (в перерахунку на підстилковий гній)

2143.2

Площа орних земель, га

1120

Насичення органічними добривами, т/га

1.91

Для підтримки бездефіцитного балансу гумусу «Насичення органічними добривами ріллі» для Степу повинно дорівнювати 10 т/га.

В даному випадку „ насичення органічними добривами ріллі” складає 1,91т на га і не відповідає необхідній річній нормі органічних добрив.

Таблиця 2.7. Розподіл органічних добрив під культури сівозміни Польова сівозміна

№ п/п

Культура

Площа, га

Норма, т/га

Загальна кількість, т

1

Чорний пар

86

-

-

2

Озима пшениця

81

-

-

3

Озимий ріпак

91

-

-

4

Озима пшениця

83

-

-

5

Сорго

89

-

-

6

Горох

85

-

-

7

Озима пшениця

87

24

2088

8

Соняшник

88

-

-

1.4 Розрахунок балансу гумусу

Система використання добрив в сівозміні повинна передбачати не тільки бездефіцитний баланс гумусу, але і розширене його відтворення в ґрунті. Розрахунок балансу гумусу (?Г, т/га) проводиться за формулою:

(2.6)

У - урожайність сільськогосподарської культури, т/га, без використання добрив , kз - коефіцієнт виходу пожнивних та кореневих залишків від врожайності основної продукції , бГ - коефіцієнт гуміфікації рослинних решток, В - норма органічних добрив, т/га, бГО - коефіцієнт гуміфікації органічних добрив, - величина мінералізації гумусу, т/га .

Результати розрахунків по кожній культурі заносять в таблицю 2.8.

Таблиця 2.8. Баланс гумусу по сівозміні

№ п/п

Сільськогосподарська культура сівозміни та органічне добриво

Урожайність, т/га

Коефіцієнт виходу пожнивних та кореневих залишків

Коефіцієнт гуміфікації рослинних решток

Норма органічних добрив, т/га

Коефіцієнт гуміфікації органічних добрив

Додатна складова балансу, т/га

Величина мінералізації гумусу, т/га

Баланс гумусу, т/га

1

Гній

-

-

-

24

0,23

-

-

5,52

2

Чорний пар

-

-

-

-

-

-

2.0

2,0

3

Озима пшениця

2.9

1.1

0.20

-

-

0,63

1.4

-0,77

4

Озимий ріпак

2.4

1.2

0.15

-

-

0,43

-

0,43

5

Озима пшениця

3.0

1.1

0.20

-

-

0,66

2.0

-1,34

6

Сорго

2.6

1.1

0.20

-

-

0,57

2.0

-1,43

7

Горох

1.4

0.8

0.22

-

-

0,24

1.4

-1,16

8

Озима пшениця

2.4

1.1

0.20

-

-

0,52

2.0

-1,48

9

Соняшник

1.4

1.0

0.14

-

-

0,19

1.4

-1,21

Баланс гумусу по сівозміні

0,56

Висновок: Баланс гумусу по сівозміні позитивний,але для запобігання зменшенню родючого шару необхідно вводити культур сидератів, і вносити гній.

2. Визначення норм мінеральних добрив та розподіл їх під сільськогосподарські культури

Визначення оптимальних норм мінеральних добрив під заплановану урожайність є найбільш складним питанням сучасної агрохімічної науки та практики. Це пояснюється певною складністю та невизначеністю речовинних та енергетичних зв'язків між рослиною, ґрунтом, добривами, агротехнікою та конкретним погодними умовами. Це і обумовлює наявність кількох методів визначення норм добрив.

Найбільш розповсюдженими методами визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами є:

а) на основі рекомендацій, розроблених науково-дослідними установами, суть якого в тому, що за основу для встановлення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами приймають результати польових дослідів з добривами, які проводяться в різних грунтово - кліматичних зонах з основними сільськогосподарськими культурами. На їх основі визначаються середні величини поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами, що і рекомендується для сільськогосподарського виробництва.

б) балансово-розрахунковий;

в) нормативний.

Широке поширення мають два останніх метода - балансово-розрахунковий та нормативний.

2.1 Балансово-розрахунковий метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами

Метод розрахунку норм поживної речовини на планову урожайність дає непогані результати при плануванні середніх рівнів урожаю при середній забезпеченості ґрунту поживними речовинами. Розрахунок норм поживних речовин, які треба внести з мінеральними добрива (НМ, кг/га) проводиться за формулою:

(3.1)

В - винос поживної речовини 1 тонною основної продукції, кг (додаток 5), У - урожайність основної продукції, т/га, Г - вміст доступної поживної речовини в орному шарі ґрунту, кг/га (додаток 6 або 7), КГ - коефіцієнт використання поживної речовини з ґрунту (додаток 8), НО - норма органічних добрив, в тому числі і під попередник (в перерахунку на підстилковий гній (т/га) (табл. 2.7), з - вміст поживної речовини в органічних добривах (азоту - 0,005, фосфору - 0,003, калію - 0,006), КО - коефіцієнт використання поживної речовини з органічних добрив (додаток 9), КД - коефіцієнт використання поживної речовини з мінерального добрива (додаток 10). органічний мінеральний добриво сільськогосподарський

Як правило вміст поживних речовин в ґрунті визначається в мг на 100 г ґрунту. Для перерахунку цього показника у запас доступної поживної речовини в орному шарі ґрунту в кг на гектар (Г) необхідно виконати наступне перетворення:

, (3.2)

де Н- потужність орного шару, см, г - щільність орного шару, г/см3, г - вміст поживної речовини, мг на 100 г ґрунту. Для середніх умов .

Результати розрахунків за (3.1) заносяться в таблицю 3.1.

Таблиця3.1. Визначення норми поживної речовини ,яку необхідно внести з мінеральними добривами (балансово-розрахунковий метод)

Показники

Поживна речовина

Сільськогосподарські культури польової сівозміни

Озима пшениця

Озимий ріпак

Озима пшениця

Сорго зернове

Горох

Озима пшениця

Соняшник

Планова врожайність культури т/га

-

5,5

3,3

5,8

3,5

1,8

4,4

2,1

Винос поживних речовин 1т основної продукції ,кг

N

30

50

30

30

50

30

50

P2O5

10

31

10

14

14

10

31

K2O

24

50

24

35

33

24

114

Вміст поживних речовин в грунті ,мг/100 г грунту

N

1,4

1,3

1,4

1,2

1,2

1,3

1,3

P2O5

8

8

7

7

10

6

7

K2O

25

21

25

20

13

13

24

Запас поживних речовин в орному шарі грунту ,кг/га

N

42

39

42

36

36

39

39

P2O5

240

240

210

210

300

180

210

K2O

750

630

750

600

390

390

720

Коефіцієнт використання поживних речовин з грунту

N

0.40

0.60

0.40

0.40

0.50

0.40

0.50

P2O5

0.15

0.25

0.15

0.15

0.20

0.15

0.20

K2O

0.21

0.70

0.21

0.21

0.30

0.21

0.30

Норма органічних добрив,в т.ч.і під попередник,т/га

-

-

-

-

-

-

24

(24)

Вміст поживних елементів в 1 тонні органічних добрив

N

-

-

-

-

-

0.005

0.005

P2O5

-

-

-

-

-

0.003

0.003

K2O

-

-

-

-

-

0.006

0.006

Коефіцієнт використання поживних речовин з органічних добрив

N

-

-

-

-

-

0,30

0,14

P2O5

-

-

-

-

-

0,40

0,18

K2O

-

-

-

-

-

0,60

0,10

Коефіцієнт використання поживних речовин з мінеральних добрив

N

0.45

0.43

0.45

0.43

0.43

0.45

0.43

P2O5

0.23

0.28

0.23

0.28

0.28

0.23

0.28

K2O

0.73

0.73

0.73

0.72

0.72

0.73

0.72

Розрахункова норма поживних речовин ,які треба внести з мінеральними добривами ,кгд.р./га

N

329,3

329,3

349,3

210,7

98,6

178,6

159,7

P2O5

37,8

-112,0

115,2

62,5

-124,2

-51,3

36,2

K2O

-34,93

-378,0

-25,0

-4,8

-111,1

-111,5

12,5

Скоригована норма поживних речовин , які треба внести з мінеральними добривами ,кг д.р./га

N

90

90

90

60

30

90

60

P2O5

30

0

60

60

0

0

36

K2O

0

0

0

0

0

0

12

Далі визначається насиченість сівозміни всіма поживними речовинами (НпрС), які необхідно вносити з мінеральними добривами, а також окремими видами (азоту(НАС), фосфору(НРС), калію(НКС)), роблять розрахунки за наступними формулами:

НпрС=(НА+НР+НК)/Sc=(645.1+216.1+60)/1070=0.86

НАС=НА/Sc=510/690=0.73

НРС=НР/Sc=186,2/690=0,26

НКС=НК/Sc=12,5/690=0,01

2.2 Нормативний метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами

При цьому методі розрахунку поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (NМ, кг/га) враховується планова урожайність (У, т/га додаток 1), нормативи витрат елементів живлення на отримання однієї тонни продукції по кожній культурі (НУ, кг (додаток 12)) та (через відповідні коефіцієнти - kG (додаток 13)) забезпеченість ґрунту кожного поля поживними речовинами. Розрахунок проводиться за формулою

(3.7)

Результати розрахунків заносяться в таблицю 3.2.

Таблиця3.2. Визначення норми поживної речовини ,яку необхідно внести з мінеральними добривами (нормативний метод)

Показники

Поживна речовина

Сільськогосподарські культури польової сівозміни

Озима пшениця

Озимий ріпак

Озима пшениця

Сорго зернове

Горох

Озима пшениця

Соняшник

Планова врожайність культури т/га

-

5,5

3,3

5,8

3,5

1,8

4,4

2,1

Винос поживних речовин 1т основної продукції ,кг

N

30

50

30

30

50

30

50

P2O5

10

31

10

14

14

10

31

K2O

24

50

24

35

33

24

114

Вміст поживних речовин в ґрунті, мг/100 г ґрунту (дод. 6,7)

N

1,4

1,3

1,4

1,2

1,2

1,3

1,3

P2O5

8

8

7

7

10

6

7

K2O

25

21

25

20

13

13

24

Коефіцієнт, який враховує вміст поживних речовин в ґрунті

N

1,3

1,3

1,3

1,3

1,3

1,3

1,3

P2O5

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

K2O

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

Розрахункова норма поживних речовин, які треба внести з мінеральними добрива, кг д.р./га

N

214,5

214,5

226,3

136,5

117

171,6

136,5

P2O5

55

102,3

58

49

25,2

44

65,1

K2O

66

82,5

69,6

61,2

29,7

52,8

119,7

Скоригована норма поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами, кг д.р /га

N

90

90

90

60

30

90

60

P2O5

55

60

58

49

25

44

60

K2O

0

0

0

0

30

0

30

18

Далі визначається насиченість сівозміни всіма поживними речовинами та окремими елементами живлення, які необхідно вносити з мінеральними добривами при запровадженні нормативного методу (аналогічно 3.1).

2.3 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні балансово-розрахункового методу)

Наступним етапом є визначення обсягів мінеральних добрив, які необхідно для внесення на поля сівозміни під кожну культуру. Попередньо необхідно визначити перелік добрив, які є в наявності та вміст діючої речовини в них (µ) (додаток 14). Данні заносяться в таблицю 3.3.

Обсяг мінерального добрива (М, кг/га) визначається за формулою:

(3.3)

В (3.3) Нм - норма поживної речовини, яку треба внести з мінеральними добривами, кг/га (табл.3.1), µ - вміст діючої речовини в мінеральному добриві.

Таблиця 3.3. Визначення норми поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (балансово-розрахунковий метод)

Показники

Поживна речовина

Сільськогосподарські культури польової сівозміни

Озима пшениця

Озимий ріпак

Озима пшениця

Сорго зернове

Горох

Озима пшениця

Соняшник

Норма поживних речовин, яку треба внести з мінеральними добривами кг д.р./ га (табл. 3.1)

N

90

90

90

60

30

90

60

P2O5

30

0

60

60

0

0

36

K2O

0

0

0

0

0

0

12

Форма мінерального добрива (додаток 15)

N

NK

NK

NK

NK

NK

NK

NK

P2O5

PСФПГ

-

PСФПГ

PСФПГ

-

-

PСФПГ

K2O

-

-

-

-

-

-

ККХ

Вміст діючої речовини в мінеральному добриві,

(додаток 14)

N

0,46

0,46

0,46

0,46

0,46

0,46

0,46

P2O5

0,20

-

0,20

0,20

-

-

0,20

K2O

-

-

-

-

-

-

0,60

Норма мінеральних добрив в конкретних туках, кг/га

N

195,6

195,7

195,7

130,4

62,2

195,7

130,4

P2O5

150

-

300

300

-

-

181

K2O

-

-

-

-

-

-

20,8

2.4 Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні нормативного методу)

Таблиця 3.4. Розрахунок норми мінеральних добрив при застосуванні нормативного методу

Показники

Поживна речовина

Сільськогосподарські культури польової сівозміни

Озима пшениця

Озимий ріпак

Озима пшениця

Сорго зернове

Горох

Озима пшениця

Соняшник

Норма поживних речовин, яку треба внести з мінеральними добривами кг д.р./ га (табл. 3.1)

N

90

90

90

60

30

90

60

P2O5

55

60

58

49

25

44

60

K2O

0

0

0

0

30

0

30

Форма мінерального добрива (додаток 15)

N

NK

NK

NK

NK

NK

NK

NK

P2O5

PСФПГ

PСФПГ

PСФПГ

PСФПГ

PСФПГ

PСФПГ

PСФПГ

K2O

-

-

-

-

ККХ

-

ККХ

Вміст діючої речовини в мінеральному добриві,

(додаток 14)

N

0,46

0,46

0,46

0,46

0,46

0,46

0,46

P2O5

0,20

0,20

0,20

0,20

0,20

0,20

0,20

K2O

-

-

-

-

0,60

-

0,60

Норма мінеральних добрив в конкретних туках, кг/га

N

195,6

195,7

195,6

130,4

62,2

195,6

130,4

P2O5

275

300

290

245

126

220

300

K2O

-

-

-

-

50

-

50

2.5 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні балансово-розрахункового методу)

План розподілу поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами („норма” поживних речовин) в сівозміні передбачає їх кількаразове внесення меншими за обсягами дозами. Дози можуть бути основним добривом, припосівним та (або) підживленням. В той же час, може бути ситуація, коли вся норма поживної речовини вноситься одночасно, тобто може бути або основним добривом, або припосівним, або підживленням. Розподіл норми на дози є відповідальною задачею, вирішення якої пов'язано із знаннями фізіологічних особливостей росту та розвитку конкретної сільськогосподарської культури тощо. Результат розподілу норми на дози заноситься в таблицю 3.5.

Потім складають річний план використання мінеральних добрив в сівозміні (табл. 3.6), в якому розраховують потребу в добривах (фізичних туках) по формам та строках їх використання на всю площу посівів кожної культури і в підсумку для всієї сівозміни. При заповнені таблиці 3.6. використовують данні табл. 3.3. -3.4.

Таблиця 3.5. Річний план використання поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами в сівозміні

№ поля

Культура

Площа, га

Норма

Дози

Органічних добрив, т

Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами

кг д.р.

Основне внесення

Припосівне

Підживлення

N

P2O5

K2O

Органічних добрив, т

Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами кг д.р.

N

P2O5

K2O

N

P2O5

K2O

N

P2O5

K2O

1

Чорний пар

86

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2

Озима пшениця

81

-

90

0

0

-

60

-

-

-

-

-

30

-

-

3

Озимий ріпак

91

-

90

0

0

-

90

-

-

-

-

-

-

-

-

4

Озима пшениця

83

-

90

60

0

-

60

60

-

-

-

-

30

-

-

5

Сорго

89

-

60

60

0

-

-

60

-

60

-

-

-

-

-

6

Горох

85

-

30

0

0

-

-

-

-

30

-

-

-

-

-

7

Озима пшениця

87

24

90

0

0

24

60

-

-

-

-

-

30

-

-

8

Соняшник

88

-

60

36

12

-

-

36

12

60

-

-

-

-

-

Таблиця 3.6. Річний план розподілу мінеральних добрив в сівозміні

№ поля

Культура

Площа, га

Основне добриво

Припосівне

Підживлення

Форма добрива

На 1 га

Добрив на всю

площу, т

Форма добрива

На 1 га

Добрив на всю

площу, т

Форма добрива

На 1 га

Добрив на всю

площу, т

Поживна

речовина,

кг д.р.

Добрив, т

Поживна

Речовина,

кг д.р.

Добрив, т

Поживна

Речовина,

кг д.р.

Добрив, т

1

Чорний пар

86

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2

Озима пшениця

81

NK

PСФПГ

60

60

0,13

0,15

10,5

9

-

-

-

-

NK

30

0,06

4,86

3

Озимий ріпак

91

NK

90

0,19

12,29

-

-

-

-

-

-

-

-

4

Озима пшениця

83

NK

PСФПГ

60

60

0,13

0,30

10,7

24,9

-

-

-

-

NK

30

0,06

4,9

5

Сорго

89

PСФПГ

60

0,30

26,7

NK

60

0,13

11,6

-

-

-

-

6

Горох

85

NK

-

-

-

NK

30

0,06

5,1

-

-

-

-

7

Озима пшениця

87

NK

60

0,13

11,3

-

-

-

-

NK

30

0,06

5,2

8

Соняшник

88

PСФП

Г ККХ

36

12

0,18

0,02

15,84

1,76

NK

60

0,13

11,4

-

-

-

-

2.6 Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні нормативного методу)

Таблиця 3.7. Річний план використання поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами в сівозміні ( нормативний метод)

...

№ поля

Культура

Площа, га

Норма

Дози

Органічних добрив, т

Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами

кг д.р.

Основне внесення

Припосівне

Підживлення

N

P2O5

K2O

Органічних добрив, т

Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами кг д.р.

N

P2O5

K2O

N

P2O5

K2O

N

P2O5

K2O

1

Чорний пар

86

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены