Насінництво соняшника

5. Норма висіву F1 на загальну площу, кг/га (графа 4):

= = 3 кг ( без страхового фонду)

6. Норма висіву на ділянках гібридизації простих поміжлінійних гібридів, кг/га:

§ для F1 материнської форми (графа 10):

= 1,73 кг (без СФ)

§ F1 батьківської форми (графа 11):

= 0,94 кг ( без СФ)

1. Розрахуємо кількість насіння F1 на товарну площу ( без СФ):

160 га * 3 кг = 480 кг

2. Кількість насіння F1 на товарну площу + СФ:

480*120 = 600 кг

3. Розрахуємо ділянку гібридизації:

600 / 210 = 2,8 га

4. Площа ділянки гібридизації материнської лінії ( 6:2) 8 частин:

2,8 га - 8 ч

Х - 6 ч х = (2,8 * 6) / 8 = 2,1 га

5. Площа ділянки гібридизації батьківської лінії:

2,8 га - 8 ч

Х - 2 ч х = (2,8 * 2) / 8 = 0,7 га

6. Кількість насіння необхідне материнській лінії ( без СФ) :

2,1 * 1,73 = 3,6 кг

7. Кількість насіння необхідне материнській лінії + СФ :

3,6+(3,6*0,3)=4,68кг 8. Кількість насіння необхідне батьківській лінії ( без СФ) :

0,7 * 0,94 = 0,65 кг

9. Кількість насіння необхідне батьківській лінії (+ СФ) : 0,65+(0,65*0,3)=0,91 Урожайність материнської лінії - кондиційного 6 ц/га

Урожайність батьківської лінії - кондиційного 2 ц/га

10. Розраховуємо площу ділянки розмноження для материнської лінії :

2,1 /360 ц = 0,0058 га

11. Розраховуємо площу ділянки розмноження для батьківської лінії :

0,7 / 210 ц = 0,0033 га

Площа насінницьких посівів = ( площа ділянки гібридизації материнської лінії + площа ділянки гібридизації батьківської лінії) + ( площа ділянки розмноження материнської лінії + площа ділянки розмноження батьківської лінії) = ( 2,1 + 0,7) + ( 0,0058 + 0,0033) = 2,8 га

7. Розрахунок насінницьких площ і кількості гібридного насіння соняшника на прикладі прстого міжлінійного гібриду НК Тутті



№ п/п	Гібрид (сорт)	Площа посіву, га	Норма висіву, кг/га	Необхідно насіння F1, ц	Вихід очищеного кондиційного насіння ц/га	Площа ділянки гібридизації, га	Норма висіву на ділянках гібридизації, кг/га
				на загальну площу	страховий фонд, 25 %	Всього
								Мат. лінії	Бат. Лінії	материнська форма	Чоловіча форма
1	НК Тутті	160	3	480	120	600	21	2,1	0,7	1,73	0,94

Продовження таблиці 7

Необхідно насіння самозапилених ліній, ц
Материнська лінія	Батьківська лінія
на площі ділянки гібридизації	страховий фонд 30 %	всього	на площі ділянки гібридизації	Страховий фонд 30 %	Всього
13	14	15	16	17	18
3,6	1,26	4,86	0,65	0,26	0,91

Продовження таблиці 7

Площі ділянок розмноження самозапилених ліній, га
Материнська лінія	Батьківська лінія
19	20
0,0058	0,0033

З таблиці 7 видно що площа насінницьких посівів становить 2,8 га.



5. Контроль за якістю насіннєвих фондів. Сортові та посівні якості насіння

Зберігання насіння - завершальний етап технологічного процесу, покликаний забезпечити збереження його життєздатності, сили росту, і здатності дружно проростати в польових умовах, реалізувати генетичний потенціал сорту, запобігати засміченню, розповсюдженню хвороб та шкідників.

Найпоширенішими причинами погіршення якості насіння під час зберігання є самозігрівання, розвиток комах, кліщів і мікроорганізмів, негативний вплив низьких температур за підвищеної вологості, проростання та ін. Запобігання цим негативним явищам досягається правильною підготовкою насіння, застосуванням раціональних способів його розміщення у сховищах, підтриманням оптимального режиму зберігання й постійним спостереженням за ним. До закладання на зберігання допускається тільки насіння, доведене за вологістю до стандартного рівня, а також очищене від домішок, що є джерелом самозігрівання (рослинні рештки, насіння бур'янів, живі комахи та ін.), розвитку хвороб і шкідників.

Чинники, що впливають на збереження насіння. На зберігання слід закладати сухе виповнене насіння, оскільки щупле насіння зберігається гірше. Особливої уваги потребує насіння, яке збирали у дощову погоду, а також у морозну (частіше кукурудза) - у такого насіння пошкоджується оболонка. Небажаними є й інші види травмування насіння (механічне і шкідниками) - воно утричі інтенсивніше дихає, ніж ціле, що створює умови для самозігрівання і активної діяльності мікроорганізмів.

У подальшому вирішальними факторами зберігання насіння є вологість насіння і температура.

У процесі дихання насіння виділяє воду, вуглекислий газ і значну кількість тепла, проте у сухому середовищі цей процес протікає повільно і не загрожує зберіганню. Критична вологість для насіння пшениці, жита, ячменю становить 14,5-15,5%, для кукурудзи - 13-14%, проса - 12-13%, соняшнику - 7-9%. Якщо ж вологість перевищує критичний поріг, за яким починається активна фізіологічна діяльність, то з'являється вільна вода, котра активізує діяльність ферментної системи. В обмін вступає крохмаль, а потім і білкові сполуки, дихання посилюється, життя насіння все більше активізується і воно може набубнявіти

Негативно впливають на зберігання часті коливання вологості насіння, зумовлені змінами вологості повітря. Наприклад, при відносній вологості зовнішнього повітря 80% рівноважна вологість для насіння пшениці становитиме 16,7%, для жита - 17,5%, а при 90% вона відповідно підвищиться до 20,4 і 21,6%.

Дуже небезпечними в цих умовах є плісняві гриби, котрі можуть розмножуватися при вологості зерна 15-16%. Оскільки зародок завжди має більшу вологість, ніж насінина в цілому, то вони розвиваються перш за все на зародку. їхні гіфи проникають у тканини зародка і насінина втрачає схожість. Тому, щоб уникнути ураження насіння грибами, зберігати його треба при вологості що нижче критичної на 3-4%, а для олійних культур - на 2-3%. За даними Д. Харингтона, у насінні з вологістю нижче 12% не розвиваються хвороби, а нижче 9% не з'являються і шкідники.

Життєдіяльність насіння залежить також і від температури середовища: чим вища температура, тим інтенсивніше дихання. Встановлено, що з підвищенням температури на 10° дихання посилюється в 2-3 рази, якщо вологість вище критичної. При низькій вологості дихання насіння мало залежить від температури.

В умовах сухого клімату при зберіганні насіння з вологістю 9,5-11,5% схожість насіння понад 90% зберігається у пшениці і ячменю 12 років, у вівса - 13, кукурудзи - 9, жита і проса - 5 років. В умовах вологого клімату ці строки різко скорочуються: у ячменя - до 4, пшениці - до 3 років і т.д. В оптимальних умовах насіння зберігає свої кондиції близько 15 років.

Насіння потребує спеціальної підготовки в період збирання і післязбиральної обробки. Під час збирання, навіть у фазі повної стиглості насіння, до бункера потрапляють зелені частини рослин або бур'янів з вологістю 50-80%. Ця маса зволожує насіння протягом першої ж доби, що може призвести до часткового зігрівання і погіршення якості насіння, тому необхідно слідкувати, аби зерно, що надійшло на тік, було одразу очищене від цих домішок.

Насіння, що надходить від комбайнів, дуже різне за вологістю, стиглістю та іншими показниками і тому в його масі можуть легко виникати вогнища самозігрівання. Треба пам'ятати, що насіння, яке побувало в осередку самозігрівання, має значні фізіологічні зміни і його схожість буде швидко знижуватися. Таке насіння необхідно підсушити, краще шляхом активного вентилювання.

Отже, на тривале зберігання закладають насіння з вологістю що нижче критичної і цілком очищене та відсортоване.

Розміщення і зберігання насіння. При зберіганні необхідно вживати всіх можливих заходів, щоб запобігти змішуванню насіння - це один з головних законів насінництва. Тому, до початку жнив складають план

розміщення насіння в насіннєсховищах з урахуванням очікуваного обсягу виробництва, планів сівби і реалізації по кожній культурі, сорту, категорії, генерації. Розміщення партій насіння проводять згідно з документами на сортові й посівні якості - розміщують по сортах, а в межах сорту - по категоріях (репродукціях), за показниками сортових і посівних якостей, а інколи і за вологістю та іншими ознаками.

Оригінальне, елітне, а інколи і насіння першої репродукції зберігається в мішках, а мішки у штабелях, які формують на спеціальних піддонах не нижче, ніж за 15 см від підлоги. Розмір штабелів та відстань між ними та стінами сховища повинні сприяти безперешкодному відбору проб насіння з будь-якого місця і проведенню технологічних операцій.

Не можна розміщувати у сусідніх засіках насіння важковідокремлю- ваних культур (наприклад, жито і пшеницю, ячмінь і овес і т.п.). Щоб насіння не потрапляло в сусідні засіки, його не досипають на 15-20 см. Висота насипу для зернових і зернобобових культур не повинна перевищувати 2 м, а олійних - 1,5 м. Щоб запобігти конденсації пари на насінні, засіки ставлять на відстані мінімум 0,5 м від зовнішніх стін насіннєсховища.

З моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за їх вологістю і температурою, за температурою і вологістю повітря, за зміною кольору насіння, його запаху, появою осередків самозігрівання і шкідників. Особливо ретельні спостереження за температурним режимом зберігання слід вести пізньої осені та рано навесні, коли підвищується вологість повітря і збільшуються коливання температури, що може спричинити самозігрівання.

Насіннєсховища періодично провітрюють, використовуючи активне вентилювання. Слід пам'ятати, що відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60-70%, а температура - нижчою, ніж температура приміщення, бо інакше можлива конденсація вологи на насінні.

Контроль якості насіння. Під час зберігання насіння здійснюється систематичний органолептичний контроль за його зовнішнім виглядом, запахом, а також аналітичний контроль за посівними якостями і зараженістю шкідливими комахами, кліщами й хворобами. Спостереження ведуть за кожною партією окремо. Особливо ретельний контроль встановлюють за партіями з підвищеним ступенем травмування, а також тими, формування й достигання яких відбувалося за несприятливих умов. Періодичність контролю зараженості насіння наведено в таблиці 8.



Таблиця 8.

Періодичність перевірки насіння на зараженість

Вологість насіння, %	Температура насіння,	°С
	нижче 5	5	вище 10
До 15	1 раз у 20 днів	1 раз у 15 днів	1 раз у 10 днів
Вище 15	1 раз у 15 днів	1 раз у 10 днів	1 раз у 5 днів

Обстеженню на зараженість підлягає не тільки насіння, але й тара, стіни, підлога, шпарини, інші місця сховища. Втрата блиску, білясте або сірувате забарвлення насіння пшениці є наслідком самозігрівання і впливу тривалих опадів. Бурий колір насіння люцерни характерний для старого насіння з низькою схожістю. Затхлий запах свідчить про зберігання насіння у вологому приміщенні, оселедцевий - властивий зерну, ураженому мокрою сажкою. Зморшкуватість зерна пшениці пов'язана з пошкодженням його морозом. Цвілевий запах є наслідком активної дії в зерновій масі шкідливої мікрофлори (так звана цвіль зберігання), що свідчить про підвищену вологість насіння й можливу наявність осередків самозігрівання.

Кожна партія насіння, що зберігається, повинна пройти контроль у державній насіннєвій інспекції на повний аналіз, а по закінченні терміну дії документа про якість насіння отримати новий. Складається графік проходження партіями державного контролю з таким розрахунком, щоб на момент сівби (або реалізації) мати свіжі дані про якість насіння.

Для обліку походження насіння, його руху й якості ведеться "Шнурова книга обліку насіння" встановленої форми. Записи в ній повинні відповідати сортовим і насіннєвим документам та даним бухгалтерського обліку [2].



Таблиця 9

Норми якості насіння соняшнику ,%Категорія насіння	Типвість мін.	Панцирність мін.	Ступінь стерильності мін.		Вміст насіння шт/кгмакс.	Енергія проростання мін.	Схожість мін.	Вологість макс
				Основної культури мін.	В т.ч. обрушених	Других культурних рослин	Бур'янів
Сорти
ОН	99.9	99.0	-	100	1.0	0	0	87	92	10
ЕН	99.8	98.0	-	99	1.0	3	2	87	92	10
РН1-3	98.0	96.0	-	98	2.0	10	5	82	87	10
Батьківські форми - самозапилені лінії
ОН	99.9	99.0	98	98	1.0	5	3	80	85	10
ЕН	98.0	98.0	95	97	2.0	10	5	80	85	10
РН1-3	98.0	97.0	95	97	3.0	10	5	-	80	10
Гібриди першого покоління
F1	98.0	97.0	-	98	3.0	10	5	-	85	10

Насіння повинно відповідати посівним і сортовим якостям за ДСТУ 2240-93



6. Пакування (паковання) і маркування (марковання) насіння

Паковання - одиниця затареного чи розфасованого насіння (пакет, торбинка, мішок, контейнер тощо).

Пакування -процес розкладання (фасування) відповідної маси насіння у споживчу тару (паковання). Одним з видів пакування є фасування насіння за вагою, об'ємом чи кількістю для роздрібної реалізації чи інших потреб.

Марковання - етикетка або ярлик, що містять інформацію про насіннєву партію, а також умовне позначення (слово, текст, торгівельна марка, символ чи малюнок), нанесене безпосередньо на паковання з насінням.

Маркування - процес нанесення або закріплення марковання на паковання з насінням.

Вимоги до насіння

· Насіння, призначене для реалізації та сівби, повинно відповідати вимогам нормативних документів на сортові та посівні якості.

· Обов'язковому пакуванню та маркуванню підлягають усі партії оригінального (добазового) та елітного (базового) насіння незалежно від призначення, а також репродукційне (сертифіковане) насіння, призначене для реалізації.

· Партії репродукційного (сертифікованого) насіння, що не реалізується, і призначене для власних потреб виробника, допускається використовувати та зберігати у незапакованому виді (засік, насип, бурт) але з обов'язковим маркуванням (ярлик), в якому міститься уся необхідна інформація про партію насіння.

Пакування

· Для пакування насіння використовують такі види паковань, що забезпечують надійну цілісність їх вмісту під час зберігання і транспортування та унеможливлюють фальсифікацію після закриття паковання (тари).

· Тара повинна бути цілою, міцною, чистою, сухою і знезараженою від шкідників і збудників хвороб. Для пакування насіння, призначеного до реалізації використовують лише нову тару. Паковання з-під протруєного насіння підлягають обов'язковій утилізації в установленому порядку.

· Основними видами паковань, що застосовують в насінництві, є мішки, торбинки, пакети та контейнери різної місткості, що відповідають вимогам нормативних документів. Для виготовлення паковань використовують матеріали із натурального або штучного волокна, щільний папір, картон, пластик, металеву фольгу та інші матеріали, придатні для пакування насіння і допущені санітарними нормами.

· Насіння, призначене для роздрібної торгівлі, фасують у дрібну, споживацьку тару з можливим подальшим пакуванням у мішки, коробки, ящики, пачки та інші контейнери, що відповідають вимогам пп. 4.1-4.2 цього Положення.

· Для пакування й фасування насіння використовують спеціально призначені ваги і дозатори, які пройшли державну метрологічну повірку. Маса паковання не повинна перевищувати норм, встановлених ДСТУ 4138 з відхиленням кількості насіння у пакованні в межах вимог Р 50-56-96.

· Насіння олійних, ефіроолійних, кормових і медоносних культур упаковують у подвійну мішкотару або багатошарові паперові мішки та пакети. Допускається використовувати у якості зовнішнього паковання тканинні мішки, а в якості внутрішнього - поліетиленові мішки або вкладиші, виготовлені з поліетиленової плівки або поліпропілену.

· Мішки, торбинки та пакети з насінням зашивають машинним способом, використовуючи нитки згідно з чинними нормативними документами, що забезпечують механічну міцність зашивання.

· Допускається ручне зав'язування, зашивання, заклеювання або термічне зварювання паковань, виготовлених з відповідних матеріалів, що забезпечує надійність їх закриття.

· Паковання, закрите зав'язуванням, а також мішки і контейнери з клапаном, повинні бути опломбованими.

Маркування

· Марковання повинно містити усю необхідну інформацію про насіннєву партію, призначену для реалізації і сівби. Особливості маркування залежать від призначення насіння, виду паковань і способів його транспортування.

· Паковання з насінням маркують етикетками (ярликами) відповідної форми, кольору та змісту, які закріплюють зовні та вкладають усередину паковання.

· Усі надписи на етикетках та пакованнях здійснюють українською мовою. На вимогу замовника надписи можуть бути продубльовані російською або іншими іноземними мовами. Крім основного тексту, марковання може містити додаткові познаки (абревіатури, надписи, логотипи, малюнки), які не впливають на зміст інформації про насіння.

· Форма етикетки прямокутна, мінімальний розмір (довжина Ч ширина) - 110 Ч 67 мм.

· Зовнішні етикетки виготовляють зі спеціального паперу (за ГОСТ 7625) або з іншого міцного (крім металу) водостійкого матеріалу. Спосіб закріплення зовнішньої етикетки залежить від виду паковання і способу його закриття, згідно з чим етикетки прив'язують, пришивають або наклеюють на паковання.

· Внутрішня етикетка повинна відтворювати зміст зовнішньої і може бути виготовлена з паперу меншої щільності та міцності.

· Крім етикеток (ярликів), зовнішнє марковання може бути нанесене безпосередньо на паковання, в тому числі й на контейнери великої місткості, за допомогою водостійкої фарби. Нанесення марковання на тару може бути здійснене заздалегідь типографським способом на замовлення виробника насіння або організації, що його пакує чи фасує. При цьому наявність внутрішньої етикетки обов'язкова.

· Крім основних позицій, які обов'язково повинні бути зазначені (п.5.9) на етикетці чи пакованні повинні бути зазначено:

- для каліброваного насіння - номер фракції;

- для протруєного та обробленого іншими препаратами насіння - назва протруйника (препарату);

- для насіння, доробленого і запакованого на насіннєвих заводах, а також для фасованого насіння, призначеного для роздрібної торгівлі чи інших цілей - товарний знак (логотип) та назва підприємства, де запаковано або розфасовано насіння з зазначенням реквізитів, а також відомостей про перепакування або перемаркування (якщо такі дії мали місце).

· Паковання з гібридним насінням та насінням батьківських форм гібридів кукурудзи або соняшнику, а також паковання з протруєним (обробленим іншим способом) або інкрустованим чи дражованим насінням маркують додатковими познаками, які наносять безпосередньо на тару.

· Нанесення додаткових познак здійснюють типографським або іншим (за допомогою трафарету) способом, застосовуючи чорну водостійку фарбу.

· На пакованнях з протруєним (обробленим) насінням ставлять напис "Протруєно" або "Оброблено", на пакованнях з дражованим або інкрустованим насінням - "Інкрустоване" або "Дражоване".

· Для партій репродукційного (сертифікованого) насіння, що реалізують і транспортують насипом, якщо це обумовлено між виробником і споживачем, обов'язкова інформація про насіння зазначається у накладних або інших супровідних документах (наприклад, Атестаті…).

· У разі виникнення потреби у перемаркуванні або переопломбовуванні насіннєвої партії необхідно отримати дозвіл від виробника (власника) насіння. При цьому попереднє марковання та пломби видаляють, а нове марковання повинно відтворювати первинну інформацію про насіння та містити відповідну відмітку. Усі операції проводять за участі представників державних органів сертифікації насіння (зокрема, Укрдержнасінінспекції), які за потребою проводять пломбування перепакованого насіння [6].



Висновки

Я пропоную в господарстві вирощувати такі системи та схеми які прийнято в Україні .

При виконанні розрахункової роботи і використання літературних джерел дійшла до висновку що соняшник:

· Соняшник найбільш рентабельна культура площа посіву в Україні щороку зростає і в 1999 році становила 2.8 млн. га. Основними регіонами виробниц-тва є Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Полтавська, Кі-ровоградська і Одеська області.

· Одержання насіння соняшнику з високими сортовими, насіннєвими ознаками і врожайними якостями можливо при дотриманні оптимальних агротехнічних умов.

· Соняшник - перехреснозапильна рослина. При розміщенні насінницьких ділянок повинна бути витримана просторова ізоляція: для сортів не менше 1000, ділянок гібридизації - не менше 3000, а для ділянок розмноження ліній -неменше 10000 м. Тому лінії розмножуються тільки в ізольованих зонах.

Я рекомендую гібрид НК Тутті бо він середньостиглий, високоврожайний, високоінтенсивного типу вирощування з відмінною стабільністю. Добре відгукується на родючість ґрунту. Стійкий до захворювань. Має добру толерантність до фомопсису, фомозу, кошикові та стеблової формам білої та сірої гнилей.



Список використаний літератури

1.Бондаренко Л.В. Положення про виробництво насіння первинних ланок та еліти зернових, зернобобових і круп'яних культур в Україні (Методичні рекомендації). - К.: Аграрна наука. - 1998. - 23 с.

2.Березкин А.Н. Организация семеноводства сельскохозяйственных культур в Канаде. /А.Н. Березкин, А.М. Малько - М.: 1998. - 76 с.

3.Гужов Ю.Л. Селекция и семеноводство культурних растений. /Ю. Гужов, А. Фукс, П. Валичек - М.: Агропромиздат, 1991.- 463 с.

4.Довідник по апробації польових культур /Упоряд. В.В.Волкодав та ін. -К.: Урожай, - 2002.

5.www.syngenta.com 6.ДСТУ 2240-93. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови, - К.: Держстандарт України, 1994. - 74 с.

7.ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості.

8.Закон України "Про насіння і садивний матеріал" //Відомості Верховної Ради України,1994, № 2.

9.Зозуля О.Л. Селекція і насінництво польових культур. /О.Л. Зозуля, В.С. Мамалига -К.: Урожай, - 1993. - 415 с.

10.Закон України "Про охорону прав на сорти рослин".

11.Ковалевская Н.И. Организация сортового и семенного контроля в семеноводстве полевых культур в Украине. Днепропетровск, - 1997.

12.Коновалов Ю.Б. Практикум по селекции и семеноводству полевых культур. - М.: Агропромиздат, - 1987. - 307 с.

13.Коновалов Ю.Б. Частная селекция полевых культур. Ю.Б. Коновалов, Л.М. Долгодворова, Л.В. Степанова - М.: Агропромиздат - 1990.

14.Макрушин Н.М. Основи гетеросперматологии.- М.: Агропромиздат.1989.- 228 с.

15.Макрушин Н.М. Экологические основы семеноводства зерновых культур.-М.: Агропромиздат, 1985.

16.Молоцький М.Я. Селекція та насінництво польових культур. - М.Я.Молоцький, С.П.Васільківьський, В.І. Князюк К.: Вища шк., 1994. - 454 с.

17.Молоцький М.Я. Селекція та насінництво польових культур. Практикум / М.Я.Молоцький, С.П.Васильківський, В.І. Князюк - К.: Вища шк., 1995. - 238 с.: іл..

18.Лобода Н.В.. Селекция и семеноводство зерновых культур / Н.В.Лобода, В.Н. Ремесло. К.: Урожай, 1987.

19.Весна Б.А., Справочник по семеноводству./ Б.А Весна., М.М.Сирота и др.) - К.: Урожай, 1991.- 352 с.

20.Шемавньов В.І.. Насінництво польових культур. / В.І. Шемавньов. Н.І. Ковалевська, В.В. Мороз - Дніпропетровськ: - 2004.

21.Шемавньов В.І. Практичні поради з насінництва польових культур. /Головне управління сільського господарства і продовольства і Дніпропетровський державний аграрний університет. Дніпропетровськ: - 2003.

Размещено на Allbest.ru

...