Виробництво і використання преміксів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Виробництво і використання преміксів (огляд літератури)

1.1 Комбікормова промисловість. Премікси

1.2 Технологія виробництва комплексних преміксів

1.3 Технологія виробництва вітамінно-амінокислотних преміксів

1.4 Використання преміксів у годівлі молочних корів

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок потреби в кормах та посівних площах під кормові культури

2.2 Складання технологічної карти заготівлі кормів

Висновки

Список літератури



Вступ

Сучасний етап розвитку тваринництва характеризується активним процесом інтенсифікації. Збільшення продуктивності тварин, поліпшення якості продукції, значне підвищення рівня використання поживних речовин корму, потоковість, механізація і автоматизація, висока рентабельність, різке підвищення продуктивності праці - головні ознаки промислової технології виробництва продуктів тваринництва.

Проблема повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин в останні роки у зв'язку з інтенсифікацією тваринництва набуває все більшого значення. Доведено, що важливо не тільки задоволення потреби тварин в основних чинниках харчування, але і співвідношення в раціоні окремих поживних речовин (цукрово-протеїнове, енерго-протеїнове, кислотно-лужну), відсутність в кормах антипоживних і токсичних речовин.

Досвід організації годівлі тварин в умовах промислової технології показав, що забезпечити вищий рівень повноцінності годівлі взагалі неможливо без застосування комплексу біологічно активних речовин. Таким чином, інтенсифікація тваринництва призвела до прискореного розвитку промисловості мікробіологічного та хімічного синтезу по виробництву кормових вітамінів, амінокислот, макро-і мікроелементів, ферментів, антибіотиків, карбаміду і амонійних солей, транквілізаторів, гормонів, антиоксидантів, детергентів, нітрофуранів та деяких інших органічних і неорганічних біокаталізаторів. [7]

Премікс-наповнювач збагачений БАР. В якості наповнювача використовують відходи борошномельного і круп'яного виробництва, і трав'яного борошна. З БАР включають вітаміни, солі, мікроелементи.

Склади преміксів та комбікормів розробляються на основі сучасних наукових досліджень про потреби організму тварини в енергії, білку, амінокислотах, вітамінах, макро-та мікроелементів, ферменти і інших елементах живлення з урахуванням виду, рівня продуктивності, статі і віку тварин. Виробництво біологічно активних речовин має спиратися на наукові дослідження методів їх застосування, контроль за якістю тваринницької продукції і післядією.

У нашій країні проведено великі дослідження з вивчення ефективності застосування в тваринництві різних кормових препаратів біологічно активних речовин.

Необхідно особливо підкреслити, що комплекси біологічно активних речовин здатні знижувати витрата тваринами протеїну корму на одиницю продукції в результаті підвищення повноцінності харчування.

Відомо, що поживний ефект суміші кормів виявляється дещо іншим, ніж ефект суми входять до неї входять. Можна допустити, що це теоретичне положення зберігає своє значення і при складанні сумішей біологічно активних речовин, в такому випадку прагнення до створення таких комплексів, які забезпечували б продуктивний ефект вище суми результатів дій окремих компонентів, має стати основним принципом у розробці рецептів комплексу (преміксів).[5]



Розділ 1. Виробництво і використання преміксів (огляд літератури)

1.1 Комбікормова промисловість. Премікси

Щоб задовольнити потреби населення в молоці, яйцях, м'ясі, жирах та інших продуктах, а також потреб легкої промисловості в шкірі, вовні та іншій сировині, потрібен всебічний розвиток тваринництва.

Щоб забезпечити успішний розвиток тваринництва, потрібно постійно розширювати та укріплювати кормову базу - збільшувати виробництво комбінованих кормів (комбікормів), білково-вітамінних добавок (БВД), преміксів та інших кормових добавок.

У сучасному світі існує багато способів годівлі сільськогосподарських тварин, але найбільш визнаними та економічно вигідними є комбікорми.

Комбікормова промисловість - ланка між природою й тваринництвом, яка забезпечує тварин повноцінними кормами. Тому зараз альтернативи комбікормам як засобу виробництва тваринницької продукції майже немає.

Застосування комбікормів у тваринництві дає можливість:

- збільшити середньодобовий приріст живої маси тварин при відгодівлі в 1,5-2,0 рази;

- зменшити витрати кормів на виробництво тваринницької продукції на 20-30%;

- зменшити тривалість відгодівлі птиці та тварин на 30-35%;

- механізувати процес годівлі птиці, тварин і риби.

Завдяки широкому застосуванню комбікормів стало можливим створювати великі тваринницькі комплекси, птахофабрики. Саме застосування комбікормів дало змогу перевести тваринництво і птахівництво на промислову основу, що значно підвищило продуктивність праці в цих галузях агропромислового комплексу.

Освоєння промислової технології поставило перед зоотехнічною наукою нові важливі проблеми. Тривале перебування тварин та птиці в закритих приміщеннях в умовах обмеженого руху при безприв'язно-боксовому, стійловому, клітковому утриманні, обмеження контактів із зовнішнім середовищем, ґрунтом, рослинами, водоймами може призвести до послаблення здоров'я, порушення обміну речовин, зниження продуктивних та репродуктивних якостей, появи нових, досі невідомих хвороб.

Негативним явищам можна надійно запобігти профілактичними заходами та системою повноцінної годівлі. Корм максимально повинен містити все те, що тварина отримує, знаходячись у природних умовах, наприклад, на доброму пасовищі. При інтенсивному вирощуванні сільськогосподарських тварин і птиці природного набору біологічно активних речовин, які надходять з компонентами комбікормів, стає недостатньо, що потребує збага-чення комбікормів преміксами. При цьому потрібно мати на увазі, що утримання тварин у закритих приміщеннях потребує підвищення потреб у вітамінах, макро- і мікроелементах та в інших біологічно активних речовинах.

Премікс - це однорідна суміш подрібнених до необхідної крупності біологічно активних речовин (вітамінів, кормових форм мікроелементів, амінокислот, ферментів та інших препаратів біологічноактивних речовин) та наповнювача, яка виробляється за науковообґрунтованими рецептами і застосовується для збагачення комбікормів, кормосумішей, білково-вітамінних добавок та інших кормових добавок.

Премікси -це однорідна суміш біологічно активних речовин (вітаміни, мікроелементи, амінокислоти,антиоксиданти, іноді ферментні препарати, антибіотики) з наповнювачем (висівки пшеничні, шрот, дріжджі). Їх вводять до складу комбікормів (близько 1% за масою) та БВД (БВМД) (близько 5% за масою) з метою збагачення їх біологічно активними речовинами. [9]

Попит на премікси визначається насамперед обсягами виробництва комбікормів, а також рівнем розвитку тваринництва, птахівництва, рибництва та інших галузей сільського господарства. Останніми роками відбулося різке зменшення чисельності поголів'я сільськогосподарських тварин і птиці (чисельність поголів'я птиці зменшилась на 52%, свиней на 62, а телят, яких вирощували на м'ясо, - майже на 75%).

Усе це, поряд з іншими причинами, призвело до зниження обсягів виробництва комбікормів. [3]

На початку 90-х років XX ст. стрімко зросли обсяги закордонних преміксів та концентратів, які передбачалися для збагачення комбікормів біологічно активними речовинами: польських, бельгійських, чеських, німецьких, французьких та інших, що не могло не відобразитися на стані вітчизняного виробництва преміксів.

В Україні премікси виробляють переважно на Немішаєвському заводі біохімічних препаратів, у спеціалізованому цеху Калитянського експериментального заводу комбікормів і преміксів, а також у ряді нових підприємств: науково-виробничій фірмі «Ефект плюс», групі науково-виробничих компаній «Комбіко-Силувіт» тощо.

Технологія виробництва преміксів ґрунтується на прогнозуванні та управлінні ефективністю технологічних процесів дозування та змішування, на застосуванні низько- та високооборотних змішувачів, особливо під час виготовлення мікросумішей, на застосуванні олій та жирів для стабілізації складу преміксів, на сучасних підходах до нормування вітамінного та мінерального годування сільськогосподарських тварин та птиці.[6]

1.2 Технологія виробництва комплексних преміксів

Технологія виробництва комплексних преміксів характеризується великою кількістю компонентів (до 30 та більше), які використовують для збагачення комбікормів. Вони мають різні фізичні властивості та входять до складу преміксів у мікро- та макродозах, що зумовлює особливості побудови технологічного процесу виробництва. Технологічний процес виробництва преміксів здійснюється на лініях:

- підготовки наповнювача;

- підготовки жирів та олій;

- підготовки попередніх сумішей вітамінних препаратів;

- підготовки попередніх сумішей солей та інших мікроелементів;

- подачі макрокомпонентів;

- основного дозування та змішування;

- пакування продукції в мішки, іншу тару або упаковку.[8]

Лінія підготовки наповнювача

Лінія призначена для очищення від домішок та гранулометричної підготовки наповнювача до змішування з компонентами преміксу. Найчастіше в ролі наповнювача преміксів застосовують висівки пшеничні, здрібнене зерно фуражної пшениці або ячменю, трикальцій фосфат, шроти, кормову крейду та вапнякове борошно. Важливо, щоб наповнювачі, які використовуються, були високої якості, особливо, щоб висівки пшеничні, або зернові компоненти, не були ушкоджені під час самозігрівання та не зазнали мікробіологічного псування. Вологість наповнювача не повинна перевищувати 10 %, інакше його потрібно сушити. Попередньо наповнювач очищують від сторонніх домішок, контролюють за гранулометричним станом та за необхідності здрібнюють. На цій же технологічній лінії можна готувати і шроти, якщо їх застосовують наповнювачами преміксів.

Лінія підготовки жирів Введення жирів сприяє зменшенню пиловиділення в процесі виробництва попередніх сумішей та преміксів, а також під час їх транспортування та застосування. Крім того, введення жиру запобігає прояву явища самосортування як попередніх сумішей, так і готових преміксів.

Для виробництва преміксів застосовують кормові тваринні жири, рослинні олії, а також мінеральні масла. [11]

Лінія підготовки попередніх сумішей вітамінних препаратів

Ця технологічна лінія призначена для підготовки попередніх сумішей усіх товарних форм вітамінних препаратів, які поступають в сипкому виді. По-перше, вітамінні препарати ділять на дві групи. До першої групи відносять препарати вітамінів D3, К3, Вь В2, Вб, Вс, В12 (з концентрацією вітаміну Ві2 0,1 % типу Промікс™ 10000), Н. Ці препарати спочатку змішують з наповнювачем у лабораторному змішувачі 5 у співвідношенні 1:3.

Сучасні заводи з виробництва преміксів обладнані новими системами подачі мікрокомпонентів. Так, компанія «Stork Alfa» (Нідерланди) застосовує електронні пристрої багатоступеневого відсікання потоків мікрокомпонентів преміксів, які установлюють у кожному самопливі одразу після звичайного шнекового живильника. Управління електроприводами шнекових живильників і пристроїв для відсікання потоків у самопливах здійснюється за допомогою комп'ютера, що дозволяє уникнути похибки дозування за рахунок динамічної складової та забезпечити високу точність дозування. Знову набули поширення живильники шнекового типу нової конструкції, характерна особливість яких поля-гає в наявності двох шнеків різного діаметра в одному живильнику. Шнек більшого діаметра забезпечує подачу компонента в режимі «грубого» сипу (до 95 % маси), а шнек малого діаметру забезпечує подачу останніх 5 % маси компонента - режим досипання, що забезпечує вищу точність дозування мікродобавок. Управління шнековими живильниками здійснюється за допомогою комп'ютерів. Такими живильниками комплектує технологічні лінії дозування і змішування мікрокомпонентів фірма Sprout Matador

Лінія підготовки попередніх сумішей солей мікроелементів

Для виробництва преміксів застосовують окисли, солі та інші сполуки мікроелементів. Найменш технологічні сірчанокислі солі, оскільки через високу гігроскопічність вони швидко втрачають сипучість.. Сірчанокислі солі спочатку подрібнюють у валковому подрібнювачі, потім сушать у сушарці, обладнаній паровим калорифером. Сухі сірчанокислі солі підлягають подрібненню в молоткових дробарках до одержання частинок з розміром близько 100 мкм і направляють на лінію підготовки попередніх сумішей солей мікроелементів.

Ha цій технологічній лінії, як правило, установлюють три автоматичних багатокомпонентних вагових дозатори. В наддозаторні бункери лінії подають наповнювач, попередню суміш вітамінних препаратів, попередню суміш солей мікроелементів, амінокислоти, ферментні препарати. Здозовані попередні суміші та окремі компоненти направляють в змішувач періодичної дії 11 та змішують протягом 10-15 хв. Готовий премікс направляють у вибійний апарат 13 та фасують у чотиришарові паперові крафт-мішки масою по 20-25 кг.

Останнім часом доведено вигідність застосування плетених поліпропіленових мішків. Крім того, при виробництві преміксів на основі мінеральних наповнювачів їх спочатку фасують в поліетиленові мішки, а потім - у чотиришарові паперові крафт-мішки або в плетені поліпропіленові мішки.

У практиці виробництва преміксів відоме безтарне зберігання та реалізація, які мають ряд переваг. Але при безтарному зберіганні, транспортуванні та розміщенні преміксів в бункерах відбувається значне виділення пилу, погіршуються умови праці персоналу, спостерігаються втрати біологічно активних речовин та, найголовніше, порушується однорідність преміксів - вони самосортуються. Зростають технологічні помилки при подачі преміксів у виробництво. Все це змусило споживачів відмовитися від поставок преміксів насипом. Сьогодні премікси поступають на комбікормові заводи тільки у відповідній тарі. При поставках великих партій преміксів з метою зменшення витрат на тару використовують м'які контейнери типу «біг-бег».[13]

кормовий препарат годівля тварина

1.3 Технологія виробництва вітамінно-амінокислотних преміксів

Технологія виробництва сучасних синтетичних амінокислот передбачає їх сушіння із застосуванням різних носіїв. Сухі препарати амінокислот стійкі при зберіганні, технологічні, добре розподіляються у складі преміксів та комбікормів. Вітамінно-амінокислотні премікси являють собою високооднорідні суміші вітамінів, амінокислот, ферментних препаратів та інших біологічно активних речовин (за винятком сполук макро- та мікроелементів) з наповнювачем. Макро- та мікроелементи містяться в біомасі рідких препаратів амінокислот. Так, рідкий концентрат лізину містить 1,7 % кальцію, 0,77 % фосфору, 0,12 % заліза та інші мікроелементи. Як наповнювач, як правило, застосовують висівки пшеничні.[10]

За зовнішніми ознаками вітамінно-амінокислотний премікс являє собою порошкоподібний продукт брунатно-кавового кольору з приємним специфічним запахом.

Особливість технології полягає в приготуванні суміші рідких препаратів амінокислот з наповнювачем - висівками пшеничними у співвідношенні 1:1, з подальшим гранулюванням одержаної суміші, її сушінням, подрібненням, дозуванням та змішуванням з попередніми сумішами вітамінів, ферментів та інших біологічно активних речовин.

Залежно від рецептури виготовляють вітамінно-амінокислотні премікси із застосуванням рідкого концентрату лізину або рідкого метіоніну, або із застосуванням обох препаратів. У змішувач періодичної дії вносять порцію висівок пшеничних, здозованих на багатокомпонентному ваговому дозаторі. 3 витратних баків подають рідкий метіонін та рідкий концентрат лізину у ваговий дозатор рідких компонентів. Насосом рідкі компоненти подають в робочу зону змішувача періодичної дії. Після рівномірного розподілення рідких препаратів амінокислот у наповнювачі з одержаної суміші вилучають металомагнітні домішки та направляють у пресгранулятор. При гранулюванні застосовують пару з тиском 0,2-0,3 МПа. Отримані гранули сушать у сушарці з киплячим шаром до вологості 5-8%. Для сушіння застосовують гаряче повітря, нагріте в парових калориферах . Спочатку гранули продувають повітрям з температурою 105°С. Поверхня гранул швидко підсушується, що запобігає їх злипанню в робочій зоні сушарки. Висушені гранули пневмотранспортером подають в циклон-розвантажувач.

Гранули здрібнюють у молотковій дробарці та пневмотранспортером подають у наддозаторний бункер. У змішувач направляють здозовану порцію подрібнених гранул суміші та попередні суміші вітамінів, ферментів та інших біологічно активних речовин відповідно до рецептури вітамінно-амінокислотного преміксу. Компоненти змішують протягом 10... 15 хв. Одержаний вітамінно-амінокислотний премікс направляють на набивання в мішки, які зашивають на машині.

Вітамінно-амінокислотні премікси відзначаються високою гігроскопічністю. їх рівноважна вологість при відносній вологості повітря

75 % сягає 20 %. Тому готовий вітамінно-амінокислотний премікс повинен бути ретельно упакований у герметичну тару. Для цього застосовують чотиришарові крафт-мішки з поліетиленовими вкладками або паперові мішки із внутрішнім шаром, ламінованим поліетиленом. Якщо такий премікс зберігається в негерметичних умовах, то через 6 міс. зберігання його вологість може збільшитись до 18-19 %, а кислотне число жиру може зрости з 20-27 до 80-83 мг КОН, що веде до інтенсивного псування преміксу.[16]

Максимально допустимі терміни зберігання вітамінно-амінокислотних преміксів залежать від початкової вологості преміксу та температури середовища

Вітамінно-амінокислотні премікси залежно від рецептури містять у середньому 25...32 % сирого протеїну, 2,5...3,0 % сиро-го жиру. їх введення до складу комбікормів дозволяє регулювати склад незамінних амінокислот, в першу чергу таких, як лізин та метіонін.[12]

1.4 Використання преміксів у годівлі молочних корів

Організація повноцінної годівлі дійних корів повинна базуватися перш за все на знанні потреби тварин в енергії, поживних і біологічно активних речовинах в залежності від віку, живої маси та рівня продуктивності в різні періоди лактації. Як і для інших видів тварин, найбільш ефективним і перспективним способом поповнення нестачі біологічно активних речовин у раціонах великої рогатої худоби є збагачення комбікормів концентратів спеціальними преміксами.

Поки ще не розроблено науково обгрунтованих рецептів преміксів для лактуючих, сухостійних корів та молодняку великої рогатої худоби. Премікси, що випускаються промисловістю комбікормової для цього виду тварин, не випробувані в дослідах. Враховуючи важливість повноцінної годівлі великої рогатої худоби, у ВИЖ були поставлені завдання розробити рецепт преміксів для сухостійних корів та вивчити його ефективність у дослідах на тваринах, а також перевірити ефективність преміксу П60-1, що випускається комбікормової промисловістю для добавки до комбікормів для корів та бугаїв-плідників. [1]

Рецепти вітамінно-мінеральних преміксів розробляли, виходячи з потреби відповідної групи тварин (з урахуванням їх фізіологічного стану та рівня продуктивності) у вітамінах і мікроелементах і фактичного вмісту цих речовин у кормах. основного раціону і в інгредієнтах комбікормів. Причому враховувалося фактичне (за даними аналізів) вміст цих елементів у кормах господарств, де велися досліди, за ряд попередніх років. Так, виявилося, що потреба тварин у каротині за рахунок кормів покривалася на 34% (з коливаннями по роках від 20 до 35%), а загальна кількість мікроелементів в кормах, практично покриває потреби тварин. [3]

Спосіб приготування комбікорму для молочних корів включає додавання в склад комбікорму сорбенту, що містить активний компонент фероцин. Як компонент комбікорму для молочних корів використовують фероцинвмісні відходи виробництва, які висушують до 18-22 % вологості за допомогою низькопотенційного тепла, змішують з розрахунку 1,0-2,0 г на кілограм комбікорму при добовій нормі споживання 2,5-3,0 кг комбікорму на голову. Корисна модель належить до сільського господарства. Відомий спосіб приготування комбікорму для молочних корів, що включає додавання в склад комбікорму сорбенту "бифеж", який містить активний компонент фероцин.

Така добавка дає можливість знизити вміст радіонуклідів в організмі . Недоліком даного способу є висока вартість препарату і складність його рівномірного розподілу тваринам, тому що норма додавання складає 4-6 г на кілограм комбікорму. В основу пропонованої корисної моделі поставлена задача створити спосіб приготування комбікорму з метою виробництва біостійкої, екологічно чистої молочної продукції на основі використання відходів аграрного виробництва та отримання готового продукту з мінімальною собівартістю.

Поставлена задача вирішується тим, що як сорбент до комбікорму додають фероцинвмісні відходи виноробства (ФВВ), що містять не тільки фероцин - речовину, яка нейтралізує радіоактивні забруднення в організмі тварин, а також бентоніт - якісний сорбуючий матеріал. На виноробних підприємствах ФВВ одержують в результаті технологічного процесу деметалізації вина і в даний час ця речовина майже не використовується. Для можливості подальшого використання ФВВ знижують їх вологість шляхом низькопотенційного сушіння. Теплоносій для сушіння нагрівають за допомогою поновлюваних джерел енергії, сушіння проводиться до вологості матеріалу 18-22 %. В такому стані ФВВ можуть легко змішуватись з компонентами комбікорму та довгий час зберігатись в співвідношенні 1,0-2,0 грамів на кілограм комбікорму. В перерахунку на діючу речовину - фероцин, це складає 3-4 г/кг комбікорму.

Цей інтервал обумовив результати експерименту, який був проведений на групі молочних тварин в населених пунктах, де радіоактивність молока і м'яса постійно перевищує допустимі рівні відповідно 100 Бк/л і 200 Бк/кг (ДР-2006) у 2-4 рази. Додавання ФВВ в кількості менше 1,0 г/кг є малоефективним, крім того ускладнюються процеси дозування та змішування. При додаванні ФВВ в кількості 1,0-2,0 г на кілограм комбікорму (при добовій нормі 137 споживання 2,5-3,0 кг комбікорму на голову) спостерігається помітне зниження кількості Cs в молоці вже на 3-5 добу, а максимальний 8-10-кратний ефект зниження його вмісту досягається через два тижні. Додавання ФВВ в кількості більше 2,0 г/кг значно не збільшує вказаний ефект. Спосіб приготування комбікорму для молочних корів, що включає додавання в склад комбікорму сорбенту, що містить активний компонент фероцин, який відрізняється тим, що як компонент комбікорму для молочних корів використовують фероцинвмісні відходи виробництва, які висушують до 18-22 % вологості за допомогою низькопотенційного тепла, змішують з розрахунку 1,0-2,0 г на кілограм комбікорму при добовій нормі споживання 2,5-3,0 кг комбікорму на голову. [2]



2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок потреби в кормах та посівних площах під кормові культури

Повноцінна годівля тварин, виробництво достатньої кількості кормів високої якості і поживності - це необхідна умова розвитку тваринництва і підвищення рівня виробництва повноцінних продуктів харчування і сировини для промисловості.

Годівля сільськогосподарських тварин базується на знаннях хімічного складу кормів, фізіології тварин, перетравності і поживності кормів, технологію заготівлі, зберігання та підготовки кормів до згодовування, нормування та годівлю різних видів і статевовікових груп тварин, розглядає норми, раціони та техніку годівлі, здійснює контроль за якістю кормів.

Загальна річна потреба в кормах (без страхового фонду) для тварин різних видів і статево-вікових груп визначається на основі середнього поголів'я, взятого із обороту стада та річних нормативів заготівлі кормів за загальною поживністю, на голову в рік, у кормових одиницях.

Відповідно до орієнтовної річної структури витрачання кормів визначається їх потреба по видах, спочатку в кормових одиницях, потім у натурі (ц).

Закінчують розрахунки складанням зведеної таблиці потреби в кормах з урахуванням страхового фонду.

Страховий фонд кормів встановлюють у розмірі 10-20 % від основної їх потреби, в тому числі для концентрованих -10%, силосу, сінажу, сіна, соломи, коренеплодів - 15-20%.

Наведемо розрахунок потреби в кормах для корів даної ферми. У структурі кормів за нормативами силос займає 23%, або 3753 ц корм. од. (). В 1 кг силосу міститься 0,24 корм. од. Отже, потреба в ньому складає в натурі () =3596 ц. Такий самий розрахунок - по решті кормів і групах тварин.

Таблиця 1 Річна потреба в кормах для ферми великої рогатої худоби

Показники	Групи тварин	Всього
	Корови	Нетелі	Телиці	бички
			До 1 року	Старше 1 року	До 1 року	Старше 1 року
Середньорічне поголів'я	420	108	190	160	172	138	1188
Річна потреба в кормах, ц корм. од. на 1 голову	42	29,7	15,12	23,46	15,12	23,46	х
на все поголів'я	17640	3207	2869	3753	2600	3237	33306
Сіно: %	10	12	12	12	12	12	х
ц корм, од.	1764	384,8	344,3	450	312	388,4	6995,1
в натурі, ц	3675	801	717,3	937,5	650	809,2	7590
Солома:%	-	-	-	-	-	-	х
ц корм, од.	-	-	-	-	-	-	х
в натурі, ц	-	-	-	-	-	-	х
Сінаж:%	7	10	7	10	7	10	х
ц корм, од.	1234,8	320,7	200	275,3	182	323,7	2536,5
в натурі, ц	3631,7	943,2	588	1104	535	952	7753,9
Силос:%	19	23	17	23	17	23	Х
ц корм, од.	3351	737,6	487	863	442	744,5	6625,1
в натурі, ц	13965	3073,3	2029	3596	1841	3102	27606,5
Коренеплоди:%	9	5	3	5	3	5	Х
ц корм, од.	1587	460,3	86	187,6	78	161,8	2260,7
в натурі, ц	13230	1336,2	716,6	1563	650	1348,7	18844,5
Концентровані корми:%	25	20	22	20	22	20	х
ц корм, од.	4410	641,4	631	750,6	572	647,4	7652,4
в натурі, ц	3675	534,5	526	625,5	476	539,5	6376,5
Зелені:%	28	27	27	27	27	27	Х
ц корм, од.	4939,2	865,9	774	1013	702	874	9168,1
в натурі, ц	24696	4329	3870	5066,5	3510	4370	45841,5
Молоко незбиране:%	-	-	5,5	-	5,5	-	х
ц корм, од.	-	-	143	-	157,8	-	300,8
в натурі, ц	-	-	1100	-	1213,8	-	2313,8
Молоко збиране:%	-	-	5,5	-	5,5	-	Х
ц корм, од.	-	-	143	-	157,8	-	300,8
в натурі, ц	-	-	476,7	-	526	-	1002,7
Всього	17640	3207	2869	3753	2600	3237	х

Таблиця 2 Річна потреба в кормах для ферми свиней

Показники	Групи тварин	Всього
	кнурі	Свино матки	Ремонтний молодняк	підсвинки на відгодівлі	поросята
					0-2 міс	2-4 міс.
Середньорічне поголів'я	9	85	180	330	166	125	895
Річна потреба в кормах, ц корм. од. на 1 голову	14	13,5	9,9	11,86	1,68	4,76	х
на все поголів'я	126	1147,5	1782	3913,8	278,8	595	7843,1
Трав'яне борошно: %	3	5	5	3	1	2	Х
ц корм од.	3.8	57,4	29,7	117,4	17,8	5,6	231,7
в натурі, ц	5.4	82	42,4	167,7	25,4	8	330,9
Коренеплоди: %	7	13	12	13	6	9	Х
ц корм, од.	8.8	149,2	71,4	508,8	106,9	25,1	870,2
в натурі., ц	73.3	1243	595	4240	891	209	7251,3
Конц. корми: %	80	70	70	72	80	75	Х
ц корм. од.	100.8	803,2	416,5	313,1	1425,6	209,1	3268,3
в натурі, ц	84	669	374	1565,5	11,88	174,2	4056,7
Зелені корми: %	5	9	8	8	5	7	Х
ц корм, од.	6.3	103,3	47,6	2817	89,1	124,7	3188
в натурі, ц	31.5	516	238	2348	445,5	24,9	3603,9
Мол. незбиране: %	-	-	-	-	3	-	Х
ц корм, од	-	-	-	-	53,46	-	53,5
в натурі, ц	-	-	-	-	178	-	178
Мол. збиране: %	5	3	5	4	5	7	Х
ц корм, од	6,3	34,4	29,7	156,5	89,1	124,7	440,7
в натурі, ц	48,4	264,6	228,4	1203,8	685,4	959,2	3389,8
Всього ц корм. од.	126	1147,5	1782	3913,8	278,8	595	х

Таблиця 3 Загальна річна потреба в кормах з урахуванням страхфонду

Корми	Для в.р.х.	Для свиней	Всього	Страх-фонд	Загальна потреба
Концкорми, всього:	6376,5	4054,7	10431,2	4043,1	11474,3
в т.ч. пшениця	1275,3	1013,6	2288,9	228,9	2517,8
кукурудза	1594,1	608,2	2202,3	220,2	2422,5
ячмінь	1912,9	1824,6	3737,5	373,7	4111,2
овес	956,5	202,7	1159,2	115,9	1275,1
горох	637,6	405,5	1043,1	104,3	1147,9
Соковиті, всього	-	-	-	-	-
в т.ч. силос	27606,5	-	27606,5	5521,3	33127,8
сінаж	7753,5	-	7753,5	1550,7	9304,2
коренеплоди	18844,5	7251,3	26095,8	5219,1	31314,9
Грубі, всього	-	-	-	-	-
в т.ч. солома	-	-	-	-	-
сіно	7590	-	7590	1518	9108
травяне борошно	-	330,9	330,9	66,2	397
Зелені, всього	45841,5	3603,9	49445,4	-	49445,4
в т.ч. багаторічні трави	-	-	-	-	19778,1
однорічні трави	-	-	-	-	14833,6
кукурудза	-	-	-	-	14833,6
Молоко незбиране	2313,8	178	2491,8	-	2491,8
Молоко збиране	1002,7	3389,8	4392,5	-	4392,5

З таблиці 3 випливає, що загальна потреба в кормах становить 4392 ц.

При розрахунку потреби зернофуражу по видах необхідно враховувати фізіологію травлення тварин і особливості використання ними окремих видів зерна.

Так для жуйних склад зернофуражу може бути таким (%): 30 - ячмінь, 25 - кукурудза, 20 -пшениця, 15 - овес і 10 - горох. Для коней основним концентрованим кормом є овес - 70-80 %, 20-30 % може займати кукурудза і ячмінь.

У свинарстві найкраще мати такий склад зернофуражу (%): ячмінь - 45, кукурудза - 15, пшениця - 25, горох -- 10, овес -- 5. Посівні площі кормових культур розраховуються шляхом поділу потреби в кормах на врожайність кормових культур (табл.4)

Для розрахунку потреби в посівних площах під корми необхідно знати урожайність зернових, зелених культур та вихід силосу, сінажу, сіна з 1 га ріллі. Орієнтовно середня врожайність зеленої маси може бути такою (ц/га): багаторічні трави - 300-350, однорічні трави - 200-250, кукурудза молочно-воскової стиглості -350-400, коренеплоди - 300-400, картопля -100-150, озима пшениця на зерно - 35-40, кукурудза на зерно --40-50, ячмінь -- 30-35, овес -25-35, горох-20-30.

При дотриманні технології заготівлі кормів вихід силосу складає 85 %, сінажу 50 %, сіна - 15-20 % від збору зеленої маси.

Таблиця 4 Розрахунок посівних площ під кормові культури

Вид корму	Потреба, ц	Урожайність (вихід корму) ц/га	Площа посівів, га
Концкорми, всього	11474,3
В т.ч. пшениця	2517,8	40	62,9
кукурудза	2422,5	50	48,4
ячмінь	4111,2	35	117,4
овес	1275,1	35	36,4
горох	1147,9	30	38,3
Буряки кормові	31314,9	400	78,3
Багаторічні трави	-	-	-
на сіно	45540	350	130
вихід сіна	7590	-	-
на сінаж	18608	350	53
вихід сінажу	9304,2	-	-
на травяне борошно	1654,5	350	4,7
вихід травяного борошна	330,9	-	-
на зелений корм	14833,6	350	42,4
Однорічні трави	-	-	-
на зелений корм	19778,1	250	197,8
Кукурузда МВС	-	-	-
на силос	38973,9	400	97,4
вихід силосу (80%)	33127,8	-	-
на зелений корм	14833,6	400	37
Всього посівів	-	-	944

З таблиці 4 ми бачимо, що загальна площа всіх посівів складає 944 га.



2.2 Розробка технологічних карт заготівлі кормів

Сіно - це трава висушена до вологості 17 %. Заготовляють сіно у розсипному або пресованому (подрібненому чи не подрібненому) вигляді, із застосуванням активного вентилювання.

Одержати високоякісне сіно з найбільшою кількістю поживних речовин і вітамінів можна лише при своєчасному скошуванні трав. Багаторічні і однорічні злакові трави скошують у фазу колосіння, але не пізніше початку цвітіння; бобові -у фазі повної бутонізації, але не пізніше масового цвітіння.

Потрібну кількість косарок ( граблів) визначають за формулою:

де К - кількість косарок, граблів, шт.;

П- площа, необхідна для заготівлі сіна, сінажу, га;

Т - тривалість роботи за добу, год.;

Р - продуктивність агрегату, га / год;

д - строк виконання операції, діб.,

Отже з даної формули:

К = =2,8 =3 косарки необхідно для заготівлі сіна з площі 130га.

Згідно розрахунків граблів теж потрібно 3.



Таблиця 5 Технологічна карта заготівлі сіна із злаково-бобових багаторічних трав, об'єм заготівлі 45540ц, площа130га, вихід сіна з 1 га - 350ц/га

Операції	Строки проведення, днів	Склад агрегату	Продуктивність агрегату за 1 год., га/г	Потрібно щоденно агрегатів	Тривалість роботи за добу, год.
		марка трактора, автомобіля	марка с.г. машин
Скошування з плющенням	2	ЮМЗ-6	КРН-2,1	2,85	3	8
Ворушіння	2	МТЗ-80	ГУР-4,2	3,5	3	6
Збирання	2	ЮМЗ-6	ППТ-130	15т/га	3	8
Транспортування	2	МТЗ-80	ЗПТС-12,5	1,2	10	8
Скиртування	1	ЮМЗ-6	ПФ-0,5	10т/год	2	8

При механізованому підбиранні сіна кількість копнувачів, прес-підбирачів, навантажувачів розраховують за формулою;

N =

де N- кількість підбирачів тощо, шт..;

М- маса сіна, яку необхідно заготовити, т;

д - тривалість підбирання (копнування). діб;

Т - тривалість роботи агрегату за добу, год.;

Р -- продуктивність агрегату, т/год.,

З даної формули ми бачимо ,що:

N = =3 підбирачі.

Силосування - це біологічний метод консервування кормів, в основі якого лежить процес молочнокислого бродіння. Основною сировиною для заготівлі силосу є: кукурудза, соняшник, сорго, суданська трава, однорічні бобово-злакові суміші, люпин. Використовують для силосування також багаторічні сіяні та природні трави, коренебульбоплоди і баштанні, відходи рослинництва.

Потрібну кількість силосозбиральних (W) агрегатів визначають за формулою:

Потрібну кількість силосозбиральних (W) агрегатів визначають за формулою:

= 7.2 = 7 шт.

де: Р - продуктивність агрегату, т / год. (за нормативами);

П- площа збирання, га; У- урожайність зеленої маси, т/га;

Т-- тривалість роботи агрегату протягом доби, год.;

д - оптимальна тривалість збирання, діб

Таблиця 6 Технологічна карта заготівлі силосу із кукурудзи, об'єм заготівлі 38,97 ц, площа 97,4 га, урожайність -400 ц/га

Операції	Строки проведення, днів	Склад агрегату	Продуктивність агрегату за 1 год., г	Потрібно щоденно	Тривалість роботи за добу, год.
		марка трактора, автомобіля	марка с.г. машин		агрегатів
Скошування з подрібненням	5	ККЗ - 4,2	Т - 150	90	7	12
Транспортування	2	ЗПТС - 12,5		Вантажність 12 т	2	10
Трамбування	4	ДТ - 75		250 т/зміну	4	12
Накриття	Шар соломи 15 см, плівка товщиною 0,15 мм



Силос закладаємо у траншею розміром :

Місткість, т	Ширина, м	Довжина, м	Висота, М
3500	18-24	84	3.5

Сінаж - це консервований корм, виготовлений із трав, пров'ялених до вологості 45 - 55 %, збережений в анаеробних умовах.

Для заготівлі сінажу найбільш доцільно використовувати багаторічні бобові трави (конюшину, люцерну, та інші) і бобово-злакові однорічні та багаторічні суміші.

Потрібну кількість косарок ( граблів) визначають за формулою:

де К - кількість косарок, граблів, шт.; П- площа, необхідна для заготівлі сіна, сінажу, га; Т - тривалість роботи за добу, год.; Р - продуктивність агрегату, га / год; д - строк виконання операції, діб.,

Отже з даної формули:

К = =1.1 =1 косаркf необхідно для заготівлі сінажу з площі 53га.

Таблиця 7 Технологічна карта заготівлі сінажу із конюшини, об'єм заготівлі 9304,2 ц , площа 53га, вихід сінажу з 1 га - 350 ц

Операції	Строки проведення, днів	Склад агрегату	Продуктивність агрегату за 1 год., га/г	Потрібно щоденно агрегатів	Тривалість роботи за добу, год.
		марка трактора, автомобіля
1	2	3	4	5	6
Скошування	2	КРН - 2,1	2,8	1	12
Ворушіння	3	ГВ - 3,4	4,5	1	12
Підбирання-подрібнення	1	КR 160	18	1	10



Відповідно, для заготівлі сінажу із конюшини, об'єм заготівлі 9304,2ц , площею 53 га, виходом сінажу з 1 га - 320 ц потрібно 2 чоловіки обслуговуючого персоналу. Тривалість їх робочого дня в середньому буде становити 11 год/добу.



Висновки

1. Щоб задовольнити потреби населення в молоці, яйцях, м'ясі, жирах та інших продуктах, а також потреб легкої промисловості в шкірі, вовні та іншій сировині, потрібен всебічний розвиток тваринництва.

Щоб забезпечити успішний розвиток тваринництва, потрібно постійно розширювати та укріплювати кормову базу - збільшувати виробництво комбінованих кормів (комбікормів), білково-вітамінних добавок (БВД), преміксів та інших кормових добавок.

У сучасному світі існує багато способів годівлі сільськогосподарських тварин, але найбільш визнаними та економічно вигідними є комбікорми.

2. Річна потреба в кормах для ферми великої рогатої худоби, з наявним поголів'ям 1188 голів, становить 33306 ц корм. од., а для свиноферми - 7843,1 ц корм. од., при поголів'ї - 895 голів.

3. Страховий фонд кормів встановлюють у розмірі 10-20 % від основної їх потреби, в тому числі для концентрованих - 10%, силосу, сінажу, сіна, соломи, коренеплодів - 15-20%, для зелених і молочних кормів страхфонд не враховується.

4. Необхідна площа для посіву становить, враховуючи середню урожайність

Кормових культур, - 944 га.



Список використаної літератури

1.Бащенко М. Відродити змілілі ріки. Молочні / М. Бащенко, І. Бородай // Аграрний тиждень. Україна. -- 2011. -- № 15. -- С. 14--15.

2. Безсмертна О. В. Вплив рівня концентрації та спеціалізації на ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах / О. В. Безсмертна, Н. М. Тарасюк // Економіка АПК. -- № 4. -- 2012. - С.12 -

3. Бусенко О.Т. Технологія виробництва продукції тваринництва: Підручник./ О.Т. Бусенко, В.Д. Слотюк, О.Й. Могильний та ін.; за редакцією О.Т.Бусенко. -- К.: Вища освіта, 2005. -- 496 с.

4. Гавриленко М. Годівля і утримання високопродуктивних молочних корів/ М. Гавриленко// Ефективне тваринництво.-- 2006. -- №4. -- С.35--38.

5. Годівля сільськогосподарських тварин : підручник / І. І. Ібатуллін, Д. О. Мельничук, Г. О. Богданов, В. Д. Столюк; за ред. І.І. Ібатулліна. - Вінниця: Нова книга, 2007. - 612c.

6. Корми і кормовиробництво : міжвідомчий тематичний науковий зб.. Вип. 49 / відпов. ред. Л. І. Подобєд; УААН, Ін-т кормів, ВДАУ. - К.: Аграр. наука, 2002. - 215 c.

7. Корми і кормовиробництво : Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Вип. 52 / Українська академія аграрних наук. Інститут кормівРед. Л.І. Подобєд, А.О. Бабич. - К.: Тезис, 2004. - 176 c.

8. Норми годівлі, раціони і поживність кормів для різних видів сільськогосподарських тварин : довідник / Г. В. Проваторов, В. І. Ладика, Л. В. Бондарчук [та ін.]. - Суми: Унів. книга, 2008. - 487c.

9. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин . Ч. 1 : «Хімічний склад, оцінка поживності та якості кормів» / [ В.М. Костенко, К.М. Сироватко, В. В. Панько та ін.]; за ред. В. М. Костенка. - Вінниця: РВВ ВДАУ, 2008. - 141 c.

10. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин . Ч. 2 : Нормована годівля сільськогосподарських тварин / [ В.М. Костенко, К.М. Сироватко, В. В. Панько та ін.]; за ред. В. М. Костенка. - Вінниця: РВВ ВДАУ, 2007. - 244 c.

11. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин : навч. посіб. для вищ. навч. заклад. / І.І. Ібатуллін, Ю. О. Панасенко, В. К. Кононенко, В. Д. Столюк, І. П. Чкмаченко. - К.: Вища освіта, 2003. - 432 c.

12. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин : навч. посібник для студ. вузів / І.І. Ібатулін. - К., 2000. - 371 c.

13.Проваторов Г.В. Норми годівлі, раціони і поживність кормів для різних видів сільськогосподарських тварин: довідник./ Г.В.Проваторов , В.І. Ладина, Л.В.Бондарчук за ред. В.О. Проваторова. 2-ге вид. -- Суми: Університетська книга, 2009. -- 489 с.

14. Рекомендації: Сучасні технології годівлі свиней/А.А. Гетя, В.Ф. Петриченко [та ін.]. Полтава: Інститут свинарства НААНУ. - 2010. - 84 с. Видання сьоме, перероблене і доповнене.

Размещено на Allbest.ru

...