Аналіз діяльності підприємства ПрАТ "Миронівська птахофабрика"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

1. Основна мета технологічної практики

2. Перелік робочих місць при виконанні програми під час проходження виробничої практики

3. Технологічна частина

3.1 Техніко-економічне обґрунтування підприємства

3.2 Вибір та опис технологічних схем

3.3 Технічна характеристика та опис основного технологічного обладнання

4. Засоби автоматичного регулювання технологічних процесів

5. Технохімічний контроль і управління якістю та безпекою на підприємстві

6. Гігієна та санітарія підприємств. Ветеринарно-санітарні вимоги

7. Заходи з безпеки функціонування підприємства

7.1 Заходи з охорони праці на підприємстві

7.2 Заходи з техніки безпеки та протипожежної профілактики

7.3 Заходи з охорони навколишнього середовища

8. Характеристика основних економічних показників за звітній період

Висновок

Пропозиції



1. ОСНОВНА МЕТА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Метою практики є ознайомлення з виробництвом харчових продуктів на підприємствах. Для досягнення поставленої мети практики в умовах діючих виробництв студенту необхідно ознайомитися з:

- організаційно - економічною характеристикою підприємства;

- системами постачання сировини і збутом готової продукції;

- виробничими процесами та технологічними лініями в окремих цехах та відділеннях;

- роботою харчових лабораторій, системами забезпечення якості продукції;

- засобами по забезпеченню екології виробництва, охорони навколишнього середовища;

- нормативною документацією, щодо діяльності підприємства.



2. ПЕРЕЛІК РОБОЧИХ МІСЦЬ ПРИ ВИКОНАННІ ПРОГРАМИ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

Під час проходження практики на виробництві я працював на контролі відривання голів декілька днів, пакуванні шкури, пакуванні готової продукції, маркуванні продукції. Моїми обов'язками були : виконувати доручення майстра, робити все уважно і якісно та швидко.



3. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

3.1 Техніко-економічне обґрунтування підприємства

ПрАТ «Миронівська птахофабрика» - одна з найбільших птахофабрик України та Європи. Це підприємство замкнутого циклу від виробництва добового молодняка до виробництва м'яса курчат-бройлерів. Підприємство виготовляє продукцію як для реалізації на внутрішньому ринку України, так і для експорту до багатьох країн світу. ПрАТ «Миронівська птахофабрика» входить до складу Групи підприємств ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП). Компанія-виробник продукції бренду «Наша Ряба». Довідка: МХП - вертикально інтегрована компанія. Щоб стати незалежною від постачальників та коливань цін на сировину, компанія вирощує аграрні культури для забезпечення власних комбікормових заводів, виробляє корми для власних батьківських і бройлерних птахофабрик. МХП контролює повний виробничий цикл, від маленького курчати до дорослої птиці та кінцевого продукту; провадить дистрибуцію через власний парк вантажівок. Компанія розвиває мережу фірмових франчайзингових магазинів, через яку продає вироблену продукцію.

ПрАТ «Миронівська птахофабрика» знаходиться за адресою:

Україна, Черкаська обл. , Канівський район, с. Степанці, вул. Польова, Діяльність підприємства - комплекс з переробки курчат-бройлерів Показники роботи підприємства за 2015 рік. Виробництво м?яса птиці на рік - 234 тис. тонн. Кількість голів (яку виростили) - 129,8 млн. голів. Види готової продукції: м?ясо птиці охолоджене, заморожене, фасоване, нефасоване. Сертифікація підприємства: ISO 9001:2008, ISO 22000:2005, FSSC 22000:2010, Сертифікат HALAL, Дозвіл ЄС: Номер: 23-07-30 PF від 2013 р. , BRC Food Safety (редакція 7)



3.2 Вибір та опис технологічних схем



3.3 Технічна характеристика та опис основного технологічного обладнання

Забій і переробку птиці доцільно здійснювати на конвеєрних лініях, які забезпечують високу продуктивність і сприятливі санітарні умови.

Технологія переробки птиці складається з таких основних операцій: навішування на конвеєр; оглушення або знерухомлення; забій; знекровлення; теплова обробка; зняття оперення; операції з напівпотрошіння або повного потрошіння; охолодження, сортування, маркування, зважування і пакування тушок; заморожування м'яса, зберігання і реалізація м'яса. Навішування птиці на конвеєр. Процес переробки починається з навішування птиці на конвеєр. Дана операція проста по виконанню, але дуже важлива для збереження якості тушки і для виконання всіх наступних операцій з переробки птиці. В цілях скорочення витрат ручної праці і втрат якості м'яса розроблена спеціальна система пристроїв. Контейнер з машини викатують на майданчик і ставлять над ланцюговим конвеєром. Палець конвеєра захоплює контейнер за сережку і подає до місця вивантаження на транспортер для приймання птиці, де є спеціальне прямокутний отвір на майданчику. Контейнер встановлюють над цим отвором, робочий почергово висуває днища, і птах потрапляє на стрічковий транспортер, який подає її до місця навішування. Процес навішення - фактор сильного стресового впливу на організм, що негативно позначається на подальших стадіях знерухомлення, знекровлення, зняття оперення і на якості м'яса. У зв'язку з цим необхідно дати можливість птиці кілька заспокоїтися, що може бути досягнуто протягом певного часу спокійного висіння її на конвеєрі. Вважається достатнім для цієї мети 90 секунд. Оглушення або знерухомлення птиці. Завдання оглушення - знерухомити птицю, але ні в якому разі не допустити її забою на цій ділянці лінії переробки. Процес оглушення призводить до розслаблення м'язів, втрати больової чутливості, що полегшує проведення наступних операцій на конвеєрі. При оглушенні робота серця не припиняється, що сприяє кращому знекровлення.

Оглушення проведено правильно, якщо птиця втрачає чутливість протягом часу, достатнього для знекровлення (3-5 хвилин). При забої без оглушення переляк і різкий біль ведуть до миттєвого перерозподілу крові від внутрішніх органів у м'язи, відбувається мобілізація запасів енергії, що витрачається для активізації зусиль, щоб зберегти життя. Отже, основна маса крові залишається в м'язах і не виймається при знекровленні. Таке м'ясо містить багато крові, вологе, погано зберігається. Робоча напруга контактної середовища 90-110 для курей, курчат бройлерів, 110-135 для качок і каченят при тривалості 3-6 секунд Електрооглушеня вважається гуманним, швидким та ефективним способом, проте він має недоліки - відзначається загибель певної частини птиці, крововиливи в органах і тканинах, що знижує якість м'яса, згортання крові підвищується, в результаті ступінь знекровлення знижується. Забій і знекровлення птиці. Птицю всіх видів вбивають не пізніше, ніж через 30 секунд після оглушення. Щоб уникнути відриву голови при здійсненні подальших операцій з переробки птиці довжина розрізу не повинна перевищувати 10-15 мм у курей і молодняку всіх видів птиці і 20-25 мм. Знекровлення проводять над спеціальним жолобом. Тривалість знекровлення курей, 1,5-2 хвилини. Теплова обробка. Після знекровлення птах подається конвеєром в апарат теплової обробки. Тушки птиці піддають тепловій обробці з метою ослаблення утримуваності пера в шкірі і забезпечення надійності чистоти операції зі зняття оперення в гарячій воді або пароповітряної суміші. Через 10-15 сек. Після забою утримання оперення на тушках збільшується, а через 1,5-2 хвилини після забою, тобто до моменту завершення знекровлення, більш ніж в 1,5-2 рази перевищує утримання оперення на щойно забитих тушках. В цей час навіть ручна ощипка тушок недосконала, а при машинному ощипленні велика частина оперення залишається на тушці.

При шпарці тушок під дією тепла м'язи, що утримують перо в пір'яний сумці, розслабляються, сила утримуваності пера зменшується, і видалення пір'яного покриву або ощипкою полегшується. Після шпарки перо легко видаляється за допомогою машин. При підвищенні температури шпарки і її тривалості утримання оперення все більше зменшується, але збільшується пошкодження шкіри птиці і погіршується товарний вигляд тушки. Тому шпарку птиці необхідно проводити при певному оптимальному режимі, що забезпечує достатнє ослаблення утримання оперення і в той же час не викликає значного пошкодження шкіри. Втрати маси тушок курчат-бройлерів, ошпарених при температурі 50-52 і 56-58 0 С, при охолодженні за 6 годин становлять відповідно 0,22 та 0,38 %. Режим теплової обробки залежить від виду птиці і стану оперення. Для сухопутної птиці температура шпарки у воді 51-55 0 С протягом 2 хвилин. Видалення нутрощів птиці. Нутрощі видаляють автоматично, за допомогою обладнання. Охолодження тушок. Після патрання тушки охолоджують, що сприяє кращому дозріванню м'яса, запобігання мікробіологічних і ферментативних процесів. Тушки охолоджують холодною водою до температури 10 С в спеціальних охолоджувачах протягом 25 хвилин. По конструкції охолоджувачі являють собою резервуар, зібраний з окремих секцій. Тушки в охолоджувачі захоплюються потоком води і надходять у барабани, що обертаються, де перевертаються в зону похилого пластинчастого транспортера, перегружаючи тушки з одного охолоджувача в інший. Для стікання води тушки навішують на конвеєр. Поряд з тушками охолоджують та харчові субпродукти (печінка, серце, оброблений м'язовий шлунок, шия), які надходять по жолобах з лінії патрання в охолоджувач. Охолоджені субпродукти упаковують в пакети з полімерної плівки або завертають в серветки з целофану або пергаменту і вкладають в патрані тушки або ж готують окремо для реалізації або додаткової переробки. Сортування, маркування і пакування. Тушки птиці сортують по виду, віку, вгодованості, за способом і якістю обробки. За віком їх підрозділяють на м'ясо молодої і дорослої птиці. До м'яса молодої птиці відносять тушки курчат, курчат-бройлерів, каченят, гусенят, індичат і цесарят з неокістівшим (хрящовидним) кілем грудної кістки, з неороговівшим дзьобом, з ніжною, еластичною шкірою на тушці. На ногах тушок курчат, бройлерів, індиченят і цесарят - гладка, щільно прилягаюча луска і нерозвинуті, у вигляді горбиків шпори, у тушок каченят і гусенят - ніжна шкіра. Післязабійний огляд тушок і органів птиці. Післязабійний огляд битої птиці проводиться в місцях патрання тушок при хорошому освітленні досвідченими ветеринарно-санітарними фахівцями. Ветсанекспертизу проводять у певній послідовності: огляд туш і органів, починаючи з шкірного покриву і закінчуючи внутрішніми органами. При зовнішньому огляді звертають увагу на ступінь знекровлення, якість обробки тушок, колір шкіри, наявність патологічних змін на шкірі, суглобах, пухлин, травм та інших. На голові і шиї переглядають наявність змін, характерних для заразних хвороб (віспа, чума, холера, дифтерит, ларинготрахеїт, паратиф, парша) гребеня, сережок, мочок вуха, дзьоба, ротової порожнини та очей. При огляді дзьоба відзначають його колір, сухість, пружність. У ротовій порожнині визначають стан слизової оболонки рота, язика, зіва і глотки, її колір, запах, наявність вузликів, плівок, казеозних накладень. При огляді очей встановлюють прозорість, опуклість, розміри очного яблука, наявність слизу і ін. При задовільному знекровленні здорової птиці колір шкіри тушок білий або жовтуватий з рожевим або червонуватим відтінком, світлий без синіх плям, кровоносні підшкірні судини не видно.

Розкривають і оглядають стравохід і зоб, а при підозрі на інфекційні хвороби і трахею. При потрошінні ретельно оглядають кишечник з брижі, печінка, серце і легені, звертаючи особливу увагу на патологоанатомічні зміни, властиві інфекційних хвороб, особливо таких, як чума, холера, орнітоз, паратифи, лейкоз та іншим. При цьому встановлюється наявність крововиливів, запальних явищ, гіперемії, виразок, вузликів, паразитів та інших. При огляді серця звертають увагу на колір і стан перикарда, наявність крововиливів у м'язах. В печінці і селезінці визначають консистенцію, колір, розмір, наявність патологічних змін. У шлунках виключають крововиливи, виразки, визначають характер вмісту та інше. На закінчення досліджують стан грудної і черевної порожнин, звертаючи увагу на стан серозних оболонок, наявність ексудату і його характер, відкладення фібрину, крововиливів, гіперемії та інших. При виявленні на внутрішніх органах або на його серозної оболонці відхилень від норми, тушки знімають з конвеєра і разом з органами передають для детального ветеринарного огляду та висновку щодо можливості подальшої обробки тушки. Ветеринарно-санітарну оцінку м'яса встановлюють на результатах після забійного огляду, а у випадках необхідності, коли патологоанатомічні дані не дозволяють поставити діагноз, проводять бактеріологічне, токсикологічне та інші лабораторні дослідження. Хвору птицю вбивають після здорової або в окремо відведений час. У напівпотрошенному вигляді дозволяється випускати в реалізацію тільки тушки, отримані від забою здорової птиці. При встановленні заразною або не заразною хвороби вся птиця, незалежно від кількості, переробляється з повним патранням і ретельним ветеринарному оглядом.



4. ЗАСОБИ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Під час проходження практики на виробництві я ознайомився з підприємством, ознайомився з більшістю процесами на підприємстві. Працював на наступних технологічних операціях : контролі видаленні голів бройлерів (контролював якість видалення голів), пакування шкури в ящики (складав ящики на піддон), пакуванні і маркуванні частин тушки (закидав м'ясо в пакувальну машину, контролював цілісність упаковки, маркував продукцію).



5. ТЕХНОХІМІЧНИЙ КОНТРОЛЬ І УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТА БЕЗПЕКОЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Основною задачею мікробіологічного контролю в м ясній промисловості являється забезпечення випуску продукції високої якості, підвищення її смакових і живильних переваг. Мікробіологічний контроль на підприємстві м ясної промисловості закладається в перевірці якості м яса та тушок.

Контроль якості води, повітря в складах, цехах, камерах. Також якість миття обладнання. Якість миття оцінюють по кожній одиниці обладнання 1 раз в 10 днів. Чистота рук кожного працюючого контролюється 1 раз в 10 днів.

Питна вода визначається по мікробіологічним показникам 1раз в місяць. У повітрі виробничих приміщень визначають загальну кількість бактерій, кількість дріжджів та плісені.

Контроль якості матеріалів та припасів

Кожну партію матеріалів, припасів, які використовуються при виробництві, піддають мікробіологічному контролю на загальну кількість бактерій і БГКП, а також у тому випадку, якщо при контролі технологічних процесів і готової продукції виявляється необхідність перевірити чи не являються припаси, матеріали збудниками мікробіологічного обсіменіння.

За необхідності проводять допоміжне мікробіологічне дослідження на специфічну для даного виду матеріалів, припасів мікрофлору.

Аналіз чистоти рук проводять (без попередження) перед початком виробничого процесу, після використання туалет лише у тих працюючих, які безпосередньо працюють з чистим обладнанням або продукцією.

Проби для мікробіологічних аналізів відбираються в стерильний посуд за допомогою стерильних пристосувань. Мікробіологічний аналіз продукту проводять не більше, ніж через 4 години з моменту відбору проб. Проби повинні зберігатися і транспортуватися до початку дослідів в умовах, що забезпечують температуру продуктів не більше 6 єС, не допускаючи підморожування.

Усі види забійних тварин перед забоєм підлягають ветеринарному огляду з вибірковою чи поголовною термометрією, а м'ясо та інші продукти забою - ветеринарно-санітарній експертизі, в ході якої повинні бути визначенні якість та безпека продукції тваринного походження, що призначена для харчування людей, годівлі тварин і подальшої переробки.

Служба виробничо-ветеринарного контролю виконує такі функції:

- реалізація і використання м'яса, інших продуктів забою тварин, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи та отриманих від тварин, що не передані передзабійному огляду установленому порядку, забороняється;

- передзабійний ветеринарний огляд тварин і ветеринарну санітарну експертизу м'яса м'ясопродуктів здійснюють спеціалісти державних установ ветеринарної медицини;

- після здійснення експертизи м'яса і м'ясопродуктів проводе клеймування, також видає відповідні ветеринарні документи (ветеринарне свідоцтво, ветеринарна довідка) щодо їх використання;

- проводе мікробіологічний контроль санітарного стану апаратів, обладнання та інвентарю.

Лабораторія проводить органолептичні та хімічні аналізи, визначає бактеріологічні показники якості, визначає кількість вологи, солі, нітриту натрію, жиру, білка в готовій продукції. Перевіряє отримані дані з нормативними показниками, і робить висновки щодо придатності продукції, на підставі зроблених висновків дає дозвіл про відпуск в реалізацію або про ліквідацію партії продукції.

Під час органолептичної оцінки дивляться на зовнішній вигляд тушок, колір, консистенцію, запах та інше.

Висновки бактеріологічних досліджень роблять на підставі результатів мазків - відбитків, а так само посівів на різних бактеріологічних середовищах.

6. ГІГІЄНА ТА САНІТАРІЯ ПІДПРИЄМСТВ. ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ВИМОГИ

Санітарний інструктаж - бесіда з робітником при поступані на роботу з метою ознайомлення його з правилами особистої гігієни і обов'язками робітника щодо виконання цих правил.

санітарний мінімум - це заняття по 10- або 20-годинній програмі про санітарно-гігієнічний режим на підприємствах м'ясної промисловості.

Особи, які поступають на роботу, повинні знати основи гігієни і санітарії на підприємствах м'ясної промисловості. Рівень санітарних знань підвищують постійно. Для цього використовують:

· санітарний інструктаж при поступані на роботу;

· систематичне навчання робітників санітарному мінімуму;

· наочну агітацію і пропаганду знань з санітарії і гігієни.

Санітарний інструктаж проводять у формі бесіди з кожним робітником при поступані на роботу з метою ознайомлення його з правилами особистої гігієни і обов'язками робітника по виконанню цих правил в процесі роботи. Інструктаж проводить санітарний чи ветеринарно-санітарний лікар, або інженерно-технічний персонал.

Санітарний мінімум проводять по 10- або 20-годинній програмі, яка включає такі питання:

· основи знань про мікроорганізми;

· поняття про гігієну і санітарію;

· вимоги до санітарного і спеціального одягу;

· особиста гігієна працівників підприємств м'ясної промисловості;

· санітарно-гігієнічний режим технологічних процесів переробки тварин, продуктів забою;

· санітарно-гігієнічний режим зберігання і транспортування м'яса, м'ясних і технічних продуктів;

· основи знань про захворювання зооантропонозами, харчовими отруєннями, гострими шлунково-кишковими хворобами та їх профілактику.

Адміністрація організовує заняття та іспит з санітарного мінімуму 1 раз в 2 рік.

На роботу працівників оформляють лише при наявності довідки про проходження навчання санітарному мінімуму.

На підприємствах м'ясної промисловості розвішують наочні посібники, санітарно-просвітницькі плакати; читають лекції, проводять бесіди, демонструють санітарно-просвітницькі фільми.

Для контролю виконання робітниками правил особистої гігієни в цехах і на окремих ділянках влаштовують санітарні пости.

Санітарний одяг - призначений для попередження забруднення харчових продуктів одягом робітників.

Санітарний одяг призначений для попередження забруднення харчових продуктів особистим одягом робітників. До нього відносяться халати, ковпаки, косинки, комбінезони. До халатів, як санітарного одягу, пред'являють ряд вимог: їх виготовляють із гладкої бавовняної тканини (полотно, сатин); колір халатів у робітників, зайнятих доглядом за тваринами, у виробничих процесах переробки тварин, м'яса і інших продуктів забою, повинен бути білим. Існує два типи халатів:

· халати відкритого типу застібаються попереду;

· закритого типу застібаються позаду. Закритий халат надійно захищає шию і верхню частину одягу від випадкових забруднень.

Халат повинен бути вільним, не стримувати рухи робітників, відповідати їх зросту і надійно застібатись. Не допускається наявність на халаті складок, прошивок, оскільки їх важко очистити від забруднення. При роботі халат застібають на всі ґудзики або зав'язують.

На підприємствах м'ясної і птахопереробної промисловості замість халата можна використовувати комплекти з штанів і сорочки.

Ковпаки, косинки та інші головні убори є засобом, який запобігає потраплянню волосся у м'ясо і м'ясні продукти. Їх виготовляють з такого ж матеріалу, що і халати. Ковпаки, косинки та інші головні убори повинні повністю закривати волосся.

Заборонено заколювати санітарний одяг шпильками або голками. Не дозволяється заносити в цех або зберігати в кишенях предмети особистого туалету. Санітарний одяг повинен бути завжди чистим, охайним. Прання і дезінфекцію проводять на підприємствах централізовано. Заборонено виноси санітарний одяг за межі території підприємства.

Санітарний одяг робітників м'ясо-жирових цехів перуть централізовано, але ізольовано від санітарного одягу робітників інших цехів. Санітарний одяг спочатку відмочують в теплій (35-40⁰ С) воді, а потім дезінфікують шляхом кип'ятіння в 2 %-ому розчині кальцинованої соди протягом 30 хв.

Спеціальний одяг - це засіб захисту здоров'я людей від шкідливого впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів.

До спеціального одягу відносяться теплі куртки, комбінезони, фартухи, нарукавники, гумові рукавиці, до спеціального взуття - чоботи, ботинки, панчохи на взуття (бахіли). Для запобігання переохолодження від різних респіраторних хвороб робітники холодильників забезпечуються спеціальним одягом і взуттям. З метою попередження шкідливого впливу хімічних дезінфікуючих засобів дезінфекторам видають халати, фартухи, ковпаки, гумові чоботи і рукавиці.

Спеціальний одяг захищає робітників від зараження в процесі утримання і переробки інфекційно-хворих тварин, а особистий одяг - від забруднення. Спеціальний одяг постійно тримають в чистоті (своєчасно миють і дезінфікують), а після роботи здають його в гардероб для робочого одягу. Фартухи і нарукавники (з клейонки) після роботи промивають гарячою водою з милом і ополіскують хлорною водою (0,05% -0,1% активного хлору) чи розчином хлораміну "Б" (0,3- 0,5%).



7. ЗАХОДИ З БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

7.1 Заходи з охорони праці на підприємстві

Основними функціями інженера з охорони праці є:

1. Здійснення контролю за дотриманням в підрозділах підприємства діючого законодавства, інструкцій, правил і норм по охороні праці, техніці безпеки, виробничої санітарії; надання працюючим встановлених пільг і компенсацій по умовам праці.

2. Прийняття участі в розробці проектних перспективних і річних планів по покращенню умов і охорони праці.

3. Приймати участь в складанні програм навчання робітників безпечним методам праці.

4. Організовувати пропаганду і вивчення робітниками правил техніки безпеки і виробничої санітарії.

5. Брати участь в складанні заходів, що стосуються питань покращення умов праці.

6. Приймати участь в проведенні паспортизації цехів, дільниць, робочих місць на відповідність їх вимогам охорони праці.

7. Забезпечувати робітників правилами, стандартами, нормами, положеннями і іншими нормативними документами по охороні праці.

8. Вести облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також збитки від цих випадків.

9. Займатися підготовкою звітів підприємства по питанням охорони праці.

10. Організовувати роботу по пропаганді безпечних і нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, лекцій, розповсюдженню засобів наглядної агітації.

11. Вивчати умови праці на робочих місцях, брати участь у заходах по утворенню безпечних і здорових умов праці.

12. Займатися підготовкою своєчасного проведення навчання і інструктажів працюючих.

13. Приймати участь в забезпеченні працівників засобами індивідуального захисту, здійснювати зв'язок з медичними закладами, науковими і іншими організаціями по питанням охорони праці.

Інженер з охорони праці повинен знати: постанови, розпорядження, накази органів; методичні, нормативні та інші керівні матеріали з охорони праці і виробничої санітарії; методи вивчення умов праці на робочих місцях, організацію роботи з охорони праці; систему стандартів безпечності праці; обмеження застосування праці жінок, підлітків, робітників, переведених на легку працю; порядок і терміни складання звітності про виконання заходів з охорони праці; основи економіки наукової організації праці, організації виробництва і управління, основи трудового законодавства. Основні положення Закону України «Про охорону праці». Діючий Закон визначає основні положення по реалізації конституційного права робітників на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює при участі відповідних органів державної влади відношення між роботодавцем і робітником по питанням безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці базуються на принципах:

· пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці; комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

· соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх

· підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності та інше. Аналіз динаміки нещасних випадків на підприємстві. Власник підприємства на основі актів по формі Н-1 організує складання звіту про потерпілих по формі, що затверджена Мінстатом, і направляє його у встановленому порядку у відповідні організації.

Власник підприємства зобов'язаний аналізувати причини нещасних випадків, розробляти і здійснювати заходи по попередженню виробничого травматизму і професійних захворювань.

Органи державного надзору за охороною пращ систематично перевіряють ефективність профілактики виробничого травматизму, гострих отруєнь (захворювань), приймають заходи по виявленню і вилученню порушень, використовуючи права, що надані їм діючим законодавством.

Уповноважені трудових колективів здійснюють суспільний контроль за дотриманням законодавства про охорону пращ.

Облік виробничого травматизму в цілому ведеться по формах державної статистичної звітності по підсумках року; а гострих професійних отруєнь (захворювань) - по підсумкам першого півріччя і року.

Збирання і розробку державної статистичної звітності з питань виробничого травматизму здійснюють органи державної статистики.

Опис основних документів, що оформляються в разі нещасних випадків.

Про нещасний випадок, що викликав у робітника втрату працездатності на один день і більше або необхідність переведення його на іншу, більш легку роботу терміном не менше одного дня, складається акт по формі Н-1. Акт складається з текстової і кодової частин. Кодування акта обов'язкове.

Власник підприємства отримавши звістку про нещасний випадок, наказом назначає комісію по розслідуванню. Комісія по розслідуванню повинна протягом трьох діб з моменту нещасного випадку скласти акт по формі Н-1 в п'яти екземплярах і направити його на затвердження директору. До акту додаються пояснення свідків, потерпілого, а також, в разі необхідності, паспорти, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця з зазначенням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, медичний висновок про наявність алкоголю в організмі потерпілого.

Нещасні випадки, що оформлені актом по формі Н-1, реєструються на підприємстві в спеціальному журналі.

Акт по формі Н-1 разом з матеріалами розслідування має зберігатися протягом 45 років на підприємстві, де нещасний випадок взятий на облік.

По характеру і часу проведення інструктажі по питанням охорони праці діляться на: вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.

птахофабрика процес санітарія економічний

7.2 Заходи з техніки безпеки та протипожежної профілактики

Пожежна безпека починається на стадії проектування підприємства, планування технологічного процесу, встановленні технологічного обладнання, тобто враховується інженерно-технологічними заходами, які передбачені в проектах при розробці проектної документації на будівництво, і вимагає суворого виконання протипожежних вимог в процесі експлуатації.

Пожежна безпека регламентується ГОСТ 12. 1 - 004 - 86 «Пожарная безопасность. Общиетребования» та СНіП 2. 01. 02 - 85 «Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений» СНіП 2. 09. 02 - 85 Производственныездания [23].

Найбільш пожежонебезпечними об'єктами на ПрАТ «Миронівська птахофабрика» є котельня, склад паливно-мастильних матеріалів, столярна майстерня. Пожежа може виникнути у разі порушення вимог техніки безпеки та норм з охорони праці, а також у випадку аварійних ситуацій на підприємстві.

Для запобігання пожежам впроваджені наступні заходи: герметизація виробничого обладнання; заміна горючих речовин, які застосовуються в технологічних процесах на негорючі; обмеження обсягів речовин, що застосовуються і зберігаються; контроль концентрації речовин у повітрі в приміщеннях і в технологічному обладнанні; застосування робочої і аварійної вентиляції; відведення горючого середовища в спеціальні пристрої і місця; застосування інгібуючих і флегматизуючих домішок; вибір безпечних швидкісних режимів руху середовища та ін.

Будівлі та споруди за ступенем вогнестійкості відносяться до 4 ступеня згідно категорій вогнестійкості виробництв та СНіП 2. 09. 02 - 85.

На випадок виникнення пожежної небезпеки в кожному цеху передбачено схеми евакуації працюючих. На ділянках підвищеної пожежної небезпеки біля виходу з приміщень встановлені засоби

7.3 Заходи з охорони навколишнього середовища

Характеристика стану поводження з відходами на підприємстві. На підприємстві пір'я, кишечник, кров, все м'ясо, тушки що впали на підлогу або є неприродними для переробки викидається в каналізацію, або ящики і все це потрапляє на переробку на кісткового борошна.

Відпрацьовані картонні ящики, пакувальний папір, відпрацьовані алюмінієві та поліетиленові фляги, поліетиленові пакети передаються спеціалізованим підприємствам. Браковані вафельні стаканчики передаються на корм скоту. Обрізки поліетиленової плівки, обрізки паперу, браковані полістирольні стаканчики, відходи полістирольної плівки, браковані поліетиленові мішки, відходи з жироловки передаються на полігон ТПВ.

Відходи від експлуатації автотранспорту - відпрацьовані акумулятори, шини та мастила передаються спеціалізованим підприємствам, відпрацьовані автомобільні фільтри та гальмівні накладки передаються на полігон ТПВ.

Відходи від механічних, ремонтних робіт та відпрацьовані лампи розжарювання передаються на полігон ТПВ. Відходи від столярних робіт реалізуються населенню.

Брухт чорних та кольорових металів, у т. ч. огарки електродів та відпрацьовані люмінесцентні лампи передаються спеціалізованим підприємствам.

Територія підприємства повинна постійно утримуватися в чистоті і порядку. Всі відходи необхідно систематично вивозити.

Основними джерелами забруднення стічних вод міського молочного комбінату є втрати молочних продуктів та сировини, змиви від миття обладнання та тари. Стічні води комбінату містять значні концентрації органічних речовин.

На підприємстві проходить механічна очистка за допомогою решіток, пісковловлювачів, після чого стічні води направляються в міську каналізаційну мережу. Даний метод очистки забезпечує утримання із стічних вод об'ємних відходів, грубо дисперсних органічних речовин та знизити їх кількість на 10-15%.

Заходи щодо забезпечення економної очистки підприємства:

- збір залишків молока і молочних продуктів автоцистерн та трубопроводів;

- збір змивів, нейтралізація миючих розчинів;

- озеленення території підприємства;

- забезпечення наявності витяжних вентиляційних очисних споруд.

Процес очищення стічних вод проходить таким чином: стічні води направляються через каналізаційний колектор та жироловку на станцію нейтралізації. Нейтралізацію проводять в залежності від рН стічних вод. Розкислення здійснюють негашеним вапном. Частково очищені води від жирів та інших домішок потрапляють у первинний відстійник, де відстоюється піна та інші речовини. Далі води потрапляють на біофільтри, що складаються з різних фракцій гранітного щебеню, постелених «подушкою» на решітці із залізобетону так, щоб під щебенем лишився повітряний простір. За допомогою насосів стічні води фонтаном потрапляють на щебеневу «подушку», збагачуються киснем та очищуються від жиру та білку у відстійниках, потім ідуть на пісковловлювач. Де очищуються від піску та важких частинок. Визначають рН середовище і при необхідності проводять нейтралізацію. Після видалення піску та важких частинок стоки хлоруються та потрапляють на спеціальну установку, де проходить біологічна очистка під дією організмів хлор елементів. Очищену воду перевіряють на нормативну відповідність та випускають в природні водойми. Але система має такі недоліки:

- в зимовий період очищення стоків уповільнюється;

- зберігання активного мулу не сприяє для ґрунту, тому що мул містить незруйновані білки, ліпіди, вуглеводи, а тому він не зброджується.

Оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан забруднення атмосферного повітря

У відповідності з ДСП-201-97 підприємство відносяться до ІV-го класу небезпеки з розміром санітарно-захисної зони 100 м (Молочні та маслоробні заводи (тваринні масла)). Санаторії, дошкільні та шкільні установи в санітарно-захисну зону (СЗЗ) підприємства не входять. В межах СЗЗ не знаходиться жила забудова. Розмір СЗЗ для хімічних лабораторій та акумуляторних не встановлено. Відстань від джерела викиду до жилої забудови становить 50м(хімічна лабораторія, акумуляторна). Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі проводяться на існуючий період з метою визначення рівня впливу джерел викидів даного підприємства на межі жилої забудови. При розрахунках розсіювання, концентрація кожної шкідливої речовини у приземному шарі атмосфери на кордоні санітарно - захисної зони з урахуванням рози вітрів, не повинна перевищувати максимальної граничної допустимої концентрації даної речовини у атмосферному повітрі. Максимальні концентрації забруднюючих речовин на межі СЗЗ та на межі жилої забудови визначались за результатами розрахунку розсіювання з урахуванням величини фонової концентрації. Як видно з розрахунків максимальна кратність перевищення ГДК:

- на границі житлової зони не перевищує значень 0,9 ГДК (група сумації №40) та на границі СЗЗ 0,9 ГДК (група сумації №40);

- на границі житлової зони не перевищує значень 0,45 ГДК (Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок) та на границі СЗЗ 0,45 ГДК (Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок);

- на границі житлової зони не перевищує значень 0,83 ГДК (Оксид вуглецю) та на границі СЗЗ 0,83 ГДК (Оксид вуглецю);

- на границі житлової зони не перевищує значень 0,47 ГДК (Сульфатна кислота (H2SO4) (сірчана кислота)) та на границі СЗЗ 0,47 ГДК (Сульфатна кислота (H2SO4) (сірчана кислота));

- на границі житлової зони не перевищує значень 0,8 ГДК (Манган та його сполуки (у перерахунку на манган))) та на границі СЗЗ 0,8 ГДК (Манган та його сполуки (у перерахунку на манган)).

Що характеризує рівень забруднення атмосферного повітря як припустимий.

Відповідно проведених досліджень максимальна кратність перевищення ГДК:

- діоксид азоту (NO₂)- 0,75 ГДК;

- пил - 0,84 ГДК;

- оксид вуглецю - 0,14 ГДК.

Що характеризує рівень забруднення атмосферного повітря як допустимий.



8. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗА ЗВІТНІЙ ПЕРІОД

Показники роботи підприємства за 2015 рік

Виробництво м?яса птиці на рік - 234 тис. тонн.

Кількість голів (яку виростили) - 129,8 млн. голів.

Види готової продукції: м?ясо птиці охолоджене, заморожене, фасоване, нефасоване.

Сертифікація підприємства

ISO 9001:2008, ISO 22000:2005, FSSC 22000:2010, Сертифікат HALAL, Дозвіл ЄС: Номер: 23-07-30 PF від 2013 р. , BRC Food Safety (редакція 7).



ВИСНОВКИ

ПрАТ «Миронівська птахофабрика» є одним з найбільших забійних заводів курчат-бройлерів у світі. Продукція підприємства постачається в декілька десятків країн світу. Підприємство працює з 2006 року.

З самого початку діяльності птахофабрика відрізняється високою якістю організації роботи, а найновіше обладнання дозволило досягти високої технологічності виробничих процесів. Все це створило надійний фундамент як для якісного розвитку, так і для розширення виробництва.

За час проходження практики на ПрАТ «Миронівська птахофабрика» ми мали змогу закріпити свої теоретичні знання, а також здобути певний практичний досвід необхідний нам, як майбутнім фахівцям.



ПРОПОЗИЦІЇ

На підприємстві потрібно вдосконалити систему каналізації і вентиляції, вдосконалити обладнання цеху пакування (замінити на більш нове і потужніше). Вдосконалити транспортування продукції на підприємстві (закупити автокари). Замінити комп'ютери на новіші і потужніші.

Размещено на Allbest.ru

...