Брюссельська капуста та цибулинні овочі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Капуста брюссельська

Загальна характеристика. Брюссельська капуста була виведена з листкової капусти овочівниками в Бельгії, звідки поширилася до Франції, Німеччини та Голландії. Карл Лінней вперше науково описав капусту і назвав її брюссельською на честь бельгійських городників з Брюсселя. В Росії з'явилася в середині XIX ст., але поширення не отримала через суворі кліматичні умови цієї країни. Брюссельську капусту широко культивують у країнах Західної Європи (особливо у Великобританії), США і Канаді. В Україні брюссельську капусту вирощують в обмеженій кількості, в основному в центральних районах, на невеликих площах у спеціалізованих приміських господарствах.

Брюссельська капуста (Brassica oleracea L. var. gemmifera DC) - рослина родини капустяних (хрестоцвітих), овочева культура, яка належить до різновидів листкової капусти.

В перший рік життя утворює циліндричне товсте стебло висотою до 1 м, з дрібним або середньої величини листками на тонких черешках завдовжки 14-33 см. Пластинки листків зелені або сірувато-зелені, зі слабким восковим нальотом довжиною 18-40 см, шириною 18-32 см. У пазухах листків на вершині дуже вкорочених стебел утворюються невеликі (завбільшки з волоський горіх) головки. На одній рослині утворюється 20-40 і більше дрібних головок масою до 15 г, які і вживають у їжу.

На другий рік життя в брюссельської капусти розвиваються гіллясті квітконосні пагони, рослина цвіте і утворює насіння. Квітки жовтуваті, зібрані у волоть, середньої величини, пелюстки з піднятими краями. Плід -- багатонасінний стручок. Насіння дрібне, 1,5-2 мм у діаметрі, кулястої форми, з гладкою поверхнею, темно- коричневе, майже чорне.

Брюссельська капуста, особливо зрілі рослини, стійка до низьких температур. Вегетація рослини розпочинається вже при температурі 5-8 °С. Однак найбільш сприятливою температурою для росту є денна температура 12-15 °С і нічна 8-10 °С. Дорослі рослини брюссельської капусти витримують зниження температури від -5 до -8 °С. Брюссельська капуста - світлолюбна та вологолюбна рослина, добре росте на родючому ґрунті на відкритих, сонячних або злегка затінених ділянках. Кращими ґрунтами для капусти брюссельської є суглинкові ґрунти, багаті органічними речовинами, з слабокислим або нейтральним середовищем.

Вегетаційний період рослини становить 135-150 днів. Урожай збирають за декілька прийомів, тоді, коли головки капусти досягнуть товарних розмірів. Починають збирання врожаю з нижніх ярусів, де вони найбільші.

Хімічний склад брюссельської капусти. Брюссельська капуста містить низку різноманітних корисних для організму речовин та вітамінів. У 100 г їстівної частини брюссельської капусти міститься: води - 86 %; білків - 4,8 %; засвоюваних вуглеводів: загальних - 6,7 %, моно- і дисахаридів -- 5,4 %, крохмалю - 0,5 %; клітковини - 1,6 %; органічних кислот (у перерахунку на яблучну) і 0,7 %; золи -- 1,3 %; натрію - 7 мг%; калію -- 375 мг%; кальцію - 34 мг%; магнію - 40 мг%; фосфору -- 78 мг%; заліза - 1,3 мг%; |3-каротину і 0,70 мг%; вітаміну Ві - 0,10 мг%; вітаміну В₂ -- 0,20 мг%; вітаміну В₅ - 0,31 мг%; вітаміну В$ -- 0,22 мг%; вітаміну РР - 0,70 мг %; вітаміну С - 120 мг%. Енергетична цінність - 46 ккал/100 г.

За вмістом білків (4,8 %), загального цукру (6,7 %) і вітаміну С (120 мг%) брюссельська капуста є лідером серед інших видів капустяних овочів. Біологічна цінність білка капусти пов'язана з вмістом незамінних амінокислот, %: аргініну - ОД, валіну - 0,16, гістидину - 0,08, ізолейцину - 0,13, лейцину -- 0,15, лізину - 0,15, метіоніну І 0,03, треоніну - 0,12, триптофану - 0,04, фенілаланіну - 0,1.3а кількістю білкових речовин брюссельська капуста поступається лише салатно-шпинатним овочам. Найбільший амінокислотний скор мають ізолейцин (156,21), триптофан (156,38), валін (143,31), треонін (131,49), лізин (89,34).

Для капусти є характерним вміст фолієвої кислоти (61 мкг/100 г), холіну (19,1 мг/100 г), вітаміну К (177 мкг/100 г), вітаміну Е (0,88 мг/100 г), селену (1,6 мкг/100 г), цинку (0,42 мг/100 г), міді (0,07 мг/100 г), марганцю (0,34 мг/100 г).

Використання. Брюссельська капуста - цінний дієтичний продукт. З неї готують салати та холодні закуски, перші та другі страви, гарніри до м'яса, використовують для оздоблення страв, сушать, маринують, консервують, заморожують. Її відвар за поживністю не поступається курячому бульйону.

Цей вид капусти корисний при захворюваннях серцево- судинної системи та діабеті; сік рослини сприяє відновленню функції підшлункової залози. Майбутнім мамам рекомендують включити в раціон брюссельську капусту як джерело фолієвої кислоти. Вона необхідна для правильного розвитку нервової системи і зменшує ризик вроджених паталогій у дітей.

Найбільш поширеними культивованими ботанічними сортами і гібридами брюссельської капусти є:

Боксер (F1) - середньопізній сорт, виведений в Нідерландах. Період від висівання до настання технічної стиглості становить 140 днів. Висота стебла середня і висока, розташування дрібних головок на стеблі циліндричне. Головки округлі, середнього розміру, щільні та середньої щільності, зеленого забарвлення. Листки середнього розміру темно-зеленого забарвлення; пластинка листка слабоувігнута, з дрібними зморшками; край листка гладкий, восковий наліт середній і сильний. Смакові якості головок задовільні. Товарна врожайність головок 1,6 кг/м². Сорт стійкий до низьких температур.

Геркулес - пізньостиглий сорт, виведений у Всеросійському НДІ селекції і насінництва овочевих культур. Період від повних сходів до технічної стиглості 145-160 днів. Висота стебла 45-60 см, головки розташовані на стеблі у вигляді конуса, форма їх овальна, діаметр 3-5 см, маса 10 г. На рослині утворюється 20-30 дрібних головок. Листки з дрібною ложкоподібною пластинкою, сіро-зелені. Головки середньої щільності і пухкі, складаються з гофрованих листочків. Смакові якості капусти у вареному вигляді високі. Товарна врожайність качанчиків становить 0,4-0,6 кг/м². Сорт стійкий до низьких температур. Має дуже добрий смак.

Долмік (F1) -- ранньостиглий сорт, виведений в Нідерландах. Висота рослини від середньої до високої. Листки середнього розміру, сіро-зелені, пухирчасті, середиьоувігнуті, зігнутість краю відсутня, восковий наліт від середнього до сильного. Головка середнього розміру, округла, середньозелена. Густота головок від середньої до високої; розташування головок на стеблі циліндричне. Маса головок 7-17 г, товарна врожайність 1,7- 2,5 кг/м².

Завитка -- пізньостиглий сорт, виведений в Чехії. Період від висівання насіння до початку технічної стиглості 170-180 днів. Рослина високоросла, висотою 80-90 см; листки овальні, пластинка листка зморшкувата, сіро-зелена. Головки середні, округлі, діаметром 4-5 см, середньої щільності, на розрізі жовто-зелені. Маса однієї головки 10-15 г, кількість на росліші 30-35 штук. Смакові якості добрі, товарна врожайність -- 2,4 кг/м².

Касіо -- середньостиглий сорт, виведений в Чехії. Період від повних сходів до настання технічної стиглості 185 днів. Рослина середньої висоти. Листки синьо-зелені, із середнім восковим нальотом, середнього розміру, плоскі, пухирчастість середня, краї не загнуті. Головка середнього розміру, 2-3 см у діаметрі, щільна, широкоеліптична, синьо-зелена. Маса однієї головки 10-11 г. Кількість їх на рослині - 60-70 штук, смакові якості добрі. Товарна врожайність 1,8-2,0 кг/м².

Розелла ~ середньоранній сорт, виведений в Німеччині. Технічна стиглість головок настає на 160 день від висівання насіння. Рослина середніх та високих розмірів. Листкова пластинка темно-зелена, увігнута, пухирчастість слабка та середня, восковий наліт слабкий, краї загнуті. Головка середнього розміру, вузької яйцеподібної форми, зелена. Маса головок 13 г, смакові якості і щільність задовільні. Товарна врожайність 1,1-1,7 кг/м².

Якість брюссельської капусти. Головки капусти мають бути свіжі, цілі, здорові, чисті, цілком сформовані. Форма і забарвлення - типові для ботанічного сорту, без уражень сільськогосподарськими шкідниками, непророслі. Для ранньостиглих сортів головки можуть бути різного ступеня щільності, для середньостиглих і пізньостиглих - щільні або менш щільні, але не рихлі. Головки повинні бути зачищені до щільно прилеглих зелених або білих листків. Довжина зовнішнього качанчика над головкою не повинна перевищувати 50 мм. Розмір головок капусти, що розміщені на ³/і стебла від його нижнього зрізу - не менше ніж 15 мм; у верхній частині рослини розмір головок не обмежується. Смак і запах властиві ботанічному сорту. Вміст головок з сухим забрудненням і з механічними пошкодженнями, а також уражених шкідниками та хворобами не повинен бути більше 10 % від маси.

Не допускається наявність головок з механічними пошкодженнями на глибину більше трьох прилеглих листків, а також пророслих, тріснутих, загннлих, запарених, підморожених (з ознаками внутрішнього пожовтіння та побуріння).

Хвороби і шкідники. Капусту брюссельську уражують сіра і суха гниль, пероноспороз, кила, судинний бактеріоз. Із шкідників найбільш небезпечними є хрестоцвіті блішки, капустяний білан, капустяна міль.

Зберігання капусти брюссельської Свіжу капусту брюссельську зберігають у чистих складських приміщеннях при температурі не вище ніж 12 °С, і відносній вологості повітря не менше ніж 85 % і в холодильних камерах при температурі від 0 до +1 °С і відносній вологості повітря 90-95 %. Термін зберігання свіжої капусти броколі в холодильній камері - до ЗО діб днів.

Гарантійний термін зберігання - одна доба з часу приймання продукції.

Малопоширені цибулинні овочі

Серед цибулинних овочів, які до цього часу не мають широкого розповсюдження в Україні, але при цьому заслуговують на увагу завдяки своїм цінним властивостям, слід відмітити цибулю-порей, цибулю-шнітг, цибулю-шалот, багатоярусну цибулю, цибулю-батун. Всі ці рослини трав'янисті, переважно дворічні і однорічні. Цінність полягає у тому, що їх врожаї в закритому грунті можна збирати взимку або ранньою весною, коли погреба у свіжих овочах є найбільшою. Малопоширені цибулинні овочі і добрим джерелом вітамінів, мінеральних речовин, а також ефірних олій.

Останнім часом все більше уваги приділяється цілющим властивостям цибулинних овочів. Доведено, що цибуля нейтралізує шкідливий вплив холестерину, який зазвичай зашлаковує судини і уповільнює надходження з кров'ю до органів (зокрема головного мозку, серця, кінцівок) потрібних речовин. Але треба мати на увазі, що холестерин -- це складна сполука. Одні його компоненти (так звані ліпопротеїди низької густини) шкодять організмові, інші (ліпопротеїди високої густини) - корисні. А деяка їжа, зокрема цибуля, часник, здатна знижувати рівень «шкідливого» холестерину і підвищувати рівень «доброго». Як показують дослідження, половинка цибулини чи сік з неї можуть збільшувати вміст «доброго» холестерину на ЗО %.

Цибуля - активний нейтралізатор жиру, наявні в ній речовини здатні не лише перешкоджати утворенню тромбів, а і сприяти їх розчиненню.

Багато в чому корисність цибулі та часнику для організму людини однакова. Але у цибулі міститься біологічно активна речовина кверцетин, яку називають універсальним засобом проти багатьох хвороб. Вчені вважають, що кверцетин - один із наймогутніших протиракових агентів (протиракову дію часнику зумовлюють інші речовини). Кверцетин нейтралізує дію деяких канцерогенів, пригнічує ферменти, що провокують ріст пухлин. Постійне споживання цибулі та часнику знижує схильність до захворювання на всі форми раку. Є припущення, що захисна доза - це 90 г на день. І ще цікаво, що найефективніше захищає зелена цибуля, а вже потім мова йде про часник, цибулю-шніт, ріпчасту цибулю (жовтих і фіолетових сортів), цибулю-порей.

Слід зазначити, що кверцетин діє заспокійливо, адже ще в Стародавньому Єгипті за допомогою цибулі знімали напруження і нормалізували сон. Ще одна цінна особливість кверцетину - здатність знижувати рівень цукру в крові. Точно не доведено механізм його дії, але дослідження індійських вчених, які пропонували учасникам експерименту сік цибулі, свіжу або варену цибулю (від 20 до 200 г), виявили, що чим більше цибулі вживалося - тим більше знижувався рівень цукру в крові.

Цибуля містить фітонциди - леткі ефірні олії, які мають бактерицидні властивості.

Цибуля-порей

Загальна характеристика. Батьківщина цибулі-порею - Передня Азія, звідки цей вид цибулі потрапив до Середземномор'я, на території якого навіть зараз зустрічається його дикоросла форма -- цибуля виноградна (Allium ampeloprasum). Культурний вид, ймовірно, розвинувся з нього давно, оскільки в Стародавньому Єгипті цибуля вже була однією з найважливіших овочевих культур. Вона була відома в античні часи в Греції та Римі. Є відомості, що п щоденно вживали Нерон і Аристотель, які стверджували, що саме цим овочам завдячують своїм гучним і дзвінким голосом. 1 березня в Уельсі святкують день її покровителя - святого Давида, символом якого є саме цибуля-порей. Цибуля-порей для жителів Уельсу є також ознакою мужності, що пов'язано з історичною битвою з саксонцями, коли солдати-переможці для успіху прикрашали зброю саме цибулею-пореєм. Цього дня мешканні Уельсу віддають цим овочам особливу шану, готуючи з них основні страви, а також використовуючи їх для декорування. В наш час цибулю-порей вирощують в усьому світі -- в Європі, в середземноморських країнах, у Північній Америці. Найбільшу п кількість вирощує Західна Європа, в першу чергу, Франція і Голландія. Тут її споживають щодня, а голландською фірмовою стравою і до нашого часу залишається тушкована цибуля-порей. В останні роки цибулю-порей почали більш широко вирощувати і в Україні.

Цибуля - порей (Allium porrum) - дворічна трав'яниста рослина родини цибулинних, яка не утворює цибулин. У перший рік життя вона формує потужну кореневу систему, велику кількість довгих (40-60 см), широких і стрічкоподібних (як у часнику) листків, розташованих віялом, а також білу стебло-ніжку завдовжки 10-12 см та діаметром 2-8 см. З часом висота несправжнього стебла може сягати 80 см, при цьому його колір у верхній частині стає світло-зеленим, а в нижній - білим. На другий рік формується квітконосне стебло (стрілка) заввишки до 2 метрів та насіння. Квітки у порею дрібні, рожеві та білувато-рожеві, зібрані у суцвіття-зонтик, спочатку закритий чохлом. Насіння тригранне, зморшкувате. Період вегетації 140-180 днів (залежно від сорту). Цибуля-порей інтенсивно росте весь період вегетації і не має фізіологічного спокою. Під час зберігання вітамін С переходить з листків у відбілену частину, тому в ніжці цибулі- порею під час зберігання вміст цього вітаміну зростає з 40-50 мг на 100 г сирої речовини до 75- 85 мг.

Цибуля-порей холодостійка і зимостійка культура. Цибулю-порей можна вирощувати на тих ділянках, де цибуля ріпчаста потерпає від хвороб та шкідників, тому що більшість із них порей не уражують. Під цибулю-порей потрібно відводити добре розпушені, багаті на поживні речовини і достатньо вологі ділянки. У зв'язку з тим, що вона має тривалий вегетаційний період і рослини добре приживаються після пересаджування, найдоцільніше вирощувати її розсадою. Найчастіше висаджують 60-65-денну розсаду. Особливістю є те, що перед висаджуванням через кожні 30-45 см нарізують борозни глибиною 10-15 см. Розсаду висаджують у борозни з відстанню між рослинами в рядку 10-15 см. Під час висаджування рослини поливають. На початку серпня, з метою відбілювання і поліпшення якості ніжки, рослини підгортають на 15-20 см.

Їстівним у молодої цибулі-порею є ніжне біле стебло (ніжка) і соковиті листки, у старої -- тільки стебло. Ніжка має ніжшш смак і слабку гостроту. Збирають урожай вибірково, а пізно восени - суцільно. Цілі рослини цибулі-порею зберігають у підвалах або траншеях прикопаними або в ящиках з вологим піском. Збирати врожай цибулі-порею можна також і рано навесні до стрілкування рослин. Рослини підкопують і ножем підрізають коріння, яке корисно лишити у землі. Перегниваючи, воно збагачує грунт органікою. Порей не лише покращує ґрунт, а і знезаражує його. Тому він добрий попередник для усіх рослин, які можна висаджувати після цибулі. Цибуля-порей дуже врожайна рослина: з 1 га отримують від 20 до 30 тонн овочів.

Хімічний склад цибулі-порею. У 100 г їстівної частини цибулі-порею міститься: води - 87 %; білків - 3 %; засвоюваних вуглеводів: загальних -- 7,3 %, моно- і дисахаридів -- 6,5 %; клітковини -- 1,5 %; органічних кислот (у перерахунку на яблучну) цибуля порей брюссельський капуста

— 0,1 %; жирів - 03 %; золи - 1,2 %, натрію - 50 мг%; калію - 225 мг%; кальцію -- 87 мг%; магнію - 10 мг%; фосфору - 58 мг%; заліза

— І мг%; ^-каротину - 0,10 мг%; вітаміну Bj - 0,10 мг%; вітаміну В₂

— 0,04 мг%; вітаміну В₄ -- 9,5 мг%; вітаміну Вз - 0,14 мг%; вітаміну В* - ОДЗ мг%; вітаміну РР - 0,50 мг %; вітаміну С - 35 мг%; вітаміну Е -- 0,92 мг%; вітаміну К - 47 мкг. Енергетична цінність - 40 ккал/100 г.

Білок цибулі-порею цінується за вміст у ньому незамінних амінокислот, зокрема треоніну (амінокислотний скор 155,56), ізолейцину (амінокислотний скор 138,67), валіну (амінокислотний скор 116,67). лейцину (амінокислотний скор 116,36), триптофану (амінокислотний скор 114,29), лізину (амінокислотний скор 101,96). Основними жирними кислотами, що входять до складу жирів цибулі є, %: ліноленова -- 0,1 %, лінолева - 0,07 %, пальмітинова -- 0,04 %.

Ефірна олія і глюкозиди цибулі-порею зумовлюють специфічніш запах і гострий смак овочів, збуджують апетит, поліпшують травлення і засвоюваність їжі. Завдяки тому, що цибуля-порей містить порівняно незначну кількість ефірної олії (до 20-30 мг%), її рекомендують використовувати в дієтичному харчуванні. Відомі сечогінні властивості порею, які обумовлені високим вмістом солей калію (у деяких сортах його міститься до 254 мг в 100 г свіжих овочів). Завдяки цим особливостям цибуля- порей сприяє активізації обміну речовин, її рекомендують включати в раціон людей, що мають зайву вагу і проблеми з серцем.

Викорстання. Цибулю-порей можна використовувати в сирому вигляді - нарізаною з додаванням олії; вона може входити до складу різних салатів і гарнірів. У відвареному вигляді порей використовують як гарнір до м'ясних і рибних страв. Також цибулю-порей тушкують у невеликій кількості води, додають оцет чи лимонний сік, вершкове масло і їдять гарячою. В тушкований порей можна додавати майонез, зелень петрушки, кропу, селери. Інколи тушковану цибулю-порей запікають з білим соусом або вживають в їжу з протертим сиром. Порей використовують для сушіння - ця цибуля входить до складу сумішей із сухих овочів.

Ознаками ботанічних сортів цибулі-порею є довжина і товщина ніжки, форма і колір листків, смак:

Болгарський - середньостиглий сорт з досить довгою (від 25 см до 60 см) і тонкою (до 4 см у діаметрі) ніжкою і вузькими світло-зеленими листками, які відходять під невеликим кутом; смак - солодкий. Сорт не зимостійкий, культивують у південних районах.

Карантанський - середньостиглий сорт, морозостійкий, добре зимує в ґрунті. Ніжка коротка (10-25 см), але товста (до 8 см), листки широкі, темно-зелені з вузькою пластинкою, відходять під великим кутом; смак - більш гострий, ніж у болгарського.

Вирощують також сорти і гібриди нідерландської селекції для відкритого ґрунту:

Йолант - салатний сорт, стійкий до пероноспорозу. Вегетаційний період - 86 днів. Ніжка видовжена, циліндрична, біла заввишки 30-35 см і масою 120 г.

Світ Джанат F1 і салатний сорт, стійкий до пероноспорозу з вегетаційним періодом у 154 днів. Ніжка являє собою видовжене несправжнє стебло заввишки 30-35 см, темно-зеленого кольору, масою 134 г.

Таго - салатний сорт, стійкий до пероноспорозу, має вегетаційний період у 95 днів. Несправжнє стебло має висоту 25-30 см і масу 104 г. Листки синьо-зелені.

Якість цибулі-порею. Цибуля-порей на зовнішній вигляд повинна являти собою несправжні цибулини з пучком свіжих, чистих, зелених листків або зрізані листки, не пошкоджені шкідниками та хворобами, не в'ялі, без пожовтіння, з корінцями не більше ніж 2,5-3,0 см. Цибуля-порей може мати вигляд зрізаних листків або стебла з корінцями, очищеними від землі. Довжина основної маси листків від шийки цибулини повинна бути не менше ніж 20 см. У партії цибулі допускають наявність рослин з довжиною основної маси листків менше ніж 20 см (їх повинно бути не більше 10 %). Рослин з короткою стрілкою, до 10 см, повинно бути не більше 5,0 % до маси.

Хвороби і шкідники.

Пероноспороз (несправжня борошниста роса). Поширюється спорами гриба-збудника через заражений посадковий матеріал. На листках з'являються світлі довгасті плями з сірим нальотом. З часом хвороба розвивається і плями на листках чорніють. Уражені цибулини погано зберігаються (проростають); насіння на хворих рослинах майже не утворюється. Несправжня борошниста роса - одна з найпоширеніших хвороб цибулі. Зимує гриб на хворих рослинах, цибулинах, у корінні багаторічних цибулинних овочів (цибуля-батун).

Іржа. Грибкове захворювання. На листках цибулі з'являються буро-червоні здуття зі спорами гриба-збудника. Найчастіше іржа уражує цибулю-порей, цибулю-шалот, цибулю- батун. Зимують спори на рослинних рештках на грядках, вони відрізняються високою зимостійкістю.

Фузаріоз (гниль донця цибулі). Збудник - гриб. У ділянці донця цибулини розвивається рясна біла грибниця, цибулини розм'якшуються. Гниль може поширюватись і під час зберігання урожаю. Пошкодження цибулі шкідниками (наприклад, цибулевою мухою) сприяють захворюванню на фузаріоз. Гриб-збудник хвороби живе в грунті і активізується у спекотні (+ 28 °С) сезони.

Жовтяниця цибулі. Вірусне захворювання. Ознаки хвороби найбільш яскраво проявляються на суцвіттях цибулі-порею. Квітки деформовані; пелюстки набувають зеленого кольору; іноді замість квіток утворюються дрібні цибулинки. На листках і стеблах цибулі можуть з'являтися хлоротичні цятки. З часом стрілки цибулі можуть повністю знебарвлюватися і жовтіти. Поширюється хвороба через сік хворих рослин, уражене насіння, комахами (попелицями), рослиноїдними кліщами.

Мозаїка цибулі. Вірусне захворювання. Листки цибулі, ураженої хворобою сплющені, гофровані, з виразними жовтими смугами. Суцвіття дрібні, урожай насіння різко знижується. Під час надмірного ураження мозаїкою в хворих рослин відбувається затримка в рості, вони можуть загинути. Рано висаджена цибуля набагато рідше уражується мозаїкою. Вірусні хвороби практично не підлягають лікуванню. Рекомендують негайно видаляти хворі рослини з симптомами мозаїки; знищувати всі бур'яни, своєчасно боротися з попелицею; використовувати насіння тільки від здорових рослин; дотримуватися правил сівозміни під час вирощування.

Цибулева міль. Шкідник -- невеликий нічний метелик до 1,5 см у розмаху крил, передні крила коричневі з білими цятками. Задні крила світло-сірі з довгими ворсинками. Гусінь цибулевої молі довжиною близько 1 см, зелена з коричневими бородавочками і короткими волосками. Метелики вилітають у травні і відкладають яйця на нижню поверхню листків або на грунт біля цибулі. Через 7 днів з'являється гусінь, яка проникає в м'якоть листків, не пошкоджуючи шкірку. У тканині листків утворюються ходи (міни). Пошкодження листків добре помітне. Через 15 днів гусінь виходить з листків і заляльковуються, ще через 20 днів з'являються метелики молі нового покоління. Цибулева міль -- поширений шкідник цибулі-порею, цибулі-батуна. Пошкоджені листки жовтіють, засихають і відмирають. Врожай знижується.

Цибулева муха.- Шкідник -- дрібна комаха довжиною тіла до 7 мм, світло-коричневого кольору з прозорими крилами і коричневою головою. Личинки цибулевої мухи довгі, білі, прозорі, зі звуженням на кінці. Зимують несправжні лялечки мухи в ґрунті. В середині травня (під час цвітіння вишень і кульбаби) з'являються мухи, які спочатку малорухливі і їх легко зловити. До початку літа самки відкладають яйця в грунт на цибулевій грядці або відразу на сходи цибулі. Через 7 днів з'являються личинки цибулевої мухи, які проникають у м'якоть цибулини і утворюють у ній хідники, пошкоджуючи при цьому найбільше кореневу шийку. З часом цибулева муха переходить на сусідні рослини. Через місяць личинки залишають цибулю і йдуть лялькуватися до грунту. З'являється друге покоління цибулевих мух, яке завдає такої ж шкоди, як і перше. Пошкоджені мухою цибулини загнивають, кінчики листків засихають. Найчастіше цибулева муха пошкоджує цибулю-порей.

Зберігання цибулі-порей. Свіжі зелені листки цибулі-порей зберігають у сховищах при температурі від 6 до 8 °С і вологості повітря 90-95 % не більше ніж 10 діб. Тривалість зберігання в холодильних камерах при температурі від 0 до 2 °С і відносній вологості повітря 90-95 % у відкритих ящиках не більше ніж 6 діб, поліетиленових пакетах - не більше ніж 1 міс.

Размещено на Allbest.ru