Вирощування курчат-бройлерів у кліткових батареях за використання годівниць різних виробників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів

і природокористування України

ВИРОЩУВАННЯ КУРЧАТ -БРОЙЛЕРІВ У КЛІТКОВИХ БАТАРЕЯХ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ГОДІВНИЦЬ РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ

В.В. Гуренко,

ТОВ «ВО Техна»

С. М. Базиволяк, кандидат сільськогосподарських наук Н. П. Пономаренко, доктор сільськогосподарських наук

В умовах сучасного бройлерного виробництва порівнювали ефективність вирощування курчат -бройлерів кросів «Арбор Айкрес» та «Іза F-15» за використання кліткових батарей ТББ-АБ виробництва ТОВ «ВО Техна», укомплектованих годівницями «KoChiBo» власного виробництва і фірми «Роксел».

Курчата-бройлери, годівниці, вирощування, жива маса, крос, кліткова батарея

Світове суспільство відзначається значною динамічністю і мінливістю в усіх галузях народного господарства. В аграрному секторі найбільш динамічною є галузь птахівництва [1, 2]. Світове виробництво продукції птахівництва порівняно з іншими галузями динамічно виходить на перше місце, витісняючи інші галузі тваринництва. Зокрема, за даними експертів у 2022 р. в загальному балансі виробництво м'яса птиці буде більшим, ніж інших видів окремо взятих тварин [3].

Для сучасного промислового птахівництва характерна висока концентрація птиці на відносно обмежених територіях, поточна система вирощування, збільшення щільності посадки у пташниках.

Успішній роботі і подальшому розвитку птахівництва сприяє те, що ця галузь є найбільш наукомісткою, зокрема за досягненнями генетики, селекції, годівлі, механізації й автоматизації виробничих процесів, використання сучасного високотехнологічного обладнання [4].

Одним із таких сучасних підприємств, які забезпечують галузь птахівництва в Україні та багатьох країнах світу високотехнологічним клітковим обладнанням для утримання яєчної та м'ясної птиці, включаючи ремонтний молодняк та курчат-бройлерів, є ТОВ «ВО Техна» (Україна).

У нашій країні кліткове утримання більш поширене в яєчному птахівництві, хоча є птахофабрики з клітковим утриманням курчат- бройлерів. Проблема доцільності утримання м'ясної птиці в кліткових батареях висвітлюється на сторінках періодичних видань із 70-х років ХХ століття [5]. У Росії близько половини всього поголів'я курчат-бройлерів вирощують у кліткових батареях, навіть створені кроси, які є стійкими проти утворення намулин на ногах і грудях, спричинених клітковим утриманням [6].

Виробники кліткового обладнання також постійно модернізують його та удосконалюють окремі вузли. Так, це підприємство для комплектування системи годівлі використовує годівниці інших виробників і власного виробництва, які постійно удосконалюють.

Метою нашого дослідження було порівняння ефективності вирощування курчат-бройлерів у кліткових батареях, оснащених годівницями власного виробництва і виробництва фірми «Роксел».

Матеріал і методика досліджень. Дослідження проводили в першому півріччі 2014 року в умовах однієї з бройлерних птахофабрик ближнього зарубіжжя. Для проведення досліджень використовували курчат-бройлерів двох кросів: «Іза F-15» та «Арбор Айкрес», яких вирощували в чотирьох пташниках (табл.1).

Для вирощування курчат-бройлерів використовували чотириярусні кліткові батареї ТББ-АБ виробництва ТОВ «ВО Техна» [7].

Параметри кліткової батареї були однаковими в усіх пташниках і становили: ширина клітки - 1200 мм; глибина - 1608 мм; площа підніжної решітки - 1,93 м , або 350,8 см з розрахунку на одну голову; рекомендована кількість курчат у клітці - не більше 55 голів; висота перерізу для відвантаження птиці - 190 мм, висота передньої стінки клітки - 408 мм, висота дверцят - 335 мм; діаметр дроту підніжної решітки - 3 мм.

1 .Схема досліду

Для годівлі птиці в дослідних групах (8-й і 9-й пташники) використовували годівниці «КоСИіВо» вітчизняного виробництва. Ці годівниці (рис. 1) оснащені системою регулювання, яка дозволяє змінювати об'єм годівниці за рахунок рухомого дна та регулювати подачу корму і висоту годівниці. У контрольних (1 -й і 3-й пташники) групах використовували годівниці зарубіжного виробника, які мають схожу конструкцію. Кліткові батареї обладнані ніпельними напувалками з краплевловлювачами.

Для посадки на вирощування відбирали кондиційних курчат - бройлерів, отриманих від батьківського стада одного віку. Щільність посадки курчат-бройлерів кросу «Арбор Айкрес» у дослідній групі (8 -й пташник) становила 21,8 гол./м , у контрольній (3-й пташник) - на 0,45 % більше, кросу «Іза F-15» у контрольній групі (1 -й пташник) -22,9 гол./м , у дослідній групі (9-й пташник) була вищою на 2,18%.

Параметри мікроклімату вирощування курчат-бройлерів відповідали прийнятим для птиці зоогігієнічним нормам. Для годівлі птиці використовували повнораціонні комбікорми.

Тривалість вирощування курчат-бройлерів становила 42 доби.

Для досягнення поставленої мети було досліджено показники вирощування курчат-бройлерів. Упродовж досліду проводили облік їх живої маси та збереженості, розраховували середньодобовий приріст, однорідність стада і вихід м'яса з 1 м площі підлоги.

Рис.1 Годівниці «КоСМВо»

Визначили наповненість вола через добу після посадки на вирощування курчат-бройлерів як показник, що визначає ступінь адаптації курчат до умов утримання.

Для порівняння результатів вирощування курчат-бройлерів піддослідних груп розраховували індекс продуктивності - оціночний індекс, який прийнятий під час проведення міжнародних конкурсних випробувань - ЕРЕР.

Результати досліджень. Наповненість вола курчат-бройлерів через добу після посадки їх на вирощування відображено на рис. 2.

Рис.2. Наповнення вола курчат-бройлерів

Аналізуючи результати перевірки наповнення вола добових курчат, встановлено, що у пташенят кросу «Іза F -15» кращим воно було в 9-му пташнику (дослідна група) і становило 98 %. У першому пташнику (контрольна група) курчат-бройлерів із повним волом на 1% було менше. У 3-му пташнику 96 % курчат-бройлерів кросу «Арбор Айкрес» у добовому віці було з повним волом, а у 8-му пташнику цей показник був дещо вищим і становив 98%.

Загалом більша кількість курчат-бройлерів кросу «Іза F-15» (97,5%) у добовому віці була з наповненим волом порівняно з бройлерами кросу «Арбор Айкрес» (97 %).

Отже, наведені дані свідчать про добру пристосованість молодняку до утримання та здатність споживати корми.

Динаміку живої маси курчат-бройлерів досліджуваних кросів за використання різних годівниць наведено у табл. 2.

2. Динаміка живої маси курчат-бройлерів, г

За результатами досліджень живої маси встановлено, що за перший тиждень вирощування найбільшою вона була в курчат- бройлерів кросу «Арбор Айкрес», вирощених у дослідній групі (8 -й пташник), тобто за використання годівниць «КоСЫВо» виробництва ТОВ «ВО Техна», що на 5 г більше порівняно з курчатами, вирощеними у 3-му пташнику (контрольна група). Тенденція більшої живої маси курчат-бройлерів, яких утримували в 8-му пташнику, зберігалася впродовж усього періоду вирощування, але вона була незначною і коливалася від 0,2 до 3,21% порівняно з курчатами, яких вирощували у 3-му пташнику. У забійному віці, тобто на 37 -му добу, різниця в живій масі курчат-бройлерів кросу «Арбор Айкрес» була найбільшою і становила 3,21%.

Аналіз живої маси курчат-бройлерів кросу «Іза F-15» показав, що впродовж усього періоду вирощування вона була більшою у курчат-бройлерів, яких утримували в першому пташнику (контрольна група), тобто за використання годівниць іноземного виробництва.

Так, найбільшу різницю в живій масі спостерігали в кінці 5-го тижня вирощування - 187 г, або 9,18%, але за останній тиждень вирощування вона дещо зменшилася і становила 97 г, або 4,33% порівняно з дослідною групою.

Загалом, незалежно від кросу жива маса курчат-бройлерів, яких вирощували у пташниках із використанням годівниць фірми «Роксел», була дещо вищою порівняно з живою масою птиці, вирощеної у пташниках за використання годівниць « КоСИіВо».

Аналізуючи живу масу птиці різних кросів, у курчат-бройлерів кросу «Арбор Айкрес» спостерігали більшу масу тіла порівняно з кросом «Іза F-15», різниця в кінці першого тижня вирощування становила 8,73%, а під час здачі на забій - 10,66%.

Середньодобовий приріст є важливим показником, оскільки, з погляду господаря, більші середньодобові прирости відповідають інтенсивнішому росту птиці та меншим витратам кормів на одиницю приросту. Дані про середньодобовий приріст курчат-бройлерів наведено на рис. 3.

клітковий бройлер курча приріст

Рис.3. Середньодобовий приріст курчат -бройлерів

Так, середньодобові прирости живої маси курчат-бройлерів кросу «Арбор Айкрес» за період вирощування сягали 65,2 г у дослідній групі (8-й пташник) і 63,2 г у контрольній групі (3-й пташник). Курчата-бройлери кросу «Іза F-15» мали дещо менші середньодобові прирости, але ця різниця була не значною - 6,6 г та 8,4 г.

Під час проведення досліджень нами проаналізовано однорідність стада курчат-бройлерів у віці 21, 28 та 35 діб (табл. 3).

3. Однорідність стада курчат-бройлерів, %

Аналіз одержаних даних свідчить, що незалежно від кросу та пташника, в якому вирощували птицю, однорідність стада з віком знижувалася.

Встановлено відмінності в однорідності стада між кросами. Вищу відзначали у курчат кросу «Арбор Айкрес» порівняно з кросом «Іза F-15» на 5,3%. Також спостерігали відмінності в однорідності стада залежно від використання годівниць різного виробника. За використання годівниць вітчизняного виробництва однорідність стада зросла на 1 -2 %.

Поряд із живою масою та однорідністю стада важливе значення має збереженість птиці. При виробництві м'яса курчат- бройлерів збереженості приділяють особливу увагу. Використання високопродуктивної птиці у виробництві ефективне тільки за високої її збереженості.

Дані про збереженість курчат-бройлерів, вирощених за використання годівниць різних виробників, наведено на рис. 4.

Аналіз експериментальних даних показав, що збереженість курчат- бройлерів не залежала від кросу та пташника, у якому їх вирощували, і була високою - 97,5 - 98,9%. Якщо порівняти збереженість курчат-бройлерів кросу «Арбор Айкрес» дослідної та контрольної груп, тобто не залежно від годівниць, то можна побачити, що вона була однаковою - 97,5%.

За період вирощування збереженість курчат-бройлерів кросу «Іза F-15» у контрольній групі, тобто за використання годівниць «КоСИіВо», досягнула найвищого значення порівняно з іншими групами і становила 98,9 %, що на 0,1% більше порівняно з пташником, де використовували годівниці іноземного виробництва.

Після здачі птиці на забій, тобто в кінці досліджень, ми розрахували вихід м'яса з 1 м площі підлоги та європейський коефіцієнт ефективності, результати яких наведено у таблиці 4.

Вихід м'яса і коефіцієнт ефективності вирощування курчат - бройлерів кг/м

Слід відзначити більший вихід м'яса з 1 м площі підлоги у дослідній групі (8-й пташник), тобто там, де використовували годівниці вітчизняного виробництва для курчат -бройлерів кросу «Арбор Айкрес» - 52,4 кг. У цьому пташнику був також найвищим коефіцієнт ЕРЕF - 405,5.

Слід відзначити, що вирощування курчат-бройлерів у кліткових батареях, не залежно від кросу птиці та годівниць, порівняно з підлоговим є доцільнішим, оскільки за цього способу отримують 50 - 52,4 кг м'яса з 1 м , тоді як при вирощуванні на глибокій підстилці, за літературними джерелами, базова технологія передбачає отримання 38-40 кг/м м'яса [8].

Висновки

Жива маса, середньодобові прирости і однорідність стада були вищими у курчат-бройлерів кросу «Арбор Айкрес», а залежно від використання годівниць різних виробників чіткої різниці не спостерігалося.

Найкращих показників наповненості вола у добовому віці курчата-бройлери досягли в дослідних групах (8 -й і 9-й пташники), тобто у пташниках, оснащених годівницями « KoChiBo».

Збереженість курчат-бройлерів упродовж усього періоду вирощування була досить високою незалежно від пташника та кросу, але найвищого показника досягнуто в дослідній групі (9-й пташник), тобто за використання годівниць « KoChiBo».

Вихід м'яса був досить високим у всіх пташниках, але найбільше його отримано з 1 м2 площі підлоги в дослідній групі (8-й пташник), тобто за використання годівниць вітчизняного виробництва при вирощуванні курчат-бройлерів кросу «Арбор Айкрес».

Найвищий узагальнений оціночний індекс EPEF досягнуто в курчат-бройлерів кросу «Арбор Айкрес», вирощених у пташнику за використання годівниць «KoChiBo» виробництва ТОВ «ВО Техна».

Список літератури

1. Агофонычев В. Яичные продукты: мировые тенденции и российский рынок/ В. Агофонычев // Птицеводство. - 2007. - № 7. - С. 3-4.

2. Бобыльова Г. Реализация национального проекта - стратегия птицеводства России/ Г. Бобыльова // Птицеводство. - 2007. - № 1. -С. 4-7.

3. Бородай В.П. Птахівництво потребує окремої спеціальності/ В. П. Бородай, А. І. Вертійчук// «Актуальные проблемы современного птицеводства»/ Материалы ХІ Украинской конференции по птицеводству с международным участием. - Алушта, 2010. - С. 56-64.

4. Гайдаенко О. В. Этапы разработки логистической стратегии в птицеводстве / О. В. Гайдаенко // Ефективне птахівництво. - 2009. - № 7. - С. 6-8.

5. Гальперн И. Клеточная технология содержания мясных кроссов/ И. Гальперн, В. Синичкин, В. Слепухин, А. Гуреев, И. Емашкина. http://webpticeprom.ru/ru/articlesmaintenance.html?pageID= 1253283896

6. б.Орлюк Т.М. Способи утримання м'ясних курей в Україні та за кордоном/ Т.М.Орлюк, Д.А.Засєкін// Сучасне птахівництво. - 2011. - № 5-6. - С. 16-20.

7. Техна - решения для лидеров птицеводства. Клеточное оборудование для выращивания цыплят-бройлеров. - К.: ООО

8. «Производственное объединение ТЕХНА», 2012. - 6с. -

9. http://texha.ua/swf/pdf/Broiler.pdf

10. В клетках или на полу? Еще раз об очень принципиальном вопросе. - http://webpticeprom.ru/ru/articles-maintenance.html?paaeID= 1278236702

Размещено на Allbest.ru