Відділ механізації Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся Української Радянської Соціалістичної Республіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відділ механізації Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР

Бей Р.В.

Конкурентоспроможність галузі вітчизняного тваринництва ґрунтується як на зростанні селекційно- генетичного потенціалу продуктивності стада, впровадженні біотехнологічних і селекційних досягнень, так і на основі комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, широкому застосуванні комп'ютерної техніки. Вивченню даних питань особливої уваги надається в сучасних умовах, коли здійснюється активний пошук шляхів вирішення продовольчої проблеми, зростання безпеки продуктів харчування.

У розроблення проблеми механізації та автоматизації трудомістких процесів у галузі тваринництва значний внесок зробили вчені Науково- дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР. Окремі аспекти його діяльності знайшли відображення у статтях А. А. Бондара, Й. А. Даниленка та ін. [2; 3]. Однак до цього часу ґрунтовно не вивчено організаційні етапи становлення і діяльності відділу механізації, його внесок у розроблення проблеми комплексної механізації тваринництва УРСР в 30-80-ті роки минулого сторіччя. З огляду на зазначене ці завдання висувалися на перший план. При проведенні дослідження автором використано історичні (порівняльно-історичний, предметно-хронологічний), загальнонаукові (аналіз, синтез, логічний) та джерелознавчий методи. Методологія дослідження грунтується на застосуванні системно-історичного підходу.

За результатами дослідження, прототипом відділу був сектор механізації, який на початку 30-х років входив до структури інституту і займався випробуванням доїльних установок типу “Альфа- Лаваль” та вивченням мікрофлори молока при ручному та механічному доїнні. Утім, з організацією в УРСР Науково-дослідного інституту механізації та електрифікації сільського господарства у 1933 р. сектор був ліквідований.

Як свідчать архівні матеріали, систематичні наукові дослідження з проблеми механізації та електрифікації у тваринництві започатковані в 1945 р., коли у складі Українського інституту тваринництва був створений відділ механізації, який очолив А. П. Журавльов. В серпні 1945 р. до відділу зараховано доктора технічних наук, члена-кореспондента АН УРСР, професора Л. П. Крамаренка. У цей період відділом розроблялися питання: комплексної механізації тваринницьких ферм, проектування типових кормокухонь і систем вентиляції свинарників, конструювання машин для дроблення гарбузів і кавунів, збирання люцерни, кормозмішувачів тощо [3].

З 1947 р. відділ очолював інженер-механік Б. П. Радченко, з 1950 по 1983 рр. - кандидат технічних наук А. Е. Мянд, з 1983 р. - кандидат технічних наук В. П. Бабкін. За результатами дослідження, особливих здобутків досягнуто в період завідування відділом

А. Е. Мяндом, який спрямовував його зусилля на розроблення проблеми комплексної механізації тваринницьких ферм колгоспів при різних енергетичних ресурсах з дослідженням ефективності окремих механізованих процесів [2].

У травні 1972 р. у структурі відділу механізації та електрифікації тваринництва були організовані лабораторії: механізації доїння корів та первинної обробки молока (завідувач Г. Л. Гребінь); застосування електроенергії у тваринництві для технологічних цілей (завідувач В. І. Магда); механізації транспортування і роздавання кормів (завідувач В. Т. Калашник);

механізації прибирання та переробки гною (завідувач Г. Т. Юрченко). У серпні цього самого року при відділі механізації і електрифікації тваринництва створено лабораторію основ розробки тваринницьких комплексів та засобів механізації заготівлі і зберігання кормів (завідувач Є. І. Храпач).

Таким чином, комплексною механізацією виробничих процесів у тваринництві інститут системно займався з 1945 р., зосереджуючи основну увагу на механізації водопостачання, кормоприготування, доїння корів, транспорту та догляду за тваринами. Відділом механізації, насамперед, було узагальнено досвід передових господарств, розроблено низку проектів з механізації тваринницьких ферм. Так, у 1951-1952 роках розроблено та впроваджено проект механізації трудомістких робіт на базі використання вітродвигуна конструкції УНДІМ Д-10 та його резервного двигуна на молочній фермі колгоспу ім. Калініна Валківського району Харківської області.

На основі теоретичних і експериментальних досліджень розроблено конструкції гідравлічних таранів великої продуктивності та високого тиску [4, арк. 40]. З 1957 р. гідротаран УІТ-К100 випускався П'ятигорським машинобудівельним заводом та демонструвався на Виставці досягнень народного господарства СРСР. З 1954 р. для господарств Харківської області здійснювали серійний випуск універсального млина-вентилятора УІТ-М100, а в подальшому його модернізованого варіанта для подрібнення соломи.

У 1954 р. розроблено проект № 143 загальнофермерського механізованого кормоцеху, який був впроваджений у 10 колгоспах УРСР. У 1956 р. з метою зниження витрат та підвищення продуктивності праці на фермах інститутом переглянуто існуючі зоотехнічні вимоги до підготовки кормів та система механізованого кормоприготування, на основі вивчення досвіду експлуатації кормоцехів внесено пропозиції з раціоналізації приготування кормів до згодовування, схвалені Науково-технічною радою Міністерства сільського господарства СРСР. Нова система кормоприготування передбачала організацію у крупних господарствах комбікормових цехів для виробництва повноцінних комбікормів та невеликих кормоприготувальних відділень на фермах для підготовки грубих кормів і коренеплодів.

З метою збагачення комбікормів вітамінами, білковими та мінеральними речовинами в 1956 р. у дослідному господарстві “Українка” змонтовано та введено в експлуатацію установку для сушіння зелених кормів. Встановлено, що при їх штучному сушінні витрати поживних речовин і вітамінів є значно нижчими, ніж при природному і складають від 5 до 20%. Цього самого року уперше в УРСР розроблено проект комбікормового цеху для сушіння зелених кормів та приготування вітамінної трав'яної муки. У 1955-1957 роках особливу увагу зосереджували на механізації збирання та силосування кукурудзи у стадії молочно-воскової стиглості зерна. Випробовувались різні типи силосних споруд, машини для збирання кукурудзи тощо. Для досушування трави на сіно пропонувалася установка у вигляді сіносховища з дерев'яною штахетною підлогою-настилом, повітряним каналом та вентилятором. Штучне досушування трави способом активної вентиляції рекомендувалося для виробництва білково-вітамінного корму, який використовували як добавку до концкормів та при виготовленні комбікормів [2].

При безприв' язному утриманні великої рогатої худоби на вигульних майданчиках та у літніх таборах встановлювали групові автонапувалки АГК-12 та АВК- 12. У дослідному господарстві “Українка” були впроваджені транспортери для прибирання гною, легкі металеві станки, перекидні годівниці та самогодівниці для свиней. Вченими відділу спроектовано обладнання контейнерного способу подачі та роздавання кормів, автоматичний відкатник вагонеток підвісної дороги УІТ-К40, пересувний кормороздавач КРПТ-2 та ін. Для підвищення продуктивності праці доярок розроблено та впроваджено підвісну доїльну установку ПДУ-4, яка дозволяла одній доярці працювати водночас з чотирма доїльними апаратами. Запропоновано варіант випоювання телят з чашки та пересувну установку, яка забезпечувала підвищення продуктивності праці. Ці розробки відповідали технології промислового вирощування молодняку і враховували фізіологічні особливості та техніко-економічні умови утримання тварин.

На початку 60-х років постала проблема зростання виробництва продукції птахівництва та зниження її собівартості на основі комплексної механізації і автоматизації процесів. У зв'язку з цим відділом розроблено установку РКСЯ для роздавання кормів і збирання яєць, застосування якої забезпечило зростання кількості птиці, що обслуговувалася однією людиною, з 2000 гол при вигульному утриманні до 10000 гол при їх утриманні у широкогабаритному пташнику на довго незмінній підстилці [5, арк. 2; 6, арк. 34].

У подальшому вченими відділу розроблено низку дослідних зразків машин і обладнання, а саме двохтактний доїльний апарат з попарним видоюванням сосків ДАП-2 (В. П. Бабкін, 1962), пересувний кормороздавач для відгодівельних свиноферм (В. Т. Калашник, 1962), засоби автоматизації водопостачання свинарських ферм (І. Д. Богдан, 1964), технологію та засоби механізації прибирання гною (Г. Т. Юрченко, 1965), подрібнювач для соковитих кормів (В. І. Арнаутов, 1965), роторну косарку- подрібнювач для збирання зелених кормів (Є. І. Храпач, Ц. І. Пенчев, 1966), змішувач кормів для відгодівельних ферм великої рогатої худоби (І. К. Євдокименко, 1964), автоматичну установку для групової годівлі телят рідкими кормами (А. С. Федоров, 1965, 1967), вдосконалені технологію та обладнання для виробництва трав'яної муки та гранульованих кормів (Р. Ф. Храпач, 1969) та ін. механізація тваринництво корм водонапування

Подальші розробки відділу механізації спрямовувалися переважно на вдосконалення існуючих засобів автоматизації основних операцій доїння. Так, для поліпшення промивання молочної лінії та підвищення надійності її роботи розроблено оригінальний датчик інтенсивності потоку молока. Запропоновано технологічну схему його очищення, особливостями якої було використання відцентрових сил для очищення від механічних домішок; збільшення площі фільтруючого елемента; видалення механічних домішок до розмиву їх наступними потоками молока; можливість безрозбірного промивання очищувача після закінчення доїння тощо [1].

Варто відмітити, що доїння корів тогочасними доїльними установками типу “Тандем”, “Ялинка”, “Карусель” забезпечувало продуктивність праці не більше 235-250 гол/год у розрахунку на одного дояра. Головними їх недоліками також було значне коливання вакууму, відсутність засобів для масажу вим'я та надійного очищення молока тощо. Тому подальші дослідження відділу спрямовувалися на вдосконалення технології доїння та розроблення надійних засобів автоматизації і систем доїльних установок.

Таким чином, становлення відділу механізації Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР відбувалося поетапно (1931-1933, 19451971, 1972-1989). У здобуття ним статусу провідного республіканського центру з розроблення проблем комплексної механізації трудомістких процесів у галузі тваринництва вирішальний внесок зробили

В. П. Бабкін, А. П. Журавльов, Л. П. Крамаренко, А. Е. Мянд, Р. Ф. Храпач та ін. Як найбільш важливі розробки відділу розглядали: проекти механізованого та комбікормового цехів з устаткуванням для сушіння зелених кормів і приготування вітамінної трав'яної муки, зоотехнічні вимоги до підготовки кормів та система механізованого кормоприготування у кормоцехах, підвісна доїльна установка ПДУ-4 та ін.

На перспективу є необхідним дослідження становлення і діяльності відділів механізації галузевих інститутів системи НААН, їх внеску у розроблення проблеми комплексної механізації тваринництва УРСР в 30-80-ті роки ХХ ст., персоналізація даного напряму історії науки й техніки.

Список використаних джерел

1. Архів Інституту тваринництва НААН. - Отчет Научноисследовательского института животноводства Лесостепи и Полесья УССР. Темы 17-20 за 1979 г. - 316 арк.

2. Бондар А. А. Історія інституту тваринництва УААН в особах його провідних вчених та здобутках (до 70-річчя від дня заснування) / А. А. Бондар. - Х., 1999. - 29 с.

3. Даниленко Й. А. Научно-исследовательский институт животноводства Лесостепи и Полесья Украинской ССР: краткие итоги работы за последние годы / Й. А. Даниленко. - Х., 1957. - 46 с.

4. Державний архів Харківської області. - Ф.6184. - Оп.1. - Спр.224.

5. Там само. - Ф.Р.6184. - Оп.1. - Спр.416. - 117 арк.

6. Там само. - Ф.Р.6184. - Оп.1. - Спр.1141. - 10 арк.

Анотація

Відділ механізації Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР

Бей Р.В. кандидат технічних наук, директор, ДНУ “Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів” (Україна, Київ)

Автором розкрито передумови становлення і напрями діяльності відділу механізації Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР в 30-80-ті роки ХХ ст. Висвітлено внесок його вчених у розроблення проблем механізації трудомістких процесів у тваринництві та комплексну механізацію тваринницьких ферм. Узагальнено найбільш вагомі наукові розробки з механізації процесів приготування і надходження кормів та водонапування, машинного доїння корів, прибирання гною тощо. Дослідження ґрунтується на використанні комплексу загальнонаукових, структурно- функціональних та історичних методів, а також широкої джерельної бази, основу якої складають архівні документи.

Ключові слова: механізація виробничих процесів, тваринництво, машинне доїння, кормовиробництво.

Размещено на Allbest.ru