Використання комбінованих технологій для вирощування цьоголіток коропа

ГРК - галіційський рамчатий короп, ЛРК - любінський рамчатий короп, F₁ГЛ - помісь першого покоління, F₂ГЛ - помісь другого покоління.

Для експериментального вирощування цьоголіток був обраний ставовий метод з максимальним рівнем інтенсифікації, яка зводилась до формування природної кормової бази і годування штучними кормами.

Досліджували помісі першого та другого покоління, отримані від самиці галіційського рамчастого коропа та самців любінського внутріпородного типу української рамчастої породи коропа. Вирощування цьоголіток помісей коропа проводили у полікультурі з білим амуром за щільності посадки 15 тис. екз./га мальків коропа та 100 екз./га однорічок білого амура.

Кожні 15 днів проводили контрольні лови цьоголіток. Проміри риб виконували за схемою вимірювання коропових риб [ 10]. У досліді вивчали такі ознаки: масу риби, абсолютну довжина тіла, довжину тіла, найбільшу висоту, обхват і товщину тіла. Коефіцієнт вгодованості (Кв) розраховували за формулою T.W. Fulton [14].

У червні-липні рибу годували гранульованими комбікормами українського виробництва, а з серпня до листопада - пшеницею. Раціон годівлі коригували після кожного контрольного облову ставів. Добовий раціон становив 1 -5 % від маси риби. Нагодованість риб визначали за ступенем та індексом наповнення кишківника [11]. Статистична обробка матеріалів виконана з використанням пакета стандартних програм Microsoft Office.

Результати досліджень

Роботи з отримання помісей коропа проводили в індустріальному тепловодному садковому рибному господарстві «Добротвірський рибзавод» [5]. На початку травня 2012 року личинки Fim відвезли у господарство «Аква», а F2M - у господарство «Короп». Для підрощування їх розмістили в малькових ставах за щільності посадки 0, 5млн.екз./га. На початку травня підрощену молодь пересадили у вирощувальні стави.

Зариблення їх підрощеною молоддю помісей коропа середньої маси 0, 5г здійснювали на початку червня за температури води 21 ^о С у всіх дослідних ставах. У період експериментального вирощування помісей коропа температурний режим був сприятливим і знаходився в межах оптимуму для живлення і росту цьоголіток до кінця вересня.

Концентрація розчиненого кисню у воді протягом усього періоду вирощування становила в основному 4, 9-6, 6 мг/л, що є достатнім для коропових риб. Водневий показник води (рН) протягом усього періоду був слабколужним (рН 7, 4-8, 1), що не перевищує оптимальних значень.

Вода у дослідних ставах не забруднена нітритами та нітратами, амонійного азоту незначна кількості, вміст мінерального фосфору у ставах господарства «Короп» - достатній (0, 23-0, 41 мгР/л), а господарства «Аква» - дуже малий.

Вода в обох господарствах не забруднена органічними речовинами і за всіма показниками відповідала рибоводним нормативам, але її хімічний склад у дослідних ставах господарства «Аква» дещо відрізнявся від ставів господарства «Короп», що пояснюється різними джерелами водопостачання, але вони були не суттєвими і на результати досліджень не впливали, оскільки знаходилися в оптимальних межах для розвитку кормової бази ставів та росту риби.

У раціоні цьоголіток коропа частка природної кормової бази має становити 40-50%. На першому році життя вони віддають перевагу зоопланктону. На початку вирощування цьоголіток помісей коропа зоопланктон у дослідних ставах господарства «Аква" був сформований організмами типу Rotifera, ракоподібними підряду Cladocera та ряду Copepoda. Три групи організмів розвивалися майже однаковою і загальна маса їх становила 3, 61 г/м.

Після невеликого пригнічення кормової бази в кінці червня - середині липня спостерігався масовий розвиток, зумовлений розвитком у цей період двох груп зоопланктерів: Rotatoria і Copepoda, загальна маса яких дорівнювала 8, 57 г/м³.

Другий пік розвитку зоопланктона відзначали на початку серпня за досягнення температурного оптимуму для живлення коропа, що мало велике значення для масонакопичення вирощуваних цьоголіток помісей. У цей період основою зоопланктону були організми роду гіллястовусих ракоподібних

(73, 11-96, 00%), а саме: Daphnia pulex de Geer, Ceriodaphnia affinis Lilljeborg, Polyphemus pediculus Linne, Moina sp., Sida crystallina, їх ювенільні форми. Дані форми зоопланктону сприяли більш швидкому масонакопиченню цьоголіток F-іПГ порівняно з F2ЛГ.

Отже, впродовж вегетаційного сезону кількісні показники розвитку зоопланктону були в межах 238, 00-1561, 54 тис.екз./м та 3, 61-8, 75 г/м³, а максимальні значення біомаси зоопланктону зафіксовані у серпні (8, 75 г/м³).

У червні 2012 року зоопланктон ставів господарства «Короп» формувався в основному дрібними планктонними формами личинок двокрилих ряду Diptera, які за кількістю становили майже 85 %, коловерток, веслоногих і гіллястовусих рачків у цей період було за кількістю дуже мало. Це можна пояснити високим виїданням їх цьоголітками коропа F2M, адже у цей період вони давали найбільший приріст маси. Біомаса зоопланктону у цей період становила 2, 91г/м³.

Подальший розвиток зоопланктону в цьому варіанті досліду за якісним складом був таким самим як у дослідних ставах господарства «Аква», але кількісний склад його був значно гіршим і не перевищував 7, 21 г/м.

Упродовж вегетаційного сезону кількісні показники розвитку зоопланктону були в межах 128, 01 -668, 81тис.екз./м³ та 2, 45-7, 21г/м^3. Найвищу біомасу зоопланктону спостерігали у серпні, у цей час її основу - 64, 71-95, 28 % формували гіллястовусі ракоподібні, а сааме: Bosmina longirostris, Chidorus sphaericus.

Середньосезонні показники зоопланктону становили 337, 69тис.екз/м³ за чисельністю і 4, 25г/м³ за біомасою.

Під час аналізу живлення помісей виявили, що ступінь наповнення кишківників F-іГП за шкалою Лебедєва становив 4 бали з 5, це вказує на задовільну інтенсивність живлення риб. Проте, індекс наповнення кишківників був низьким і становив 62, 67±5, 69 ^о/ооо. Такі значення є характерними для коропів вирощуваних на природному кормі із невисоким рівнем розвитку природної кормової бази. Підтверженням цьому є результати досліджень зоопланктону: на момент відлову риб біомаса зоопланктону становила 3, 09±0, 31г/м, що відповідає нижній межі рекомендованих оптимальних показників вирощувальних ставів [6].

Аналіз кишківників свідчить, що цьоголітки F1rn у загальному спектрі організмів природної кормової бази в першу чергу надавали перевагу личинкам хірономід. Так, частота зустрічальності їх у травному тракті риб становила 100%. Високим виявився цей показник і щодо ефіпіумів гіллястовусих ракоподібних - 60%.

У харчовій грудці мальків коропа переважали личинки хірономід. Частка цих організмів коливалась в межах 50, 23 -57, 38%.

Крім того цьоголітки коропа активно поїдали олігохет -11, 4817, 23%, дорослі форми дрібних комах - 4, 92-11, 79%, ефіпіуми гіллястовусих ракоподібних - 1, 00-18, 03%. Незначну частку у наповненні кишківників становив детрит - максимум 15, 41%. Серед спожитих організмів найменша частка належала представникам черепашкових ракоподібних ОвїгасоСа - 1, 64-2, 72 % і веслоногим ракоподібним - 1, 63-6, 55%.

За шкалою Лебедєва ступінь наповнення кишківників цьоголіток Р2ГЛ на початку вирощування становив 4 і 5 балів, а індекс наповнення кишківника - 500, 35±43, 71^о/ооо, що вказує на високу інтенсивність харчування і пошукову активність цієї помісі. У цей період цьоголітки-помісі використовували в основному дрібні форми СІаСосега (60-70 % харчової грудки), крім того, 30% її складали планктонні форми хірономід. Коловертки становили 5 -8%, що пояснюється малою біомасою цієї групи у ставах.

Ступінь прояву ефекту гетерозису дуже сильно залежить від рівня і повноцінності годівлі молодняку в усі періоди росту. У помісей, вирощених за недостатнього рівня годівлі, ефект гетерозису не проявляється. Його спостерігають лише за збагачених біохімічних процесів у клітинах і тканинах гібридного організму [3]. Тому з кінця червня в міру зниження інтенсивності росту риб почали годувати комбікормом українського виробництва. Дослідження на коропах двох груп показало, що життєстійкість і потенційні можливості росту помісного потомства зростало.

У другій половині липня роль організмів природної кормової бази у харчуванні обох помісей коропів знизилась. Так, частка природного корму у харчовій грудці складала близько18%. У харчовій грудці зустрічались нижчі черви роду Вгасґііопив, ракоподібні підряду Сladocera родів Вовтіпа, АІопа, ракоподібні ряду СорероСа та черепашкові ракоподібні Ов^асоСа. Частка штучного корму склала понад 81 %.

Високий темп росту помісей коропа за умов раннього зариблення спостерігалася протягом усього вегетаційного періоду (рис. 1, рис. 2). Але на початку вирощування краще масонакопичення відзначали у помісей Р2ГЛ і вже через місяць вирощування їх маса становила 75, 9±3, 2 г, тоді як Р1ГЛ мали середню масу 56, 2±0, 72 г. Але вже в серпні спостерігається стрімкий приріст маси цьоголіток Р1ГЛ. Це можна пояснити кращим розвитком кормової бази у дослідних ставах. Ці відмінності були незначними і для Р1ГЛ становили 141±12, 1 г та для Р2ГЛ - 129±9, 8 г.