Вплив віку забою бичків української м’ясної породи на їх м’ясну продуктивність

О.П. Крук, аспірантка

Анотація

На сучасному етапі розведення м'ясної худоби важливо знати закономірності формування м'ясної продуктивності тварин в онтогенезі. Це дозволить прогнозувати її залежно від віку, живої маси і породи. Тому, важливою залишається проблема обґрунтування оптимального віку забою бичків української м'ясної породи.

У дослідженнях [5] встановлено, що бички української м'ясної породи у 18 - місячному віці характеризуються оптимальним співвідношенням анатомічних частин туші, мають високі показники їх виходу, достатньо скороспілі. У зоні Степу України тварин української м'ясної породи доцільно вирощувати до 24 - 30 місячного віку [3]. При цьому поживна та енергетична цінність їстівних частин м'яса із розрахунку на 1 кг передзабійної живої маси бичків зростає із віком за рахунок зменшення частки вологи та збільшення вмісту білка і жиру.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується ця стаття. Залишаються невизначеними співвідносне нарощування м'якуша, протеїну і жиру в тушах на одиницю живої маси та на добу життя тварин від народження до забою за різного віку.

Мета дослідження - визначити оптимальний вік бичків української м'ясної породи для забою.

Матеріал і методика досліджень. Матеріалом для дослідження слугували дані м'ясної продуктивності бичків української м'ясної породи племінного заводу “Воля” Черкаської області з каталогу внутріпородних типів м'ясної худоби [2]. Від народження до відлучення приплід утримували під матерями. Із 1 - місячного віку йому додатково згодовували концентровані корми і сіно. У 8 міс. тварин ставили на випробування за власною продуктивністю, яке тривало до досягнення ними 24 - місячного віку. За період від 8 до 16 міс., від 8 до 18, від 8 до 20, від 8 до 22 і від 8 до 24 місяців кожний бичок спожив відповідно 2178, 2783, 4186, 4448 та 6076 корм. од. (табл. 1).

Споживання кормів за періодами вирощування, кг

Споживання кормів за періодами від 8 до 24 місяців коливалося: грубих від 13,3 до 23,5 %, соковитих - від 15,9 до

25.6 %, зелених - від 8,8 до 21,6 %, концентрованих - від 42,1 до 49,1 %. Найбільше (49,1 %) за поживністю припадає на концентровані і зелені корми (21,6 %) у віці від 8 до 18 місяців.

Формування тварин у групи для аналізу результатів забою проводили методом збалансованих груп-аналогів [4]. Різниця між дослідними тваринами за віком у групах становила до 5 %. Чистий приріст (приріст маси туші із розрахунку на один день життя) визначали згідно з вимогами ICAR [7]. Для оцінювання м'ясності тварин використовували м'язово-кісткове відношення (МКВ), яке вираховували діленням маси м'язової тканини на масу кісток [1] та індекс м'язової тканини (ІМТ), який визначали діленням маси м'язової тканини на сумарну масу кісток, сполучної та жирової тканин [6]. Одержані в дослідженні дані оброблені біометрично, з використанням комп'ютерної програми “Microsoft Excel”.бичок жир забій м'ясний

Результати досліджень. Різниця між фактичною і живою масою після голодної витримки в усі вікові періоди становила від 2,1 до 5,3 %, винятком були 20 - місячні бички, у яких вона дорівнювала

7.6 % (табл. 2). Ріст бичків упродовж досліджуваних періодів був нерівномірним. Від 22 до 24-х місячного віку приріст живої маси порівняно з попередніми віковими періодами був найменшим. Забійна маса тварин, порівняно з 16 місячними, збільшувалась нерівномірно.

Від 16 - до 18-місячного віку вона збільшилася на 8 %, від 18 - до 20 - місячного - на 4, від 20 - до 22-місячного - на 11 %. Від 22 - до 24 - місячного віку вона знижувалась. Найвища маса парної туші була у віці 22 місяців, найнижча - у 16 місяців.

Показники забою бичків, М±т

*Р < 0,95; **Р < 0,99 порівняно з 16-місячним віком.

Маса туші бичків з віком збільшувалась за рахунок інтенсивнішого приросту м'язової тканини і меншою мірою - за рахунок приросту кісток і сухожиль. Найвищий (62,7 %) вихід туші відзначали у 22 - місячному віці. Із досліджуваних ознак найбільших змін зазнав вміст жиру, що пояснюється біологічною особливістю тварин резервувати поживні речовини за інтенсивної відгодівлі і витрачати їх в несприятливі періоди, а також віковими змінами обміну речовин. Вміст внутрішнього жиру з віком збільшується, найвищий він був у 24 місячному віці. Відкладення його збільшувалось, особливо в період від 20 до 24 - місячного віку. Величина забійного виходу коливалась від 62,8 до 65,4 %, проте найвищу відзначали у 22 - місячних бичків.

Вікові зміни забійного виходу у тварин пояснюються нерівномірністю росту й розвитку окремих тканин. Високий забійний вихід 22 - місячних і відносно низький 24 - місячних бичків зумовлений незначним приростом живої маси і маси туші у першому випадку та великим відкладенням внутрішнього жиру у другому. В результаті цього забійний вихід у тварин з віком підвищувався. З віком тварин відбуваються зміни у співвідношенні різних тканин у туші (табл. 3). Відносна маса м'якуша суттєво не змінювалась. Так, його вихід найвищий (79,9 %) у 18 - , а найнижчий (77,0 %) - у 20 - місячному віці. Вихід м'якуша вищого та першого сортів з віком збільшувався. Частка сухожиль та зв'язок з віком має тенденцію до збільшення. Маса м'якоті в півтуші у 24 - місячному віці тварин порівняно з 16 - місячним - збільшилась в 1,29 раза, маса кісток - у 1,27 раза. Водночас під час оцінки м'ясної продуктивності тварин велике значення має кістяк у тому сенсі, що бажано одержувати таких тварин для забою, у яких вміст кісток був би оптимальним.

Морфологічний склад туш бичків, М± т

*Р < 0,95; **Р < 0,99 порівняно з 16 - місячним віком.

Вихід кісток у півтушах бичків залежав від віку і знаходиться у межах від 18,4 до 16,3 %. З віком цей показник зменшувався в середньому від 17,7 % (16 міс.) до 17,0 % (24 міс.). Згідно з теорією диференційованого (гетерогенного) росту на ранніх етапах онтогенезу переважає ріст нервової, потім - кісткової, м'язової і нарешті - жирової тканин. Швидкість росту скелета в постембріональний період у тварин нижча за швидкість росту у них м'язів та жиру.

М'язово-кісткове відношення становить 4,2 - 4,9 (табл. 4). Цей показник з віком тварин мав тенденцію до зростання. Особливостей зміни величини індексу м'язової тканини у молодняку від 16 до 24 місяців не виявлено.

Чистий приріст бичків з віком знижується нерівномірно (табл. 5). Так, від народження до 18 місяців він найвищий, потім починає знижуватись і найменший від народження до забою у віці 24 місяці.

Чистий приріст (г) бичків, М±т

*Р < 0,95 порівняно з 16 - місячним віком

Висновки

1. У бичків української м'ясної породи чистий приріст з віком зменшується.

2. З віком бичків відносний вміст м'якушу вищого і першого сортів, а також внутрішнього жиру має тенденцію до збільшення.

3. Подальші дослідження необхідно спрямувати на визначення оптимальної живої маси перед забоєм бичків української м'ясної породи.

Список літератури