Гістологічна будова стінки повітроносного мішка коня

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гістологічна будова стінки повітроносного мішка коня

І.М. Ковальова, кандидат біологічних наук,

Інститут зоології ім. I.I. Шмальгаузена НАН України

О.П. Мельник, доктор ветеринарних наук,

професор Національний університету біоресурсів і природокористування України

Анотація

Проведено дослідження мікроморфологічної будови стінки повітроносного мішка коня. Встановлено, що внутрішній епітеліальний шар вистелений переважно одношаровим стовбчастим епітелієм. Усполучнотканинному середньому шарі розташовано чисельні колагенові й еластичні волокна, кровоносні судини, слизові та серозні залози й лімфоїдні утворення. Одержані результати вказують на можливу участь повітроносного мішка коня у газообміні.

Кінь, повітроносний мішок, гістологічна будова, кровоносні судини, газообмін

На відміну від багатьох інших ссавців, однокопитні (Equidae, Mammalia) мають повітроносний мішок (diverticulum tubae auditivae), який являє собою вентро-латеральне випинання слизової оболонки слухової труби (tuba auditiva, s. Eustahii). Не дивлячись на суттєвий феномен існування означеної структури, питання про її участь і функцію дотепер не розкрите. О.І.Акаєвський [1] вважає, що повітроносні мішки розвинулись завдяки посиленню рухливості потилично-атлантового суглобу у однокопитних тварин. Деякі автори відмічають, що така структура є необхідною для збалансування тиску під час інтенсивнішої, на відміну від інших тварин, локомоції. Інші вважають, що повітроносний мішок слугує для охолодження крові, що прямує до мозку під час тривалих фізичних навантажень тварини [3].

Мета дослідження дослідити гістологічну будову стінки повітроносного мішка коня.

Матеріал і методика дослідження. Матеріал (голову коня Equis) отримано від приватної фірми з розведення коней на кафедрі анатомії ветеринарного факультету НУБіП України. Проведено сегментальний зріз голови коня крізь повітроносні мішки і глотку. Досліджено топографію та мікроморфологічну будову повітроносного мішка коня. Зразки окремих ділянок стінки повітроносного мішка коня (розміром 1Ч1 см) фіксовано у 10 %-ному розчині формаліну з наступною заливкою у парафінові блоки або порізано на мікротомі-кріостаті МК-25 (завтовшки до 20 мікрон). Останні після відповідної обробки одразу фарбувались. Виготовлення тонких серійних зрізів (до 8 мікрон) парафінових блоків із фіксованим матеріалом у поздовжньому та поперечному напрямках відбувалося за допомогою мікротома МК-1. Фарбування зрізів проводилось із викорис-танням гістологічних і гістохімічних методів: гематоксилін-еозином по Ерліху, гематоксиліном по Ван Гізон, трихромом по Маллорі та азур-2-еозином. Аналіз гістопрепаратів проводився з використанням оптичного мікроскопу Axio Imager M1 Karl Zeiss (Германія) з вбудованою фотока-мерою.

Результати досліджень.

Cтінка повітроносного мішка коня складається з трьох шарів: внутрішнього епітеліального, середнього та зовнішнього сполучнотканинного.

Внутрішній епітеліальний шар вистелений одношаровим одно- чи багаторядним епітелієм. Епітеліальні клітини призматичні, стовбчасті чи пласкі. Їхня форма залежить від ділянки мішка, яку вони вкривають. Переважна частина загальної площі мішка вкрита простими слизовими залозами, стінки яких утворені призматичними чи витягнутими стовбчастими епітеліальними клітинами. Ці залози продукують слиз. Місцями епітелій утворює складки, що збільшує загальну площу внутрішньої поверхні повітроносного мішка. На внутрішню поверхню мішка часто випинаються лімфоїдні утворення - зрілі та незрілі лімфатичні вузлики без оболонок у вигляді кульок без порожнин. Їхня поверхня вкрита рядом пласких епітеліальних клітин.

Під шаром епітелію знаходиться середній сполучнотканинний шар, що складається, в свою чергу, з шару пухкої неоформленої та шару щільної сполучної тканини. В ньому розташовано переплетені колагенові й еластичні волокна, між якими скупчуються лейкоцити, чисельні кровоносні судини - капіляри, артеріоли з відносно товстими стінками та венули. В товщі сполучного шару розміщено залози: прості слизові та багатоклітинні з серозним секретом, розгалужені альвеолярного типу, та галузисті з вивідними протоками трубчастої форми. Вивідні протоки залоз мають тонкі стінки, які вистелені одноклітинним низьким призматичним епітелієм. Секрет слизових залоз виділяється крізь протоку залози на внутрішню поверхню стінки мішка. Завдяки секрету слизових залоз внутрішня поверхня мішка завжди волога. В ділянках мішка, які прикріплені до кісток черепа, середній сполучнотканинний шар значно менший за товщиною, ніж у вільних ділянках мішка.

Зовнішній шар стінки повітроносного мішка складено з колагенових і еластичних волокон, між якими проходять чисельні кровоносні капіляри. На відміну від внутрішнього і середнього, в зовнішньому шарі немає залоз. Між середнім та зовнішнім шаром проходять кровоносні судини значного діаметру. На зовнішній поверхні мішка також зустрічаються кровоносні судини великого і малого діаметрів.

Гістоморфологічними дослідженнями виявлено будову стінки повітроносного мішка коня. З'ясовано, що його стінка має тришаровий склад. Внутрішній епітеліальний шар складається здебільшого з одно- чи багаторядного епітелію. За даними Н.В. Садовського (1960), внутрішня поверхня мішка вкрита одношаровим пласким епітелієм. Така будова знайдена нами переважно в ділянках мішка, прикріплених до кісток черепа чи на поверхні лімфоїдних вузликів. S.S.B. Sisson (1953) вказує, що внутрішня поверхня мішка утворена клітинами стовпчастого епітелію. За описом автора, ці клітини утворюють видовжені сосочки і тому, на її думку, виконують роль війок. Наші дослідження показали, що «видовжені сосочки» являють собою утворені епітеліальними клітинами стінки простих слизових залоз, які розповсюджені по внутрішній поверхні мішка. Одночасно, залози більш складної форми знаходяться у середньому шарі мішка. Їхній секрет також виводиться на внутрішню поверхню мішка.

Основу середнього і зовнішнього шарів повітроносного мішка складають еластичні та колагенові сполучнотканинні волокна. Завдяки цьому мішок має сталу форму, одночасно він має можливість розтягуватись, особливо в «вільних» ділянках мішка (медіальні і вентральні стінки), які не мають прикріплень до кісток черепу. В цих ділянках внутрішній епітеліальний шар мішка зібраний у зморшки, що також надає змогу стінці мішка розтягуватись. Така будова стінки повітроносного мішка надає можливість змінювати об'єм мішка. Це важливо при надходженні повітря в мішок і виходу повітря з мішка.

Виявляється, що постійна зволоженість внутрішньої поверхні стінки повітроносного мішка сприяє процесу надходження кисню повітря в кров його судин. Між тим судини, які знайдені нами на зовнішній поверхні мішка, є розгалуженнями головних мозкових судин, які проходять вздовж стінки повітроносного мішка. Відомо, що на його каудальній поверхні розташовано потилична та внутрішня сонна артерії, а також вентральна мозкова вена. Латерально повітроносний мішок прилягає до кінцевої частини загальної сонної артерії та її гілок.

На нашу думку, вищеозначене щільне розташування васкулярної системи стінки повітроносного мішка до розгалужень головних мозкових судин може забезпечити газообмін між кров'ю судин мішка і кров'ю судин, що оточують мозок. Таким чином, це може сприяти створенню додаткових шляхів надходження кисню до мозку.

Висновки

Гістоструктура стінки повітроносного мішка коней показала її щільну васкуляризацію. Можливість повітроносних мішків змінювати свій об'єм обумовлює циркуляцію повітря в мішку. Постійна зволоженість внутрішньої поверхні і васкуляризація повітроносного мішка вказують на його можливу участь у газообміні. На наш погляд, допоміжні газообмінні органи, які знаходяться близько до головного мозку, можуть сприяти надходженню кисню до мозку за тривалого фізичного навантаження тварини.

повітроносний мішок кінь епітеліальний

Список літератури

1. Акаевский А. И. Анатомия домашних животных. Изд. 2-е. / А. И. Акаевский - Изд-во «Колос», М., 1968. - 608 с.

2. Садовский Н. В. Топографическая анатомия домашних животных. / Н. В. Садовский - Гос. изд-во с/х лит-ры, М., 1960. - 423 с.

3. Baptiste K. E. Function for guttural pouches in the horse / K. E. Baptiste, J. M. Naylor, J. Bailey, E. M. Barbers, K. Post, J. A Thornhill // Nature. - 2000. - 403. - Р.382-383.

4. Sisson S. S. B. The anatomy of the domestic animals. / S. S. B. Sisson - Fourth ed., Philadelphia and London, W.B. Sounders company, 1953. - 972 p.

Размещено на Allbest.ru