Відмерла деревина в букових лісах південно-західного мегасхилу Українських Карпат
Роль відмерлої деревини в екосистемах лісу. Оцінка експлуатаційної букової деревини. Облік стоячої відмерлої деревини у букових лісах південно-західного мегасхилу Українських Карпат, оцінка розмірних характеристик і диференціація за класами деструкції.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.03.2017 |
| Размер файла | 97,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВІДМЕРЛА ДЕРЕВИНА В БУКОВИХ ЛІСАХ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО МЕГАСХИЛУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
наук. співроб. Н.В. Регуш - НЛТУ України, м. Львів
Розглянуто роль відмерлої деревини в лісових екосистемах. На основі матеріалів польових досліджень здійснено облік стоячої відмерлої деревини у букових лісах південно-західного мегасхилу Українських Карпат, оцінено її розмірні характеристики та диференціацію за класами деструкції. Встановлено, що експлуатаційні букові ліси території досліджень характеризуються значно нижчими запасами відмерлої деревини, ніж природні ліси, які не підлягали впливу катастрофічних природних явищ.
Ключові слова: Fagus &уІуаХіса Ь., відмерла деревина, клас деструкції, природні ліси, експлуатаційні ліси, Українські Карпати.
Вступ. Лісові насадження - це динамічні природні екосистеми, яким властивий постійний розвиток, відмирання одних дерев та заміна їх іншими. Причиною відмирання дерев у лісовому насадженні може бути конкурентна боротьба за життєвий простір, природне старіння дерев, ураження шкідниками та хворобами лісу чи руйнівний вплив стихійних природних явищ. Відмерла деревина, як результат завершення життєвого циклу дерев, є невід'ємною компонентою лісової екосистеми [9, 11]. Вона - не тільки накопичувач вологи, поживних речовин, вуглецю [14] та регулятор температури для створення сприятливих умов для природного поновлення лісу [3], а й середовище існування численних видів грибів, комах, лісових птахів і тварин [9, 11]. Крім цього, відмерла деревина виконує у лісовій екосистемі також ґрунтозахисну функцію, зменшуючи інтенсивність поверхневого стоку та знижуючи ризик ґрунтової ерозії [6].
З огляду на важливе значення відмерлої деревини для функціонування лісових екосистем, вона входить до переліку пан'європейських індикаторів сталого природокористування (всього їх 9) [8], а також до 15 головних індикаторів біологічного різноманіття, визначених Європейською агенцію навколишнього середовища [9]. Збір інформації про кількісний та якісний склад відмерлої деревини здійснюється під час національних інвентаризацій багатьох країн Європи та світу [2, 4]. Відмерла деревина є не тільки важливим структурним атрибутом лісових екосистем з екологічної точки зору [7], а й характерною складовою ста- ровікових та пралісових насаджень [3, 4, 12]. буковий деревина відмерлий карпати
Мета дослідження - оцінити обсяги відмерлої деревини, її розмірні характеристики та ступінь деструкції у різновікових букових насадженнях південно-західного мегасхилу Українських Карпат.
Матеріали та методи дослідження. Оцінювання обсягів відмерлої деревини у різновікових букових насадження регіону дослідження здійснено на основі матеріалів польових робіт, зібраних у букових лісах, що належать таким суб'єктам господарювання: Карпатський біосферний заповідник (КБЗ) (Уголька), ДП "Свалявське ЛГ" (верхів'я р. Боржави) та ДП "Великобичківське ЛМГ". Отже, ці дослідні ділянки представляють як експлуатаційні, так і природоохоронні букові насадження. Природоохоронні букові насадження представлені буковими пралісами.
Відбір дослідних ділянок здійснено у чистих та з незначною домішкою супутніх порід букових деревостанах. На відібраних дослідних ділянках заміряно діаметри всіх дерев (живих і відмерлих), що мають діаметр на висоті грудей > 6 см, висоти частини дерев, а також визначено ступінь деструкції відмерлих дерев. Встановлення ступеня деструкції відмерлих дерев здійснено з використанням класифікаційної схеми, згідно з якою виділяють п'ять класів деструкції деревини: 1) свіжа (ще містить деревний сік), 2) тверда (суха, дуже тверда), 3) прогнила (менш тверда), 4) гнила (м'яка) та 5) трухлява (дуже пухка і розсип- часта). Цю методику використовують у світовій практиці національних інвентаризацій [1, 4]. Детальніше з методикою визначення класів деструкції відмерлих дерев, використаною в цьому дослідженні, можна ознайомитись в [1].
Розрахунок запасів стоячої відмерлої деревини на дослідних ділянках здійснено за методикою, що була застосована для встановлення запасів відмерлої деревини букових пралісів Українських Карпат [4]. Крім розрахунку запасів, також проведено диференціацію відмерлих дерев за класами деструкції та групами діаметрів.
Результати дослідження та їх аналіз. Запаси відмерлої деревини в лісовому насадженні безпосередньо залежать від інтенсивності господарської діяльності людини [13] чи руйнівних факторів природного впливу, а також від фази розвитку насадження [12]. Про перебування насадження в тій чи іншій фазі розвитку може свідчити накопичення відмерлих дерев певних класів діаметрів. Унаслідок конкурентної боротьби в межах насадження відмирають дерева нижніх ступенів товщини (фаза молодого лісу). Якщо ж відмирання дерев відбувається внаслідок їх природного старіння - відмерлі особини належатимуть переважно до грубих ступенів товщини (фази старіння та розпаду) [10].
У різновікових букових деревостанах регіону дослідження запас живої деревини становить у середньому 588і24 м3/га, їх абсолютна повнота - м2/га, кількість дерев на 1 га - 208і20 шт. Результати оцінювання відмерлої деревини в цих насадженнях свідчать про значну варіювання кількості відмерлих дерев у них та наявність відмерлих дерев різних класів діаметрів (табл. 1).
Табл. 1
Розподіл відмерлих дерев за класами діаметрів та їх відносна частка відносно кількості та абсолютної повноти
|
Регі- |
Показ- |
Од. вим. |
Клас діаметрів, см |
N, |
О, |
|||||
|
он |
ник |
< 20 |
20-40 |
40-60 |
60-80 |
> 80 |
шт./га |
м2/га |
||
|
сЗ ЬЙ >4 |
X |
н.в./га |
12 |
3 |
4 |
6 |
6 |
31 |
7,5 |
|
|
а |
7 |
3 |
3 |
4 |
3 |
5 |
3,3 |
|||
|
о І- |
X |
% |
3,7 |
1,2 |
1,3 |
2,1 |
1,7 |
10,0 |
16,3 |
|
|
а |
2,0 |
1,5 |
1,0 |
1,4 |
1,0 |
1,9 |
7,3 |
|||
|
Боржава |
X |
н.в./га |
9 |
5 |
3 |
5 |
1 |
24 |
3,8 |
|
|
а |
6 |
3 |
3 |
5 |
2 |
9 |
3,1 |
|||
|
X |
% |
1,9 |
1,0 |
0,8 |
1,4 |
0,4 |
5,4 |
6,8 |
||
|
а |
1,3 |
0,5 |
0,9 |
1,5 |
0,5 |
2,6 |
5,3 |
|||
|
Бичків |
X |
н.в./га |
23 |
8 |
5 |
1 |
0 |
37 |
1,9 |
|
|
а |
18 |
5 |
6 |
2 |
0 |
25 |
1,7 |
|||
|
X |
% |
3,7 |
1,5 |
0,8 |
0,2 |
0,0 |
6,2 |
4,4 |
||
|
а |
2,0 |
1,0 |
0,9 |
0,2 |
0,0 |
2,8 |
3,8 |
Примітка і: X - сер еднє зна чення, а - основн е (станда )тне) відх илення, N - кіль- кість дерев, О - абсолютна повнота. Частка (у %) розрахована як відношення абсолютного показника до його загального значення для дослідної ділянки.
З'ясовано, що частка відмерлих дерев є найвищою у букових насадженнях Угольки (в середньому 10 % від загальної кількості дерев у деревостані або 31 шт./га). Абсолютна повнота відмерлої деревини тут є також найбільшою, а саме 7,5 м2/га або 16,3 % від абсолютної повноти деревостану. Найнижчу частку відмерлих дерев виявлено у букових насадженнях експлуатаційних лісів, де вона становить 6,2 % або 37 шт./га з абсолютною повнотою 1,9 м2/га. Значна кількість відмерлих дерев у цих насадженнях та порівняно низька їх абсолютна повнота свідчать про те, що відмерлі дерева належать переважно до низьких ступеней товщини. У середньому 23 дерева на 1 га у цих насадженнях є відмерлими та мають діаметр на висоті грудей < 20 см. Відмерлі ж дерева діаметром > 20 см становлять тільки 14 шт./га. Тоді як у букових лісах Угольки та верхів'я р. Боржави кількість відмерлих дерев діаметром < 20 см становить у середньому 12 та 9 шт./га відповідно, тоді ж як відмерлі дерева більших діаметрів складають тут також у середньому 14 шт./га. Високе значення основного відхилення (а) свідчить про значну дисперсність, тобто про значний розкид у насадженнях досліджуваних територій часток відмерлих дерев як у цілому, так і за класами діаметрів.
Запаси стоячої відмерлої деревини у різновікових букових насадженнях також значно змінюються як у цілому, так і за класами деструкції (рис.).
Рис. Запаси відмерлої деревини та їх розподіл за класами деструкції у досліджуваних суб'єктах господарювання: 1_иНО - Уголька, 2_БОЯО - Боржава, 3 БУЄН - Бичків
Оскільки процес відмирання дерев у природних лісових екосистемах є постійним явищем, то зазвичай у таких насадженнях присутня відмерла деревина різних ступенів розпаду. Інтенсивність процесу розпаду відмерлої деревини залежить від багатьох чинників: деревної породи, діаметра відмерлого дерева, умов навколишнього середовища (температури та вологості) тощо [6]. Встановлено, що у лісах Центральної Європи повний розпад відмерлої деревини бука лісового відбувається протягом 30-60 років [4]. Аналізуючи розподіл відмерлої деревини у лісових насадженнях, можна зробити припущення про природу та інтенсивність чинників, що впливали на це лісове насадження. Нагромадження значної кількості відмерлої деревини одного і того ж класу деструкції може свідчити про те, що це насадження порівняно не так давно зазнало впливу катастрофічних природних явищ (вітровал, бурелом тощо). Відповідний висновок можна зробити стосовно дослідної ділянки № 4 в Угольці (див. рис.).
Отже, під час оцінювання запасів відмерлої деревини у різновікових букових насадженнях регіону дослідження встановлено, що найнижчий запас стоячої відмерлої деревини характерний для експлуатаційних букових лісів (8,7 м3/га або 1,6 % від загального запасу відповідно). Найвище його значення виявлено у букових пралісах Угольки, де воно становить в середньому 33,3 м3/га або 5,3 % від загального запасу деревини (табл. 2). За результатами статистичної інвентаризації букових лісів на цих територіях у 2010 р., встановлено, що запас стоячої відмерлої деревини у цих насадженнях дорівнює 27 м3/га [4].
Табл. 2
Статистичні показники запасів відмерлої деревини та їх розподілу за класами деструкції
|
Регіон |
Показ ник |
Запас за класами деструкції, м3/га |
V* м3/га |
Ру, % |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||||
|
Уголька |
X |
0,9 |
8,7 |
22,5 |
1,2 |
0,1 |
33,3 |
5,3 |
|
|
а |
0,7 |
9,6 |
24,1 |
1,2 |
0,2 |
31,8 |
42,0 |
||
|
Боржава |
X |
0,0 |
3,1 |
6,6 |
5,7 |
0,0 |
15,4 |
2,2 |
|
|
а |
0,0 |
1,5 |
9,6 |
8,2 |
0,0 |
12,5 |
36,1 |
||
|
Бичків |
X |
0,4 |
4,3 |
2,4 |
1,6 |
0,0 |
8,7 |
1,6 |
|
|
а |
0,8 |
4,8 |
2,1 |
3,4 |
0,0 |
6,3 |
8,9 |
Примітка: Усі - запас стоячої відмерлої деревини, Бу - відсоток запасу стоячої відмерлої деревини від загального запасу деревини (запасу живої та стоячої відмерлої деревини).
За результатами дослідження з'ясовано, що у старовікових букових насадженнях відбувається значне накопичення прогнилої відмерлої деревини (в середньому до 23 м3/га). Запаси свіжої відмерлої деревини є незначними (в середньому до 1 м3/га) або її взагалі немає. Наявність незначних запасів трухлявої стоячої відмерлої деревини (п'ятий клас деструкції) легко пояснюється тим, що на цьому етапі відмерла деревина має дуже м'яку та нестабільну консистенцію, внаслідок чого стоячі рештки дерев швидко руйнуються під власною вагою.
Значні запаси відмерлої деревини, високе варіювання відмерлих дерев за діаметрами та класами деструкції є характерними ознаками лісових екосистем, що не зазнають антропогенного впливу [5]. Результати наукових досліджень вчених свідчать, що в букових насадженнях, що зростають на природоохоронних територіях (заповідниках) Європи, запаси відмерлої деревини становлять в середньому 130±103 м3/га (розрахунки здійснено на основі 86 деревостанів; до уваги взято всі дерева діаметром на висоті грудей > 5 см), а частка запасів відмерлої деревини становить 22±17 % від запасів живих дерев (до розрахунків включено 77 букових деревостанів) [3]. Згідно з [4] у букових пралісах Українських Карпат (на прикладі КБЗ) загальний запас відмерлої деревини становить 163 м3/га. Для порівняння, у природних букових лісах Соллінґу (Німеччина) віком 145 років запаси стоячої та лежачої відмерлої деревини становлять 10,8 та 40,1 м3/га відповідно [10], що істотно менше, ніж у букових пралісах Українських Карпат. Цікаво, що співвідношення стоячої та лежачої відмерлої деревини у природних букових лісах є відносно сталою величиною. Так, за результатами досліджень, проведених у порівняно нестарих за віком букових насаджень Соллінґу та букових пралісів Українських Карпат це співвідношення становить 1:4 та 1:5 відповідно.
Висновки. Відмерла деревина є важливою компонентою лісових екосистем, що виконує середовищетвірну, середовищестабілізаційну, екологічну функції тощо. Кількісні та якісні характеристики відмерлої деревини дають змогу з'ясувати природу чинників, що впливають на лісове насадження, та їх інтенсивність.
На основі виконаних досліджень встановлено, що відмерла деревина в тих чи інших обсягах присутня у всіх різновікових букових насадженнях південно-західного мегасхилу Українських Карпат, але її запаси значно варіюють залежно від чинників (антропогенних чи природних) та їх інтенсивності. Так, для пралісових букових насаджень природоохоронних територій характерне значне накопичення відмерлої деревини. У таких насадженнях, поряд з великою кількістю відмерлих дерев малих діаметрів, спостережено також значну кількість грубих відмерлих дерев. Експлуатаційним лісам властиве накопичення відмерлих дерев переважно малих діаметрів та, відповідно, невисокі запаси стоячої відмерлої деревини. У букових насадженнях наявна відмерла деревина практично всіх класів деструкції, що свідчить про те, що відмирання дерев у цих насадженнях відбувається постійно.
Література
1. Тіннер P. Методичні вказівки зі статистичної інвентаризації Угольсько-Широколужансь- кого букового пралісу / P. Тіннер, Б. Коммармот, П. Бранґ та ін. Бірменсдорф: Вид-во WSL, 2010. 65 с.
2. Chirici G. National Forest Inventory Contributions to Forest Biodiversity Monitoring / G. Chi- rici, R.E. McRoberts, S. Winter et al. // Forest Sciense. 2012. Vol. 58(3). Pp. 257-268.
3. Christensen M. Dead wood in European beech (Fagus sylvatica) forest reserves / M. Christensen, K. Hahn, E.P. Mountford // Forest Ecology and Management. 2005. Vol. 210. Pp. 267-282.
4. Commarmot B. Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe. A Swiss-Ukrainian Scientific Adventure / B. Commarmot, U-B. Brдndli, F. Hamor et al. Birmensdorf: WSL; Lviv: UN- FU; Rakhiv: CBR, 2013. 69 p.
5. Commarmot B. Was sind Naturwдlder, was Urwдlder? // Waldreservate. 50 Jahre natьrliche Waldentwicklung in der Schweiz [Red. bei Brang P. et al.]. Bern: Stuttgart, Wien: Haupt, 2011. Pp. 13-25.
6. Lachat T. Totholz im Wald. Entstehung, Bedeutung und Fцrderung / T. Lachat, P. Brang, M. Bolliger u.a. // Merkblatt fьr die Praxis. 2014. № 52. 12 S.
7. McElhinny C. Forest and woodland stand structural complexity: Its definition and measurement / C. McElhinny, P. Gibbons, C. Brack et al. // Forest Ecology and Management. 2005. Vol. 218. Pp. 1-24.
8. MCPFE. Improved Pan-European Indicators for Sustainable Forest Management / MCPFE Expert Level Meeting. Vienna, 2002. 6 p.
9. Merganicova K. Deadwood in Forest Ecosystems // Forest Ecosystems - More than Just Trees [Ed. by J.A. Blanco]. InTech, 2012. Pp. 82-108.
10. Mьller-Using S. Totholzdynamik eines Buchenbestandes (Fagus sylvatica L.) im Solling. Nachlieferung, Ursache und Zersetzung von Totholz / S. Mьller-Using, N. Bartsch // Allgemeine Forst und Jagdzeitung. 2003. № 174. Pp. 122-130.
11. Paletto A. Ecological and Environmental Role of Deadwood in Managed and Unmanaged Forests / Sustainable Forest Management - Current Research [Ed. by J.M. Garcla]. InTech2012. Pp. 219-238.
12. Sefidi K. Characteristics of coarse woody debris in successional stages of natural beech (Fagus orientalis) forests of Northern Iran / K. Sefidi, M.R.M. Mohadjer // European Journal of Forest Research. 2010. Vol. 56(1). Pp. 7-17.
13. Vandekerkhove K. When nature takes over from man: Dead wood accumulation in previously managed oak and beech woodlands in North-western and Central Europe / K. Vandekerkhove, L.D. Ke- ersmaeker, N. Menke et al. // Forest Ecology and Management. 2009. Vol. 258. Pp. 425-435.
14. Weggler K. Dead wood volume to dead wood carbon: the issue of conversion factors / K. Weggler, M. Dobbertin, E. Jьngling // European Journal of Forest Research. 2012. Vol. 131. Pp. 1423-1438.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Породи деревини, її властивості та вплив вологи на зберігання та якість. Вади деревини, їх обмір та облік. Основні види і властивості лісоматеріалів: стругані пиломатеріали, фанера, шпон, деревостружкові плити. Застосування різних видів лісоматеріалів.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 22.10.2010Аналіз діяльності ДП "Красноградський Лісгосп". Особливості пиляння деревини стрічковими пилками. Характеристика стрічкопилкових верстатів. Аналіз і класифікація дебаркерів, необхідність їх використання. Розрахунок параметрів та продуктивності дебаркеру.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 11.05.2011Розробка нового ефективного методу сприяння природному поновленню лісових насаджень в ході першого прийому рівномірно-поступових рубань головного користування. Обґрунтування біологічних основ цього методу на основі Правил рубок в гірських лісах Карпат.
статья [30,1 K], добавлен 28.12.2012Лісові ресурси та їхнє значення для людства. Деревина як паливо, як матеріал для будівельної та хімічної індустрії. Площа лісового покриву. Обсяг приросту деревини. Південний лісовий пояс. Країни з найбільшими площами лісів. Найбільший штучний ліс.
презентация [987,2 K], добавлен 05.05.2016Історія створення і місце розташування Берегометського лісомисливського господарства. Морфологічні та біологічні особливості ялиці білої та бука лісового. Оцінка якості природного поновлення на невкритих лісовою рослинністю землях Українських Карпат.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 14.10.2016Природні та економічні умови району діяльності лісогосподарського підприємства. Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність лісгоспу. Обсяги заготівлі деревини. Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту.
курсовая работа [109,7 K], добавлен 19.04.2012Юридичне поняття лісу. Поняття, форми права лісокористування. Види права лісокористування. Право загального лісокористування. Право спеціального лісокористування. Заготівля деревини. Заготівля другорядних лісових матеріалів. Побічні лісові користування.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 02.07.2008Фізико-географічна характеристика Західного регіону України. Породний склад бджолиних сімей на пасіках Івано-Франківської та Чернівецької областей. Життя та внутрішні органи бджоли. Використання морфо-фізіологічних ознак бджіл для оцінки чистопородності.
курсовая работа [568,2 K], добавлен 09.01.2014Технології утилізації зрізаних гілок, аналіз засобів механізації для їх подрібнення. Процес отримання та переробки відходів деревини. Розробка мобільної установки для виготовлення деревинної щепи та системи гідроприводу її активних робочих органів.
магистерская работа [11,2 M], добавлен 21.02.2013Розміщення та зоогігієнічна оцінка господарства. Санітарно-гігієнічна оцінка кормів і умов годівлі тварин у господарстві. Оцінка санітарних умов літнього утримання тварин. Зоогігієнічна оцінка та пропозиції по умовам догляду та експлуатації тварин.
курсовая работа [39,8 K], добавлен 23.06.2011Соняшник як основна олійна культура в Україні. Оцінка селекційного матеріалу соняшнику за методикою Державного сортовипробування. Оцінка за придатністю до механізованого збирання, стійкості до вилягання, обсипання, нахилу кошиків, дружності достигання.
реферат [11,2 K], добавлен 30.03.2011Дослідження сортів гарбуза, вирощених в умовах Західного Полісся України. Аналіз морфологічних складових, стійкості гарбузів до механічних пошкоджень, виходу соку та олії. Виявлення сортів гарбузів, найбільш ефективних для використання у харчуванні.
статья [38,0 K], добавлен 09.03.2013Підготовчі роботи. Земельно-оціночна структуризація населених пунктів. Грошова оцінка земель населених пунктів. Розгляд, погодження та затвердження матеріалів грошової оцінки земель с. Новомихайлівка і Григорівка. Індексація матеріалів грошової оцінки зем
курсовая работа [23,2 K], добавлен 26.10.2002Загальна характеристика лісових ресурсів України. Дослідження особливостей лісів та лісового господарства країни. Вивчення ролі лісу в природному балансі азоту. Огляд проблем збереження лісів та способів їх вирішення. Аналіз основних заходів захисту лісу.
реферат [29,1 K], добавлен 17.05.2016Експертна оцінка земель несільськогосподарського та сільськогосподарського призначення. Методичні та практичні аспекти експертної грошової оцінки земельних ділянок в Україні. Економічне регулювання земельних відносин.
курсовая работа [55,6 K], добавлен 11.03.2004Основні типи лісорослинних умов. Проведення рубок формування і оздоровлення лісів. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи. Лісовідновлення та лісорозведення. Характеристика насаджень на пробних площах. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи.
курсовая работа [113,8 K], добавлен 30.05.2019Місцезнаходження та площа дендропарку "Олександрія", історія його створення. Інвентаризаційна оцінка дерев і чагарників парку, їх стан та санітарно-гігієнічна оцінка. Підбір асортименту деревних рослин. Рекомендовані лісокультурні і озеленювальні заходи.
курсовая работа [673,9 K], добавлен 25.09.2014Загальна характеристика зернових культур: родини злакових, гречкових та бобових. Харчова цінність зерна та її формування при вирощуванні; зернова маса і головні показники її якості. Стандартизація і оцінка якості зерна, фізичні властивості зернової маси.
курсовая работа [535,7 K], добавлен 22.12.2009Порівняльна біоенергетична оцінка традиційної сезонної та альтернативної енергозберігаючої технології виробництва яловичини за цілорічної відгодівлі бугайців консервованими кормами зі сховищ. Витрати сукупної енергії на фермі з виробництва яловичини.
статья [29,2 K], добавлен 18.09.2012Методологічні основи економічної ефективності виробництва кормів. Стан виробництва та використання кормів у СТОВ ім. "Гагаріна". Економічна оцінка кормових культур та ефективність їх вирощування. Оцінка рентабельності або прибутковості підприємства.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 11.05.2009
