Заходи захисту сільськогосподарських культур від хвороб та шкідників у дослідженнях академіка В.Ф. Пересипкіна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Заходи захисту сільськогосподарських культур від хвороб та шкідників у дослідженнях академіка В.Ф. Пересипкіна

Нижник С.В.

Анотація

Відображено аналіз наукової діяльності академіка В.Ф. Пересипкіна. Автор акцентує увагу на одному із напрямків дослідження ученого - вивчення методів захисту сільськогосподарських культур від хвороб та шкідників, що засвідчує помітний внесок ученого у розвиток фітопатології.

Ключові слова: В.Ф. Пересипкін, захист рослин, методи захисту, карантин рослин, фітопатологія.

В умовах сьогодення особливе значення приділяється дослідженню теоретичного та практичного внеску окремих особистостей у становлення й розвиток вітчизняної агрономії, зусиллями яких закладено фундамент її основних напрямів, теорій і вчень. Серед когорти вчених, яким належить визначальна роль у розвитку галузі захисту рослин другої половини ХХ століття, чільне місце посідає доктор біологічних наук, професор, академік УААН В.Ф. Пересипкін. Наукова та організаційна діяльність ученого була надзвичайно плідною та багатогранною, що зумовило глибокий інтерес до його особистості з боку фахівців як в галузі захисту рослин, так і історії сільськогосподарської науки. агрономія пересипкін академік

Дослідниками відтворено окремі аспекти наукової діяльності В.Ф. Пересипкіна, узагальнено певні наукові напрями. Однак, до цього часу не було окремого дослідження, присвяченого персоналії вченого, зокрема, не акцентувалася увага на його наукових здобутках та їх значенні в розвитку фітопатології. Лише частково ця тема була порушена в деяких публікаціях науковцями, зокрема Б.В. Добровольським [4], А.В. Воєводіна, А.Е. Чумакова, В.І. Танського [6], А.М. Ковальчука, А.Ф. Антоненка [1]. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системно-історичного підходу.

Метою даного дослідження є аналіз наукових здобутків академіка В.Ф. Пересипкіна та їх роль в розвитку фітопатології, зокрема вивчення комплексних систем захисту рослин від хвороб.

Серед напрямків роботи академіка В.Ф. Пересипкіна було вивчення хвороб сільськогосподарських культур, створення вихідних форм пшениці озимої і ріпаку з подальшим їх використанням у селекційному процесі як джерел стійкості, розробка комплексних систем захисту рослин.

Підвищення врожаю сільськогосподарських культур обумовлюється багатьма факторами, в тому числі і постійним запобіганням недобору продукції від різних шкідливих організмів. Періодичні спалахи епіфітотій багатьох хвороб і масового розмноження окремих шкідників, розвиток бур'янів на посівах культурних рослин неодноразово викликали необхідність розробки таких прийомів, які не допускали б втрат врожаю.

Захист рослин від шкідливих об'єктів проводиться давно, але в царській Росії вона була в початковому стані не даючи відчутних результатів. Жовтнева революція відкрила нові шляхи розвитку сільського господарства, дозволила не тільки значно розширити посівні площі, але і підвищити культуру землеробства. В умовах колгоспного і радгоспного виробництва створилася можливість планомірного здійснення захисних заходів з використанням новітніх досягнень науки і досвіду передової практики.

Таким чином, комплекс різних методів захисту рослин на основі широкого використання профілактичних заходів проводилося упродовж всього періоду розвитку. Однак, з 1950 по 1960 р. спостерігалося надмірне і одностороннє захоплення хімічним методом боротьби, що іноді призводило до негативних наслідків. У зв'язку з цим фахівці звернулися, насамперед, до біометоду. Поєднання хімічного і біологічного методів з урахуванням розвитку рослин і шкідливих організмів дало початок ідеї та терміну інтеграції методів.

У своїх працях В.Ф. Пересипкін зупинявся на вузлових питаннях, які потребують пильної уваги і поглибленого опрацювання. Насамперед дослідження він спрямував на складання на полях біоценозів в умовах концентрації та спеціалізації сільськогосподарського виробництва та розробку методів зниження відтворення популяцій шкідливих організмів. У центрі уваги було створення сприятливих умов для росту і розвитку здорових рослин і несприятливих для збудників хвороб, шкідників і бур'янів [2].

Основним принципом побудови систем заходів вченого залишається раціональне використання всіх напрямків захисту рослин для отримання максимального врожаю при найменшій собівартості, найвищої продуктивності праці і мінімумі небажаних впливі на навколишнє середовище. Тому домінуюче місце займають профілактичні заходи.

Провідну роль у здійсненні профілактики В.Ф. Пересипкін відводив створенню і впровадженню стійких сортів, удосконалення насінництва та агротехніки. У 1955-1975 рр. пророблена певна робота по створенню високопродуктивних сортів, що характеризуються стійкістю до окремих хвороб і шкідників. Так, під керівництвом академіка П.П. Лук'яненко в Краснодарському НІІСХ створені широко відомі сорти озимої пшениці Безоста 1, Рання 12, Краснодар 46 та інші, що мають високу стійкість до бурої і жовтої іржі, до деяких скритостебельних шкідників [3].

В умовах спеціалізації та інтенсифікації зростає роль агротехніки в ліквідації джерел інфекції, шкідників і бур'янів у ґрунті та рослинних рештках, а також в уповільнені або повному припиненні їх шкідливої діяльності в період вегетації, підвищенні стійкості рослин.

Необхідно було дати оцінку окремих ланок сівозміни, підвищених норм і поєднань добрив, нової технології обробітку зернових культур в різних екологогеографічних зонах країни. Це дозволило рекомендувати прийоми, що сприяли накопиченню в ґрунті антагоністів патогенів, придушення шкідливих нематод, шкідників і бур'янів, а також збереженню і розвитку природних популяцій місцевих ентомофагів. Тут необхідна вже спільна робота фітопатологів і ентомологів з рослинникам, микробиологами, зоологами і ботаніками, стверджував академік В.Ф. Пересипкін.

Слід підкреслити, що розробка систем боротьби з окремими об'єктами не давала можливості всебічно підійти до захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів. Тому постало питання розробити комплексні системи заходів захисту від шкідливих організмів по одній або групі культур, що мають спільні біологічні особливості та приблизно однаковий склад шкідливих організмів.

Поряд з цим величезна територія країни, різноманітність природних умов, великий набір культур викликало необхідність створювати і зональні комплексні системи заходів. Вони повинні відповідати вимогам прийнятої системи землеробства, технології обробітку культур з урахуванням закономірностей розвитку шкідливих організмів у певній екологічній зоні. При впровадженні зональних систем в окремих районах, колгоспах і радгоспах їх слід було уточнювати виходячи з ґрунтових і метеорологічних умов, а також набору культур відповідно до спеціалізації господарства.

Першочерговим завданням кожної системи заходів було здійснення прийомів, сприяти знищенню або, у всякому разі, різкого зниженню кількості шкідливих організмів до початку розвитку сільськогосподарських рослин і недопущення забруднення шкідливими речовинами навколишнього середовища. Виключно велика увага в цьому приділялася впровадженню у виробництво нових високопродуктивних, стійких до хвороб і шкідників сортів сільськогосподарських культур. Це дозволило різко скорочувати або навіть зовсім виключати застосування хімічних засобів захисту рослин.

У дослідженнях В.Ф. Пересипкіна у використанні комплексних системах захисту рослин знаходить біологічний метод, що передбачає введення в біоценози організмів, що знищують шкідників, патогенів та бур'янисту рослинність. Біологічний метод в ряді випадків замінює або добре поєднується з хімічними засобами захисту. Приділяється також увага фізико-механічними заходів, таких як; очищення та калібрування насіння, світлова гарт, термотерапія проти вірусних та мікоплазмових хвороб, застосування светоловушек, і багатьом іншим, який послаблює або запобігає розвиток шкідливих організмів [5].

Системи заходів передбачала широке використання хімічного методу. У країні з кожним роком зростав обсяг застосування пестицидів, але поряд з цим вводилися суворі правила, що запобігали шкідливі дії їх на людину, тварин і рослини, а також забруднення навколишнього середовища.

Особливе місце відводив В.Ф. Пересипкін карантину рослин, що не допускає завезення і розповсюдження шкідливих організмів, відсутніх у СРСР або мали у нас поширення. Важливу роль відігравала служба прогнозу та сигналізації. Складалися довгострокові прогнози, які допомагали сільськогосподарським органам правильно планувати організаційні, агротехнічні прийоми та забезпечення хімічними та біологічними засобами захисту рослин. "Потрібно значно поліпшити якість короткострокових прогнозів, які повинні орієнтувати фахівців колгоспів і радгоспів на терміни проведення захисних заходів з урахуванням збереження корисних ентомофагів", пропонував В.Ф. Пересипкін [5].

Наукові установи та станції захисту рослин всебічно перевіряли розроблені комплексні системи захисту рослин в різних зонах СРСР. Така перевірка давала можливість виявити правильність їх застосування, повніше обґрунтувати економічну ефективність та виявити шляхи подальшого вдосконалення.

В.Ф. Пересипкін зазначає, що обсяг робіт зі створення стійких сортів сільськогосподарських рослин ще недостатня і головна причина цього вкрай слабкий контакт селекціонерів з фітопатологами і ентомологами. У зв'язку з цим оцінка селекційного матеріалу на стійкість до шкідників і хвороб проводилася, як правило, не на перших етапах селекції, а при її завершенні.

У системах заходів щодо захисту рослин важливе місце займає дотримання правил насінництва, в яких передбачені не тільки заходи щодо збереження початкових якостей сорту, але й оздоровленню насіннєвого і садивного матеріалу.

Для запобігання розвитку вірусних, мікоплазмових та інших хвороб винятково велике значення надавалося отриманню посадкового матеріалу (насамперед картоплі), що розмножуються вегетативним способом. В СРСР були розроблені і затверджені вказівки, які зобов'язані виконувати всі насіннєві господарства. Вони включали бульбовий аналіз, відбір, протруювання бульб, правильне розміщення полів картоплі в сівозміні з просторовою ізоляцією від можливих вогнищ інфекції, систематичну боротьбу з комахами - переносниками патогенів, прочищення від хворих рослин, сортопокращувальний відбір, апробацію, ретельну підготовку до зберігання і правильний режим зберігання. Дотримання цих правил дозволило в деяких районах підвищити урожай насіннєвої картоплі в 1,5-2 рази [1].

Важливе значення в обмеженні резервації шкідливих організмів та підвищенні стійкості рослин мала підготовка ґрунту до посіву, строки та способи сівби, внесення добрив, густота стояння рослин, догляд за посівами, терміни збирання врожаю відповідно до ґрунтовими і кліматичними особливостями зони, району та господарства, наголошував В.Ф. Пересипкін. Доведено, що збереження сходів падалиці зернових колосових культур до моменту появи сходів озимої пшениці та жита веде до значного ураження посівів борошнистою росою та інших хвороб і пошкодження деякими шкідниками. Запізнення з посівом озимини призводить не тільки до погіршення їх зимостійкості, а й до посилення шкодочинності багатьох хвороб, шкідників, а навесні - і бур'янів. Наприклад, тверда головешка на пізніх посівах озимої пшениці проявляється в 5-7 разів сильніше, ніж на звичайних. Двоярусна оранка під бавовник на 30-40 см в порівнянні із звичайною (28-30 см) в Андижанской області дозволила зменшити розвиток вілта на 20-26% і підвищити урожай сирцю на 6,6 - 11,4 ц / га.

За даними Іванівської дослідної станції оранка на 28-30 см призвела до зниження чисельності лялечок капустяної совки на 75% (без оранки 15%). У дослідах Тернопільській станції оранка плугом з передплужником на 25 см губила 62% Пупар мінуючої бурякової мухи (при закладенні до 10 см - 29%) [5].

Встановлено, що на малоокультуренних і бідних поживними речовинами ґрунтах при внесенні мінеральних добрив підвищується стійкість цукрових буряків до Коренеїд і пероноспорозу, льону - до фузаріозу та антракнозу, бавовнику-до вілту, зернових - до іржі захворювань, борошнистої роси, септоріозу і т. д. Проте в деяких випадках у міру окультурення ґрунту збільшення дози добрив не підвищує стійкість рослин, хоча і збільшує урожай.

В.Ф. Пересипкін не виключав у своїх дослідженнях і фізико-механічні заходи. До яких відносять очищення і калібрування посівного матеріалу, світлову загартування насіння і бульб картоплі, видалення уражених коренів буряка і моркви, бульб картоплі, цибулин цибулі при закладці їх на зберігання, бракування ураженої розсади овочевих і технічних культур, а також саджанців плодових культур і винограду, видалення рослин уражених вірусними та іншими хворобами, на насіннєвих посівах і в елітних розплідниках, застосування светоловушек, стерилізацію комах за допомогою різних фізичних засобів, термотерацію від вірусних хвороб. Всі ці заходи використовувалися в системах захисту різних сільськогосподарських культур. Широко застосовуваний хімічний метод мав профілактичне і винищувальне значення. Асортимент пестицидів весь час зростав. Однак, перш ніж допустити до використання, їх детально вивчали для встановлення норм і термінів, а також здатності накопичуватися в організмах і ґрунті. Список засобів, що використовувалися в сільськогосподарському виробництві, щорічно узгоджується з Міністерством охорони здоров'я СРСР і потім затверджувався Міністерством сільського господарства СРСР. Цим списком також встановлювалися об'єкти обробки, норми витрати і гігієнічні регламенти застосування [4].

У системах заходів найважливіше значення надавалося обов'язковому протруюванню насіння (насамперед завчасному), знезараженню посадкового матеріалу і ґрунту, приміщень і сховищ, використання гербіцидів проти бур'янів, термінами і способам застосування інсектицидів і фунгіцидів проти шкідників і хвороб під час вегетації рослин.

В боротьбі з церкоспорельозом вченим рекомендовано застосовувати комплекс заходів, спрямованих на очищення ґрунту від рослинних решток уражених культур, які є джерелом інфекції, своєчасно провадити лущення стерних і глибоку зяблеву оранку плугом з передплужником. Дотримання правильного чергування культур у сівозміні, яке б виключало повторний посів ботанічно споріднених культур, та знищення злакових бур'янів. Зменшується ураженість церкоспорельозом при сівбі в оптимальні строки, застосуванні рекомендованих норм висіву і доз добрив із правильним співвідношенням елементів живлення.

Академік В.Ф. Пересипкін неодноразово наголошував, що не можна забувати і про можливе забруднення пестицидами середовища. Тому необхідно постійно вишукувати шляхи зменшення обсягів хімічних обробок посівів і посадок, а також створення умов більш активної діяльності ентомофагів.

Постійне підвищення культури землеробства, повне застосування систем заходів проти шкідників, хвороб і бур'янів давали можливість значно збільшити урожай всіх сільськогосподарських культур і підвищити економічну ефективність виробництва.

Таким чином, академіком В.Ф. Пересипкіним доведено, що висока ефективність будь-якого способу захисту рослин від хвороб та шкідників може бути досягнута тільки при глибокому розумінні взаємовідносин паразитів і рослин. Система заходів щодо захисту рослин від хвороб, побудована без урахування цих взаємовідносин не буде мати успіху - стійкі сорти швидко втратять стійкість, результати хімічних обробок не виправдають витрат на їх проведення. Тому питання, пов'язані із

взаємовідносинами рослини і паразита, завжди повинні знаходитися в центрі уваги фітопатології. Запропоновані академіком і його учнями методологічні розробки та наукові рекомендації по боротьбі з хворобами сільськогосподарських культур успішно застосовуються у виробництві й нині; вони є цінним теоретичним і практичним матеріалом для науковців і фахівців сільського господарства.

Список використаних джерел

1. Комплексная система мероприятий по защите рапса и сурепицы от вредителей, болезней и сорняков / [Пересыпкин, А.М. Ковальчук, А.Ф. Антоненко, И.Л. Марков]. - М., 1983. - 26 с.

2. Пересыпкин В.Ф. Комплексные системы защиты растений / В.Ф. Пересыпкин // Защита растений. - 1975. - №8. - С .14-15.

3. Пересыпкин В.Ф. Система мероприятий по защите сельскохозяйственных культур / В.Ф. Пересыпкин // Защита растений. - 1976. - №8. - С.26-27.

4. Пересыпкин В.Ф. Системы мероприятий против вредителей, болезней и сорняков сельскохозяйственных культур / В.Ф. Пересыпкин, Б.В. Добровольский // Защита растений - 75: Междунар. выставка, Москва, Сов. разд.: Информация. - М., - С.9-14.

5. Пересыпкин В.Ф. Совершенствовать комплексные системы мероприятий / В.Ф. Пересыпкин // Защита растений. - 1978. - №5. - С.26-27.

6. Системы мероприятий против болезней, вредителей и сорняков / [Пересыпкин, А.В. Воеводин, А.Е. Чумаков, В.И. Танский] // Проблемы защиты растений от вредителей, болезней и сорняков. - М., 1979. - С.79-84.

Размещено на Allbest.ru