Підвищення економічної ефективності вирощування озимої пшениці в межах ТОВ "Оріон молоко" Хорольського району Полтавської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Аналіз господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон молоко»

1.1 Природно-економічна характеристика господарства

1.2 Фактичний стан виробництва і економічної ефективності продукції

Розділ ІІ. Організація виробництва продукції

2.1 Організація основних виробничих процесів

2.2 Форми організації праці

2.3 Організація зберігання продукції

Розділ ІІІ. Планування рослинництва

3.1 Планування урожайності, валового виробництва продукції, посівних площ

3.2 Планування оплати праці, матеріальних і грошових витрат

3.3 Визначення планової собівартості одиниці продукції та фінансових результатів

3.4 Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції

Висновки і пропозиції



ВСТУП

Озима пшениця -- найбільш скоростигла яра зернова культура. Вегетаційній період якої складає 90-110 днів. Озима пшениця внаслідок недостатнього розвитку кореневої системи, короткого вегетаційного періоду, підвищених вимог до структури ґрунту, є найбільш вимогливий серед зернових до попередника. У комплексі агротехнічних заходів, які забезпечують оптимальні умови для розвитку озимої пшениці при інтенсивній технології вирощування, висівати його слід на родючих, чистих від бур'янів ґрунтах.

Для забезпечення життя населення планети загалом і кожної країни зокрема сільське господарство залишається найважливішою галуззю народного господарства. Продукція сільського господарства майже на 70% забезпечує роздрібний товарообіг країни, в Україні її частка становить майже 40% обсягу валового внутрішнього продукту. Сільське господарство є також важливою сировинною базою для харчової та легкої промисловості.

Практично у всьому світі діяльність, пов'язана із забезпеченням населення продуктами харчування і продуктами споживання, вийшла за межі сільського господарства і утворює нині систему взаємозалежних галузей, в якій взаємодіють сільське господарство, переробна промисловість,складське та холодильне господарство, оптові та роздрібні торгові підприємства, сільськогосподарської хімії сільськогосподарської науки, агробанки.

Сільське господарство є однією з основних галузей народного господарства, оскільки виробництво продуктів харчування - перша умова життя безпосередніх виробників. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попит на с/г продукцію постійно зростає, оскільки збільшується кількість населення, особливо міського. У сільському господарстві як і в інших галузях суспільного виробництва, відбувається постійний розвиток і вдосконалення продуктивних сил і на цій основі зростає ефективність с/г праці, що дає змогу з меншою кількістю робочої сили виробляти більш виробництва.

Основне завдання планування полягає в тому, щоб, наскільки можливо за даних умов, знайти оптимальне рішення задач, що стоять перед організацією. Планування дозволить уникнути багатьох помилок і краще використовувати наявні можливості.

З допомогою планування усувається невизначеність, більш чітко визначаються цілі, які стоять перед організацією, заходи по їх досягненню; створюються умови для виявлення та розвитку творчого елементу в управлінні; можна уникнути помилок в майбутній роботі; максимально використовуються конкурентні переваги, запобігати можливі помилки .

У цілому, наявність детально розробленого плану дозволяє активніше розвивати підприємництво, залучати інвесторів, партнерів і кредитні ресурси, забезпечує об'єктивну основу для вибору кращих рішень.

Озима пшениця -- важлива харчова й кормова культура, зерна якої використовують для виготовлення круп, борошна, на корм худобі.

Вирощування озимої пшениці має важливе значення для економіки нашої країни, тому що Україна велику кількість вирощеної озимої пшениці, продає різним країнам, отже має дуже великий прибуток.

При написанні курсової роботи для раціонального визначення матеріальних, технічних, трудових та земельних ресурсів, при визначенні оплати праці працівникам, організації виробничих та трудових процесів я використовувала аналітичний та розрахунково-конструктивний метод дослідження.

Метою написання курсового проекту є вивчення організації, здійснення планування, виявлення перспектив розвитку та шляхів підвищення економічної ефективності вирощування озимої пшениці в межах ТОВ «Оріон молоко» Хорольського району Полтавської області.



РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОРІОН МОЛОКО»

1.1 Природно-економічна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Оріон Молоко” створене 17 червня 2008 року і є правонаступником прав та обов'язків Дочірнього підприємства ,,Агрофірма Оріон'' у межах розподільчого балансу. Розташоване у пригородньому селі Штомпелівка. Відстань від господарства до районного центра м Хорол - 8 км., до обласного центру м. Полтава - 110км., до найближчої залізничної станції - 3км. Господарство має вигідне розташування і хороші шляхи зв'язку. Дороги мають тверде покриття і знаходяться у хорошому стані.

Через землі господарства проходить автотраса Київ-Харків та залізниця Кременчук-Бахмач. На даний час до складу господарства входить 10 населених пунктів, центральна садиба - село Штомпелівка.

Господарство обробляє орендовані землі. Землі ТОВ ,,Оріон Молоко'' в основному розташовані на чорноземах і здатні, при застосуванні всіх агротехнічних засобів давати високі і сталі врожаї всіх сільськогосподарських культур.

З 2008 року по 2016 рік директором працювала Ярошенко Людмила Петрівна 1948 року народження. Людмила Петрівна закінчила Полтавський сільськогосподарський інститут за спеціальністю економіст. З 2016 року директором підприємства призначена Тарасенко Ольга Миколаївна.

Основна мета діяльності підприємства - задоволення потреб населення в послугах і товарах, створення ринкової інфраструктури на території України, отримання прибутків.

Види діяльності за КВЕД:

01.21.0 Розведення ВРХ;

01.30.0 Змішане сільське господарство.

Для очистки, сушки і збереження зерна в господарстві є зерноочисний комплекс КЗС - 20, сушарка для сушки зерна (16т./нормо-зміну), криту токи ємністю 4000т. зерна, зерносховище загальною площею 1800м.кв., комбікормових завод ОКЦ-30 та екструдер вітчизняного виробництва з потужністю 3 тони за зміну.

До складу сільськогосподарських земель входять сільськогосподарські угіддя (рілля, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища) та несільськогосподарські угіддя (землі під господарськими будівлями і дворами, шляхами і прогонами, землі, які перебувають у стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості, землі тимчасової консервації, забруднені сільськогосподарські угіддя, які не використовуються у сільськогосподарському виробництві).

Серед матеріальних умов, необхідних для життя людей, земля має особливе значення. Земельні ресурси - національне багатство нашої країни, важлива умова життя і діяльності суспільства, матеріальна основа розвитку сільського господарства, база для розміщення і функціонування усіх галузей народного господарства. Тому найбільш повне і раціональне використання землі для виробництва продукції є найважливішим завданням сільського господарства.

Земля є головним засобом виробництва у сільському господарстві. Про склад і структуру земельних угідь ТОВ ,,Оріон Молоко” дізнаємось з таблиці.

Проаналізувавши таблицю про склад і структуру земельних угідь ТОВ «Оріон Молоко», можемо сказати, що в період з 2014 року по 2016 з кожним роком зменшувалася площа сільськогосподарських угідь та рілля. Різниця між площею 2014 року з 2016 роком склала 126,36 га, що є негативним показником для підприємства. Площ під сінокоси і пасовища за три останні роки не було. Найбільшу питому вагу в структурі земельних угідь господарства, займає площа сільськогосподарських угідь та рілля, що становить 96,15 %. В порівнянні за три останні роки вона зменшилась на 0,16%

Таблиця 1.1.1. Склад і структура землекористування господарства

Види угідь	2014 р.	2015 р.	2016 р.	2014-2016р.р
	Площа га	%	Площа Га	%	Площа га	%	Площа Га	%
Загальна земельна площа	3417,33	100	3333,64	100	3291,38	100	-125,95	-
Всього с/г угідь	3285,76	96,15	3202,96	96,08	3159,4	95,99	-126,36	-0,16
із них: рілля	3285,76	96,15	3202,96	96,08	3159,4	95,99	-126,36	-0,16
сінокоси	-	-	-	-	-	-	-	-
пасовища	-	-	-	-	-	-	-	-

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції - один із основних показників, які характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств. Від його величини залежать обсяг реалізації продукції, рівень її собівартості, сума прибутку, рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства, його платоспроможність та інші економічні показники.

Зміни обсягу валової продукції рослинництва залежать від розмірів загальної площі продуктивних земельних угідь господарства, структури цих угідь і посівних площ культур. До продуктивних земельних угідь відносяться природні сінокоси і пасовища, багаторічні плодові насадження, рілля і посівні площі сільськогосподарських культур.

При аналізі структури посівних площ слід враховувати не лише економічну ефективність окремих культур, а й інші умови такі, як вимоги щодо прийнятої у господарстві системи сівозмін, замовлення продажу продукції державі, потреби тваринництва в кормах, забезпеченість трудовими та іншими виробничими ресурсами тощо.

На розмір валових зборів продукції рослинництва впливають два основних показники - це посівна площа та урожайність.

Проаналізувавши таблицю 1.1.2 про посівні площі ТОВ «Оріон Молоко» в період з 2014 - 2016 роки по різним культурам, які вирощує дане господарство, можна сказати, що з 2014-2015 роки валовий збір озимої пшениці зменшувався, тому що зменшувалася посівна площа. А в 2016 році, не зважаючи на зниження посівних площ урожайність збільшилась на 10,75 ц/га, таке явище могли спричинити такі фактори як, якісне зерно для посіву, удобрення ґрунтів та сприятливі погодні умови.

Ярий ячмінь вирощували в 2014 і 2016 роках. Площа під посів ярим ячменем в 2016 році збільшився на 1,75 га, так як і урожайність зросла на 1,92 ц/га, що позитивно вплинуло на збільшення валового збору підприємства.

У звітному році показник посівної площі по кукурудзі на зерно зріс на 23 га, що в свою чергу позитивно вплинуло на підвищення показника валового збору, а це 6493 ц. Звідси ми бачимо що урожайність даної культури підвищилась на 34,21 ц/га.

В досліджуваному підприємстві, овес вирощували тільки в 2014 році. В 2014 році площа посіву становила 11 га, валовий збір становив 425 ц. урожайність склала 38,64 ц/га.

Площа під соняшником, так само як і валовий збір, щороку зменшувався. Відхилення посівних площ між звітним та 2014 роком становить 11,18 га. Найбільший показник врожайності був у 2016 році - 31,83 ц/га. Валовий збірбув найбільшим за останні 3 роки в 2014 році і становила 15022 ц. На це вплинула величина посівної площі.

Посівна площа і валовий збір сої у звітному році порівняно з 2014 роком підвищились відповідно на 23,06 га і 28514 ц. Також можемо сказати, що урожайність підвищилась на 13,01 ц/га.

Підприємство вирощуванням картоплі за три роки не займалося.

Валовий збір силосу знизився у звітному році порівняно з 2016 на 7246 ц, а сінажу підвищився на 83 ц.

При аналізі валової продукції тваринництва одним із важливих показників її обсягу є середнє поголів'я продуктивних тварин. Воно визначається відношенням кількості кормо-днів на календарну кількість днів у періоді (рік -- 365 днів). Середньорічне поголів'я тварин залежить від кількості вихідного поголів'я і обороту стада тварин. Під вихідним поголів'ям тварин розуміють його наявність на початок або на кінець відповідного періоду; під оборотом стада -- рух (надходження і вибуття) тварин протягом відповідного періоду. Виконання плану з обороту стада забезпечує можливість виконати план щодо середньої кількості тварин і вихідного поголів'я на кінець року.

Продуктивність тварин відображається показниками виходу продукції в розрахунку на одну голову. До них відносяться: надій молока на одну корову, приріст однієї голови тварин, яйценосність однієї несучки, настриг вовни з однієї вівці та ін.

Аналіз виконання плану щодо продуктивності тварин полягає насамперед у здійсненні оцінки її рівня по господарству в цілому і по його підрозділах, фермах, цехах, групах тварин, що закріплені за окремими працівниками тощо.

Провівши аналіз таблиці 1.1.3 поголів'я худоби, продуктивності і валового виходу продукції тваринництва в ТОВ «Оріон Молоко», можемо зробити такий висновок. Найбільша кількість ВРХ на підприємстві була зафіксована в 2014 році, а саме 504 голів.

На підприємстві не вирощували свиней.

Таблиця 1.1.2. Аналіз посівних площ, урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур

Культура	Посівна площа і її структура	Урожайність, ц/га	Валові збори, ц	Відхилення 2016р. від 2014р.
	2014р.	2015р.	2016р.	2014р.	2015р.	2016р.	2014р.	2015р.	2016р.	Структура	Урожайність	Валові збори
	га	%	Га	%	Га	%
Пшениця озима	597	25,39	555	22,87	696	26,6	41,27	39,60	52,03	24640	21976	36210	1,21	10,75	11570
Жито	17	0,72	-	-	-	-	24,12	-	-	410	-	-	-0,72	-24,12	-410
Ячмінь ярий	46	1,96	-	-	97	3,71	40,26	-	42,19	1852	-	4092	1,75	1,92	2240
Кукурудза на зерно	321	13,65	110	4,53	-	-	42,81	57,59	-	13741	6335	-	-13,65	-42,81	-13741
Овес	11	0,47	-	-	-	-	38,64	-	-	425	-	-	-0,47	-38,64	-425
Соняшник	587	24,97	428	17,64	361	13,79	25,59	24,50	31,83	15022	10488	11490	-11,18	6,24	-3532
Соя	772	32,84	1334	54,96	1463	55,9	13,72	24,45	26,73	10595	32615	39109	23,06	13,01	28514
Картопля	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Силос	-	-	-	-	-	-	-	-	-	55953	61185	48707	-	-	-7246
Сінаж	-	-	-	-	-	-	-	-	-	48472	43411	48555	-	-	83
Всього	2351	100	2427	100	2617	100	226,41	146,14	152,77	171110,00	176010,00	188163,00	-	-	-



Таблиця1.1.3. Аналіз поголів'я худоби, продуктивність і валовий вихід продукції тваринництва в ТОВ ,,Оріон Молоко''

Вид худоби	Поголів'я, гол	Продуктивність, ц	Валовий вихід продукції, ц	Відхилення 2014 р. від 2016р.
	2014 р.	2015 р.	2016 р.	2014 р.	2015 р.	2016 р.	2014 р.	2015 р.	2016 р.	Поголів'я	Продуктивність, ц	Валовий вихід продукції, ц
ВРХ Всього	504	546	486	2,17	2,26	2,16	1092	1232	1051	-18	-0,1	-41
молоко	600	600	450	52,67	51,24	62,05	31603	30744	27921	-150	9,38	-3682
Мед	30	30	30	27,66	19,87	40,17	830	596	1205	0	12,51	375
Свині	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Товарна продукція -- це та частина валової продукції, яка реалізована за межі підприємства різним споживачам. Вона визначається в натуральній і вартісній (грошовій) формах. На кожному підприємстві вартість товарної продукції розраховується за поточними цінами реалізації, рівень яких залежить від каналу і строків реалізації продукції, її якості, кон'юнктури ринку та інших факторів. Грошові надходження від продажу товарної продукції називають грошовим доходом або грошовою виручкою підприємства. Це -- важливий показник господарської діяльності, на основі якого визначають прибуток по кожній галузі і підприємству в цілому. За інших однакових умов воно матиме тим більший прибуток, чим більший грошовий дохід одержано від реалізації продукції, і навпаки.

Найважливішою стороною діяльності підприємства є забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасного виконання зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку.

Проаналізувавши показники в таблиці про грошові надходження від реалізації товарної продукції підприємства ТОВ «Оріон Молоко», можемо сказати, що в рослинництві найбільший показник відхилення 2016 р до 2014 р має соя 34027,3тис.грн., а найменший спостерігається у ярому ячменю, а саме -524,6 тис. грн.

Найбільший показник відхилення продукції тваринництва у молока 3920,5 тис.грн, у 2014 році цей показник становив 30,25 %, в 2015 - 30,33 % а в 2016 на 17,33 %, негативним є те, що відсоток постійно зменшується, це залежить від якості годівлі корів та її породи. Найбільше відхилення в негативну сторону в м'ясі ВРХ -283,5 тис.грн. тут також відсоток грошових надходжень щороку зменшується.



Таблиця1.1.4. Грошові надходження від реалізації товарної продукції

Вид продукції	2014р.	2015р.	2016р.	Відхилення 2016р. від 2014р.
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн..	%
Пшениця озима	4313,8	13,04	1353,8	3,34	14483,8	18,02	10170
Жито	37,6	0,11	-	-	-	-	-37,6
Ячмінь ярий	145,4	0,44	-	-	670	0,83	524,6
Кукурудза на зерно	2137	6,46	268,1	0,66	3,7	0,01	-2133,3
Соняшник	8192,8	24,76	6863,7	16,95	10041,9	12,49	1849,1
Соя	5294,8	16,00	25603,6	63,23	39322,1	48,92	34027,3
Картопля	-	-	-	-	-	-	-
Інші	66,2	0,20	4,5	0,01	19,7	0,02	-46,5
Всього по рослинництву	20287,9	61,33	23277,4	57,49	64630,8	80,40	44342,9
М'ясо ВРХ	2088	6,31	3085	7,62	1804,5	2,24	-283,5
М'ясо свиней	-	-	-	-	-	-	-
Молоко	10007,9	30,25	12281,2	30,33	13928,4	17,33	3920,5
Мед	18,6	0,06	5,5	0,01	6,4	0,01	-12,2
Всього по тваринництву	12794,4	38,67	17215,3	42,51	15755,8	19,60	2961,4
Всього по господарству	33082,3	100	40492,7	100	80386,6	100	-

Останнім етапом природно-економічної характеристики ТОВ ,,Оріон Молоко'' є аналіз господарської діяльності підприємства.

Аналіз господарської діяльності підприємства -- комплексне вивчення стану і розвитку господарської діяльності підприємства (фірми, компанії і т.п.) у взаємозв'язку з його технічним рівнем і соціальним розвитком колективу для оцінки виконання заданих показників, виявлення внутрішньогосподарських резервів і підвищення ефективності виробництва. При його виконанні використовуються матеріали обліку оперативної, статистичної і бухгалтерського, звітності, нормативні і планові дані, технічна інформація; визначається вплив на ефективність господарської діяльності техніки і технології, організації виробництва і праці, планування і керування, фінансування, кредитно-грошових відносин. Якість аналізу забезпечується застосовуваними методами і прийомами, повнотою і вірогідністю інформації, кваліфікацією виконавця.

Дослідивши таблицю про аналіз господарської діяльності ТОВ «Оріон Молоко», яка розміщена на наступній сторінці, можемо підбити такі підсумки, виробництво валової продукції в порівняльних цінах в 2011 році було більше на 11,03 % ніж у 2009. Аналогічна ситуація склалася і з валовим збором продукції рослинництва та тваринництва, показники зросли на 12,94 % і 9,5 % відповідно. Валовий дохід в період з 2009 по 2011рр збільшився на 841.68 %, це означає, що підприємство досить стрімко розвивається. Сума чистого прибутку щороку також зростала, відхилення між 2009 та 2011 роком склало 203,67 %, що в свою чергу вказує на те, що підприємство є перспективним та рентабельним. Середня заробітна плата на 1 працівника за 3 останні роки збільшилася на 21,31 %, тобто на 154,25 грн, і на даний момент складає 878,16 грн.

1.2 Фактичний стан виробництва і економічної ефективності продукції за останні 3 роки

Проаналізувавши таблицю структури посівних площ сільськогосподарських культур в період з 2010 по 2011 рр, бачимо, що показник наявності ріллі найбільший у Одеської області, в 2010 році він складав 2067,6 га, а в 2011 він збільшився на 1га і дорівнював 2068,6 га.

Щодо Полтавської області, можемо сказати, що у 2011 вся посівна площа становить 1704,1 га, що є на 16,7 га більшою ніж у 2010. Це сприяло збільшенню на 51,6 га валового збору зернових у 2011 році в порівнянні з 2010 роком. В тому числі, валовий збір озимих на зернові збільшилися у звітному році на 54,3 га. В загальному, можна зробити висновок, що у 2011 році при збільшенні посівної площі зросли і валові збори зернових.



РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ

2.1 Організація основних виробничих процесів

Під час планування та факторного аналізу врожайності враховують різний вплив факторів на врожай та неоднакову залежність їх від людини. З огляду на це виділяють фактори позитивного і негативного впливу на приріст урожаю, залежні, мало залежні від людини (або керовані та некеровані), постійні (статичні) та змінні (динамічні), тривалої дії і тимчасові, зовнішні та внутрішні. Так, збільшення внесення мінеральних добрив в оптимальних співвідношеннях при вдосконаленні технології позитивно впливає на врожай, а збільшення тривалості збирання сільськогосподарських культур, як правило, негативно; упровадження нових сортів, внесення добрив, застосування пестицидів -- це керовані фактори, а погодні умови, склад ґрунту -- некеровані; тип ґрунту, рельєф, світло, тепло, повітря -- постійні фактори, оскільки їх вплив на врожай у конкретних умовах практично не змінюється, а опади, добрива, пестициди, сорти, матеріальна зацікавленість, технічне озброєння -- динамічні.

Поточне планування врожайності практично зводиться до визначення можливого приросту врожаю внаслідок зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньорічної врожайності на величину обчисленого приросту. Обчислюють приріст урожаю за рахунок: добрив, що вноситимуться додатково понад використовувану в базовому періоді кількість; поліпшення попередників унаслідок освоєння сівозмін; упровадження продуктивніших сортів; розширення площ культур, що вирощуються за інтенсивними технологіями; збільшення площ посівів на зрошуваних і осушуваних землях та на землях, де проведено вапнування та фосфоритування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів; розширення площ обробки гербіцидами. Крім того, визначають збільшення валових зборів завдяки зменшенню втрат урожаю під час вирощування та збирання, зумовленому розширенням площ обробки фунгіцидами та інсектицидами, скороченням строків збирання та використанням нових комбайнів, які забезпечують менші втрати продукції. У кожному господарстві обчислюють приріст урожаю лише за рахунок тих факторів, зміна яких передбачена в плановому періоді.

Методичний підхід до обчислення приросту врожайності практично єдиний для всіх зазначених факторів. Спочатку визначають і уточнюють стосовно конкретних умов нормативний ефект приросту врожаю на 1 га площі посіву, окупність урожаєм 1 ц добрив тощо від певного заходу. Помноживши норматив на обсяг упровадження чи розширення заходу обчислюють загальний приріст валового збору продукції від проведеного заходу. Діленням додаткового збору на площу посіву культури встановлюють приріст урожайності.

Вибір попередника і місце сівозміни значною мірою впливають на врожайність. Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до вмісту вологи в ґрунті, чистоти від бур'янів. В зв'язку з цим зростає роль попередника. Гарні є ті, що рано звільняють поле для своєчасного обробітку ґрунту.

Основними попередниками озимих культур на підзолистих ґрунтах Полісся є пари, зайняті конюшиною та кормовим люпином, а також віко-овес, зернобобові, кукурудза на ранній силос. У Лісостепу - чисті та зайняті пари, кукурудза на силос та зелений корм, зернобобові, ріпак, гречка.У степових районах кращими попередниками для озимої пшениці є чисті та кулісні пари, кукурудза на зелений корм та на силос з розширеними міжряддями, баштанні культури.

Обробіток ґрунту. Характер обробітку ґрунту під озимі культури визначається особливістю попередників, вологістю і забур'яненістю ґрунту та природно-кліматичними умовами господарства. Основне завдання: зберігання вологи на час сівби пшениці, боротьба з бур'янами, якісне загортання післяжнивних решток і добрив, створення достатньо ущільненого шару з об'ємною щільністю 1,1-1,3 г/см3 та дрібно-ґрудочкуватого посівного шару (діаметром.1-3 см). Залежно від попередника та вологості ґрунту застосовують полицевий та безполицевий способи обробітку. В посушливе літо, після попередників: гороху, кукурудзи ефективний безполицевий (безплужний) обробіток. При достатньому зволоженні та ранньому збиранні попередника на забур'янених площах ефективніший полицевий обробіток ґрунту плугами з передплужниками. Полицевий обробіток починають з лущення відразу після збирання попередника. Залежно від забур'янення поля одно- чи багаторічними бур'янами, ґрунт лущать один або два рази. Після відростання бур'янів проводять оранку плугами з передплужниками у Лісостепу на глибину 20-22 см, на Поліссі- 16-18, у Степу- 16-18 см.

Удобрення. Значне підвищення врожайності оз. пшениці після внесення добрив пояснюється тим, що у ґрунті поживні речовини перебувають у важкорозчинній формі, а фізіологічна активність її кореневої системи недостатньо висока. Тому застосування добрив під пшеницю забезпечує досить високі прирости урожаю на всіх ґрунтових відмінах. На удобреному ґрунті у пшениці формується добре розвинена коренева система, велика листкова поверхня, підвищується її морозо- і зимостійкість, знижується транспірація, у зерні на 1-3% збільшується вміст білка, на 3-6% і більше сирої клейковини, підвищується маса 1000 зерен, скловидність. При інтенсивній технології під пшеницю застосовують мінеральні добрива, а органічні вносять під попередник.

Мінеральні добрива вносять з розрахунку на запланований врожай. Особлива увага - забезпечення азотними добривами протягом вегетації. Одночасно з сівбою в рядки вносять по 10-15 кг/га Р2О5 та К2О. Після перезимівлі рослини виходять послабленими, при ранньому весняному відростанні їм потрібно в достатній кількості легко засвоюємі поживні речовини. Підвищенню урожайності сприяє застосування мікродобрив - марганцю, молібдену, бору та ін. Ефективні також мікроелементи разом з азотними добривами у вигляді водних розчинів при підживленні пшениці.

Підвищенню якості зерна сприяє позакореневе підживлення (обприскування посівів). Краща форма добрив при цьому - сечовина 30-45 кг/га. Найбільша кількість накопичення білка та клейковини в зерні при обприскуванні посівів у фазу колосіння-початку молочної стиглості. Краще проводити підживлення у другій половині дня або у похмуру погоду.

Підготовка насіння до сівби, сівба. Якості насіння повинні відповідати вимогам першого класу посівного стандарту: добірним, добре вирівняним за розмірами, крупних фракцій з масою 1000 зерен не менше як 40-45 г, схожість 95%, чистотою 99%, енергією проростання не менше 80 % .

Проти хвороб насіння перед сівбою (за 2-3 тижні або 3-5 днів до сівби) протруюють водними суспензіями протруйників. До них додаються плівкоутворювачі. Цей спосіб підготовки називають інкрустацією. Одночасно з пестицидами у плівкоутворювачі вводять мікроелементи та стимулюючі ріст добавки: марганець, цинк, тур. Останній запобігає вилягання рослин та забезпечує стійкість до несприятливих умов зимівлі, посухи та підвищує врожайність.

Для протруєння використовують байтан - універсал -2 кг/т, фундазол -2-3, гранозан-1,5-2, а для захисту рослин від хвороба ґрунтових шкідників - гамагексан 2 кг/т. Оптимальні строки висівання насіння встановлено для кожної ґрунтово-кліматичної зони: на Поліссі -з 1 по 15, у Лісостепу з 5 по 20, у Степу з 5 по 25 вересня.

Постійна технологічна колія. її оптимальна ширина (180 см х 45 см). Норма висіву, яка забезпечує на час збирання не менше 500-600 шт. продуктивних стебел на 1 м2- 3,5-4,5 млн шт. схожих насінин (Степ ), 4,5-5,5 (Лісостеп), 5,5-6 (Полісся).

Використання перехідного фонду насіння. На норму висіву впливають час і способи сівби, добрива, господарська придатність насіння, його розміри, особливості сорту та ін. У середньому вона становить 160-200 кг/га. Глибина загортання насіння 5-8 см. Вона залежить від вологості, механічного складу ґрунту, періоду оранки, попередника тощо.

Спосіб сівби пшениці-звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см. При вирощуванні пшениці за інтенсивною технологією при сівбі залишають постійну технологічну колію (180 см х 45 см) для захисту рослин та підживлення.

Догляд за посівами. Двосходове боронування, боронування сходів, підживлення, обробка посівів гербіцидами. У період вегетації оз. пшениця пошкоджується шкідниками- мишоводними гризунами, клопами-черепашками, хлібною жужелицею, злаковими мухами, попелицею та ін.; уражується хворобами--сажкою, борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями; засмічується багато- і однорічними бур'янами.

Під час зимівлі пшеницю захищають від вимерзання, льодяної кірки, випрівання та ін.

Навесні посіви оглядають, визначають їх стан після перезимівлі та ступінь зрідженості. Система догляду за озимою пшеницею протягом весняно-літньої вегетації крім підживлень азотними добривами передбачає захист рослин від бур'янів, хвороб та шкідників. У фазі кущення посіви обприскують пестицидами одночасно з азотними добривами (баковою сумішшю). Проти шкідників застосовують: Бі -58 новий, деціс, фастак, карате, сумітіонінш. проти борошнистої роси- байлетон, топсін, райдер, рекс, танго, тілт, імпакт, байлетон та додають емістім.. Для знищення бур'янів використовують гербіциди амінну сіль 2 4-Д, діален, базагран.

На початку трубкування схильні до вилягання сорти обробляють ретардантом тур (3-4 кг/га), який сповільнює ріст стебла, і рослини стають стійкішими проти вилягання. У цей період в разі потреби пшеницю обприскують також проти кореневих гнилей та інших хвороб фундазолом, байлетоном або тозонілом.

Збирання врожаю. Озиму пшеницю збирають у восковій стиглості зерна, застосовуючи одно- і двофазний способи. На Україні користуються самохідними зернозбиральними комбайнами СК-“Нива”, СК-6 “Колос” та „New Holland”ТС-57.

Двофазне збирання починають тоді, коли вологість зерна досягає 30-32%. Скошують жатками ЖВН-6 у валки. Висота зрізу середньо-і низькорослих сортів становить 15-20, високорослих та в загущених посівах -25-30 см від поверхні ґрунту. При такій висоті стерні валки швидше просушуються. Через 2-4 дні валки підбирають комбайнами “Нива”, “Колос”, Дон-1200 с приставками і підбирачами.

Пряме комбайнування застосовують на чистих, неполеглих та зріджених низькорослих посівах у фазі повної стиглості і при вологості зерна 16-18%. економічний ефективність озимий пшениця

2.2 Форми організації праці

Можливими формами організації виробництва на сільськогосподарських підприємствах є ділянки, цехи, ферми, бригади, ланки, відділення та інші виробничі підрозділи. Структура господарства встановлюється залежно від його розмірів, виробничого напряму, внутрішньогосподарської спеціалізації, розміщення виробництва, прогресивних форм організації праці та інших умов виробництва. Кожне сільськогосподарське підприємство самостійно визначає форми оплати праці його членів та інших працівників. Трудові відносини членів підприємства та найманих працівників регулюються законами України «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про селянське (фермерське) господарство», «Про підприємства в Україні», статутами підприємств, правилами внутрішнього розпорядку, законодавством про працю. Статути та правила внутрішнього розпорядку відіграють важливу роль в організації праці і координації дій внутрішньогосподарських підрозділів (ланок, бригад, ділянок), а також підрозділів, притаманних товаровиробникам у галузі тваринництва.

Згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку сільськогосподарського підприємства керівник виробничого підрозділу встановлює особисто або через фахівців (ланкових, бригадирів, зав-фермами) завдання членам сільськогосподарського підприємства на виконання робіт з урахуванням їх виробничої кваліфікації, віку, стану здоров'я; знайомить їх з нормативами виробітку, розцінками за обсяг виконаних робіт; забезпечує працівників необхідними для роботи засобами виробництва, а при потребі і транспортом для поїздки на роботу; закріплює за ланками та окремими працівниками техніку, робочу худобу тощо; найбільш раціонально організовує працю робітників, створює безпечні умови праці, здійснює контроль за якістю і строками робіт, облік праці і заробітку кожного члена підприємства, забезпечує дотримання трудової дисципліни; вживає заходів щодо ефективного використання і збереження державного майна та майна підприємства; організовує ремонт будинків, споруд, транспортних засобів та інвентаря.

Наукова організація праці - комплекс заходів, що забезпечують

найефективніші поєднання із засобами виробництва в єдиному

виробничому процесі на основі досягнень науки, техніки і передового досвіду.

Основні завдання й принципи наукової організації праці:

-поділ та кооперування праці, найповніше використання знань, уміння й навичок кожного працівника;

-вдосконалення виробничих процесів і робочих місць та обслуговування їх із метою збільшення корисного часу протягом зміни;

-створення для працюючих найкращих умов праці та відпочинку, поліпшення трудової дисципліни, розробка і впровадження науково обґрунтованих норм праці;

-безпека праці та підвищення професійного і культурного рівня працівників;

зростання відповідальності й матеріальної заінтересованості в кінцевому результаті виробництва, кращому використанні землі, основних і оборотних засобів дотримання режиму економії.

Під поділом і кооперуванням праці розуміють форми організації трудових колективів, тобто найдоцільніше розчленування виробничого процесу, добір працівників відповідних професій та встановлення певних зв'язків між ними, організація орендних відносин, індивідуальних і сімейних ферм.

Розрізняють цехову й бригадну організаційні системи. У великих за розміром, господарствах найчастіше функціонує цехова організація. Цехи виділяються за галузевим принципом.

За часом існування розрізняють постійні й тимчасові форми організації праці. Основними з них є бригада, ланка або група працівників.

Постійна бригада - це досить великий колектив працівників професійного складу, за яким на тривалий час закріплено землю або тварин і необхідні засоби виробництва для своєчасного виконання всіх робіт переважно власними силами й одержання запланованого обсягу продукції на основі матеріальної заінтересованості в кінцевих результатах виробництва на умовах госпрозрахунку, колективного підрядну чи оренди, колективної або приватної власності.

Бригади класифікують за складом галузей (спеціалізовані, галузеві, комплексні) та рівнем механізації (ручна праця, механізована, комплексна механізація).

Формою внутрішньо-бригадної організації є ланка. Потреба в них зростає при укрупненні господарств і бригад, створенні нових форм організації праці в умовах реформування сільського господарства. Члени ланки на закріпленій ділянці виконують основні роботи з виробництва одного-двох видів продукції у рослинництві або на них припадає частина виробничого процесу в тваринництві. Ланки створюють на рік, сезон або невеликий проміжок часу для виконання певної роботи. Залежно від способу "Виконання виробничих процесів розрізняють ланки ручної праці, механізовані та комплексної механізації. Ланкову систему широко застосовують при вирощуванні всіх культур, особливо технічних і просапних

2.3 Організація зберігання продукції

Зернову масу, призначену для тривалого зберігання, висушену до вологості, нижче критичної, зберігають у сухому стані. При цьому висота насипу не має значення. Температура зберігання сухого зерна хоч і несуттєво, але впливає на інтенсивність його дихання, тому завжди краще, коли вона нижча (у сховищах, під навісами тощо). Тимчасово або постійно (наприклад, зерно ячменю пивоварного) зберігають вологим (15-16%) в охолодженому режимі (з температурою нижче плюс 10°С). Зернову масу вологістю понад 19% краще охолоджувати до плюс 5-6°С.

Регулярно ведуться спостереження за температурою, зараженістю, вологістю, органолептичними показниками. Температуру свіжозібраного зерна (перші три місяці) вологого і сирого вимірюють щодня; зерна середньої сухості -- один раз на три дні; зерна сухого -- не рідше одного разу на 15 днів; охолодженого вологого чи сирого -- не рідше двох разів на декаду. На зараженість шкідниками перевіряють щодекади при температурі зерна вище плюс 10°С, один раз на 15 днів -- при температурі нижче 0°С. Зразок для встановлення зараженості відбирають на глибині 0,5-0,8 м у темніших і менш вентильованих місцях. Органолептичні показники (запах, забарвлення) визначають завжди перед визначенням будь-якого іншого показника якості зерна. Вологість вимірюють при тривалій зміні метеорологічних умов (більш як два тижні). Вміст вологи та сміттєвих домішок визначають обов'язково для партій зерна, які надходять або призначені для відвантаження.

Якість продовольчого зерна та зерна насінного призначення визначають за показниками і в терміни, передбачені для зерна відповідного цільового призначення.

Тимчасово зберігають зерно на токах під навісами, розміщуючи його невисокими буртами, зручними для догляду за ними.

На постійне зберігання сухе зерно розміщують в зерно- та насіннєсховищах високими насипами (3 м і більше), забезпечуючи можливість контролю за його зберіганням.



РОЗДІЛ 3. ПЛАНУВАННЯ РОСЛИННИЦТВА

3.1 Планування урожайності, валового виробництва продукції, посівних площ

Плануванню урожайності сільськогосподарських культур передує детальний аналіз досягнутого її рівня на підприємстві, у передових господарствах зони, дослідних станціях. При цьому важливо виявити кількісний та якісний вплив на врожайність основних факторів, що її визначають (добрива, попередники, сорти, технології тощо).

Планування врожайності сільськогосподарських культур здійснюють кількома методами. Найчастіше застосовують нормативний метод у поєднанні з експертно-оцінним, сутність якого полягає у визначенні можливого приросту врожаю в результаті зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньозваженої врожайності на величину цього приросту. Приріст урожаю обчислюють від збільшення норм внесення добрив порівняно з базовим періодом, запровадження продуктивніших сортів, розміщення культур по кращих попередниках, розширення площ застосування засобів захисту рослин, зменшення втрат продукції під час збирання. Практика передових господарств свідчить про те, що без внесення добрив неможливо одержати хороші врожаї. Рік у рік виробництво добрив збільшується, а норми їх внесення під конкретні культури уточнюються.

Виходячи з поживності добрив і знаючи дози виносу речовин відповідними культурами, можна обчислити приріст їх урожайності.

Урожайність сільськогосподарських культур є одним із головних показників рівня ведення всієї системи виробництва і головного елементу усієї системи землеробства. Урожайність характеризується виходом продукції тієї чи іншої сільськогосподарської культури з одиниці площі посіву. В ній сумуються заходи, які проведені в господарстві по інтенсифікації виробництва і зміцнення його матеріально-технічної бази, якість і строки обробітку ґрунту, заходи з комплексної механізації, меліорації і хімізації земель, система добрив і догляду за посівами, проведення протиерозійних заходів, системи боротьби з шкідниками і хворобами, система насінництва і сівозмін, впровадження і виробництво найбільш врожайних сортів і гібридів, досягнень науки і передового досвіду вирощування сільськогосподарських культур, усунення втрат врожаю.

Таблиця 3.1.1. Визначення нормативної урожайності озимої пшениці

Культура	Середньозважена урожайність, ц/га	Приріст урожайності, ц/га	Нормативна урожайність, ц/га
Озима пшениця

Визначивши показники нормативної врожайності озимої пшениці в ТОВ «Оріон молоко», можемо сказати, що показник середньозваженої урожайності складає 25,32 ц/га, приріст урожайності збільшився на 4,5%, що дуже добре для господарства, отже, нормативна урожайність складає 26,45 ц/га.

Обчисленню розмірів посівних площ передує виявлення найбільш конкурентоспроможних сільськогосподарських культур, під які слід виділяти в підприємстві більші посівні площі, через визначення їх економічної оцінки.

Мета даної роботи полягає в тому, щоб на основі фактичних середніх даних виходу продукції з 1 га за останні роки, застосувавши дану систему показників, визначити найбільш ефективні культури і по можливості розширити їх посівну площу.

Щоб визначити найбільш продуктивні культури для господарства з подальшим визначенням розміру і структури посівних площ, необхідно провести економічну оцінку сільськогосподарських культур на основі фактичних середніх даних виходу продукції з 1 га за останні 3 роки.

Оскільки планова посівна площа буда дана в завданні курсового проекту, а нормативна урожайність була обчислена в попередній таблиці, то плановий валовий збір обчислимо в таблиці.

Таблиця 3.1.2. Планування виробництва озимої пшениці

Культура	Посівна площа, га	Нормативна урожайність, ц/га	Валовий збір
Озима пшениця	750	110,44	82830

Спланувавши виробництво озимої пшениці на 750 га, знаючи показник нормативної врожайності, ми визначили суму планового валового збору озимої пшениці ТОВ «Оріон Молоко», він становить 82830 ц.

3.2 Планування оплати праці, матеріальних і грошових витрат

Заробітна плата - це винагорода, визначена, як правило, у вартісному виразі, яка виплачується працівникові власником або уповноваженим ним органом за виконану ним роботу або надані послуги, відповідно до трудового договору (контракту).

Організація оплати праці - одна із найболючіших проблем трудових відносин. Оплата праці працівників підприємств може здійснюватися за почасовою або відрядною формою. У разі використання почасової оплати праці оплачується фактичний час роботи, а у разі відрядної - час виробітку (час, необхідний для виконання певного обсягу робіт).

На підприємствах можуть застосовуватися дві форми (відрядна та почасова) та вісім систем (пряма відрядна, непряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна, проста почасова, почасово-преміальна та за посадовими окладами) оплати праці. Причому на даний момент вибір оплати праці повністю залежить від вибору керівництва компанії.



Таблиця 3.2.1. Нарахування оплати праці

Категорія працюючих	Оплата праці по тарифу	Підвищена оплата праці (20%)	Доплата за класність (15%)	Доплата за стаж (13%)	Нарахування на оплату праці (22%)	Всього оплата праці
Трактористи машиністи	218546,78	43709,36	32782,02	41667,93	79681,90	441872,36
Інші працівники	21236,97	4247,39	3185,55
Всього	239783,76	47956,75	35967,57	41667,93

Після аналізу таблиці про нарахування оплати праці на досліджуваному підприємстві ми бачимо, що сума на оплату праці по тарифу дорівнює 29783,76 грн., з них 218546,78 грн. на оплату праці трактористам, і 21236,97 грн. на оплату праці іншим працівникам. Підвищена оплата праці це оплата по тарифу, плюс 10 % від оплати по тарифу, аналогічно із доплатою за класність (плюс 16 %), доплатою за стаж (плюс 20%) та з нарахуванням оплати праці (плюс 37,19 %).

Загальна сума по оплаті праці становить 23739,4 грн., з них 9196,77 грн на оплату праці трактористам-машиністам, і 14542,63 грн. на оплату праці іншим працівникам.

Тепер розрахуємо потребу підприємства ТОВ «Оріон Молоко» в посадковому насінні, і отримані показники занесемо в нижченаведену таблицю 3.2.2.

Отже за даними таблиці 3.2.2 потреба 1га землі в насінні складає 187,5 т. Якщо площа посіву складає 750 га, то всього потреба в насінні складає 140625 т. Якщо 1т насіння коштує 8500 грн, то повна вартість посадкового насіння озимої пшениці дорівнює 1593750грн.

Таблиця 3.2.2. Розрахунок потреби в насінні

Культура	Площа посіву, га	Потреба 1 га, т	Потреба всього, т	Вартість насіння 1т, грн	Вартість насіння всього т, грн
Озима пшениця	750	187,50	140625	8500,00	1593750,00



Таблиця 3.2.3. Розрахунок витрачених гербіцидів

Назва препарату	Площа, га	Норма внесення	Всього	Вартість
				Одиниці, грн.	Всього
Раксил	750	129,38
2,4-Д
Всього	750	Х	Х	Х

Вирахувавши і дослідивши показники витрачених гербіцидів, можемо зробити такий висновок, що в досліджуваному господарстві, для вирощування ячменю, використовують два гербіцида такі як Раксил і 2,4-Д. Норма внесення Раксилу становить 1,5 кг/т, а препарату 2,4-Д 1,4л/га. Знаючи норму внесення та площу посіву, можна вирахувати повну потребу в даних гербіцидах, шляхом множення площі на норму внесення, то Раксилу потрібно 27 кг., а 2,4-Д 126 л. Ціна за 1 кг Раксилу дорівнює 640 грн, а ціна за 1 л. гербіциду 2,4-Д рівна 36 грн. Шляхом множення ціни за одиницю гербіцида на площу посіву, ми дізналися суму грошей необхідну для придбання даних гербіцидів, 17280 грн на Раксил та 4536 на 2,4-Д, отже, сума витрат на гербіциди дорівнює 21816 грн.

Проведемо розрахунок в потребі палива, отримані дані занесемо в таблицю яка наведена нижче.

Таблиця 3.2.4. Розрахунок вартості палива

Культура	Потреба палива на площу 750 га	Ціна одиниці, грн.	Вартість пального, грн.
Озима пшениця	42226	25,00	1055645,23

Після складання таблиці, можемо сказати що підприємству, для вирощування озимої пшениці на площі 750 га, потрібно 42226 л. пального, ціна якого складає 25 грн/л, то сума витрачена на пальне становитиме 1055645,23 грн.



3.3 Визначення планової собівартості одиниці продукції та фінансових результатів

Собівбртість продэкції - це сумарні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені у вартісній формі.

Від собівартості продукції залежить кінцевий показник діяльності підприємств -- прибутковість.

Собівартість визначається як сума сукупних витрат, поділених на кількість виробленої продукції, тобто як середні витрати на одиницю продукції. Заплановані витрати, включаючи загальновиробничі й загальногосподарські, за культурами (групами культур), видами та групами тварин і птиці, виконуваними роботами під урожай майбутніх років, що планують як незавершене виробництво, складають собівартість продукції чи робіт. Поряд з цим обчислюють собівартість одиниці продукції, робіт незавершеного виробництва й робіт з поліпшення якості земель, здійснюваних за рахунок власних коштів господарства.

Визначення планової собівартості зернових культур більшість господарств планують та обліковують витрати не за кожною культурою, а виділяють озимі зернові, ярі зернові колосові, кукурудзу, зернобобові й важливіші в господарстві круп'яні культури, тобто планують собівартість продукції за групами культур з однаковою чи подібною технологією виробництва і незначною різницею в урожайності.

Собівартість зерна обчислюють франко-поле (тік чи інше місце первинної доробки) з урахуванням витрат на доробку зерна на току, засипку на зберігання чи доведення насіння до посівних кондицій. Витрати на доставку зерна з токів у зерносховища, засипку його на зберігання відносять на збільшення собівартості насіння, фуражу тощо. Об'єктами обчислення собівартості продукції зернових культур є зерно, зернові відходи і солома (у кукурудзі -- стеб...