Аналіз продуктивних ознак молочної худоби при моделюванні стабілізуючого відбору в умовах ДП "Племрепродуктор "Степове" Миколаївського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

Аналіз продуктивних ознак молочної худоби при моделюванні стабілізуючого відбору в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району

Черкес К.С., студент УІкурсу факультету ТВППТСБ

Анотація

У роботі проведено аналіз продуктивних ознак корів червоної степової породи у розрізі дослідних груп моделі стабілізуючого відбору. Розподіл на групи здійснений на основі масометричного індексу. Встановлено перевагу тварин групи М+-за першу лактацію і М0 - за третю і вищу лактації.

Ключові слова: червона степова, стабілізуючий відбір, ознаки молочної продуктивності.

Традиційно для поліпшення господарсько-корисних ознак свійських тварин у селекційній практиці використовується спрямована форма відбору, проте, стабілізуюча має не менш важливе значення оскільки завжди в певній мірі супроводжує спрямовану, а особливо на етапі закріплення селекційного досягнення. Стабілізація в основі відбору відповідає вимогам створення достатньо однотипних за розмірами і розвитком тварин, які мають високу продуктивність при добрій якості продукції [1].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. До нині вивчення ефекту стабілізуючого відбору, як правило, супроводжувалось об'єднанням тварин у три групи з кількісним співвідношенням особин в них 1:2:1 [2]. У наших дослідженнях застосовується нова модель, суть якої полягає в розподілі групи тварин на три рівновеликі класи.

Метою нашого дослідження було порівняння продуктивних ознак досліджуваних корів у рамках груп сформованих новою моделлю стабілізуючого відбору, який імітувався.

Дослідження було проведено в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївської області на коровах червоної степової породи. У досліді було використано показники надоїв, вмісту і кількості молочного жиру та швидкості молоковиведення 55-ти тварин у розрахунку за 305 діб першої, третьої і вищої лактацій. Розподіл тварин на групи було здійснено на основі масометричного індексу запропонованого Д. Вінничуком [3]. Модель стабілізуючого відбору передбачає розподіл тварин на класи М^-, М₀ та М+, згідно з існуючим лімітованим простором X ±0,431 а.

Усі розрахунки здійснені за стандартними біостатистичними методиками [4] з використанням програми MS Excel 2010.

Аналізуючи продуктивність досліджуваних корів за надоєм (табл.), бачимо, що за першу лактацію середні надої корів становлять 3515 кг, найвищий показник мають тварини класу М+-(3920 кг), а найнижчий - корови М^--класу (3231 кг). Середня мінливість досліджуваного показника за першу лактацію становить 19,51%. Найбільша мінливість даної ознаки (20,95%) спостерігається у класі М₀, а найменша - 13,09% - у класі М^-.

Продуктивність досліджуваних корів за надоєм, кг

За третю лактацію надій у середньому становить 4069 кг, корови М₀-класу мають найвищий рівень надою, а саме 4302 кг, на 213 кг молока менше дають тварини М+-класу, і найнижчий рівень надою мають корови класу М^- з показником 3807 кг. Середній коефіцієнт варіації за дану лактацію становить 19,40%, при цьому найбільшу мінливість ознаки мають тварини М₀-класу (21,96%), дещо нижчий коефіцієнт варіації спостерігається у тварин класу М^- (19,60%), і найнижчий рівень мінливості даної ознаки виявлений у корів М+- класу з показником коефіцієнту варіації 13,06%.

У середньому за вищу лактацію надій всіх досліджуваних груп корів становить 4670 кг. Найнижчий рівень молочної продуктивності мають тварини М₀-класу з величиною надою 4905 кг. Тварини групи М+ мають середню продуктивність з-поміж інших досліджуваних класів з величиною надою 4592 кг, а корови класу М^- мають найнижчі надої за вищу лактацію - в середньому 4488 кг. Середня варіабельність досліджуваної ознаки за вищу лактацію становить 9,68%. Найменший показник коефіцієнту варіації спостерігається у корів М⁺-класу (6,94%), два інші класи М^- та М0 мають приблизно однаковий рівень мінливості - 9,56 та 9,77% відповідно.

Проаналізувавши продуктивність досліджуваних корів за вмістом жиру (табл.), можна зробити висновок, що в середньому за першу лактацію жирність молока становить 3,58%. При цьому найвищу жирність має молоко корів класу М+ (3,65%), молоко тварин двох інших класів М₀ та М^- має приблизно однакову жирність - 3,57 та 3,55% відповідно. Середня мінливість даної ознаки для першої лактації становить 2,93%. Найвищий рівень мінливості спостерігається у тварин класу М₀ (3,25%), а найнижчий - у корів М+-класу (2,05%).

За третю лактацію середня жирність молока у досліджуваних корів становить 3,66%. Найвища продуктивність корів за вмістом жиру спостерігається у тварин М+-класу (3,68%), що на 0,03% вище, ніж жирність молока корів двох інших досліджуваних класів. Мінливість цієї ознаки в середньому становить 2,38%. Найменша мінливість виявилась у тварин класу

М^- з показником коефіцієнта варіації 2,00%, а найбільша - у корів М+-класу (2,63%), що на 0,08% вище, ніж коефіцієнт варіації у класі М₀.

Продуктивність досліджуваних корів за вмістом жиру, %

Вміст жиру в молоці досліджуваних корів за вищу лактацію в середньому становить 3,68%. У класах корів М^- та М+ жирність молока становить 3,68%, що на 0,01% менше, ніж жирність молока корів М₀-класу. Варіабельність даної ознаки в середньому становить 2,77%. Найвища мінливість виявлена у корів М₀-класу (3,13%), а найнижча - у тварин класу М+ (2,56%), що на 0,12% нижче, ніж мінливість жирності молока корів М^--класу.

Після аналізу продуктивності корів за кількістю молочного жиру (табл.) можна зробити висновок, що за першу лактацію кількість жиру в молоці досліджуваних корів у середньому становить 126 кг. Найбільша кількість молочного жиру виявилась у корів М+-класу (144 кг), що на 0,2 кг вище, ніж у тварин класу М₀. Найменша кількість молочного жиру спостерігається у корів класу М^- з показником 115 кг. Мінливість цієї ознаки в середньому становить 21,06%. Найбільш мінливим вміст молочного жиру виявився у молоці корів М₀- класу з показником коефіцієнту варіації 22,10%, а найменша мінливість спостерігається у класі М^- (13,91%).

Продуктивність досліджуваних корів за кількістю молочного жиру, кг

За третю лактацію кількість молочного жиру в середньому становить 149 кг. Найвищий вміст жиру спостерігається в молоці корів М₀-класу (157 кг), що на 7 кг вище, ніж кількість молочного жиру у тварин М+-класу. Найменша кількість жиру в молоці становить 139 кг у тварин класу М^-. В середньому коефіцієнт варіації для даної ознаки становить 19,98%. Найбільша мінливість спостерігається у класі М₀ (22,55%), дещо менша мінливість - у тварин класу М^- (19,92%). Найнижчий показник коефіцієнту варіації виявився у корів М+- класу і становить 14,27%.

Середня кількість молочного жиру за вищу лактацію становить 172 кг. Найбільша кількість молочного жиру виявлена в молоці корів класу М0 (181 кг), а найменша - в двох інших досліджуваних класах (М+ - 169 кг та М^- - 165 кг). Мінливість даної ознаки за вищу лактацію в середньому становить 9,75%, при чому найбільша мінливість спостерігається в класах М^- та М₀ (9,16 та 9,23% відповідно), а найменша - у корів М+-класу (8,59%).

Таким чином можна стверджувати, що корови червоної степової породи у разі імітаційного моделювання стабілізуючого відбору виявили різну продуктивність в рамках сформованих груп. Так за надоєм і кількістю молочного жиру тварини М+- класу переважають аналогів за першу лактацію, тим часом особини, що потрапили до групи Мо, за вказаними ознаками є кращими у третю і вищу лактації. За вмістом жиру за першу і третю лактації кращими виявились знову корови М+-класу, а за вищу - показники майже рівні у розрізі груп. корова надій лактація

Тож, враховуючи величину масометричного індексу, можна передбачати майбутню продуктивність та враховувати це у селекційній роботі.

Список використаних джерел

1. Сметана О.Ю. Особливості будови тіла та молочна продуктивність голштинських корів за умов впливу на них ефекту стабілізуючого відбору / О.Ю. Сметана // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету : Сільськогосподарські науки. - Вінниця, 2010. - Вип. 5 (45). - С. 134-140.

2. Горин В. Г. О возможности использования стабилизирующего отбора в птицеводстве / В. Г. Горин, Г. Я. Копыловская, С. Л. Мерсон, Б. О. Коновалов // Птицеводство. - 1978. - № 11. - С. 28-31.

3. Методика вивчення екстер'єру великої рогатої худоби в онтогенезі / Й. З. Сірацький, Є. І. Федорович, Я. Н. Данилків та ін. // Методики наукових досліджень із селекції, генетики та біотехнології у тваринництві : науковий збірник. - К. : Аграрна наука, 2005. - С. 98-102.

4. Лакин Г. Ф. Биометрия : учеб. пособие для биол. спец. вузов / Г. Ф. Лакин. - 4-е изд., перераб. и доп. - М. : Высш. шк., 1990. - 352 с. : ил.

Размещено на Allbest.ru