Лабораторія машинобудування і проблем сільськогосподарської механіки Академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки (1945-1956)

У розроблення основ механізації тваринництва значний внесок зроблено лабораторією машинобудування і проблем сільськогосподарської механіки АН УРСР. Окремі питання її становлення знайшли відображення в наукових працях А.А. Василенка, О.П. Деркача, А.М. Бірюка [4; 5; 3]. Однак до цього часу специфіку діяльності цього галузевого наукового підрозділу ґрунтовно не вивчено, не узагальнено окремі здобутки та їх значення для галузі тваринництва. Тому саме ці завдання висувалися на перший план при проведенні даного дослідження. Для їх вирішення автором використано історичні, загальнонаукові та джерелознавчий методи дослідження.

Лабораторію машинобудування і проблем сільськогосподарської механіки створено у лютому 1944 р. при Інституті будівельної механіки, а з 9 березня 1945 р. вона функціонувала як самостійна одиниця у системі АН УРСР. Її колектив працював над проблемою "Розроблення основ створення й удосконалення сільськогосподарських машин і тракторів для соціалістичного сільського господарства". Основні зусилля спрямовувалися на розроблення теорії машин і технологічних процесів аграрного виробництва, конструювання і апробацію нових сільськогосподарських машин і тракторів. При лабораторії функціонували відділи: сільськогосподарських машин; тракторобудування; дослідження машин; міцності деталей машин [1, арк. 190; 2, арк. 154-158]. машинобудування сільськогосподарський механіка

Як засвідчили результати дослідження, відділом сільськогосподарських машин під керівництвом А.О. Василенка розроблено ряд експериментально- лабораторних установок, зокрема для дослідження ексгаустерів та вивчення процесів очистки й сортування зернових сумішей. Підготовлено стенд для дослідження різальних апаратів бурякозбиральних машин, аеродинамічну трубу для вивчення процесів сортування зерна струмом повітря та ін. Удосконалено методи і апаратуру для визначення напруги у деталях і механізмах працюючої машини. Сконструйовано сівалку та машину для пошарової обробки ґрунтів, молотарку середньої потужності АНП-500 і продуктивністю 1500 кг чистого зерна на годину, експериментальну машину для гніздової посадки жолудів, сівалку для гніздової посадки кукурудзи тощо. Передано для заводського виготовлення і випробування нові конструкції тракторних гусеничних ланцюгів з підвищеною в 1,5-2 рази зносостійкістю [5].

Відділом тракторобудування під керівництвом Б.М. Середенка проведено роботу щодо застосування газового палива для тракторних двигунів і дослідження тракторної гусеничної ходової системи, розроблено схему переустаткування трактора СХТЗ-3 для роботи на скрапленому та сухому газі. Підготовлено схему переустаткування дизельного двигуна КД-35 для роботи на бінарному паливі. Обчислено коефіцієнт корисної дії ходової системи гусеничного трактора і запропоновано нове рівняння для його визначення. Спільно з Інститутом цукрових буряків сконструйовано і перевірено у господарських умовах однорядковий буряковий комбайн, який давав до 97% зібраних коренів буряків високої кондиції. Розроблено і передано в серійне виробництво експериментальний зразок трирядкового бурякового комбайна [4].

Відділ тракторобудування проводив дослідження теплових процесів, енергетики, динаміки двигунів внутрішнього згорання. У його складі для експериментального дослідження тракторних деталей та металічних зразків, добору кращого металу для пар тертя організовано підвідділ дослідження зносостійкості. Виготовлено стенд для дослідження якості зчеплення тракторних ходових систем з ґрунтом, а також динамометричного вагону.

Відділом міцності деталей машин, керованим С.В. Серенсеном, розроблено методи визначення зусиль та напруг у вузлах сільськогосподарських машин та тракторів і розрахунку їх на міцність у зв'язку з конструктивними, технологічними та експлуатаційними факторами. Вперше запропоновано метод розрахунку колінчастого вала тракторних двигунів з урахуванням зміцнення опору та їх пружності, метод динамічного вібраційного розрахунку колінчастих валів. Вперше використано новий радянський метод початкових параметрів з урахуванням особливостей пружних деформацій колінчастих валів. Теоретично досліджено статистичну міцність виливків чавуну, дано оцінку міцності деталей з чавуну різних профілів [6].

Передано у виробництво проекти семи спеціальних машин та стендів для статистичних машин і тракторів, зокрема машину для випробування на втому при згині, стенд для статистичних випробувань рам тракторних сівалок та культиваторів тощо. Виготовлено оригінальну апаратуру і установки для дистанційних вимірів деформацій при статистичних випробуваннях, для дистанційних вимірів деформацій при динамічних випробуваннях деталей і вузлів машин, тракторів в лабораторних та польових умовах. Сконструйовано і випробувано установку для автоматичного обчислення амплітуд невстановленого перемінного навантаження, призначену для вимірювання експлуатаційного навантаження деталей машин при трекових і польових випробуваннях. Розроблено методику і сконструйовано прилади для вивчення міцності металу та деталей при навантаженні перемінними зусиллями [8].

Слід відмітити, що лабораторія машинобудування і проблем сільськогосподарської механіки АН УРСР водночас з основною роботою розгорнула дослідження, пов'язані з підвищенням механічної міцності чавунних виливків. У зв'язку з цим в 1947 р. до складу лабораторії включили технологічну групу, яка під керівництвом дійсного члена А.А. Василенка та І.С. Григор'єва в 1948 р. вивчала теоретичні питання модифікації чавуну та впровадження його у масове виробництво, вперше в Радянському Союзі розробила оригінальну технологію і одержала "глобулярний графіт" на фоні сорбітоподібного перліту у відливці без термічної обробки. Модифікований чавун впроваджено на восьми заводах із значним технічним і економічним ефектом. За розробку і впровадження модифікованого чавуну А.О. Василенко та І. С. Григор'єв у 1950 р. були удостоєні Державної премії СРСР [3].

У 1949 р. на базі лабораторії організовано Інститут машинознавства і сільськогосподарської механіки АН УРСР. На початку 50-х років А.А. Горшков дослідив механізм утворення кулястого графіту у чавуні. Пояснення теорії процесу допомогло у створенні нових технологій одержання високоміцного чавуну (подвійним модифікуванням). Проведена в 1954 р. дослідно-виробнича перевірка кілець гусеничного ланцюга, виготовленого з чавуну з глобулярним графітом, показала, що знос чавунних кілець на 18-20% менший зносу стальних [4].

На всесоюзній конференції ливарників (Київ, 1955) висловлено пропозицію щодо необхідності створення самостійного інституту, який би розв'язував проблеми ливарного виробництва. Під час реорганізації 1956 р. у складі АН УРСР залишилися теоретичні відділи Інституту машинознавства і сільськогосподарської механіки, переформовані в Інститут машинознавства, які продовжили роботу зі створення технології одержання литих деталей з високоміцного чавуну, нових формувальних матеріалів, створення системи автоматичного керування процесами плавки і розливання металу. Вченими інституту була запропонована технологія виготовлення розподільних валів і штовхачів тракторних двигунів з надміцного чавуну замість сталі [7].

Таким чином, лабораторія та створений на її базі інститут спрямовували свої зусилля на розроблення сучасних агротехнічних досягнень і стану сільськогосподарського машино- і тракторобудування, встановлення найбільш ефективних типів сільськогосподарських машин і тракторів, визначення напрямів та шляхів удосконалення і створення нових конструкцій машин. Як найбільш вагомі їх розробки слід розглядати розробку і впровадження технології модифікованого чавуну, методику для вивчення міцності металу та деталей при навантаженні, методи визначення зусиль і напруг у вузлах сільськогосподарських машин та тракторів і розрахунку їх на міцність, схему переустаткування тракторів для роботи на скрапленому та сухому газі, методи визначення напруги у деталях і механізмах працюючих машин тощо. Як показав аналіз, окремі розробки знайшли широке запровадження у регіональному кормовиробництві, однак такі проблеми механізації виробничих процесів у тваринництві, як машинне доїння, кормороздача, напування тварин та прибирання гною не знайшли місце у програмі їхньої діяльності.

За даною проблематикою потребують додаткових досліджень механізми наукової творчості вчених, їх ментальності - соціально-культурні уявлення про час і простір, в якому вони жили та здійснювали науковий пошук. Необхідне наукове вирішення проблеми міжособистісних зв'язків учених, професійних і партнерських взаємовпливів, конкуренції, що відбиває "внутрішнє життя" науки про механізацію сільського господарства 20-80-х років ХХ ст.

Список використаних джерел

1. Архів Президії НАНУ - Ф.251. - Оп.1. - Спр.339. - Арк.186-192.

2. Там само. - Спр.243. - Арк.154-161.

3. Бірюк А.М. Науково-дослідна діяльність Лабораторії машинобудування і проблем сільськогосподарської механіки при Відділі сільськогосподарських наук АН УРСР (1945-1956 рр.) / А.М. Бірюк // Матеріали наукової конференції з актуальних питань вітчизняної, всесвітньої та історії освіти, науки і техніки. - Луганськ, 2008. - С.3-4.

4. Василенко А.А. П'ять років роботи Лабораторії машинобудування і проблем сільськогосподарської механіки Академії наук Української РСР / А.А. Василенко // Труди Лабораторії машинобудування та проблем сільськогосподарської механіки. - К., 1950. - Т.1. - С.3-22.

5. Деркач О.П. Становлення "Лабораторії машинобудування та проблем механіки" АН УРСР у 40-х роках ХХ ст. [Електронний ресурс] / О.П. Деркач // Історія науки і біографістика. - 2008. - Вип.1. - Режим доступу: http:www. nbuv. gov.ua/E-journals/ INB/2008-1/08dopmpm.pdf. - Заголовок з екрана.

6. Деркач О.П. Здобутки Лабораторії машинобудування і проблем сільськогосподарської механіки [Електронний ресурс] / О.П. Деркач // Історія науки і біографістика. - 2008. - Вип.2. - Режим доступу: http:www.nbuv. gov.ua/E-journals/INB/2008-2/08doppsm. pdf. - Заголовок з екрана.

7. Про реорганізацію Інституту машинознавства і сільськогосподарської механіки АН УРСР // Вісник Академії наук УРСР. - 1956. - №5. - С.78.

8. Щербань О.Н. Основні наслідки наукової діяльності і впровадження закінчених робіт Академії Наук УРСР за 1953 р. і завдання на 1954 / О.Н. Щербань // Вісник Академії наук УРСР. - 1954. - №3. - С.8-21.

9. ЦДАВО України. - Ф.Р-2. - Оп.7. - Спр.2148. - Арк.4-5.

Размещено на Allbest.ru