Обґрунтування напрямів інтенсифікації у зерновиробництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обґрунтування напрямів інтенсифікації у зерновиробництві

Д.М. Нежданова,

Стаття присвячена розкриттю інформації щодо інтенсифікації зерновиробництва, насамперед, досягнення високих планових валових зборів, за рахунок вдосконалення системи внесення добрив, захисту рослин від шкідників, заміни сорту посадкового матеріалу зернових на більш перспективні сорти. зерновиробництво валовий сорт

Ключові слова: інтенсифікація зерновиробництва, ефективність, капіталовкладення, прибуток, рентабельність

Постановка проблеми. Зерновиробництво - одна із стратегічних галузей агропромислового комплексу України, оскільки зерно і продукти його переробки - життєво необхідні види продукції, від яких в значній мірі залежить добробут громадян, економічний, соціальний та політичний клімат суспільства, внутрішнє й зовнішнє становище держави, ступень її участі в міжнародному співробітництві. Миколаївська область завжди займала лідируючі позиції щодо валового збору зерна та зернобобових у країні, однак дослідження ефективності діяльності окремих зерновиробників та галузі в цілому свідчить про значне відставання від західноєвропейського рівня. У сучасних умовах серед багатьох проблем аграрної економіки як на національному так і на регіональному рівні перше місце посідає проблема розвитку підприємств на основі всебічної інтенсифікації виробництва і тому є актуальною для дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням інтенсифікації сільського господарства присвячені дослідження В.Г. Андрійчука, М.С. Вітков, О.Д. Гудзинського, О.Ю. Єрмакова, С.М. Кваші, М.Й. Маліка, В.Я. Месель-Веселяка, П.Т. Саблука, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина, І.І Червена. та інших. Але постійні зміни, які відбуваються в суспільно-економічному житті країни і зокрема, в сільському господарстві, вимагають поглиблених досліджень щодо інтенсифікація зерновиробництва як головного напряму підвищення ефективності використання землі.

Постановка завдання. Метою даної статті є обґрунтування положень щодо інтенсифікації землеробства як головного напряму підвищення ефективності використання землі.

Виклад основного матеріалу досліджень. Економічне зростання та інтенсифікація зерновиробництва як невід'ємні складові сучасної економіки сільського господарства, тісно пов'язані між собою. Змістом економічного зростання є забезпечення стабільності і нарощування обсягів виробництва високоякісної продукції з одночасним підвищенням його ефективності. Збільшення кінцевого продукту і доходу можна одержати шляхом або залучення більшого обсягу виробничих ресурсів, або продуктивнішого їх використання. Якщо приріст продукції підприємство одержує завдяки підвищенню ефективності використання авансованого капіталу, то в ньому сформувався інтенсивний тип розвитку. Екстенсивний тип розвитку має місце, якщо приріст продукції отримують лише за рахунок додаткових вкладень і виправданий тоді, коли підприємству необхідно в короткі строки збільшити обсяги виробництва. При змішаному типі інтенсифікації спостерігається переплетення екстенсивного і інтенсивного шляхів розвитку виробництва.

Формування ефективного зернового господарства як основної складової зернопродуктового підкомплексу в умовах ринкових відносин залежить від численних факторів. Важлива роль у забезпеченні стабільного розвитку та підвищенні ефективності функціонування зернового господарства належить організаційно-економічним чинникам, які передбачають обґрунтування заходів щодо раціонального використання ресурсного потенціалу з урахуванням конкретних природно-економічних умов господарювання.

Сьогодні важливим резервом підвищення продуктивності аграрного виробництва є використання науково обґрунтованих сівозмін. Адже саме застосування сівозмін не вимагає додаткових витрат коштів, але дозволяє підвищити урожайність та рентабельність вирощування сільськогосподарських культур, сприяє збереженню та розширеному відтворенню родючості ґрунтів, допомагає регулювати водний та поживний режими ґрунту, забезпечує покращання фітосанітарного стану посівів.

Причини зростання ролі сівозмін у сучасних умовах: нині виробництво конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції можливе лише на основі всезростаючої культури землеробства. Підвищення родючості ґрунтів є необхідною умовою для запровадження передових агротехнологій та раціонального використання місцевих ґрунтово-кліматичних ресурсів, засобів інтенсифікації та системи сівозмін; з поглибленням процесів спеціалізації та концентрації виробництва ні добрива та зрошення, ні пестициди не дають можливості повністю позбавитись від бур'янів, шкідників та хвороб; зниження врожаю багатьох сільськогосподарських культур за відсутністю сівозмін є наслідком однобічного використання поживних речовин ґрунту, накопичення в ньому шкідників і збудників хвороб, а також різних токсичних речовин - продуктів життєдіяльності рослин і ґрунтових мікроорганізмів.

Правильне чергування культур у сівозмінах є необхідною умовою раціонального використання землі. При цьому створюється об'єднаність всіх факторів, які сприяють одержанню високих врожаїв, максимальному виходу рослинницької продукції з одиниці площі при найменших витратах праці та матеріальних ресурсів. Тому зернові і олійні культури в сівозмінах визначають її агрономічну спеціалізацію, обов'язково слід розміщувати після кращих попередників.

Кращими попередниками озимого ячменю є чорний пар, зернобобові культури та озима пшениця по пару. Кукурудзу на зерно краще сіяти перш за все після озимої пшениці, якій передували чорний пар, зернобобові культури, а також кукурудза на силос. Ярий ячмінь більш високі врожаї забезпечує при сівбі після озимини та кукурудзи, зернобобових культур. Зернобобові культури забезпечують найвищу врожайність при розміщенні після озимих зернових, кукурудзи, ярих зернових по озимині. Проте сівозміни не в змозі забезпечити високий рівень виробництва продукції якщо не будуть елементом цілого комплексу агротехнічних заходів заснованих на принципах інтенсивного виробництва.

Удосконалення структури виробництва зернових на основі впровадження інтенсивних технологій пропонуємо дослідити на прикладі ПСП "Новогригорівське" і розпочнемо з планування урожайності сільськогосподарських культур. Важливість обґрунтованого планування врожайності культур випливає з того, що з нею безпосередньо пов'язано багато інших питань виробничо-фінансової діяльності господарства: розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, система агрохімічних заходів, продуктивність праці, собівартість і рентабельність виробництва продукції тощо.

Визначимо середньозважену врожайність найпоширеніших в господарстві зернових культур для подальшого розрахунку показників планової врожайності (табл. 1).

Таким чином, врожайність зернових культур у середньому за 2010 - 2014 роки становила: пшениці озимої - 29,4 ц/га, ячменю озимого - 28,7 ц/га, ярого ячменю - 19,3 ц/га.

Таблиця 1 Розрахунок середньозваженої врожайності зернових культур у ПСП "Новогригорівське" Вознесенського рaйoну

У сучасному сільському господарстві з мінеральних добрив використовуються прості азотні, фосфорні та калійні добрива, а також комплексні та мікродобрива. Мінеральні добрива значно поліпшують технологічну якість зерна, а також підвищують вміст білка у зерні та клейковини в борошні.

Здійснимо розрахунки кількості діючої речовини в добривах внесених під зернові культури (табл. 2).

Таблиця 2 Розрахунок кількості діючої речовини в добривах внесених під сільськогосподарські культури у ПСП "Новогригорівське" Вознесенського рaйoну

За даними таблиці 2 можна зробити висновок що, відповідно до плану нами передбачається внесення мінеральних добрив з урахуванням науково-обгрунтованих норм внесення, пропонується застосування таких видів добрив як: нітроамофоска, аміачна селітра, амофос та карбамід. Відмічаємо, що під всі культури без виключення планується внесення аміачної селітри, так я к це добриво є універсальним і підходить для удобрення всіх зернових культур, а також добре сприяє підвищенню урожайності зернових культур.

Також нами пропонується використовувати такі добрива як нітротроамофоска (Ш 6Р 16К 16) яка є комплексним добривом і вноситься під усі види сільськогосподарських культур. Норма внесення під озиму пшеницю, ячмінь та ярий ячмінь складає 200 кг на 1 га. Загалом, планується внести під зернові культури нітроамофоски - 470,5 тонн, аміачної селітри - 301,9 тонн, амофосу та карбоміду по 61 тонні, калійної солі - 9,24 тонни.

На наступному етапі розрахунку планової урожайності зернових культур за рахунок внесення мінеральних добрив пропонуємо визначити кількість поживних речовин у кожному виді добрив, яка буде використана в плановому році, для цього ми кількість внесених добрив множимо на коефіцієнт використання діючої речовини, які рослини використовують у перший рік.

Таблиця 3 Розрахунок приросту урожайності з 1 га за рахунок додаткового внесення добрив у ПСП "Новогригорівське" Вознесенського району

Розрахунок планового приросту врожайності проведемо відповідно до обгрунтованої методики. Пиріст врожаю розраховується: для озимої пшениці - (№60%/35) + (Р*25%/12) + (К*80%/25); ячменю - (№60%/25) + (Р*25%/11) + (К*80%/22); гороху - (№60%/66) + (Р*25%/16) + (К*80%/20); кукурудзи - (№60%/34) + (Р*25%/12) + (К*80%/37).

Отож, прирости урожайності будуть наступними:

1) приріст урожайності озимої пшениці (135*60%/35)+(47*25%/12)+(44*80%/25) = 2,31+0,97+1,40 = 4,68 ц на 1 га;

2) приріст урожайності ячменю озимого: (135*60%/25) + (47*25%/11) +(44*80%/22)= 3,24 + 1,06 + 1,6 = 5,9 ц з 1 га;

3) 291приріст урожайності ячменю ярого: (135*60%/25) + (47*25%/11) + (44*80%/22)=5,9 ц за 1 га

Крім того пропонуємо в господарстві здійснити певний комплекс заходів спрямованих на підвищення урожайності зернових (табл. 4)

Таблиця 4 Намічені планом агротехнічні заходи, спрямовані на підвищення врожайності зернових культур в ПСП "Новогригорівське" Вознесенського району

Послідовно підставляючи вихідні дані у вищенаведену формулу і виконуючи відповідні розрахунки одержимо наступну планову урожайність озимої пшениці:

1. Приріст врожаю озимої пшениці від упровадження нового сорту (сорт "Перша репродукція" замінюємо на сорт "Херсонська 99" з потенційною врожайністю 55 ц з 1 га) на 20% площі посіву:

32,8*20/100=6,56 ц на 1 га.

2. Приріст урожаю озимої пшениці від дотримання оптимальних строків сівби на 75% площі посіву (приріст урожайності у розрахунку на 1 га - 3,6 ц):

3,6*75/100=2,7 ц на 1 га.

Розрахуємо плановий приріст врожаю озимого ячменю від упровадження перспективного сорту на 20% площі: сорту Михайло замість сорту Оксамит:

25,8 ц з 1 га *20% / 100% = 5,16 ц на 1 га.

Приріст врожаю ярого ячменю від упровадження перспективного сорту на 20% площі: сорту Добриня 3 замість Дніпровський 425:

30,6 ц з 1 га *20% / 100% = 6,12 ц на 1 га.

Приріст урожаю озимої пшениці та ячменю від вапнування посівних площ (нормативний приріст для середньокислих грунтів - 2 ц з 1 га):

2*40/100=0,8 ц з 1 га.

Приріст урожаю ярого ячменю від вапнування посівних площ (нормативний приріст для середньокислих грунтів - 2,5 ц з 1 га):

2,5*40/100=1 ц з 1 га. Отож, проведені розрахунки дозволяють підсумувати загальну планову урожайність зернових культур в ПСП "Новогригорівське" Вознесенського району (табл. 5).

Таблиця 5 Розрахунок планової врожайності зернових культур у ПСП "Новогригорівське" Вознесенського району

Розраховані нами планові показники урожайності зернових культур в ПСП "Новогригорівське" дають змогу стверджувати, що відповідно до плану урожайність озимої пшениці становитиме 44,1 ц з 1 га, що на 14,74 ц більше за середньозважену урожайність 2010-2014 рр., урожайність озимого ячменю становитиме 40,6 ц з 1 га (більше на 11,86 ц), урожайність ярого ячменю - 32,3 ц з 1 га (більше на 13,02 ц).

При плануванні посівних площ нами основний акцент було зроблено на відведенні площ під посіви нових сортів зернових культур та збільшення частки чистих парів з рівня у 2,4% до 11,3% від загальної площі ріллі з метою раціонального використання грунтів, надання їм можливості природнього відтворення родючості, що позитивно впливатиме на зростання урожайності майбутніх посівів.

Необхідну кількість органічних та мінеральних добрив, яку підприємству слід придбати для внесення у грунт у плановому році, обчислюємо на основі даних про прийняті норми їх внесення з розрахунку на 1га культури та запланованих площ посівів культур. План підприємства щодо захисту сільськогосподарських культур розробляється на основі прийнятої в країні науково-обґрунтованої системи захисту рослин, яка включає в себе виконання агротехнічних та інших профілактичних заходів щодо запобігання масовому розвиткові бур'янів, хвороб і шкідників; запровадження стійких до хвороб сортів, біологічних методів захисту рослин, ефективних способів використання пестицидів. Він передбачає виконання комплексу заходів щодо захисту рослин, визначення потреби в біологічних заходах, хімічних препаратах, різних матеріалах, техніці й робочій силі. За наявності на підприємстві спеціалізованих загонів (ланок) із захисту рослин для них складають річні виробничі завдання й робочі плани за періодами робіт.

293Розрахунок планової потреби та вартості добрив для внесення і підживлення посівів показує, що необхідно внести 2200 ц селітри вартістю 429 тис. грн, 220 ц нітроамофоски вартістю 145,7 тис. грн, 550 ц карбаміду вартістю 184,1 тис. грн, та 550 ц амофосу вартістю 186,1 тис. грн. Загальна вартість внесених добрив складатиме

1600,5 тис. грн.

Нами пропонується використовувати для захисту посівів від бур'янів такі сучасні препарати, як Томіган 250, к. е. та Амінопелік 600 БЬ, в. р. к. Томіган 250, к. е. - гербіцид системної дії з групи ауксинів. Препарат блокує дію гормону росту рослин (ауксину) та впливає на ростові процеси рослинних клітин та на загальні ростові процеси рослин чутливих видів бур'янів.

Амінопелік 600 БЬ, в. р. к. - селективний післясходовий гербіцид для захисту посівів пшениці озимої, ячменю ярого від однорічних та деяких багаторічних дводольних бур'янів. Загальна вартість витрат на закупівлю зазначених препаратів становитиме 102 тис. грн, планується обробити по 200 га озимих пшениці, 300 га озимого ячменю та 200 га ярого ячменю.

Розрахуємо п лановий обсяг виробництва продукції (табл. 6)

Таблиця 6 Плановий обсяг виробництва продукції в ПСП "Новогригорівське" Вознесенського району

Плановий обсяг виробництва зернових в ПСП "Новогригорівське" складатиме: озимої пшениці - 19861,7 ц, озимого ячменю - 18250,7 ц, ярого ячменю - 6456,8 ц, а загалом валовий збір зернових становитиме 44569,3 ц, що на 6600,3 ц більше за показник 2014 року. Такі обсяги виробництва дозволять ПСП "Новогригорівське" збільшити кількість реалізованого зерна та підвищити рівень ефективності виробництва зернових.

Заплановані витрати складають собівартість окремих культур та їх груп, а також продукції рослинництва в цілому. Слід зазначити, що для розрахунку (крім витрат на насіння, добрива та засоби захисту рослин) були взяті витрати попереднього до планового року - 2014 р. Зазначимо, що за планом витрати на виробництва зернових становитимуть 5374,9 тис. грн, найбільшу питому вагу займатимуть витрати на закупівлю мінеральних добрив та насіння.

У таблиці 7 розрахуємо плнові узагальнюючі показники розвитку зерновиробництва у ПСП "Новогригорівське" Вознесенського району.

Таблиця 7 Основні економічні показники розвитку зерновиробництва в ПСП "Новогригорівське" Вознесенського району

Висновки. Отже, на підставі значень основних економічних показників розвитку галузі ми можемо зробити висновок, що розроблена виробнича програма розвитку галузі рослинництва ефективна. Запропоновані заходи інтенсифікації виробництва продукції рослинництва окупилися. Отриманий прибуток - 3092 тис. грн. Це значно більше ніж у попередні роки і робить зерновиробництво в ПСП "Новогригорівське" рентабельним.

Література