Історичні передумови впровадження лісонасадження в Україні відповідно до "Великого плану перетворення природи"
Проведення на теренах України в перші повоєнні роки лісонасадження, передбачених "Великим планом перетворення природи". Постанови українського радянського керівництва, направлені на реалізацію механізмів ефективного лісонасадження в повоєнній Україні.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.05.2017 |
| Размер файла | 15,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Історичні передумови впровадження лісонасадження в Україні відповідно до «Великого плану перетворення природи»
На кінець 40-х років XX ст. існувала нагальна потреба в проведенні ряду заходів направлених на зміну кліматичних умов. Ця потреба була зумовлена як несприятливими кліматичними умовами лісостепової та степової частин СРСР, що негативно впливало на урожайність сільськогосподарських культур, так і у зв'язку з соціально-економічними проблемами, які виникли внаслідок Другої світової війни. Окрім того на цей час вже існувала досить серйозна теоретична та практична база для проведення відповідних заходів.
Все це сприяло тому, що Рада Міністрів СРСР та Центральний Комітет ВКП(б) 20 жовтня 1948 р. прийняли постанову «Про план полезахисних лісонасаджень, впровадження травопільних сівозмін, будівництва ставків та водойм для забезпечення високих та стійких врожаїв у степових та лісостепових районах Європейської частини СРСР» [1, с. 539].
Ця постанова розпочала процес перетворення природи, була покладена в основу програму наступу на засуху та боротьби за високі й сталі врожаї. Розпочався «Великий план перетворення природи». Документ виявився досить довгий і детальний, у декілька десятків сторінок. Цим документом було окреслено об'єм робіт по створенню держаних та колгоспних полезахисних насаджень, будівництву та відновленню вже існуючих систем зрошення та осушення земельних ділянок з метою їх подальшого використання в сільському господарстві, активному залученню для зрошення півдня України водних потужностей Дніпра, повсюдного запровадження травопільної системи землеробства в колгоспах та радгоспах України з метою створення бази для високо продуктивного сільського господарства.
Над популяризацією «Великого плану перетворення природи» працювали кращі сили з числа публіцистів - газетярів, кінематографістів, художників, композиторів, письменників і поетів. Реалізація великих об'єктів плану здебільшого покладалася на в'язнів ГУЛАГу, а об'єктів місцевого значення - на відповідні органи влади, які часто використовували примусову працю у святково піднесеній формі «народної будови» [2, с. 107].
Велике історичне значення постанови Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) полягає в тому, що воно вказувало шляхи по подоланню посух та підвищення рівня родючості ґрунтів на величезних територіях країни, «...нужно всем колхозам и совхозам степных и лесостепных районов на основе многолетнего опыта целого ряда научноисследовательских институтов, передовых колхозов и совхозов, начиная с 1949 года, начать планомерное и широкое внедрение системы агрономических мероприятий по подъему земледелия, основанной на учении известных русских агрономов В. В. Докучаева, П. А. Костычева и В. Р. Вильямса, названной травопольной системой земледелия» [3, с. 31].
Травопільна система землеробства, якавпроваджувалась відповідно до плану перетворення природи, передбачала виконання таких заходів: садіння полезахисних лісових смуг, заліснення ярів, пісків і крутосхилів; садіння захисних лісосмуг по берегах рік, ставків, водойм; правильна організація території з уведенням травопільних польових і кормових сівозмін та раціональне використання землі; правильна система обробітку грунту, догляду за посівами і застосування чорних парів, зябу, лущення стерні; посів добірним насінням високоурожайних сортів, пристосованих до місцевих умов; розвиток зрошення на базі використання вод місцевого стоку шляхом будівництва ставків та водойм.
У всебічному комплексі заходів перетворення природи одне з головних місць належало лісонасадженню.
Метою статті є вивчення з історичної точки зору специфічних особливостей проведення на теренах України лісонасадження, передбачених «Великим планом перетворення природи».
Відповідно до плану повоєнної відбудови на Україні протягом 1946-1950 рр. планувалося здійснити лісовідновлювальні роботи, забезпечивши лісопосадки на площі 252 тис. га та проведення робіт з ущільнення розріжених лісонасаджень та впровадження швидкозростаючих порід лісу [4, с. 65].
«Великим планом перетворення природи» було передбачено насадити полезахисні лісові смуги в колгоспах та радгоспах лісостепових районів Європейської частини СРСР та створити 8 гігантських державних лісових смуг у степових та лісостепових районах СРСР. Адже найбільшу ефективність лісосмуги дають тоді, коли створена їхня повна мережа на значній території.
Система лісосмуг, створених у повній відповідності до рекомендацій науки - невід'ємний і незамінний елемент екологічного благоустрою території. Лісосмуги не можна замінити добривами, зрошенням чи агротехнічними заходами - вони сприяють накопиченню снігу в міжсмугових просторах полів і забезпечують відкладання снігу 800-1000 мм, тим часом як у відкритому степу його накопичення сягає лише 50-60 мм. [5, с. 16]. Захищають сільськогосподарські культури, сади і виноградники від посух і суховіїв, а на зрошуваних землях дають можливість знизити поливні норми на 25-40%, захищають ґрунт і посіви сільськогосподарських культур від вітрової ерозії, захищають канали від занесення їх землею і сухими бур'янами, перехоплюють фільтраційні води з каналів і не допускають засолення і заболочення полів на відстані 100-150 метрів від каналу, підвищують урожайність зернових культур в умовах України в середньому на 3-4 центнери на кожному гектарі захищеного поля. Один гектар лісосмуги висотою 10 метрів захищає 25-30 гектарів ріллі і забезпечує збільшення врожаю на всій захищеній площі 75-120 центнерів. Очевидно, доцільніше з 97 гектарів поля, захищеного лісосмугами, одержати 2910 центнерів зернових (30 центнерів з гектара), ніж із 100 без лісосмуг - 2600-2700 центнерів (26-27 центнерів з гектара), або на 210-310 центнерів менше [5, с. 16].
Загальна довжина вище згаданих 8 державних захисних лісових смуг мала досягти 5320 кілометрів та ширини до 100 метрів. Вони мали зайняти площу у 117,9 тис. гектарів. Але, особливо цікавою для нас являється восьма державна лісосмуга. Створення цієї лісосмуги було заплановане з метою подолання шкідливого впливу суховіїв на урожай сільськогосподарських культур, запобіганню змиву та розмиву родючих ґрунтів Харківської, Сталінської і Ворошиловградської областей, покращення водного режиму річки Сіверський Донець і кліматичних умов районів цих областей, а також для захисту грунтів від вивітрювання. Планувалось, що ця державна захисна лісосмуга буде проходити по обидва береги річки Сіверський Донець, від міста Білгорода до річки Дон. Протяжність її мала складати 450 кілометрів, ширина по 30 метрів на кожному березі Дінця. Планувалось, що вона буде проходить від границі Курської і Харківської областей до станції Макарів Яр, Ворошиловградської області, по обом берегам річки протяжністю 410 кілометрів, а від станції Макарів Яр вздовж границі Ворошиловградської області з Ростовською, по правому березі річки Сіверський Донець протяжністю ще 40 кілометрів. Створення цієї смуги покладалось на Міністерство лісового господарства УРСР. Передбачалось, що при створенні восьмої державної лісосмуги на території України до 1965 р. буде заліснено площу в 697 тис. га [6, с. 363].
Державні лісові захисні смуги передбачалося доповнити цілою системою інших лісових насаджень. На колгоспних та радгоспних землях степових та лісостепових районів Європейської частини СРСР мали створюватися місцеві полезахисні лісові смуги. Планувалося засадити лісом яри, піски, виконати інші лісокультурні насадження. Так було створено державний план на 1949-1965 рр. по створенню захисних лісонасаджень на площі 1273,4 тис. га, в тому числі: силами і засобами колгоспів планувалось провести заліснення на площі в 754,5 тис. га, силами Міністерства лісового господарства УРСР - 411,8 тис. га, з них в малозаліснених районах на землях держфонду - 331,3 тис. га і на землях колгоспів з трудовою участю колгоспників - 80,5 тис. га, і радгоспами Міністерства радгоспів УРСР і СРСР - 105,1 тис. га. Також з метою припинення пересування пісків в степових і лісостепових районах України планувалось силами Міністерства лісового господарства УРСР протягом 1949-1955 рр. провести закріплення і заліснення пісків на площі 91200 га [7, с. 438].
Захисні лісосмуги на полях колгоспів та радгоспів повинні були створюватися на площі 5,7 млн. га. У кожному сільському населеному пункті вимагалося створювати ставки та інші водойми для нагромадження води та організації штучного зрошення [8, с. 14].
Окрім створення нових лісосмуг планом передбачало сь і відновлення вже існуючих, але занедбаних лісосмуг. Так лише на території України до 1950 р. планувалось, що колгоспи і радгоспи зможуть відновити близько 89,64 тис. га лісосмуг.
З метою створення довговічних та стійких захисних лісонасаджень, які б давали ефект з молодого віку, рекомендувалося включати в насадження як довговічні, так і швидкозростаючі породи дерев, підбирати які слід відповідно до місцевих ґрунтово-кліматичних умов, при посадці захисних насаджень вводити 10-15% плодових дерев та кущів [1, с. 535].
У постанові вказувалися й рекомендації, які саме дерево-кущові породи слід висаджувати. Так, на вищелочних чорноземах України - дуб, береза, модрина, тополь, ясень, сосна, а також супутні - клен, липа, груша, яблуня, кущі - скумпія, бересклет, смородина. На звичайних чорноземах головні - дуб, береза, ясень, сосна, супутні - клен, липа, груша, абрикоса, кущі - скумпія, смородина. На південних чорноземах та Криму головними мали бути - дуб, гледичия, ясень, супутні - клен, абрикос, груша, яблуня, кущі - смородина, скумпія, бирючина. На темно-каштанових ґрунтах головні - дуб, гледичія, ясень, акація, супутні - клен татарський, абрикоса, алича, кущі - смородина, скумпія, бирючина [1, с. 536].
Планувалося висадження полезахисних лісових полос здійснювати відповідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 24 квітня 1948 р., тобто шириною 9-12 та 17 м [1, с. 538].
В урядовій постанові визнавалося неправильним, коли в районах з сильно зрізаним рельєфом та великим стоком талих та дощових вод посадка полезахисних насаджень здійснювалась у вигляді вузьких полос, які не могли захистити грунти від змиву та розмивання. Також вказувалось, що основою захисного лісорозведення має стати створення системи полезахисних, приовражних та інших лісонасаджень, ширина яких встановлювалась у відповідності з призначенням насаджень та місцевими природними умовами [1, с. 537].
Основні полезахисні лісові колгоспні та радгоспні полоси планувалося розміщати по кордонах полів сівооборотів, а при великих розмірах полів та всередині їх по кордонах бригадних ділянок, передбачаючи зменшення відстані між полосами у степових районах [1, с. 538].
У плани МТС включалися завдання з підготовки грунту, посадці та посіву лісу та догляду за лісонасадженнями на землях колгоспів по договорам з колгоспами. Колгоспам та радгоспам рекомендували для проведення лісопосадок та догляду за лісонасадженнями організувати ланки із закріпленням за ними ділянок, відведених для обліснення та лісопосадок, на термін до 5-7 років [1, с. 538].
Регламентувалися питання вирощування посадкового матеріалу і роботи розплідників. Колгоспам рекомендували виділити під лісові розплідники найбільш зручні земельні ділянки та закріпити для постійної роботи в них спеціальні ланки [1, с. 543].
Цифри, зафіксовані всесоюзним нормативним актом, навіть у сьогоднішніх умовах вражають своєю масштабністю. Для здійснення передбаченої планом грандіозної програми лісонасадження лише на протязі 1949-1955 років в усіх районах країни, які охоплювались «Великим планом перетворення природи», було заплановано виростити понад 33 млрд. саджанців, а в Криму за цей же час 350,0 млн. [3, с. 33].
Ця велика робота покладалася, перш за все, на створені у 1949-1950 рр. лісомеліоративні розсадники у системі Міністерства лісового господарства. Лише за 1949-1950 рр. в складі лісгоспів і лісництв степових і лісостепових областей планувалося створити 50 нових лісомеліоративних розсадників на площі в 3980 га. Згідно з українською постановою площа посіву в розсадниках повинна була становити в 1948 р. - 430 га, в 1949 р. - 450 га, а в 1950 р. - 470 га.
Починаючи з 1949 р. колгоспи звільнялися від обов'язкових поставок державі сільськогосподарських продуктів з площ, зайнятих під колгоспні лісові розплідники [1, с. 543].
Увага приділялася й заходам стимулювання робіт зі створення нових лісів. По-перше, це плата грошима замість трудоднів, що було винятковою подією для радянської колгоспної системи. Так, за приживлюваність 80% дерев встановлювалась премія в 100 крб. за кожен гектар лісопосадок, за 85% - 150 крб. По-друге, за збереження в лісопосадках другого і третього років 80% дерев вводилася додаткова премія в 75 крб. за кожен гектар. По-третє, при роботах в розсадниках і перевиконанні плану з вирощування лісоматеріалу дозволялося видавати колгоспникам премії у розмірі 50% від вартості позапланової продукції, а бригадирові кожної ділянки оплачувалося додатково 3% від загальної кількості трудоднів, вироблених підрозділом.
Тогочасна радянська система постійно боролася з селянами, що намагалися вести приватне господарство, але на противагу цій політиці у «Великому плані перетворення природи» дозволялося селянам використовувати міжряддя дерев під посадку різних видів городніх і баштанних культур. При цьому, якщо приживлюваність дерев становила 85%, то одну чверть урожаю селяни мали право залишити собі без зарахування в основну зарплатню. В умовах тоталітарної держави регламентація таких заходів заохочення була надзвичайною подією. Реалізація такого підходу доводить той факт, що вищі радянські керівники розуміли бездарність колгоспної системи і у виняткових випадках, яким було втілення грандіозного плану з поліпшення агроландшафтів, вважали за можливе відступити від її принципів та використовувати цивілізовані заходи стимулювання селянської праці.
З метою забезпечення виконання завдань по створенню державних захисних лісових полос, а також полезахисних колгоспних та радгоспних лісових полос та здійснення контролю за цією справою було створено Головне управління полезахисного лісорозведення при Раді Міністрів СРСР [1, с. 548]. Це управління здійснювало керівництво справами створення державних захисних лісових полос, колгоспних та радгоспних полезахисних полос, контроль за виконанням міністерствами, відомствами, облвиконкомами урядових завдань, подання на затвердження урядом пропозицій по планам полезахисного лісорозведення, контроль за підготовкою кадрів по полезахисному лісорозведенню [1, с. 549].
З метою реалізації постанови Ради Міністрів СРСР і ЦК ВПП(б) від 20 жовтня 1948 р. в Україні були прийняті відповідні урядові постанови: «Про заходи щодо полезахисного лісонасадження в колгоспах Української РСР» від 10 квітня 1949 р. [9], «Про укладення договорів лісозахисних станцій з колгоспами» від 04 квітня 1949 р. [10], «Про організацію догляду за лісонасадженнями та їх охорону в колгоспах та радгоспах Української РСР» від 16 квітня 1949 р. [11], «Про заходи до охорони лісозахисних лісонасаджень від потрав, поломок, самовільних рубок і пожеж, а також від пошкоджень шкідниками і хворобами у степових та лісостепових районах УРСР» від 04 червня 1949 р. [12].
Отже, як бачимо у повоєнний період соціально- економічна ситуація в державі вимагала рішучих дій до налагодженню продовольчого забезпечення.
Список використаних джерел
лісонасадження повоєнний план радянський
1. Постановление Совета Министров СССР, 20 октября 1948 г. // Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: сборник документов за 50 лет. Т.3, 1941-1952 годы. - М.: Политиздат, 1968. - С.531-549.
2. Литвин В. М. Україна у першому повоєнному десятилітті (1949-1955) / В. М. Литвин. - К.: Лі-Терра, 2004. - 240 с.
3. Гак Д. В. Великие стройки коммунизма и преобразование природы / Д. В. Гак, И. Н. Романенко. - Симферополь: Крымиздат, 1952. - 117 с.
4. Закон о пятилетнем плане восстановления и развития народного хозяйства СССР на 1946-1950 гг. - М.: ОГИЗ, 1946. - 89 с.
5. Вакулюк П. Г. Лісовідновлення та лісорозведення в Україні / П. Г. Вакулюк, В. Л. Самоплавський. - Харків: Прапор, 2006. - 384 с.
6. Розвиток народного господарства УРСР: 1917-1967. В 2-х т. / за ред. Д. Ф. Вірника. - К.: Наукова думка, 1967. - Т.2. Завершення будівництва соціалізму і перехід до комунізму. - 499 с.
7. Вакулюк П. Г. Нариси з історії лісів України / П. Г. Вакулюк. - Фастів: Поліфраст, 2000. - 624 с.
8. Сліпченко П. С. Будівництво і використання колгоспних водойм / П. С. Сліпченко. - К.: Державне видавництво сільськогосподарської літератури УРСР, 1952. - 160 с.
9. Про укладення договорів лісозахисних станцій з колгоспами : постанова РМ УРСР від 4 квітня 1949 р. // ЗУ УРСР. - 1949. - №7-8. - С.20.
10. Про організацію догляду за лісонасадженнями та їх охорону в колгоспах і радгоспах УРСР: постанова РМ УРСР від 16 квітня 1949 р. // ЗУ УРСР. - 1949. - №7-8. - С.22.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Земельні ресурси та їх значення як основного засобу сільськогосподарського виробництва. Поняття, історичні передумови земельної реформи в Україні. Основні елементи та механізми функціонування ринку сільськогосподарських земель. Земельна реформа в Україні.
курсовая работа [351,9 K], добавлен 30.09.2010Сільське господарство як каталізатор розвитку ринкової економіки. Історія розвитку аграрних відносин в Україні, її періоди. Особливості розвитку аграрних відносин, ринкові перетворення. Утворення нових форм господарювання та відносин в аграрному секторі.
реферат [25,6 K], добавлен 03.05.2009Водне господарство України. Вибір та здійснення ефективного варіанту проведення меліоративних заходів та розрахунок річного економічного ефекту від його впровадження. Визначення показників загальноекономічної ефективності капітальних вкладень.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 09.10.2008Вивчення епізоотологічних особливостей, молекулярного аналізу штамів вірусу пташиного грипу, виділеного в АР Крим, Одеській, Сумській та Херсонській областях. Впровадження електронної інтегральної системи контролю за спалахами пташиного грипу в Україні.
автореферат [51,8 K], добавлен 09.04.2009Загальна характеристика сучасного стану лісового фонду України Особливості правового регулювання охорони та використання лісових ресурсів в Україні. Рекомендації щодо поліпшення використання лісових ресурсів та аналіз наслідків впровадження їх у життя.
реферат [24,1 K], добавлен 04.10.2010Обґрунтування сутності та теоретичних основ організації ефективного зерновиробництва в Україні. Проблеми розширення та збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Підвищення урожайності шляхом удосконалення землекористування.
статья [197,6 K], добавлен 07.08.2017Сільське господарство як один із найважливіших секторів народного господарства України. Потенціал України: концентрація найродючіших у світі чорноземів. Проблеми розвитку сільського господарства в Україні в умовах ринкової економіки та його сучасний стан.
курсовая работа [45,1 K], добавлен 30.03.2009Найбільшої пошани українського народу впродовж його багатовікової історії зажив дуб. Щедро оспіваний у піснях і думах, казках та легендах. Верба на Україні у пошані здавна й вважалась деревом священним, символом безперервності й постійності життя.
реферат [24,3 K], добавлен 22.02.2008Аналіз розвитку овочівництва в сучасній Україні сільського господарства. Дослідження ефективності та рівня продуктивності даної галузі, визначення значення її для економіки України. Розгляд галузевої та територіальної структури овочівництва країни.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 08.12.2013Етапи процесу розвитку зернового господарства в Україні. Особливості технічного, агрономічного й екологічного процесу вирощування зернових культур. Проблеми інтеграції України в світове сільське господарство і аналіз причин занепаду аграрного сектору.
дипломная работа [106,9 K], добавлен 11.04.2014Місце дорадчих служб в системі управління агропромисловим виробництвом. Завдання дорадчої служби та принципи її діяльності. Приклад дорадчого контракту для озимої пшениці. Прикладні дослідження відповідно до потреб сільськогосподарських товаровиробників.
презентация [3,1 M], добавлен 12.12.2013Впровадження заходів з використання новітніх досягнень науки та техніки в агропромисловому комплексі. Створення умов для переходу економіки на інноваційну модель розвитку та впровадження механізму диференційованого пільгового оподаткування підприємств.
контрольная работа [156,4 K], добавлен 03.03.2011Класифікація гербіцидів, підприємства по їх виробництву та реалізації на Україні. Приклади гербіцидних препаратів, їх характеристика та механізм дії. Особливості застосування продукції у сільському господарстві. Закордонні аналоги та порівняння з ними.
курсовая работа [169,9 K], добавлен 25.12.2011Економіко-правові засади аграрних реформ в Україні та державах ЦСЄ. Сучасний стан і особливості реформування сільського господарства держав ЦСЄ та України. Стратегічні напрямки розвитку сільського господарства України з урахуванням досвіду держав ЦСЄ.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 12.05.2009Загальна оцінка стану та тенденцій розвитку галузі картоплярства в Україні. Аналіз факторів внутрішнього середовища (на рівні підприємств), які найбільш суттєво впливають на розвиток галузі картоплярства. Формування ціни на картоплю, динаміка експорту.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 23.12.2013Загальна характеристика важливих проблем аграрного сектору економіки України: ризики збільшення виробничих витрат, незавершеність земельної реформи. Аграрний сектор як один з найбільш пріоритетних та стратегічних напрямів розвитку економіки України.
реферат [46,2 K], добавлен 13.09.2014Передумови застосування альтернативних джерел енергії в агропромисловому виробництві; види палива Виробництво та використання біопалив і добрив рослинного походження в Україні. Прогноз структури світового виробництва енергії на період до 2020 року.
реферат [206,9 K], добавлен 24.09.2010Розвиток права власності на землю до встановлення незалежності України. Право власності на землю з 1890 до 1917 року. Аграрні реформи радянської влади. Розвиток права власності на землю в Україні. Застосування Земельного Кодексу України.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 24.10.2006Стан та перспективи виробництва сої в світі та в Україні. Народногосподарське значення культури, біологічні особливості та сортовий потенціал сої в Україні. Місце, умови та методика виконання роботи. Розрахункова технологічна карта вирощування сої.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 26.11.2014Господарсько-біологічна характеристика жита. Вивчення біологічних особливостей культури. Необхідні фактори формування високоякісного насіння. Організація насінництва культур в Україні. Планові і фактичні строки проведення сортозаміни та сортооновлення.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 26.08.2014
