Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Характеристика деревини та продукції Бука Лісового, заготовленої в лісовому фонді Довжанського лісництва ДП "Довжанське лісомисливське господарство"

Характеристика деревини та продукції Бука Лісового, заготовленої в лісовому фонді Довжанського лісництва ДП "Довжанське лісомисливське господарство"

Характиристика типів лісів. Вологість свіжозрубаної деревини. Щільність, коефіцієнт висихання, деформація. Ареал поширення виду. Сортність деревини, маштаби і сфера використання. Обсяги заготівлі породи у лісівництві, товарна продукція, її реалізація.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 22.05.2017
Размер файла 595,6 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсовий проект

з деревинознавства на тему

«Характеристика деревини та продукції Бука Лісового, заготовленої в лісовому фонді Довжанського лісництва ДП «Довжанське лісомисливське господарство»

Вступ

Деревина - це основна продукція, яку ми дістаємо від лісу. Вона є природно-поновлювальним ресурсом, штучних аналогів якої ще не винайдено. З неї виготовляють меблі, застосовують у будівництві. Деревознавство - це наукова дисципліна яка вивчає будову і властивості деревини. Деревинознавство - учбова дисципліна для всіх лісотехнічних спеціальностей вузів і технікумів, що включає наступні розділи: будова деревини, хімічні,фізичні і механічні властивості деревини і вплив на них різних чинників:стійкість,особливості деревини основних лісових порід. Ця дисципліна дає змогу нам зрозуміти особливості характеристик і властивостей деревини в залежності від місцезростання умов деревної породи. Це можуть бути такі властивості як: залежність пружності деревини від її вологості, деформація стовбура, різна щільність і т.д. Тому для точного визначення цих показників є необхідним проведення лабораторних досліджень в різних умовах.

Раціональне використання природніх ресурсів - використання природних ресурсів в таких обсягах, які будуть забезпечувати сталий економічний розвиток і не буде шкодити природному середовищу,тобто це взаємодія суспільства і природного середовища з вигодою для суспільства і без шкоди для природного середовища, а в деяких випадках і покращення продуктивності природи.

Основні принципи раціонального природокористування:

1.”Нульвий рівень”споживання природних ресурсів

2.Відповідністі антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону.

3.Збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання.

4.Збереження природно обумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності.

5.Погодження виробничого і природного ритмів

6.Пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу під час визначення екологічної ефективності поточного природокористування

Хоча деревна продукція й є відновлювальним продуктом, людству потрібно навчитися використовувати її раціонально,в той же час щоб це було ефективно й приносило нам велику кількість ресурсів але й не було б надмірним і виснажливим для природи. Це й є та «золота середина» яку потрібно шукати.

сортність деревина вологість свіжозрубаний

1. Природо історичні умови районування

1.1 Місцезнаходження лісівництва

Довжанське лісництво,загальною площею 4206,6 га,входить до складу ДП ”Довжанське лісомисливське господарство” і розташоване в центральній його частині на території Іршавського адміністративного району. Контора лісництва знаходиться в кв.16 Іршавського району Закарпатської області, на відстані 1,5 км від контори лісгоспу та 26,5 км від районного центру.Територія лісництва розподілена на 1майстерську дільницю та 14 обходів.

1.2 Положення району (зона, підзона, лісо-рослинний район)

Лісорослинні райони представлені горизонтальними зонами, які характеризуються певним поєднанням висотно-екологічних поясів. Для досліджуваного району характерними є певні геоморфологічні та кліматичні комплекси, які знаходяться в щільному поєднанні між собою та рослинністю.

Лісові масиви лісництва відносяться до району дубово-букових лісів Полонино-Чорногірської області.

1.3 Клімат району

Лісові масиви лісництва відносяться до району дубово-букових лісів Полонинно-Чорногірської області.

Тривалість вегетаційного періоду 195 днів. Клімат району розташування лісництва помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря 7,8о С, мінімальна -33о С. Пізні весняні заморозки можливі до 25 квітня, а ранні з 7 жовтня. Середньорічна кількість опадів 1072 мм. Середня глибина промерзання грунту 59 см, максимальна 65 см, Постійний сніговий покрив встановлюється з 25 листопада. Сніг тане в лісі до 5 квітня.Вітри переважно південного і південно-східного направлень.

1.4 Гідрографія та гідрологія. Геоморфологічна будова

Гідрографічна сітка території підприємства розвинута досить добре і представлена річкою Боржава зі системою більш мілких рік і гірських потоків, які відносяться до басейна ріки Тиси - однієї з найбільших приток Дунаю.

На всій протяжності до річки Боржава впадає велика кількість малих рік і великих потоків. Найбільшими з них є ріки Бронька і Синявка. Річка Боржава має гірський тип течії. Швидкість течії у межах 0,6-1,2м/с,середні витрати 10,1 м 3 . У межах Довгого басейн боржави сформований мережею потоків і струмків. Ліві притоки Боржави: Глубокий, Грабовий, Заквас, Митьова, Великий потік, Жубраків, Паньова, Дійдовий великий, Дійдовий малий, Бистра. Праві притоки: Житній малий, Житній великий, Малиновий, Тросна, Золота, Свинка.

Територія лісництва знаходиться на зчленуванні Карпат і Закарпатської сейсмоактивної зони, яка геологічно відповідає Закарпатському глибинному розлому.

Рівень ґрунтових вод нестабільний і залежить від кількості атмосферних опадів, а також глибини залягання водонепроникних порід і рельєфу місцевості. На більшій території підприємства ґрунтові води перебувають на значній глибині (до 10 м); в долинах річок, біля підніжжя гір, вони залягають досить близько до поверхні (0,6-2 м). іноді ґрунтові води виходять на поверхню у вигляді джерел, даючи початок гірським потокам.

1.5 Грунти лісівництва

Найпоширенішими ґрунтоутворюючими породами на території підприємства є наступні:

- елювій і елювіоделювій Карпатського флішу, які є пошаровим чергуванням піщаника і сланцю як продуктів вивітрювання гірських порід; сформовані на флішу ґрунти мають механічний склад від дрібно-суглинистого до глинистого.

- елювіо-делювій твердих вулканічних порід, до яких відносяться породи андезитів, діабазів, базальтів, вулканічних туфів та ін. На цих породах сформувалися бурі гірсько-лісові ґрунти середньої і слабої скелетності.

У всіх лісництвах у долинах найбільших струмків ґрунтоутворюючою являються сучасні алювіальні відкладення, на яких сформувалися дерново-алювіальні ґрунти різної потужності, оглеєності і механічного складу.

На основі вивчення умов ґрунтоутворення і генетичної будови ґрунтів, їх механічного складу і фізико-механічних властивостей при ґрунтово-лісотипологічному обстеженні було виділено чотири типи ґрунтів:

- бурі гірсько лісові ґрунти є найрозповсюдженішими на території підприємства і займають 93,0 % від загальної площі. У цій групі розрізняють такі типи ґрунтів: темно-бурі, світло-бурі, дерново-буроземні ґрунти. Характерною їх особливістю є значна частка гумусу (6-18%) і велика товщина ґрунту (60-100 см). Бурі гірсько-лісові ґрунти характеризуються слабо помітною диференціацією ґрунтового профілю на генетичні горизонти, за фарбуванням всього розрізу, яке залежить від присутності в ґрунті окислів алюмінію і заліза. За механічним складом переважають суглинисті ґрунти доброї водопроникності. На цих ґрунтах ростуть чисті і змішані букові насадження, які мають високу продуктивність і досягають І, Iа класів бонітету.

- бурі лісові ґрунти займають 6,2 % від загальної площі і розташовані у передгірській зоні на території Білківського і Довжанського лісництв. Це найбільш родючі ґрунти, на яких ростуть букові насадження, які характеризуються високою продуктивністю (Iа, Іб класи бонітету).

- дернові ґрунти на сучасних алювіальних відкладеннях займають незначну частину площі - всього 0,6 % і частково представлені у кожному лісництві у найбільш понижених ділянках.

- гірсько-лугові ґрунти займають всього 0,2% загальної площі. Вони розповсюджені у Лисичівському і Річанському лісництвах вище межі лісу в зоні субальпійських лугів (полонини) на висотах 1050-1200 м над рівнем моря.

Ерозійні процеси на території підприємства не виявлені. Прете, у зв'язку з гірським рельєфом місцевості територію підприємства за відношенням до ерозії слід вважати потенційно небезпечною. Площа найбільш ерозійно небезпечних ділянок становить близько 1200 га. Як правило, вони сконцентровані у Річанському лісництві. Крім цього, до ерозійно небезпечних ділянок слід віднести такі, які представлені ґрунтами малої потужності на крутих схилах.

1.6 Характеристика типів лісів

У ДП „Довжанське ЛМГ” найхарактернішими типами лісорослинних умов є:

С2 - свіжий сугруд;

С3 - вологий сугруд;

D2 - свіжі груди;

D 3 - вологі груди;

В Українських Карпатах знаходитьсяп'ятачастиналісівУкраїни. Тут переважають такі породи як: ялина (41%), бук (35%) та дуб (19%). Так як Українські карпати характеризуються великими діапазонами висот , то й умови зростання і формування лісів не однакові. В основному на території Довжанського лісництва букові ліси.Бук утворює як чисті, так і мішані лісостани.

Найпоширеніші типи лісу держлісгоспу:

С2-Бк -- свіжа чиста субучина

С3-Бк -- волога чиста субучина

С3-г-Бк -- волога грабова субучина

D 2-Бк -- свіжа чиста бучина

D 3-Бк -- волога чиста бучина

D 3-г-Бк -- волога грабова бучина

1.7 Коротка характеристика лісового фонду

У лісництві перереважають букові насадження з наступним середнім таксаційним показником:вік - 82 роки, бонітет ІБ.5, повнота 0,80

Основною лісоутворюючою породою є бук звичайний, лісовий. Він займає площу 16878га, що складає 91% вкритої лісовою рослинністю площі. Наступний за ним дуб скельний 872 га - 4 %, смерека європейська 496га - 3% та інші деревні породи 376 га - 2%. Серед інших слід назвати клен-явір, граб, ясен звичайний, акація біла, вільха чорна, каштан їстівний.

Лісовий фонд - це територія лісів і земель, покритих лісом, які призначені для потреб лісового господарства. Лісовий фонд відділений від земель іншого призначення відповідно до чинного законодавства. До земель лісового фонду належать лісові(призначені для вирощування лісу) та нелісові(рілля, сінокоси, води тощо) ділянки.

2. Загальна характеристика деревної породи

2.1 Ботанічний опис виду

Бук Лісовий - одна з найпоширеніших в Українських Карпатах лісоутворюючих порід. Відноситься до родини букових (Fagaceae). Бук може жити до 450 - 500 років і давати приріст до 300 - 350 років. Його бонітет Iа - II, рідше III і IV. В оптимальних умовах у Карпатах досягає 50 м у висоту. Характерною особливістю букових насаджень є їх різновіковість, яка обумовлена великою тіневитривалістю бука і довгим періодом росту. Крона у бука яйцевидна або лійковидна. Кора забарвлена в сірий або ясно-сірий колір, гладка, тонка. Однорічні пагони темно-оливково-зелені, а пізніше сіро-коричневі або червоно-коричневі з добре помітними рубцями від верхньої бруньки. Молоді пагони опушені. Бруньки 1 - 3 см завдовжки, вкриті спірально розміщеними лусками. Листки чергові, дворядні, еліптичні, 4 - 10 см завдовжки, 3 - 7 см завширшки, з 5 - 8 парами бічних жилок, широко загостренні до вершини, цілокраї, здебільшого по краях хвилясті, часом у верхній третині дрібно- і рідкозубчасті. Листковий черешок 5 - 15 мм завдовжки. Прилистки довгі, язикоподібні, шкіристі, коричневі або червонуваті. Квітки одностатеві, з'являються в пазухах листків одночасно з їх розпусканням. Тичинкові квітки в головчастих суцвіттях на довгих ніжках з дрібною глибоко 5 - 6 надрізаною трубчасто-дзвоникуватою оцвітиною, довгасто-лінійними або лінійно-ланцетними, біловійчастими частками, з 4 - 15 тичнками і рудоментом маточки. Маточкові квіти зібрані по 2 - 4 й оточені обгорткою. В міру дозрівання насіння мисочка досягає 2 - 2,5 см завдовжки, дерев'яніє. Вона вкрита затверділими шиловидними придатками майже однакової довжини. Знизу мисочки в карпатського бука є невелика кількість лінійних придатків (П.І. Молотков, 1966). Горіхи тригранні,10 - 16 мм завдовжки,по 2 - 4 в мисочці,мають тонку дерев'янисто-коричневу блискучу оболонку.

Періодичність плодоношення 2 - 5 років, рясні врожаї повторюються один раз у 7 - 12 років. Передумовою хорошого врожаю є тепла сонячна суха погода в період закладання і формування квіткових бруньок.

Бук лісовий може також розмножуватись вегетативно - певневою порослю, відсадками або відгілками та кореневими паростками. Пнева поросль утворюється в 30 - 60 років, після чого ця здатність поступово затухає. Коренева система бука пластична, здебільшого формується за типом поверхневої. Її потужність зумовлюється вологістю і щільністю ґрунту. На нормально зволожених легких суглинистих глибоких ґрунтах бук утворює хоч і поверхневу, але потужну кореневу систему, численні бічні корені якої косо пронизують ґрунт на глибину 0,5 - 0,8 м у радіусі до 5 м і мають багато дрібних поверхневих коренів. На надмірно зволожених важких за механічним складом і мілких ґрунтах формується мілка і слабка коренева система, більшість бічних коренів якої стеляться по поверхні ґрунту. Корені бука, особливо дрібні, як в окремих дерев, так і між сусідніми, часто зростається.

2.2 Ареал поширення виду

У роді букових (Fagaceae) налічується 9-10 видів, поширених у східних штатах США, в горах Північної Мексики, в Європі, Малій Азії, на Кавказі й у Північному Ірані, потім, після перерви знову з'являються в континентальному Китаї, на острові Тайвань і в Японії. Неточність з кількістю видів пов'язана з Буком кримським, декотрі дослідники відносять його як окремий вид, а декотрі вважають його гібридом . У межах України бук зростає в районі Карпат та гірського Криму, який поширений в умовах стійкого й певного температурного режиму, та представлений буком європейським (F. silvatica L.), буком східним (F. orientalisLypsky) та, на думку низки дослідників, буком кримським (F. tauricaPopl.), А.А. Качалов вважають кримський бук гібридом європейського і східного, інші дослідники стверджують, що в Криму зростає лише бук східний. В межах природного ареалу бук поширений в гірських районах. Його верхня межа на півдні, наприклад, в Апеннінах і центральних Піренеях, досягає майже 2000 м над рівнем моря, тоді як на півночі, у Скандинавських горах на півдні Швеції, - тільки 190 м. В Українських Карпатах бук лісовий зустрічається в межах від 250 до 1450 м над рівнем моря, але верхня межа суцільних лісостанів навіть у районі найбільшого поширення - на південно-західних макросхилах не перевищує 1350м (полонина Красна , Ю. Д. Третяк 1953). Природний ареал бука лісового свідчить про його вибагливість до тепла і вологи повітря. Континентального клімату бук не виносить.Як порода м'якого клімату бук лісовий чутливий до заморозків, особливо пізніх, які пошкоджують листя, квітки, а іноді й пагони.

Північна межа ареалу проходить через південну частину Англії, вздовж побережжя Бельгії, Голландії, Данії до південної частини Швеції. Західна межа співпадає з атлантичним узбережжям Франції і Північної Іспанії, південна - через Балканський півострів, центральну Грецію,вздовж Адріатичного узбережжя Албанії, Югославії та Італії і досягає північно-східної частини Сицилії. Східна межа починається від Калінінграда, далі проходить через Польщу, де утворює глибоку виїмчасту дугу на захід біля Варшави, на Раву-Руську, кам'янець-Подільський. Північну Молдавію, Східну Румунію на Балканський півострів

Букові лісостани не завжди формують стійкі лісові екосистеми. Основна причина нестійкості, особливо для деревостанів з незначною часткою бука у складі, - їх одновіковість. Такі похідні деревостани не завжди ефективно виконують захисні, охоронні чи рекреаційні функції тощо. Забезпечити стійкість і функціональність деревостанів можна шляхом проведення в них вибіркових рубань, зорієнтованих на природне відновлення та одночасне функціонування деревостану.

2.3 Мікро- і макроскопічна характеристика деревини

Бук належить до тих порід, яким характерна в центральній частині стовбура спіла деревина, яка порівняно з заболонню має менше на 10 - 30 % вологи і меншу проникність. Було встановлено, що в 4 - 6 років навколо серцевини у бука утворюється перше кільце сліпої деревини. В віці 20 - 25 років сліпа деревина вже охоплює 10 - 17 річних кілець. По зовнішнім морфологічним ознакам спіла і заболонна деревина не відрізняються ,вони обоє мають розувато-жовтий колір. На поперечних зрізах добре виділяються річні кільця. Дуже часто центральна частина у дерев бука зайнята несправжнім ядром, яке відноситься до головних вад деревини. За середніми даними, в букових деревах 1 розряду несправжнє ядро від відповідної площі торців складає 0 - 1 %, 2 розряду - 14 - 21% і 3 розряду - 40 - 60%. Неозброєним оком можна побачити в деревині широкі серцевинні промені. На поперечних зрізах вони у вигляді ліній тягнуться від середини до кори

В центрі торцьових поверхонь стволів знаходиться серцевинна трубка, яка нагадує по формі трапецію. Її колір бурий. Бук відноситься до розсіянопорих порід, у яких сосуди розташовуються рівномірно по всій площі річних кілець. Діаметр сосудів досягає 0,08 - 0,09 мм. Через кожні 0,3 - 0,4 мм вони мають прості або сходинкові перфорації. Кількість перекладинок в сходинкових перфораціях нерідко перевищує 20. Відстань між перекладинками перфорацій в середньому дорівнює 0,003 мм.На кінці сосудів знаходяться пористі перегородки. Поперечний зв'язок сосудів між собою і іншими елементами деревини відбувається через облямовані пори, розміщенні на тангентальих стінках сосудів. Отвори в плівках пор не перевищують 0,00002 - 0,0002 мм. Якщо сосуди межують між собою то пори, приєднані один до одного, покривають всю стінку, утворюючи прямі або косі ряди. На межі приєднання сосудів з трахеїдами і волокнами лібриформу облямовані пори розташовані поодиноко, а на межі з серцевинними променями групами.

У бука є два типи серцевинних променів - вузькі прості та широкі складні. Вузькі серцевинні промені мають на поперечному зрізі від одного до шести рядів паренхімних клітин, широкі - до шістнадцяти рядів. У вертикальному напрямі, відповідно 2 - 19 і 12 - 120 клітин. Висота широких променів досягає 5 мм, ширина перевищує діаметр великих сосудів. І вузькі, і широкі серцевинні промені, зазвичай, гомогенни. Пори серцевинних променів часті, пористі, великі. На 1 мм тангентальної поверхні деревини приходиться по прямій лінії приблизно 1 широкий промінь і 10 вузьких.

Тверда і щільна деревина бука легка в шліфовці і обробці. З неї виготовляють високоякісний шпон.

2.4 Маштаби і сфера використання деревини

Бук є альтернативою дорогим породам. У Великобританії, у період Регентства, меблі з буку іноді розфарбовували, імітуючи більш дорогі породи дерев. Високі показники деяких властивостей деревини бука забезпечили йому велике застосування в промисловості. Найбільш широко деревина застосовується в мебельному виробництві. Букова стругана фанера застосовується для покриття меблів I і II класів. У Закарпатті відома фірма «Ено Меблі Лтд» яка виробляє в основному мебель з бука. Частина букової сировини йде на внутрішню оббивку вагонів, кают суден, кабінетів. Також бук використовують в паркетному виробництві. Паркет з бука досить красивий і міцний.

Бук відноситься до першокласних порід для сухої перегонки і хімічної переробки деревини. Він дає максимальний вихід оцтової кислоти, метилового спирту та інших цінних продуктів. Також він поряд з сосною і ялиною, являє собою найважливіший матеріал для отримання високочистої целюлози у паперовій промисловості. Цяцелюлоза використовується при виробництві таких регенерованих волокон, як ліоцелл і віскоза, які згодом застосовуються при виготовлені технічного текстилю.

Букова деревина, також використовується у музичному виробництві (корпуси народних інструментів) ,взуттєвому (вироблення колодок), вироблення приклад для мисливських рушниць, приладдя для креслення і інші різні малі деталі.

Також ніхто не відміняв використовувати бук як дрова, ця деревина має досить високу теплоту горіння. В основному деревне вугілля виготовляють з бука. Крім іншого, деревина містить цілий ряд хімічних речовин (дьоготь, оцет, креозот), які з неї видобуваються методом сухої перегонки

2.5 Обсяги заготівлі породи у лісівництві, товарна продукція, її реалізація

Включення з розрахунку головного користування проведено на підставі «Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо цінних лісових ділянок»(постанова КМ №733 від 16.05.2007р.)

У відповідності з зазначеним документом виключено з розрахунку головного користування 43,9% вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок та 49,6% площі стиглих і перестиглих насаджень. У зв'язку з цим експлуатаційний фонд лісництва складає 649,2 га з запасом 332,23 тис. м3, а загальний обсяг головного користування на поточний ревізійний період становить 176,83 тис. м3. Основними способами рубок в лісівництві є:суцільні і поступові рубки.

3. Фізичні властивості деревини

3.1 Опис кольору деревини

Деревина біла з жовтувато-червоним відтінком. До її недоліків належить помилкове ядро, яке відрізняється від решти деревини темно-коричневим кольором.

Таблиця 3.1 Оцінка зовнішнього виду деревини бука лісового лісництва

№ зразка

Колірзболоні

Тип та колір кори ззовні

Колір ядра

Ширина річногокільця на поперечному зрізі (мм)

Ширина серцевинних променів на поперечному зрізі (мм)

Ширина серцевини на поперечному зрізі (мм)

Ширина кори на поперечному зрізі (мм)

Відношеняширини кори до ширинидеревини, %

Відношеняширинисерцевини до ширинидеревини, %

Ширина новоїдеревини кільця на поперечному зрізі (мм)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

Світло-коричневий

гладка сіра

4

3

20

2

3

27

2

розувато-жовтий

гладка сіра

2

2

18

3

4

22

3

біла зжовтуватимвідтінком

Гладка ясно-сіра

4

2,5

15

3,5

5

23

4

жовтуватий

гладка сіра

3

2

23

4

6

34

5

жовтий

гладка ясно-сіра

4

1,5

13

4

6

19

3.2 Характеристика текстури деревини

Текстура тверда, ніжна з блискучимикрапельками на радіальному розрізі, які зумовлені великою кількістю масивних стрижневих променів.

Таблиця 3.2 Середні показники зовнішнього виду деревини бука лісового та достовірність вимірювань

Показник

Середнє значення показника (табл.. 3.1.)

Дисперсія

Похибка

Достовірність

1

2

3

4

5

Ширина річного кільця на поперечному зрізі (мм)

3,4

0,8

0,18

5,3

Ширина серцевинних променів на поперечному зрізі (мм)

2,2

0,3

0,07

3

Ширина серцевини на поперечному зрізі (мм)

15,8

4,1

0,9

6

Ширина кори на поперечному зрізі (мм)

3,3

1,0

4,5

1,4

Відношення ширини кори до ширини деревини, %

4,8

1,3

0,3

6,3

Відношення ширини серцевини до деревини, %

25

5,0

4,5

18

Ширина нової деревини кільця на поперечному зрізі (мм)

Результати (тільки середні показники 4.5)

1,7

6

3.3 Запас і блиск деревини

Бук лісовий немає запаху. Серцевинні промені направлено відбивають світлові промені і створюють блиск на радіальному розрізі.

Таблиця 3.3 Протокол визначення вологості деревини

№ зразка

Вага, г

Вологість, %

до висушування

після висушування

Випаровування

1

2

3

4

5

1

11

8

3

27,27

2

13

9

4

30,77

3

11

8

3

27,27

4

12

8

3

27,27

5

11

8

3

27,27

6

11

8

3

27,27

7

10

8

2

20

8

12

9

3

27,27

9

11

9

3

27,27

10

10

8

2

20

11

11

8

3

27,27

12

12

9

3

27,27

13

12

8

4

30,77

14

11

8

3

27,27

15

12

8

3

27,27

16

11

8

3

27,27

17

11

9

3

27,27

18

12

9

3

27,27

19

13

9

4

30,77

20

12

8

4

30,77

3.4 Вологість свіжозрубаної деревини

Свіжозрубаною називають деревину, що зберегла вологу зростаючого дерева. Середня відносна вологість свіжозрубаної деревини бука лісового становить - 27,24%

Відносну вологість деревини W відн визначають за формулою, %:

,

де Wвідн. -- відносна вологість, %; mw -- масса зразка у вологомустані, г; m0 - маса того ж зразка, висушеного до постійного значення, г

Таблиця 3.4 Статистична обробка даних вимірювання вологості сиро ростучої деревини __ та достовірність вимірювань

Показник

Середнє значення показника (табл. 3.3.)

Дисперсія

Похибка

Достовірність

Відносна вологість деревини, %

27,24

0,654

0,146

0.536

3.5 Щільність деревини

Щільність визначають за формулою:

p =

Щільність при вологості 12%:

К- коефіцієнтоб'ємногорозбухання.

Таблиця 3.5 Протокол визначення щільності деревини бука у Довжанському лісництві

№ зразка

Розміри зразків, мм

Вага зразків, г

Вологість, w. %

Абсолютна вологість

При вологості на момент випробування

У абсолютно сухому стані

у вологому стані, mw

у сухому стані, mo

aw

bw

lw

ao

bo

lo

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

20

21

30

20

21

30

11

8

27,27

37,50

2

21

19

30

20

19

30

13

9

30,77

44,44

3

19

20

31

19

19

31

11

8

27,27

37,50

4

20

21

29

20

20

29

12

8

27,27

50,00

5

20

20

30

20

19

30

11

8

27,27

37,50

6

19

20

31

19

20

30

11

8

27,27

37,50

7

20

20

30

19

20

30

10

8

20

25,00

8

20

20

30

19

20

30

12

9

27,27

33,33

9

19

20

30

18

19

30

11

9

27,27

22,22

10

21

19

30

20

19

30

10

8

20

25,00

11

20

20

30

20

20

30

11

8

27,27

37,50

12

20

20

30

19

20

29

12

9

27,27

33,33

13

21

21

30

20

21

30

12

8

30,77

50,00

14

20

21

29

20

20

29

11

8

27,27

37,50

15

20

20

29

20

19

29

12

8

27,27

50,00

16

21

21

30

20

20

30

11

8

27,27

37,50

17

19

20

29

19

19

29

11

9

27,27

22,22

18

20

20

30

20

20

30

12

9

27,27

33,33

19

20

20

30

20

20

30

13

9

30,77

44,44

20

21

21

30

20

21

29

12

8

30,77

50,00

3.6 Висихання, коефіцієнт висихання, деформація деревини

Максимальне висихання (?max) у відсотках обчислюють за формулою:

для радіального напрямку:

?rmax=

для тангентальногонапрямку:

?tmax=

для направленнявздовж волокон:

?amax=

за об'ємом:

?vmax= ,

де - розміри зразка при вологості, яка дорівнює або вище межі насичення клітинних стінок у напрямках відповідно радіальному, тангентальному і вздовж волокон, мм; --розміри зразка в абсолютно сухому стані в напрямках відповідно радіальному, тангентальному і вздовж волокон, мм.

Висихання при зменшенні вологості до нормалізованої (?) у відсотках обчислюють за формулами:

для радіального напрямку:

?r=

для тангенціального напрямку:

?t=

для направлення вздовж волокон:

?a=

за об'ємом:

?v= ,

де - розміри зразка при нормалізованій вологості в напрямках в напрямках відповідно радіальному, тангентальному і вздовж волокон, мм.

Коефіцієнт висихання (К?) у відсотках на 1% вологості обчислюють за формулами:

для радіального напрямку:

K?r=

для тангенціального напрямку:

K?t=

для направлення вздовж волокон:

K?a=

за об'ємом:

K?v = ,

де - межа насичення клітинних стінок деревини, %, щодо рівнює 30%.

Таблиця 3.6 Статистична обробка вимірювань щільності деревини бука

Показник

Середнє значення показника (табл.. 3.5.)

Дисперсія

Похибка

Достовірність

Щільність зразка в абсолютно сухому стані, (кг/м3)

725,9815

69,47

15,54

2,14

Щільність зразка при вологості на момент випробування, (кг/м3)

691,8455

62,20

13,92

2,01

Нормалізована щільність (при вологості 12%), (кг/м3)

649,48

55,75

12,47

1,92

3.7 Об'ємна вага деревини

Перевод об'ємної ваги до нормалізованої ваги, формула:

Таблиця 3.7 Протокол вимірювання висихання

№ зразка

Розмір взірця, мм

в абсолютно сухому стані

при вологості вище межі насичення

при нормалізованій вологості

L r min

L t min

L a min

L r max

L t max

L a max

L r

L t

L a

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

20

21

30

20,2

21,4

30,5

20

21

30

2

20

19

30

21,2

19,3

30,4

21

19

30

3

19

19

31

19,4

20,6

31,5

19

20

31

4

20

20

29

20,2

21,4

30

20

21

29

5

20

19

30

20,3

20,4

30,5

20

20

30

6

19

20

30

19,3

20,3

31,5

19

20

31

7

19

20

30

20,6

20,2

30,5

20

20

30

8

19

20

30

20,3

20,4

30,5

20

20

30

9

18

19

30

19,7

20,6

30,5

19

20

30

10

20

19

30

21,4

19,6

30,5

21

19

30

11

20

20

30

20,2

20,6

31

20

20

30

12

19

20

29

20,3

20,8

30,4

20

20

30

13

20

21

30

21,2

21,4

30,5

21

21

30

14

20

20

29

20,1

21,7

29,3

20

21

29

15

20

19

29

20,4

20,5

30,6

20

20

29

16

20

20

30

21,7

21,6

30,5

21

21

30

17

19

19

29

19,4

20,4

30

19

20

29

18

20

20

30

20,8

20,6

30,5

20

20

30

19

20

20

30

20,7

20,4

30,5

20

20

30

20

20

21

29

21,5

21,6

30

21

21

30

Таблиця 3.8 Дані статистичної обробки даних розрахунків висихання

Статистичні дані

Розмір взірця, мм

в абсолютно сухому стані

при вологості вище межі насичення

при нормалізованій вологості

Lr min

Lt min

La min

Lr max

Lt max

La max

L r

L t

L a

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Середнє арифметичне значення

19,6

19,8

29,75

20,45

20,69

30,49

20,05

20,2

29,9

Дисперсія

0,6

0,69

0,55

0,7

0,66

0,49

0,69

0,62

0,56

Похибка

0,13

0,15

0,12

0,16

0,15

0,11

0,15

0,14

0,13

Достовірність

0,66

0,76

0,40

0,78

0,72

0,36

0,75

0,69

0,43

Таблиця 3.9 Розрахунок об'ємної ваги бука в лісовому фонді Довжанського лісництва

№ зразка

ширина, (мм)

довжина, (мм)

товщина, (мм)

об'єм, (см3)

Вага (г)

?w, (г/см3)

?w, (г/см3)

1

2

3

4

5

6

7

8

1

20

21

30

12,60

8

0,63

0,56

2

20

19

30

11,97

9

0,75

0,68

3

19

19

31

11,78

8

0,68

0,58

4

20

20

29

12,18

8

0,66

0,60

5

20

19

30

12,00

8

0,67

0,61

6

19

20

30

11,78

8

0,68

0,65

7

19

20

30

12,00

8

0,67

0,62

8

19

20

30

12,00

9

0,75

0,73

9

18

19

30

11,40

9

0,79

0,76

10

20

19

30

11,97

8

0,67

0,61

11

20

20

30

12,00

8

0,67

0,62

12

19

20

29

12,00

9

0,75

0,65

13

20

21

30

13,23

8

0,60

0,55

14

20

20

29

12,18

8

0,66

0,57

15

20

19

29

11,60

8

0,69

0,63

16

20

20

30

13,23

8

0,60

0,58

17

19

19

29

11,02

9

0,82

0,76

18

20

20

30

12,00

9

0,75

0,66

19

20

20

30

12,00

9

0,75

0,65

20

20

21

29

13,23

8

0,60

0,64

Таблиця 3.10 Статистична обробка даних вимірювання об'ємної ваги деревини бука та достовірність вимірювань

Показник

Середнє значення показника (табл.. 3.3.)

Дисперсія

Похибка

Достовірність

1

2

3

4

5

Об'ємна вага

0,6355

0,061

0,01

1,57

4. Вади деревини

4.1 Перелік вад, виявлених у деревної продукції породи у лісівництві

Вадами деревини називають дефекти форми стовбура (нарости, збіжистість, закомелистість тощо), природні неоднорідності будови деревини (сучки, серцевина тощо), порушення цілісності її тканин за різними причинами (тріщини, смоляні кишеньки, червоточини, гнилі тощо), зафарбування біологічного і хімічного походження (синява, продубина тощо), сторонні включення, механічні пошкодження дефекти обробки, що знижують якість деревини та обмежують її використання. Вони утворюються в процесі росту дерева чи в деревині при порушенні технології її зберігання і переробки, можуть з'являтися при невірній експлуатації дерев'яних виробів і споруд

Сучки. Сучок - основа гілки, що міститься в деревині стовбура.

За ступенем заростання сучки в круглих лісоматеріалах класифікують як відкритий , і зарослий.

Відкриті сучки в пиломатеріалах і шпоні діляться:

- за формою розрізу на поверхні сортименту на круглі на тангенціальній поверхні, овальні, продовгуваті на радіальній чи близькій до неї поверхні;

- за положенням в сортименті на пластові, кромкові, реброві, торцеві, зшивні;

- за взаємним розміщенням на розкидані, групові, розгалужені;

- за ступенем зростання з оточуючою деревиною - зрослі, частково зрослі, незрослі, випадаючі;

- за станом деревини - здорові, світлі, темні, здорові з тріщиною, загнивши, гнилі, та бачні;

- за виходом на поверхню - односторонні, наскрізні.

Тріщини. Тріщина - порушення цілісності деревини, викликане внутрішніми напругами. Тріщини можна поділити за типом на метикову, відлупну, морозну, тріщину усушки; за положенням в сортименті на бокову, пластову, кромкову, торцеву; за глибиною на неглибоку, глибоку, наскрізну; за шириною - на зімкнуту, що розійшлася.

Вади форми стовбура. Розрізняють наступні вади форми стовбура: збіжистість, закомелистість, овальність, наріст, кривизну.

Збіжистість - поступове зменшення діаметра круглих лісоматеріалів чи ширини необрізноїпилопродукції по всій її довжині, що перевищує нормальний збіг, рівний 1 см на 1 м довжини сортименту.

Закомелистість - різке збільшення діаметру комлевої частини круглих лісоматеріалів чи ширини необрізноїпилопродукції, коли діаметр (ширина) комлевого торця не менше ніж в 1,2 рази перевищує діаметр (ширину) сортименту, що виміряний на відстані 1 м від цього торця. За формою поперечного перерізу круглого лісоматеріалу закомелистість поділяють на округлу і ребристу.

Овальність стовбура - еліпсоїдна форма поперечного перерізу торця круглого лісоматеріалу, у якого більший діаметр не менше ніж в 1,5 рази перевищує менший.

Наріст на стовбурі - місцеве потовщення стовбура різноманітних форм і розмірів. Утворюється в результаті розростання тканин під дією різних подразників (грибів, низьких чи високих температур), а також при механічних пошкодженнях, пожежах .

Капи (бугристі нарости) утворюються в основному на стовбурах клену польового, явору, вільхи чорної, ясеня, бука, тополя білого, липи дрібно листяної, особливо часто на стовбурах берези і горіху.

Кривизна стовбура - відхилення повздовжньої вісі стовбура від прямої лінії. Виникає у всіх деревних порід при втраті верхового побігу і заміні його боковою гілкою, через нахил дерева в сторону кращого освітлення, при рості на гірських нахилах. Кривизна може бути проста і складна

Пороки будови деревини. Пороки будови деревини включають нахил волокон, крень, тягову деревину, завилькуватість, завиток, вічка, кишенька, серцевина, подвійну серцевину, зміщену серцевину, пасинок, сохобокість, прорість, рак, засмолок, плямистість, внутрішню заболонь, водошар.

Нахил волокон - відхилення напрямку волокон від повздовжньої осі лісоматеріалу. Зустрічається у всіх породах, дуже поширене природне явище. Розрізняють тангенціальний і радіальних нахил волокон.

Крень - зміна будови деревини хвойних порід в стиснутій зоні стовбура і сучків, що проявляється у вигляді різкого потовщення пізньої деревини річних шарів.

Таблиця 4.1 Дані вимірювань сортиментів деревини

№ сортименту

Сорт

Параметри сортименту

Вади

a, (см)

b, (см)

l, (м)

v, м3

сучки шт./см

гнилівид,% діам

черво- точина

шт../1м

тріщинавид. част. діам.

інші

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

І

21,8

26,3

5

0,2867

2

2,4

0

8

2

І

19,3

21,7

4

0,1675

1

2,1

0

6,8

3

І

16,6

19,4

6

0,1932

3

1,8

0

6

4

ІІ

19,7

22,5

4

0,1773

4

5,3

3

10,6

5

ІІ

18,4

16,9

6

0,1866

5

4,4

2

8,8

6

ІІ

20,4

24,8

5

0,2529

6

5,7

4

11,3


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены