Продуктивна та метаболічна дія кальцієвих солей жирних кислот у раціонах великої рогатої худоби

Результати порівняльних досліджень впливу добавок канолової ріпакової олій та виготовлених на її основі кальцієвих солей жирних кислот у складі раціонів великої рогатої худоби на молочну продуктивність і жирнокислотний склад молочного жиру корів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.06.2017
Размер файла 27,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний аграрний університет

ПРОДУКТИВНА ТА МЕТАБОЛІЧНА ДІЯ КАЛЬЦІЄВИХ СОЛЕЙ ЖИРНИХ КИСЛОТ У РАЦІОНАХ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

С. Я. Павкович, кандидат сільськогосподарських наук

С. О. Вовк, доктор біологічних наук

Наведено результати порівняльних досліджень впливу добавок канолової ріпакової олій та виготовлених на її основі кальцієвих солей жирних кислот у складі раціонів великої рогатої худоби на молочну продуктивність і жирнокислотний склад молочного жиру корів, а також інтенсивність росту бичків та жирнокислотний склад тканинних ліпідів. Встановлено, що згодовування великій рогатій худобі добавок кальцієвих солей жирних кислот позитивно впливає на молочну продуктивність корів, стимулює ріст і розвиток відгодівельних бичків та підвищує вміст ненасичених жирних кислот у складі молочного жиру корів і тканин ліпідів бичків. корова ріпаковий кальцієвий сіль

Велика рогата худоба, канолова ріпакова олія, кальцієві солі жирних кислот, молочна продуктивність, ріст тварин, жирнокислотний склад ліпідів молока корів і тканин бичків

Відомо, що використання у складі раціонів великої рогатої худоби добавок жирів підвищує їх енергетичну цінність, позитивно впливає на молочну продуктивність, оплату кормів та ріст і розвиток тварин [3, 4]. Однак підвищений рівень рослинних жирів у раціонах жуйних пригнічує активність мікрофлори передшлунків, що негативно впливає на процеси ферментації в рубці і засвоєння поживних речовин у цілому [6]. У зв'язку з цим останніми роками для зменшення негативної дії жирових добавок у раціонах на метаболічну активність мікрофлори передшлунків, а також рівня гідрогенізації полієнових жирних кислот у передшлунках цього виду тварин застосовують захист жирових добавок раціону перед згодовуванням [5]. Введення до раціонів великої рогатої худоби захищених жирних кислот на основі олій позитивно впливає на її продуктивність і підвищує рівень полієнових жирних кислот у складі ліпідів молока, органів та тканин, що поліпшує їх якість [2].

Метою дослідження було порівняльне вивчення впливу нативних та захищених жирів рослинного походження у складі раціонів корів і відгодівельних бичків на молочну продуктивність, інтенсивність росту тварин, жирнокислотний склад ліпідів молока, м'язової і жирової тканин.

Матеріали та методи досліджень. Два досліди проводили у ТзОВ „Нива” Стрийського району Львівської області. У першому за принципом аналогів (за віком, періодом лактації, терміном після отелу, рівнем молочної продуктивності та живою масою) в зимово - весняний стійловий період відбирали три групи корів української чорно-рябої молочної породи 3 -4 річного віку по 10 голів у кожній. У підготовчий період (30 днів) усі тварини знаходились в однакових умовах на основному раціоні, який складався із сіна, кормового буряка, силосу кукурудзяного і зернової суміші: пшеничної дерті - 50%, ячмінної - 30%, вівсяної - 20%. Тварини контрольної групи протягом дослідного періоду, який тривав 30 днів, отримували такий самий раціон, як і в підготовчий період. Корів другої, і третьої груп утримували на аналогічному раціоні в якому 5% зернової основи за поживністю заміняли нативною ріпаковою олією (друга група) і кальцієвими солями жирних кислот, виготовленими на основі ріпакової олії (третя група).

Другий дослід проводили в осінньо-зимовий стійловий період на некастрованих бичках чорно -рябої породи 16-18-місячного віку, розділених на чотири групи по 10 голів у кожній за принципом аналогів. Структура раціону бичків контрольної групи була аналогічною першому досліду. У раціоні бичків другої групи 5% зернової основи за масою заміняли ріпаковою олією, а тваринам третьої групи згодовували таку саму кількість кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених з ріпакової олії. У дослідженнях використовували канолову ріпакову олію, виготовлену із насіння вітчизняного озимого ріпаку Тисменицький.

Кількість молока, що надоювали від корів обліковували щоденно. У зразках молока визначали: вміст жиру - кислотним методом; загальну кількість білка - методом формольного титрування; вміст молочного цукру (лактози) рефрактометрично; золи - шляхом спалювання наважки у муфельній печі за температури 500 оС.

Для контролю за інтенсивністю росту і розвитку бичків зважували за досягнення ними 1617- і 18-місячного віку. Тварин забивали тварин у 18-місячному віці після завершення експериментів, із туш відбирали зразки найдовшого м'яза спини, підшкірного і біляниркового жиру для визначення жирнокислотного складу ліпідів за методом Курко [1]. Отримані результати оброблені біометрично з використанням MS Excel.

Результати досліджень. З даних, наведених у табл. 1 видно, що використання у складі раціонів лактуючих корів добавок ріпакової олії незначно впливало на молочну продуктивність, тоді як кальцієві солі жирних кислот, виготовлені на її основі, підвищували як середньодобовий надій так, і вміст жиру в молоці порівняно з тваринами контрольної групи (р<0,05).

1. Молочна продуктивність піддослідних корів, M ±m, n=10

Показник

Г рупа тварин

перша

друга

третя

Тривалість дослідного періоду, дні

30

30

30

Надій молока на 1 корову за весь період

со

00

^1

1+

со

CD

СО

со

CD

О

l+

00

СЛ

СО

423±11,16*

досліду, кг

Середньодобовий надій, кг

12,9±0,33

13,0±0,33

14,1 ±0,42*

Вміст жиру в молоці, %

3,6±0,09

3,7±0,07

3,8±0,10

Одержано молочного жиру всього, кг

13,93+0,67

14,43+0,38

16,07+0,61 *

Вміст білку в молоці, %

3,5±0,09

3,6±0,07

3,5±0,09

Одержано молочного білку всього, кг

13,54+0,60

14,04+0,46

14,80+0,59

Вміст лактози в молоці, %

4,6±0,08

4,5±0,06

4,4±0,07

Одержано лактози всього, кг

17,8+0,41

17,55+0,36

18,61 ±0,44

Вміст золи в молоці, %

0,7±0,01

0,7±0,01

0,7±0,01

Використання рослинно -олійних добавок у раціонах лактуючих корів суттєво не змінювало вмісту лактози в молоці і не впливало на рівень золи у його складі.

Дослідженнями жирнокислотного складу молочного жиру показано, що згодовування лактуючим коровам у складі раціонів добавок ріпакової олії суттєво не вплинуло на жирнокислотний склад ліпідів молока, тоді як кальцієві солі жирних кислот, виготовлених на їх основі, сприяли підвищенню вмісту олеїнової (р<0,05), лінолевої (р<0,025) та ліноленової (р<0,01) жирних кислот (табл. 2).

Г рупа тварин

Жирна кислота

перша

друга

третя

Міристинова, Сі4:0

13,2+0,47

12,9+0,39

12,4+0,81

Пентадеканова, С 15:0

2,6±0,36

2,0+0,08

2,1+0,09

Пальмітинова, С16:0

40,6+2,01

37,4±0,94

34,5+1,53*

Пальмітоолеїнова,

С 16:1

Стеаринова, С18:0

1,5+0,10 14,2+1,61

1,3+0,06 12,6+0,81

1,3+0,07 10,8+1,98

Олеїнова, С18:1

25,62±2,62

31,2+2,42

33,8±2,53*

Лінолева, С18:2

1,4+0,48

1,5+0,42

3,2+0,46**

Ліноленова, С18:3

0,9+0,24

1,1+0,04

1,9+0,15***

*р<0,05; **р<0,025; ***р<0,01 порівняно з контрольною групою

Разом з тим, із даних таблиці видно, що згодовування коровам добавок кальцієвих солей, виготовлених на основі ріпакової олії, призвело до суттєвого зниження рівеня пальмітинової (р<0,05) жирної кислоти в молочному жирі.

З одержаних у другому досліді даних, наведених у табл. 3, видно, що додавання до раціону бичків ріпакової олії та кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на її основі підвищує середньодобові прирости тварин за піддослідний період відповідно на 4,9% і 8,8%.

Використання у раціонах бичків на завершальному етапі відгодівлі кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, впливає на жирнокислотний склад ліпідів м'язової і жирової тканин (табл. 4).

Зокрема, використання у раціонах бичків кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, підвищувало вміст ненасичених жирних кислот у ліпідах найдовшого м'яза спини, підшкірного і навколониркового жиру, що свідчить про зниження ступеня їх гідрогенізації у передшлунках досліджуваних тварин за застосування захищених хімічним шляхом рослинних олій.

Динаміка росту і середньодобові прирости живої маси піддослідних бичків, М±т, п=10

Група

тварин

Жива маса тварин у різному віці, кг

Середньодобові прирости живої маси

480 днів

510 днів

540 днів

г

%

Перша

348±9

371±7

394±5

773,4

100

Друга

346±7

370±8

395±9

811,3

104,9

Третя

352±8

377±6

402±6

841,4

108,8

Г рупа тварин

перша

друга

третя

Жирна кислота

найдовший м'яз спини

білянир-

ковий

жир

підшкірний жир

найдовший м'яз спини

білянир-

ковий

жир

підшкірний жир

найдовший м'яз спини

білянир-

ковий

жир

підшкірний жир

Міристинова (Сі4:о)

3,0±0,19

3,5±0,22

4,5±0,29

2,8±0,15

3,3±0,20

4,3±0,31

2,6±0,12

3,3±0,24

4,3±0,32

Пентадеканова

2,3±0,16

2,6±0,18

2,6±0,27

2,3±0,17

2,4±0,14

2,6±0,15

2,1 ±0,14

2,2±0,13

1,9±0,14

(Сі5:о)

Пальмітинова (С1б:0)

32,6±1,84

27,5±1,18

35,5±1,82

32,6±1,70

26,8±1,85

35,3±1,68

32,3±1,63

26,1±0,97

34,8±1,76

Стеаринова (С18:0)

21,9±1,08

26,4±0,52

14,4±0,51

21,8±1,17

26,0±0,76

14,0±0,55

21,5±1,02

25,2±0,96

13,9±0,58

Олеїнова (С18:1)

30,5±1,66

35,2±1,06

39,1±1,42

31,0±1,53

37,0±1,31

40,1±1,29

31,4±1,60

38,1±0,84*

41,2±1,47

Лінолева (С18:2)

6,9±0,32

2,6±0,15

1,6±0,09

6,8±0,37

2,5±0,16

1,5±0,08

7,4±0,35

2,9±0,17

1,8±0,14

Ліноленова (С18:з)

1,1±0,06

0,7±0,05

0,7±0,06

1,1±0,04

0,7±0,05

0,7±0,04

1,2±0,07

0,9±0,06

0,9±0,05

Арахінова (С20:0)

1,7±0,22

1,5±0,19

1,6±0,20

1,6±0,26

1,3±0,15

1,5±0,10

1,5±0,13

1,3±0,18

1,2±0,11

Висновки

Використання у складі раціонів великої рогатої худоби осінньо - зимового стійлового періоду добавок кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі канолової ріпакової олії, позитивно впливає на молочну продуктивність корів та інтенсивність росту бичків, а також підвищує вміст ненасичених жирних кислот у складі молочного жиру корів та ліпідів тканин бичків.

Список літератури

1. Курко В. И. Газохроматографический анализ пищевых продуктов / В. И. Курко. К.: Урожай, 1965. С. 65-69.

2. Жирові добавки у годівлі тварин і птиці: монографія / [Вовк С. О., Снітинський В. В., Павкович С. Я., Кружель Б. Б.]. Львів: СПОЛОМ, 2011. 208 с.

3. Янович В. Г. Обмен липидов у животных в онтогенезе / В. Г. Янович, П. З. Лагодюк. М.: Агропромиздат, 1991. 317 с.

4. Fat addition in the diet of dairy ruminants and its effects on productive parameters / A. L. Martines, M. Perez, L.M. Perez [et al.] // Rev. Colomb. Ciene. Pecu. 2013. N26. P. 69-78.

5. Loften J. R. Review: responses of supplementary dry, rumen- inert fat sources in lactating dairy cow diets / J. R. Loften, S. G Cornelius // The professional animal scientist. 2004. Vое.20 - P.461 -469.

6. Patra A. K. The effect of dietary fats on methane emissions, and its other effects on digestibility, rumen fermentation and lactation performance in cattle: A meta-analysis / A. K. Patra // Livestock Sci. 2013. Vol. 155. P. 244-254.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.