Особливості живлення козулі європейської (Capreolus Capreolus) у степовій і лісостеповій природних зонах України
Визначення складу кормового раціону козулі комплексом чинників різних природних зон. З'ясування екологічних особливостей та складу раціону живлення козулі європейської у Лісостеповій і Степовій зонах України. Процеси добування корму козулі європейської.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 31.05.2017 |
Размер файла | 62,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ОСОБЛИВОСТІ ЖИВЛЕННЯ КОЗУЛІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ (CAPREOLUS CAPREOLUS) У СТЕПОВІЙ І ЛІСОСТЕПОВІЙ ПРИРОДНИХ ЗОНАХ УКРАЇНИ
Аспір. А.В. Домніч1; ст. лаборант Т.В. Іващенко
Наведено результати дослідження та порівняльного аналізу літературних даних, які свідчать, що склад кормового раціону козулі визначається комплексом чинників різних природних зон. Встановлено, що кормовий раціон козулі в осінньо-зимовий період у двох природних зонах України різниться не тільки за видовим складом рослин, а й за частинами тих рослин, що поїдаються. У Лісостеповій зоні основу кормового раціону козулі в осінньо-зимовий період становить гілковий корм бруслини бородавчастої та європейської і в'язу звичайного, а у Степовій зоні - гледичія колюча (боби і насіння), бирючина (плоди, листя та гілки), ожина сиза (листя і плоди). У процесі дослідження вмісту шлунків козулі в осінньо-зимовий період зі Степової зони ідентифіковано 14 видів рослин, а з Лісостепової зони 23 види рослин. У кормовому раціоні козулі в Лісостеповій зоні виявлено 10 деревних, 5 чагарникових і 7 видів трав'яних рослин, а у Степовій зоні - 5, 5 і 4 види рослин відповідно. У Лісостеповій зоні козуля надає перевагу гілковому корму з деревних рослин, частка якого становить 22,11 % проти 1,18 % у Степовій зоні.
Ключові слова: козуля європейська, раціон живлення, лісостепова зона, степова зона, біотоп.
Вступ. Практика сучасного мисливського господарства потребує поглибленого вивчення живлення козулі європейської. Однак в Україні, за винятком Полісся і Криму, живлення козулі ґрунтовно не вивчали [15]. Літературні дані свідчать, що у межах широкого євразійського ареалу в раціоні козулі європейської трапляється 915 видів рослин [2]. При цьому якісний і кількісний склад раціону козулі європейської залежить від природних умов конкретного регіону, біотопу, пори року і т. ін. [1, 2, 4, 12, 17-20]. Наприклад, кормовий раціон козулі у Білорусі включає 90, а в Україні - 320 видів рослин [1, 2, 4, 14]. При цьому в лісах Центрального Полісся у раціоні козулі виявлено 44 види рослин, зокрема понад 20 видів деревно-чагарникових і близько 19 видів багаторічних трав, а на Львівщині - 38 видів рослин, з яких до основних кормів віднесено 6 видів, до другорядних - 10 і до випадкових - 5 [15]. Взимку асортимент кормових рослин у раціоні козулі істотно зменшується [17, 19, 20]. Відомо також, що кормова зона у козулі знаходиться на рівні 0-120 см від землі, а в разі високого щільного снігу вона збільшується до 2-3 м [4, 14, 19, 20].
Мета дослідження - з'ясувати екологічні особливості та склад раціону живлення козулі європейської у Лісостеповій і Степовій зонах України.
Об' єкт дослідження - процеси живлення і добування корму козулі європейської в осінньо-зимовий період року.
Матеріали і методи дослідження. Польовий матеріал для визначення якісного та кількісного складу раціону живлення козулі європейської зібрано упродовж осінньо-зимового періоду 2006-2013 рр. на теренах Лісостепової (Дніпропетровська, Київська, Полтавська обл.) і Степової (Запорізька, Херсонська обл.) природних зон України. Всього зібрано 30 шлунків (13 у Степовій і 17 у Лісостепової природних зонах) від особин козулі європейської, добутих у процесі полювання, зокрема три від загиблих. Лабораторний аналіз вмісту шлунків проведено за методикою С. Кушві та І. Коуді [18] з доповненням В. Домніч, А. Домніч [6, 7]. Для цього зміст рубця шлунка об'ємом у 0,5 л закладали до ґрунтових сит з номерами від 1 до 10 та промивали під проточною водою. Рослинні рештки у кожному ситі з діаметром отворів 2-5 мм визначали з точністю до виду. Для цього заздалегідь підготували спеціальний гербарій. Простими розрахунками встановлювали кількість видів рослин та їх відсоток. Облік екскрементів козулі європейської проведено на 20 експериментальних ділянках (100 м х 20 м кожна) за апробованими методиками [10, 16]. Крім цього, у Степовій зоні упродовж 2006-2013 рр. здійснено понад 20 стежкувань і 30 спостережень за харчуванням козулі у природних умовах.
Результати дослідження. У процесі аналізу рубців шлунків 13 козуль, які походять зі Степової зони, ідентифіковано 14 видів рослин (табл. 1). Результати аналізів свідчать, що в осінньо-зимовий період 2006-2013 рр. у раціоні козулі переважають деревні рослини - 50,42 %. Друге місце посідають чагарники - 38,03 %, а частка трав'яних рослин становить всього 8,73 %. козуля європейський кормовий раціон
Частка гілкового корму з деревних рослин становить всього 1,18 %, а з чагарників - 13,7 %. У кормовому раціоні козулі в осінньо-зимовий період на першому місці виявилася гледичія колюча (Оїгйіиіа ґгіасапґкоз Ь.) - стулки плодів та насіння якої становили 40,7 % від загальної маси аналізованої у рубцях шлунків (див. табл. 1). Рештки гледичії виявлено у 9 із 13 шлунків. Доречно зазначити, що частка гледичії колючої у лісових насадженнях заплави Дніпра і на о. Хортиця становить близько 10-15 %. Плоди у гледичії висячі, на довгій ніжці, майже не розкриваються, темно-коричневі, шкірясті. Насінини (близько 15 мм завдовжки) овальні, темно-коричневі, голі, блискучі. Козуля харчується бобами гледичії тільки тоді, коли вони самі опадають на землю (здебільшого друга половина зими). Добуваючи поживні насінини, вона ковтає і частки стулок плодів. У бобах гледичії багато цукру (до 29 %) та вітамінів С і К, що накопичуються в насінні та стулках.
Особливо активно козуля поїдає плоди гледичії, коли сніговий покрив сягає 10-20 см і більше. Так, на о. Хортиця козуля найбільше відвідує біотопи - молодий акацієвий ліс, р-н Протовче та насадження гледичії (р-н Протовче та за Дамбою). Саме у зазначених біотопах обліковано найбільшу кількість екскрементів козулі - в акацієвому лісі - 21-105 купок (середній показник - 63), а в гледичієвому - 33-52 купки (середній показник - 42,5). Абсолютно суха маса екскрементів козулі становила 2,27 кг/га і 2,38 кг/га відповідно [5].
Результати досліджень засвідчують, що у Степовій зоні України у кормовому раціоні козулі друге місце серед деревних рослин посідають груша лісова (Pyrus communis L.) і сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), частка кожної з них становить 3,58 % від загальної маси вмісту рубця (див. табл. 1). Козуля залюбки поїдає плоди груші - 3,17 %, меншою мірою листя - 0,41 %, що неодноразово спостерігалося у лісових насадженнях поблизу сіл Трудолюбівка і Мак- симівка Вільнянського району. Поїдання козулею хвої сосни спостерігали в Но- вомиколаївському районі, а також на о. Хортиця поблизу біостанції ЗНУ і під час стежкування козуль у балці Широкій. Взимку тварини поїдали молоду хвою з низько опущених гілок старовікових сосен. У 2009 р. у лісових розсадниках Новомиколаївського і Василівського районів зареєстровано поїдання козулею верхівкових пагонів 5-річних саджанців сосни.
Встановлено, що у Степовій зоні України серед чагарникових рослин у кормовому раціоні козулі істотно переважає бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.), загальна частка якої сягає 17,75 %, зокрема її листя і гілки мають приблизно однаковий відсоток 8,84 і 7,53 відповідно, а плоди складають всього - 1,38 %. Частка ожини сизої (Rubus caesius L.) у досліджених рубцях козулі становить 10,5 %, зокрема на листя припадає 9,37 %, а на плоди - 1,13 % від загальної маси вмісту рубця. Верба козяча (Salix caprea) стоїть серед всіх кормів на п'ятому місці - 7,46 %, із них вагома частка припадає на гілки з бруньками 7,35 % і тільки незначна на листя - 0,11 %.
Наголосимо, що козуля інтенсивно поїдає листя ожини сизої, особливо за відсутності снігового покриву. Водночас гілки з бруньками верби козячої поїдають тварини упродовж усього осінньо-зимового періоду, проте місця її зростання займають незначну площу, тому усі кущі сильно об'їдені. У шлунках козуль ідентифіковані також листя та боби аморфи (Amorpha) (2,26 %), однак об'їдених пагонів на кущах цієї рослини не виявлено, хоча вона на о. Хортиця формує значні зарослі. З трав'яних рослин у раціоні козулі у Степовій зоні домінує озима пшениця (Triticum L.), частка якої становить 5,23 %. На озимині козулі пасуться доволі часто, особливо на полях неподалік узлісся, ярів і балок зарослих чагарниками.
На о. Хортиця, 3-4 роки тому, допоки там на полях вирощували озиму пшеницю, ввечері і на світанку регулярно зустрічали козуль. Останні два роки там висівають ріпак (Brassica napus L.). 27.01.13 р. при глибині снігу 18-25 см спостерігали поїдання козулею ріпаку. Тварини розгрібали сніг до зеленої маси на площадках розміром від 0,3 х 0,8 м2 до 110 х 150 м2. На всьому полі обліковано близько 90 шт. таких площадок. Водночас зареєстровано 7 козуль, які поїдали стебла ріпаку. Проте у шлунках досліджених тварин ріпак не ідентифіковано. До випадкових і рідких компонентів кормового раціону козулі у Степовій зоні можна віднести: тополю чорну (Populus nigra L.) - 2,3 %, клена гостролистого (Acer platanoides L.) - 0,26 %, аморфу (Amorpha) - 2,26 % і глід звичайний (Crataegu laevigata) - 0,06 % (див. табл. 1).
Табл. 1
Склад кормів козулі у Степовій зоні України (осінньо-зимовий період 2006-2013 рр.)
№ з/п |
Назва видів рослин і їх решток, виявлених у рубцях 13 шлунків козулі |
Загальна маса, г |
Час- тка,% |
Місце за порядком |
|
Деревині рослини |
|||||
1 |
Гледичія колюча: |
138,698 |
40,7 |
||
насіння і стулки плодів |
138,698 |
40,7 |
1 |
||
2 |
Сосна звичайна: |
12,19 |
3,58 |
||
хвоя |
12,19 |
3,58 |
7 |
||
3 |
Груша звичайна: |
12,215 |
3,58 |
||
фрагменти плодів та насіння |
10,81 |
3,17 |
8 |
||
листя |
1,405 |
0,41 |
18 |
||
4 |
Тополя чорна: |
7,84 |
2,3 |
||
бруньки |
4,03 |
1,18 |
12 |
||
плоди-коробочки |
3,81 |
1,12 |
16 |
||
5 |
Клен гостролистий: листя |
0,873 |
0,26 |
19 |
|
Разом |
171,816 |
50,42 |
|||
Чагарники |
|||||
6 |
Ожина сиза: |
35,77 |
10,5 |
||
листя |
31,91 |
9,37 |
2 |
||
плоди |
3,86 |
1,13 |
14 |
||
7 |
Бирючина звичайна: |
60,47 |
17,75 |
||
листя |
30,11 |
8,84 |
3 |
||
гілки |
25,66 |
7,53 |
4 |
||
плоди-кістянки |
4,7 |
1,38 |
10 |
||
8 |
Верба козяча: |
25,432 |
7,46 |
||
гілки з бруньками |
25,06 |
7,35 |
5 |
||
листя |
0,372 |
0,11 |
21 |
||
9 |
Аморфа: |
7,7 |
2,26 |
||
листя |
3,87 |
1,14 |
13 |
||
боби |
3,83 |
1,12 |
15 |
||
10 |
Глід звичайний: листя |
0,206 |
0,06 |
22 |
|
Разом |
129,578 |
38,03 |
|||
Трав'яні рослини |
|||||
11 |
Озима пшениця: листя та стебла |
17,811 |
5,23 |
6 |
|
12 |
Чистотіл великий: листя |
4,374 |
1,28 |
11 |
|
13 |
Мокриця: листя |
3,79 |
1,11 |
17 |
|
14 |
Пирій повзучий: листя |
3,79 |
1,11 |
17 |
|
Разом |
29,765 |
8,73 |
|||
Інші |
|||||
15 |
Невизначені фрагменти грибів |
9,052 |
2,66 |
9 |
|
16 |
Невизначене листя |
0,551 |
0,16 |
20 |
|
Разом |
9,603 |
2,82 |
|||
Всього: |
340,762 |
100 |
Таким чином, результати дослідження свідчать, що гілковий корм у раціоні козуль південного сходу України в осінньо-зимовий період становить % із чого на деревні рослини припадає тільки 1,18 %. Частка листя становить - 23,77 %, зокрема з деревних рослин - тільки 4,25 %. Козуля як типовий дендрофаг взимку 2006-2013 рр. віддавала перевагу насіннєвому корму з гледичії (за висоти снігу 10-20 см), тоді як гілковий корм: бирючини, верби, дикої груші, клену, глоду, тополі тимчасово, поки не зійшов сніг, відійшли на другий план.
У шлунках козуль (n=17) з Лісостепової зони України, в осінньо-зимовий період ідентифіковано 23 види рослин (табл. 2). Найбільше значення для козулі у цій зоні (в осінньо-зимовий період) мають такі рослини: бруслина бородавчаста (Euonymus verrucosus L.) яка має 22,47 %, в'яз звичайний (Ulmus la- evis L.) (19,98 % - гілки, 4,06 % - листя), черемха звичайна (Prunus padus L.) - (13,44 % - кістянки та плодоніжки, 0,72 % - листя), бруслина європейська (Euonymus europaea L.) (7,96 % - гілки), дуб звичайний (Quercus robur L.) (3,53 % - листя). За літературними даними [8, 9], у харчуванні козулі Центрального Полісся найбільше значення мають такі види рослин: осика (13 % середньорічного раціону), дуб (13 % - пагони, 7 % - жолуді), горобина (5 %), береза (3 %). На осінь припадає 28 % пагонів осики, 13 % пагонів дуба та 21 % жолудів, 3 % плодів яблуні. Взимку вживаються інші - береза (11 %), сосна (9 %), пагони осики (5 %), пагони дуба (5 %).
На Львівщині козуля найчастіше поїдає два види деревних рослин: дуб і граб - їх виявлено у 21 % рубців [15]. Загалом тут козуля поїдає гілочки 7 видів дерев, які належать до 4 родин (букові, березові, вербові, соснові) [15].
За результатами наших досліджень, у Лісостеповій зоні (Київська, Полтавська та Дніпровська обл.) козуля активно поїдає в'яз звичайний (24,04 %), черемху звичайну (14,17 %) та дуб звичайний (3,59 %) (див. табл. 2).
Табл. 2
Склад кормів козулі у Лісостеповій зоні України (осінньо-зимовий період 2006-2013 рр.)
№ з/п |
Назва видів рослин і їх решток, виявлених у рубцях 17 шлунків козулі |
Загальна маса, г |
Частка, % |
Місце |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Деревині |
|||||
1 |
В'яз звичайний: |
162,896 |
24,04 |
||
гілки з корою, та бруньками |
135,4 |
19,98 |
2 |
||
листя |
27,496 |
4,06 |
6 |
||
2 |
Черемха звичайна |
96,0 |
14,165 |
||
кістянки та плодоніжки |
91,1 |
13,44 |
4 |
||
листя |
4,9 |
0,72 |
15 |
||
3 |
Дуб звичайний: |
24,321 |
3,586 |
||
листя |
23,944 |
3,53 |
7 |
||
бруньки |
0,377 |
0,056 |
33 |
||
4 |
Сосна звичайна |
9,357 |
1,38 |
||
бруньки, пагони, та деревні волокна |
7,535 |
1,11 |
11 |
||
хвоя |
1,822 |
0,27 |
20 |
||
5 |
Ясен високий: |
11,529 |
2,2 |
||
гілки та деревні волокна |
5,438 |
0,80 |
12 |
||
листя |
3,393 |
0,5 |
16 |
||
насіння |
2,698 |
0,9 |
18 |
||
6 |
Ясен вузьколистий: плоди-крилатки |
3,06 |
0,45 |
17 |
|
7 |
Береза повисла: |
2,5 |
0,37 |
||
листя |
1,9 |
0,28 |
19 |
||
плоди |
0,6 |
0,09 |
30 |
||
8 |
Груша звичайна: |
2,057 |
0,31 |
||
плоди |
1,73 |
0,26 |
22 |
||
листя |
0,327 |
0,05 |
34 |
||
9 |
Тополя срібляста: листя |
1,399 |
0,206 |
23 |
|
10 |
Клен ясенелистий: |
1,653 |
0,24 |
||
гілки та деревні волокна |
1,119 |
0,16 |
24 |
||
листя |
0,534 |
0,08 |
32 |
||
Разом |
314, 2 |
46,45 |
|||
Чагарники |
|||||
11 |
Бруслина бородавчаста: гілки |
152,3 |
22,47 |
1 |
|
12 |
Бруслина європейська |
53,94 |
7,96 |
||
гілки та деревні волокна |
53,222 |
7,85 |
5 |
||
листя |
0,718 |
0,11 |
29 |
||
13 |
Шипшина: |
5,877 |
0,86 |
||
плоди та насіння |
5,312 |
0,78 |
14 |
||
листя |
0,565 |
0,08 |
31 |
||
14 |
Ліщина звичайна: шкарлупа горіха |
7,0 |
1,03 |
12 |
|
15 |
Бирючина звичайна: листя |
0,204 |
0,03 |
35 |
|
Разом |
310,721 |
45,83 |
|||
Трав'яні |
|||||
16 |
Озима пшениця: |
110,8 |
16,34 |
||
листя і стебла |
87,2 |
12,86 |
3 |
||
кореневища |
23,6 |
3,48 |
8 |
||
17 |
Лопух справжній: стебла, насіння і плодоніжки |
15,896 |
2,35 |
9 |
|
18 |
Щириця звичайна: плоди, насіння і стебла |
10,360 |
1,53 |
10 |
|
19 |
Невизначені листя дводольної трав'яної рослини |
1,7 |
0,25 |
22 |
|
20 |
Осот різнолистий: листя |
1,1 |
0,16 |
25 |
|
21 |
Листя, стебла рослини, Губоцвіті |
0,931 |
0,14 |
26 |
|
22 |
Невизначені листя однодольної трав'яної рослини |
0,820 |
0,12 |
28 |
|
23 |
Кропива дводомна: |
0,8 |
0,12 |
||
стебла |
0,6 |
0,09 |
30 |
||
листя |
0,2 |
0,03 |
36 |
||
24 |
Осока житня: листя |
0,1 |
0,01 |
39 |
|
25 |
Спориш звичайний: листя |
0,02 |
0,003 |
41 |
|
Разом |
51,127 |
7,543 |
|||
Інші |
|||||
26 |
Гриб (трубчастий) |
0,902 |
0,13 |
27 |
|
27 |
Сонечко 7-крапкове (випадково) |
0,140 |
0,02 |
37 |
|
28 |
Волосся козулі (випадкове) |
0,113 |
0,017 |
38 |
|
29 |
Невизначені рослинні рештки |
0,06 |
0,01 |
40 |
|
Разом |
1,215 |
0,177 |
|||
Всього |
677,835 |
100 |
Під час стежкування козуль у Самарському лісі Новомосковського району Дніпропетровської обл., у 2010-2013 рр. спостерігали поїдання козулями таких деревних порід: гілок ясеня, плодів та гілок дикої груші, абрикосу, бобів гледичії, плодів- сережок та гілок берези, жолудів дуба (там де відсутні поля з озимою пшеницею) та хвої (за сильних морозів) з молодих сосен висотою до 1,5 м.
Результати дослідження і порівняльного аналізу літературних даних свідчать, що склад кормового раціону козулі визначається комплексом чинників різних природних зон [8, 9, 15]. У Центральному Поліссі козуля надає перевагу одним видам деревних рослин - осика, дуб, береза та сосна [8, 9, 15], а в Лісостеповій зоні іншим: в'яз, черемха та дуб, а також сосна, частка якої дещо нижче 3 %. Дуб трапляється у кормовому раціоні козулі як у Центральному Поліссі, так і в Лісостеповій зоні України, сосну ідентифікують у шлунках козуль в усіх природних зонах України.
З чагарникової рослинності на теренах Центрального Полісся в осінньо- зимовий період козуля поїдала ожину несійську (13 %) та вербу (11 %) [8, 9]. На Львівщині козуля у зимовий період поїдає пагони верби козячої (11 %), рештки якої виявлено майже у 13 % рубців, а також ожину різних видів, які виявляються в рубцях наповненням від 25 до 90 % і більше [15]. Дещо меншою мірою поїдається бруслина європейська, свидина кров'яна, гордовина, проте наповнення рубців фітомасою цих рослин значне і становить у середньому 30-40 % об'єму рубців [15]. Як свідчать результати наших досліджень, у Лісостеповій зоні найбільш істотне значення у кормовому раціоні козулі мають бруслина бородавчаста (22,47 %) та бруслина європейська (7,85 %). У процесі стежкування козулі у Дніпропетровській обл. з'ясовано, що ця тварина добре поїдає ліщину, глід (гілки) та шипшину. Таким чином, у Центральному Поліссі в осінньо-зимовий період козуля кормиться здебільшого вербою та ожиною, а в Лісостеповій зоні - двома видами бруслини.
Із трав'яної рослинності в Центральному Поліссі козуля у зимовий період поїдає горлянку (12 %), верес (8 %), багно (4 %) [8, 9], а на Львівщині - ожи- ку волосисту (частота поїдання 13 %) та 2 види злакових: молінію голубу та польовицю [15]. За результатами наших досліджень у Лісостеповій зоні, в осінньо-зимовий період козуля достатньо часто кормиться озимою пшеницею (ТгШаиш Ь.), частка якої становить 16,23 %. У Дніпропетровській та Полтавській обл., на початку зимового періоду неодноразово спостерігали поїдання козулею озимої пшениці на сільськогосподарських полях. Зокрема на полях поблизу лісу в околицях с. Андріївка і с. Новостепанівка, Новомосковського району Дніпропетровської обл. козуля добувала корм з-під снігу копитами.
Результати лабораторних аналізів показують, що на теренах Лісостепової зони в осінньо-зимовому кормовому раціоні козулі у незначній кількості присутні: лопух справжній, щириця звичайна, осот різнолистий, кропива дводомна, осока житня і спориш звичайний.
У Степовій зоні, порівняно з Лісостеповою, у кормовому раціоні козулі виявлено менше видів кормів, які можна віднести до другорядних - листя клену гостролистого. У Лісостеповій зоні до другорядних компонентів кормового раціону козулі можна віднести березу повислу (листя і плоди-сережки), грушу звичайну (плоди і листя), тополю сріблясту (листя), клена ясенелистого (гілки і листя), осот різнолистий. До випадкових і рідких кормів козулі у Степовій зоні можна віднести листя глоду звичайного (див. табл. 1). У Лісостеповій зоні у раціоні козулі спостерігається більше різноманіття випадкових і рідких кормів: листя бирючини звичайної, осоки, споришу звичайного, стебла і листя кропиви.
З'ясовано, що гілковий корм козулі з деревних рослин у Лісостеповій зоні становить 22,11 % на відміну від Степової зони, де його частка майже у 19 разів менша і складає тільки 1,18 %. У кормовому раціоні козулі частка гілкового корму з чагарникових рослин у Лісостепової зоні майже у 2 рази перевищує цей показник у Степовій зоні і становить 30,32 % проти 14,88 % (рис.). Стосовно частки плодів у кормовому раціоні козулі, спостерігається дещо інше співвідношення. У Степовій зоні частка плодів деревних рослин у кормовому раціоні козулі майже у 3 рази більша, ніж у Лісостеповій і становить 44,99 % і 15,14 % відповідно. Частка плодів чагарникових рослин у кормовому раціоні козулі у Степовій зоні (3,63 %) у 2 рази більша, ніж у Лісостеповій зоні (1,81 %).
Рис. Співвідношення кормів козулі європейської в осінньо-зимовий період (2006-2013рр.), %
Листя деревних рослин Степової зони у досліджених рубцях шлунків козулі становить тільки 4,25 %, що у 2,3 раза менше, ніж у тварин з Лісостепової зони (9,7 %). У Степовій зоні частка листя чагарникових порід у кормовому раціоні козулі майже у 89 разів перевищує цей показник у Лісостеповій зоні. Відмінності між частками трав'яних рослин у кормовому раціоні козулі у Степовій (8,73 %) і Лісостеповій зонах (7,54) значно менші і становлять всього 1,19 %.
Висновки. Результати дослідження і порівняльного аналізу літературних даних свідчать, що склад кормового раціону козулі визначається комплексом чинників різних природних зон. Встановлено, що кормовий раціон козулі у зимовий період (кінець листопада-лютий) у двох природних зонах України різниться не тільки за видовим складом рослин а й за частинами тих рослин, що поїдаються. У Лісостеповій зоні основу кормового раціону козулі в осінньо-зимовий період становить гілковий корм бруслини бородавчастої та європейської і в'язу звичайного, а у Степовій зоні - гледичія колюча (боби і насіння), бирючина (плоди, листя та гілки), ожина сиза (листя і плоди). У процесі дослідження вмісту шлунків козулі в осінньо-зимовий період зі Степової зони ідентифіковано 14 видів рослин, а з Лісостепової зони 23 види рослин.
У кормовому раціоні козулі в Лісостеповій зоні виявлено 10 деревних, 5 чагарникових і 7 видів трав'яних рослин, а у Степовій зоні - 5, 5 і 4 види рослин відповідно. У Лісостеповій зоні козуля надає перевагу гілковому корму з деревних рослин, частка якого становить 22,11 % проти 1,18 % у Степовій зоні. Особливості харчування і кормовий раціон козулі європейської потребує подальших ретельних досліджень із застосуванням сучасного обладнання.
Література
1. Владышевский Д.В. Некоторые закономерности зимнего питания оленя и косули / Д.В. Владышевский, Г.М. Ельский // Экология популяций лесных животных Сибири: сб. науч. тр. Новосибирск, 1974. С. 87-102.
2. Голишова В. Питание / В. Голишова, Р. Обртел, И. Кожена, А. Данилкин // Европейская и сибирская косули: сб. науч. тр. М.: Изд-во "Наука", 1992. С. 124-139.
3. Гончарова Т.А. Энциклопедия лекарственных растений / Т.А. Гончарова. М.: Изд. дом МСП. 1997. Т. 1. С. 204-205.
4. Данилкин А. А. Оленьи (Cervidae). Млекопитающие России и сопредельных регионов / А. Данилкин. М.: Изд-во ГЕОС, 1999. 552 с.
5. Домніч А. В. Сучасний стан популяцій та особливості екології оленячих в умовах вільного існування у межах індустріального м. Запоріжжя (о. Хортиця) / А.В. Домніч, С.Г. Охрименко, І.М. Свидунович // Вісник Запорізького національного університету: зб. наук. праць. Сер.: Біологічні науки. 2014. № 1. С. 47-59.
6. Домніч В. І. Динаміка впливу популяції асканійського шляхетного оленя на рослинність степових територій / В.І. Домніч // Науковий вісник Ужгородського національного університету: зб. наук. праць. Сер.: Біологія. Ужгород: Вид-во УНУ. 2007. Вип. 21. С. 158-164.
7. Домніч В.І. Раціони живлення асканійського шляхетного оленя на арідних територіях узбережжя Азовського та Чорного морів / В.І. Домніч, А.В. Домніч // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: міжвідомч. наук.-техн. зб. Львів: Вид-во УкрДЛТУ.
8. 2006. Вип. 30. С. 310-317.
9. Краснов В.П. Радіоекологія козулі європейської в центральному поліссі України / П. Краснов, З.М. Шелест, О.О. Орлов, М.М. Калетник, С.П. Ірклієнко, В.М. Турко; за ред. В.П. Краснова. Житомир: Вид-во "Волинь", 1998. С. 38-54.
10. Краснов В.П. Раціон козулі європейської в лісах Центрального Полісся України / В.П. Краснов, З.М. Шелест // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: міжвідомч. наук.-техн. зб. Львів: Вид-во УкрДЛТУ. 2006. Вип. 30. С. 262-266.
11. Кузнецов Г.В. Определение потребления растительной продукции лосями по их экскрементам / Г.В. Кузнецов. М.: Изд-во "Наука", 1975. С. 176-177.
12. Лавров М.А. Косуля / М.А. Лавров // Охота и охотничье хозяйство: сб. науч. тр. 1970. № 8. С. 16-19.
13. Падайга В.И. Значение косули в лесном хозяйстве и система мероприятий по защите от нее лесовозобновлений у Литовской ССР: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук / В.И. Падайга. Таллин, 1965. 25 с.
14. Простаков Н.И. Копытные животные Центрального Черноморья / Н.И. Простаков. Воронеж, 1996. 375 с.
15. Тимофеева Е.К. Косуля / Е.К. Тимофеева. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. 224 с.
16. Хоєцький П.Б. Сарна європейська (Capreolus Capreolus L) в мисливських угіддях львівщини: монографія / П.Б. Хоєцький. Львів: Вид-во СПОЛОМ, 2013. 224 с.
17. Юргенсон П.Б. Учет лосей и оценка их зимней деятельности в лесах средней полосы методом весеннего учета числа дефекацій / П.Б. Юргенсон // Труды Приокско-Террасного гос. зап-ка. 1961. Вып. 3. С. 19-28.
18. Ellenberg H. Zur Populationsokologie des Rehe (Capreolus capreolus L., Cervidae) in Mitteleuropa. Mьnchen, 1978. 211 s.
19. Cushwa C., Coady I. Food habits of moose Alces flces in Alaska: A. Preliminary study using rumen contens analysis // 1big. 1976. № 90. Pp. 11-16.
20. Rajsky, M., Vodnansky, M., Rajsky, D., Slamecka, J., Sokol, J. Podmienky vyzivy srnca lesnйho Capreolus capreolus v kultщrnej krajine / Slovensky veterinarsky casopis. 2007. Vol. XXXII, № 4. S. 244-247.
21. Rajsky, M., Vodnansky, M., Jurcik, R., Rajsky, D.: Srny a srncata: dфlezitй aspekty vyzivy a selekcie / Nase pol'ovnictvo. 2007. Vol. 9. S. 8-9.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Оптимізація системи удобрення озимих та ярих зернових культур в степовій зоні України. Комплексне використання мікроелементного живлення і хімічних засобів захисту рослин в технології вирощування озимої пшениці та ячменю. Ґрунтово-кліматичні умови.
дипломная работа [749,3 K], добавлен 13.12.2014Аналіз природних, економічних умов ведення господарства лісового фонду: місце розташування і кліматичні умови досліджуваного господарства. Вивчення факторів, що впливають на поширення ареалу розселення кабанів. Особливості їх живлення, росту та розвитку.
аттестационная работа [71,2 K], добавлен 01.05.2010Вимоги до підготовки, удобрення та обробки ґрунту для вирощування цибулі ріпчастої із насіння, сіянки та розсади; розміщення рослини на ділянці. Особливості вузькополосного способу сівби. Представлення списку сортів цибулі згідно Держреєстру Росії.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 04.03.2011Суть та процеси мінерального живлення рослин та характеристика їх основних класів. Залежність врожайності сільськогосподарських культур та агротехнічних показників родючості ґрунту від використаних добрив. Методика дослідження екологічного стану ґрунту.
курсовая работа [390,9 K], добавлен 21.09.2010Виборче поглинання елементів живлення рослинами: з повітря та через кореневу систему. Гідропонний спосіб вирощування. Найважливіші періоди в живленні рослин. Пошарове внесення добрив. Використання сирих калієвих добрив, нитрофоськи та бобів сидератів.
реферат [25,8 K], добавлен 15.06.2009Значення природних травостоїв в забезпеченні тваринництва кормами. Використання травосумішок для поліпшення травостою природних кормових угідь та сінокосів, застосування добрив. Проведення основних заходів по поверхневому поліпшенню природних сіножатей.
дипломная работа [56,8 K], добавлен 15.11.2014Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту. Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні.
дипломная работа [73,6 K], добавлен 20.11.2013Кози — представники дрібної рогатої худоби. Одна з найважливіших особливостей цих тварин, що є їхньою головною перевагою, — це невимогливість щодо раціону та умов утримання. Біологічні та продуктивні особливості тварин. Молочні, пухові, вовняні породи.
реферат [1,9 M], добавлен 09.07.2008Основні органи рослин і їх взаємодія. Необхідні умови розвитку рослини, вбирання води і мінеральних поживних речовин з грунту, живлення. Біологічні особливості росту та розвитку найважливіших сільськогосподарських культур: зернових, соняшника, буряків.
реферат [27,2 K], добавлен 13.08.2009Розрахунок робочого освітлення кормоприємного пункту. Вибір напруги, схеми живлення. Розмітка приміщення місць установки світильників, розеток, вимикачів. Вибір місць установки групових освітлювальних щитів, трас прокладання освітлювальної мережі.
курсовая работа [192,4 K], добавлен 19.11.2008Спеціалізація сільського господарства по зонах України. Фактори, що впливають на життя рослин, та їх взаємодія. Головні теоретичні положення землеробства як науки та його принципи як галузі виробництва. Суть докорінних змін в аграрній політиці.
реферат [23,8 K], добавлен 01.07.2009Техніко-економічна характеристика господарства. Побудова лінійного графіка використання сільськогосподарських машин. Розрахунок марочного складу колісних та гусеничних тракторів. Підготовка трактора і з'єднання з культиватором. Умови роботи агрегату.
курсовая работа [94,7 K], добавлен 30.08.2014Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015Коротка характеристика природних та економічних умов ведення лісового господарства. Типи лісорослинних умов і види лісу. Обґрунтування організаційно-технічних показників рубок догляду. Аналіз щорічної лісосіки. Розрахунок технологічної собівартості рубок.
курсовая работа [174,8 K], добавлен 27.02.2014Особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Дослідження сортової мінливості елементів структури врожаю. Мінливість польової схожості і зимостійкості пшениці озимої.
дипломная работа [905,5 K], добавлен 28.10.2015Агротехнічні вимоги до посіву ячменю. Підготовка поля, визначення складу тягового агрегату та режиму його роботи. Визначення продуктивності агрегату та витрати палива на одиницю операції. Біологічні особливості, попередники та районовані сорти ячменю.
курсовая работа [207,4 K], добавлен 23.05.2017Визначення джерел та напрямків використання коштів, призначених для централізованого виконання Загальнодержавної природоохоронної програми згідно Закону України "Про плату за землю". Роль розробки схеми землеустрою у розв'язанні екологічних проблем.
реферат [30,6 K], добавлен 22.01.2011Господарське значення, ботанічна характеристика та біологічні особливості буряка цукрового; особливості вирощування: технологія, селекція, живлення, система захисту посівів від бур'янів, хвороб та шкідників. Особливості насінництва гібридів буряка.
контрольная работа [56,5 K], добавлен 25.03.2013Аналіз розповсюдження бактерій р. Azotobacter у ґрунтах лісостепу України та виділення штамів з комплексом агрономічно цінних властивостей для застосування в сільському господарстві. Здатність штамів азотобактера до мобілізації мінеральних фосфатів.
автореферат [72,2 K], добавлен 30.06.2012Агрохімічні дослідження, необхідні для оцінки родючості ґрунту, встановлення науково обґрунтованих доз добрив, контролю за потребою сільськогосподарських культур в елементах живлення в процесі їх росту і розвитку, визначення якості продукції і добрив.
методичка [89,9 K], добавлен 21.05.2008