Особливості живлення козулі європейської (Capreolus Capreolus) у степовій і лісостеповій природних зонах України

Визначення складу кормового раціону козулі комплексом чинників різних природних зон. З'ясування екологічних особливостей та складу раціону живлення козулі європейської у Лісостеповій і Степовій зонах України. Процеси добування корму козулі європейської.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 31.05.2017
Размер файла 62,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ЖИВЛЕННЯ КОЗУЛІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ (CAPREOLUS CAPREOLUS) У СТЕПОВІЙ І ЛІСОСТЕПОВІЙ ПРИРОДНИХ ЗОНАХ УКРАЇНИ

Аспір. А.В. Домніч1; ст. лаборант Т.В. Іващенко

Наведено результати дослідження та порівняльного аналізу літературних даних, які свідчать, що склад кормового раціону козулі визначається комплексом чинників різних природних зон. Встановлено, що кормовий раціон козулі в осінньо-зимовий період у двох природних зонах України різниться не тільки за видовим складом рослин, а й за частинами тих рослин, що поїдаються. У Лісостеповій зоні основу кормового раціону козулі в осінньо-зимовий період становить гілковий корм бруслини бородавчастої та європейської і в'язу звичайного, а у Степовій зоні - гледичія колюча (боби і насіння), бирючина (плоди, листя та гілки), ожина сиза (листя і плоди). У процесі дослідження вмісту шлунків козулі в осінньо-зимовий період зі Степової зони ідентифіковано 14 видів рослин, а з Лісостепової зони 23 види рослин. У кормовому раціоні козулі в Лісостеповій зоні виявлено 10 деревних, 5 чагарникових і 7 видів трав'яних рослин, а у Степовій зоні - 5, 5 і 4 види рослин відповідно. У Лісостеповій зоні козуля надає перевагу гілковому корму з деревних рослин, частка якого становить 22,11 % проти 1,18 % у Степовій зоні.

Ключові слова: козуля європейська, раціон живлення, лісостепова зона, степова зона, біотоп.

Вступ. Практика сучасного мисливського господарства потребує поглибленого вивчення живлення козулі європейської. Однак в Україні, за винятком Полісся і Криму, живлення козулі ґрунтовно не вивчали [15]. Літературні дані свідчать, що у межах широкого євразійського ареалу в раціоні козулі європейської трапляється 915 видів рослин [2]. При цьому якісний і кількісний склад раціону козулі європейської залежить від природних умов конкретного регіону, біотопу, пори року і т. ін. [1, 2, 4, 12, 17-20]. Наприклад, кормовий раціон козулі у Білорусі включає 90, а в Україні - 320 видів рослин [1, 2, 4, 14]. При цьому в лісах Центрального Полісся у раціоні козулі виявлено 44 види рослин, зокрема понад 20 видів деревно-чагарникових і близько 19 видів багаторічних трав, а на Львівщині - 38 видів рослин, з яких до основних кормів віднесено 6 видів, до другорядних - 10 і до випадкових - 5 [15]. Взимку асортимент кормових рослин у раціоні козулі істотно зменшується [17, 19, 20]. Відомо також, що кормова зона у козулі знаходиться на рівні 0-120 см від землі, а в разі високого щільного снігу вона збільшується до 2-3 м [4, 14, 19, 20].

Мета дослідження - з'ясувати екологічні особливості та склад раціону живлення козулі європейської у Лісостеповій і Степовій зонах України.

Об' єкт дослідження - процеси живлення і добування корму козулі європейської в осінньо-зимовий період року.

Матеріали і методи дослідження. Польовий матеріал для визначення якісного та кількісного складу раціону живлення козулі європейської зібрано упродовж осінньо-зимового періоду 2006-2013 рр. на теренах Лісостепової (Дніпропетровська, Київська, Полтавська обл.) і Степової (Запорізька, Херсонська обл.) природних зон України. Всього зібрано 30 шлунків (13 у Степовій і 17 у Лісостепової природних зонах) від особин козулі європейської, добутих у процесі полювання, зокрема три від загиблих. Лабораторний аналіз вмісту шлунків проведено за методикою С. Кушві та І. Коуді [18] з доповненням В. Домніч, А. Домніч [6, 7]. Для цього зміст рубця шлунка об'ємом у 0,5 л закладали до ґрунтових сит з номерами від 1 до 10 та промивали під проточною водою. Рослинні рештки у кожному ситі з діаметром отворів 2-5 мм визначали з точністю до виду. Для цього заздалегідь підготували спеціальний гербарій. Простими розрахунками встановлювали кількість видів рослин та їх відсоток. Облік екскрементів козулі європейської проведено на 20 експериментальних ділянках (100 м х 20 м кожна) за апробованими методиками [10, 16]. Крім цього, у Степовій зоні упродовж 2006-2013 рр. здійснено понад 20 стежкувань і 30 спостережень за харчуванням козулі у природних умовах.

Результати дослідження. У процесі аналізу рубців шлунків 13 козуль, які походять зі Степової зони, ідентифіковано 14 видів рослин (табл. 1). Результати аналізів свідчать, що в осінньо-зимовий період 2006-2013 рр. у раціоні козулі переважають деревні рослини - 50,42 %. Друге місце посідають чагарники - 38,03 %, а частка трав'яних рослин становить всього 8,73 %. козуля європейський кормовий раціон

Частка гілкового корму з деревних рослин становить всього 1,18 %, а з чагарників - 13,7 %. У кормовому раціоні козулі в осінньо-зимовий період на першому місці виявилася гледичія колюча (Оїгйіиіа ґгіасапґкоз Ь.) - стулки плодів та насіння якої становили 40,7 % від загальної маси аналізованої у рубцях шлунків (див. табл. 1). Рештки гледичії виявлено у 9 із 13 шлунків. Доречно зазначити, що частка гледичії колючої у лісових насадженнях заплави Дніпра і на о. Хортиця становить близько 10-15 %. Плоди у гледичії висячі, на довгій ніжці, майже не розкриваються, темно-коричневі, шкірясті. Насінини (близько 15 мм завдовжки) овальні, темно-коричневі, голі, блискучі. Козуля харчується бобами гледичії тільки тоді, коли вони самі опадають на землю (здебільшого друга половина зими). Добуваючи поживні насінини, вона ковтає і частки стулок плодів. У бобах гледичії багато цукру (до 29 %) та вітамінів С і К, що накопичуються в насінні та стулках.

Особливо активно козуля поїдає плоди гледичії, коли сніговий покрив сягає 10-20 см і більше. Так, на о. Хортиця козуля найбільше відвідує біотопи - молодий акацієвий ліс, р-н Протовче та насадження гледичії (р-н Протовче та за Дамбою). Саме у зазначених біотопах обліковано найбільшу кількість екскрементів козулі - в акацієвому лісі - 21-105 купок (середній показник - 63), а в гледичієвому - 33-52 купки (середній показник - 42,5). Абсолютно суха маса екскрементів козулі становила 2,27 кг/га і 2,38 кг/га відповідно [5].

Результати досліджень засвідчують, що у Степовій зоні України у кормовому раціоні козулі друге місце серед деревних рослин посідають груша лісова (Pyrus communis L.) і сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), частка кожної з них становить 3,58 % від загальної маси вмісту рубця (див. табл. 1). Козуля залюбки поїдає плоди груші - 3,17 %, меншою мірою листя - 0,41 %, що неодноразово спостерігалося у лісових насадженнях поблизу сіл Трудолюбівка і Мак- симівка Вільнянського району. Поїдання козулею хвої сосни спостерігали в Но- вомиколаївському районі, а також на о. Хортиця поблизу біостанції ЗНУ і під час стежкування козуль у балці Широкій. Взимку тварини поїдали молоду хвою з низько опущених гілок старовікових сосен. У 2009 р. у лісових розсадниках Новомиколаївського і Василівського районів зареєстровано поїдання козулею верхівкових пагонів 5-річних саджанців сосни.

Встановлено, що у Степовій зоні України серед чагарникових рослин у кормовому раціоні козулі істотно переважає бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.), загальна частка якої сягає 17,75 %, зокрема її листя і гілки мають приблизно однаковий відсоток 8,84 і 7,53 відповідно, а плоди складають всього - 1,38 %. Частка ожини сизої (Rubus caesius L.) у досліджених рубцях козулі становить 10,5 %, зокрема на листя припадає 9,37 %, а на плоди - 1,13 % від загальної маси вмісту рубця. Верба козяча (Salix caprea) стоїть серед всіх кормів на п'ятому місці - 7,46 %, із них вагома частка припадає на гілки з бруньками 7,35 % і тільки незначна на листя - 0,11 %.

Наголосимо, що козуля інтенсивно поїдає листя ожини сизої, особливо за відсутності снігового покриву. Водночас гілки з бруньками верби козячої поїдають тварини упродовж усього осінньо-зимового періоду, проте місця її зростання займають незначну площу, тому усі кущі сильно об'їдені. У шлунках козуль ідентифіковані також листя та боби аморфи (Amorpha) (2,26 %), однак об'їдених пагонів на кущах цієї рослини не виявлено, хоча вона на о. Хортиця формує значні зарослі. З трав'яних рослин у раціоні козулі у Степовій зоні домінує озима пшениця (Triticum L.), частка якої становить 5,23 %. На озимині козулі пасуться доволі часто, особливо на полях неподалік узлісся, ярів і балок зарослих чагарниками.

На о. Хортиця, 3-4 роки тому, допоки там на полях вирощували озиму пшеницю, ввечері і на світанку регулярно зустрічали козуль. Останні два роки там висівають ріпак (Brassica napus L.). 27.01.13 р. при глибині снігу 18-25 см спостерігали поїдання козулею ріпаку. Тварини розгрібали сніг до зеленої маси на площадках розміром від 0,3 х 0,8 м2 до 110 х 150 м2. На всьому полі обліковано близько 90 шт. таких площадок. Водночас зареєстровано 7 козуль, які поїдали стебла ріпаку. Проте у шлунках досліджених тварин ріпак не ідентифіковано. До випадкових і рідких компонентів кормового раціону козулі у Степовій зоні можна віднести: тополю чорну (Populus nigra L.) - 2,3 %, клена гостролистого (Acer platanoides L.) - 0,26 %, аморфу (Amorpha) - 2,26 % і глід звичайний (Crataegu laevigata) - 0,06 % (див. табл. 1).

Табл. 1

Склад кормів козулі у Степовій зоні України (осінньо-зимовий період 2006-2013 рр.)

з/п

Назва видів рослин і їх решток, виявлених у рубцях 13 шлунків козулі

Загальна маса, г

Час-

тка,%

Місце за порядком

Деревині рослини

1

Гледичія колюча:

138,698

40,7

насіння і стулки плодів

138,698

40,7

1

2

Сосна звичайна:

12,19

3,58

хвоя

12,19

3,58

7

3

Груша звичайна:

12,215

3,58

фрагменти плодів та насіння

10,81

3,17

8

листя

1,405

0,41

18

4

Тополя чорна:

7,84

2,3

бруньки

4,03

1,18

12

плоди-коробочки

3,81

1,12

16

5

Клен гостролистий: листя

0,873

0,26

19

Разом

171,816

50,42

Чагарники

6

Ожина сиза:

35,77

10,5

листя

31,91

9,37

2

плоди

3,86

1,13

14

7

Бирючина звичайна:

60,47

17,75

листя

30,11

8,84

3

гілки

25,66

7,53

4

плоди-кістянки

4,7

1,38

10

8

Верба козяча:

25,432

7,46

гілки з бруньками

25,06

7,35

5

листя

0,372

0,11

21

9

Аморфа:

7,7

2,26

листя

3,87

1,14

13

боби

3,83

1,12

15

10

Глід звичайний: листя

0,206

0,06

22

Разом

129,578

38,03

Трав'яні рослини

11

Озима пшениця: листя та стебла

17,811

5,23

6

12

Чистотіл великий: листя

4,374

1,28

11

13

Мокриця: листя

3,79

1,11

17

14

Пирій повзучий: листя

3,79

1,11

17

Разом

29,765

8,73

Інші

15

Невизначені фрагменти грибів

9,052

2,66

9

16

Невизначене листя

0,551

0,16

20

Разом

9,603

2,82

Всього:

340,762

100

Таким чином, результати дослідження свідчать, що гілковий корм у раціоні козуль південного сходу України в осінньо-зимовий період становить % із чого на деревні рослини припадає тільки 1,18 %. Частка листя становить - 23,77 %, зокрема з деревних рослин - тільки 4,25 %. Козуля як типовий дендрофаг взимку 2006-2013 рр. віддавала перевагу насіннєвому корму з гледичії (за висоти снігу 10-20 см), тоді як гілковий корм: бирючини, верби, дикої груші, клену, глоду, тополі тимчасово, поки не зійшов сніг, відійшли на другий план.

У шлунках козуль (n=17) з Лісостепової зони України, в осінньо-зимовий період ідентифіковано 23 види рослин (табл. 2). Найбільше значення для козулі у цій зоні (в осінньо-зимовий період) мають такі рослини: бруслина бородавчаста (Euonymus verrucosus L.) яка має 22,47 %, в'яз звичайний (Ulmus la- evis L.) (19,98 % - гілки, 4,06 % - листя), черемха звичайна (Prunus padus L.) - (13,44 % - кістянки та плодоніжки, 0,72 % - листя), бруслина європейська (Euonymus europaea L.) (7,96 % - гілки), дуб звичайний (Quercus robur L.) (3,53 % - листя). За літературними даними [8, 9], у харчуванні козулі Центрального Полісся найбільше значення мають такі види рослин: осика (13 % середньорічного раціону), дуб (13 % - пагони, 7 % - жолуді), горобина (5 %), береза (3 %). На осінь припадає 28 % пагонів осики, 13 % пагонів дуба та 21 % жолудів, 3 % плодів яблуні. Взимку вживаються інші - береза (11 %), сосна (9 %), пагони осики (5 %), пагони дуба (5 %).

На Львівщині козуля найчастіше поїдає два види деревних рослин: дуб і граб - їх виявлено у 21 % рубців [15]. Загалом тут козуля поїдає гілочки 7 видів дерев, які належать до 4 родин (букові, березові, вербові, соснові) [15].

За результатами наших досліджень, у Лісостеповій зоні (Київська, Полтавська та Дніпровська обл.) козуля активно поїдає в'яз звичайний (24,04 %), черемху звичайну (14,17 %) та дуб звичайний (3,59 %) (див. табл. 2).

Табл. 2

Склад кормів козулі у Лісостеповій зоні України (осінньо-зимовий період 2006-2013 рр.)

№ з/п

Назва видів рослин і їх решток, виявлених у рубцях 17 шлунків козулі

Загальна маса, г

Частка,

%

Місце

1

2

3

4

5

Деревині

1

В'яз звичайний:

162,896

24,04

гілки з корою, та бруньками

135,4

19,98

2

листя

27,496

4,06

6

2

Черемха звичайна

96,0

14,165

кістянки та плодоніжки

91,1

13,44

4

листя

4,9

0,72

15

3

Дуб звичайний:

24,321

3,586

листя

23,944

3,53

7

бруньки

0,377

0,056

33

4

Сосна звичайна

9,357

1,38

бруньки, пагони, та деревні волокна

7,535

1,11

11

хвоя

1,822

0,27

20

5

Ясен високий:

11,529

2,2

гілки та деревні волокна

5,438

0,80

12

листя

3,393

0,5

16

насіння

2,698

0,9

18

6

Ясен вузьколистий: плоди-крилатки

3,06

0,45

17

7

Береза повисла:

2,5

0,37

листя

1,9

0,28

19

плоди

0,6

0,09

30

8

Груша звичайна:

2,057

0,31

плоди

1,73

0,26

22

листя

0,327

0,05

34

9

Тополя срібляста: листя

1,399

0,206

23

10

Клен ясенелистий:

1,653

0,24

гілки та деревні волокна

1,119

0,16

24

листя

0,534

0,08

32

Разом

314, 2

46,45

Чагарники

11

Бруслина бородавчаста: гілки

152,3

22,47

1

12

Бруслина європейська

53,94

7,96

гілки та деревні волокна

53,222

7,85

5

листя

0,718

0,11

29

13

Шипшина:

5,877

0,86

плоди та насіння

5,312

0,78

14

листя

0,565

0,08

31

14

Ліщина звичайна: шкарлупа горіха

7,0

1,03

12

15

Бирючина звичайна: листя

0,204

0,03

35

Разом

310,721

45,83

Трав'яні

16

Озима пшениця:

110,8

16,34

листя і стебла

87,2

12,86

3

кореневища

23,6

3,48

8

17

Лопух справжній: стебла, насіння і плодоніжки

15,896

2,35

9

18

Щириця звичайна: плоди, насіння і стебла

10,360

1,53

10

19

Невизначені листя дводольної трав'яної рослини

1,7

0,25

22

20

Осот різнолистий: листя

1,1

0,16

25

21

Листя, стебла рослини, Губоцвіті

0,931

0,14

26

22

Невизначені листя однодольної трав'яної рослини

0,820

0,12

28

23

Кропива дводомна:

0,8

0,12

стебла

0,6

0,09

30

листя

0,2

0,03

36

24

Осока житня: листя

0,1

0,01

39

25

Спориш звичайний: листя

0,02

0,003

41

Разом

51,127

7,543

Інші

26

Гриб (трубчастий)

0,902

0,13

27

27

Сонечко 7-крапкове (випадково)

0,140

0,02

37

28

Волосся козулі (випадкове)

0,113

0,017

38

29

Невизначені рослинні рештки

0,06

0,01

40

Разом

1,215

0,177

Всього

677,835

100

Під час стежкування козуль у Самарському лісі Новомосковського району Дніпропетровської обл., у 2010-2013 рр. спостерігали поїдання козулями таких деревних порід: гілок ясеня, плодів та гілок дикої груші, абрикосу, бобів гледичії, плодів- сережок та гілок берези, жолудів дуба (там де відсутні поля з озимою пшеницею) та хвої (за сильних морозів) з молодих сосен висотою до 1,5 м.

Результати дослідження і порівняльного аналізу літературних даних свідчать, що склад кормового раціону козулі визначається комплексом чинників різних природних зон [8, 9, 15]. У Центральному Поліссі козуля надає перевагу одним видам деревних рослин - осика, дуб, береза та сосна [8, 9, 15], а в Лісостеповій зоні іншим: в'яз, черемха та дуб, а також сосна, частка якої дещо нижче 3 %. Дуб трапляється у кормовому раціоні козулі як у Центральному Поліссі, так і в Лісостеповій зоні України, сосну ідентифікують у шлунках козуль в усіх природних зонах України.

З чагарникової рослинності на теренах Центрального Полісся в осінньо- зимовий період козуля поїдала ожину несійську (13 %) та вербу (11 %) [8, 9]. На Львівщині козуля у зимовий період поїдає пагони верби козячої (11 %), рештки якої виявлено майже у 13 % рубців, а також ожину різних видів, які виявляються в рубцях наповненням від 25 до 90 % і більше [15]. Дещо меншою мірою поїдається бруслина європейська, свидина кров'яна, гордовина, проте наповнення рубців фітомасою цих рослин значне і становить у середньому 30-40 % об'єму рубців [15]. Як свідчать результати наших досліджень, у Лісостеповій зоні найбільш істотне значення у кормовому раціоні козулі мають бруслина бородавчаста (22,47 %) та бруслина європейська (7,85 %). У процесі стежкування козулі у Дніпропетровській обл. з'ясовано, що ця тварина добре поїдає ліщину, глід (гілки) та шипшину. Таким чином, у Центральному Поліссі в осінньо-зимовий період козуля кормиться здебільшого вербою та ожиною, а в Лісостеповій зоні - двома видами бруслини.

Із трав'яної рослинності в Центральному Поліссі козуля у зимовий період поїдає горлянку (12 %), верес (8 %), багно (4 %) [8, 9], а на Львівщині - ожи- ку волосисту (частота поїдання 13 %) та 2 види злакових: молінію голубу та польовицю [15]. За результатами наших досліджень у Лісостеповій зоні, в осінньо-зимовий період козуля достатньо часто кормиться озимою пшеницею (ТгШаиш Ь.), частка якої становить 16,23 %. У Дніпропетровській та Полтавській обл., на початку зимового періоду неодноразово спостерігали поїдання козулею озимої пшениці на сільськогосподарських полях. Зокрема на полях поблизу лісу в околицях с. Андріївка і с. Новостепанівка, Новомосковського району Дніпропетровської обл. козуля добувала корм з-під снігу копитами.

Результати лабораторних аналізів показують, що на теренах Лісостепової зони в осінньо-зимовому кормовому раціоні козулі у незначній кількості присутні: лопух справжній, щириця звичайна, осот різнолистий, кропива дводомна, осока житня і спориш звичайний.

У Степовій зоні, порівняно з Лісостеповою, у кормовому раціоні козулі виявлено менше видів кормів, які можна віднести до другорядних - листя клену гостролистого. У Лісостеповій зоні до другорядних компонентів кормового раціону козулі можна віднести березу повислу (листя і плоди-сережки), грушу звичайну (плоди і листя), тополю сріблясту (листя), клена ясенелистого (гілки і листя), осот різнолистий. До випадкових і рідких кормів козулі у Степовій зоні можна віднести листя глоду звичайного (див. табл. 1). У Лісостеповій зоні у раціоні козулі спостерігається більше різноманіття випадкових і рідких кормів: листя бирючини звичайної, осоки, споришу звичайного, стебла і листя кропиви.

З'ясовано, що гілковий корм козулі з деревних рослин у Лісостеповій зоні становить 22,11 % на відміну від Степової зони, де його частка майже у 19 разів менша і складає тільки 1,18 %. У кормовому раціоні козулі частка гілкового корму з чагарникових рослин у Лісостепової зоні майже у 2 рази перевищує цей показник у Степовій зоні і становить 30,32 % проти 14,88 % (рис.). Стосовно частки плодів у кормовому раціоні козулі, спостерігається дещо інше співвідношення. У Степовій зоні частка плодів деревних рослин у кормовому раціоні козулі майже у 3 рази більша, ніж у Лісостеповій і становить 44,99 % і 15,14 % відповідно. Частка плодів чагарникових рослин у кормовому раціоні козулі у Степовій зоні (3,63 %) у 2 рази більша, ніж у Лісостеповій зоні (1,81 %).

Рис. Співвідношення кормів козулі європейської в осінньо-зимовий період (2006-2013рр.), %

Листя деревних рослин Степової зони у досліджених рубцях шлунків козулі становить тільки 4,25 %, що у 2,3 раза менше, ніж у тварин з Лісостепової зони (9,7 %). У Степовій зоні частка листя чагарникових порід у кормовому раціоні козулі майже у 89 разів перевищує цей показник у Лісостеповій зоні. Відмінності між частками трав'яних рослин у кормовому раціоні козулі у Степовій (8,73 %) і Лісостеповій зонах (7,54) значно менші і становлять всього 1,19 %.

Висновки. Результати дослідження і порівняльного аналізу літературних даних свідчать, що склад кормового раціону козулі визначається комплексом чинників різних природних зон. Встановлено, що кормовий раціон козулі у зимовий період (кінець листопада-лютий) у двох природних зонах України різниться не тільки за видовим складом рослин а й за частинами тих рослин, що поїдаються. У Лісостеповій зоні основу кормового раціону козулі в осінньо-зимовий період становить гілковий корм бруслини бородавчастої та європейської і в'язу звичайного, а у Степовій зоні - гледичія колюча (боби і насіння), бирючина (плоди, листя та гілки), ожина сиза (листя і плоди). У процесі дослідження вмісту шлунків козулі в осінньо-зимовий період зі Степової зони ідентифіковано 14 видів рослин, а з Лісостепової зони 23 види рослин.

У кормовому раціоні козулі в Лісостеповій зоні виявлено 10 деревних, 5 чагарникових і 7 видів трав'яних рослин, а у Степовій зоні - 5, 5 і 4 види рослин відповідно. У Лісостеповій зоні козуля надає перевагу гілковому корму з деревних рослин, частка якого становить 22,11 % проти 1,18 % у Степовій зоні. Особливості харчування і кормовий раціон козулі європейської потребує подальших ретельних досліджень із застосуванням сучасного обладнання.

Література

1. Владышевский Д.В. Некоторые закономерности зимнего питания оленя и косули / Д.В. Владышевский, Г.М. Ельский // Экология популяций лесных животных Сибири: сб. науч. тр. Новосибирск, 1974. С. 87-102.

2. Голишова В. Питание / В. Голишова, Р. Обртел, И. Кожена, А. Данилкин // Европейская и сибирская косули: сб. науч. тр. М.: Изд-во "Наука", 1992. С. 124-139.

3. Гончарова Т.А. Энциклопедия лекарственных растений / Т.А. Гончарова. М.: Изд. дом МСП. 1997. Т. 1. С. 204-205.

4. Данилкин А. А. Оленьи (Cervidae). Млекопитающие России и сопредельных регионов / А. Данилкин. М.: Изд-во ГЕОС, 1999. 552 с.

5. Домніч А. В. Сучасний стан популяцій та особливості екології оленячих в умовах вільного існування у межах індустріального м. Запоріжжя (о. Хортиця) / А.В. Домніч, С.Г. Охрименко, І.М. Свидунович // Вісник Запорізького національного університету: зб. наук. праць. Сер.: Біологічні науки. 2014. № 1. С. 47-59.

6. Домніч В. І. Динаміка впливу популяції асканійського шляхетного оленя на рослинність степових територій / В.І. Домніч // Науковий вісник Ужгородського національного університету: зб. наук. праць. Сер.: Біологія. Ужгород: Вид-во УНУ. 2007. Вип. 21. С. 158-164.

7. Домніч В.І. Раціони живлення асканійського шляхетного оленя на арідних територіях узбережжя Азовського та Чорного морів / В.І. Домніч, А.В. Домніч // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: міжвідомч. наук.-техн. зб. Львів: Вид-во УкрДЛТУ.

8. 2006. Вип. 30. С. 310-317.

9. Краснов В.П. Радіоекологія козулі європейської в центральному поліссі України / П. Краснов, З.М. Шелест, О.О. Орлов, М.М. Калетник, С.П. Ірклієнко, В.М. Турко; за ред. В.П. Краснова. Житомир: Вид-во "Волинь", 1998. С. 38-54.

10. Краснов В.П. Раціон козулі європейської в лісах Центрального Полісся України / В.П. Краснов, З.М. Шелест // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: міжвідомч. наук.-техн. зб. Львів: Вид-во УкрДЛТУ. 2006. Вип. 30. С. 262-266.

11. Кузнецов Г.В. Определение потребления растительной продукции лосями по их экскрементам / Г.В. Кузнецов. М.: Изд-во "Наука", 1975. С. 176-177.

12. Лавров М.А. Косуля / М.А. Лавров // Охота и охотничье хозяйство: сб. науч. тр. 1970. № 8. С. 16-19.

13. Падайга В.И. Значение косули в лесном хозяйстве и система мероприятий по защите от нее лесовозобновлений у Литовской ССР: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук / В.И. Падайга. Таллин, 1965. 25 с.

14. Простаков Н.И. Копытные животные Центрального Черноморья / Н.И. Простаков. Воронеж, 1996. 375 с.

15. Тимофеева Е.К. Косуля / Е.К. Тимофеева. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. 224 с.

16. Хоєцький П.Б. Сарна європейська (Capreolus Capreolus L) в мисливських угіддях львівщини: монографія / П.Б. Хоєцький. Львів: Вид-во СПОЛОМ, 2013. 224 с.

17. Юргенсон П.Б. Учет лосей и оценка их зимней деятельности в лесах средней полосы методом весеннего учета числа дефекацій / П.Б. Юргенсон // Труды Приокско-Террасного гос. зап-ка. 1961. Вып. 3. С. 19-28.

18. Ellenberg H. Zur Populationsokologie des Rehe (Capreolus capreolus L., Cervidae) in Mitteleuropa. Mьnchen, 1978. 211 s.

19. Cushwa C., Coady I. Food habits of moose Alces flces in Alaska: A. Preliminary study using rumen contens analysis // 1big. 1976. № 90. Pp. 11-16.

20. Rajsky, M., Vodnansky, M., Rajsky, D., Slamecka, J., Sokol, J. Podmienky vyzivy srnca lesnйho Capreolus capreolus v kultщrnej krajine / Slovensky veterinarsky casopis. 2007. Vol. XXXII, № 4. S. 244-247.

21. Rajsky, M., Vodnansky, M., Jurcik, R., Rajsky, D.: Srny a srncata: dфlezitй aspekty vyzivy a selekcie / Nase pol'ovnictvo. 2007. Vol. 9. S. 8-9.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.