Особливості живлення козулі європейської (Capreolus Capreolus) у степовій і лісостеповій природних зонах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ЖИВЛЕННЯ КОЗУЛІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ (CAPREOLUS CAPREOLUS) У СТЕПОВІЙ І ЛІСОСТЕПОВІЙ ПРИРОДНИХ ЗОНАХ УКРАЇНИ

Аспір. А.В. Домніч¹; ст. лаборант Т.В. Іващенко

Наведено результати дослідження та порівняльного аналізу літературних даних, які свідчать, що склад кормового раціону козулі визначається комплексом чинників різних природних зон. Встановлено, що кормовий раціон козулі в осінньо-зимовий період у двох природних зонах України різниться не тільки за видовим складом рослин, а й за частинами тих рослин, що поїдаються. У Лісостеповій зоні основу кормового раціону козулі в осінньо-зимовий період становить гілковий корм бруслини бородавчастої та європейської і в'язу звичайного, а у Степовій зоні - гледичія колюча (боби і насіння), бирючина (плоди, листя та гілки), ожина сиза (листя і плоди). У процесі дослідження вмісту шлунків козулі в осінньо-зимовий період зі Степової зони ідентифіковано 14 видів рослин, а з Лісостепової зони 23 види рослин. У кормовому раціоні козулі в Лісостеповій зоні виявлено 10 деревних, 5 чагарникових і 7 видів трав'яних рослин, а у Степовій зоні - 5, 5 і 4 види рослин відповідно. У Лісостеповій зоні козуля надає перевагу гілковому корму з деревних рослин, частка якого становить 22,11 % проти 1,18 % у Степовій зоні.

Ключові слова: козуля європейська, раціон живлення, лісостепова зона, степова зона, біотоп.

Вступ. Практика сучасного мисливського господарства потребує поглибленого вивчення живлення козулі європейської. Однак в Україні, за винятком Полісся і Криму, живлення козулі ґрунтовно не вивчали [15]. Літературні дані свідчать, що у межах широкого євразійського ареалу в раціоні козулі європейської трапляється 915 видів рослин [2]. При цьому якісний і кількісний склад раціону козулі європейської залежить від природних умов конкретного регіону, біотопу, пори року і т. ін. [1, 2, 4, 12, 17-20]. Наприклад, кормовий раціон козулі у Білорусі включає 90, а в Україні - 320 видів рослин [1, 2, 4, 14]. При цьому в лісах Центрального Полісся у раціоні козулі виявлено 44 види рослин, зокрема понад 20 видів деревно-чагарникових і близько 19 видів багаторічних трав, а на Львівщині - 38 видів рослин, з яких до основних кормів віднесено 6 видів, до другорядних - 10 і до випадкових - 5 [15]. Взимку асортимент кормових рослин у раціоні козулі істотно зменшується [17, 19, 20]. Відомо також, що кормова зона у козулі знаходиться на рівні 0-120 см від землі, а в разі високого щільного снігу вона збільшується до 2-3 м [4, 14, 19, 20].

Мета дослідження - з'ясувати екологічні особливості та склад раціону живлення козулі європейської у Лісостеповій і Степовій зонах України.

Об' єкт дослідження - процеси живлення і добування корму козулі європейської в осінньо-зимовий період року.

Матеріали і методи дослідження. Польовий матеріал для визначення якісного та кількісного складу раціону живлення козулі європейської зібрано упродовж осінньо-зимового періоду 2006-2013 рр. на теренах Лісостепової (Дніпропетровська, Київська, Полтавська обл.) і Степової (Запорізька, Херсонська обл.) природних зон України. Всього зібрано 30 шлунків (13 у Степовій і 17 у Лісостепової природних зонах) від особин козулі європейської, добутих у процесі полювання, зокрема три від загиблих. Лабораторний аналіз вмісту шлунків проведено за методикою С. Кушві та І. Коуді [18] з доповненням В. Домніч, А. Домніч [6, 7]. Для цього зміст рубця шлунка об'ємом у 0,5 л закладали до ґрунтових сит з номерами від 1 до 10 та промивали під проточною водою. Рослинні рештки у кожному ситі з діаметром отворів 2-5 мм визначали з точністю до виду. Для цього заздалегідь підготували спеціальний гербарій. Простими розрахунками встановлювали кількість видів рослин та їх відсоток. Облік екскрементів козулі європейської проведено на 20 експериментальних ділянках (100 м х 20 м кожна) за апробованими методиками [10, 16]. Крім цього, у Степовій зоні упродовж 2006-2013 рр. здійснено понад 20 стежкувань і 30 спостережень за харчуванням козулі у природних умовах.

Результати дослідження. У процесі аналізу рубців шлунків 13 козуль, які походять зі Степової зони, ідентифіковано 14 видів рослин (табл. 1). Результати аналізів свідчать, що в осінньо-зимовий період 2006-2013 рр. у раціоні козулі переважають деревні рослини - 50,42 %. Друге місце посідають чагарники - 38,03 %, а частка трав'яних рослин становить всього 8,73 %. козуля європейський кормовий раціон

Частка гілкового корму з деревних рослин становить всього 1,18 %, а з чагарників - 13,7 %. У кормовому раціоні козулі в осінньо-зимовий період на першому місці виявилася гледичія колюча (Оїгйіиіа ґгіасапґкоз Ь.) - стулки плодів та насіння якої становили 40,7 % від загальної маси аналізованої у рубцях шлунків (див. табл. 1). Рештки гледичії виявлено у 9 із 13 шлунків. Доречно зазначити, що частка гледичії колючої у лісових насадженнях заплави Дніпра і на о. Хортиця становить близько 10-15 %. Плоди у гледичії висячі, на довгій ніжці, майже не розкриваються, темно-коричневі, шкірясті. Насінини (близько 15 мм завдовжки) овальні, темно-коричневі, голі, блискучі. Козуля харчується бобами гледичії тільки тоді, коли вони самі опадають на землю (здебільшого друга половина зими). Добуваючи поживні насінини, вона ковтає і частки стулок плодів. У бобах гледичії багато цукру (до 29 %) та вітамінів С і К, що накопичуються в насінні та стулках.

Особливо активно козуля поїдає плоди гледичії, коли сніговий покрив сягає 10-20 см і більше. Так, на о. Хортиця козуля найбільше відвідує біотопи - молодий акацієвий ліс, р-н Протовче та насадження гледичії (р-н Протовче та за Дамбою). Саме у зазначених біотопах обліковано найбільшу кількість екскрементів козулі - в акацієвому лісі - 21-105 купок (середній показник - 63), а в гледичієвому - 33-52 купки (середній показник - 42,5). Абсолютно суха маса екскрементів козулі становила 2,27 кг/га і 2,38 кг/га відповідно [5].

Результати досліджень засвідчують, що у Степовій зоні України у кормовому раціоні козулі друге місце серед деревних рослин посідають груша лісова (Pyrus communis L.) і сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), частка кожної з них становить 3,58 % від загальної маси вмісту рубця (див. табл. 1). Козуля залюбки поїдає плоди груші - 3,17 %, меншою мірою листя - 0,41 %, що неодноразово спостерігалося у лісових насадженнях поблизу сіл Трудолюбівка і Мак- симівка Вільнянського району. Поїдання козулею хвої сосни спостерігали в Но- вомиколаївському районі, а також на о. Хортиця поблизу біостанції ЗНУ і під час стежкування козуль у балці Широкій. Взимку тварини поїдали молоду хвою з низько опущених гілок старовікових сосен. У 2009 р. у лісових розсадниках Новомиколаївського і Василівського районів зареєстровано поїдання козулею верхівкових пагонів 5-річних саджанців сосни.

Встановлено, що у Степовій зоні України серед чагарникових рослин у кормовому раціоні козулі істотно переважає бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.), загальна частка якої сягає 17,75 %, зокрема її листя і гілки мають приблизно однаковий відсоток 8,84 і 7,53 відповідно, а плоди складають всього - 1,38 %. Частка ожини сизої (Rubus caesius L.) у досліджених рубцях козулі становить 10,5 %, зокрема на листя припадає 9,37 %, а на плоди - 1,13 % від загальної маси вмісту рубця. Верба козяча (Salix caprea) стоїть серед всіх кормів на п'ятому місці - 7,46 %, із них вагома частка припадає на гілки з бруньками 7,35 % і тільки незначна на листя - 0,11 %.

Наголосимо, що козуля інтенсивно поїдає листя ожини сизої, особливо за відсутності снігового покриву. Водночас гілки з бруньками верби козячої поїдають тварини упродовж усього осінньо-зимового періоду, проте місця її зростання займають незначну площу, тому усі кущі сильно об'їдені. У шлунках козуль ідентифіковані також листя та боби аморфи (Amorpha) (2,26 %), однак об'їдених пагонів на кущах цієї рослини не виявлено, хоча вона на о. Хортиця формує значні зарослі. З трав'яних рослин у раціоні козулі у Степовій зоні домінує озима пшениця (Triticum L.), частка якої становить 5,23 %. На озимині козулі пасуться доволі часто, особливо на полях неподалік узлісся, ярів і балок зарослих чагарниками.

На о. Хортиця, 3-4 роки тому, допоки там на полях вирощували озиму пшеницю, ввечері і на світанку регулярно зустрічали козуль. Останні два роки там висівають ріпак (Brassica napus L.). 27.01.13 р. при глибині снігу 18-25 см спостерігали поїдання козулею ріпаку. Тварини розгрібали сніг до зеленої маси на площадках розміром від 0,3 х 0,8 м² до 110 х 150 м². На всьому полі обліковано близько 90 шт. таких площадок. Водночас зареєстровано 7 козуль, які поїдали стебла ріпаку. Проте у шлунках досліджених тварин ріпак не ідентифіковано. До випадкових і рідких компонентів кормового раціону козулі у Степовій зоні можна віднести: тополю чорну (Populus nigra L.) - 2,3 %, клена гостролистого (Acer platanoides L.) - 0,26 %, аморфу (Amorpha) - 2,26 % і глід звичайний (Crataegu laevigata) - 0,06 % (див. табл. 1).

Табл. 1

Склад кормів козулі у Степовій зоні України (осінньо-зимовий період 2006-2013 рр.)