Особливості ліпідного обміну в організмі корів впродовж лактації і сухостою

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ В ОРГАНІЗМІ КОРІВ ВПРОДОВЖ ЛАКТАЦІЇ І СУХОСТОЮ

М. Д. КАМБУР, доктор ветеринарних наук, професор Сумський національний аграрний університет

Анотація

В статті наведені дані щодо ліпідного обміну в організмі корів у різні фізіологічні періоди лактації, росту та розвитку плода. Динаміка використання основних метаболітів ліпідного обміну забезпечувала зниження жиросинтезуючої функції тканин молочної залози і переважно відбувалося накопичення сумарної фракції фосфоліпідів і триацилгліце- ролів у тканинах молочної залози впродовж періоду сухостою. Вва- жаемо, що це є одним із механізмів, який пригнічує функціональну актив- ність альвеол молочної залози до завершення лактації і забезпечує накопичення жирів у тканинах для подальшого їх виділення у молозиво.

Ключові слова: молочна залоза, сумарна фракція фосфор- ліпідів, фосфорилхолін, лактація, холестерол

ліпідний лактація молочний корова

Циклічність надходження і витрат тканинних резервів енергії в орга- нізмі корів давно відома працівникам тваринництва. Нещодавно відкрита порівняно висока ефективність жировідкладання у лактуючих корів, а також висока енергетична ефективність використання тканинних резервів для синтезу компонентів молока дали підставу вважати доречним таку циклічність надходження і витрат резервів в тілі. Встановлено, що за рахунок тканинних резервів високопродуктивні корови можуть покривати до половини потреби в енергії в ранній період лактації, що і визначає актуальність досліджень особливостей ліпідного обміну в організмі корів з урахуванням їх використання на потребу організму, ріст і розвиток плоду та секретоутворюючу функцію тканин молочної залози корів.

Дослідники вважають, що величина використаної коровами енергії корма на початку лактації визначається не стільки рівнем молочної про-

дуктивності, скільки вгодованістю тварин до моменту отелення. Доведено, що вгодованість тварин перед отеленням, за інших рівних умов, обумов- лює як величину вживання перетравного сухого залишку корму, так і молочну продуктивність.

Інтенсивність мобілізації тканинних запасів в післяотільний період суттєво впливає на молочну продуктивність і може розглядатися, як один із важливих факторів, що визначає секрецію молочного жира і жиромо- лочних корів в період роздою. Вказують, що фактором, інгібуючим на більший або менший час після отелення максимальний синтез жирних кислот в молочній залозі, є очевидно, збільшене надходження довго- ланцюгових ацильних радикалів у вигляді НЕЖК, внаслідок посиленої мобілізації жирних кислот із жирових депо організму. Швидкість розвитку функції синтеза жирних кислот в молочній залозі корів після отелення знаходиться в позитивній залежності від споживання енергії з кормом. Інші дослідження підтверджують, що інтенсифікація процесів ліполіза в жировій тканині корів супроводжується посиленням процесів глюконеоге- неза в печінці. Ця залежність, очевидно, лежить в основі метаболічної адаптації корів до забезпечення високих їх потреб в глюкозі в період інтенсивного молокоутворення. В результаті збільшеної доступності довголанцюгових ацильних радикалів відбувається синтез тригліцеридів молока здебільшого із преформованних жирних кислот, доставлених з кров'ю, тоді як зекономлена глюкоза, треба вважати, використовується для синтезу лактози.

Мета дослідження - встановити можливі причинно-наслідкові фізіологічні взаємозв'язки між споживанням енергії корма, виділенням її з молоком і балансом в тканинах організму, з використанням на ріст та розвиток плоду.

Матеріали і методика досліджень. Лабораторні дослідження про- ведено в умовах кафедри анатомії, нормальної та патологічної фізіології тварин Сумського національного аграрного університету, відділу № 20 Інституту прикладної фізики НАН України (м. Суми). Для цього вико- ристовували тварин, які були сформовані у групу в умовах господарства СВК АФ «Перше травня» у кількості 10 голів на початку періоду лактації. Відбір проб артеріальної крові (з хвостової артерії), венозної крові (з підшкірної черевної вени) та молока від тварин дослідної групи проводили після ранкової годівлі наприкінці кожного місяця лактації та ембріонналь- ного періоду гестації плода до родів. Отриманий цифровий матеріал оброблений статистично за допомогою комп'ютерної програми. Різницю між двома величинами вважали вірогідною за р<0,05; р<0,01; р<0,001.

Результати досліджень. Результати проведених досліджень свід- чать, що від періоду інтенсивної лактації до її завершення тканини молоч- ної залози корів знижували поглинання сумарної фракції фосфоліпідів. Найбільш значне поглинання сумарної фракції фосфоліпідів тканинами молочної залози встановлено під час інтенсивної лактації (26,21±0,95 каунти). В подальшому, до завершення другого і третього періодів лакта- ції поглинання фракції фосфоліпідів тканинами молочної залози знижу-

валось. Наприкінці періоду стабілізації лактації тканини молочної залози корів поглинали сумарну фракцію фосфоліпідів в 2,14 раза (р<0,001) мен- ше, ніж у період інтенсивної лактації. Рівень поглинання сумарної фракції фосфоліпідів в кінці завершення лактації виявився в 3,14 раза менше (р<0,001), ніж наприкінці періоду інтенсивної лактації і в 1,63 раза (р<0,001) менше, ніж в період завершення лактації.

В період сухостою тканини молочної залози підвищували поглинан- ня сумарної фракції фосфоліпідів з притікаючої крові. Тканини молочної залози корів наприкінці періоду сухостою поглинали сумарну фракцію фосфоліпідів, що в 1,76 раза (р<0,001) більше, ніж у період завершення лактації. Динаміка використання тканинами молочної залози корів фосфо- рилхоліну була дещо інша, ніж динаміка використання ними сумарної фракції фосфоліпідів з притікаючої крові. В цілому тканини молочної залози впродовж лактації знижували використання фосфорилхоліну до періоду завершення лактації і значно підвищували їх використання під час сухостою.

У період завершення лактації тканини молочної залози значно знижували поглинання фосфорилхоліну з притікаючої крові. У цей період вони поглинали фосфорилхоліну в 2,05 раза (р<0,001) і 1,96 раза (р<0,001) менше, ніж у період інтенсивної лактації та в період стабілізації лактації.

Наприкінці сухостою тканини молочної залози поглинали фосфор- рилхолін з притікаючої крові в 3,36 раза (р<0,001) більше, порівняно з періодом завершення лактації, в 1,66 раза (р<0,001) і в 1,51 раза (р<0,001) більше, ніж у період стабілізації та інтенсивної лактації.

Результати досліджень свідчать, що тканини молочної залози корів впродовж лактації зменшували поглинання сумарної фракції триацилглі- церолів з притікаючої крові. Наприкінці періоду інтенсивної лактації ткани- ни молочної залози поглинали 13,11±0,42 каунти сумарної фракції триа- цилгліцеролів. Наприкінці періоду стабілізації лактації тканини молочної залози поглинали в 1,48 раза (р<0,01) менше сумарної фракції триа- цилгліцеролів з притікаючої крові, порівняно з цим процесом у періодом інтенсивної лактації. У період завершення лактації тканини молочної залози продовжували знижувати поглинання з притікаючої крові сумарної фракції триацилгліцеролів в 1,83 раза (р<0,001) та в 1,24 раза (р<0,01) у порівняні з періодом інтенсивної лактації та періодом стабілізації лактації. Наприкінці сухостою тканини молочної залози порівняно з періодом завершеннялактаціїпідвищувалипоглинаннясумарноїфракції триацилгліцеролів в 1,63 раза (р<0,001). Порівняно з періодом інтенсивної лактації під час завершення сухостою тканини молочної залози корів поглинали з притікаючої крові в 1,12 раза (р<0,05) менше сумарної фракції триацилгліцеролів, і в 1,32 раза (р<0,01) та в 1,63 раза (р<0,001)

більше, ніж у період стабілізації та завершення лактації.

В той же час, динаміка артеріовенозної різниці за холестеролом по молочній залозі корів мала інший характер. У період інтенсивної лактації тканини молочної залози поглинали з притікаючої крові 26,15±0,58 каунти

холестеролу. Поглинання даного метаболіту ліпідного обміну у період ін- тенсивної лактації було в 2,21 раза більше (р<0,001), ніж у період стабілі- зації лактації. Під час завершення лактації тканини молочної залози корів виділяли холестерол у відтікаючу від залози кров на рівні 15,17±0,40 каун- ти, а в період сухостою підвищували використання холестеролу майже у 2 рази.

Висновки

Вважаємо, що виявлена динаміка поглинання та виділення основ- них метаболітів ліпідного обміну забезпечувала зниження жиросинте- зуючої функції тканин молочної залози в кінці лактації і в більшій мірі від- бувалося накопичення сумарної фракції фосфоліпідів та триацилгліце- ролів у тканинах молочної залози впродовж періоду сухостою. Можливо, це є одним із механізмів, який пригнічує функціональну активність аль- веол молочної залози до завершення лактації і забезпечує накопичення жирів у тканинах для подальшого їх виділення у молозивний період.

Список літератури

1. Буров В. В. Возрастные изменения количества внутридольковой жировой ткани в молочных железах / В. В. Буров, Е. Н. Савенкова // Морфология. - 2008.- Т. 133.- № 2. - С. 22.

2. Камбур М. Д. Ліпідний спектр крові корів у період завершення лактації / М. Д. Камбур, А. А. Замазій, С. М. Півень // Біологія тварин. - 2012. - Т. 14, (1- 2). - С. 128-132.

3. Камбур М. Д. Ліпідний спектр секрету молочної залози корів у новотільний період / М. Д. Камбур, А. А. Замазій, С. М. Півень, О. С. Передера // Зб. наукових праць Харківської ДЗА. - 2012. - Вип. 25, Ч. 2. - С. 55 - 59.

4. Обмін речовин між кров'ю і тканинами молочної залози за впливу на організм корів нітрато-нітритів (дані ангіостомії) / А. Й. Мазуркевич, В. І. Карповський, С. І. Голопура та ін. // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2000. - Вип. 22. - С. 228-231.

Размещено на Allbest.ru