Рекреаційна дигресія букових лісів вздовж еколого-пізнавального маршруту

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕКРЕАЦІЙНА ДИГРЕСІЯ БУКОВИХ ЛІСІВ ВЗДОВЖ ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНОГО МАРШРУТУ "М. СКОЛЕ - Г. ПАРАШКА" (НПП "СКОЛІВСЬКІ БЕСКИДИ")

Г.Б. Лукащук

Вступ. У другій половині ХХ ст. стрімко зросло екологічне значення лісів як фактора природної рівноваги. Водночас починає зростати рекреаційна роль лісів і, відповідно, збільшуватися рекреаційне навантаження на лісові природні комплекси. Інтенсивне рекреаційне лісокористування може спричиняти негативні екологічні наслідки - погіршення санітарного стану та складу деревостану, зниження захисних функцій лісу, втрату його естетичних функцій.

У Карпатах склалися різноманітні комфортні природні умови для відпочинку. Рекреаційний потенціал НПП "Сколівські Бескиди" дає змогу розглядати рекреацію як один з пріоритетних напрямків його діяльності. Інтенсивно розвиваються еколого-пізнавальні маршрути. На території НПП "Сколівські Бескиди" одним із найцікавіших є еколого-пізнавальний маршрут "м. Сколе - г. Парашка" (рис.). Цікавий маршрут тим, що маємо можливість спостерігати природні зміни, зумовлені висотною зональністю (маршрут починається на висоті 440 м н. р. м, а найвища точка маршруту - гора Парашка - має 1268 м н.р.м.).

Дослідний матеріал та методика дослідження. Район ялиново-буково- ялицевих лісів займає на території національного природного парку основну плошу. Основними лісоутворювальними породами є Abies alba Mill., Fagus sylvatica L., Picea abies L. Karsten. У складі насаджень трапляються: Ulmus glabra Huds., Acer pseudoplatanus L. Populus tremula L., Betula pendula L., Alnus inca- na L. Щоб вести мову про дигресивні зміни рослинного вкриття букових лісів вздовж маршруту, потрібно, насамперед, вивчити його таксономічну (систематичну) структуру, виявити зміну кількісних співвідношень видів різних цено- тичних груп [5, 11, 12, 17]. Використовуючи маршрутний метод, заклали пробну ділянку і провели опис фітоценозу у кв. 9 на схилі крутизною 20-30° на висоті 700-850 м н.р.м. у свіжій смереково-ялицевій субучині (С2-см-яцБк) та вздовж стежки на г. Парашка.

Результати дослідження. У нижній частині пробної площі ліс різновіковий (70-100 років). Деревний ярус формують Fagus sylvatica, Picea abies, Betula pendula. Висота бука змінюється від 15 до 35 м. Підлісок формують Corylus avellana L., Sorbus aucuparia L. Вище, уздовж стежки, насадження представлене старим лісом, із домінуванням у деревному ярусі бука лісового, до якого домішується клен-явір, а в горах, по стежці - старі екземпляри ялиці білої. Зімкнутість крон дуже нерівномірна, від 0,7 до 0,9. Чагарниковий ярус представлений ліщиною звичайною та підростом лісотвірних порід, які розташовані нерівномірно - куртинами.

Рекреаційна дигресія призводить до відпаду дерев меншого діаметра. У деревостані присутні дерева з механічними пошкодженнями. Загалом рекре аційна дигресія призводить до зниження життєвості насадження. Це добре видно вздовж стежки на г. Парашка. Старі екземпляри ялиці білої та бука лісового пошкоджено написами, розвиваються дупла, що з часом призводить до розвитку захворювань.

Використання лісу для відпочинку ускладнює процес природного відновлення. Внаслідок витоптування знищується насіння деревних і кущових видів. Ущільнення ґрунту, зниження аерації призводить до значного відпаду та пошкодження підросту. На витоптаних місцях він або відсутній, або представлений поодиноко. Важливим наслідком дигресії є зменшення загальних запасів фітомаси. Вздовж стежки спостерігаємо "старіння" лісу, оскільки підріст систематично знищується і деревостан не омолоджується. У міру знищення підросту припиняється самовідновлення деревостану. Ще деякий час, поки живі дорослі дерева, лісовий біоценоз може існувати, проте стійкість його вже порушено. трав'яний рослинний буковий ліс

Першим компонентом лісових біогеоценозів, який зазнає рекреаційного впливу і в якому спостерігаються найбільші зміни, є живе надґрунтове вкриття. Трав'яне вкриття на досліджуваній ділянці налічує 79 видів, що належать до 30 родин. Фоноутворювачами є представники перших 10 родин (табл. 1). Перші три місця займають такі родини: Asteraceae - 9 видів, Lamiaceae - 8 видів, Ra- nunculaceae - 7 видів. Наявність значної кількості представників перших трьох родин свідчить про значне порушення структури рослинного вкриття, тобто появу " лісових бур'янів" і рудеральних видів. Представники родини Poaceae трапляються здебільшого на відкритих територіях вздовж стежки та у місцях, де утворилися вікна через повалені старі дерева. Це такі види як Calamagrostis epi- geios (L.) Roth., Agrostis tenuis Sibrh., Melica nutans Retz., Poa nemoralis L. та ін. Решта родин представлена незначною кількістю видів - від 1 до 3.

На дослідженій ділянці трав'яне вкриття має виражену мозаїчність і значну площу займають мертвопокривні ділянки (10-20 %). Основний фон становлять типові лісові види (табл. 2). Їх виявлено 53. Переважають види класу Querco-Fagetea [16]: Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs, D. austriaca (Jacq.) Woynar ex Schinz et Thell., Athyrium filix-femina (L.) Roth, Stellaria nemorum L., Galeobdolon lutem Huds., Oxalis acetosella L., Majanthemum bifolium (L.)

F. W. Schmidt, Prenanthes purpurea L., Vaccinium myrtillus L., Luzula sylvatica (Huds.) Gaudin, Mycelis muralis (L.) Dumort. Поодиноко трапляються Dentaria bulbifera L., та D. glandulosa Waldst. et Kit., Veronica montana L., V. urticifolia Jasq. Типові лісові види трапляються біля стовбурів дерев та в куртинах підросту і підліску.

На узліссі та вздовж стежки зростають Filipendula ulmaria (L.) Maxim, Thalictrum aquilegifolium L., Astrantia major L., поодиноко - Lathyrus niger (L.) Bemh, L. laevigatus (Waldst. et Kit.) Fritsch, Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bemh.) Schult., Pyrethrum corymbosum (L.) Scop. Проективне вкриття нерівномірно розвиненого трав'яного ярусу - 5-60 %. Це пов'язано зі значною крутизною схилу, а також із рекреаційним навантаженням вздовж стежки. На освітлених ділянках, де відпали окремі дерева, непрохідний ярус формує Rubus hirtus Waldst. et Kit.

Уздовж стежки, на освітлених ділянках, спостерігаємо значну участь лучного низькотрав'я: Glechoma hederaceae L., Veronica chamaedrys L., V. officinalis L., Trifolium repens L., Alchemilla gracilis Opiz., Plantago major L., Vicia tetrasperma (L.) Schreb. Завдяки своїй морфологічній будові, більшість цих видів є стійкими до витоптування. Вони мають добре розвинені системи підземних пагонів та добре розвинені кореневі системи. Подорожник великий має розеткове розташування листків і гнучкі генеративні пагони. Менш стійкими є види рослин, у яких кореневища та корені розташовані у приповерхневому шарі ґрунту, а стійкішими - види, які мають глибокі стрижневі корені чи розвивають велику кількість тонких коренів.

Упродовж еколого-пізнавального маршруту на г. Парашка та у сильно засмічених місцях непланового відпочинку зі значним рекреаційним навантаженням трапляються рудеральні види: Urtica dioica L., Galeopsis spesiosa Mill,

G. tetrahit L., Prunella vulgaris L., Lamium album L. У місцях неорганізованого розведення вогнищ та відпочинку територію засмічено побутовими рештками, а трав'яне вкриття повністю відсутнє або розвинулися угруповання з перевагою кропиви дводомної. Внаслідок витоптування у місцях самовільного відпочинку утворюється своєрідна структура з витоптаних стежок і невитоптаних місць. Рекреаційне навантаження сприяє збільшенню щільності ґрунту, на якому не відбувається заселення лісових рослин, ущільнення ґрунту спричиняє відмирання кореневищних рослин.

Гідрофільні види трапляються зрідка у місцях виходу невеличких джерел. Отже, характерні напрями дигресії рослинного вкриття - зміна домінантів видового складу рослин у системі букових лісів, збіднення флористичного різноманіття, зниження стійкості насаджень внаслідок пошкоджень.

Висновки. Процес зміни лісового фітоценозу від його механічного витоптування (перша стежка) до повної деградації (окремі дерева на оголеній і утрамбованій землі) проходить безперервно й поступово. Відбувається диференціація угруповання на біогрупи, розділені стежками і відкритими ділянками, кількість підросту незначна та він збережений невеликими групами. Типові лісові види зосереджені біля стовбурів дерев чи у групах підросту. Поряд зі зменшенням проективного вкриття типових лісових трав (розміщення мозаїчне), у трав'яне вкриття у просвітах та вздовж стежки проникають лучні та лучно-лісові види. Збільшується участь рудеральних видів та "лісових бур'янів".

Проаналізувавши видовий склад та ценотичну структуру рослинного вкриття вздовж еколого-пізнавального маршруту, можемо виділити другу та - вздовж стежки - третю стадії рекреаційної дигресії. Спостерігаємо порушений та сильно порушений стан угруповання. У рослинному вкритті букових лісів вздовж еколого-пізнавального маршруту виявлено всі ознаки антропогенної трансформації.

Література

1. Безручко Л. Розвиток рекреаційної дигресії на території Шацького національного природного парку / Л. Безручко // Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка Сер.: Економічна. - Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка. - 2009. - Вип. 36. - С. 23-30.

2. Голубец М.А. Биогеоценотический покров Бескид и его динамические тенденции / М.А. Голубец, Д.В. Борсук, М.В. Гаврилюк и др. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 240 с.

3. Генсирук С.А. Рекреационное использование лесов / С. Генсирук, М. Нижник, Р. Возняк. К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 248 с.

4. Генсирук С.А. Ліси Західного регіону України / С. Генсирук, М. Нижник, Л. Копій / НТШ, МО України. - Львів : Вид-во УкрДЛТУ, 1998. - С. 327-335.

5. Дыренков С.А. Изменения лесных биогеоценозов под влиянием рекреационных нагрузок и возможности их регулирования / С.А. Дыренков // Рекреационное лесопользование в СССР : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 20-34.

6. Жижин Н.П. Критерии и индикаторы устойчивости лесов УССР к рекреационным нагрузкам // Современные проблемы рекреационного лесопользования : тез. докл. Всесоюз. совещ. / Н.П. Жижин, Н.Н. Зеленский. - М. : Изд-во "Наука", 1985. - С. 92 -93.

7. 3абросаев Н.С. Влияние антропогенных и природных факторов на дубравы Молдавии и особенности ведения хозяйства в рекреационных лесах / Н.С. 3абросаев // Рекреационное лесопользование в СССР : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - С. 68-80.

8. Зеленський М.Н. Реакція букових насаджень на рекреаційні навантаження / М.Н. Зе- ленський, Т.Р. Прикладівська // Наукові праці Лісівничої академії наук України : зб. наук. праць. Львів : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 2. - С. 90-95.

9. Казанская Н.С. Рекреационные леса. / Н.С. Казанская, В.В. Ланина, Н.Н. Марфенин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 96 с.

10. Казанская Н.С. Изучение рекреационной дигрессии естественных группировок растительности / Н.С. Казанская // Известия АН СССР. - Сер.: Географическая. - 1972. - № 1. - С. 52-59.

11. Методика визначення таксаційних показників рекреаційного призначення та розрахунку рекреаційного навантаження і ємності природних комплексів / за ред. Р.Р. Возняка і А.В. Фу- каревича. - К. : Вид-во "Укрдержліспроект", 1993. - 32 с.

12. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др.; за ред. Ю.Н. Прокудин. - Изд. 1. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.

13. Прикладовская Т.Р. Изменение основных компонентов буковых биогеоценозов зеленой зоны г. Львова в результате рекреационного воздействия : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / Т.Р. Прикладовская. - Харьков, 1986. - 15 с.

14. Поляков А.Ф. Влияние рекреационных воздействий на состояние почвы и почвенного покрова в лесных насаждениях горного Крыма / А.Ф. Поляков, Л.Ф. Каплюк // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1982. - Вып. 62. - С. 8-12.

15. Романов B.C. О рекреационных лесах / В.С. Романов, Л.Н. Рожков // Лесное хозяйство : межвуз. сб. науч. тр. - 1975. - № 9. - С. 27-30.

16. Соломаха В.А. Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Рослинний світ / В.А. Соломаха, Д.М. Якушенко, В.О. Крамарець. - К. : Вид-во "Фітосоціоцентр", 2004. - 240 с.

17. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование / А.И. Тарасов. - М. : Изд-во "Агропро- миздат", 1986. - 176 с.

Анотація

РЕКРЕАЦІЙНА ДИГРЕСІЯ БУКОВИХ ЛІСІВ ВЗДОВЖ ЕКОЛОГО-ПІЗНАВАЛЬНОГО МАРШРУТУ "М. СКОЛЕ - Г. ПАРАШКА" (НПП "СКОЛІВСЬКІ БЕСКИДИ")

Розглянуто та проаналізовано видовий склад та ценотичну структуру рослинного вкриття вздовж еколого-пізнавального маршруту. Піднаметове трав'яне вкриття налічує 79 видів, що належать до 30 родин. Поряд зі зменшенням проективного вкриття типових лісових видів (розміщення мозаїчне), у трав'яне вкриття у просвітах та вздовж стежки проникають лучні види. Рекреаційне навантаження сприяє збільшенню щільності грунту, на якому не проходить заселення лісових рослин, ущільнення грунту спричиняє відмирання кореневищних рослин. Збільшується участь рудеральних видів та "лісових бур'янів". Виявлено характерні напрями рекреаційної дигресії рослинного вкриття.

Ключові слова: рекреаційна дигресія, видовий склад, ценотична структура.

Размещено на Allbest.ru