Фенологічні особливості сезонного розвитку та смоловиділення сосни звичайної в умовах українського Розточчя
Визначення відповідності інтенсивності біологічної смолопродуктивності сосни до її фенологічного розвитку і періодизації розвитку природи. Прогнозування оптимальних строків початку і закінчення смоловиділення і визначення періодів смоловиділення у дерев.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.06.2017 |
| Размер файла | 127,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ФЕНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕЗОННОГО РОЗВИТКУ ТА СМОЛОВИДІЛЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ (PINUS SYLVESTRIS L.) В УМОВАХ УКРАЇНСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Проф. Л.С. Осадчук, д-р с.-г. наук;
доц. Ю.А. Мельник, канд. с.-г наук;
асист. Л.М. Кондратюк
Визначено відповідність інтенсивності біологічної смолопродуктивності сосни до її фенологічного розвитку і періодизації розвитку природи. З'ясовано, що настання початку та завершення, а також певних періодів смоловиділення можна визначати за фенологічним розвитком природи за допомогою явищ-індикаторів. Встановлено, що для прогнозування оптимальних строків початку і закінчення смоловиділення та визначення періодів смоловиділення у дерев сосни можна користуватись сумами активних та ефективних температур повітря.
Ключові слова: фенологічний розвиток, смоловиділення, сосна звичайна. смоловиділення сосна фенологічний дерево
Ритмічність сезонного росту і розвитку рослин тісно пов'язана з факторами довкілля і є одним з найважливіших інтегральних показників, які характеризують біологічні особливості та ступінь адаптації рослин до абіотичних чинників довкілля. Останнім часом спостережено стійку тенденцію до посилення парникового ефекту і, як наслідок, глобальне потепління клімату, що призводить до значного подовження вегетаційного періоду та зниження його континентальності в Україні [2, 8]. Вивчення індивідуальної мінливості смоловиділення сосни звичайної у зв'язку з ростом і розвитком вегетативних і генеративних бруньок, зокрема початком і завершенням росту пагонів, їх охвоєнням, розкриванням та відособленням мікро- та макростробілів, пилкуванням, закладанням і формуванням шишок до повної їх стиглості, є частиною роботи з вивчення поліморфізму виду. Це дасть змогу вирішувати питання практичного характеру, а саме успішність селекційного процесу за такою господарсько цінною ознакою, як смолопродуктивність - індивідуальне виділення живиці як реалізація спадкової програми під контролем зовнішніх чинників.
Матеріали і методика дослідження. Сезонний розвиток сосни звичайної досліджували в соснових деревостанах Українського Розточчя відповідно до загальновідомих методик [1, 4]. Динаміку смолопродуктивності досліджено методом мікропоранень за прямою ознакою. Для цього на пробній площі акумуляторним дрилем із спеціальним свердлом, яке не робить загинання волокон, на деревах наносили круглі поранення глибиною в деревині 4-5 мм. Прозорі поліетиленові трубки закріплювали тільки заглиблюючи їх у кору. Через добу після встановлення трубок заміряли довжину заповненої живицею частини з наступним переведенням у вагові одиниці. При цьому фіксували дату проведення дослідження, температуру повітря, а також визначали таксаційні показники дерев. Визначення смолопродуктивності дерев методом мікропоранень не чинить негативного впливу на їхню життєдіяльність.
Суми активних та ефективних температур визначено наростаючим підсумком із використанням середніх добових значень температури повітря. При цьому, у суму активних температур (САТ) повітря не враховували показники нижчі від температурного порогу, а у суму ефективних температур повітря (СЕТ) - нижчі на величину біологічного мінімуму температури розвитку рослини [3, 8].
Результати дослідження показали, що настання початку і закінчення вегетаційного періоду, як і періоду смоловиділення, в кожному сезоні було конкретним і пов'язані з мікрокліматичними умовами довкілля. Статистичні показники смолопродуктивності за декади місяця в роки дослідження характеризувались високою варіабельністю, особливо це проявлялось на початку та наприкінці періоду смоловиділення, що пов'язано з неодночасним настанням цих явищ у різних особин виду. Важливим фактором, що впливає на терміни настання фенофаз, були метеорологічні умови конкретного року. Як і під час ранньої, так і пізньої весни на перебіг фенологічного розвитку рослин основний вплив мав температурний режим, а саме сума накопичених активних та ефективних температур.
На підставі проведеного дослідження складено фенологічний спектр розвитку, який дає повну картину щодо перебігу фенологічних фаз та інтенсивності смоловиділення сосни звичайної в умовах Українського Розточчя (рис.). Смоловиділення в сосни триває від другої декади квітня до третьої декади жовтня. Фенологічний розвиток сосни розпочинається з фази набухання вегетативних бруньок і початку лінійного приросту осьових пагонів. Як зазначає І.Т. Ки- щенко [6], ріст пагонів та хвої сосни звичайної розпочинається з підвищенням середньодобової температури повітря до +5 °С та +10-15 °С відповідно. За нашими спостереженнями, ріст пагонів розпочинався за дещо вищих середньодобових температур повітря - +5-8°С. За початок фенофази росту пагонів сосни брали той момент у збільшенні бруньок, коли довжина бруньок в три рази перевищувала їх максимальний діаметр [4].
Саме з початком росту пагонів зафіксовано початок смоловиділення в сосни звичайної. Цій фенофазі передувало, як мінімум, три сонячних і теплих днів, СЕТ на цей момент становила в межах 39-53 °С. Як відомо, саме в цей період розпочинається діяльність камбіальної меристеми стовбура і починають утворюватись перші ряди трахеїд на висоті стовбура 1,3 м [5]. Хвоя розпочинає відокремлюватись у фазі розкривання бруньок, коли пагін сосни досягає значної довжини, приблизно однієї третини своєї кінцевої довжини. Початок росту хвої фіксували в базальній частині пагона за розходженням верхівок хвоїнок та звільненням від лусочок. Як правило, це відбувалось через 11-18 діб після початку росту пагону. Деякі автори відзначають початок росту хвої на 10-15-ту добу після початку росту пагонів або після закінчення інтенсивного росту пагонів [10], або коли пагони завершують сезонний ріст [9].
Декада місяця
Рис. Фенологічний спектр розвитку та динаміка смоловиділення сосни звичайної
Відомо, що для репродуктивного розвитку необхідний вищий рівень теплозабезпеченості, ніж для вегетативного росту. Календарні строки пилку- вання сосни відбувались переважно в ІІ-Ш декадах травня. Початок і кінець льоту пилку в різні роки мають майже однакове значення сум ефективних температур. Тобто для початку льоту пилку сосни звичайної СЕТ сягає 258289 °С. Тривалість періоду льоту пилку в роки нашого дослідження була в межах 7-8 діб. Після завершення льоту пилку в сосни спостережено період інтенсивного смоловиділення. Цей факт відзначили й інші дослідники, які стверджують, що при підсочці, саме під час пилкування сосни різко зменшується вихід живиці, а після його завершення вихід живиці збільшується [7]. Завершення інтенсивного лінійного росту пагонів спостережено в другій декаді червня і зумовлене внутрішніми регуляторними механізмами. Тривалість росту пагонів становила 67-73 доби.
Максимальне смоловиділення в сосни звичайної спостережено в третій декаді червня, зазвичай, після припинення росту пагонів. Враховуючи, що лінійний і радіальний ріст стовбура пов'язані з діяльністю різних меристем (апікальної і латеральної), можна вважати, що асиміляти, які витрачались на ріст пагонів, перерозподілились на смолотворення. А також враховуючи, що саме в третій декаді червня тривалість світлового дня і, відповідно, інтенсивність фотосинтезу є найвищою, в цей період особини сосни демонстрували максимальну сезонну смолопродуктивність. Подальше зниження виходу живиці, на нашу думку, зумовлене внутрішніми та зовнішніми регуляторними механізмами: початком приросту пізньої деревини, зниженням тривалості світлового дня, настанням періодів з високими температурами, дефіцитом вологи в доступному шарі ґрунту. Друге незначне підвищення смолопродуктивності спостережено в сосни після завершення радіального росту стовбура, яке відбувається, як правило, в першій-другій декадах серпня.
Початок опадання хвої, який свідчить про закінчення вегетації та перехід рослини до стану спокою, спостережено з третьої декади жовтня, однак ступінь прояву контрастності в різні роки відрізняється залежно від погодних умов. Із початком фенофази осіннього забарвлення хвої значно знижується інтенсивність смоловиділення. Виділення живиці в незначній кількості спостережено за середньодобових температур повітря понад 5 °С, а з настанням заморозків вихід живиці припинявся. Загалом смоловиділення у різні роки досліджень тривало від 194 до 216 діб. Однак в деякі роки навіть взимку, під час відлиг, спостережено незначне виділення живиці.
На підставі результатів фенологічних спостережень встановлено відповідність біологічної періодичності смолопродуктивності сосни звичайної до її сезонного розвитку та періодизації розвитку природи (табл.). Як свідчать дані табл., настання початку та завершення, а також певних періодів смоловиділення можна визначати за фенологічним розвитком природи за явищами індикаторами. Так, початок смоловиділення збігається зі завершенням цвітіння підсніжни- ка білосніжного та початком цвітіння первоцвіту весняного.
Початок інтенсивного смоловиділення (понад 5 г/добу) настає, як правило, в період масового цвітіння конвалії звичайної. Перший максимум смоловиділення збігається з масовим достиганням плодів чорниці звичайної.
Табл
Смоловиділення та явища-індикотори сезонного розвитку сосни звичайної
|
Період смоловиділення |
Се редня фено дата |
Сума середнь вих температ |
одобо- ур, °С |
Фенороз- виток сосни звичайної |
Явища-індикатори, що збігаються з періодами смолопродуктивності |
||||
|
САТ 0 °С |
САТ 5 °С |
СЕТ 5 °С |
що передують |
збігаються |
після настання |
||||
|
Початок активного виходу живиці (більше 2 г/добу) |
10.04 |
169 |
134 |
48 |
Початок росту пагонів |
Поява перших листків бузини чорної |
Початок цвітіння первоцвіту весняного, кінець цвітіння підсніжника білосніжного |
Поява перших листків берези повислої |
|
|
Початок інтенсивного виходу живиці (понад 5,0 г/добу) |
22.05 |
649 |
609 |
319 |
Завер шення льоту пилку |
Поява перших листків та початок цвітіння дуба звичайного |
Масове цвітіння конвалії звичайної, суниць лісових |
Початок цвітіння бузини чорної |
|
|
Максимум виходу живиці |
23.06 |
1193 |
1152 |
703 |
Завер шення росту пагонів |
Масове достигання плодів суниць лісових |
Перші стиглі плоди чорниці звичайної |
Масове цвітіння звіробою звичайного, хаменерію вузьколистого |
|
|
Завершення інтенсивного виходу живиці (менше 5,0 г/добу) |
19.09 |
2778 |
2738 |
1851 |
Початок осіннього забарвлення хвої |
Кінець цвітіння деревію звичайного |
Початок забарвлення листків дуба звичайного |
Масове забарвлення листків і початок листопаду в ліщини звичайної |
|
|
Закінчення активного смоловиді лення |
28.10 |
3185 |
3145 |
2063 |
Опадання хвої |
Кінець листопаду граба звичайного |
Кінець листопаду бука лісового |
- |
Висновки
Таким чином, фенологічні спостереження засвідчили відповідність інтенсивності біологічної смолопродуктивності сосни до її фенологічного розвитку і періодизації розвитку природи. Так, дерева сосни розпочинають смоловиділення з настанням фази росту пагонів, інтенсивно виділяти живицю - після завершення фази льоту пилку та припинення росту пагонів, а значно знижують смоловиділення - з початком фенофази осіннього забарвлення хвої.
Настання початку та завершення, а також певних періодів смоловиділення, можна визначати за фенологічним розвитком природи за допомогою явищ- індикаторів. Смоловиділення сосни в умовах Українського Розточчя триває від другої декади квітня до третьої декади жовтня. Чітко простежено максимальне смоловиділення після припинення росту пагонів та хвої. Для прогнозування оптимальних строків початку, закінчення та інтенсивного смоловиділення у дерев сосни можна користуватись САТ повітря переходу температури вище ніж 0 та 5 °С, а також сумою ефективних температур (СЕТ) повітря стійкого переходу температури вище ніж 5 °С.
Література
1. Булыгин Н.Е. Дендрология. Фенологические наблюдения над хвойными породами: учебн. пособ. [для студ. ВУЗов лесохоз. фак.] / Н.Е. Булыгин. Л.: Изд-во РИО ЛТА, 1974. 84 с.
2. Скобало О. Фенокліматична періодизація в заповіднику "Розточчя" / О. Скобало, І. Горбань, В. Гребельна // Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка. Сер.: Біологічна. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка. 2013. Вип. 63. С. 98-109.
3. Гулинова Н.В. Методы агроклиматической обработки наблюдений / Н.В. Гулинова. Л. : Изд-во "Гидрометеоиздат", 1974. 151 с.
4. Елагин И.Н. Сезонное развитие сосновых лесов / И.Н. Елагин. Новосибирск: Изд-во "Наука", 1976. 232 с.
5. Забуга В.Ф. Взаимосвязь ростовой активности кроны с радиальным приростом ствола сосны обыкновенной / В.Ф. Забуга, Г.А. Забуга // Лесоведение: науч.-теор. журнал. М.: Изд-во "Наука". 1990. № 4. С. 19-24.
6. Кищенко И.Т. Сезонный рост сосны в древостоях разного возраста / И.Т. Кищенко // Лесоведение. М.: Изд-во "Наука". 1984. № 1. С. 32-38.
7. Коростылев А.С. Результаты научных исследований по подсочке леса на Среднем Урале / А.С. Коростылев // Лесохимия и подсочка. 1979. № 6. С. 7.
8. Літопис природи / Природний заповідник "Розточчя", смт. Івано-Франкове, 1986-2011. Кн. 1-23.
9. Ситник К.М. Біосфера і клімат: минуле, сьогодення і майбутнє / К.М. Ситник, В.М. Баг- нюк // Вісник Національної академії наук України. 2006. № 9. С. 3-20.
10. Шкутко Н.В. Хвойные Белоруссии. Эколого-биологические исследования / Н.В. Шкут- ко. Минск: Изд-во "Навука і тэхнжа", 1991. 264 с.
11. Юркевич И.Д. Сезонное развитие лесной растительности Белоруссии / И.Д. Юркевич, Э.П. Ярошевич. Минск: Изд-во "Навука і тэхнжа", 1986. 191 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Територіальне розміщення зеленої зони міста або робітничого селища. Проектування і створення лісових культур в зелених зонах. Створення ландшафтних груп в бідних суборах на свіжих і сухуватих ґрунтах. Площадки чистої сосни і сосни змішаної з чагарниками.
контрольная работа [32,0 K], добавлен 23.01.2011Місце знаходження, адміністративна приналежність, структура та площа державного лісового підприємства ДП "Новгород-Сіверське л/г". Короткий нарис історії створення і системи лісових культур сосни звичайної. Лісівничо-таксаційна характеристика культур.
дипломная работа [3,8 M], добавлен 07.10.2012Народногосподарське значення виробництва соняшника. Тенденції розвитку ринку соняшника в Україні. Економічна ефективність виробництва соняшнику, її показники, методика визначення. Умови і рівень розвитку сільськогосподарського виробництва в господарстві.
дипломная работа [176,5 K], добавлен 15.12.2013Основні типи лісорослинних умов. Проведення рубок формування і оздоровлення лісів. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи. Лісовідновлення та лісорозведення. Характеристика насаджень на пробних площах. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи.
курсовая работа [113,8 K], добавлен 30.05.2019Стан, проблеми та перспективи інноваційного розвитку аграрного сектору України. Особливості концепції реформ і удосконалення аграрної освіти та науки. Основні стратегічні та пріоритетні напрями розвитку та результати міжнародної діяльності в сфері АПК.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 24.03.2011Аналіз розвитку овочівництва в сучасній Україні сільського господарства. Дослідження ефективності та рівня продуктивності даної галузі, визначення значення її для економіки України. Розгляд галузевої та територіальної структури овочівництва країни.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 08.12.2013Показники економічної ефективності виробництва сої і методика їх визначення. Напрями інтенсифікації розвитку сільськогосподарських підприємств. Впровадження комплексної механізації виробничих процесів. Динаміка розвитку та підвищення виробництва зерна.
курсовая работа [88,4 K], добавлен 08.08.2015Закарпаття як чудовий край з мальовничими ландшафтами та великим туристичним і оздоровлюючим потенціалом. Оцінка сучасного рекреаційного комплексу Закарпатської області. Місце, роль і характеристика рекреаційного комплексу в розвитку економіки Закарпаття.
курсовая работа [60,6 K], добавлен 26.07.2011Ріпак як найбільш поширена олійна культура з родини капустяних. Характеристика найбільш небезпечних шкідників ярого ріпаку, етапи та особливості їх розвитку. Захисні заходи по знищенню чисельності найбільш небезпечних видів, визначення їх ефективності.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 28.07.2011Основні органи рослин і їх взаємодія. Необхідні умови розвитку рослини, вбирання води і мінеральних поживних речовин з грунту, живлення. Біологічні особливості росту та розвитку найважливіших сільськогосподарських культур: зернових, соняшника, буряків.
реферат [27,2 K], добавлен 13.08.2009Сільське господарство як каталізатор розвитку ринкової економіки. Історія розвитку аграрних відносин в Україні, її періоди. Особливості розвитку аграрних відносин, ринкові перетворення. Утворення нових форм господарювання та відносин в аграрному секторі.
реферат [25,6 K], добавлен 03.05.2009Застосування сценарних методів у транспортному менеджменті. Дослідження тенденцій економічного розвитку морегосподарського комплексу України. Особливості сценарного аналізу. Сучасні напрями реалізації сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 19.05.2017Етапи виникнення та розвитку ґрунту, поняття про його родючість та її передумови. Склад ґрунту, його мінеральні речовини, методика створення оптимальних умов для проростання та нормального розвитку сільськогосподарських рослин, водні властивості ґрунту.
реферат [18,0 K], добавлен 13.08.2009Фінансова підтримка, тенденції розвитку сільського господарства. Кредитування підприємств: сутність, види, форми кредиту. Правове забезпечення розвитку кредитного ринку. Стан і сучасні тенденції розвитку сільських територій та агропромислового комплексу.
курсовая работа [91,8 K], добавлен 30.11.2008Продукція молочного скотарства. Система показників, за якими оцінюють виробництво продукції. Конкурентоспроможність молока українського виробництва. Обґрунтування виробної програми. Рекомендації щодо підвищення ефективності та перспективного розвитку.
дипломная работа [198,7 K], добавлен 11.05.2009Еколого-гідрохімічна характеристика ставків. Визначення основних видів ставів. Характеристика впливу різноманітних факторів на рибопродуктивність ставів. Особливості основних об`єктів розведення ставкових рибних господарств України: короп, амур, карась.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 21.09.2010Дослідження розвитку сільського господарства в період незалежності. Спроба на основі конкретних статистичних і аналітичних матеріалів показати реалізацію економічної політики виконавчою владою з позитивної і негативної сторін. Перспективи розвитку АПК.
реферат [24,3 K], добавлен 12.06.2010Дослідження розвитку та оцінка ефективності функціонування особистих селянських господарств, удосконалення економічного обґрунтування їх параметрів, а також розроблення економіко-математичної моделі визначення раціональних розмірів землекористування.
автореферат [68,4 K], добавлен 25.09.2010Організаційно-економічна характеристика навчальної ферми. Фактори, які визначають інтенсивність використання маток для відтворення. Особливості статевого розвитку, визначення охоти у свиноматок. Строки та техніка їх осіменіння. Шляхи поліпшення плідності.
курсовая работа [110,6 K], добавлен 03.02.2016Хвороби культур, закономірності розвитку патологічних процесів - об'єкт дослідження сільськогосподарської фітопатології. Готика - важке захворювання картоплі. Узагальнення інформації про збудника хвороби. Морфологічні та біологічні особливості патогену.
контрольная работа [818,0 K], добавлен 20.11.2015
