Сучасні заходи боротьби з мікотоксичною нефропатією

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З МІКОТОКСИЧНОЮ НЕФРОПАТІЄЮ

А. М. ВОЛКОВ, магістр*

В. Г. СКИБІЦЬКИЙ, доктор ветеринарних наук, професор Національний університет біоресурсів і природокористування України

М. В. ВОЛКОВ, кандидат ветеринарних наук В. А. СИНИЦИН, доктор ветеринарних наук ДНУ «Державний центр інноваційних біотехнологій»

Основою раціональної профілактики мікотоксичної нефропатії у тварин є комплекс організаційно-господарських і агротехнічних заходів, системний мікотоксикологічний контроль (паспортизація) якості кормів і продуктів тваринництва на всіх етапах виробництва, зберігання, приготування та годівлі, визначення умов щодо використання кормів, контамінованих охратоксином А і цитриніном. Експериментально встановлено, що максимально допустимий рівень (МДР) вмісту охратоксину А - 0,01 мг/кг, цитриніну - 0,2 мг/кг у кормах для відгодівельних груп свиней.

Ключові слова: корми, охратоксин А, цитринін, мікотоксична нефропатія, максимально допустимий рівень

Мікотоксична нефропатія - змішаний мікотоксикоз сільсько-господарських тварин і птиці, що розвивається під дією охратоксину А у суміші з цитриніном або іншими нефромікотоксинами і характеризується вибірковою дією їх на нирки.

Проблема природних надзвичайно стійких отрут, до яких відносяться мікотоксини, що забруднюють корми і продукти тваринництва, набуває

особливої актуальності. Відомо, що корми повинні бути вільними від мікотоксинів, а залишки їх не повинні перевищувати максимально допустимі рівні вмісту [2]. Значна частина мікотоксинів через систему ланцюгів корм-тварина-продукти тваринництва-людина накопичуються і становлять соціальну та екологічну небезпеку, а боротьба з ними та їх профілактика є однією з основних задач гуманної та ветеринарної медицини.

Продуцентами охратоксину А і цитриніну є токсигенні мікроміцети з родів Aspergillus і Penicillium, які мають дуже великий ареал поширення в природі. Здатність синтезувати охратоксин А описана у мікроміцетів Aspergillus ochraceus Wilhelm, A. sulphureus Thom and Church, A. melleus Yukawa, A. sclerotiorum Huber, A. alliaceus Thom et Church, A. ostianus Wehmer, A. petrakii Voros, A. niger Raper et Thom, Penicillium viridicatum Westl, P. purpureceus Sopp, P.commune Thom, P. рalitans Westl, P. variabile Sopp, P. verruculosum Peyronell та ін. Мікроміцетами-продуцентами цитри- ніну є Aspergillus саndidus Link, A. tereus Thom, A. niveus Blochwits, Penicillium citrinum Thom, P. claviforme Bainier, P.viridicatum Westling, P.canecens Sopp., P. expansum Link ex Gray, P. livirum Westling, P. chrysogenum Thom, P. fellutanum Biourgi, P. palitans Westling, P. lanosum Westlig, P. gigantum Roy et Singh, P. implicatum Biourge, P. qenseni Zaleski, P. lapidosum Raper et Ftnnel, P. purppurecceus Sopp, P. pulvillorum Turfitt, P. steckii Zaleski, P. velutinum Beyma, P.notatum Westling [15, 9, 1, 4, 5].

Мікотоксична нефропатія - надзвичайно небезпечна мікоінтоксикація, обумовлена дією охратоксину А і цитриніну або іншими сумішами нефромікотоксинів прямо чи опосередковано без зміни хімічної структури, які впливають переважно на нирки, що призводить до некрозу епітелію проксимальних та дистальних звивистих канальців. Практично виділяються ці мікотоксини із зернового фуражу в усіх країнах світу (Южна Америка, США, Канада, Югославія, Польща, Данія, Франція, Англія, Німеччина, Норвегія, Україна, Російська Федерація тощо). Забрудненість кормів охратоксином А становить від 5 мкг до 27500 мкг/кг, цитриніном - від 50 мкг до 100000 мкг/кг [16, 17, 10, 14, 4, 5, 18 ].

Мікотоксинам, крім токсичної дії, властивий канцерогенний, тератогенний, мутагенний, ембріотоксичний, дисбактеріозний, імунодепресивний, алергенний, дерматонекротичний ефекти.

Варто зазначити, що на території України мікотоксична нефропатія найчастіше реєструється у свиней та птиці, спричиняє значні економічні збитки, які визначаються прямими втратами кормів, зниженням їх кормової цінності, підвищенням чутливості тварин до інфекційних захворювань, загибеллю тварин і птиці, витратами на проведення профілактичних заходів щодо використання забруднених кормів [ 8, 4].

Мета дослідження - розробити систему раціональних заходів щодо профілактики мікотоксичної нефропатії у тварин та визначення максимально допустимих рівнів охратоксину А і цитриніну в кормах для відгодівельних груп свиней.

Матеріали і методика дослідження. У роботі використовували тварин різних видів: свиней на відгодівлі, кролів, котів, собак та молодих щурів. Охратоксин А отримували згідно з ТУ України 46.15.6-92

«Охратоксин А», цитринін - згідно з ТУ України 46.15.5 - 92 «Цитринін», погодженим ГУВ МСГ України 20.05.1992 р. та зареєстровані у Держстандарті.

Проведення доклінічних і клінічних випробувань, отриманих мікотоксинів щодо розробки максимально допустимих рівнів охратоксину А і цитриніну в кормах для свиней на відгодівлі, проводили згідно з методичними вказівками, затвердженими ГУВ Держагропрому СРСР 1989 р.[2] та рекомендацій [6].

Контамінацію охратоксином А кормів досліджували за методикою, затвердженою ГУВ Держагропрому СРСР 1989 р. [11], цитриніну в кормах - згідно затвердженої методики ГУВ УССР 1990 [3]. Кількісне визначення охратоксину А в досліджуваних пробах сироватки крові проводили за методикою, затвердженою ГУВ України 1995 р. [12].

Результати досліджень. Основою системи раціональної профілактики мікотоксичної нефропатії свиней є: а) комплекс організаційно-господарських і агротехнічних заходів; б) системний мікотоксикологічний контроль якості кормів і продуктів тваринництва; в) визначення умов щодо використання кормів, контамінованих охратоксином А і цитриніном.

Комплекс організаційно-господарських та агротехнічних заходів.

Важливим етапом у системі профілактики мікотоксичної нефропатії тварин є запобігання ураження зернових культур і кормів токсигенними мікроміцетами з родів Aspergillus і Penicillium. Для цього запропоновано: перед посівом насіння протравити з метою знищення токсигенних і патогенних грибів; посіви зернових розміщувати в системі сівозмін; зернові культури збирати у стислі строки; поля звільняти від соломи; глибоку оранку землі проводити відразу після збирання зернових; складські приміщення перед закладанням кормів на зберігання приводити у належний санітарний стан з дезінфекцією парами формальдегіду з 24-годинною експозицією; зерно з підвищеною вологістю, що надходить від комбайнів, швидко просушувати до вологості 13 % і ретельно очищувати.

Зерно, висівки, шроти і комбікорми, що самозігріваються, з ознаками грудкуватості тощо, вважаються умовно токсичними. Тому, для годівлі тварин використовувати їх забороняється. Споживання такого корму дозволяється тільки після одержання паспорта на нього (мікотоксикологічний висновок) щодо його безпечності.

Призначені для відгодівлі тваринам партії зернової сировини з явними ознаками пошкодження (тьмяність, зміна кольору зовнішніх оболонок і ендосперми, плюсклість або значне зниження натуральної маси зерна, солодовий, затхлий або пліснявий запах), що перевищують показники допустимості Держстандарту, слід перевірити на загальну токсинність та токсигенність виділених мікроміцетів, наявність грибів - продуцентів мікотоксинів та визначити наявність охратоксину А і цитриніну.

Мікотоксикологічний контроль оцінки якості кормів (паспортизація). Основою системи раціональної профілактики мікотоксичної нефропатії у тварин є сувора заборона згодовувати недоброякісні корми, зокрема, контаміновані охратосином А і цитриніном вище максимально допустимого рівня. Як свідчить практика, це можливо тільки за систематичного ретельного мікотоксикологічного контрою якості кормів на всіх технологічних стадіях їхнього виробництва, зберігання, приготування та годівлі тварин [4].

Визначення умов щодо використання кормів, забруднених охратоксином А і цитриніном.

Результати проведених досліджень щодо знезараження контамінованих кормів охратосином А і цитриніном хімічними і фізичними методами не дали бажаного детоксикаційного ефекту, оскільки мікотоксини є надзвичайно стійкими отрутами. Розробка науково-обґрунтованих норм допустимих кількостей охратоксину А і цитриніну у кормах для свиней дає змогу використовувати такі корми без шкоди для здоров'я та продуктивності тварин. Враховуючи вимоги практики, експериментально розроблено у багаточисельних дослідах на лабораторних і сприйнятливих тваринах, максимально допустимий рівень (МДР) вмісту охратоксину А - 0,01 мг/кг, цитриніну - 0,2 мг/кг у кормах для відгодівельних груп свиней [13]. Корми, що містять охратоксин А і цитринін у межах МДР, слід виключати з раціону свиней на відгодівлі за місяць до дати їх забою. Не згодовувати корми, що мають МДР охратоксину А і цитриніну холостим, супоросним і підсосним свиноматкам, племінним кнурам, ремонтному молодняку та поросятам.

мікотоксичний нефропатія свиня корм

Висновки

1. Розроблена науково-обгрунтована комплесна система раціональної профілактики мікотоксичної нефропатії тварин, яка включає комплекс організаційно-господарських і агротехнічних заходів, системний мікотоксикологічний контроль якості кормів і продуктів тваринництва (паспортизація) на всіх технологічних рівнях виробництва, зберігання та годівлі, визначення умов щодо використання кормів, контамінованих мікотоксинами охратоксином А і цитриніном.

2. Експериментально встановлено, що максимально допустимий рівень (МДР) у кормах для відгодівельних груп свиней становить: охратоксину А - 0,01 мг/кг, цитриніну - 0,2 мг/кг.

Варто вказати на те, що на сьогодні залишаються не розробленими раціональні заходи профілактики мікотоксичної нефропатії у птиці.

Список літератури

3. Билай В. И. Аспергиллы / В. И. Билай, Э. З. Коваль. - К. : Наукова думка, 1988. - 204 с.

4. Волков Н. В. Методические указания по разработке максимально допустимых уровней (МДУ) микотоксинов в кормах для сельскохозяйственных животных и птицы / Н. В. Волков. - М. : ГУВ Госагропрома СССР, 1989. - 9 с.

5. Волков Н. В. Методика определения цитринина в кормах / Н. В. Волков. - К. : ГУВ УССР, 1990. - 5 с.

6. Волков М. В. Діагностика, лікування й профілактика мікотоксичної нефропатії тварин / М.В. Волков // Вісник аграрної науки. - 2004. -№10. - С.51- 55.

7. Данкович Р. С. Патоморфологія гострого охратоксикозу морських свинок / Р. С. Данкович, А. В. Андрійчук // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Серія : Ветеринарна медицина, 2011. - №3. -С.32-37.

8. Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів / І. Я. Коцюмбас, О. Г. Малик, І. П. Патерега та ін. ; за ред.. І. Я. Коцюмбаса. - Львів : Тріада плюс, 2006. -359 с.

9. Маркевич Д. Популяционно-генетическое исследование балканской эндемической нефропатии в Сербии / Д. Маркевич. // Генетика. - 2007. -Т.43. - N8. - C.1134-1138.

10. Котик А. Н. Микотоксикозы птиц / А. Н. Котик. - Борки, 1999. - 267с.

11. Тутельян В. А. Микотоксины (медицинские и биологичяеские аспекты) / В. А. Тутельян, Л. В. Кравченко. - М. : Медицина, 1985. - 320 с.

12. Хмелевский Б. Н. Профилактика микотоксикозов животных / Б. Н Хмелевский., З. И. Пилипец, Л. С. Малиновская и др. - М. : Агропромиздат, 1985. - 270 с.

13. Хмельницький Г. О. Методика визначення охратоксину А в зернофуражі, продуктах його переробки і комбікормах / Г. О. Хмельницький, М. В. Волков. - К. : ГУВ МСГ і П України, 1995. - 5 с.

14. Хмельницький Г. О. Методика визначення охратоксину А в органах і тканях тварин / Г. О. Хмельницький, М. В. Волков. - К. : ГУВ МСГ і П України, 1995. - 5 с.

15. Хмельницький Г. О. Максимально допустимі рівні вмісту мікотоксинів у кормах для сільськогосподарських тварин та методи їх визначення / Г.О.Хмельницький, М. В. Волков. - К. : ГУВ України, 1997.-1 с.

16. Amezquetaa S. Ochratoxin A decontamination: A review / S. Amezquetaa, E.Gonzalez-Penasa, M. Murillo-Arbizub et al. // Food Control. - 2009. -Volume 20, Issue 4, April. - P.326-333

17. Van der Merwe K. Mycotoxins. Part II. Theconstitution of ochratoxin A, B, and C, metabolites of Aspergillus ochraceus / K. Van der Merwe, P. Steyn, // Wilh. J. Chem. Soc. - 1965. P. - 5083-7088.

18. Krogh H. Occurrence of ochratoxin A and citrinin in cereals associated with mycotoxic porcine nephropathy / H. Krogh, B. Hald, E.J. Pedersen //Acta path. Microbial. -1973. - 81. - P. 689-695.

19. Lioud W. E. Cases of nephrotoxic mycotoxicoses in cattle and swine in the United States / W. E. Lioud, G. N. Daniels, H.M. Stahr // Trichothecenes and ofher Mycotoxins. Proc.Int. Mycotoxin Symp.Sydney, Aug., 1984. - Chichester e. a., 1985. - P.545-548.

20. Cabanes F. J. Ochratoxin A Producing Species in the Genus Penicillium / F.J.Cabanes, M. R. Bragulat, G. K. Castella // Toxins. - 2010.- 2(5). - P.1111-1120.

Размещено на Allbest.ru