Сучасні ринкові вимоги до виробництва продукції рослинництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУЧАСНІ РИНКОВІ ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

В.В. Солонюк, магістр

Науковий керівник -- канд. екон. наук, асистент Максименко А. Г.

Миколаївський національний аграрний університет

У статті висвітлюється питання якісних вимог до продукції рослинництва з боку споживачів, держави та ринку. Розглянуто сертифікацію систем якості на відповідність стандартам ІСО 9000.

Постановка проблеми. В умовах ринкових відносин, з розширенням міжнародної торгівлі, з розвитком підприємництва і загостренням конкурентної боротьби за покупця, фахівцям необхідно знати і враховувати в своїх діях вимоги споживачів до товару. Тому маркетологи повинні знати номенклатуру і споживчі властивості товарів, умови їх виробничого використання, принципи їх маркірування, правила постачання, транспортування і зберігання.

Сільськогосподарській продукції притаманно багато різноманітних властивостей: фізичних (форма, забарвлення, конструкція, щільність і т. д.), хімічних (вміст жиру, білку, вуглеводів, вітамінів і т. д.), біологічних (здатність зберігатись без великих втрат маси, погіршення товарних і харчових властивостей та ін.).

Знання споживчих властивостей товарів дає можливість суб'єктам ринку визначити стан товарів на ринку взагалі, проаналізувати сучасний стан ринку окремого товару, визначити залежність попиту на товари від зміни кон'юнктури ринку, визначати потребу в них, займатися їх продажем і закупівлею, вирішувати питання заміни одних товарів іншими, впливати на формування товарної і цінової політики, визначати рівень досягнень науково-технічного прогресу у сфері виробництва і використання товару й т.ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми розвитку виробництва продукції розглянуті у працях низки науковців, зокрема що стосується основ органічного виробництва, його історії, особливостей технології, стандартизації та сертифікації, ефективності тощо. Серед них слід виділити наступних: В. І. Артиш, Т. Г. Дудар, Т. О. Зайчук, М. І. Кобець, Є. В. Милованов, В. В. Писаренко,

О. В. Рудницька, О. В. Ходаківська, Т. О. Чайка та ін. Проте недостатньо вивченими залишаються питання практичної оцінки економічного потенціалу виробництва та можливостей споживання органічної продукції, що, по-суті, визначають необхідність його подальшого розвитку та окреслюють масштаби поширення.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження якісних показників до виробництва продукції рослинництва.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ринок продукції рослинництва є утворенням, яке уособлює взаємозалежність між попитом і пропозицією продукції рослинницьких галузей. Даний сегмент ринку сільськогосподарської продукції і ринку продовольства загалом є найбільш динамічною структурою, адже рослинництво є особливою галуззю через безпосередню її залежність від численних підгалузей, розвиток яких зумовлюється природно-кліматичними умовами, що поряд з несприятливою виробничою кон'юнктурою створює ризикові ситуації та негативні передумови забезпечення держави достатньою кількістю рослинницької продукції [1].

Продукція сільськогосподарського виробництва повинна відповідати національним та міжнародним стандартам, нормам, правилам і технічним умовам. При реалізації продукції до неї додаються сертифікати якості, акти апробації та інша документація, яка є гарантом якості продукції. Ця документація максимально інформує споживача про товар та стимулює його до купівлі. Якість продукції - є найкращою рекламою для продукції сільськогосподарського виробництва.

До комплексних показників якості відноситься рівень якості продукції під яким розуміється ступінь відповідності продукції вимогам діючих стандартів. Відображають рівень якості за допомогою умовного коефіцієнта, максимальне значення якого рівняється одиниці або вище одиниці. Значення показника якості продукції може бути базовим, відносним, номінальним, обмежуючим, оптимальним.

Базове значення показника якості продукції - це значення, що прийняте за основу при порівняльній оцінці її якості. В якості базових значень можуть бути прийняті: значення показників якості кращих вітчизняних і зарубіжних зразків або значення (якості), що планується для перспективних зразків знайдених експериментальним чи теоретичним способом; значення показників якості які вказані у вимогах НТД на відповідну продукцію.

Об'єктами контролю в сільськогосподарському виробництві є засоби виробництва, технологічні процеси і готова для реалізації продукція. Для того, щоб управляти якістю продукції, в т.ч. і сільськогосподарською, необхідно правильно контролювати її якість. Контроль якості продукції необхідний для визначення її придатності цільовому призначенню.

Разом з тим не можна розглядати якість ізольовано з позицій виробника і споживача. Без забезпечення агротехнічних, агроекологічних, техніко-експлуатаційних, експлуатаційних і інших параметрів якості, записаних у технічних умовах (ТУ) не може бути здійснена сертифікація продукції.

Різноманітні властивості, важливі для оцінки якості, сконцентровані в споживчій вартості. Важливими властивостями для оцінки якості є:

- технологічний рівень, що відбиває матеріалізацію в технології виробництва науково-технічних досягнень;

- естетичний рівень, що характеризується комплексом властивостей, пов'язаних з естетичними відчуттями і поглядами;

- споживчий рівень, пов'язаний з функціональною стороною використання продукції (кінцеве споживання, сировина для подальшої переробки і т.п. );

- технічна якість, що припускає гармонічне ув'язування передбачуваних і фактичних споживчих властивостей в використанні виробу (функціональна відповідність, тривалість терміну зберігання, тощо).

Переважна частина сучасного світового виробництва представлена виробництвом товарів. Тому та чи інша продукція, що виготовляється, втілює в собі як споживчу вартість, так і вартість.

Отже, якість сільськогосподарської продукції, на наш погляд, є комплексним поняттям, що відбиває ефективність усіх сторін діяльності аграрних підприємств.

В взаємини постачальників і споживачів дуже ґрунтовно включилася сертифікація систем якості на відповідність стандартам ІСО 9000.

Системи взаємин постачальник - споживач також починають передбачати сертифікацію продукції третьою стороною. При цьому більш серйозними стали вимоги до якості в контрактах, більш відповідальними гарантії їхнього виконання.

Головна цільова настанова систем якості, побудованих на основі стандартів ІСО серії 9000, - забезпечення якості продукції, необхідного замовникам, і надання йому доказів у здатності підприємства зробити це. Відповідно механізм системи, застосовувані методи і засоби орієнтовані на цю мету. Разом з тим у стандартах ІСО серії 9000 цільова настанова на економічну ефективність виражена дуже слабко, а на своєчасність постачань - просто відсутня.

Але незважаючи на те, що система не вирішує всіх задач, необхідних для забезпечення конкурентоздатності, популярність системи швидко росте, і сьогодні вона займає міцне місце в ринковому механізмі. Зовнішньою же ознакою того, чи є на підприємстві система якість по стандартах ІСО серії 9000, є сертифікат на систему.

У результаті в багатьох випадках наявність у підприємства сертифіката на систему якості стало однією з основних умов його допуску до можливості ведення зовнішньоекономічної діяльності.

На теперішній час однією із серйозних проблем для українських підприємств є створення системи якості, що дозволяє забезпечити виробництво конкурентоздатної продукції. Система якості важлива при проведенні переговорів із закордонними замовниками, що вважають обов'язковою умовою наявність у виробника системи якості і сертифіката на цю систему, виданого авторитетним сертифікаційним органом. Система якості повинна враховувати особливості підприємства, забезпечувати мінімізацію витрат на розробку продукції і її впровадження. Споживач бажає мати впевненість, що якість продукції, що поставляється, буде стабільною і стійкою.

Забезпечення якості вимагає чималих витрат. Донедавна основна частка у витратах на якість приходилася на фізичну працю. Але сьогодні висока частка інтелектуальної праці. Проблема якості не може бути вирішена без участі вчених, інженерів, менеджерів. Повинна бути гармонія всіх складових професійного впливу на якість.

Значення якості продукції зводиться до того, що тільки якісна продукція відкриває експортну дорогу на платоспроможні західні ринки. Велику роль у забезпеченні якості продукції українських виробників і її успішної конкуренції на світових ринках покликані зіграти спеціальні конкурси.

Якість є важливим інструментом у боротьбі за ринки збуту. Саме якість забезпечує конкурентоздатність товару. Вона складається з технічного рівня продукції і корисності товару для споживача через функціональні, соціальні, естетичні, ергономічні, екологічні властивості. При цьому конкурентоздатність визначається сукупністю якісних і вартісних особливостей товару, що можуть задовольняти потреби споживача, а також витратами на придбання і споживання відповідного товару. Варто враховувати, що серед продукції аналогічного призначення більшою конкурентоздатністю володіє та, котра забезпечує найвищий корисний ефект стосовно сумарних витрат споживача. Безумовно, підвищення якості сполучене з витратами. Однак вони окупляться завдяки отриманому прибутку. Заняття лідируючого положення на ринку неможливо без розробки й освоєння нових товарів (модифікованих, поліпшених). Значення підвищення якості досить багатомірне. Вирішення цієї проблеми на мікрорівні важливо і для економіки в цілому, тому що дозволить установити нові і прогресивні пропорції між її галузями й усередині галузей.

Висновки. Аналізуючи ситуацію, що склалася на ринках України, можна зробити висновок, що просування сільськогосподарської та харчової продукції можливе, але за певних умов.

У зв'язку із застарілими (в багатьох випадках) технологіями процесів вирощування, переробки тощо сільськогосподарської і харчової продукції, виробництво конкурентоспроможних товарів можливе при покращенні зазначених технологій її виготовлення.

Для експорту сільськогосподарської продукції треба знати, які саме її види підлягають реєстрації у відповідних органах, бо саме ця процедура подібна ліцензуванню, отож це може чинити перешкоди при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Також всі вимоги до продукції треба ретельно відображати в контрактах (угодах), тому що при оцінці відповідності центри з сертифікації в Україні можуть спиратися не лише законодавчо на встановлені норми, але і на умови угод. Це буде не зайвим ще й тому, що зможе виступати у ролі гарантії для іноземного споживача щодо захисту від недоброякісної продукції.

Вивчення попиту дозволяє сподіватись, що український споживач також хоче і буде купувати якісну продукцію національного товаровиробника. Отже, ретельно вивчивши умови режиму інвестування, можна шукати шляхи капіталовкладень у вітчизняне сільськогосподарське і харчове виробництво.

Але не слід забувати при цьому, що не тільки усвідомлення та дотримання українськими виробниками правил і вимог європейського ринку, але й забезпечення цього актами правового і технічного законодавства, гармонізованими з аналогічними європейськими документами, сприятиме виходу української продукції на ринки не тільки внутрішні, а й Європи і світу.

сільськогосподарський вимога продукція рослинництво

ЛІТЕРАТУРА

1. Гайдуцький П. І. Формування та розвиток аграрного ринку / П. І. Гайдуцький // Економіка АПК. -- 2004. -- № 3. -- С. 4-15.

2. Кёстер У. Основы анализа аграрного рынка / У. Кёстер; науч. ред. пер. Олег Нивьевский. -- Изд. 4-е, перераб. и доп. -- К. :АДЕФ-Украина, 2012. -- 486 с.

3. Ходаківська О. В. Раціональне використання природно-ресурсного потенціалу сільських територій / О. В. Ходаківська // Стратегічні напрями сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року / за ред. Ю. О. Лупенка, О. Г. Булавки. -- К.: ННЦ ІАЕ, 2013. -- 75 с.

Размещено на Allbest.ur