Братзот овець

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

2. Акт епізоотологічного обстеження господарства

3. Календарний план щодо профілактики та ліквідації хвороби

4. Аналіз виконання проведених заходів та їх наукове обґрунтування

Висновки та пропозиції виробництв

Список використаної літератури



Вступ

Інтенсифікація виробництва обумовлює скупчення великоi кiлькостi тварин на обмеженій території, що створює умови для широкого розповсюдження заразних хвороб. В таких умовах значення ветеринарної медицини сильно зростає, так як вона дозволяє запобігти їх виникненню або ліквідувати з максимальним економічним ефектом.

Однією з основних умов успішного розвитку тваринництва , поряд з підвищенням його чисельності та продуктивності, є правильна організація і своєчасне проведення профілактичних, лікувальних та ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на належний захист птахiв від різних захворювань.

Особливої уваги потребує профілактика та боротьба з інфекційними хворобами, які відзначаються значним поширенням, високим рівнем захворюваності та загибелі тварин , тривалим порушенням виробничої діяльності господарств. При цьому тваринництво зазнає великих економічних збитків, зумовлених витратами на ліквідацію інфекції, лікування тварин, реалізацію карантинних обмежень, проведення заходів з профілактики та боротьби з інфекцією



1. Огляд літератури

Брадзот (Bradsot) -- гостра неконтагіозна токсикоінфекція овець, що характеризується геморагічним запаленням слизової оболонки сичуга й дванадцятипалої кишки та дегенеративними змінами паренхіматозних органів.

Історична довідка.

На початку ХІХ ст. захворювання було дуже поширене серед овець у ряді країн Північної Європи, де його плутали із сибіркою. Першим хворобу описав Краббе (1875). Самостійнуприроду брадзоту довів у 1888 р. норвезький дослідник Нільсон, який виділив збудник від хворих тварин. У колишньому Радянському Союзі брадзот вперше був установлений К. П. Андрєєвим у 1929 р. в Узбекистані. Нині захворювання реєструється в усіх країнах світу з інтенсивним вівчарством незалежно від географічної зони та кліматичних умов.

Економічні збитки, яких завдає брадзот, дуже великі і складаються з вартості загиблих овець (летальність при надгострому перебігу може досягати 90 - 100 %) та витрат на проведення профілактичних і карантинних заходів.

Етіологія

Збудники хвороби -- спорові токсиноутворювальні анаероби -- C. septicum, C. novji (C. oedematiens) та C. perfringens. Основну роль в етіології хвороби відіграє C. septicum -- тоненька, поліморфна, грампозитивна рухлива паличка розміром (2,5…10) Ч (0,8…2) мкм, капсул не утворює. Спори мають овальну форму, розміщені субтермінально.

Добре культивуються на всіх живильних середовищах для анаеробів. У бульйоні Кітт -- Тароцці через 16 - 20 год спричинює інтенсивне помутніння, утворення газу з наступним випаданням осаду та проясненням бульйону. У мозковому середовищі росте з утворенням газу, почорніння не викликає. На кров'яному агарі Цейсслера виявляється у вигляді ніжного вуалеподібного нальоту або круглих колоній з прозорою зоною гемолізу.

C. novji (C. oedematiens) -- велика, (4…8) Ч (1…1,5) мкм, поліморфна, пряма з обрубленими або закругленими кінцями, грампозитивна паличка, капсул не утворює. Спори мають округлу або овальну форму, розміщені субтермінально. На середовищі Кітт -- Тароцці через 48 год інкубації зумовлює інтенсивне помутніння зі слабким газоутворенням та неприємним запахом. На кров'яному агарі Цейсслера утворює колонії з нерівними бахромчастими краями, оточені зоною гемолізу. В процесі росту на живильних середовищах, а також в організмі тварин утворює надзвичайно сильний токсин. Cl. perfringens -- товста грампозитивна нерухома паличка з заокругленими кінцями розміром (4...8) Ч (0,6...1,5) мкм. Культивується на всіх живильних середовищах для анаеробів, надзвичайно активний в біохімічному відношенні, утворює складний екзотоксин.

З лабораторних тварин до всіх видів клостридій дуже чутливі морські свинки. Збудник у споровій формі надзвичайно стійкий у зовнішньому середовищі та до фізико-хімічних факторів. У землі залишається життєздатним роками, при кип'ятінні руйнується лише через 60 хв.

Епізоотологія хвороби.

Захворювання уражає овець і кіз різних порід і статі. Хвороба частіше спостерігається у маток, а також у молодих, добре вгодованих, малорухливих тварин у віці від 3 міс до року. За пасовищного утримання хворіють доросліші вівці, а за стійлового -- ягнята 3 - 7-місячного віку.

Виникненню та поширенню брадзоту сприяє різке охолодження або перегрівання тварин, поїдання промерзлого, вкритого інеєм корму, випасання по снігу, росі, інею взонах заливних лук, у низинах рік, напування тварин зі стоячих водойм.

Джерелом збудника є хворі вівці та кози, а також бацилоносії, що виділяють збудник з фекаліями. Факторами передавання клостридій можуть бути несвоєчасно прибрані трупи, вода, корми, кошари, пасовища, контаміновані фекальними виділеннями хворих і перехворілих тварин, а також сіно, заготовлене на неблагополучних луках, силос та інші корми, забруднені землею.

Зараження відбувається аліментарно через травний канал. Захворювання реєструється переважно восени, взимку і рано навесні під час різкого похолодання.

Брадзот проходить у вигляді спорадичних випадків та невеликих ензоотій. У багатьох господарствах спостерігається щороку у зв'язку з надзвичайно тривалим збереженням збудника в землі, що забезпечує стаціонарність інфекції.

Захворюваність при брадзоті становить 15 -20 %, летальність при надгострому перебігу може досягати 100 %.

Патогенез.

Патогенез хвороби не вивчено. Вважають, що в основі захворювання та загибелі тварин лежить інтоксикація організму внаслідок всисання токсинів збудників, які швидко і в значній кількості розмножуються в кишках.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби.

Інкубаційний період надзвичайно короткий. Перебіг хвороби найчастіше блискавичний (надгострий), звідки й назва -- «брадзот» (датський термін -- «швидка хвороба»). Значно рідше спостерігається гострий перебіг хвороби.

При блискавичному перебігу захворілі тварини гинуть раптово, з ознаками сильної тимпанії, судом, скреготіння зубами. Нерідко здорових напередодні овець знаходять уранці мертвими.

У разі ггострого перебігу в хворих тварин спостерігають лихоманку, пригніченість, прискорення дихання, відсутність жуйки, різкі невпорядковані рухи, виділення з ротової порожнини пінистої кров'янистої слини. У ділянці голови, підщелепового простору та язикаіноді відмічають набряки, досить часто спостерігаються здуття і біль у ділянці живота, кров'яний пронос. Хворі тварини через 2 - 8 год після початку хвороби гинуть з ознаками загальної слабкості та асфіксії.

Патологоанатомічні зміни.

Трупи тварин, загиблих від брадзоту сильно роздуті, кров погано згортається. Характерною особливістю є дуже швидке розкладання трупа. З ротової й носової порожнин та ануса виділяється піниста кров'яниста рідина. У підшкірній клітковині, в ділянці голови, шиї та підгрудка знаходять кров'янисті інфільтрати з дрібними пухирцями газу. На серозних і слизових оболонках плеври, очеревини, глотки, трахеї, бронхів виявляють дрібні крововиливи. Характерними є ураження слизової оболонки сичуга й дванадцятипалої кишки -- геморагічне запалення та виразки. Легені набряклі, печінка переповнена кров'ю, на її поверхні спостерігають дрібні жовтувато-сірі осередки некрозу. М'яз серця в'ялий, на епікарді та ендокарді -- крововиливи. Селезінка не змінена.

Діагностика

Діагноз установлюють на підставі типових клінічних ознак та епізоотологічних даних, підтверджують бактеріологічним дослідженням патологічного матеріалу.

Лабораторна діагностика. Включає мікроскопію мазків з патологічного матеріалу, посіви на живильні середовища і зараження лабораторних тварин. Для дослідження в лабораторію надсилають шматочки паренхіматозних органів (за наявності -- некротичні ділянки печінки), трубчасту кістку, ексудат грудної й черевної порожнин, набряклу тканину, інфільтрат підшкірної клітковини, частину дванадцятипалої кишки, перев'язану з обох кінців, змінені ділянки стінки сичуга.

Патологічний матеріал відбирають тільки зі свіжих трупів, не пізніш як через 4 год після загибелі тварини, оскільки в кишках овець після загибелі відбувається швидке розмноження анаеробних мікроорганізмів та проникнення їх в органи й тканини.

При мікроскопічному дослідженні патологічного матеріалу в разі наявності хвороби виявляють грампозитивні палички Cl. septicum i Cl. oedematiens з термінально розміщеними круглими спорами.

В посівах з патологічного матеріалу на середовищі Кітт -- Тароцці спостерігається рівномірне помутніння і газоутворення, на глюкозо-кров'яному агарі Цейсслера -- утворення вуалеподібних колоній з ніжними відростками та зоною гемолізу. Заражені внутрішньо-м'язово морські свинки гинуть упродовж 16 - 24 год. У мазках-відбитках, зроблених з поверхні їхньої печінки, виявляють довгі нитки збудника хвороби, а посівами на спеціальні живильні середовища проводять резіоляцію вихідної культури Cl. septicum. У разі інфікування морських свинок С. novji на місці введення культури утворюється желатиноподібний драглистий набряк.

Діагностика.

Діагноз на брадзот вважають установленим у разі виділення з патологічного матеріалу клостридій з властивостями, характерними для збудників хвороби, і загибелі хоча б однієї морської свинки здвох, заражених вихідним патологічним матеріалом або виділеними культурами клостридій, з типовою для збудників патологоанатомічною картиною, і виділенням з її органів культури збудника, загибелі хоча б однієї морської свинки з двох, заражених вихідним патологічним матеріалом, за наявності в неї типової для цього збудника патологоанатомічної картини та виділення від неї культури збудника, якщо навіть у посівах з вихідного патологічного матеріалу культури збудника не виділено. Термін дослідження -- до 8 діб.

Диференціальна діагностика.

Передбачає виключення сибірки, інфекційної ентеротоксемії овець, бабезіозу, пастерельозу, отруєння травами -- аконітом і ефедрою.

При сибірці селезінка сильно збільшена в розмірах, розм'якшена, на розрізі витікає густа рідина темно-червоного кольору. Під час мікроскопічного дослідження мазків з крові виявляють збудника хвороби

Для інфекційної ентертосемії характерне розм'якшення нирки. Відсутні запалення та виразки слизової оболонки сичуга, ураження печінки, серозно-геморагічний інфільтрат у підшкірній клітковині. Виріша- льним є виділення культури відповідної хвороби.

Піроплазмоз виключається мікроскопією мазків з периферичної крові.

Пастерельоз супроводжується ураженням внутрішніх органів і верхніх дихальних шляхів. У посівах з патологічного матеріалу виділяють культуру пастерел. При підозрі щодо отруєння травами досліджують пасовища на наявність аконіту та ефедри. Крім того, при отруєнні аконітом спостерігають характерні для захворювання множинні крововиливи під серозною оболонкою кишок.

Лікування. брадзот вівцеферма профілактика ліквідація

Специфічної терапії не розроблено, а симптоматичне лікування в разі надгострого перебігу хвороби малоефективне у зв'язку з її швидкоплинністю. При гострому перебігу рекомендують антибіотики (біоміцин, синтоміцин, тераміцин) у дозах для дорослих тварин -- 0,5 - 1,0 г, для ягнят -- 0,2 г на 1 кг маси, а також симптоматичну терапію.

Імунітет.

Для активної імунізації овець запропоновано дві вакцини -- бівалентну вакцину проти брадзоту та інфекційної ентеротоксемії овець і полівалентну концентровану гідроксидалюмінієву вакцину проти цих двох захворювань, а також злоякісного набряку овець і дизентерії ягнят. Щеплюють усе поголів'я овець, починаючи з 3-місячного віку. Вакцину вводять внутрішньом'язово дворазово, з інтервалом між першим і другим введеннями 20 - 30 діб. Імунітет у щеплених тварин настає через 10 - 12 діб після другої вакцинації триває 4 - 5 міс. Використовують також полівалентний анатоксин проти клостридіозів овець.

Профілактика та заходи боротьби.

Полягають передусім у додержанні зооветеринарних правил під час випасання, годівлі, напування, утримання та догляду тварин. Слід постійно стежити за санітарним станом пасовищ та водопоїв, не допускати поїдання вівцями промерзлого, вкритого інеєм корму, використання води з міл-ких заболочених і забруднених водойм. У неблагополучних щодо брадзоту господарствах слід щороку проводити запобіжні щеплення овець за 30 - 45 діб до вигону їх на пасовища полівалентною концентрованою гідроксидалюмінієвою вакциною проти брадзоту, інфекційної ентеротоксемії, злоякісного набряку овець і дизентерії ягнят.

У разі появи захворювання господарство оголошують неблагополучним щодо брадзоту, в ньому запроваджують відповідні обмеження.

У неблагополучних господарствах забороняється введення, виведення та прогін овець, проведення стриження й кастрації до припинення хвороби. Не дозволяється забій та використання в їжу м'яса хворих овець, доїння та використання молока хворих овець, знімання шкур із загиблих тварин. Хворих та підозрюваних щодо захворювання овець негайно ізолюють і лікують. Здорових овець переганяють на інші пасовища або переводять на стійлове утримання і щеплюють полівалентною концентрованою гідроксидалюмінієвою вакциною проти брадзоту, інфекційної ентеротоксемії, злоякісного набряку овець та дизентерії ягнят. Трупи овець утилізують або спалюють разом зі шкурою. Приміщення та інші об'єкти дворазово з інтервалом 1 год дезінфікують 5 %-м розчином гарячого формальдегіду або їдкого натру, просвітленим розчином хлорного вапна з вмістом активного хлору 3 %, а також 10 %-м гарячим розчином сірчано-карболової суміші, 10 %-м розчином хлориду йоду.

Гній і залишки кормів спалюють. Обмеження з господарства знімають через 20 діб після останнього випадку загибелі тварин від захворювання на брадзот, проведення остаточної дезінфекції та всіх інших заходів, передбачених чинною інструкцією.



2. АКТ епізоотологічного обстеження

СТОВ "Колос"

С. Вишневе

Роздільнянський район

Одеська область

«27»березня 2017р.

Вівцеферма колгоспу розташована в західній частині Роздільнянського району, в межах села Вишневе. . До скотомогильника - 2 км, до районного центру - 25 км. де і знаходиться найближча залізнична станція, до обласного центру 80 км. Сполучення з обласним центром здійснюється по шосейній дорозі обласного значення.

Територія ферми поділена на виробничу, адміністративно-господарську зони, зону зберігання та підготовки кормів, а також зберігання і обробки гною.

У виробничій зоні розміщено будови і споруди для утримання тварин, а також обслуговуючі, підсобні та допоміжні об'єкти.

В зимовий період вівці утримуються в кошарах і загонах, в літній час вдень випасаються на пасовищі, вночі загоняються в загони. Всього на вівцефермі утримується 2,5 тис. овець різних вікових груп.

В виробничому приміщенні передбачено шість основних групових секцій для утримання суягних і підсосних вівцематок по 30голів в кожному. Площа секції визначається з розрахунку 2,2м2 га голову. В кожній секції після окоту можна виділяти спеціальним переносним щитком з лазом угол з годівницями для підгодівлі ягнят.

Три малі групові секції призначені для окоту вівцематок. Барани-плідники утримуються індивідуально, в станках площею по 16м2.

Передбачені вздовж стін проходи і калітки в кожній секції дозволяють проводити перегонку тварин з секції в секцію, а також виконувати зооветеринарні заходи в секціях.

Для ізоляції захворівших і новоприбулих тварин передбачено приміщення карантину.

В раціон овець взимку входить сіно, солома, концентрати, картопля, буряк. Кількість поживних речовин, необхідних для різних статевовікових груп овець, визначається помноженням добової норми на кількість тварин даної статевовікової групи і на тривалість періоду їх утримання в тому чи іншому цеху.

Напування тварин здійснюється з чашечних напувалок. Температура води для напування овець не нижче 10'С.

Утримуються вівці на глибокій солом'яній підстилці, яка змінюється один раз на рік. Прибирання підстилки і гною зійснюється один-два рази на рік. Прибирання підстилки і гною здійснюється міні-погрузчиком, який вивозить гній на площадку тимчасового зберігання. В подальшому зібраний гній транспортується на площадку компостування, де складається в бурти.

Для підтримання чистоти в приміщення регулярно додають свіжу підстилку. В якості підстилки використовують суміш соломи, висівок і вапна. Норма розходу підстилки складає 0,3кг на вівцематку або барана і 0,15кг на голову молодняка за добу.

Забійного пункту в господарстві немає, тварин живою вагою відправляють на м'ясокомбінат. Вимушений забій тварин проводять у окремому приміщені ферми. Як ізолятор використовується кілька боксів, повністю оснащених для зменшення контакту з іншими тваринами. Ветеринарна аптека має мінімальний необхідний набір ветеринарних препаратів.

Ветеринарно-санітарне обслуговування господарства проводить ветлікар господарства і лікар районної станції з боротьби із хворобами тварин.

Грубий корм зберігають у скиртах. Силос та коренебульбоплоди - у траншеях, концентрований корм - у покритому складі, сіль - у підсобному приміщенні. Корм дається у подрібненому вигляді. Концентровані корми підготовлюють до згодовування додаванням гарячої води та солі.

Дезінфекцію приміщень проводять два рази в рік: після вигону овець на пасовища й перед загоном її у стійла. Приміщення білять два рази на рік, щотижня в санітарний день білять годівниці, очищають приміщення. Дезінфекцію проводять 4% розчином хлорного вапна за допомогою ДУК-2.

Щотижня, по п'ятницях, на фермі проводять санітарний день. У цей день тварин чистять за допомогою шкребків, миють водою.

Пасовища, на яких влітку випасають худобу, розташовані на рівнині. В умовах пасовища худоба стикається і іншими тваринами: ховрашками, лисами, мишами-полівками й собаками. Середня температура влітку +23°С, а взимку - 5°С. На пасовищах багато кровосисних комах. Для боротьби з підшкірним гедзем використається 3% хлорофос.

Проепізоотичний фонд перебуває в районній станції з боротьби із хворобами с/г тварин через відсутність належних умов зберігання на ветеринарній ділянці господарства. Умови їх використання - за планом протиепізоотичних заходів.

Ветперсонал 1 раз нарік отримує халати й гумові чоботи. У господарстві с хірургічний та акушерський набори, хлорне вапно, невелика кількість необхідних біопрепаратів.

На фермі працюють сторожа, у т.ч. нічні. Вхід на ферму стороннім особам заборонений, санпропускники не діють. Ферма огороджена. На території ферми часто можна спостерігати бродячих собак і котів.

Стан громадських туалетів задовільний, прибирання проводиться в міру необхідності. Скотомогильник розташований на території ферми, має огородження.

Кімната відпочинку для доярок обладнана шафою для зміни одягу, столом, стільцями.

Укомплектованість тваринницьких бригад обслуговуючим персоналом складає 100%. Щорічно керівництво господарства проводить навчання й атестацію обслуговуючого персоналу.

В цьому році, через недостатність кормів, овець рано перевели на пасовищне утримання. В нічний час в цей період ще спостерігаються заморозки. На третій день після виводу овець на пасовище три вівці раптово пали, у двох спостерігались кольки, тремтіння зубами, судомні явища. Скоро вони пали.

Трупи здуті, швидко розкладаються. З природніх отворів виділяються кров'янисті пінисті витіки. Видимі слизові оболонки синюшні. Сичуг порожній, слизова сичуга і дванадцятипалої кишки набрякла і геморагічно запалена. Серозний м'яз дряблий. Легені набряклі, наповнені кров'ю. Селезінка злегка збільшена. Печінка кровонаповнена, в окремих трупах з ділянками некрозу. Нирки дряблі, кровонаповнені.

Захворювання виникло, внаслідок зараження овець на неблагополучному пасовищі, на фоні зниженої резистентності організму, через переохолодження.

На день проведення епізоотичного обстеження господарство було оголошене неблагополучним, та були накладені карантинні обмеження, згідно яким за якими в господарстві заборонено перегрупування і вивіз тварин в інші господарства, вивезення фуражу, проведення стрижки й кастрації до припинення хворобипредметів догляду, виїзд транспорту без попередньої дезінфекції. Хворих тварин ізолювали та провели лікування, інші тварини епізоотичного вогнища вакцинувалися живою вакциною.

Рекомендації:

Обов'язкове дотримання карантинних обмежень

Захворілих та підозрілих у захворюванні тварин карантинувати

Комплeктувати тваринницьки приміщeння тваринами з благополучних господарств..

Нe допускати вводу щойно надійшовших тварин в загальну групу бeз попeрeднього карантинування іх протягом 30діб

Провести лікування антибіотиками усіх тарин які позитивно рeагують в сeрологічних рeакціях.

Здорових тварин перегнати на інші пасовища і вакцинувати.

Вeсти суворий облік випадків падeжу тварин і направляти патологічний матeріал на досліджeння в вeтлабораторію.

Закрити доступ до території господарства бродячим собакам ти котам.

Побудувати забійний пункт.

Епізоотолог Роздільнянського ького районного управління ветеринарної медицини Малаш В.С.

Головний лікар ветеринарної Колос А.П. медицини СТОВ "Колос"

Ветеринарний фельдшер господарства Таран Л.М. .

3. Календарний план щодо профілактики та ліквідації хвороби

Календарний план заходів щодо профілактики та ліквідації брадзоту у СТОВ « Колос» Роздільнянського району , Одеськоi областi.

№ п/п	Найменування заходів	Срок виконання	Відповідальний за виконання (посада, прізвище, ініціали)	Хто здійснює контроль (посада, прізвище, ініціали	Примiтка
I	Організаційно- господарські заходи
1.	Прийняти заходи по накладанню карантинних обмежень на СТОВ «Колос»	З 27.03.17	Епізоотолог району Малаш В.С.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району Грибовець О.М.
2.	Вивісити на вівцефермі попереджувальні знаки, що забороняють вхід стороннім особам, в'їзд транспорту, ввезeння тварин на ферму (територію), із зазначенням об'їзних шляхів.	На перiод карантинних обмежень	Керівник СТОВ "Колос" Зоран I.В.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району Грибовець О. М.
3.	Придбати спеціальний одяг і взуття, предмети особистої гігієни, необхідні для захисту працівників вівцеферми	Постiйно	Керiвник СТОВ "Колос" Зоран I.В.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району ГрибовецьО.М
4.	Стежити за санітарним станом пасовищ та водопоїв, не допускати поїдання вівцями промерзлого корму, використання води з заболочених, забруднених водойм	Постiйно	Епізоотолог району Малаш В. С. .та головний лікар господарства Колос А. П.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району Грибовець О.М.
5.	Зняти карантиннi обмеження через 20діб після останнього випадку загибелі тварин від захворювання на брадзот.	28.04.17	Епізоотолог району Малаш В.С.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району Грибовець О.М
II	Ветеринарно-санітарні заходи
6.	Заборонити введення, вивезення та прогін овець, проведення стриження й кастрації до припинення хвороби	3 27.03.17	Епізоотолог районуМалаш В. С. та головний лікар господарства Колос А. П.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району Грибовець О.М
7.	Заборонити забій та використання в їжу м'яса хворих овець, доїння та використання молока хворих овець, знімання шкур із загиблих тварин	На період карантинних обмежень	головний лікар господарства Колос А. П. зоотехнiк Малаш В. С.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району Грибовець О.М
8.	Здорових овець перевести на стійлове утримання та щепити полівалентною концентрованою гідроксидалюмінієвою вакциною	На перiод карантинних обмежень	головний лікар господарства Колос А. П. ветеринарний фельдшер господарства Таран Л. М.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району Грибовець О.М
9.	Надавати необхідну допомогу ветеринарним фахівцям у проведенні діагностичних досліджень, дезінфекції, доставці біологічного матеріалу для дослідження в державну лабораторію ветеринарної медицини - виділяти для цих цілей транспорт і робітників	Постiйно	Керiвник СТОВ «Колос»Зоран I.В.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району ГрибовецьО.М
10.	Хворих і підозрюваних щодо захворювання овець негайно ізолювати і лікувати	На перiод карантинних обмежень	головний лікар господарства Колос А. П. зоотехнiк Малаш В. С., ветеринарний фельдшер господарства Таран Л. М.	У Головний державний інспектор ветеринарної медицини району Грибовець О.М
11.	Трупи загинувших овець спалити разом зі шкурою	На перiод карантинних обмежень	Головний лікар господарства Колос А. П. зоотехнiк Малаш В. С.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району Грибовець О.М
12.	Приміщення та інщі об'єкти дворазово з інтервалом 1годину дезінфікувати 5% розчином гарячого формальдегіду або їдкого натру, просвітленим розчином хлорного вапна з вмістом активного хлору 3%,а також 10% гарячим розчином сірчано-карболової суміщі	На перiод карантинних обмежень	головний лікар господарства Колос А. П.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району Грибовець О.М
13.	Гній і залишки кормів спалити	На перiод карантинних обмежень	головний лікар господарства Колос А. П.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району Грибовець О.М
14.	Заборонити продаж населенню хворих тварин	На перiод карантинних обмежень	головний лікар господарства Колос А. П.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району Грибовець О.М
17.	Пeрeд зняттям карантинних обмeжeнь провeсти рeтeльнe очищeння та остаточну дeзінфeкії приміщень і прилeглоі до них тeриторіі	На перiод карантинних обмежень	головний лікар господарства Колос А. П. зоотехнiк Малаш В. С.	Головний державний інспектор ветеринарної медицини району ГрибовецьО.М

4. Аналіз виконання проведених заходів та їх наукове обґрунтування

Всі заходи (організаційно-господарчі та спеціальні ветеринарно-санітарні) щодо ліквідації пулорозу курей у СТОВ «Колос» Роздільнянського району, Одеськоi областi.,були виконані у повному обсязі згідно календарного плану, в результаті чого вдалося повністю ліквідувати хворобу.

Заходи з ліквідації брадзоту були направлені на переривання ланок епізоотичного ланцюга: джерело збудника інфекції-механізм передачі збудника інфекції-сприйнятливі тварини.

До заходів, які були направлені на джерело збудника інфекції, відносяться:

- Виявлення хворих та підозрюваних щодо захворювання тварин;

- Ізоляція і лікування всiх хворих і підозрюваних щодо захворювання тварин;

- Спалювання трупів загиблих овець разом зі шкірою ;

- Переведення в окреме приміщення і вакцинування всіх здорових тварин;

-Спалювання гною і залишків кормів;

Заходи, які були направлені на механізм передачі збудника інфекції:

- Стежити за санітарним станом пасовищ і водопоїв;

-Заборона перегрупування, вивезення і ввезення овець , продуктів тваринництва , допуску сторонніх людей на територію ферми;

- Механічне очищення та дезінфекція приміщень , в яких знаходились хворі та підозрювані щодо захворювання вівці.



Висновки і пропозиції виробництву

1. Діагноз був встановлений на основі епізоотологічних даних, клінічної картини та результатів лабораторних досліджень.

2. Були впроваджені карантинні обмеження та розроблений календарний план щодо ліквідації брадзоту на вівцефермі;

3. Всі заходи (організаційно-господарські та ветеринарно-санітарні) щодо ліквідації брадзоту на неблагополучній вівцефермі були виконані у повному обсязі, в результаті чого вдалося повністю ліквідувати хворобу.

Пропозиції виробництву:

1. Забезпечувати нормативні умови утримання, годівлі та використання тварин;

2. Регулярно проводити ремонт, дезінфекцію , дeзінсeкцію , дератизазацію приміщень, систематично вивозити й знезаражувати гній , здійснювати ветеринарно-санітарний контроль за якістю кормів.

3. Завозити нових тварин лише з благополучних за інфекційними хворобами ферм ;

4. До загальноі групи завезених тварин переводити лише після закінчення терміну карантинних обмежень.



Список використаної літератури

1. Горбань М.І. Епізоотологія з мікробіологією. -- К., 1978. -345с.

2. Горбань М.І. Специфічна профілактика інфекційних хвороб тварин. -- К, 1973.-291с.

3. Достоєвський П.П. Епізоотична ситуація та організаційно-правові основи ветеринарної медицини в Україні: Автореф. … дис. канд. вет. наук. -- Х., 1997.

4. Инфекционные болезни животных: Справ. / Под ред. Д. Ф Осидзе. -- М., 1987. 23. Інфекційні хвороби / І. І. Лукашов, Б. Г. Петренко, І. Й. Кулеско та ін. -- К., 1960.-623с.

5. Карышева А.Ф., Даньшина М. С. Профилактика и меры борьбы с инфекционными болезнями животных. -- Кишинев, 1983.-546 с.

6. Карышева А. Ф., Карышев С. В. Инфекционные болезни животных. -- Кишинев, 1989. -601с.

7. Лабораторные исследования в ветеринарии. Бактериальные инфекции: Справ. / Под ред. Б. И. Антонова. -- М., 1986.-456с.

8. Лукашов И.И. Частная эпизоотология. -- М., 1961.-678с.

9. Лукашов І.І. Загальна і спеціальна епізоотологія. -- К., 1963.-598с.

10. Практикум із загальної епізоотології / Б. М. Ярчук, М. М. Паска, Л. Є. Корні- єнко та ін.; За ред. Б. М. Ярчука. -- Біла Церква, 1999.-167с.

11. Урбан В.П. Практикум по эпизоотологии и инфекционным болезням с ветеринарной санитарией. Л.: Агропромиздат. 1987.-123с.

12. Эпизоотология / Под ред. Р. Ф Сосова. -- М., 1974. -589с..

13. Эпизоотология с микробиологией / Под ред. И. А. Бакулова. -- М., 1997.-678с.

14. Эпизоотология с микробиологией/ /И.А. Бакулов, В.А. Ведерников, А.Л. Семеничин ; Под ред.И. А. Бакулова.-М.:Колос, 1997.-481 с.

Размещено на Allbest.ru

...